Семантика та структура дієслівних фразеологічних одиниць на позначення рис характеру людини в українській та німецькій мовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка

Семантика та структура дієслівних фразеологічних одиниць на позначення рис характеру людини в українській та німецькій мовах

Тарануха Т.В., кандидат філологічних наук, доцент, старший викладач кафедри германських мов та методик їхнього навчання

Анотація

Статтю присвячено зіставному аналізу дієс- лівних фразеологічних одиниць на позначення рис харак- теру людини в українській та німецькій мовах. Матеріалом дослідження є дієслівні фразеологічні одиниці, отримані шляхом суцільної вибірки із фразеологічних словників. Основні ознаки дієслівних фразеологічних одиниць форму- ються у результаті взаємодії різних рівнів мови: 1) семан- тичного - фразеологічне значення загально-процесуального або процесуально-атрибутивного характеру; 2) морфологіч- ного - дієслівний компонент є граматичним центром фра- зеологізму; 3) синтаксичного, коли фразеологізм виконує функцію присудка. Відсутність хоч однієї з названих ознак позбавляє фразему статусу дієслівної. У результаті аналізу було виокремлено такі моделі дієслівних фразеологізмів: “дієслово + компаратив”, “дієслово + іменник”, “дієслово + іменник + обставина”, “дієслово + іменник з прийменником з означенням або без”, “прислівник + дієслово”. Опорним компонентом дієслівних фразеологізмів слугують дієслова, єдиною їх формою підрядного зв'язку є прилягання. Дослі- джувані дієслівні фразеологізми в обох мовах є компаратив- ними та некомпаративними. Компаративні фразеологічні одиниці представлені фразеологічною моделлю “дієслово + компаратив”. У дієслівних компаративних фразеологічних одиницях перший компонент вживається в буквальному значенні, а другий компонент є інтенсифікатором. Більшість дієслівних компаративних фразеологізмів другим компо- нентом мають лексему, лише деякі - сполучення лексем. Образними компонентами дієслівних компаративних фра- зеологізмів є тварини, представники певної професії, пред- ставники певних верств населення, власні назви, артефакти та абстрактні поняття. Найпродуктивнішою моделлю дієс- лівних некомпаративних фразеологізмів є модель “дієслово + іменник”. Більшість фразеологізмів цієї моделі характеризуються об'єктними відношеннями, дієслово вимагає свого поширення об'єктом, на який спрямована або з яким пов'я- зується дія. Дієслівні фразеологізми повністю або частково переосмислені мотивованими або немотивованими оди- ницями. Основними типами переосмислення є метафора, метонімія та порівняння.

Ключові слова: фразеологізм, фразеологічна модель, німецька мова, українська мова, образний компонент.

Summary

Taranukha T. Semantics and the structure of verbal phraseological units for the designation of human character traits in Ukrainian and German

The article is devoted to a comparative analysis of verbal phraseological units for the designation of human char- acter traits in Ukrainian and German. The material of the study is verbal phraseological units obtained by a solid sample of phra- seological dictionaries. The main features of verb phraseological units are formed as a result of the interaction of different levels of a language: 1) semantic - phraseological meaning of a gen- eral procedural or procedural-attributive nature; 2) morphologi- cal - the verbal component is the grammatical centre of idiomat- ic expression; 3) syntactic, when idiomatic expression performs the function of a predicate. The absence of at least one of the named signs deprives the phrase of the status of a verbal one. As a result of the analysis, the following models of verb phraseological units have been resolved: “verb + comparative,” “verb + noun,” “verb + noun + adverbial modifier,” “verb + noun with preposition with or without a modifier,” “adverb + verb.” The key component of ver- bal idiomatic expressions are verbs, the only form of their subor- dinate linking is juxtaposition. The verbal idiomatic expressions studied in both languages are comparative and non-comparative. Comparative phraseological units are represented by the phra- seological model “verb + comparative”. In verbal comparative phraseological units, the first component is used in a literal sense, and the second component is an intensifier. Most verbal compar- ative idiomatic expressions have a lexeme as the second compo- nent, only some have lexeme conjunctions. Figurative components of verbal comparative idiomatic expressions are animals, repre- sentatives of a certain profession, representatives of certain layer of the population, proper names, artifacts and abstract concepts. The most productive model of verbal non-comparative phrases is the “verb + noun” model. Most phraseological units of this model are characterized by object relations, the verb requires its propa- gation by the object to which the action is directed or associated. Verbal idiomatic expressions are completely or partially redefined by motivated or unmotivated units. The main types of rethinking are metaphor, metonymy, and comparison.

Key words: phraseological unit, phraseological model, the German language, the Ukrainian language, figurative com- ponent.

Постановка проблеми

Сучасний період розвитку мовоз- навства характеризується підвищеним інтересом до порівняль- ного вивчення мов. Однією із актуальних проблем у сучасній теорії фразеології є виявлення спільних і відмінних ознак у фразеологічних системах споріднених і неспоріднених мов.

Аналіз досліджень. Проблема систематизації та кла- сифікації фразеологічного складу мови постійно перебуває в полі зору мовознавців. Свідченням цього є низка монографій та дисертаційних досліджень, присвячених цій тема- тиці в українській (А. Архангельська, Ю. Прадід, О. Селіва- нова, В. Ужченко, Д. Ужченко), російській (М. Алефіренко, Н. Семененко), англійській (О. Арсент'єва, О. Кунін), німець- кій (Я. Баран, Н. Лалаян, О. Райхштейн, H. Burger, W. Fleischer,

C. Fцldes) та романських (Н. Стрілець) мовах, у яких фразеоло- гізми описуються з огляду на взаємодію лексико-семантичних і морфологічних явищ у процесі виникнення і функціонування фразеологічних одиниць. В.Ужченко зазначає, що серед різних спроб класифікувати фразеологічний склад мови помітне місце посідає семантико-граматичний розподіл фразем, намагання вписати їх у різні граматичні класи, що співвідносяться із різ- ними частинами мови. Але на відміну від слів фразеологізми значно важче класифікувати за граматичним принципом, що зумовлюється їх ґенезою і структурно-семантичними озна- ками: фразеологізм є результатом переосмислення вільного словосполучення, надслівною структурою, у якій особливим способом поєднуються семантико-граматичні ознаки всіх компонентів [1, с. 130]. Я.Баран вказує на те, що вступаючи у взаємозв'язки у мовленні, фразеологізми підпорядковуються загальним законам словосполучення одиниць, що мають чітке категоріальне визначення. Фразеологізми, співвідносні зі сло- восполученням, організуються за моделями вільних сполучень слів, властивих тій чи іншій мові. Такі фразеологізми співвід- носяться з різними частинами мови [2, с. 66-67]. М.Алефіренко пропонує низку ознак, за якими фразеологізм співвідносяться з різними частинами мови: характер семної презентації об'єк- тивної дійсності в семантичній структурі фразем, наявність або відсутність у лексичних компонентів граматичних категорій і їх морфологічних парадигм, структурно-граматична модель фра- земи, тип її граматичного зв'язку з іншими елементами мов- леннєвого контексту та синтаксичні функції у реченні [3, с. 46].

Мета статті. Зіставний аналіз фразеологічних одиниць у структурно-граматичному аспекті спрямований на вияв- лення їхнього структурно-граматичного паралелізму та струк- турно-граматичних розбіжностей у німецькій та українській мовах. Матеріалом дослідження є дієслівні фразеологічні одиниці на позначення рис характеру людини української та німецької мов, отримані шляхом суцільної вибірки із фразе- ологічних словників. фразеологічний семантичний морфологічний компаративний

Виклад основного матеріалу

Дієслівні фразеологізми виражають загальне значення дії. Їм властиві граматичні категорії часу, виду, особи, числа, способу і стану [2, с. 68]. У реченні дієслівні фразеологізми виконують синтаксичну функцію присудка. Як і дієслова, дієслівні фразеологізми мають категоріально-граматичне значення процесуальності [3, с. 53]. У результаті взаємодії різнорівневих мовних факторів фор- муються основні ознаки дієслівних фразеологізмів: 1) семан- тичного - фразеологічне значення загально-процесуального або процесуально-атрибутивного характеру; 2) морфологіч- ного - дієслівний компонент є граматичним центром фразео- логізму; 3) синтаксичного, коли фразеологізм виконує функцію присудка. Відсутність хоч однієї з названих ознак позбавляє фразему статусу дієслівної [3, с. 53].

Опорним компонентом дієслівних фразеологізмів слугують дієслова, єдиною їх формою підрядного зв'язку є прилягання. Досліджувані дієслівні фразеологізми в обох мовах є компара- тивними та некомпаративними. Компаративні фразеологічні одиниці представлені фразеологічною моделлю “дієслово + ком- паратив”. У дієслівних компаративних фразеологічних одиницях перший компонент вживається в буквальному значенні, а другий компонент є інтенсифікатором. Як перший компонент у німець- ких фразеологічних одиницях, які позначають риси харак- теру людини вживаються дієслова sich spreizen, angeben,lьgen, rangehen, sich drehen, schweigen,в українській мові - величатися, пишатися, гризти. Більшість дієслівних компаративних фразео- логізмів другим компонентом мають лексему, лише деякі - спо- лучення лексем. Образними компонентами дієслівних компара- тивних фразеологізмів можуть бути:

тварини: укр. величатися (завеличатися, пишатися) як порося на орчику (як свиня в дощ, як кошеня в попелі) [4, с. 154], нім. sich wie ein Pfau spreizen [5, Т. ІІ, с. 102] - “величатися як павич”. Серед таких фразеологізмів виділяються також ті, образні компоненти яких утворилися внаслідок метоніміч- ного перенесення: wie ein Wald voll Affen/ wie eine Tьte Mьcken angeben [6, с. 45] - “вихвалятися без міри; дослівно: вихваля- тися як цілий ліс мавп/ як цілий пакет комарів”, ein Gemьt wie ein Fleischerhund haben [6, с. 270] - “бути бездушним; досл. Мати серце як у собаки м'ясника”;

представники певної професії: нім. denken wie ein Seifensieder [5, Т. ІІ, с. 189] - “бути безтурботним; дослівно: думати як миловар”;

представники певних верств населення: нім. lьgen wie ein Landstreicher [5, IІ, 34] - “досл. брехати як волоцюга”;

власні назви: нім. rangehen wie Blьcher [5, Т. І, с. 111] - “діяти рішуче; досл. Ринутися в бій, як Блюхер (Блюхер - прус- ський фельдмаршал, брав участь у битві з армією Наполеона під Ватерлоо)”, rangehen wie Hektor an die Buletten [6, 599] - “діяти рішуче (Гектор - ватажок Троянської війни)”;

артефакти: укр. гризти як іржа залізо [4, с. 67], нім. sich drehen wie eine Wetterfahne [6, с. 171] - “постійно змінювати свою думку; досл. Крутитися як флюгер”, ein Gemьt wie ein Schaukelpferd haben [6, с. 271] - “бути дуже терпеливим; досл. ein Schaukelpferd - іграшка-гойдалка для дітей”, schweigen wie ein Grab [6, с. 691] - “бути мовчазним; досл. мовчати як могила”;

абстрактне поняття: нім. lьgen wie eine Leichenrede

[5, Т. ІІ, с. 34] - “досл. брехати як некролог”.

Найпродуктивнішою моделлю дієслівних некомпаратив- них фразеологізмів є модель “дієслово + іменник”. Більшість фразеологізмів цієї моделі характеризуються об'єктними відно- шеннями, дієслово вимагає свого поширення об'єктом, на який спрямована або з яким пов'язується дія. Компоненти таких спо- лук виражають разову дію: позбутися клепки [7, Т. ІІ, с. 662] - “втратити розсудливість, стати нерозумним, дурним”, розгубити ролики [7, Т. ІІ, с. 748] - “втратити здатність правильно думати, діяти”, показати зуби [4, с. 66] - “виявити свою злостиву вдачу, злі наміри”, кувати (дзвонити) лихо [4, с. 98] - “діяти підступно, завдавати комусь горя”, нім. die Nase hoch tragen [5, Т. ІІ, с. 72] - “дерти носа, гнути кирпу”, den Groschen umdrehen [5, Т. І, с. 281] - “труситися над кожною копійкою”, seinen Dickkopf aufsetzen [6, с. 164] - “наполягати уперто на своєму”.

Обставинні відношення виникають між компонентами таких українських фразеологізмів цієї моделі: витися (звиватися, крутитися) в'юном (лисом) [7, Т. І, с. 427] - “підле- щуючись догоджати кому-небудь”, ходити павичем (гоголем) [7, Т. ІІ, с. 602] - “триматися поважно, гордовито, зарозуміло, зверхньо”.

Фразеологічна модель “дієслово + іменник + означення”. Фразеологізми цієї модель виражають об'єктно-атрибу- тивні відношення та можуть мати у своїй структурі препози- тивні та постпозитивні означення: укр. кувати речі недобрії [4, с. 168] - “плести плітки, зводити наклепи”, ділитися остан- нім шматком [4, с. 220] - “виявляти доброту, людяність”, нім. einen krummen Rьcken machen [5, Т. ІІ, с. 142] - “раболіпству- вати, низькопоклонничати”, seinen Dickschдdel durchsetzen [5, Т. І, с. 146] - “уперто домагатися свого будь-якими засо- бами”, kaltes Blut bewahren [6, с. 130] - “опанувати себе, зали- шитися холоднокровним”, ruhiges Blut bewahren [6, с. 130] - “зберігати спокій у критичній ситуації”, groЯe Bogen spucken [6, с. 134] - “поводитися чванливо, бундючно”.

Фразеологічна модель “дієслово + іменник + обставина”. Фразеологізми цієї моделі виражають об'єктно-обставинні відношення, всі одиниці мають у своєму складі прийменник: укр. держати розум в голові [7, Т. І, с. 131] - “бути розсуд- ливим, розважливим”, держати (тримати) камінь за пазухою [4, с. 69] - “приховувати злобу, ненависть до кого-небудь”, три- мати (держати) ніс (носа) за вітром (по вітру) [4, с. 123] - “діяти непослідовно, безпринципно, змінюючи свої переко- нання й поведінку відповідно до обставин”, нім. das Blaue vom Himmel lьgen [6, с. 125] - “брехати”, aus seinem Herzen keine Mцrdergrube machen [6, с. 352] - “бути відвертим”.

Фразеологічна модель “дієслово + іменник з приймен- ником з означенням або без”: укр. давити на всі гальма [7, Т. І, с. 218] - “діяти надзвичайно рішуче”, іти на все [7, Т. І, с. 353] - “не рахуватися ні з чим, не зважати ні на які пере- шкоди”, приходити до розуму [7, Т. ІІ, с. 701] - “ставати розум- ним, кмітливим, розважливим”, танцювати (скакати) під дудку [4, с. 52] - “безперечно виконувати чиї-небудь бажання, підко- рятися”, водити за ніс (за носа) - “обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось”, лізти (іти, грубо перти)/полізти на рожен [4, с. 168] - “наражатися на небез- пеку, на неприємність, бути необережним”, пройти крізь сито і решето [4, с. 187] - “бути хитрим, винахідливим; на життєвому шляху набути чималого досвіду”, нім. vor Neid vergehen (platzen) [5, Т. ІІ, с. 76] - “лопнути від заздрощів”, ohne gelehrte Brille lesen [5, Т. І, с. 123] - “керуватися здоровим розумом”, mit dem Feuer spielen [6, с. 219] - “легковажно наражатися на небезпеку”, ins Gesicht lьgen [6, с. 277] - “нахабно брехати”.

Фразеологічна модель “прислівник + дієслово”. Таку модель мають лише фразеологізми німецької мови, між компо- нентами яких виникають обставинні відношення: vornehm tun [5, Т. ІІ, с. 293] - “заноситися, бундючитися”, sich wichtig fьhlen, sich wichtig nehmen (vorkommen) [5, Т. ІІ, с. 318], sich grьn machen [5, Т. І, с. 283] - “бути про себе дуже високої думки, задирати ніс”, sich wichtig machen [5, Т. ІІ, с. 318] - “бундючи- тися, копилити губу”, bescheiden tun [5, Т. І, с. 91] - “бути скром- ним”, blind zufahren [5, Т. І, с. 101] - “діяти наосліп, нерозваж- ливо”, dick lьgen [5, Т. І, с. 145] - “брехати, як рудий собака”, hell denken [5, Т. І, с. 321] - “добре метикувати”, kleinlich denken [5, Т. І, с. 386] - “бути дріб'язковим”.

Дієслівні фразеологізми повністю або частково пере- осмислені мотивованими або немотивованими одиницями. Основними типами переосмислення є метафора: укр. плести павутиння [4, с. 137], плести плетиво [4, с. 149] - “підступно, хитро підкоряти своєму впливові”, крутити хвостом [4, с. 209] - “хитрувати, лукавити, лицемірити”, ставати на двох лапках [7, Т. ІІ, с. 856] - “бути готовим виконати будь-які бажання, чиї-небудь прохання”, робити з губи (писка) халяву - не виконувати своєї обіцянки; бре- хати [4, с. 43], підкладати свиню - нишком чи ненаро- ком завдавати кому-небудь прикрощів, діяти підступно. [4, с. 180], нім. sich grьn machen [5, Т. І, с. 283] - “бути про себе дуже високої думки, задирати ніс”, mit dem Feuer spielen [6, с. 219] - “легковажно наражатися на небезпеку”, мето- німія: укр. ноги мити [4, с. 126] - “прислужувати кому-не- будь, бути відданим”, замилювати очі [4, с. 132] - “обду- рювати кого-небудь, хитрувати”, продавати/ продати душу [4, с. 5] - “втрачати гідність, зраджувати”, брати на зуби [4, с. 64] - “ обирати кого-небудь об'єктом пересудів, плі- ток”, зуби з'їсти [4, с. 65] - “мати великий досвід”, показати зуби [4, с. 66] - “виявити свою злостиву вдачу, злі наміри”, водити за ніс [4, с. 121] - “обдурювати кого-небудь, не вико- нуючи обіцяного або приховуючи щось” та порівняння: укр. величатися як порося на орчику (як свиня в дощ, як кошеня в попелі) [4, с. 154], як іржа залізо [4, с. 67], як з гіллі (з ланцюга, з цепу і т. ін.) зірвався [4, с. 30], нім. sich wie ein Pfau spreizen [5, Т. ІІ, с. 102] - “величатися як павич”, sich drehen wie eine Wetterfahne [6, с. 171] - “постійно змі- нювати свою думку; досл. крутитися як флюгер”, lьgen wie ein Landstreicher (wie eine Leichenrede) [5, Т. ІІ, с. 34] - “брехати, як рудий собака”, wie ein Pfau (ein) Rad schlagen [5, Т. ІІ, с. 102] - “величатися як павич”.

Однією із найпродуктивніших моделей дієслівних фразео- логізмів у обох мовах є поєднання головного компонента-дієс- лова із словосполученням: укр. виходити сухим із води [4, с. 21], зірок з неба не хапати [4, с. 63] - “хто-небудь не відзначається неабиякими здібностями, розумом”, не давати наплювати [собі] в кашу; не давати собі по носі грати; не давати собі на ногу наступати [4, с. 71] - “не допускати кривди, знущання над собою, не шкодити собі”, пускати ману в вічі [4, с. 105] - “обдурювати, змушувати вірити в що-небудь нереальне, три- мати ніс за вітром [4, с. 123] - “діяти непослідовно, безприн- ципно, змінюючи свої переконання й поведінку відповідно до обставин”, очей у Сірка (Рябка) позичати [4, с. 134] - “втратити почуття сорому, власної гідності”, з-під стоячого підошву випоре [4, с. 147] - “дуже хитрий, спритний, кмітливий”, чужими руками жар загрібати [4, с. 177] - “користуватися результатами праці інших”, пройти крізь сито і решето [4, с. 187] - “бути хитрим, винахідливим; на життєвому шляху набути чималого досвіду”, за словом у кишеню не лізти [4, с. 191] - “бути дотеп- ним і метким у розмові”, підвести під дурного хату [4, с. 208] - “ошукати”, лізти чортові на роги [4, с. 215] - “ризикувати, потрапляти в складну ситуацію, ділитися останнім шматком [4, с. 220] - “виявляти доброту, людяність”, нім.: allerlei Manцver machen [5, Т. ІІ, с. 43] - “вдаватися до вивертів; мудрувати”, die Nase hoch tragen [5, Т. ІІ, с. 72] - “дерти носа, гнути кирпу”, nicht ьber die eigene Nase hinaussehen [5, Т. ІІ, с. 74] - “не бачити далі свого носа”, einen krummen Rьcken machen [5, Т. ІІ, с. 142] -“рабо- ліпствувати, низькопоклонничати”, j-d hat den Verstand mit dem Schaumlцffel gegessen [5, Т. ІІ, с. 158] - “хто-небудь розуму так і не набрався”, alle Schliche und Kniffe kennen (sich auf alle mцglichen Schliche verstehen) [5, Т. ІІ, с. 166] - “знати всі хитрощі”, nicht bis drei (bis vier, fьnf) zдhlen kцnnen [5, Т. ІІ, с. 335] - “бути ціл- ковитим неуком, невігласом”, den Daumen auf dem Beutel halten [5, Т. І, с. 98] - “скупитися, скнарити”.

Висновки

Проведений аналіз засвідчив, що в українській та німецькій мовах діслівні фразеологізми на позначення рис характеру людини мають різноманітну структурно-граматичну семантику, різні способи вираження синтаксичних відношень та яскраво виражену образну семантику.

Література

1. Ужченко В. Д. Фразеологія сучасної української мови К.: Знання, 2007. 494 с.

2. Фразеологія: знакові величини / Баран Я. А. та ін. Вінниця: Нова книга, 2008. 256 с.

3. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології. Х.: Вища школа, 1987. 167 с.

4. Фразеологічний словник української мови / уклад. В. Д. Ужченко та ін. К.: Освіта, 1998. 224 с.

5. Німецько-український фразеологічний словник: в 2 т. / В. І. Гав- рись, О. П. Пророченко. К.: Рад. Школа, 1981.

6. Duden. Redewendungen. Band 11. Mannheim: Dudenverlag, 2002. 995 S.

7. Фразеологічний словник української мови: у 2 кн. / уклад. В. М. Білоноженко та ін. К.: Наук. думка, 1993. Кн. 1. 528 с.; Кн. 2. С. 529-980.

Размещено на Allbest.ru