Функціонально-семантичне поле мети в гагаузькій мові

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Функціонально-семантичне поле мети в гагаузькій мові

І.Л. Покровська

Г.Ю. Спотар-Аяр

Анотація

Ключові слова: гагаузька мова, функціонально-семантичне поле мети, семантична категорія мети, підрядне речення мети, обставина мети.

Annotation

Modern studies in linguistics are based on functional approach that gives an opportunity to overcome some classic understandings of a language nature. Theory of functionalism is based on dual-track analyse of grammatical structures such as from function to way of semantically expression and from expression to function. Any field has a structure which consists of the core and the periphery. As a rule the core is formed by lexical, morphological and syntactical means that are the most specialized to express meanings of a semantic category and are systematically used.

On lexical level the semantic of aim is expressed by words with meaning of aim, goal, purpose. As a rule, in Turkic languages these lexemes are used to form syntactical constructions with semantic meaning of purpose, such as deyni. Nowadays deyni is the most frequently used lexeme with the meaning of purpose. The article describes several scientific opinions about the origin of deyni, which is used only in Gagauz language. On syntactic level the semantic of aim is expressed by the means of lexemes ani, aniki which are used both in syntactic constructions an compound sentences. The specific feature of sentences that express the meaning of aim in Gaguz language is that syntagma with the meaning of aim and purpose can be used either in preposition or postposition, while in Turkish it can be used in preposition only.

Key words: functional-semantic field, aim, the core, the periphery, the semantic category of aim, deyni, ani, aniki.

Постановка проблеми

Друга половина ХХ століття характеризується розвитком функціонально-граматичних досліджень, у лінгвістичних середовищах спостерігається піднесення уваги до функціональної граматики як особливого типу досліджень, який базується на принципі синтезу напрямків аналізу «від семантики до форми» та «від функції до засобів» (Бондарко, 1987, с. 6; Вихованець, 1992, с. 199). У сучасних лінгвістичних студіях антропоцентричний підхід до функціональних досліджень є ключовим, оскільки він дає можливість подолати лакуни усталених підходів.

Ця наукова розвідка є першою спробою в тюркології дослідити семантичну категорію мети в гагаузькій мові з точки зору функціонального підходу, систематизувати морфологічні, лексичні та синтаксичні засоби реалізації семантики мети. На сьогодні відсутні системні функціональні дослідження синтаксису гагаузької мови не тільки у вітчизняній, а й у тюркології взагалі, що актуалізує це дослідження. Дослідження гагаузької мови та літератури є одним з актуальних напрямків розвитку тюркології в Україні, що пов'язано із правом на самовизначення та розвиток мови та культури національної меншини нашої держави.

Метою цієї наукової розвідки є визначення структури та особливостей функціонально-семантичного поля мети (далі - ФСП) в сучасній гагаузькій мові.

Реалізація мети потребує вирішення таких завдань: встановлення парадигми засобів реалізації категорії мети та їх класифікація відповідно структурного принципу, аналіз мовних засобів, що належать до ядра та периферії поля, визначення семантико-структурних особливостей конструкцій зі значенням мети в гагаузькій мові, здійснення порівняльного аналізу конструкцій зі схожими за своїм функціоналом та структурною будовою конструкцій у турецькій мові з метою встановлення особливостей їхньої будови у порівнянні з іншими тюркськими мовами південно-західної групи.

Об'єктом дослідження виступає ФСП мети в гагаузькій мові та засоби реалізації його семантики.

Предметом дослідження виступають морфеми, лексеми та синтаксичні мовні засоби, які входять до ФСП мети в гагаузькій мові, а також специфіка їхнього функціонування.

Виклад основного матеріалу

За своєю природою ФСП є системою різнорівневих засобів, які поєднані між собою спільними функціями для досягнення певної комунікативної мети. Слід зазначити, що до його складу можуть входити морфологічні, лексичні, синтаксичні та інші мовні засоби. З іншого боку, у межах одного ФСП можуть бути об'єднані різні функції, у результаті чого формується одна з особливостей поля - багатоаспектність. Цілісність ФСП зберігається за рахунок змісту, оскільки поле будується на основі певної семантичної категорії, при цьому поля, побудовані на одній і тій самій категорії, у різних мовах можуть суттєво відрізнятися (Бондарко, 1987, с. 12-13).

На думку О.В. Бондарка, з поняттям ФСП дуже тісно пов'язане поняття «семантична категорія». Семантичні категорії складають базу системного поділу семантичних функцій, вони ж є основними категоріальними ознаками, що виступають у певних варіантах в мовних значеннях, виражених різними засобами.

Особливістю ФСП є його структура. У його структурі традиційно виділяють центр і периферію, до центру належить парадигма засобів реалізації семантичної категорії з безпосереднім характером вираження значення і високою частотою функціонування з відповідною семантикою; до периферії - сукупність засобів вираження семантики з багатовекторним значенням, реалізацією відповідної семантики у певних комунікативних ситуаціях та нижчою частотою вживання.

Усі засоби вираження семантичної категорії мети в гагаузькій мові розподіляються на морфологічний, лексичний та синтаксичний рівні за своєю будовою. До морфологічного рівня вираження семантичної категорії мети в гагаузькій мові належить афікс -sin, інфінітив та давальний відмінок; до лексичних засобів - лексеми зі значенням «цілі та мети» - amag, maksat, neet, післяйменники igin, deyni; до синтаксичного рівня належать дієприслівникові та герундіальні конструкції, підрядні сполучникові та безсполучникові речення мети.

ФСП мети в гагаузькій мові є моноцентричним, складається з ядра та периферії. До ядра у першу чергу входять лексеми зі значенням мети та цілі, які безпосередньо реалізують семантику категорії та виявляють здатність вступати в синтаксичні зв'язки, виступати основою для утворення складних синтаксичних конструкцій з відповідним значенням: amag - «ціль», maksat - «ціль», «мета», neet - «намір», «ціль», «мета». Частотність функціонування цих лексем не є рівномірною: найчастіше вживається лексема amag, у той час як використання лексичної одиниці maksat майже не спостерігається.

Ці лексеми формують ядро ФСП мети у сучасній гагаузькій мові: Bu hakyok nasil kullanilsin, eer siki^tirma yapilirsa gergektдn politikaya baali olmayan bir kabaat igin yada Birle§mi§ Milletlдr kurulun neetlerinд hem prinfiplerinд kar§i gidдn i§lдr igin (Universal Declaration of Human Rights - Gagauz, 2009). - Яким чином це право має бути використаним, якщо буде складний стан або для провини, яка насправді жодним чином не пов 'язана з політикою, або для дій, що суперечать меті та принципам Організації Об 'єднаних Націй.

Схожа ситуація спостерігається і в близькій до гагаузької - турецькій мові, у якій до складу ФСП мети входять лексеми amag - «ціль», niyet - «намір» (Сорокін, 2012, с. 89). І в гагаузькій, і в турецькій мовах вони є продуктивними з точки зору синтаксичної сполучуваності й часто використовуються у поєднанні з іменниками, усіченими інфінітивами тощо: MADDE 1 - (1) Bu Yцnetmeligin amaci, varlik yцnetim §irketlerinin kurulu§ ve faaliyetlerine ili^kin usul ve esaslari dьzenlemektir (Varlik Yцnetim §irketlerinin Kurulu§ ve Faaliyet Esaslari hakkinda Yцnetmenlik, 2006). - Стаття 1 - (1) Ціллю цієї інструкції є впорядкування методів та принципів, пов'язаних зі створенням та діяльністю компаній з управління активами.

Відтак, лексеми, які у гагаузькій та турецькій мовах входять до ядра ФСП мети, мають таке походження: в етимологічному словнику турецької мови зазначено, що ймовірно лексема amag походить від давньотюркського дієслова um- у значенні націлюватись із додаванням афіксу ag (Kelime Kцkeni, Kelimesinin Anlami - Etimoloji, 2020). У сучасній турецькій мові лексема amag використовується у номінативах amag edinmek (націлитись), amag gьtmek (йти до мети). Лексема neet (тур. niyet) арабського походження: утворена від кореня nwy, niyya цjJ має значення план, намір (Kelime Kцkeni, Kelimesinin Anlami - Etimoloji, 2020).

Реалізація семантики мети морфологічними засобами в реченні найчастіше відбувається у формі обставини мети, яка в гагаузькій мові виражається двома способами: інфінітивом або додатком у давальному відмінку (Покровская, 1978, с. 38): DK sayer, ani kuvetlдr lддzim sava§sinnar yapmaa hepsini, aniki zakonnar diiimneri, istenдn yukarda anilan zakonnan (angilari lддzimdi tamannansin 3 ay igindд, 04.12.01 y. kadar), kabledilsinnдr oyalanmaksiz (Council of Europe, 2003, с. 7). - КО вважає, що сили мають захищати, щоб виконати усе це, а саме зміни в законах, за допомогою закону, про який йшлося раніше, який вимагається (ті, які потрібно доопрацювати протягом 3 місяців, до 4.12.01 р.), та щоб вони були прийняті без зволікань.

Слід зауважити, що відмінністю гагаузького синтаксису від інших тюркських мов південно-західної групи, є синтаксична позиція обставини. Обставина цілі завжди стоїть після присудка, найчастіше в кінці речення (Покровская, 1999, с. 57).

Крім того, до ядра ФСП мети в гагаузькій мові відносяться сполучне слово deyni та післяйменник igin . Післяйменник igin вживається в усіх тюркських мовах огузької групи та є одним із найдавніших післяйменників. За Н. Озканом, igin в гагаузькій мові походить від іменника ug у значенні «причина» у поєднанні з афіксом орудного відмінка -un, тобто у вигляді ugun, голосні в якому стали згодом вузькими (Цzkan, 1996, с.194). Цей післяйменник функціонує у поєднанні з будь-якою частиною мови й виражає значення «для, задля» (Покровская, 1964, с. 166-167), так само він може вживатись у поєднанні з фінітними та нефінітними формами дієслова: Haklarini hem serbestliklerini gergekle-tirдrkдn herbir insana sade цlд sinirlama yapilabilinir, angisi kanona gцra uygulanmi§ saade neetlдn gerqekle§tirmдд aalemin haklarmm hem serbestliklerinin tamnmasim hem saygilanmasim hem da demokratik toplumunda dooru moral isteklerinд, cьmlд dьzeninд hem cьmlд ya§amak bolluuna uygun olmasi igin (Universal Declaration of Human Rights - Gagauz, 2009). - Під час реалізації своїх прав та свобод кожна людина може підпадати під такі обмеження, що регламентуються законом з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав та свобод інших людей та задоволення справедливих вимог моралі, суспільного порядку та загального благополуччя в демократичному суспільстві.

У сучасній гагаузькій мові спостерігається функціонування інфінітивної конструкції у вигляді -mak iqin, яка виконує синтаксичну роль обставини мети: Lingvistika bazasinda diskriminatiya iqin hem “dillдr i§lemesinд” engel etmдk igin Moldova topraklarinda ceza - daava izlemesi hem sanktiya (Council of Europe, 2003, с. 7). - Для дискримінації на лінгвістичній основі, щоб перешкоджати «використанню мов» на території Молдови відкриваються провадження і впроваджуються санкції.

На думку Л.А. Покровської, deyni є одночасно і сполучником, і сполучним словом, яке реалізує семантику «щоб» та походить від дієприкметникової або дієприслівникової форми тюркського дієслова de- казати (Покровская, 1978, с. 156). Щодо етимології цієї лексеми Н. Озкан висловлює схожу думку: цей післяйменник має спільне походження з післяйменником tiyin в давньотюркській мові та походить від кореня -de, до якого додався дієприслівниковий афікс -yi, та афікс орудного відмінка -п (Покровская, 1978, с. 156; Цzkan, 1996, с. 194). Дослідниця синтаксису гагаузької мови А. Менц стверджує, що deyni є герундіальною формою тюркського дієслова de- «казати» (Menz, 1999, с. 102).

Лексема deyni є поліфункціональною, вона вживається у поєднанні з іменниками, займенниками, інфінітивами, усіченими інфінітивами, субстантивованими прикметниками та дієприкметниками тощо. У гагаузькій мові семантика мети виконання дії часто реалізується інфінітивом, при цьому інфінітив може посилюватись сполучниковим словом deyni (Покровская, 1978, с. 38): Herbir insanin var haki kurmaa profesional birlikleri hem girmдд profesional birliklerinд kendi intereslerini korumaa deyni (Universal Declaration of Human Rights - Gagauz, 2009). - У кожної людини є право на заснування професійних спілок та вступ у професійні спілки для того, щоб захищати свої інтереси. функціональний семантичний стилістичний гагаузький

Слід зазначити, що вираження значення мети в реченні виражається не лише за допомогою додатка у давальному відмінку, додаток може посилюватись сполучниковим словом deyni (Покровская, 1978, с. 38): DK sayer, ani Moldova kuvetleri lддzim kursunnar BYO-nin serbestliinд deyni hepsi lддzimni §artlari, bakmayarak dilinд, vererдk onnara kolaylik milletlдrarasi anna§masinda pozitiv rolu oynamaa (Council of Europe, 2003, с. 18). - КО вважає, що силам Молдови необхідно створити для свободи засобів масової інформації усі необхідні умови, незважаючи на мову їх спілкування, забезпечуючи їм підтримку для того, щоб вони відігравали позитивну роль у міжнаціональному спілкуванні.

Відтак, лексема deyni є одним із найпоширеніших мовних засобів вираження мети в сучасній гагаузькій мові і входить до ядра функціонально семантичного поля.

На синтаксичному рівні семантична категорія мети реалізується парадигмою синтаксичних конструкцій, частина з яких відноситься до ядра, частина - до периферії ФСП, найпоширенішим з яких є складнопідрядні речення з підрядним мети.

Підрядне речення мети в гагаузькій мові вводиться сполучниками: ani, ki, aniki, deyni (Baboglu and Baboglu, 1999, с. 310).

Підрядні речення зі сполучним словом deyni. У синтаксичній ролі сполучника deyni може реалізувати значення «для», «для того, щоб», «з метою» і поєднуватись з різними частинами мови. Слід підкреслити, що у гагаузькій мові на відміну від турецької та азербайджанської післяйменник може функціонувати у різних синтаксичних позиціях: препозиції, постпозиції, інтерпозиції (Гайдаржи, 1981, с. 81) Натомість у турецькій мові конструкції, які реалізують значення мети, вживаються у препозиції по відношенню до предикативу (Гузев, 2006, с. 60-61; Погуляева, 2019, с. 162). Така ситуація, на думку дослідників, склалась через вплив слов'янських мов на гагаузьку. (Цzakdag, 2014, р. 79). Постпозиція підрядного речення зі сполучником deyni може бути елементом послідовного підрядного зв'язку (Гайдаржи, 1981, с. 81): QK tamannanmasi konusunda DK sayer, ani Moldova yapti helal gali?malar, ani kurmaa zakonnu hem institutional temelini milli azinniklari korumaa deyni (Council of Europe, 2003).

З приводу завершення обговорення Женевської Конвенції ОК вважає, що Молдова зробила переконливі кроки задля захисту закону та впровадження інституційних основ з метою захисту національних меншин.

Препозиція підрядного речення зі сполучником deyni. У такому реченні підрядна частина виражає умову виконання дії головного речення та зв'язок між компонентами у цьому випадку є більш міцним (підрядне речення виражає ціль, а головне умову її досягнення) (Гайдаржи, 1981, с. 82): Milletlдrarasi dialogu korumaa deyni, цnemlidir esaba almaa moldovan gokluun hem hepsi MA-in hak intereslerini.

Для встановлення міжнаціонального діалогу важливим є взяття до уваги інтереси як національної більшості молдаван, так і національних меншин.

Зазвичай присудок підрядного речення стоїть в банально-спонукальному стані, та рідше (можливо, під впливом російського синтаксису) у неозначеній формі дієслова. Препозиції та постпозиції сполучник deyni може дублюватись сполучниками ат та кі (Гайдаржи, 1981, с. 82): DK sayer, ani onnari azaltmak igin hem bu sferada dil sabursuzluu olmasin deyni, lддzim balansli davrani? (Council of Europe, 2003). - ОК вважає, що потрібно діяти збалансовано, щоб зменшити кількість таких явищ та уникнути мовного конфлікту у цій сфері.

Таким чином, синтаксичною особливістю будови підрядних речень мети в гагаузькій мові можна вважати те, що на відміну від інших тюркських мов західної групи, зокрема турецької мови, підрядне речення може стояти в препозиції, у середині речення і в постпозиції. При цьому стилістично нейтральною вважаються препозиція та постпозиція (Гайдаржи, 1981, с. 81).

Слід зазначити, що семантика сполучника не обмежується виключно реалізацією значення мети. Зокрема, у деяких випадках він реалізує значення причинно-наслідкового зв'язку: Bu zakon rus dilinд kolaylik verecek deyni, DK sayer, ani tamannayarak onu hem ba?ka normalari, Moldova kuvetleri lддzim saalasinnar belli koruma hepsi MA-in ki?ilerinд, onnarin dillerinд hem kulturasina, ayirica en zor durumda kalan hem en az sayili azinniklari (Council of Europe, 2003). - Через те, що цей закон надасть пом'якшення для російської мови, ОК вважає, що приймаючи його та інші норми, уряд Молдови має надати певний захист усім національним меншинам, їх мовам та культурам, особливо малочисленим національним меншинам у найскрутнішому становищі.

У гагаузькій мові у підрядних реченнях мети крім сполучника deyni функціонує сполучник ani: у випадку якщо присудок підрядного речення стоїть у банально- спонукальному стані, такі речення реалізуються значення цілі (Гайдаржи, 1981, с. 24). Підрядні речення зі сполучником ani реалізують семантику мети виконання дії аналітичним шляхом, у деяких випадках у підрядних реченнях використовується співвідносні словосполучення о zorumnan, o neetnan (з тією метою): Bilerim, ani tьm gьcьnьzь koyaceniz ona, ani bьtьn dьnnedд daymalarin daymalarinda Tьrkiyenin adi hem i?i saygiylan taninsin hem bilinsin (Ana Sцzь!, 2014). - Знаю, що ви використаєте всі сили, щоб до кінця днів ім'я Туреччини та її справи знали та шанували у всьому світі.

Крім сполучника ani, семантику мети в підрядних реченнях реалізується за допомогою сполучника aniki, який належить до складних сполучників, утворених поєднанням ат+И (Гайдаржи, 1981, с. 42): DK stimulat eder moldovan kuvetlerini ileri dooru yapmaa denemeleri, aniki iileзtirmвв bu durumu, ayirica yapmaa зaliзmalari, angilari niзanni milli programada, kabledilдn 2001 y. Fevralda (Council of Europe, 2003). - ОК стимулює владу Молдови для здійснення подальших спроб, щоб покращити цей стан, крім того, здійснювати заходи, які вказані у національній програмі, прийнятій у лютому 2001 року.

Слід зазначити, що основною особливістю підрядних речень мети зі сполучником aniki є функціонування предикативу у бажальному стані.

Як і в турецькій мові, у гагаузькій мові підрядні речення зі сполучником ki у деяких випадках реалізують значення мети, у таких реченнях присудок підрядного речення виражений дієсловом у наказовому способі: Senin Angelini korucuu yolla bana, ki цrtsьn hem gцz etsin beni herbir fдnaliktan, zerд Sдn sin bizim canlarimizin hem gььdelerimizin (Kisa dua kitabi gagauzca, n.d.). - Пришли до мене свого Ангела, щоб заступився за мене, щоб захистив від усіляких бід, так як спасіння наше у Тебе.

Серед засобів реалізації функціонально семантичного поля мети в гагаузькій мові є підрядні речення мети із сполучником sansin. Як стверджує Г.А. Гайдарджи, такі речення можуть у деяких випадках реалізувати семантику вірогідної цілі, оцінювання якої відбувається у підрядному реченні (Гайдаржи, 1981, с. 72). Крім того, у деяких випадках підрядне речення вводиться без сполучника (Baboglu and Baboglu, 1999, с. 310). Б. Хюнерлі зазначає, що на початку таких речень функціонує частка tв, присудок стоїть у наказовому способі (Hьnerli, 2012, с. 898). Onuзtan зindi Kiзinev da isteer sansin laflan, Komrat ta isteer yapmaa цlд, ani “Gagauziya (Gagauz Yeri) цzel hak statusu iзin” zakonu i^lesin (Ana Sцzь!, 2014). - Відтак, Кишинів і прагне на словах, натомість Комрад хоче зробити так, щоб закон про особливий юридичний статус «Гагаузії» почав діяти.

Отже, до складу функціонально-семантичного поля мети в сучасній гагаузькій мові входить парадигма морфологічних, лексичних та синтаксичних засобів реалізації. До центра поля входять лексеми amaз, maksat, neet, сполучники iзin та deyni, до периферії сполучники ani, aniki, ki, безособові підрядні речення. Підрядні речення мети в гагаузькій мові у порівнянні з аналогічними синтаксичними конструкціями південно-західних тюркських мов мають свої особливості, зокрема, синтаксична позиція підрядного речення може варіюватись. Така ситуація виникла внаслідок того, що гагаузька мова протягом тривалого часу знаходилась під впливом слов'янських мов.

Перспективи подальших досліджень. Подальші функціональні дослідження сучасної гагаузької мови дозволять зробити цінні висновки не тільки з точки зору систематизації знань про синтаксичний ресурс цієї мови і визначення значення граматичних структур, але й надасть можливість зробити цінні висновки щодо впливу індоєвропейських мов на гагаузьку мову, зокрема, продовження наукових розвідок у царині гагаузької мови дозволять проаналізувати процес впливу мов різних мовних груп у діахронічній площині.

Бібліографічний список

1. Бондарко, А.В., ред., 1987. Теория функциональной грамматики: Введение.

2. Аспектуальность. Временная локализованность. Таксис. Ленинград: Наука.

3. Вихованець, І.Р., 1992. Нариси з функціонального синтаксису української мови. Київ: Наукова думка.

4. Гайдаржи, Г.А., 1981. Гагаузский синтаксис. Придаточные предложения союзного подчинения. Кишинев: Штиинца.

5. Гузев, В.Г., 2006. Опыт разработки теоретических основ описания тюркского функционального синтаксиса. Востоковедение: Филологические исследования, 27, с. 40-63.

6. Погуляева, Е.В., 2019. Особенности гагаузского языка и его отличия от других тюркских языков (в сравнении с турецким). Гуманитарные и социальные науки, 5, с. 155-168.

7. Покровская, Л.А., 1964. Грамматика гагаузского языка, Фонетика и морфология. Москва: Наука.

8. Покровская, Л.А., 1978. Синтаксис гагаузского языка в сравнительном освещении. Москва: Наука.

9. Покровская, Л.А., 1999. Синтаксис современного гагаузского языка (предложение). Санкт-Петербург, Комрат: Комратский государственный университет.

10. Сорокін, С.В., 2012. Функціонально-семантичне поле мети в сучасній турецькій мові. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського лінгвістичного університету. Філологія, педагогіка, психологія, 25, с. 88-94.

11. Ana Sцzь, 2014. [онлайн] 15-16(620-611).

12. Baboglu, N.I. and Baboglu, I.I., 1999. Gagauzganin gramatikasi: Fonetika, leksika, morfologiya, sintaksis. Chisinau: Stiinta.

13. Council of Europe, 2003. Danima Komitetinin milli azmmklari korumak uurunda Qergevд Konvenfiyasmm raportu. [онлайн]

14. Hьnerli, B., 2012. Oguz Grubu Tьrklehgelerinde zarf-fiiller. Ph.D. thesis. Trakya Ьniversitesi. Kelime Kцkeni, Kelimesinin Anlami - Etimoloji, 2020.)

15. Kisa dua kitabi gagauzca, n.d. Zwoddyov Пцущ. [online].

16. Menz, A., 1999. Gagausische Syntax: Eine Studie zum kontaktinduzierten Sprachwandel. Harrassowitz: Wiesbaden.

17. Цzakdag, N., 2014. Gagauzcanin sцz diziminde kom§u dillerin etkisi. Tehlikedeki Diller Dergisi, 3 (3), pp. 71-84.

18. Цzkan, N., 1996. Gagavuz Tьrkgesi Grameri. Ankara: Tьrk Dil Kurumu Yayinlari.

19. Universal Declaration of Human Rights - Gagauz, 2009. Unicode. [онлайн]

20. Varlik Yцnetim §irketlerinin Kurulu§ ve Faaliyet Esaslari hakkinda, 2006.

21. T.C. Cumhurba kanligi Kьlliyesi. Mevzuat Bilgi Sisteminin. [онлайн] Доступно за:

References

1. Ana Sцzь, 2014. [online] 15-16(620-611).

2. Baboglu, N.I. and Baboglu, I.I., 1999. Gagauzganin gramatikasi: Fonetika, leksika, morfologiya, sintaksis [Gramatics of the Gagauzgan: Phonetic, lexicon, morphologiya, syntaxis]. Chisinau: Stiinta. (in Gagauz)

3. Bondarko, A.V., red., 1987. Teoryia funktsyonalnoi hrammatyky: Vvedenye. Aspektualnost. Vremennaia lokalyzovannost. Taksys [Theory of functional grammar: Introduction. Aspectuality. Temporary locality. Taxis]. Lenynhrad: Nauka. (in Russian).

4. Council of Europe, 2003. Dani§ma Komitetinin milli azinniklari korumak uurunda Qergevд Konvenfiyasinin raportu [Report of the Framework Convention on the protection of national minorities of the Advisory Committee]. [online]

5. Guzev, V.G., 2006. Opyt razrabotki teoreticheskikh osnov opisaniya tyurkskogo funktsionalnogo sintaksisa [Experience in developing the theoretical foundations for describing the Turkic functional syntax]. Vostokovedenye: Fylolohycheskye issledovanyia, 27, pp. 40-63. (in Russian).

6. Haidarzhy, H.A., 1981. Gagauzskiy sintaksis. Pridatochnye predlozheniya soyuznogo podchineniya. [Gagauz Syntacsis. Clauses of subordination with conjunction]. Kyshynev: Shtyyntsa. (in Russian).

7. Hьnerli, B., 2012. Oguz Grubu Tьrk lehgelerinde zarf-fiiller [Adverb-verbs in Oguz Group Turkish dialects]. Ph.D. thesis. Trakya University. (in Turkish).

8. Kelime Kцkeni, Kelimesinin Anlami - Etimoloji, 2020. [online].

9. Kisa dua kitabi gagauzca, n.d. Zmodцyov nqyqg. [online]

10. Menz, A., 1999. Gagausische Syntax: Eine Studie zum kontaktinduzierten Sprachwandel. Harrassowitz: Wiesbaden. (in German).

11. Цzakdag, N., 2014. Gagauzcanin sцz diziminde komu dillerin etkisi [Influence of the neighbouring languages on the syntax of the gagauz language]. Tehlikedeki Diller Dergisi [Journal of Endangered Languages], 3 (3), pp. 71-84. (in Gagauz).

12. Цzkan, N., 1996. Gagavuz Tьrkgesi Grameri [Grammar of Gagauz Turkish]. Ankara: Tьrk Dil Kurumu Yayinlari. (in Turkish).

13. Pogulyaeva, Ye.V., 2019. Osobennosti gagauzskogo yazyka i ego otlichiya ot drugikh tyurkskikh yazykov (v sravnenii s turetskim) [Peculiarities of the Gagauz language and its differences from other Turkic languages (in comparison to Turkish)]. The Humanities and Social Sciences, 5, pp. 155-168.

14. Pokrovskaya, L.A., 1964. Grammatika gagauzskogo yazyka, Fonetika i morfologiya [Grammar of Gagauz language. Phonetics and morphology]. Moscow: Nauka. (in Russian).

15. Pokrovskaya, L.A., 1978. Sintaksis gagauzskogo yazyka v sravnitelnom osveshchenii [The syntax of the Gagauz language in comparative approach]. Moscow: Nauka. (in Russian).

16. Pokrovskaya, L.A., 1999. Sintaksis sovremennogo gagauzskogo yazyka (predlozhenie) [The syntax of the Gagauz language (sentence)]. Sankt-Petersburg, Komrat: Comrat State University. (in Russian).

17. Sorokin, S.V., 2012. Funktsionalno-semantychne pole mety v suchasnii turetskii movi [Functional-semantic field of the goal in modern Turkish]. Scientific Bulletin of the UNESCO Department of Kyiv National Linguistic University: Philology, Pedagogy, Psychology, 25. pp. 88-94. (in Ukrainian).

18. Universal Declaration of Human Rights - Gagauz, 2009. Unicode. [online]

19. Varlik Yonetim irketlerimn Kurulu§ ve Faaliyet Esaslari hakkinda, 2006. T.C. Cumhurbakanligi Kulliyesi. Mevzuat Bilgi Sisteminin [T. R Presidential Complex. Legislation Information System] [online]

20. Vykhovanets, I.R., 1992. Narysy z funktsionalnoho syntaksysu ukrainskoi movy [Essays on functional syntax of the Ukrainian language]. Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian).

Размещено на allbest.ru