Фоностилістичний ефект оказіонального гендіадісу в українському поетичному дискурсі ХХ-ХХІ століть

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фоностилістичний ефект оказіонального гендіадісу в українському поетичному дискурсі ХХ-ХХІ століть

Ключові слова: сучасний український поетичний дискурс, гендіадіс, оказіоналізм, фоностилістичний ефект, фонетична гра, ономатопея, алітерація, асонанс.

Abstract

PNONETIC AND STYLISTIC EFFECTOF OCCASIONAL HENDIADYSIN UKRAINIAN POETICAL DISCOURSEOF 20™-21^ST CENTURIES

Background. The modem Ukrainian poetical discourse is characterized by a lot of original author's word-buildings - nonce words (occasionalisms) which are created as absolutely individual process. This process deals with intentional ignoring of language norms and standards. Phonetic and stylistic features of hendiadys in Ukrainian poetical discourse are still without detail describing.

Purpose is to distinguish the phonetic marked hendiadyses in modern Ukrainian poetical discourse, this purpose includes the realization of the next tasks: 1) to describe the functions of hendiadys in creation by Ukrainian authors; 2) to classify the types of hendiadys depending on their stylistic expression in artistic text.

Material and methods. As material for our research we used Ukrainian poetical works by M. Semenko, Yu. Shpol, V. Pachovskyi, B. Lepkyi, O. Ir- vanets, Yu. Andrukhovych, V. Neborak, I. Nyzovyi, V. Tsybulko, V. Teren, I. Luchuk, Ye. Zapeka, S. Zahreba, O. Levchenko, Yu. Izdryk and so on (2000 pages). We used continuous sampling method for selection and extract of occasional formations of hendiadys which make intensity of phonetic and stylistic effect of poetical background in the addressee's (reader's / listener's) perception. The method of linguistic analysis used for determination of stylistic functions of hendiadys in Ukrainian poetical discourse. Thanks to the method of quantitative calculations we retraced the frequency of using of different types of hendiadys in the poetical works by Ukrainian masters of the word.

Results. In Ukrainian poetical discourse semantic marked hendiadyses and represented purely phonetic play hendiadyses function. Besides hen- diadys has some stylistic functions: 1) phonetic transformation of geographical names and proper person's names; 2) onomatopoeia modeling; 3) formation of non-semantic word play with intensive phonetic and stylistic influence, that can be possible thanks to high frequency of alliterations and assonances;

1) hendiadys as semantic-stylistic synonym for describing of abstract notions.

Discussion. Phonetic marked occasional hendiadys in verbal artistic discourse is a power stylistic expressive mean that forms an acoustic background of poetical work. The hendiadys realizes as occasional individual author's unit used with pragmatic or only esthetic goal.

In modern Ukrainian poetical discourse the most productive are hendiadyses created for purely artistic goal - word play modeling in which addressee (reader / listener) is an active decoder but not passive observer.

Our future researches will focus on more detail studying of hendiadys phenomenon in the different functional styles of Ukrainian language.

Keywords: modern Ukrainian poetical discourse, hendiadys, nonce word, phonetic and stylistic effect, phonetic play, onomatopoeia, alliteration, assonance.

Вступ

Поетичний дискурс XXI століття характеризується розмаїттям форм і способів спілкування митців із читачами: продукуються й вірші, писані за усталеними канонами, й абсолютно вільні від будь-яких норм і стандартів твори, насичені великою кількістю оказіональних інновацій. Такі новотвори пов'язані з демонстрацією креативності та мовного смаку, із прагненням до вдосконалення, до зручних та ефективних форм вираження, адже в нетрадиційний спосіб демонструють словотворчі можливості мовної системи (Колоїз, 2015, с. 3).

Сьогодні можна спостерігати значні зрушення у зіставленні різних стилістичних систем мови, зростає стилістична диференціація засобів вираження та способів їх об'єднання (Костомаров, 1965, с. 22). Особливе значення надається виражальній силі слова як важливому елементу комунікації (Дегтерева, 1965, с. 56). А в сучасному швидкому темпі життя емоційно-оцінна насиченість мовленнєвих повідомлень дає змогу ще й заощаджувати описові лінгвістичні засоби (Дегтерева, 1965, с. 60), як наслідок - мистецький дискурс насичується значною кількістю оригінальних авторських новотворів, постання яких є цілком індивідуальним процесом, що має своїм результатом умисне ігнорування мовних стандартів.

Теоретичне підґрунтя

Питанням авторських новотворів присвячені праці Г. Вокальчук, І. Лощинової, О. Турчак, Л. Кривко, В. Гладкої, Л. Кравчук, Ю. Калужин- ської, Н. Бабенко, Т. Попової, М. Пахомової, Р. Намітокової, Е. Ханпіри, П. Ніссіле, В. Церула та ін. Функціювання гендіадісу у фольклорних та художніх текстах виокремили Ж. Колоїз, А. Нелюба, Н. Янко-Три- ницька, О. Журавльов, І. Улуханов, В. Ізотов, О. Спиридонов, В. Панюш- кін та ін. Продукування гендіадісу як особливого позаузусного утворення досліджували Ж. Колоїз, А. Нелюба, Н. Янко-Триницька, О. Журавльов, І. Улуханов, В. Ізотов, О. Спиридонов, В. Панюшкін та ін.

Однак фоностилістичні властивості гендіадісу в українському поетичному дискурсі ще не було висвітлено.

Мета статті - виокремити фонетично марковані гендіадіси в сучасному українському поетичному дискурсі, що передбачає реалізацію таких завдань: 1) описати функції гендіадісу в доробку українських авторів;

2) класифікувати типи гендіадісу залежно від стилістичного навантаження в тексті.

Методи та матеріал дослідження

Матеріалом дослідження стала віршована творчість М. Семенка, Ю. Шпола, В. Пачовського, Б. Лепкого, О. Ірванця, Ю. Андруховича, Неборака, І. Низового, В. Цибулька, В. Терена, І. Лучука, Є. Запеки, Загреби, О. Левченка, Ю. Іздрика та ін. (близько 2 тисяч сторінок).

Методом суцільної вибірки були виписані й підраховані оказіональні утворення гендіадісу, що інтенсифікують фоностилістичний ефект поетичного тла у сприйнятті адресата (читача/слухача). Метод лінгвістичного аналізу використано для з ясування стилістичних функцій гендіадісу в українському поетичному дискурсі. За допомогою методу кількісних підрахунків простежено частотність уживання різних типів гендіадісу у віршованих творах українських митців.

Гендіадіс у лінгвостилістиціяк особливий вид оказіоналізму

Дискурсивний комунікативний простір XXI століття характеризується активним використанням поетами фонетичної мовної гри, через що, інформує Т. Космеда, в «мовну моду увійшов стиль "гранж породжений прагненням бути оригінальним, бажанням "побешкетувати”, використовуючи мовні засоби» (Космеда, 2011, с. 137). Важливу роль в ігрових модифікаціях поетичного дискурсу відіграє естетизм (Третяк, 2012, с. 309), а також чітка зорієнтованість на експресивні функції мовлення (Кодзасов, 2001, с. 13), тому митці активізують у межах одного твору декілька потужних фоностилістичних ресурсів, одним із яких є гендіадіс.

У «Словнику літературознавчих термінів» маємо таку дефініцію: «Гендіадис (грецьк. hendietdyion- один через два) - стилістична фігура, вживання іменників замість іменника та прикметника» (Гром як, Ковалів &Теремко, 2006, с. 151). Більш деталізоване визначення, на яке спиратимемося в нашому дослідженні, пропонує А. Нелюба. На думку лінгвістки, гендіадіс - це оказіоналізм, спродукований неу- зусним способом, що передбачає поєднання здебільшого двох компонентів, у яких останній сприймається як відгомін першого за рахунок повторення кінцевих звуків (Нелюба, 2007, с. 227). Такі утворення є каламбурними, з підкресленим гумористично-сатиричним чи іронічним навантаженням, однак часто подібні одиниці характеризуються непрозорістю семантичного плану (Колоїз, 2015, с. 115) й розраховані винятково на реалізацію акустичного ефекту завдяки конкретному набору звукосполук.

Типи та стилістичні функції гендіадісув українському поетичному дискурсі

В українському поетичному дискурсі функціюють як семантично наповнені гендіадіси, так і ті, що репрезентують чисту фонетичну гру. При цьому гендіадіс виконує декілька стилістичних ролей:

2) фонетичне обігравання географічних назв та власних імен осіб: <...>Є одна Україна-ненька, / Але є ще й Панама-мама.<...>/1 нарколога, і наркомана -- / Всіх нас криє мама-Панама.<...> (Ірванець, 2010, с. 60); <...>по сей бік багама-мама / по той бік пальми гаїті<...> (Ан- друхович, 1991, с. 81). У вірші О. Ірванця «Чумак Хокайдо» гендіадіс тяжіє до поетичної гри звуком, реалізованої в римі-луні: <... >По сей бік курили рили по той бік аляска ляска /А поруч із хвиль і піни здіймают ь- ся хвиліпіни<...> (Ірванець, 2008, с. 252). Ю. Шпол підсилює гендіадіс алітераціями палаталізованого приголосного [л'], якими пронизана вся строфа в позиціях перед гендіадісом (що теж сформований на ґрунті алітерації [л']) та після нього): <...>Я люблю Ліліт. / Ліліт-лелія літає / Лоскотом ласощів лінивих.<...> (Шпол, 2007, с. 71). І. Лучук у поезії «Без назви» експериментує з фонетико-графічним рівнем, уводячи в структуру гендіадісу елементи латинської графіки: Одіоз N--/ Одіозен. /ОDio. Зеня. /Зиновій-Богдан-Ігор (Лучук, 2005, с. ЗО);

3) моделювання ономатопеї:

- природні явища (шум невеликих морських хвиль, свист легкого вітру, гудіння бджіл тощо): <...>Грає піна в сонні скелі: / Ninna- паппа, піппа-паппа<...> (Пачовський, 2006, с. 266); <...>І вітер, як жебрак на лірі, / Своє маленьке «тірі-лірі» / Стихенька бренькає під плотом<... > (Легший, 2006, с. 507); <... >Липень-нь - бджолиний дзвіночок / В захмареній квітці<...> (Загреба, 2007, с. 25);

- голос, дії людини (таке моделювання поети здебільшого підсилюють алітераціями). Наприклад, Є. Запека інтенсифікує вплив генді- адісу-ономатопеї алітераціями сонорного дрижачого приголосного [р]: <...>До мене тепер приходять безцеремонно / стукають у двері / ту-ру-ду-ру / або трам-тарарам<...> (Запека, 2011, с. 105). В. Терен, трансформуючи дитячу пісеньку, досягає гострого іронічного ефекту, причому друга частина авторського гендіадісу утворена шляхом квазіномінації: <...>буде приспівувать онуча - / «два півники два півники горох молотили / два чекісти “хочуїсти” по хатах ходили<...>» (Терен, 2016, с. 162);

- рух машин та механізмів: <...>наш паровоз тарам-тарах<...> (Цибулько, 2005, с. 99). У вірші «Місто» М. Семенко створює оригінальну квазіномінацію-гру з читачем (автомобілі білі), що може тлумачитись як «автомобілі бі'лі» або «автомобілі білі'» (з наголосом на першому складі адресат може декодувати «білі» через колір; із наголосом на другому складі «білі» сприймається як звуковідтворювальне слово-імітація сигналу автомобіля): <... >візники -- люди / трамваї - люди / автомобілібілі / бігорух рухобіги / рухливобіги / berceusкару<...> (Семенко, 1985, с. 62-63);

4) формування власне словесної асемантичної гри з інтенсивним фо- ностилістичним забарвленням, що досягається високою частотністю алі- терацій та асонансів. Так, В. Неборак використовує акустико-артикуля- ційні властивості передньоязикового свистячого приголосного [ц]: <...>цоб-цабе / цяця-киця-миця-бе<...> (Неборак, 2008, с. 309). Ю. Шпол, відштовхуючись від фонетичного оказіонального гендіадісу на початку строфи, продовжує акустичний ряд передньоязиковими свистячими приголосними [с], [ц] та задньоязиковим голосним [у]: <... >Туруси-буруси / Осколками вискалкані / Уси. /Куці. /Цюці. /Цить. (Шпол, 2007, с. 72-73). В. Цибулько у творі «Янголи і вовки», навпаки, квазіномінацію-повтор завершує фонетичним оказіоналізмом-гендіадісом у кінці строфи: <...>пунктом а) проголошено прямо / полюблю-погублю а загальна концепція / то свята послідовність / полюблю-погублю-погублю-погублю-погублю- погублю / ша -- блю -- сам -- блю<...> (Цибулько, 2005, с. 100-101). В. Терен вибудовує поетичну гру, використовуючи у складі гендіадісу французький вислів С 'estlavie: ми кохалися в траві / се ля ві / впали в схованку-траву / се ля ву / хвилювалася трава / се ля ва! / і народиш ься в траві /се ля ві (Терен, 2016, с. 26). О. Левченко у вірші «Мелолотика» фонетично обіграє просторічний вигук із негативним емоційно-оцінним значенням иолки-палки: <...> З валу / Впали / Пали / Йолі<...> (Левченко, 2019). Ю. Іздрик як складові елементи авторських гендіадісів використовує семантично марковані лексеми, пов'язані з категоріями східної філософії (шамбала -- просвітлення, стан єднання душі людини з Богом; міфічна країна в Гімалаях або Тибеті; транс -- змінений психічний стан нервової системи, медитація): <...>нам залишився останній вірш / щоб порі шати невирішене / з нами вже трапилось все найгірше / ми вже вважай безгрішні / шамбала-мамбала репчик і драп / перчик і драм- машина - / пазли складают ься просто так / в чистий потік хвилин<... > (Іздрик, 2019, с. 7); Шанси-транси / і так все серйозно що просто капець /прожекти двіжухи і терки і мутки<...> (Іздрик, 2019, с. 77);

5) використання гендіадісу як семантико-стилістичного синоніма для позначення абстрактних понять. Наприклад, О. Ірванець у вірші «Відкритий лист...» гендіадіс бедлам-тарарам вживає як синонімічний поняттю безлад, хаос (слово бедлам утворене неморфологічним лексико-семантичним способом: бедлам<-- англ, bedlamу значенні «безлад» <-- англ. Bethlemу значенні «Лондонська лікарня для психічно хворих» <-- англ. Bethlehem«Віфлеєм» <-- «монастир ордена Віфле- ємської зірки в Лондоні»; слово тарарам сьогодні подано в «Тлумачному словнику української мови» й вживається в значенні «безчинство»). Поет використовує гендіадіс для опису історичних подій у Канаді 1992 р., які привернули увагу світової спільноти, а телеглядачів навіть відволікай від популярного на той час серіалу «Багаті теж плачуть» із Веронікою Кастро в головній ролі Маріанни. О. Ірванець, іронізуючи, паралельно в одній строфі згадує реальні історичні події та серіал, що однаковою мірою впливали на свідомість тодішнього пересічного громадянина пострадянського простору, при цьому поет для досягнення максимальної звучності активно вводить у текст сонорні приголосні [р], [м], [н]: <...>Ми вже не дивимось і Марі сінну / Через отой ваш бедлам- тарарам.<...> (Ірванець, 2010, с. 59).

Рейтинг різних видівоказіонального гендіадісу

У кількісному вираженні найчастотнішим видом гендіадісу є такий, що використовується із суто естетичною метою для створення фонетичної гри, - 37 %.

З однаковою інтенсивністю поети послуговуються гендіадісами для моделювання ономатопеї та фоностилістичної обробки географічних назв і власних імен осіб - по ЗО %.

Використання гендіадісу у функції семантико-стилістичного синоніма є найменш частотним - 3 %.

Висновки

Фонетично маркований оказіональний гендіадіс у вербальному мистецькому дискурсі є потужним стилістичним ресурсом, що формує акустичне тло поетичного твору. Гендіадіс виявляє себе як оказіональна індивідуально-авторська одиниця, використана зі стійкою прагматичною чи суто естетичною метою.

У сучасному українському поетичному дискурсі найпродуктивніше функціюють гендіадіси, створені із власне мистецькою метою - моделювання словесної гри, у якій адресат (читач / слухач) є активним декодифі- катором, а не пасивним спостерігачем.

Наші подальші дослідження спрямовані на глибше вивчення явища гендіадісу в різних функціональних стилях української мови.

Список використаної літератури

український поетичний дискурс гендіадіс

1Андрухович, Ю. (1991). Екзотичні птахи і рослини: Поезії. Київ: Молодь.

2Гром'як, Р. Т, Ковалів, Ю. І., Теремко, В. І. (2006). Літературознавчий словник-довідник. Київ: Академія.

3Дегтерева, Т. А. (1965). Выразительная сила слова. В Язык и стиль: сб. научи, труд. (с. 56-95). Москва: Мысль.

4Загреба, С. (2007). Поезії. В Острови: альманах молодих полтавських авторів (с. 21-27). Полтава: ПП Шевченко Р. В.

5Запека, Є. (2011). Матах: Вибрані поезії. Львів: СПОЛОМ.

6Іздрик, Ю. (2019). Меланхолії: Поезії. Львів: Вид-во Старого Лева.

7Ірванець, О. (2008). Поезії. В «Бу-Ба-Бу» (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак): вибрані твори: поезія, проза, есеїстка (с. 252). Львів: ЛА «Піраміда».

8Ірванець, О. (2010). Мій хрест: Поезії. Харків: Фоліо.

9Качуровський, І. (1984). Фоніка. Мюнхен.

10Кодзасов, С. В., Кривнова, О. Ф. (2001). Общая фонетика. Москва.

11Колоїз, Ж. (2015). Неузуальне словотворення: Монографія. Кривий Ріг: НПП Астерікс.

12Космеда, Т. (2011). Мовна гра у системі лінгвістичних термінів. В Культура слова, 74, 137-141. Костомаров, В. Г. (1965). Культура языка и речи в свете языковой политики. В Язык и стиль: сб. научи, труд. (с. 3-55). Москва: Мысль.

13Левченко, О. (2019). Поезії. Взято з https://lewczenko.livejoumal.com/91381.html.

14Лепкий, Б. (2006). Поезії. В Поети «Молодоїмузи»(с. 379-518). Київ: Дніпро.

15Лучук, І. (2005). Трохи білого світу (поетичний калейдоскоп): 36. поезій. Київ: Факт.

16Неборак, В. (2008). Поезії. В «Бу-Ба-Бу» (Юрій Андрухович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак): вибрані твори: поезія, проза, есеїстка (с. 304-348). Львів: ЛА «Піраміда».

17Нелюба, А. (2007). Явище економії в словотвірній номінації української мови: Монографія. Харків: ХІФТ.

18Низовий, І. (2018). Поезії. Взято з http://maystemi.com.

19Пачовський, В. (2006). Поезії. В Поети «Молодоїмузи» (с. 245-376). Київ: Дніпро.

20Семенко, М. (1985). Поезії. Київ: Рад. письменник.

21Терен, В. (2016). Жити: триптих: вірші. Київ: Дніпро.

22Третяк, Н. (2012). Мовна гра як засіб комунікативного впливу на читача (на матеріалі ЗМІ). В Мова і суспільство, 3, 309-314.

23Цибулько, В. М. (2005). Ангели і тексти: Поезії. Харків: Фоліо.

24Шпол, Ю. (2007). Вибрані твори. Поезії(с. 31-89). Київ: Смолоскип.

References

1Andrukhovych, Yu. (1991). Ekzotychni ptakhy i roslyny: Poezii [Exotic Birds and Plants: Poetry].

Kyiv: Molod [in Ukrainian].

2Degtereva, T. A. (1965). Vyrazitelnaya sila slova [Expressional Power of the Word]. In Yazyk i stil [TheLanguage and the Style] (pp. 56-95). Moskva: Mysl [in Ukrainian].

3Hromiak, R. T., Kovaliv, Yu. I., & Teremko, V. I. (2006) Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Literary Reference Dictionary]. Kyiv: Akademiia [in Ukrainian].

4Irvanets, O. (2008). Poezii [Poetry]. In “Bu-Ba-Bu” (Yurii Andrukhovych, Oleksandr Irvanets, Viktor Neborak). Vybrani Tvory. Poesiia, Proza, Eseistyka [“Bu-Ba-Bu” (Yurii Andrukhovych, Oleksandr Irvanets, Viktor Neborak). Selected Works. Poetry. Prose. Essays] (p. 252). Lviv: LA “Piramida” [in Ukrainian].

5Irvanets, O. (2010). MU khrest: Poezii [My Cross: Poetry]. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

Izdryk, Yu. (2019). Melankholii: Poezii [Melancholies: Poetry]. Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva [in Ukrainian].

6Kachurovskyi, I. (1984). Fonika [Phonics]. Munich [in Ukrainian].

7Kodzasov, S. V., & Krivnova, O. F. (2001). Obshchaya fonetika [The General Phonetics]. Moskva [in Russian].

8Koloiz, Zh. (2015). Neusualne slovotvorennia [Non-usage Derivation]. Kryvyi Rih: NPP Asteriks [in Ukrainian].

9Kosmeda, T. (2011). Movna hra u systemi lingvistychnykh terminiv [Language Play in the System of Linguistic Terms]. Kultura slova [Word Culture], 74, 137-141 [in Ukrainian].

10Kostomarov, V. G. (1965). Kultura yazyka i rechi v svete yazykovoy politiki [Language and Speech Culture from the Point of View of Language Policy]. In Yazyk i stil [The Language and the Style] (pp. 3-55). Moskva: Mysl [in Russian].

11Lepkyi, B. (2006). Poezii [Poetry]. In Poety “Molodoi muzy” [Poets of “Young Muse”] (pp. 379518). Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].

12Levchenko, O. (2019). Poezii [Poetry]. Retrieved from https://lewczenko.livejoumal.com/91381.html.

13Luchuk, I. (2005). Trokhy biloho svitu (poetychnyi kaleidoskop) [A Little Bit of the Wide World (Poetical Kaleidoscope)]. Kyiv: Fakt [in Ukrainian].

14Neborak, V. (2008). Poezii [Poetry]. In “Bu-Ba-Bu” (Yurii Andrukhovych, Oleksandr Irvanets, Viktor Neborak). Vybrani Tvory. Poesiia, Proza, Eseistyka [“Bu-Ba-Bu” (Yurii Andrukhovych, Oleksandr Irvanets, Viktor Neborak). Selected Works. Poetry. Prose. Essays] (pp. 304-348). Lviv: LA “Piramida” [in Ukrainian].

15Neliuba, A. (2007). Yavyshche ekonomii v slovotvirnii nominatsii ukrainskoi movy [The Fact of Economy in the Derivational Nomination of Ukrainian Language]. Kharkiv: KhIFT [in Ukrainian].

16Nyzovyi, I. (2018). Poezii [Poetry]. Retrieved from http://maystemi.com [in Ukrainian].

17Pachovskyi, V. (2006). Poezii [Poetry]. In Poety “Molodoi muzy” [Poets of “Young Muse”] (pp. 245376). Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].

18Semenko, M. (1985). Poezii [Poetry]. Kyiv: Rad. pysmennyk [in Ukrainian].

19Shpol, Yu. (2007). Vybrani tvory. Poesii [Selected Works. Poetry]. Kyiv: Smoloskyp [in Ukrainian].

20Teren, V. (2016). Zhyty: tryptykh: virshi [To Live: triptych: poems]. Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].

21Tretiak, N. (2012). Movna hra yak zasib komunikatyvnoho vplyvu na chytacha (na materiali ZMI) [Language Play as a Mean of Communicative Influence on the Reader (on the base of mass media)]. InMova i suspilstvo [Language and Society], 3, 309-314 [in Ukrainian].

22Tsybulko, V. M. (2005). Anhely i teksty: Poezii [Angels and Texts: Poetry]. Kharkiv: Folio [in Ukrainian].

23Zahreba, S. (2007). Poezii [Poetry]. In Ostrovy: almanakh molodykh poltavskykh poetiv [Islands: almanac of young Poltava authors] (pp. 21-27). Poltava: PE Shevchenko R. V. [in Ukrainian]. Zapeka, Ye. (2011). Matakh: Vybrani poezii [Matakh: Selected poetry]. Lviv: SPOLOM [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru