Лінгівстична культура майбутнього фахівця як складова міжкультурної комунікації

Размещено на http://allbest.ru

Кам'янець-Подільський фаховий коледж навчально-реабілітаційного закладу вищої освіти «Кам'янець-Подільський державний інститут»

Лінгівстична культура майбутнього фахівця як складова міжкультурної комунікації

Гапоненко Наталія Пилипівна, викладач

відокремленого структурного підрозділу

Україна, м. Кам'янець - Подільський

Анотація

Стаття присвячена проблемі формування лінгвістичної культури майбутнього фахівця. Проаналізовано актуальність зазначеної проблеми на рівні світової та вітчизняної освітніх систем: різноманітність культур породжує вимогу бути гнучкими один з один, не порушуючи безпеку, особистий простір і чимало речей, про які люди ще декілька століть навіть не мріяли (від прав жінок на освіту до дозволу на міжрасові шлюби).

З метою формулювання достовірних висновків у ході наукового дослідження, першочергово використано пошуково-бібліографічний метод - проаналізовані різні види наукових праць із представленої проблеми (публікації, апробації, дисертації, авторські програми, посібники та монографії).

Визначено мету статті. В основному змісті публікації представлено зміст ключових визначень: лінгвістична культура (це система цінностей, покликана формувати та задовольняти інтелектуальні та духовні запити особистості); міжкультурна комунікація (зростання кількості контактів між представниками різних культур).

Запропоновано використання інтерактивної системи у формуванні лінгвістичної культури: теоретичні знання (які у подальшому необхідно усвідомити, то інтеріоризувати), сформовані уміння та навички. У цій системі особливий статус мають методи, оскільки вони повинні сприяти розвитку мовної пам'яті, уяви, мовного чуття та мислення. З-поміж розгалуженої класифікації педагогічних методів акцентовано увагу на таких, як: контент-термін; контент-лінгвотеорія, контент-комунікація

Визначено низку завдань викладача щодо формування лінгвістичної культури: проаналізувати відповідну наукову та науково-методичну літературу; укласти бібліографію джерел; здійснити компаративістику термінів задля створення тлумачного словника. Представлено основні характеристики лінгвістичної культури майбутнього фахівця: здатність та готовність включатись у інші культури; підтримувати взаємозв'язки із рідною культурою; усвідомлювати потенціал міжкультурної комунікації; дотримуватись єдиного бачення культурних відмінностей у соціальній та міжкультурній взаємодії; адаптуватись до культурного середовища; продуктивно функціонувати у багатонаціональному середовищі.

Ключові слова: культура, майбутній фахівець, комунікація, мультикультуралізм, лінгвістична культура.

Abstract

Linguistic culture of the future specialist as a component of intercultural communication

Gaponenko Natalia Pylypivna, lecturer of the separate structural subdivision, Kamyanets-Podilsky Professional College of the educational and rehabilitation institution of higher education «Kamyanets-Podilsky State Institute». Ukraine, Khmelnytsky region, Kamyanets-Podilsky

The article is devoted to the problem of forming the linguistic culture of the future specialist. The urgency of this problem at the level of global and domestic education systems is analyzed: cultural diversity requires flexibility to each other without compromising security, privacy and many things that people have not even dreamed of for centuries (from women's rights to education to permission to interracial marriages).

In order to formulate reliable conclusions in the course of scientific research, first of all the search and bibliographic method was used - various types of scientific works on the presented problem were analyzed (publications, approbations, dissertations, author's programs, manuals and monographs).

The purpose of the article is determined. The main content of the publication presents the content of key definitions: linguistic culture (a system of values designed to form and meet the intellectual and spiritual needs of the individual); intercultural communication (increasing the number of contacts between representatives of different cultures).

The use of an interactive system in the formation of linguistic culture is proposed: theoretical knowledge (which in the future must be realized, then internalized), formed skills and abilities. Methods have a special status in this system, as they should promote the development of language memory, imagination, language sense and thinking. Among the extensive classification of pedagogical methods, attention is focused on such as: content term; content-linguistic theory, content- communication.

A number of tasks of the teacher on the formation of linguistic culture are determined: to analyze the relevant scientific and scientific-methodical literature; compile a bibliography of sources; to carry out comparative studies of terms in order to create an explanatory dictionary.

The main characteristics of the linguistic culture of the future specialist are presented: the ability and willingness to join other cultures; maintain relationships with native culture; be aware of the potential of intercultural communication; adhere to a common vision of cultural differences in social and intercultural interaction; to adapt to the cultural environment; to function productively in a multinational environment.

Key words: culture, future specialist, communication, multiculturalism, linguistic culture.

Вступ

Постановка проблеми. Пріоритетним завданням держави як соціально-політичного інституту та освітньої сфери є підготовка майбутнього фахівця будь якої галузі, здатного до цивілізованої міжкультурної комунікації, гнучкості у взаємодії, пристосування до змінних умов соціуму.

Таке завдання є ключовим не лише для української освітньої системи, а й для усіх освіт, оскільки кожен громадянин повинен працювати задля суспільства, його ефективного функціонування та розвитку. Додатковим вагомим аргументом висловленого вище твердження є роль освіти у соціалізації особистості, тобто включення людини у соціальну спільноту.

Сучасний світ є глобальним, мультикультурним, що не визнає дискримінацій, ізоляції та порушень прав людини. Кожна галузь суспільства є суміжною з усіма іншими, а це означає, що фахівці повинні бути обізнаними у чималій кількості питань, а найважливіше - готовими та компетентними щодо побудови комунікації, зокрема міжкультурної. Зважаючи на такі аргументи, ми вирішили звернутись до проблеми лінгвістичної культури майбутнього фахівця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розкриття будь якої проблеми неможливе без визначення тих напрацювань, що дотичні до неї дотичні. Пошуково-бібліографічний метод дає змогу встановити, які аспекти проблеми досліджено, а які - взагалі не розкриті у науці [7]. Таким чином нами проаналізовані наукові праці (публікації, апробації, дисертації, авторські програми, посібники та монографії) наступних вчених:

О. Пономаріва - формулювання мовностилістичних порад для широкого кола фахівців [7];

О. Мамчича - аналіз актуальних проблем сучасної української літературної мови та формування лінгвістичної компетентності вчителів [3];

Л. Мацько - вивчення проблеми культури української фахової мови [5];

Т. Коць - процеси та тенденції в сучасній українській мові [2];

Т. Окуневич - аналітика проблематики культури мовлення [6].

Загалом, в українському науковому просторі існує чимало доробків, присвячених проблемам лінгвістичної культури. Проте, нині актуалізувалось питання міжкультурної комунікації, тобто зростання кількості контактів між представниками різних культур. Саме ця проблема недостатньо представлена у наукових працях, а вона для України стала пріоритетною, особливо протягом війни з Росією, коли мільйони українців змушені шукати прихисту в іноземних державах.

Мета статті - узагальнення результатів дослідження особливостей лінгвістичної культури майбутнього фахівця у сучасній міжкультурній комунікації..

Виклад основного матеріалу

Сучасний світ передбачає активну комунікацію. Навіть такі країни як Китай та Японія, що тривалий час були закритими для світу, відмінили заборони у контактах. Саме те, що Тихоокеанський регіон включився у світову - міжкультурну комунікацію, стало ознакою процесу глобалізації. Різноманітність культур породжує вимогу бути гнучкими один з один, не порушуючи безпеку, особистий простір і чимало речей, про які люди ще декілька століть навіть не мріяли (від прав жінок на освіту до дозволу на міжрасові шлюби) [1].

Україна як держава, на долю якої випало вирішення завдань щодо створення нового суспільного договору, системи світової безпеки, повинна звернути увагу, в першу чергу, на освіту.

Саме освітнє середовище закладає систему цінностей в особистість, формую певну ідеологію, і зрештою пояснює, як виглядає це суспільство і як в ньому існувати [4].

Кожна держава в своїй освітній системі відображає певним чином амбіції. До прикладу, Об'єднане Королівство ставить за мету не лише отримання якісної освіти, а й залучення якомога більшої кількості студентів до свої закладів освіти. Сполучені Штати Америки проявляють амбіції у наданні найвищого рівня освіти, заснувавши стандарти у чималій кількості діяльності (від управлінця до інженера). Китайська Народна Республіка у забезпеченні освіти, також обрала курс міжкультурної комунікації, запрошуючи на навчання студентів та учнів з усього світу.

Від українських політико-державних інституцій необхідно домогтись перегляду відношення до освіти, оскільки ЗНО як форма загального національного опитування, не є проявом державних амбіцій. Педагогіка України має вже напрацьовану методичну базу щодо підготовки майбутніх фахівців, яка не потребує руйнування, а лише удосконалення і врахування переваг та недоліків Західної та Тихоокеанської (Китай, Японія, Південна Корея) системи освіт, і побудови своєї власної - унікальної [8]. У розкритті представленої нами проблеми, варто проаналізувати зміст основних її дефініцій - понять. Визначення «міжкультурної комунікації» подано нами вище. Варто подати тлумачення «лінгвістичної культури майбутнього фахівця».

Можна констатувати, що це поняття також не є суто педагогічним, які будь яке в сучасній науці. Сформоване воно завдяки суміжності декількох наук: філософії, соціології, мови, культурології, педагогіки. Як свідчить аналіз наукової літератури, помилковим є сприйняття лінгвістичної культури фахівця як культури знань рідної мови (правопису, стилістики, лексики тощо). Зміст згаданого поняття у набагато ширший, як-то: лінгвістична культура - це система цінностей, покликана формувати та задовольняти інтелектуальні та духовні запити особистості.

Водночас, нам імпонує позиція О. Михайленко щодо трактування згаданої вище культури як сукупності теоретичних знань рідної та іноземної мови, практичних умінь (проектувальних, пізнавальних, комунікативних, конструктивних), а також навичок щодо застосування цих знань у професійному та повсякденному житті [1].

Важливим висновком з представлених визначень, ми вважаємо наступний: особистість повинна грамотно володіти мовою, бажано не лише рідною, раціонально будувати мисленнєві висловлювання.

Здійснений аналіз ключових понять запропонованої проблеми уможливлює звернення до педагогічної її сторони, а саме - до аналізу педагогічних інструментів та механізмів, за допомогою яких формують лінгвістичну культуру. У педагогіці вирішення такого завдання здійснюють на основі методів навчання, тобто шляхів або спосіб навчання.

Класична педагогіка використовує чимало навчальних методів, вибір яких залежить від мети, завдань та суб'єктів навчання. Переважно більшість методів реалізується завдяки вчителям або викладачам. У сучасний період роль викладача істотно змінюється, враховуючи ті обсяги інформації, що циркулюють у спільноті. Проте без викладача освітня діяльність втрачає сенс, а особливо в дистанційній її формі. Кожен викладач та вчитель повинен усвідомити, що він, у першу чергу покликаний передати свій досвід тим, кого навчає. Вважаємо навіть, що вчителі та викладачі здійснюють передачу своєї власної інтерпретації знань, умінь та навичок. У будь-якому випадку, метод навчання - це інтеракція між вчителями (викладачами) та учнями (студентами). Подане вище тлумачення методів навчання є досить актуальним для процесу формування лінгвістичної культури майбутнього фахівця як елементу його міжкультурної комунікації.

Нам імпонує думка О. Мамчич щодо створення цілісної інтерактивної системи щодо формування лінгвістичної компетентності майбутніх фахівців [3]. Ми пропонуємо використати такий підхід і у питанні формування лінгвістичної культури. Основу зазначеної системи становлять теоретичні знання (які у подальшому необхідно усвідомити, то інтеріоризувати), сформовані уміння та навички. У цій системі особливий статус мають методи, оскільки вони повинні сприяти розвитку мовної пам'яті, уяви, мовного чуття та мислення. Дослідниця Л. Рускуліс запропонувала комплекс авторських контент- методів: контент-термін; контент-лінгвотеорія, контент-комунікація [9]. лінгвістичний комунікативний міжкультурний

Використання цих методів можливе в інтерактивній системі формування лінгвістичної культури, оскільки вони є поліфункціональними:

- контент-термін дозволяє впорядкувати термінологію, чітко визначити об'єкти в абстрактному мисленні, а отже мінімізувати помилки в логічному мисленні;

- контент-лінгвотеорія є методом покликаним оволодівати змістом мовних навчальних дисциплін;

- контент-комунікація - передбачає обмін інформаційними смисловими «одиницями» різних обсягів (від меншого до більшого) та забезпечення основ педагогіки співпраці між викладачами та студентами.

З метою використання представлених вище методів, викладачу необхідно виконати низку завдань:

- проаналізувати відповідну наукову та науково-методичну літературу;

- укласти бібліографію джерел;

- здійснити компаративістику термінів задля створення тлумачного словника;

Можна констатувати, що представлені вітчизняною вченою методи допоможуть сформувати не лише лінгвістичну культуру, але й розвинути логічне мислення особистості.

Вважаємо за необхідне виокремити основні характеристики лінгвістичної культури майбутнього фахівця:

- здатність та готовність включатись у інші культури;

- підтримувати взаємозв'язки із рідною культурою;

- усвідомлювати потенціал міжкультурної комунікації;

- дотримуватись єдиного бачення культурних відмінностей у соціальній та

міжкультурній взаємодії;

- адаптуватись до культурного середовища;

- продуктивно функціонувати у багатонаціональному середовищі.

Зі змісту таких завдань зрозуміло, що процес формування лінгвістичної культури майбутнього фахівця є складним завданням та позиціонується як пріоритетно важливе для суспільства.

Висновки

Особистість майбутнього фахівця можна сприймати як мовну особистість, на соціальний статус та роль якої, безпосередньо впливає сформованість лінгвістичної культури. Кожне суспільство вибудовує свою мовну стратегію, що в подальшому має вплив на формування зазначеної нами культури.

Теорія та практика міжкультурної комунікації стає основою для синергетичного розвитку духовної та інтелектуальної сфер особистості.

Загалом, можна стверджувати, що лінгвістична культура уможливлює реалізацію інформативної та комунікативної мети освіти. Кожна особистість повинна демонструвати досконалість мови, презентувати рівень зв'язного мовлення, здійснювати неперервний саморозвиток та самовдосконалення.

Вирішення проблеми формування лінгвістичної культури майбутніх фахівців можливе за умови спроектованих текстових матеріалів, зорієнтованості викладачів на вирішення комунікативних завдань освітньої діяльності, створення комплексів індивідуальних завдань, ситуативних проблемних кейсів тощо.

Література

1. Клєщова О. Є. Культура мови, культура мовлення та правописні норми: лінгвістична вікторина /Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Філологія» : зб. наук. праць. - 2021. - № 51. - Т. 1. - С. 54-59.

2. Коць Т. Мовні смаки і сучасні тенденції у загальнолітературній нормі (на матеріалі газет 90-х років). URL: http://kulturamovy.univ. kiev.ua/KM/pdfs/Magazine51-9.pdf (дата звернення 14.09.2021)

3. Мамчич О. Актуальні питання лінгвопідготовки магістрів початкової школи (Авторська модель програми). Початкова школа. 2008. № 5. С. 9-12. 10.

4. Мамчич О. Актуальні питання сучасної української літературної мови. Авторська програма для фахівців педагогічних ВНЗ IV рівня акредитації ступінь освітньої підготовки - магістр. Чернігів : ЧДПУ, 2004. 23 с.

5. Мамчур Л. І. Перспективність і наступність у формуванні комунікативної компетентності учнів основної школи : монографія. Умань : Видавець «Сочінський», 2012. 449 с.

6. Мацько Л.І., Кравець Л.В. Культура української фахової мови : навчальний посібник. Київ : Академія, 2007. 360 с.

7. Окуневич Т.Г. Про культуру мови і мовлення студентів-філологів. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2013. Серія : Філологія. Вип. 40. С. 238-241.

8. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради / О. Д. Пономарів. - К.: Либідь, 2001. - 240 с.

9. Потапенко О. І., Кожуховська Л. П., Товкайло Т. І., Чубань Т. В. Лінгводидактика (курс лекцій) : навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ : Міленіум, 2005. 402 с.

10. Рускуліс Л. Методична система формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів української мови у процесі вивчення мовознавчих дисциплін : монографія / за заг. ред. М. Пентилюк. Миколаїв : ФОП Швець В. М., 2018. 420 с.

References

1. Kleschova, O. E. (2021) . Kul'tura movy, kul'tura movlennya ta pravopysni normy: linhvistychna viktoryna [Culture of language, culture of speech and spelling rules: linguistic quiz. Naukovij v^nik Mlzhnarodnogo gumamtarnogo umversitetu. Serija: «FUologja» - Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series: ”Philology”work, 51, 54-59. [in Ukrainian].

2. Kots, T. Movni smaky i suchasni tendentsiyi u zahal'noliteraturniy normi (na materiali hazet 90-kh rokiv) [Linguistic tastes and modern trends in the general literary norm (on the material of newspapers of the 90s)]. kulturamovy.univ. kiev.ua Retrieved from http: //kulturamovy.univ. kiev.ua/KM/pdfs/Magazine51-9.pdf [in Ukrainian].

3. Mamchych, O. (2008) Aktual'ni pytannya linhvopidhotovky mahistriv pochatkovoyi shkoly (Avtors'ka model' prohramy) [Current issues of language training of primary school masters (Author's model of the program)]. Pochatkova shkola - Elementary School, 5, 9-12 [in Ukrainian].

4. Mamchych, O. (2004). Aktual'ni pitannja suchasnoi ukrains'koi literaturnoi movi. Avtors'ka programa dlja fahivciv pedagogichnih VNZ IV rivnja akreditacii stupin' osvitn'oi pidgotovki [Current issues of modern Ukrainian literary language. Author's program for specialists of pedagogical universities of the IV level of accreditation degree of educational preparation]. Chernihiv: ChDPU [in Ukrainian].

5. Mamchur, L. I. (2012) Perspektyvnist' i nastupnist' u formuvanni komunikatyvnoyi kompetentnosti uchniv osnovnoyi shkoly [Perspective and continuity in the formation of communicative competence of primary school students: a monograph]. Uman: Sochinsky Publisher. [in Ukrainian].

6. Matsko, L. I., Kravets, L. V. (2007) Kul'tura ukrayins'koyi fakhovoyi movy : navchal'nyy posibnyk [Culture of the Ukrainian professional language: a textbook]. Kyiv: Academy [in Ukrainian].

7. Okunevich, T. G. (2013) Pro kul'turu movy i movlennya studentiv-filolohiv [On the culture of speech and speech of students of philology]. Naukovi zapiski Nacional'nogo universitetu «Ostroz'ka akademija» - Scientific notes of the National University "Ostroh Academy". Series: Philology, 40, 238-241. [in Ukrainian].

8. Mamchur, L. I. (2012) Perspektyvnist' i nastupnist' u formuvanni komunikatyvnoyi kompetentnosti uchniv osnovnoyi shkoly [Perspective and continuity in the formation of communicative competence of primary school students]. Uman': Vydavets' “Sochins'kyy” [in Ukrainian].

9. Potapenko, O. I., Kozhukhovs'ka L. P., Tovkaylo T. I., Chuban' T. V. (2005) Linhvodydaktyka (kurs lektsiy) [Linguistics (lecture course)]. Kyiv: Milenium [in Ukrainian].

10. Ruskulis, L. (2018) Metodychna systema formuvannya linhvistychnoyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv ukrayins'koyi movy u protsesi vyvchennya movoznavchykh dystsyplin [Methodical system of formation of linguistic competence of future teachers of the Ukrainian language in the process of studying linguistic disciplines] Mykolayiv: FOP Shvets' V. M. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru