Формально-граматична структура темпоральних та локативних фразеологічних одиниць (на матеріалі чеської мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Формально-граматична структура темпоральних та локативних фразеологічних одиниць (на матеріалі чеської мови)

Кобилецька Л.В.

Анотація

граматичний фразеологізм мовний

У статті розкрито особливості формально-граматичної структури чеських темпоральних та локативних фразеологізмів. Матеріалом для аналізу послугували чеські темпоральні фразеологічні одиниці (далі ФО) - на позначення тривалості проходження дії, регулярності протікання дії, спорадичної дії, швидкості проходження дії, послідовності подій та вікових періодів людського життя, а також локативні ФО на позначення відстані, характеристики навколишнього природного середовища і певних місцевостей та частин світу (Stary svet, Novy svet), населених пунктів, міст (Svate mesto, Svata stolice), країн (zeme vychazejlclho slunce, nebeska rise) тощо.

Передусім випрацьовано робоче визначення фразеологічної одиниці (значеннєво і структурно стійкі, відтворювані в мовленні, семантично цілісні і надслівні мовні звороти) і вказано її обсяг (з урахуванням широкого розуміння фразеології залучено ідіоми, фраземи та паремії).

З'ясовано, що для чеських фразеологізмів із темпоральною й локативною семантикою характерна різноманітність формально-граматичних моделей: виокремлено фразеологізми, співвідносні зі словосполученням; фразеологізми предикативної структури; моделі, утворені поєднанням повнозначного лексичного компонента з неповнозначним.

Виявлено, що серед фразеологізмів, співвідносних за своїми моделями зі словосполученням, найчисленнішими є такі структури: конструкція, яку формують прикметник та іменник («Adjek. sing. / pl. - Subst. sing. /pl»): vzdusny ocean, sire more, vzdusny prostor; конструкція, яка складається з дієслова-зв'язки (byt/ bejt), прийменника та іменника («byt/bejt- Prep. - Subst.»): byt z cesty, byt/bejtpri ruce, byt v nedohlednu, byt/ bejt z dohledu. Досить поширеними для експлікування аналізованих смислових відношень є ФО, репрезентовані компаративними моделями, зокрема «Verb. - jako - Subst.»: behat jak camrda, poskakovat j. ptacek, behat j.koroptev/koroptvicka, та тавтологічними конструкціями, серед іншого й «(Prep.) - Subst. - Prep. - Subst.»: od slunka do slunka, od tmy do tmy.

Фраземи предикативної структури можуть співвідноситися як зі складним реченням (bezi jako by mu hlava horela; bezij. by pod mm zeme horela), так і простим - односкладним (j. by mel svazane nohy; j. kdyz ma dusi na jazyku; j. kdyz se mu chce a nechce) чи двоскладним (panbuh tamprijde jednou za rok). Виділено також ФО вигукового типу: Zadnej spech!, To je stary!

Серед фразеологізмів, що представлені моделлю, утвореною поєднанням повнозначного лексичного компонента з неповнозначним, найбільш продуктивною виявилась «Prep.- Subst.»: pri sobote, po nocich,pres noc, bez oddechu.

Ключові слова: фразеологічна одиниця (ФО), чеська мова, формально-граматична модель, словосполучення, речення, темпоральність, локативність.

Kobyletska L.V.

Formal-grammatical structure of temporal and locative PhUs (on the material of the Czech language)

Abstract

The article reveals the peculiarities of the formal-grammatical structure of Czech temporal and locative phraseology. The material for the analysis was Czech temporal phraseological units (hereinafter PhUs) - to indicate the duration of the action, the regularity of the action, sporadic action, the speed of the action, the sequence of events and age periods of human life, as well as locative PhUs to indicate the distance, to characterize the environment and certain areas, as well as parts of the world (Stary svet, Novy svet), settlements, cities (Svate mesto, Svata stolice), countries (zeme vychazejlclho slunce, nebeska rise), etc.

First of all, a working definition of a phraseological unit has been developed (a multi-word unit of language, fixed in meaning, lexical composition and structure, reproducible in speech, and semantically indivisible and its scope is indicated (adhering to a broad understanding of phraseology, we involve idioms, phrases and paremias in the analysis).

It was found that Czech phraseological units with temporal and locative semantics are characterized by a variety of formal-grammatical models, among which we distinguish phraseological units that are comparable in their models to a phrase; PhU with a predicative structure; models formed by combining a full-fledged lexical component with an incomplete one.

It was found that among the phraseologies comparable in their models to a phrase the most numerous are the following structures: construction formed by the adjective and noun (“Adjek. sing. / pl. - Subst. sing. / pl”): vzdusny ocean, sire more, vzdusny prostor; construction, which consists of link verb (byt/ bejt), preposition and noun (“byt/ bejt - Prep. - Subst.”): byt z cesty, byt / bejt pri ruce, byt v nedohlednu, byt / bejt z dohledu. The same PhUs are also characterized by comparative models: “Verb. - jako - Subst.”: behat jak camrda; poskakovat j. ptacek; behat j.koroptev / koroptvicka. We also highlight PhUs with the tautological structure: (“Prep.) - Subst. - Prep. - Subst.”: od slunka do slunka, od tmy do tmy.

Among the Czech prepositions of the predicative structure, we singled out phraseologisms that, according to their models, correspond to a complex sentence (bezi jako by mu hlava hofela; bezi j. by pod mm zeme hofela). Part of the phraseology corresponds to a simple sentence, which is divided into one-syllable (j. by mel svazane nohy; j. kdyz ma dusi na jazyku; j. kdyz se mu chce a nechce) and two-syllable (panbuh tamprijde jednou za rok). We also highlight PhUs of the exclamatory type: Zddnej spech! To je stary!

Among the phraseologisms of this semantics, we also single out PhUs with the prepositional-noun construction: “Prep.- Subst.”: pri sobote, po nocich, pres noc, bez oddechu.

Key words: phraseological unit (PhU), phraseology, the Czech language, formal-grammatical model, phrases, sentences, temporality, locativeness.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду

Простір і час є основними формами буття. Будь-які матеріальні об'єкти не існують поза простором і часом.

Лінгвістичним аспектом категорії часу та простору (темпоральності й локативності) є сукупність способів вираження засобами національної мови сутності фізичного та філософського висвітлення зазначеної проблеми.

Фразеологія - невід'ємне джерело мовної інтерпретації понять темпоральності та локативності. Образна система фразеологічного складу мови надає цим філософським категоріям особливого, специфічного етномаркованого значення.

Фразеологізми з просторовим та часовим значеннями численно представлені у чеській мові. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу формально-граматичної структури чеських темпоральних та локативних ФО з метою вивчення структурних особливостей вказаної групи фразеологізмів, виокремлення найпродуктивніших формально-граматичних моделей, адже порушена проблема залучає значну частину фразеологічного матеріалу, який потребує детального опрацювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Мовознавці активно досліджують філософські категорії часу та простору. Значні здобутки у вивченні цих понять мають українські дослідники. Зокрема, Т. Голосова розглянула універсальну категорію часу в художньому тексті [5]; А. Куцова простежила відтворення темпоральності прийменниковими конструкціями [10]; О. Бондар зосередив увагу на вираженні темопральних відношень у сучасній українській літературній мові загалом [3]; В. Барчук - здебільшого на експлікуванні граматичної тем- поральності [2].

Мовознавець С. Романюк зазначала, що темпоральність є семантичною категорією, яка відображає сприйняття й осмислення людиною часу позначуваних ситуацій і їхніх елементів стосовно моменту мовлення мовця [12, 57]. Дослідниця проаналізувала морфологічну (граматичну) категорію часу, виявила особливості темпоральності як функціонально-семантичної категорії [12].

Семантичне поле простору розглянула у своїй розвідці О. Кардащук [7]. Функціонально-семантичній категорії локативності в українській мові присвятила свої праці О. Виноградова [4]. На думку авторки, локативність як одна з найбільш маркованих універсальних семантичних категорій охоплює і відображає всю розмаїтість просторових відношень, які існують у навколишньому світі [4, 1-2].

Темпоральні та локативні категорії в чеській фразеології представлено у дослідженнях Л. Кобилецької. Зокрема, проаналізовано семантичну структуру зазначених фразеологізмів із виокремленням ядра та периферії, установлено системні зв'язки, схарактеризовано виявлені фразеологічні інновації в сучасному узусі, окреслено етнокультурну самобутність зазначеної групи ФО [8; 9]. Деякі чеські темпоральні фразеологізми на позначення свят та вікових періодів людини в контексті національно- культурної семантики були об'єктом зацікавлення Л. Даниленко [6]. Просторові відношення природного й містичного світу вивчала М. Чехова [11].

Формулювання мети і завдань статті

Мета пропонованого дослідження - проаналізувати формально-граматичну структуру темпоральних та локативних ФО у сучасній чеській мові. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: сформувати корпус чеських темпоральних та локативних ФО за лексикографічними джерелами та письмовими текстами Чеського національного корпусу; проаналізувати особливості формально-граматичної структури вказаних фразеологізмів; виокремити найчисленніші формально-граматичні моделі, характерні для зазначеної групи ФО.

Матеріалом розвідки послугував корпус темпоральних та локативних чеських фразеологізмів, виокремлений зі словників “Slovnik ceske frazeologie a idiomatiky”; “Slovnik spisovneho jazyka ceskeho”; “Slovnik spisovne cestiny pro skolu a vefejnost”; “Lidova rceni” та письмових текстів Чеського національного корпусу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Поняття «час» охоплює основні властивості процесів, що відбуваються з матеріальними тілами, а саме тривалість і черговість подій.

Відповідно до цього розрізняємо такі часові відношення:

а) на позначення тривалості та інтенсивності проходження дії в часі: довго - недовго; швидко - повільно; б) на позначення періодів в часовій сегментації світу: послідовності плинності подій людського життя та вікових періодів в житті людини [8, 5-6].

Як зазначає С. Бардонов, поняття «простір» охоплює дві фундаментальні риси матерії - її протяжність і місце в дійсності. Протяжність є продовженням того самого сущого. Кожне тіло має три виміри протяжності - довжину, ширину й висоту. Місце - це просторова визначеність предмета стосовно інших предметів [1, 90-91]. Просторову семантику мають найменування всіх предметів, живих істот, ознак, властивостей, станів, процесів, ірреальних об'єктів тощо.

Одним із об'єктів мовної інтерпретації часових і просторових відношень є фразеологія. Вираження темпоральності і локативності у сучасній чеській фразеології має свої особливості.

Найчастіше ФО на позначення часових і просторових понять складаються з двох або більше слів. При цьому мінімальною одиницею фразеологічних зворотів є двослівні утворення, а максимальною - речення. Виділяємо такі основні групи ФО просторового і часового значень:

ФО, що мають форму словосполучення: modrave dalky / modrava dal; par kroku; kraj sveta; vzdusny ocean; sire more; nezname konciny; dlouhe prsty; stary vich; stary kocour; podzim / podvecer zivota; kraj sveta; brana raje; zub casu; pohadka mladi; znamka start; pupek Evropy; zlomek vteriny тощо;

ФО, що мають форму речення: (bydlt) tam, kde lisky davajt dobrou noc; bezi jako kdyz hrom bije; bezi jako kdyz mu nohy namaze; behat jako by mel v zadku vrtuli; je to (blizko) co by kamenem dohodil; delat neco jako kdyz bicem mrska / praska тощо;

прийменниково-іменникові сполучення типу: o prekot / pritrz; od nynejska; v rychlosti; od veku; bez prestani; od nepameti; u huby; u nosu; z rana; o polednach; pri pondelku тощо.

Формально-граматичною ознакою, що маркує значну частину ФО на позначення часових та просторових відношень, є вживання їх з дієсловом mit («мати») або byt («бути»), напр.: byt na ceste; byt / bejt na obzoru / vobzoru; bejt v dohledu; (byt / bejt) v doslechu; byt / stat za / prede dvermi;(byt) v nedohlednu; (byt)v Kristovych letech; mit Kristova leta; (byt) stary jako Abraham; bytstary jakoMetuzalem.

Розглянемо тепер конкретні моделі, за якими утворені ці фразеологізми, а також визначимо ступінь їх активності у самому процесі фразеутворення. Під структурною фразеологічною моделлю розуміємо тип синтаксичних конструкцій, за яким створюється низка стійких сполучень.

Фактичний матеріал дає можливість виокремити ФО на позначення часових та просторових понять таких структурних моделей: ФО, співвідносні зі словосполученням; ФО предикативної структури; моделі, утворені поєднанням повнозначного лексичного компонента з неповнозначним.

Фразеологізми, співвідносні зі словосполученням

Одна з найбільш активних моделей фразеологізмів на позначення часових та просторових відношень - конструкція, яка складається з прикметника та іменника. Схема структурної моделі - «Adjek. sing. / pl. - Subst. sing. / pl.», напр.: vzdusny ocean; sire more; vzdusny prostor; modrave dalky / modrava dal; teleci leta; stary vtch; stary kocour; lokalni / mistni patriot; domact / rodinny krb; bily tyden; rodna zeme; ruda planeta; sucha zeme; svaty tyden; mala/slaba hodinka; dlouha / drahna leta; rychly konec тощо. Ця структура є продуктивною для ФО, що вказують на вікові періоди в житті людини, напр.: mlada krev; vecny mladtk; stary mazak; telect hlas; htly vek; mladicka nerozvaznost; stare kosti; stary suk; stara skatule, чи відображають тривалість протікання дії, напр.: hodna chvtle; delsi cas; dobrou hodinu. Чеські ФО на позначення молодості містять у своєму складі прикметники mlady, novy (mlada krev; nova krev; mlade nohy); відповідно у фразеологізмах на позначення старшого віку людини використано прикметник stary (stara nadhera; stara mura; starsi dorostenka; stara skatule). Вказана структура ФО реалізує мікрополя: «навколишній світ», «географія населення світу», «місцевість» (okolni svet; bozi svet, pevna puda; sucha zeme; sire more; rodna / otcovska hrouda; domact / rodinny krb тощо). Модель може зазнавати видозміни («Part. sing. - Subst. sing.»), напр.: neoperene mlade.

Не менш активна і структурна модель «Subst. sing./ pl. - (Adjek./ Part.) Subst. sing./ pl. (а Subst. sing./ pl.)», напр.:podzim/podvecerzivota; krajsveta; brana raje; zub casu; pohadka mladi; znamka start; pupek Evropy; zlomek vteriny; pel / pyl mladi; otazka casu; dil sveta; zalar narodu; rise stredu тощо. Конструкція властива ФО усіх мікрополів. Для моделі характерне доповнення другого компонента прикметником чи дієприкметником, напр.: zeme neomezenych moznosti; rise vychazejiciho slunce, або ж єднальним сполучником та іменником у формі родового відмінка однини і множини, напр.: zeme pru.hu. a hvezd.

Поширеними для експлікування часових та просторових відношень є ФО, репрезентовані моделлю «Prep. - Adjek., (Pron./ Part.) sing. / pl. - Subst.», напр.: z ptaci perspektivy; od boziho rana; za starych casu; za velkou louzi; v tesnem sledu; po / na celem svete; v pravou pulnoc; v danou chvili тощо. Особливістю цієї моделі є вживання в ролі другого компонента займенника, напр.: za nasich casu; po nase dny; po vsechny casy; числівника, напр.: v/zprvniobecne, або ж дієприкметника, напр.: do horoucich pekel. Найчастіше фразеологізми цієї структури характеризують минулі події в житті людини (za starych casu; v davnych dobach; za davnych dob) або використовуються для вираження поняття «скрізь», напр.: po / na celem svete; na kazdem kroku; do vsech koutu; na kazdem rohu.

Різновидом цієї структури є конструкція «Prep. - Pron. - Adjek. - Subst.», напр.: za nasich mladych let, або ж «Prep. - Adjek. - Adjek. - Subst.», напр.: v casnych rannich hodinach, v pozdnich nocnich hodinach тощо.

Досить обмежено репрезентовані ФО, створені за моделлю «Prep. - Subst. - Subst. gen. sing. / pl.», напр.: naprahuzivota; na dosah ruky; odstvofenisveta тощо (у ролі другого компонента вживається іменник у відповідному відмінку, у ролі третього компонента - іменник в родовому відмінку), та «Num. - Subst. sing. / pl.», напр.: prvni kroky / krucky; jeden cas/jednu dobu.

Заслуговують на увагу й дієслівні фраземи, у яких формально-граматичним центром виступає дієслово. Серед цих конструкцій найбільш активною є модель «(byt/ bejt) - Prep. - Subst.», напр.: byt z cesty; byt / bejt pri ruce; byt v nedohlednu; byt / bejt z dohledu; byt / bejt ve hvezdach; byt / bejt z ruky; byt / bejt na rane; byt / bejt za horama; byt/ bejt na obzoru; byt v Tramtarii; byt (bejt) v rozkvetu; viset / byt / bejt ve vzduchu; byt / bejt v dohledu; byt / bejt v doslechu. Вирізняє модель вживання іменника у відповідній відмінковій формі. Така структура характерна для ФО на позначення понять `далеко', `близько'. Дієслово-зв'язка byt може бути замінена й іншими дієсловами, напр.: stat: stat nadhrobem; statza/prede dvermi; prijit pod ruku; viset / byt / bejt ve vzduchu. Структурі властива модифікація, репрезентована «Verb. - Prep. - Subst. - Spojka - Subst.», напр.: jit pres hory a doly.

Серед чеських темпоральних і локативних фразеологізмів знаходимо й такі, що побудовані за моделлю «Verb. - Prep. - Adjek. - Subst.», напр.: byt v nejlepsich letech; byt / bejt na ztracene varte; byt v pozehnanem veku; byt v Kristovych letech; byt / bejt v zravych /zravejch letech; patrit do stareho haraburdi; jet na plny koule.

Для ФО із зазначеною семантикою характерною є конструкція «Verb. - Subst.», напр.: byt / bejt drobecek; pamatovat Abrahama; natahovat fajfky / jedenactky /pedaly Іноді структура зазнає видозміни: іменник може супроводжуватися дієприкметником, напр.: byt svetem zapomenuty / zapomenutej. Різновидом цієї структури є модель «Verb. - Adjek. - Subst.», напр.: jit / postupovat hlemyzdim krokem / tempem; nemit dlouheho trvani; dozit se vysokeho stafi; mit Kristova leta тощо.

Компаративним ФО властива здатність передавати семантику `швидко', `повільно', `довго', `старість', `молодість' тощо. Низка фразеологізмів на позначення інтенсивності перебігу дії утворена за моделлю «Verb. - jako - Subst.», напр.: behat jak camrda; poskakovat j. ptacek; behat j.koroptev / koroptvicka; behat j. krepelka; behat jako zatopek; byt j. zelva. Різновидом цієї структури є «Verb. - jako - Subst. - Prep. - Subst.» (характерна для ФО із семантикою `довго'), напр.: pripravoval se jako rytir do boje; vypravovat se jako vrabci z Cech.

Серед ФО компаративної структури виокремлюємо модель «Adjek. - jako - Subst.», напр.: stary jako Abraham, stary jako Metuzalem тощо.

Фразеологізмам із семантикою довготи протікання дії притаманна тавтологічна структура «(Prep.) - Subst. - Prep. - Subst.», напр.: od slunka do slunka; od tmy do tmy; od klekani do klekani; cas od casu.

Серед чеських ФО на позначення часових і просторових відношень трапляються фразеологізми, утворені за моделлю сурядних словосполучень з єднальними сполучниками, зокрема «Adv. - Сощ. - Adv.», напр.: dnes a denne; sem (а / i) tam; tu (а / і) tam; zblizka i zdali / zdaleka; dal a dal(e); snadno a rychle тощо.

Фразеологічні одиниці предикативної структури

Серед фразеологічних одиниць цієї групи помітне місце займають фразеологізми, що за структурою співвідносяться зі складним реченням. Будова їх відповідає:

складнопідрядному реченню з підрядним порівняльним, напр.:pracoval, azse s nejkourilo; leze to z neho jako smola z koudele; bezi jako by mu hlava horela; bezi j. by pod nim zeme horela; bezi j. by pod nim pu.da horela; bezij. by mu sosy horely; prihrnout se j. by tam davali neco zadarmo та ін.;

складнопідрядному реченню з підрядним з'ясувальним, напр.: nevis, co prinese zitrejsi den; nikdo nevi, co bude zejtra тощо;

складнопідрядному реченню з підрядним означальним, напр.: Mladi je bozska nemoc, z niz se kazdy den / ze ktere se kazdym dnem uzdravujeme та ін.

Частина фразеологізмів із вказаною семантикою за будовою співвідносяться із простим реченням і за складом граматичної основи поділяються на:

односкладні, напр.: j. by mel svazane nohy; j. kdyz ma dusi na jazyku; j. kdyz se mu chce a nechce; j. kdyz sere a maluje тощо;

двоскладні, напр.: panbuh tam pnjde jednou za rok тощо.

Особливе місце у складі чеської фразеології для експлікування часової і просторовї семантики займають ФО вигукового типу, напр.: Zadnej spech!, To je stary! Вони використовуються, як і вигуки, для вираження різних емоцій мовця, його волевиявлень, побажань, фізичного й психічного стану людини. У морфологічному плані такі фразеологізми характеризуються незмінністю форми. Подібні ФО можуть входити до складу речення або виступати в ролі самостійних речень.

Специфічними для фразеологічного рівня є моделі, які становлять поєднання повнозначного лексичного компонента з неповнозначним. Серед них виділяємо фраземи, репрезентовані прийменниково-іменниковою конструкцією «Prep.-Subst.», напр.: pri sobote, po nocich, pres noc, bez oddechu, do omrzeni, od nepameti, od mlada, k staru, od narozeni, za mlada, z rana тощо.

Висновки та перспективи досліджень

Для чеських фразеологізмів з часовою та просторовою семантикою характерна значна різноманітність формально-граматичних моделей. З урахуванням репрезентованих моделей фразеологізми формують три групи: ФО, співвідносні зі словосполученням; ФО предикативної структури; ФО, утворені поєднанням повнозначного лексичного компонента з неповнозначним. Найчисленнішими є такі структури: конструкція, яку формують прикметник та іменник («Adjek. sing. / pl. - Subst. sing. / pl»); конструкція, яка складається з дієслова-зв'язки, прийменника та іменника («byt/ bejt - Prep. - Subst.»). Досить поширеною серед аналізованої групи фразеологізмів є компаративна модель «Verb. - jako - Subst.».

Перспективними вважаємо дослідження, присвячені виявленню нових контекстів вживання темпоральних та локативних ФО в сучасній чеській мові, а також зіставне вивчення вказаної групи фразеологізмів із матеріалом інших слов'янських мов.

Література

1. Бардонов С.М. Про множинність форм простору і часу. Філософська і соціологічна думка. 1990. № 4. С. 90-94.

2. Барчук В.М. Граматична темпоральність: Інтервал. Час. Таксис: монографія. Івано-Франківськ: Сімик, 2011. 416 с.

3. Бондар О.І. Темпоральні відношення в сучасній українській літературній мові: Система засобів вираження. Одеса: Астропринт, 1996. 192 с.

4. Виноградова О.В. Функціонально-семантична категорія локативності в сучасній українській літературній мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 2001. 19 с.

5. Голосова Т.М. Темпоральна структура художнього тексту: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. докт. філол. наук: 10.02.02. Київ, 2002. 36 с.

6. Даниленко Л.І. Національно-культурна семантика чеської фразеології: монографія. Київ, 2000. 176 c.

7. Кардащук О.В. Семантичне поле простору: статус, структура, внутрішні зв'язки (на матеріалі прикметників української мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: 10.02.01. Кіровоград, 1998. 16 с.

8. Кобилецька Л.В. Часові та просторові відношення у сучасній чеській фразеології: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: 10.02.03. Київ, 2020. 20 с.

9. Кобилецька Л.В. Інновації чеських фразеологізмів на позначення часових та просторових відношень у сучасному узусі. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2018. Вип. 21. Ч. 1. С. 90-95.

10. Куцова А.Р. Відтворення темпоральності прийменниковими конструкціями сучасної української мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: 10.02.01. Харків, 1997. 22 с.

11. Cechova M. Prostorove motivy ve frazemech. Nase rec. 2007. № 90. C. 3. S. 113-122.

12. Romaniuk S. Struktura kategorii temporalnosci we wspolczesnym jczyku ukrainskim. Warszawa: Uniwersytet Warszawski, 2012. 314 s.

13. Slovnik ceske frazeologie a idiomatiky / hlavni redakce Frantisek Cermak; autorsky kolektiv Frantisek Cermak [et al.]. Praha: Leda, 2009. D. I-IV.

14. Slovnik spisovne cestiny pro skolu a verejnost. Praha: Academia, 2010. 647 s.

15. Slovnik spisovneho jazyka ceskeho. Praha: CSAV, 1958-1971. D. I-IV.

16. Zaoralek J. Lidova rceni. Praha: CSAV, 1963. 779 s.

References

1. Bardonov, S.M. (1990). Pro mnozhynnist form prostoru i chasu [On the multiplicity of forms of space and time]. Filosofska i sotsiolohichna dumka, 4, 90-94 [in Ukrainian].

2. Barchuk, V.M. (2011). Hramatychna temporalnist: Interval. Chas. Taksys [Grammatical temporality: Interval. Time. Taxis]: monohrafiia. Ivano-Frankivsk: Simyk [in Ukrainian].

3. Bondar, O.I. (1996). Temporalni vidnoshennia v suchasnii ukrainskii literaturnii movi: Systema zasobiv vyrazhennia [Temporal relations in the modern Ukrainian literary language: The system of means of expression]. Odesa: Astroprynt [in Ukrainian].

4. Vynohradova, O.V. (2001). Funktsionalno-semantychna katehoriia lokatyvnosti v suchasnii ukrainskii literaturnii movi [Functional-semantic category of locativity in modern Ukrainian literary language]. (Avtoreferat dysertatsii kandydata filolohichnykh nauk). Kyiv [in Ukrainian].

5. Holosova, T.M. (2002). Temporalna struktura khudozhnoho tekstu [Temporal structure of an artistic text]. (Avtoreferat dysertatsii doktora filolohichnykh nauk). Kyiv [in Ukrainian].

6. Danylenko, L.I. (2000). Natsionalno-kulturna semantyka cheskoi frazeolohii [National and cultural semantics of Czech phraseology]: monohrafiia. Kyiv [in Ukrainian].

7. Kardashchuk, O.V. (1998). Semantychne pole prostoru: status, struktura, vnutrishni zviazky (na materiali prykmetnykiv ukrainskoi movy) [Semantic field of space: status, structure, internal connections (based on the adjectives of the Ukrainian language)]. (Avtoreferat dysertatsii kandydata filolohichnykh nauk). Kirovohrad [in Ukrainian].

8. Kobyletska, L.V. (2020). Chasovi ta prostorovi vidnoshennia u suchasnii cheskii frazeolohii [Temporal and spatial relations in modern Czech phraseology]. (Avtoreferat dysertatsii kandydata filolohichnykh nauk). Kyiv [in Ukrainian].

9. Kobyletska, L.V. (2018). Innovatsii cheskykh frazeolohizmiv na poznachennia chasovykh ta prostorovykh vidnoshen u suchasnomu uzusi [Innovations of Czech phraseology to denote temporal and spatial relations in modern usus]. Aktualni pytanniahumanitarnykhnauk. Drohobych: Vydavnychyi dim “Helvetyka”, 21 (1), 90-95 [in Ukrainian].

10. Kutsova, A.R. (1997). Vidtvorennia temporalnosti pryimennykovymy konstruktsiiamy suchasnoi ukrainskoi movy [Reproduction of temporality by prepositional constructions of the modern Ukrainian language]. (Avtoreferat dysertatsii kandydata filolohichnykh nauk). Kharkiv [in Ukrainian].

11. Cechova, M. (2007). Prostorove motivy ve frazemech [Spatial motifs in idioms]. Nase rec, 90 (3), 113-122 [in Czech].

12. Romaniuk, S. (2012). Struktura kategorii temporalnosci we wspolczesnym jczyku ukrainskim [The structure of the temporality category in contemporary Ukrainian]. Warszawa: Uniwersytet Warszawski [in Polish].

13. Slovnik ceske frazeologie a idiomatiky [Dictionary of Czech Phraseology and Idiomatics] / hlavni redakce Frantisek Cermak; autorsky kolektiv Frantisek Cermak [et al.]. Praha: Leda, 2009. D. I-IV [in Czech].

14. Slovnik spisovne cestiny pro skolu a verejnost [Dictionary of standard Czech for school and the public]. Praha: Academia, 2010 [in Czech].

15. Slovnik spisovneho jazyka ceskeho [Dictionary of the standard Czech language]. Praha: CSAV, 1958-1971, I-IV [in Czech].

16. Zaoralek, J. (1963). Lidova rceni [Folk sayings]. Praha: CSAV [in Czech].

Размещено на Allbest.ru