Особливості мовного різновиду Kiezdeutsch в рамках німецькомовного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний університет

Особливості мовного різновиду Kiezdeutsch в рамках німецькомовного дискурсу

Ступіна С.П.

Єгорова О.І.

Анотація

лінгвістичний етнолект турецький арабський

У поданій статті розглянуто сутність поняття «Kiezdeutsch» як нового явища в сучасній німецькій мові та можливі шляхи його генезису, проаналізовано його видову приналежність до статусно-функціональних мовних різновидів, серед яких діалект, соціолект та етнолект. Таким чином, диференційовано терміни діалекту, соціолекту та етнолекту в рамках їхніх існуючих дефініцій та розглянуто основні характеристики кожного з цих понять. Крім того, було проаналізовано інші мови на наявність схожого феномену серед молодіжної мови.

У рамках поданої статті було проаналізовано лінгвістичну сутність Kiezdeutsch як новоствореного етнолекту, у тому числі було виокремлено його основні фонетичні та граматико-морфологічні характеристики, досліджено його лексичний склад на наявність запозичень із турецької та арабської мов, двомовних дублетів та прагматику використання, розглянуто варіації його мовного симбіозу чи асиміляції в межах мультикультурного суспільства Німеччини, основні відмінні риси такого етнолекту від німецької розмовної мови й мови молоді. Було визначено канали та методи впливу турецької та арабської мов на його видові характеристики на базі сучасних досліджень вітчизняних та іноземних лінгвістів. Досліджуються автентичні особливості феномену Kiezdeutsch, його мовні інновації, які дозволяють виокремити даний мовний різновид в окремий і незалежний.

У результаті постулюється ідея про необхідність подальшого дослідження такого мовного різновиду та його вивчення в рамках інтралінгвальних досліджень та лексико-семантичних аналізів сучасного складу німецької мови, наголошується про наявну лінгвістичну неоднозначність даного явища в силу його недостатньої дослідженості та новизни, його термінологічну непостійність.

Ключові слова: Kiezdeutsch, етнолект, молодіжна мова, мовний різновид, мовна асиміляція, запозичення, діалект, мультикультурне середовище.

Stupina S.R

Features of Kiezdeutsch language in german-speaking discourse

Abstract

The article examines the essence of the concept of "Kiezdeutsch" as a new phenomenon in modern German language and possible ways of its genesis, analyzes its specific affiliation to status-functional linguistic varieties, including dialect, sociolect and ethnolect. Thus, the terms ofdialect, social intellect and ethnolect are differentiated within their definitions and the basic characteristics of each of these concepts. In addition, other languages were analyzed by the author for the presence of a similar phenomenon among the other youth languages.

The main areas of application of the Kiezdeutsch linguistic variety have been identified and the author has outlined some prejudices about its relevance, taking into account the problems of its usage within the German¬speaking discourse. In the framework ofthis article, the linguistic essence of Kiezdeutsch as a newlyformed ethnolect has been analyzed, including its main phonetical, grammatical and morphological characteristics, as well as its lexical composition and pragmatics, considering the variations of its linguistic symbiosis. Channels and methods of influence of Turkish and Arabic on its species characteristics were determined on the basis of modern researches of domestic andforeign linguists. The author investigates some authentic features of the Kiezdeutsch phenomenon, its linguistic innovations, which make it possible to distinguish this linguistic variant into a separate and independent one. There are the examples of application of this status-functional type of language in the article.

As a result, the idea of the necessity of further study of such linguistic variety and its study in the framework of intercultural communication, intralingual studies and lexico-semantic analyzes of the modern composition of the German language are emphasized. It is also mentioned the lack of research and novelty, its terminological volatility within the modern German language as a problematic scientific question.

Key words: Kiezdeutsch, ethnolect, youth language, language variety, linguistic assimilation, borrowing, dialect, multicultural environment.

Активізація іміграційних потоків до Європи, а особливо до Німеччини, а також тісне співіснування гетерогенних мов у її сучасному мультикультурному суспільстві протягом останніх тридцяти років досить помітно модернізує не тільки тезаурус німецької мови, а й деякі її граматичні характеристики через різні механізми впливу. Такі процеси видозміни сучасної німецької мови плавно переросли з абстрактних метаморфоз у чітко виражені явища, одним із яких є Kiezdeutsch. Цей новий мовний феномен, зародившись у статусі мови гетто, вуличного мовного різновиду й мови мігрантів, проник до різних сфер суспільного життя й став важливим складником загальнонаціональної німецької мови.

Дане мовне явище ще часто називають Tьrkdeutsch (турецька німецька), Kanakisch, Kanak Sprak (канак шпрак) або Ghettosprache (мова гетто) [8]. Задля уникнення неоднозначності тут і надалі я послуговуюся терміном Kiezdeutsch, так як він є нейтральним, не передбачає жодного акту пригнічення тих чи інших верств населення, вказує на мовний різновид німецької та його місце походження (Kiez - один із районів Берліна з великою частиною мігрантів).

Лінгвістична природа Kiezdeutsch не є чітко сформованою, а його дефініції різняться між собою. Так, серед сучасних вчених та лінгвістів даний феномен вивчають дослідниця з Потсдаму Г. Візе, мовознавці О. Текін та П. Колліандер, К. Біербах, П. Ауер, М. Долеманн, Ю. Екснер, І. Кайм, граматичними аспектами мови Kiezdeutsch займаються Ф. Керн та М. Селтінг, аспектами запозичень до німецької мови займається П. Айзенберг, європейські етнолекти вивчає М. Клайн, а питанням мультилінгвальності та вивченням схожого мовного явища в шведській мові займається Е. Бійвот.

Так, метою статті є дослідження особливостей та характеристик мовного феномену Kiezdeutsch у сучасному німецькомовному дискурсі.

Даний різновид мови найчастіше використовують молоді люди турецького походження, які належать до другого або третього покоління мігрантів, але народилися й виросли в Німеччині [14, с. 49]. Так, багато вчених стверджують, що явище Kiezdeutsch є варіантом діалекту або етнолекту [17] в той час, як інші розглядають варіант гібридної мови, яка була створена шляхом злиття німецької з турецькою. Мовознавці О. Текін та П. Колліандер стверджують, що в її основі лежить розмовний варіант німецької мови з елементами мови молоді [14, с. 51].

Одна з мовознавців та дослідників цього мовного феномену із Потсдаму Г. Візе виділяє те, що Kiezdeutsch має свої лінгвістичні подібності в багатьох регіонах Німеччини. Вона описує Kiezdeutsch як один із елементів мовного репертуару молоді, проте не єдиний [18, с. 12]. Дослідниця спростовує розповсюджене стереотипне сприйняття цього мовного різновиду в якості агресивної мови неосвічених людей чоловічої статі й вважає Kiezdeutsch не варіантом мовного занепаду, а успішною лінгвістичною копродукцією. Kiezdeutsch, на її думку, є різновидом німецької мови, німецьким діалектом, проте, на відміну від інших, соціально знеціненим.

Оскільки мовний різновид Kiezdeutsch сублімувався в мультимовному середовищі в умовах багатонаціонального суспільства, в основі його лігвістичної сутності лежить симбіоз декількох мов, які залишили свій вплив на лінгвістичному базисі цього концепту. За твердженням Г. Візе, в основі Kiezdeutsch лежать варіанти турецької, арабської та німецької розмовної мови, типової для функціонування серед молоді [9, с. 251].

Якщо ж казати про диференціацію термінів «діалект», «соціолект» та «етнолект», а також про приналежність Kiezdeutsch до одного з цих явищ, можна вважати дефініцію «діалект» помилковою. Якщо звернутися до української діалектології, вчений Б. Кобилянський наголошує, що місцеві діалекти підпорядковуються загальнонародній мові, обслуговують народні маси, можуть лягти в основу національної мови й іноді дати початок утворенню окремих самостійних мов [1, с. 15]. Таким чином, Kiezdeutsch не підпорядковується даним ознакам діалекту: він не може існувати окремо, не обслуговує чітко визначені народні маси, у його основу не покладено літературний варіант однієї загальнонаціональної мови.

Поняття «соціолект» можна знайти в рамках діалекту як один із його різновидів, а саме «соціальний діалект». Л. Ставицька зазначає, що: «Соціальні діалекти - це різновид мови, вживаний як засіб спілкування між людьми, пов'язаними тісною соціальною або професійною спільністю, тобто це мова певної соціальної групи» [2, с. 20].

Дефініція етнолекту не є чітко сформулювана на теренах українського мовознавства, проте, між явищами соціолекту та етнолекту простежується лінгвістична ідентичність. А так, як лінгвістичний аналіз доводить, що в формуванні Kiezdeutsch взяли участь не лише східні мови, як-от турецька, а й курдська, російська, англійська тощо, то можна говорити про явище мультиетнолекту [6, с. 84].

І хоч певний молодіжний сленг існував завжди й у різних мовах, особливістю Kiezdeutsch є його виникнення в рамках контактів декількох мов та мультикультурного суспільства. Подібні молодіжні різновиди мови існують і в інших європейських країнах, таких як Нідерланди, Данія та Швеція [10, с. 789-791]. Отже, Kiezdeutsch не є унікально німецьким явищем. У Нідерландах такий мовний феномен називається Straattaal, буквально «вулична мова», у Швеції це Rinkebysvenska, що означає шведська Rinkeby (Рінкебі) [5, с. 307], передмістя Стокгольма з високою часткою мігрантів, у Данії ж така молодіжна мова відома як Kopenhagener Multiethnolekt (мультіетнолект у Копенгаґені) [16, с. 145].

Компетентність багатомовності сприяє, на думку Г. Візе, мовним інноваціям. Так, у досліджуваному варіанті німецької мови значний вплив багатомовності яскраво відобразився в його лексичному складі. Деякі слова турецького та арабського походження були перейняті й частково германізовані, наприклад moruk - те ж саме що й Alter (розм.), lan - Mann, Typ, wallah - Ich schwцr'!, yallah - Los!, hadi - Los! Los geht's! Дослідниця Г. Візе пояснює, що ці слова використовуються як вигук, утвердження, звернення та, оскільки це молодіжна мова, у якості лайки чи прокльонів [18, с. 14].

Як і будь-який варіант молодіжної мови, Kiezdeuts^ також використовується для позначення приналежності, у даному випадку до однолітків, які застосовують цей мовний варіант у спілкуванні між собою та їхньої мовної ідентифікації [7, с. 186; 18, с. 112].

Так як етнолект Kiezdeuts^ зародився в мультиетнічному суспільстві на базі двосторонньої взаємодії з одного боку розмовної німецької мови, а з іншого - турецької та арабської, він увібрав у себе лінгвістичні характеристики кожної зі складових, втіливши це в одному з мовних рівнів.

Особливий вплив із боку турецької мови чітко прослідковується в рамках фонетичної структури досліджуваного етнолекту Kiezdeutsch. Яскравим прикладом видозміни стандартної фонетичної структури німецької мови слугує дзвінкий звук [г], нехарактерна для німецької фонема, проте присутня в турецькій, арабській та курдській мовах. Так, у словах, де, відповідно до фонетичних норм німецької мови, має стояти язичковий фрикативний звук [к]: rot [Ko:t], starre ['JtaKe] використовується язичковий дрижачий [ro:t], starre ['/tare]. Видозміни вимови /г/ спостерігаємо й у словах із ненаголошеним закінченням -er, де, за правилами німецької фонетики, має відбуватися вокалізація /г/ до звуку [в] або [в], наприклад: sehr [ze:Bj, besser ['besB]. Так, у Kiezdeutsch дана вокалізація не відбувається [14, c. 49], а графема /er/, яка знаходиться в ненаголошеному складі закінчення слова, на фонетичному рівні відтворюється як [эг] або [sr]: sehr [ze:r], besser ['bessR].

Найбільш вживаним та найпопулярнішим прикладом фонетичної видозміни Kiezdeutsch є заміна глухого твердопіднебінного фрикативного звука [?] глухим заясенним фрикативним [Л [14, с. 117]. Так, у речені Ich freue mich можна спостерігати одразу три видозміни фонетичного складу. Перша й та, яку не можна зобразити видозміненою графемою на письмі, це заміна [к] у слові freue [Ткоіз] на [r]. А в лексемах Ich та mich фонема [?] заміщується на [J]. Найцікавішим є те, що інша вимова призводить і до зміни графеми /ch/ аналогічною /sch/, так, ця фонетична видозміна на письмі виглядає як: Isch freue misch. Відповідно до такої парадигмації, можна навести й інші приклади Kiezdeutsch лексем: nischt замість nicht, vielleischt замість стандартного vielleicht, rischtig замість richtig, disch - dich тощо.

Завдяки сильно ритуалізованому статусу привітання та прощання в молодіжних мовах, існує ціла низка лексем, які застосовуються лише мовцями певних соціальних груп один до одного в рамках етнолекту Kiezdeutsch. Так, арабські та турецькі лексеми використовуються в таких зверненнях, повністю поєднуючись із іншими наративними компонентами німецькою мовою [18, с. 34-43; 3, с. 258]. Найрозповсюдженіші з них такі:

vay - виразний оклик здивування, схожий з ey та oh;

salam aleikum: із турецької «доброго дня», аналог німецького привітання guten Tag;

hadi: запозичене слово з турецької, що означає «давай», «ходімо», німецький аналог los jetzt, часто використовується як типова форма прощання, іноді зустрічається hadi зьq або hadi Tschьss;

kib: (лише на письмі), скорочення від kendine iyi bak, із турецької аналог німецького виразу pass gut auf dich auf;

зь§: турецьке запозичення, аналогічне німецькому los jetzt, також часто вживана форма прощання;

yallah: запозичення з турецької, арабської для виразу los jetzt.

Варіанти звертання можуть передаватися також і мультимовними дублюваннями: mein baby habibi, aзkim baby. Лексема habibi з арабської та турецької мови перекладається як «дорога», звернення до особи жіночої статі, аналогічне до німецького Liebe [4, c. 54]. Може використовуватися з англіцизмом baby у формі мультимовного дублету для підсилення експресивної функції [11, c. 156].

Багатозначність запозичених лексем - ще одна особливість сучасного мовного різновиду Kiezdeutsch [12, c. 161]. Так, запозичені слова повсякденного вжитку з турецької мови: Lan, wallah та jallah можуть вживатися в різних контекстах. Слово Lan відповідає німецькому Ey, Mann, що можна перекласти як Гей, ти, хлопче, Агов, друже або просто друже, хлопче.

Примітним є те, що запозичення лексичних одиниць із турецької та арабської мов у мовну систему Kiezdeutsch починають граматизуватися відповідно до правил літературної німецької мови, поряд із тим це сприяє семантичній асиміляції запозичених елементів, у результаті якої турецьке слово Lan вживається в тому ж значенні, що й німецьке слово Alter, а арабське слово wallah у німецькій мові має свого відповідника echt.

Мовний різновид Kiezdeutsch у свою чергу має частково автономну граматику, що пояснюється його прагматичними функціями в мові. Граматична неправильна побудова речень створює мовну декомпозицію, але саме так і створює власну структурність.

Відсутність прийменників слугує однією з лексико-граматичних ознак мови Kiezdeutsch. Наприклад, у реченні Lassma Viktoriapark gehen, Lan назва парку Viktoriapark не має ні прийменника перед собою, ні артикля [18, c. 98]. У стандартній німецькій мові речення має бути поданим так: Lass uns mal in den Viktoriapark gehen, Alter. Інше речення Ich bin Alex/Ich bin Alexanderplatz також показує відсутність будь-яких артиклів чи прийменників, а крім того, контекстуальне скорочення Alex не завжди зрозуміле пересічному реципієнтові. У стандартному ж варіанті таке речення виглядає так: Ich bin auf dem AlexanderPlatz. Із цього речення витікає наступна особливість цього мовного феномену - повна відсутність артиклів та присвійних займенників або їх часткове спрощення чи скорочення [13, с. 245; 18, с. 113]. Наприклад, у реченні Das ist mein Schule присвійний займенник mein не відповідає стандартним правилам кореляції та відмінювання, а за всіма граматичними правилами ця конструкція має виглядати як: Das ist meine Schule (die Schule - іменник, однина, жін. рід). У питанні Hast du Handy? артикль чи прийсвійний займенник відсутні повністю (Hast du ein/dein Handy?). У таких випадках ми спостерігаємо, що флекційні закінчення скорочуються або ж усуваються повністю.

Така тенденція до скорочень чи повної відсутності артиклів спостерігається й у розмовній німецькій мові, наприклад, скорочення й усунення закінчень дієслів, що мають відмінюватися за граматичним зразком першої особи однини, як-от ich sag' замість ich sage або ich mach' es у противагу стандартному ich mache es [12, c. 221]. Іншими прикладами мовної видозміни в розмовній мові служать процеси редукування артиклю, особливо неозначеного, наприклад скорочений варіант неозначеного артиклю ein у питанні hastdu'nHandy?. Проте, такі мовні тенденції вже внесені в граматичну систему німецької мови та активно вживаються на рівні розмовної мови, тому Kiezdeutsch таким чином перебирає вже існуючу граматичну парадигму.

Крім граматичних спрощень та скорочень, на цьому етапі в Kiezdeutsch виникають принципово нові мовні форми та конструкційні побудови, серед них конструкціїї lassma та musstu як одні з концептів принципово нової мовної трансформації. Такі конструкції виникли від lass uns mal та musst du й обидві моделюють певні імперативні звертання чи заклик до дії, іноді запрошення чи пропозицію [9, с. 260]. Наступні приклади ілюструють це безпосередньо в реченні: Lassma Viktoriapark gehen! / Musstu hier anhalten! [17]. Ще однією особливістю лексеми musstu є те, що, якщо в стандартній німецькій мові аналогічна конструкція musst du слугує лише для звернення до другої особи в однині, то musstu може використовуватися як заклик чи імперативне звертання й до групи людей, тобто заміняє іншу конструкцію mьsst ihr [18, c. 96]. Цікаво, що таким чином у Kiezdeutsch вже формується нова граматична підсистема, у якій дві службові лексеми виконують різні, взаємодоповнюючі функції: lassma ініціює заклики, у яких бере участь сам оратор (Ми-заклики), musstu, із іншого боку, ініціює заклики, які стосуються лише слухача чи групи слухачів (ти / ви-заклики). Musstu та lassma поєднуються з іншими дієсловами-членами речення за схемою інфінітивних конструкцій, тобто по парадигмі стандартних модальних mьssen та lassen.

Інша характерна особливість Kiezdeutsch - використання so у місцях, неприйнятних у стандартній мові, як-от у реченні Ich hцre Alpa Gun, weil der so aus Schцneberg kommt [15]. У звичайній німецькій мові частинка so має кілька функцій, зокрема вона може виражати співвідношення порівняння: So schnell wie Anja та інтенсивності so schnell, so hoch, so schцn. У розмовній мові so використовується також як так званий кількісний маркер коефіцієнта для цитатного вступу або слово-паразит: Ich dann so: „Was ist denn hier los?“. При цьому so буде відповідати на питання «як?» і може трактуватися «таким чином». Часто so передує фокусу речення, найінформативнішій його частині, наприклад, у реченні Ich hцre Alpa Gun, weil der so aus Schцneberg kommt фокусом виступає aus Schцneberg: ця частина речення надає найбільш яскраву інформацію, вказує на причину, через яку мовець полюбляє слухати репера Alpa Gun.

Отже, явище Kiezdeutsch можна вважати відносно новим та недостатньо дослідженим на теренах як вітчизняної, так і зарубіжної лінгвістики. Закріплення за даним мовним різновидом дефініції етнолекту вказує на його самостійність і автентичність у межах німецькомовного дискурсу. Мовний різновид Kiezdeutsch створює нові автономні граматичні правила, послуговуючись спрощенням та скороченням артиклів та прийменників, а також утворенням нових елементів, як-от musstu або lassma. Крім того, завдяки багатомовному симбіозу, він запозичує лексичні елементи не тільки з англійської, як звичайна розмовна німецька, а й з турецької та арабської мов. Такі запозичення, не дивлячись на збереження їх фонетичного та часто графічного вигляду, мають тенденцію пристосовуватися до німецьких граматико-морфологічних правил, тим самим перебираючи її семантику. Така мовна асиміляція однозначно не може вважатися деградацією літературної мови, а лиш окремим явищем її збагачення в рамках міжкультурного симбіозу німецькомовного суспільства.

Список літератури

1. Кобилянський, Б.В. Діалект і літературна мова: (східнокарпат. і покут, діалекти, їх походження і відношення до укр. літ. мови). Київ: Рад. шк., 1960. 274 с.

2. Ставицька Л.О. Арго, жаргон, сленг: Соціальна диференціація української мови. Київ: Критика, 2005. 464 с.

3. Auer, Peter. "Tьrkenslang": Ein jugendsprachlicher Ethnolekt des Deutschen und seine Transformationen. In: Hдcki-Buhofer, Annelies (Hg.): Spracherwerb und Lebensalter. Tьbingen. Narr, 2003. S. 255-264.

4. Bierbach, Christine/Birken-Silverman, Gabriele. Zwischen siciliano und Kiezdeutsch. In: Neuland, Eva (Hg.): Sprache - Kommunikation - Kultur. Sozioliguistische Beitrдge Band 13; Frankfurt am Main 2014. S. 54-55.

5. Bijvoet, Ellen. Attitudes towards "Rinkeby Swedish", a group variety among adolescents in multilingual suburbs. In: Fraurud, Kari / Hyltenstam, Kenneth (Hg.): Multilingualism in Global and Local Perspectives. Papers from the 8th Nordic Conference on Bilingualism, November 1-3, 2001, Stockholm-Rinkeby. Stockholm. Centre for Research on Bilingualism, 2001. S. 307-316.

6. Clyne, Michael. Lingua franca and ethnolects in Europe and beyond. In: Sociolinguistica 14, 2000. S. 83-89.

7. Eisenberg, Peter. Die grammatische Integration von Fremdwцrtern. Was fдngt das Deutsche mit seinen Latinismen und Anglizismen an? In: Stickel, Gerhard (Hg.): Neues und Fremdes im deutschen Wortschatz. Aktueller lexikalischer Wandel. Berlin / New York: de Gruyter, 2001. S. 183-209.

8. Eksner, H. Julia. Ghetto Ideologies, Youth Identities and Stylized Turkish German among German Turks in Berlin-Kreuzberg. Berlin. Lit Verlag, 2001. 217 s.

9. Heike Wiese. "Ich mach dich Messer": Grammatische Produktivitдt in Kiez-Sprache, in: Linguistische Berichte, 207, 2006, S. 245-273.

10. Heike Wiese. Grammatical innovation in multiethnic urban Europe: New linguistic practices among adolescents, in: Lingua, 119, 2009, S. 782-806.

11. Keim, I. Social-cultural identity, communicative style, and their change over time. In: A case study of a group of German-Turkish girls in Mannheim. Germany, 2007, S. 155-186.

12. Keim, Inken. Kommunikative Praktiken in tьrkischstдmmigen Kinderund Jugendgruppen in Mannheim. In: Deutsche Sprache 32/3, 2004, S. 198-226.

13. Kern, Friederike / Selting, Margret. Einheitenkonstruktion im Tьrkendeutschen. Grammatische und prosodische Aspekte. In: Zeitschrift fьr Sprachwissenschaft 25, 2006, S. 239-272.

14. Цzlem Tekin/Peter Colliander. Das „Tьrkendeutsch“. Phonetische Charakteristika und die Auswirkungen auf das Deutsche. In: Zeitschrift fьr interkulturelle Germanistik 1, 2010, 246 s.

15. Paul, Kerstin. Grammatische Entwicklungen in multiethnischer Jugendsprache. Untersuchung zu Verwendungen und Funktionen von "so" in Kiezdeutsch. Examensarbeit. Universitдt Potsdam, 2008, 52 s.

16. Quist, Pia. Ny k0benhavnsk "multietnolekt". Om sprogbrug blandt unge I sprogligt og kulturelt heterogene milj0er. In: Danske Talesprog 1, 2000, S. 143-211.

17. Wiese H. Kiezdeutsch - ein neuer Dialekt. Aus Politik und Zeitgeschichte [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.bpb.de/apuz/32957/kiezdeutsch (03.12.2019).

18. Wiese, Heike. Kiezdeutsch. Ein neuer Dialekt entsteht; Mьnchen, 2012, 235 s.

Размещено на Allbest.ru