Тематична класифікація термінологічної лексики військово-політичного дискурсу (на матеріалі сучасних німецькомовних часописів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тематична класифікація термінологічної лексики військово-політичного дискурсу (на матеріалі сучасних німецькомовних часописів)

Яременко О.А.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Лазебна О.А.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

У представленій науковій розвідці здійснено тематичну класифікацію термінологічної лексики військово-політичного дискурсу на матеріалі сучасних німецьких часописів. Розглянуто погляди науковців щодо питання визначення терміна «військово-політичний дискурс», проаналізовано компоненти, з яких складається військово-політична лексика для кращого розуміння її сутності. Актуальність порушеної теми визначається необхідністю проведення інвентаризації та систематизації термінологічних одиниць військово-політичного дискурсу сучасної німецької мови з подальшою можливістю використання результатів дослідження для укладання українсько-німецького глосарію термінів військово-політичного дискурсу німецької мови. За допомогою логічного принципу та вибірки лексичних одиниць військово-політичного дискурсу з німецькомовних часописів суто на військово-політичну тематику було здійснено розподіл військово-політичних терміноодиниць за тематичними групами. У процесі проведення дослідження виокремлено шість основних тематичних груп, які об'єднано спільними значеннєвими ознаками. Військово-політична лексика, яка розподіляється на тематичні групи нерівномірно, складається з таких найменувань: посад, державних органів, політичних партій і руху, термінів міжнародної політики, галузі юриспруденції та економіки, військової справи. Найчисленнішою є тематична група найменувань посад та термінів міжнародної політики. Найменшою за кількістю є група політичних партій і руху, яка налічує лише 5 одиниць. Загалом зафіксовано 40 терміноодиниць військово-політичного дискурсу, наведено приклади із сучасних німецькомовних часописів до кожної тематичної групи. Зауважено, що військово-політичний дискурс, який використовується ЗМІ, виконує особливу роль у суспільстві, а саме сприяє забезпеченню свободи слова в державі. Перспективу наукових досліджень вбачаємо в подальшому створенні українсько-німецького глосарію термінів військово-політичного дискурсу.

Ключові слова: військово-політичний дискурс, військово-політична тематика, термінологічна лексика, термін, лексична одиниця, тематична класифікація.

Yaremenko O.A., Lazebna O.A. THEMATIC CLASSIFICATION OF TERMINOLOGICAL VOCABULARY OF MILITARY-POLITICAL DISCOURSE (ON THE MATERIAL OF MODERN GERMAN LANGUAGE MAGAZINES)

The article describes the thematic classification of terminological vocabulary of military-political discourse on the material of modern German magazines. The views of scholars on their definition of the term “military-political discourse” were also considered and the components of military-political vocabulary for a better understanding of its essence were analyzed. On the basis of these components, similarities and differences were analyzed in detail, which allow us to speak of VPD as a special kind of discourse. The relevance of this study is due to the need to update the terminological vocabulary of military-political discourse in accordance with modern realities, which allows further ways of development for terminology.

With the help ofthe logical principle and sampling of lexical units ofmilitary-political discourse from German- language magazines on purely military-political topics, which is fundamentally important for accurate research, the distribution of military-political terms by thematic groups was carried out. As a result, 6 main thematic groups have been identified, which are united by common semantic features. A total of 40 terms of militarypolitical discourse and examples from modern German-language journals were provided to each. It was also noted that the MPD used by the media plays a special role, namely in ensuring freedom of speech in the state. It should be added, as a final note, that the military-political discourse is understood as a special type of discourse, as a totality of verbalized oral and written texts created in the context of the politics-oriented communication.

We see the prospect ofscientific research in the further creation of the Ukrainian-German glossary of terms of the military-political discourse of the German language. This study is intended for students specialized in philology and a broad audience.

Key words: military-political discourse, military-political topics, terminological vocabulary, term, lexical unit, thematic classification.

Постановка проблеми

В умовах тривалої збройної агресії з боку країн-терористів та нестабільного військового стану в багатьох країнах світу, зокрема в Україні, проблема упорядкування та систематизації термінології німецькомовного військово-політичного дискурсу (далі - ВПД) перебуває в центрі уваги лінгвістів. За останні десятиліття військово-політична сфера, яка продукує нові найменування понять і предметів, збагатилася високотехнологічними засобами ведення війни. Така лексика є сукупністю слів та словосполучень, що відповідають поняттям та реаліям військово-політичної справи, тому потребує подальшого їх систематизації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

термінологічна лексика військовий політичний

Нині спостерігається виразна тенденція зміщення центру дослідницьких інтересів на проблеми масової інформації та масового мовного впливу [3, с. 201]. Проблема особливостей термінологічної лексики ВПД активно дискутувалась у наукових колах багатьох мовознавців. Так, наприклад, Т М. Хомутова та К. А. Наумова [6, с. 52] досліджували ВПД як особливий вид дискурсу, Т.С. Юсупова [7] вивчала структурні особливості військової лексики, Н.А. Іщенко [1] розглядала воєнний дискурс та дискурсивні зміни війни. Вивченню термінології ВПД у різних мовах присвячували свої наукові праці такі вчені, як М. Н. Лату, Н. А. Лаврова, В. І. Карасик, С. Н. Колесникова та інші. Проте досі мало вивченими залишаються питання тематичної класифікації військово-політичної лексики, зокрема на сучасному етапі розвитку мови, аналізуючи новітні матеріали та приділяючи увагу найпотужнішим джерелам новоутворених терміноодиниць - ЗМІ.

Дослідження німецької військово-політичної лексики є важливим навіть із суто прикладних мотивів. У такий спосіб можна виявити певні специфічні ознаки кожного народу, оскільки саме у ВПД можна помітити ті зміни, які відбуваються у військово-політичній дійсності.

Актуальність порушеної теми визначається необхідністю проведення інвентаризації та систематизації термінологічних одиниць військово-політичного дискурсу сучасної німецької мови з подальшою можливістю використання результатів дослідження для укладання українсько-німецького глосарію термінів військово-політичного дискурсу німецької мови.

Варто зауважити, що способом виокремлення термінів ВПД слугувала методика ідентифікації лексичної одиниці в контекстному оточенні, позаяк контекст відігравав важливу роль у зарахуванні лексеми саме до одиниць ВПД.

Постановка завдання

Метою наукової розвідки є розгляд теоретичних питань, що слугують підґрунтям лінгвістичного аналізу термінології ВПД німецької мови в сучасних наукових вимірах, задля здійснення тематичної інвентаризації та систематизації термінологічних одиниць німецькомовного військово-політичного дискурсу.

Матеріалом дослідження слугувала суцільна вибірка термінологічних одиниць ВПД, дібраних із німецькомовних часописів, як-от: SZ, Spiegel, Welt 2021 року видання загальним обсягом 70 сторінок.

Виклад основного матеріалу

В останні роки особливе місце в дискурсивних дослідженнях займають військовий та політичний дискурси. Це можна пояснити тим, що ми знаходимося в такій екстралінгвістичній ситуації, для якої характерні саме воєнні та політичні конфлікти. Як зазначає американський дослідник Дж. Майклс, «у конфлікатах дискурс відіграє вагому роль, як пряму, так і дотичну», а принципи ведення війни є невід'ємними від мови війни [7, с. 1].

Більшість науковців дискурсу війни залишають військово-політичний дискурс (ВПД) поза своєю увагою і надають перевагу окремому розгляду питань політичного та військового дискурсів. Проте, на думку Т. М. Хомутової та К.А. Наумової, саме інтеграційний характер військово-політичного дискурсу надає йому особливі риси, які відрізняють його як від політичного, так і від військового типів дискурсу.

За А.В. Оляничем, військово-політичний дискурс передусім передбачає звіти військових представників перед пресою, їхні відповіді на питання в ЗМІ, інформування населення про перебіг конфлікту/операції'/дії з урахуванням політичних інтересів чинної влади. Військово-політичний дискурс являє собою певну комбінацію мовлення мілітаристського і політичного/евфемінізованого, ціль якого - політичне обґрунтування/виправдання проведення військової операції [4].

Як справедливо зазначає ТС. Юсупова, у військово-політичному дискурсі центральним поняттям виступає все ж таки гіперконцепт «війна», який структурується системою таких субконцептів, як 1) конфлікт, 2) збройні дії, 3) учасники воєнних дій; 4) зброя [7, с. 1057].

Щоб краще все ж таки розібратися, в чому полягає сутність військово-політичного дискурсу, було розглянуто компоненти, які, на думку В.І. Карасика [2, с. 5-20], містяться в будь-якому інституційному типі дискурсу:

1) учасник;

2) хронотоп;

3) цілі;

4) цінності;

5) стратегії (сукупність заходів щодо реалізації комунікативних намірів мовця);

6) матеріал (тематика);

7) різновиди і жанри;

8) прецедентні тексти;

9) дискурсивні формули.

На основі цих компонентів були досліджені зібрані нами емпіричні матеріали у ЗМІ, що дають змогу говорити про ВПД як про особливий вид дискурсу.

1. Учасники ВПД. Військова тема є досить делікатною справою для кожної держави. Тому рідко можна побачити у ЗМІ вислови саме військових фігур щодо певної ситуації у країні. Підтвердження цього судження прослідковуємо на матеріалі проаналізованого емпіричного матеріалу.

2. Хронотоп. Усі приклади військово-політичної лексики були дібрані з виступів політичних діячів, чиновників та представників певних партій здебільшого на пресконференціях чи засіданнях певних державних органів. Тому можемо зробити висновки, що ВПД відрізняється від суто військового дискурсу більшою відкритістю для широкого загалу.

3. Цілі та цінності. Основна увага у ВПД приділяється саме проголошенню розв'язання певних військово-політичних проблем, з якими зіштовхнулася держава. Політичні діячі в цьому випадку намагаються не налякати народ, а продемонструвати дії, які виконуються ними задля покращення ситуації, що склалася.

4. Стратегії. Головною стратегією ВПД зазвичай є не контрнаступ, а саме перемови, аби дійти до спільного рішення. Німецька влада звикла вирішувати більшість військово-політичних питань шляхом перемовин.

5. Тематика. У ВПД репрезентуються здебільшого об'єднані між собою як військовий, так і політичний дискурси, таким чином охоплюючи обидві сфери разом. Здебільшого це є питання мирних договорів чи пактів, військового стану в країні та відносин на міжнародній арені.

6. Різновиди і жанри. ВПД є відкритим для загалу. У нашому ж випадку, як вже зазначалося раніше, більшість прикладів було взято саме з пресконференцій.

7. Прецедентні тексти і дискурсивні формули. За дослідженням емпіричного матеріалу можемо виділити тут переважання саме військового дискурсу, адже тексти не були насичені чи то фразеологічними одиницями, чи то метафоричними, а сприймалися більше в діловому стилі.

Услід за С.Т Онуфрів, можна також зауважити, що між ВПД та ВПД у ЗМІ існує деяка розбіжність. У першому випадку словом, жестом промовляє влада, у другому - ЗМІ, які є рупором влади. ВПД сучасних ЗМІ виконує особливу роль у забезпеченні свободи слова в державі, а також у становленні національного інформаційного простору.

Аналізуючи ВПД, можна розглядати два його значення, у вузькому і широкому розуміннях. У вузькому розумінні іноді мають на увазі лише публічні виступи політиків. Ширше розуміння поняття ВПД охоплює усі мовні висловлювання, в яких йдеться про політику та які продукуються з позицій влади. Тобто це будь-які тексти ЗМІ, що присвячуються військово-політичному життю країни [5].

(SPD-Kanzlerkandidat,

FDP-Chef, Prasident,

Verteidigungsminister,

Після ретельного вивчення сучасних німецьких часописів лексичні одиниці ВПД були класифіковані за тематичним принципом. Насамперед було виокремлено групи термінів, що пов'язані спільними значеннєвими ознаками, за якими військово-політична лексика складається з наведених нижче найменувань.

1. Посади

Kanzleramtsminister,

Premierminister,

Justizministerin, Unionskanzlerkandidat тощо).

Продемонструємо приклади контекстів, де зафіксовано вживання вказаних лексичних одиниць у ВПД німецької мови:

SPD-Kanzlerkandidat Olaf Scholz ist sich sicher, dass sich die Stimmung vor der Bundestagswahl nun in Richtung seiner Partei bewegt [13] (SPD- Kanzlerkandidat - кандидат у канцлери від Соціал- демократичної партії Німеччини);

Geimpfte wurden «definitiv mehr Freiheiten haben als Ungeimpfte», hat Kanzleramtsminister Helge Braun gesagt [10] (Kanzleramtsminister - політичний керівник відомства федерального канцлера);

Endlich mal wieder regieren: FDP-Chef Christian Lindner will Finanzminister werden, fur weitere Posten gibt es bereits Personaluberlegungen [10] (FDP-Chef - керівник Вільної демократичної партії; Finanzminister - міністр фінансів);

Nachdem Prasident Sa'ied den Premierminister, den Verteidigungsminister und die Justizministerin entlassen hat, kommt es zu Ausschreitungen [13] (Prasident - президент, Premierminister - прем'єр- міністр, Verteidigungsminister - міністр оборони, Justizministerin - міністр юстиції);

In der Flutkatastrophe hat Unionskanzlerkandidat Armin Laschet Punkte verloren, die CSU treibt ihn inhaltlich vor sich her [10] (Unionskanzlerkandidat- кандидат на посаду канцлера від ЄС).

2. Державні органи (Bundestag, Bundeswehr, Bundesrat, US-Aufienministerium, Auswertiges Amt, Bundesregierung тощо).

Для наочності наведемо приклади функціонування вказаних лексичних одиниць у німецькомовних часописах:

Zudem hatte sie Sonderzahlungen der Partei verspatet an den Bundestag gemeldet [13] (Bundestag - Бундестаг, федеративне зібрання);

Nach dem Abzug der Bundeswehr furchten Hunderte afghanische Ortskrafte die Rache der Taliban [9] (Bundeswehr - збройні сили ФРН);

Haseloff, der derzeit Bundesratsprasident ist, ubernehme die Vertretung bis zum 6. August, wie der Bundesrat am Samstag mitteilte [13] (der Bundesrat - Бундесрат, Федеральна рада);

Das US-Aufienministerium hatte in der vergangenen Woche erklart, dass Sherman wahrend ihres Aufenthalts Konfliktthemen ansprechen wolle [14] (Das US-Aufienministerium - Державний департамент США);

Eine Sprecherin des Auswartigen Amtes hatte am Freitagmittag in Berlin erklart, sie wolle zu den Vorwurfen, die Lukaschenko „so in den Raum gestellt hat“, nicht Stellung nehmen [14] (Auswertiges Amt - Міністерство закордонних справ);

Nur durch die Freien Wahler als zukunftiger Koalitionspartner in einer Bundesregierung sind burgerliche Mehrheiten moglich [13] (Bundesregierung - Федеральний уряд);

3. Політичні партії і рухи (Christlich Demokratische Union, Grune, Sozialdemokratische Partei Deutschlands, Alternative fur Deutschland, Linke-Fraktion, Deutsche Kommunistische Partei).

Sachsens Regierungschef Michael Kretschmer (CDU) sieht bei einer moglichen vierten Corona- Welle im Herbst Menschen mit Impfschutz klar im Vorteil [13] (CDU( Christlich Demokratische Union) - Християнсько-демократичний союз);

Deutschland wird nachhaltiger und gleicher - egal, ob die Grunen bald (mit)regieren oder nicht [9] (Grune - Партія зелених);

Aktuelle Umfrageergebnisse zeigten einen positiven Trend fur die SPD [14] (die SPD (Sozialdemokratische Partei Deutschlands) - Соціал-демократична партія Німеччини);

In Thuringen scheiterte ein Misstrauensvotum der AfD gegen Regierungschef Ramelow - auch weil die CDU nicht mitzog [12] (AfD (Alternative fur Deutschland) - Альтернатива для Німеччини);

„Wie soll man einen Gesundheitsminister ernst nehmen, der sich null Gedanken daruber macht, wie seine Verordnungen in den heruntergesparten Kommunen praktisch umgesetzt werden sollen?“, fragt Jan Korte, Parlamentarischer Geschaftsfuhrer der Linke-Fraktion im Bundestag [14] (Linke- Fraktion - Фракція Лівих);

Aktive und ehemalige Stadtrate, Grundungs- und Vorstandsmitglieder plauderten aus alten Zeiten und lieferten Erkenntnisse zum Selbstverstandnis der UWG, die ihre Wurzeln irgendwo zwischen FDP, CSU und bayerischem Freigeist hat [13] (FDP (Freie demokratische Partei) - Вільна демократична партія);

Das Bundesverfassungsgericht in Karlsruhe hat die Deutsche Kommunistische Partei (DKP) zur Bundestagswahl im September zugelassen [12] (DKP (die Deutsche Kommunistische Partei) - Німецька комуністична партія);

4. Терміни міжнародної політики

(Diplomaten, Uno-Vertreter, Sicherheitsrat,

Fluchtlinge, Verhandlungen, Debatte, Koalition, Migration тощо).

Наведемо приклади контекстів, де фіксуємо функціонування вказаних термінів:

Dutzende in der kubanischen Hauptstadt Havanna lebende Diplomaten und ihre Angehorige hatten von 2016 an uber ratselhafte Kopfschmerzen, Horverlust, Schwindel und Ubelkeit geklagt [13] (Diplomaten - дипломати);

Uno-Vertreter scheitern seit Jahrzehnten an Vermittlungen zur Uberwindung der Teilung Zyperns [9] (Uno-Vertreter - представник ООН);

Litauens Staatsprasident Gintanas Naueseda berief zudem fur Montag den nationalen Sicherheitsrat des baltischen EU- und Nato-Landes ein [14] (Sicherheitsrat - радник із питань безпеки);

Berlin will 500 vor allem syrische und irakische Fluchtlinge aus dem Libanon aufnehmen [13] (Fluchtlinge - біженці);

Bislang hatten sich alle drei Parteien zufrieden uber den Verlauf der Verhandlungen gezeigt [13] (Verhandlungen - перемовини),

Soder hat vor allem zwei Anliegen: Er mochte die kostenlosen Schnelltests fur Ungeimpfte zur Debatte stellen [12] (Debatte - дебати);

Die USA fuhren im Irak eine internationale Koalition an, die in der Region gegen den IS vorgeht [14] (Koalition - коаліція);

Das Modellprojekt wird vom Bundesamt fur Migration und Fluchtlinge (BAMF) gefordert [13] (Migration - міграція);

5. Терміни галузі юриспруденції та економіки (Finanzamt, Staatsanwalt, Korruption, Klage тощо).

Nach seiner Ausbildung im Finanzamt Freising war er zehn Jahre in derMunchner Finanzverwaltung tatig, machte auf dem zweiten Bildungsweg sein Abitur und studierte Jura [13] (Finanzamt - податковий департамент);

Demnach solle kunftig wieder je ein festgelegter Staatsanwalt fur je einen Vielfachtater zustandig sein - sodass man sich immer wieder begegne [14] (Staatsanwalt - прокурор);

Sie beklagen, dass die Justiz so den Kampf gegen Korruption sowie die Strafienproteste vor der Dumawahl im September lahmlegen will [12] (Korruption - корупція);

Die EU-Kommission reagierte mit einem Vertragsverletzungsverfahren, das am Ende zu einer Klage vor dem EuGHfuhren konnte [9] (Klage - позов);

6. Терміноодиниці військової справи (Armee, Angriffe, US-Kampfeinsatz, Soldaten, Waffen, Militareinsatz, Krieg, Geiselnahme тощо):

Die Armee reagierte damit auf Angriffe mit Brandballons [14] (Armee - армія, Angriffe - напади);

Andere Krafte wie sunnitische Parteien und Kurden wollen dagegen, dass die US-Truppen im Land bleiben [12] (die US-Truppen - війська США);

Prasident Biden beendet den US-Kampfeinsatz im Irak. Doch die amerikanischen Soldaten werden wohl bleiben [12] (US-Kampfeinsatz - бойові дії США, Soldaten - солдати);

Die verklausulierte Drohung Bidens in der Abmachung mitMerkel zu Nord Stream 2, im Ernstfall Kiew Waffen zu liefern, muss Putin nicht schrecken [14] (Waffen - зброя);

Der Militareinsatz der USA in Afghanistan soil am 31. August enden. Er dauerte knapp 20 Jahre. «Ich werde nicht noch eine weitere Generation Amerikaner in den Krieg nach Afghanistan schicken», sagte Prasident Biden [9] (Militareinsatz - військові дії, Krieg - війна);

Schaparow, der wegen einer Geiselnahme verurteilt worden war, wurde im Oktober aus dem Gefangnis befreit, Ubernahm den Posten des Regierungschefs, drangte Staatschef Sooronbaj Dscheenbekow aus dem Amt und lief sich nach einer umstrittenen Wahl im Januar zum Prasidenten ernennen [13] (Geiselnahme - захоплення в заручники).

Варто зазначити, що за результатами проведеного дослідження виявлено, що військово-політична лексика розподіляється на тематичні групи нерівномірно. Найчисленнішою є тематична група найменувань посад та термінів міжнародної політики. Найменшою за кількістю є група політичних партій і руху, яка налічує лише 5 одиниць.

Висновки і пропозиції

Військово-політичний дискурс можна охарактеризувати як політичний дискурс про війну. Тобто він досить видимо проявляє свою політичну складову частину під час вираження думки на тему війни, тим самим зберігаючи спокій та нейтральність до військових подій. Зауважимо, що ВПД у ЗМІ - це сукупність висловлювань на військово-політичну тематику, які використовуються в журналістських текстах та політичних дискусіях.

Інвентаризація терміноодиниць ВПД німецької мови уможливила здійснення систематизації проаналізованого емпіричного матеріалу та унаочнення взаємозв'язків всередині тематичних груп. У науковій розвідці здійснено спробу виокремити 6 тематичних груп термінологічних одиниць військово-політичного дискурсу німецької мови за поняттєвим принципом.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо в укладенні українсько-німецького глосарію термінів військово-політичного дискурсу німецької мови.

Список літератури:

1. Ищенко Н. А. Военный дискурс и дискурсивное измерение войны. Культура народов Причерноморья. 2007. № 116. С. 22-24.

2. Карасик В. И. О типах дискурса. Языковая личность: институциональный и персональный дискурс : сборник научных трудов. Волгоград, 2000. С. 5-20.

3. Шавлач Ю. В., Лазебна О. А., Хоменко О. А. Німецькомовний ювенальний медіадискурс як фрагмент картини світу підлітка: лінгвокогнітивне дослідження. Науковий журнал «Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського». Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2020. Том 31 (70) № 3. С. 200-204.

4. Олянич А. В. Презентационная теория дискурса : монография. Волгоград : Парадигма, 2004. 507 с.

5. Онуфрів С. Т Політичний дискурс ЗМІ України у світовому інформаційному просторі : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.08. Київ, 2005.

6. Хомутова Т Н., Наумова К. А. Военно-политический дискурс как особый вид дискурса. Вестник Южно-Уральского государственного университета. Серия «Лингвистика». 2017. Т 14. № 3. С. 49-53.

7. Юсупова Т С. Структурные особенности военного дискурса. Известия Самарского научного центра Российской академии наук. 2009. Т 11. Вып. 4. С. 1055-1057.

8. Michaels J. The Discourse Trap and the US Military. New York : PALGRAVE MACMILLAN. 2013. 267 p.

9. Der Spiegel. URL: https://www.spiegel.de/nachrichtenarchiv/artikel-24.07.2021.html (дата звернення: 15.08.2021).

10. Der Spiegel. URL: https://www.spiegel.de/nachrichtenarchiv/artikel-25.07.2021.html (дата звернення: 04.09.2021).

11. Der Spiegel. URL: https://www.spiegel.de/nachrichtenarchiv/artikel-26.07.2021.html (дата звернення: 12.09.2021).

12. Der Spiegel. URL: https://www.spiegel.de/nachrichtenarchiv/artikel-27.07.2021.html (дата звернення: 01.09.2021).

13. Suddeutsche Zeitung. URL: https://www.sueddeutsche.de/politik (дата звернення: 14.09.2021).

14. Welt. URL:chttps://www.welt.de/politik/ (дата звернення: 01.10.2021).

Размещено на Allbest.ru