Інфінітиви у функції вторинного предиката у тексті біографії Артаксеркса Плутарха: особливості відтворення у перекладі новогрецькою мовою

Размещено на http://www.allbest.ru

Інфінітиви у функції вторинного предиката у тексті біографії Артаксеркса Плутарха: особливості відтворення у перекладі новогрецькою мовою

інфінітив давньогрецький переклад

Ліна Глущенко

Львівський національний університет імені Івана Франка

Діана Ткачук

Туристична агенція “Esperia Travel”, м. Львів

Розглянуто інфінітиви у функції вторинного предиката, зокрема в синтаксичних конструкціях Accusativus cum infinitivo, Nominativus cum infinitivo та у складі підрядних речень зі сполучниками юатє та npvv у тексті біографії Артаксеркса Плутарха. Охарактеризовано усі способи перекладу аналізованих інфінітивів новогрецькою мовою, серед яких умовний спосіб з часткою va, індикатив різних часів та описові вирази. Виявлено домінування умовного способу. Встановлено поєднання граматичних транспозицій з лексичними, які спричинені історичним розвитком грецької мови (збереження певних лексем давньогрецької мови, обмежене застосування, вживання модифікованих однокореневих лексем, синонімічних лексем, зникнення з ужитку). З'ясвано, що хоча в новогрецькій мові відповідних конструкцій не існує, відбувається їхня репрезентація за допомогоою інших засобів, що мають рівнозначне смислове навантаження та можуть адекватно відтворити зміст речення, яке містить інфінітивну конструкцію.

Ключові слова: Accusativus cum infinitivo, Nominativus cum іпйпйгуо, підрядні речення зі сполучниками юатє та npvv, переклад, умовний спосіб з часткою va, індикатив, описовий вираз.

Вступ

Грецька мова зазнала чималих змін у процесі історичного розвитку, особливо стосовно граматичної будови. На думку дослідника грецької мови В. Мочоса, “це особливо відчутно в системі дієслова, де низка граматичних значень залишилася без спеціальних засобів вираження: вийшов з ужитку стародавній оптатив; зник інфінітив, який був замінений умовним способом” [9, с. 142]. Проблема зникнення інфінітива актуальна для певних мов, зокрема, мов, що належать до балканського мовного союзу. У джерелах зауважено факти його інволюції (виродження) з одночасною заміною на аналогічні неінфінітивні конструкції (в албанській, болгарській, македонській, новогрецькій, циганській, румунській, сербохорватській мовах) [3, с. 7].

Шантрен П. вважає відмирання і зникнення інфінітива “однією з найважливіших рис історії середньогрецької і новогрецької мови” [16, с. 237-238], що спричиняє неабиякий інтерес до засобів його передання новогрецькою мовою, в якій за відсутності цієї вербоїдної форми набули особливого значення службові слова, зокрема частка va, та відбулася заміна інфінітива аналогічними неінфінітивними структурами, серед яких найбільш значущим став умовний спосіб з часткою va. Про “поступову елімінацію древніх інфінітивів”, “появу модальних часток а^<афє^, va<тva, 0а<0єХю іуа”, “елімінацію дієприкметникових і інфінітивних зворотів” говорить О. Білецький, простежуючи історичні зміни в галузі фонології, морфології та синтаксису грецької мови Візантійської епохи [2, с. 46-47]. Ці частки “допомогли мові заповнити ту прогалину в інвентарі засобів вираження, що виникла у результаті зникнення низки флективних форм (оптатива, інфінітива, частково імператива, умовного способу)” [9, с. 142-143].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження різних аспектів граматичних трансформацій, які В. Комісаров визначає як перекладацький прийом, при якому граматична одиниця мови оригіналу перетворюється на одиницю мови перекладу з іншим граматичним значенням [8, с. 54], посідають значне місце у працях дослідників перекладу. До низки поставлених у перекладознавстві проблем увійшло і питання відтворення інфінітива різними мовами. Особливості перекладу інфінітива та інфінітивних зворотів з англійської на російську мову стали предметом дослідження О. Є. Кірової та Г. С. Тіванової [7], засоби відтворення французького інфінітива українською мовою - О. В. Ситнікової [13], використання інфінітивних конструкцій у перекладі з російської на угорську мову - І. Ердеі [18] та ін.

К. М. Недбайло у дисертаційному дослідженні “Транспозиції частин мови у перекладі з англійської мови на українську (на матеріалі художніх текстів)” узагальнюючи доводить, що транспозиція супроводжується трансформаціями різних типів: “додаванням або вилученням слів, конкретизацією та генералізацією змісту слів, перебудовою синтаксичної структури речень тощо” [11, с. 17]. Виявлені у цих працях трансформації відображають граматичну специфіку відповідних мов, вони частково простежуються і у перекладах новогрецькою мовою (далі НГМ), особливо коли йдеться про передавання інфінітива дієсловом-присудком, тобто особовою формою дієслова.

Пропоноване дослідження присвячено засобам перекладу давньогрецького інфінітива новогрецькою мовою у творі Плутарха “Паралельні життєписи”, зокрема у тексті біографії Артаксеркса - правителя стародавнього могутнього царства Персії. В цьому тексті чітко простежується інфінітив як одна з домінантних граматичних форм, особливо у напівпредикативній функції, що веде до поліпредикації речення. Інфінітиви та інфінітивні конструкції дають змогу створити ніби візуальну картину багатопланової дії і, природно, це стає чіткою ознакою певної стилістичної манери письменника. У різні часи дослідники відзначали особливий письменницький талант Плутарха, самобутність його біографій у плані розвитку цього жанру. Насправді, увагу дослідників частіше привертали питання композиції, структури біографій, розвитку сюжетних ліній [1, 12, 15], аніж проблеми мовних засобів, зокрема граматичних, за винятком наукової розвідки В. В. Муханової про дієприкметник в тексті Плутарха [10], та їх відтворення у перекладі НГМ.

Переклад з давньогрецької мови (далі ДГМ) на новогрецьку належить до сфери внутрішньомовного перекладу, який ще називають історичним або діахронним. На думку грецького вченого Т. Накаса [20, с. 280], наявні в Греції дослідження цієї проблеми безсистемні і не відображають всю її глибину. Щоб розв'язати усі проблеми перекладу з ДГМ, яка була синтетичною, на НГМ, яка є аналітичною, але між якими існує надзвичайно близька мовна спорідненість, необхідні окремі дослідження. Подібні дослідження з'являються в Україні, зокрема монографія Т. Шмігера [17], в якій розглядаються своєрідності внутрішньомовного перекладу та наведена значна бібліографія. Цій проблематиці присвячено публікації Л. М. Глущенко [4, 5], які здійснено на матеріалі трагедії Софокла “Антигона” та діалогу Платона “Критон”.

Досліджуючи це питання, треба брати до уваги гібридний (двоїстий) характер цієї дієслівної форми та широкий спектр її функцій. Подвійна природа інфінітива обумовила прийнятий у граматичній традиції підхід до опису його синтаксичних функцій, які поділяються на дієслівні та іменні. Подібного підходу притримуються автори відомих граматик ДГМ: М. Ауербах та М. Голіас [19, с. 79-81], Дж. Паппас [21, с. 124-129], М.М. Славятинська [14, с. 346-347], Л. Л. Звонська-Денисюк [6, с. 417] та ін. Однією з дієслівних функцій інфінітива є функція залежного (другорядного) предиката, у якій інфінітив виступає у численних і широко використовуваних інфінітивних конструкціях: accusativus cum infinitivo, nominativus cum infinitivo, npw+infimtivus, юотє+infimtivus. [14, с. 347]. У нашому дослідженні ми зосередимося на перекладі саме цих синтаксичних структур.

З огляду на вищевказане, метою дослідження стало з'ясування закономірностей граматичних трансформацій давньогрецького інфінітива у перекладі НГМ в тексті біографії Артаксеркса. Об'єктом дослідження слугують випадки вживання інфінітива у функції залежного (другорядного) предиката у давньогрецькому тексті та їхні відповідники у новогрецькому. Предметом дослідження є граматичні засоби передачі давньогрецького інфінітива новогрецькою мовою у перекладі, здійсненому в Афінах перекладацькою групою “Кактос” під керівництвом В. Мандилараса та опублікованому в 1992 році [23].

Методологія дослідження

Відповідно до мети і завдань дослідження застосовано описовий метод (для інвентаризації, класифікації та граматичної інтерпретації інфінітивів), контекстуальний аналіз (для з'ясування функціональних особливостей інфінітивів у конкретному синтагматичному оточенні), зіставний (для встановлення граматичних та лексичних відмінностей між зіставлюваними мовами) та перекладознавчий (для виявлення граматичних трансформацій давньогрецького інфінітива в перекладі НГМ та оцінки їх відповідності вихідним формам) аналізи.

Залучено також елементи кількісного аналізу (для визначення пріоритетних трансформаційних засобів перекладу інфінітивів).

Результати дослідження та їхнє обґрунтування

Розглянемо особливості відтворення інфінітиву, розпочавши з конструкції Accusativus cum infinitivo, яка вживається як поширений прямий додаток після відповідних дієслів. Для об'єктивної ідентифікації граматичних форм ми використовуємо “Історичний і порівняльний синтаксис давньогрецької, новогрецької та латинської мови” А. Флороса [22].

EKEivmd' and топ цкіоп ysvsaOai раді' Kvpov yap KaXslv Шроад Tdv fXwv (1, 3) - каї ekeivod Xeve процівг апо tov цкіо, кавтд Kvpo оі ШраЕд ovo^aCpw tov цкіо - “розповідають, що його (ім'я) походить від сонця: бо Кіром перси називали сонце”. Інфінітив аориста yEvmQai в новогрецькому перекладі передано в межах паратаксису фінітною формою дієслова також в аористі, а інфінітив презенса каАЕіУ також особовою формою відповідно теперішнього часу, тобто часи індикатива зберігаються ті ж самі, що і в інфінітивах у давньогрецькому тексті.

Можна зауважити, що той самий інфінітив у новогрецькому тексті перекладається синонімами в різних часах та способах, як-от: Tdv fiEv ovv АртауЕрапу anoOavstv vnd Kvpov aXEddv aпаvтEg о^оХоуоші (9, 4) - “майже всі [письменники] повідомляють, що Артагерс загинув від руки Кіра” (тут і далі переклад наш. - Л. Г. та Д. Т.) - 'ОХої ayfidov, Xornov, ov/uymvovv nmg о АртауЕрацg окотшвщг апо tov Kvpo -“майже всі [письменники] погоджуються, що Артагерс був убитий Кіром”; EkeXeuoev ovv rdv Mi0pidaTtfv anoOavstv акафЕивЕута (16, 2) - “отож, [Артаксеркс] наказав, щоб Мітрідат загинув закатований у кориті” - дшта^Е Xornov, va OavaTmOsi о Міврідатцд атц акащ - “отож, [Артаксеркс] наказав, щоб Мітрідат був вбитий у кориті”. В першому випадку інфінітив аориста amOovEiv передано індикативом аориста акотювцкЕ в межах додаткового речення, в другому - умовним способом vа OаvатmOE^.

цдЕ ццтцр ЬщрхЕ Tdv Kvpov fiaXXov щХопаа каї PovXo^Evr paaiXsvsiv ekeivov (2, 3) - “мати ж сприяла Кірові люблячи його більше і бажаючи, щоб той царював” - Н |лцтЕpа тои o^mg ауапоЬоЕ nEpiaaoTEpo tov Kvpo каї аvт6v qOeXe va dsi paaifoa - “Мати однак любила Кіра більше і хотіла його бачити царем”. Інфінітив презенса Рад^оЕТ^ перекладено описово: умовним способом аориста дієслова pXEnm з іменником Рааікіа.

ov keXeveiqце TdvPаmXE^аg opEyo^Evov avafywv sivaiPаmXE^аg (8, 2) - “ти наказуєш, щоб я, прагнучи царської влади, був негідним царської влади?” - ПаpотpVvElg аvт6v пои EmOv^ тц PаolXE^а va ytvsi ovafyiog TOvTrg - “Спонукаєш його, що бажає царської влади, стати негідним її'?”. Інфінітиву теперішнього часу ЕЬаї відповідає у перекладі умовний спосіб аориста іншого дієслова - vа утУЕї.

aXX 'ekei KXЕаpxоv EkEXeue T&TTsaOai ката fiEoov (8, 8) - “але (Кір) наказував, щоб Клеарх шикувався посередині” - каї дїЕта^Е tov KXЕаpxоv anapaTaxOsi' ато fiEoov - “і наказав Клеархові вишикуватися посередині”. Презентний інфінітив таттЕаОаї передано умовним способом аориста однокореневого дієслова vа паpатаxOE^.

еі дЕі Tqv тцд 'EXXadog VPprv каї npodooiov Etpqvrv KaXslv (21, 6) - “якщо тільки слід називати миром приниження Еллади та зраду” - ау npепеї Kanowg vaov оца&і е^цщ Trjv тапЕІУвюц каї Trv пpодоo^а ц EXXадаg... - “якщо хтось повинен називати миром приниження та зраду Еллади”. Інфінітив теперішнього часу KaAeiv перекладено умовним способом відповідного часу але синонімічного дієслова va ovo^a&i.

Далі розглянемо особливості передання інфінітивів у конструкціях Nominativus cum infinitivo. Тут не було засвідчено жодного вживання умовного способу з часткою va; інфінітиви, натомість, трансформувалися в особові форми дієслова в певному часі зазвичай у межах додаткових речень. Порівняймо: кєуєтаї d ' о Ктцаіад тру emamk^v hafimv napsyypapai тоїд Ьпд топ Kovmvog enearak^evoig (21, 4) - “розповідають, що Ктесій, прийнявши лист, дописав до того, що було надіслано Кононом” - Aeve, komov, пад о Ктцогад, a^ob ekafie ежіатокщ, єуращ dmka as oaa ekeye о Kovav... - “Кажуть,

що Ктесій, після того, як отримав лист, написав поруч з тим, що казав Конон”. Інфінітив аориста napeyypayai передано однокореневим дієсловом урафю в індикативі аориста.

О fiev ovv КЬрод evmvov ті Kai aqodpdv еЬвЬд ек прФтщд ^kirnaq eiyyev, атерод де npaoTepog єдокєі пері navTa Kai тїд орцогд pvaei цakaкФтepog sivai (2, 1) - “З самих ранніх літ Кір мав щось настирливе та сильне, а інший [Артаксеркс], здавалось, у всьому був лагіднішим та за природою м'якшим щодо прагнень” - О КЬрод, kainov, a^eamq ano цікрдд фащке пад e^xe yapaKT^pa єvmvo Kai орщтікд, evm о ak^q yaivorav то щрецодas oka... - “Отже, виявилось, що Кір відразу з дитинства мав настирливий та наполегливий характер, в той час як інший здавався у всьому спокійнішим”. У цьому прикладі інфінітив eivai не відтворюється, натомість він компенсований повтором у різних часах дієслова qaivo^ai.

єдоiqev от ауарщ тоїд пapoЬalv sivai Kai ауроікод (26, 7) - “отож, присутнім видалося, що вона є грубою і неотесаною”. - Фащке єтої атоид пapдvтeд пад dev e^xe уарщ Kai rfzav а^еатщ - “Отже, присутнім видалося, що вона не мала витонченості і була неотесаною”. Інфінітив презенса eivai перекладено тут дієсловом eivai у формі індикатива імперфекта.

У подальшому зосередимо увагу на інфінітивах у складі підрядних наслідкових речень зі сполучником шстг: aoveтa.pa&v, Фате avv бороню KaiРощ mk^ цоЬд еід та^ш кавіатааваї тдv КЬpov (7, 4) - “так він їх налякав, що з шумом і сильним криком Кір заледве вишикував їх у бойову лінію” - тapa^e, ...Фате це цеуа^ вдроРо Kai Рощ о КЬрод va цлорєаєі va snavayspsi тщv тарщ ато атратеица тон... - “так він їх налякав, що з великим шумом і криком Кір зміг відновити порядок у війську”. Інфінітив перфекта Kaetmaaeai перекладено описово: аористом умовного способу від дієслова eпavaфєpm залежним від модального дієслова цпорФ у тій самій формі.

КЬрод d 'єп' amdv лpo.кovт^aaд did. топ вФpaкoд єтраае тд атщвод, oaov svdvvai доо daктvkovд тд aKd^wv, nsaslv d'amdv ... (11, 2) - “Кір же, поціливши у нього списом, поранив у груди крізь панцир, так що вістря увійшло на два пальця, а сам він впав” - О КЬрод тдтe p^xvovтag тоито a^vim mv п^утае ano mv e^aKa ато атцвод, Фате то a^v^ va ушвєі доо daKmka атщ аарш Ki avтдд va лєаєі .... - “Тоді Кір, кинувши в нього спис, поранив його крізь панцир у груди, так що спис встромився в тіло на два пальці, а сам він впав”. Давньогрецький інфінітив аориста evdvvai відтворений аористом умовного способу va xmвe^ (хоча в НГМ дієслово evdЬm збережене, проте воно набуло іншого значення), а інфінітив пеаегу - тим самим дієсловом у формі аориста умовного способу va пєael.

oiS ' eOav^aZpv каі npoaeKvvovv, тате таур fmpiadaq enrd пері avrdv yevEaOai каі awEiaekdaai nahiv еід тд (npaToneSov (13, 3) - “а вони тоді дивувалися і схилялися перед ним, так що невдовзі навколо нього опинилося сімдесят тисяч і він знову повернувся у табір” - Qdv^aQav каі tov npooKvvovaav, це акотєХеаца ouvTo^a va paZevzovv yvpm rou періпои eftSo^vm yikidSeg каі va erneWei nahi ца^і roug GToorpaToneSo - “вони дивувалися і схилялися перед ним так, що невдовзі навколо нього зібралося сімдесят тисяч і він знову разом з ними повернувся у табір”. Інфінітив аориста yeveadai виражено іншим дієсловом у формі аориста умовного способу - va ца^еитт, яке передає значення словосполучення в давньогрецькому тексті yeveo0ai пері aoxov, а інфінітив атеіаеХаааі виражено синонімічним дієсловом va еіаєХвеі, оскільки відповідне дієслово ДГМ auveiaehavvm вийшло з ужитку в НГМ.

аитдд efiaSiZe npmrog oSovg opeivag каі npoadvreig, dnoXinmv Tdv innov, тате zovg dXXovg nzepovaOai каі avvEmKov^iZeaOai (24, 10) - “він сам крокував перший гірськими і важко прохідними дорогами, залишивши коня, так що інші окрилювалися і відчували полегшення” - npoyrnpovae npmrog ае Spo^vg opeivovg кі ovnyopmobg, aщvovrag to aXoyo tov, Фате ші Tmv ahhmv to цвікб v' avanzepmvezai ші va evOappvvovzai.... - “він сам крокував перший гірськими і непрохідними дорогами, залишивши коня, так що дух інших окрилювався і вони підбадьорювались”. У перекладі НГМ бачимо трансформації давньогрецьких інфінітивів теперішнього часу у форми умовного способу того ж часу: nrepovaвal = v'avanтepmveral та auvemкouф^ZeaQal = va evвappvvovral.

У наведених прикладах інфінітив трансформується в умовний спосіб з часткою va, оскільки, згідно з синтаксисом НГМ, такі наслідкові речення виражають можливий наслідок або просту думку оповідача, але якщо наслідок є реальним, то вживається індикатив [22, с. 291), як у наступних випадках: yoTvmmv Se Tivmv Slaanapєvтmv, бХІут ypovm вavцaaтдv ahaog dvaфvval каі катаакіаааі Tdv ronov, тате каі вааіХеї aфдSpa pezapEXeiv, mg avSpa вeo^g plXov оуцрщбті Tdv КХЕаруу^ (18, 8) - “через деякий час із кількох посіяних фінікових кісточок виріс дивовижний гай і затінив місцевість, так що сам цар сильно шкодував, що знищив Клеарха, мужа милого богам” - апо Хіуа Se апєрцата ^тка nou anapQцкav, ае Xiyo ypovo фЬтртае траю Saaog nou акіаае tov Tono, тате кі o /ІаоіХіад pEzavdqoE nohv nou акбттае tov Ккеару^, avdpmno ауащтб oroug вeovg - “через деякий час із кількох фінікових кісточок, що були посіяні, виріс чудовий гай, який затінив місцевість, так що сам цар сильно розкаявся, що вбив Клеарха, людину любу богам”. У цьому реченні інфінітив презенса ДГМ цетацєХеп? в новогрецькому перекладі замінено фінітною формою цeravбцae в індикативі аориста.

Натрапляємо у новогрецькому перекладі на передавання давньогрецького інфінітива к^^р^^аі описовою конструкцією nєвave ат ааітіа, що складається з дієслова у формі індикатива аориста та прийменникового словосполучення: 6S ' ovrmg лZццEhцae каі napeпSe каі dnєppl^ev avrбv, тате... апокартерцоаі (22, 7) - “а він (цар) залишив його без уваги і зневажив, і відштовхнув, так що ... він заморив себе голодом” - Aurog бцmg rov napaцєXцae каі rov ayvбцae tooo nohv каі rov єSlmZe, тате amбg... neOave це тц вєХцац rou and arnzia - “сам однак залишив його без уваги і зневажив, і прогнав, так що він.. .добровільно помер від голоду”.

Звернемося до випадків, в яких інфінітиви фігурують у підрядних реченнях часу з сполучником npw: amhrfv... nvKvpogо nahawgЄфорєі, npivцPamhevc;yEvEaOai (3, 2) - токц ... пои о Kvpog паХаютєрод фороЬає, nptv va ytvEi ftamhag -“одяг, який носив Кір старший, перш ніж став царем”. Давньогрецький інфінітив аориста yeveoQai передано формою аориста умовного способу va yvvEi.

каі npiv ev шоща yEvEaOai ftamhEa rnv npaypamg,... npooЈm&v єкЗєграї Z&vra (17, 7) - “перш ніж у царя виникла підозра стосовно справи, вона ... наказала здерти з живого шкіру” - каі nptv о ftamhag va vnoyшoтє^ ті ytvExai, ...SiEia& va rov ySapovv Qmviavo. - “і перш ніж цар запідозрив, що відбувається, вона ... наказала здерти з живого шкіру”. Словосполучення з прийменниковим виразом та інфінітивом аориста ev vnoyta ysvEoQai трансформується у форму аориста умовного способу від однокореневого з іменником vnoyta дієслова - va vnoymaтє^, при цьому пропуск самого інфінітива аориста yEvmQai компенсується непрямим питанням ті угуєті, в якому фігурує дієслово утощі у формі теперішнього часу дійсного способу, тобто час дієслова не зберігається.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проведений аналіз тексту біографії Артаксеркса дав змогу визначити основні тенденції реалізації давньогрецьких інфінітивів у функції вторинного предиката у перекладі новогрецькою мовою. Він засвідчив незаперечний факт, що неозначена форма як інфінітна форма дієслова передається фінітною, при цьому найтиповішим варіантом перекладу інфінітива в конструкції Accusativus cum infinitivo та в підрядних часових реченнях зі сполучником nptv та більшості підрядних наслідкових речень зі сполучником тотє виявився залежний (умовний) спосіб з часткою va (60 %). Інфінітиви в конструкції Nominativus cum іпйпії^о та частково у підрядних наслідкових реченнях зі сполучником юотєпередаютьсяздебільшогоіндикативом(35%),упоодинокихвипадкахпростежується відтворення інфінітива описовими виразами (5 %). Граматичні трансформації поєднуються з лексичними. В перекладі може вживатися те саме дієслово (15 %), що і в ДГМ, або замінятися синонімічним дієсловом (85 %) НГМ через обмежене застосування відповідного давньогрецького у НГМ чи зникнення його з ужитку. Час інфінітива може зберігатися у формах умовного та дійсного способів або передаватися формою іншого часу. Отже, відсутність у НГМ інфінітивів репрезентується в перекладі за допомогою інших засобів та прийомів, що мають рівнозначне смислове навантаження, можуть адекватно відтворити зміст того чи іншого речення, яке містить інфінітивну конструкцію, і тим самим передати письменницьку пристрасть Плутарха до багатоплановості дії та інформаційної ємності тексту.

Нефінітні форми давньогрецької мови та засоби їх вираження у новогрецькій, зокрема, засоби граматичної трансформації інфінітивів в іменній функції, становлять інтерес для подальшого вивчення.

Список використаної літератури

Аверинцев С. C. Плутарх и античная биография: К вопросу о месте классика жанра в истории жанра. Отв. ред. М. Л. Гаспаров. Москва : Наука, 1973. 279 с.

Белецкий А.А. Краткий очерк грамматики новогреческого язика. Иоаннидис А. А. Новогреческо-русский словарь. Москва, 1950. URL: http://tapemark.narod.ru/les/118c. html.

Герасименко І. А. Типологія інфінітива (на матеріалі слов'янських, германських та романських мов) : автореф. дис. ... канд філол. наук : 10.02.15. Донецьк, 2000. 18 c.

Глущенко Л. М. Хор з трагедії Софокла “Антигона” у перекладі І. Грипариса (рядки 781-800). Мови та культури у новій Європі: контакти і самобутність: зб. доп. на Міжнар. наук. читаннях, присвяч. 70-річчю від дня народж. чл.-кор. НАН України, д-ра філол. наук, проф. Н. Ф. Клименко / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т філології [та ін.]. Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2009. С. 319 -326.

Глущенко Л. М. Гномы Платона в переводе П. Купиториса. Греция и Кипр: язык, культура, страны, народы: материалы междунар. науч.-практ. конф. эллинистов памяти М. Л. Рытовой (Москва, 7-8 апр. 2010 г.). Москва : МГИМО-Университет, 2010. С. 82-93.

Звонська-Денисюк Л. Л. Давньогрецька мова : підручник для студентів відділення класичної філології та гуманіт. фак. вищ. закладів освіти. Київ : Томіріс, 1997. 592 с.

Кирова Е. В., Тиванова Г. С. Особенности перевода инфинитива и инфинитивных оборотов с английского на русский язык (на материале романа Дж. Голсуорси “Сдается внаем”). Сборник работ 69-й науч. конф. студ. и асп. Белорусского госуниверситета, 14-17мая 20l2 г., Минск. В 3 ч. Ч. 2. Минск, 2013. С. 33-3б.

Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты) : учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. Москва : Высш. шк., 1990. 253 с.

Мочос В. С. О некоторых значениях глагольной формы с частицей va в новогреческом языке. Синхронно-сопоставительный анализ языков разных систем. Отв. ред. Э. А. Макаев. Москва : Наука, 1971. С.142-159.

Муханова В. В. Употребление причастий и стилистические особенности текста у Плутарха. Вопросы классической філологии. Вып ХІІ. KTPQMATEIZ = Тексты: Сборник статей в честь Азы Алибековны Тахо-Годи. Москва : Изд-во МГУ, 2002. С. 249 -255.

Недбайло К. М. Транспозиції частин мови у перекладі з англійської мови на українську (на матеріалі художніх текстів) : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16. Київ,

20 c.

Плутарх. Порівняльні життєписи : пер. з давньогрец.: Й. Кобів, Ю. Цимбалюк; передм. Й. Кобів. Київ : Дніпро, 1991. 440 с.

Ситнікова О. В. Засоби відтворення французького інфінітива українською мовою (на матеріалі перекладів французьких художніх текстів). Мова. 2013. №19. С. 95-99. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2013_19_25.

Славятинская М. Н. Учебник древнегреческого языка. 2-е изд., испр. и доп. Москва : Филоматис, 2003. 620 с. (Серия “Филология”).

Томашевская М. Плутарх. Избранные жизнеописания. В 2 т. Т. 1. : пер. с древнегр. Москва : Правда, 1990. С. 5-24.

Шантрен П. Историческая морфология греческого языка : пер. з фр.; предисл. Я. М. Боровского. Москва : Изд-во иностр. лит., 1953. 339 с.

Шмігер Т Перекладознавчий аналіз - теоретичні та прикладні аспекти: давня українська література сучасними українською та англійською мовами. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2018. 510 с.

Эрдеи И. Асимметричность эксплицирования при переводе инфинитивных конструкцій. Dissertationes Slavicae: Материалы и сообщения по славяноведению. Studies in Slavic Philology. Slavistische Mittеіlungen. Sectio Linguistica XXVI. - Szeged, 2005. C. 131-140.

Auerbach M. Gramatyka grecka. Warszawa : PWN, 1962. 234 s.

NaKa^ 0. Мєтафраоп каї veoeUnviK^ укюсса. ГХтооощХоХоуїка, В '.

References

Averintsev S. C. Plutarkh i antichnaya biografiya: K voprosu o meste klassika zhanra v istorii zhanra [Plutarch and Antique Biography: To the Question of the Place of the Classics of the Genre in the History of the Genre]. Otv. red. M. L. Gasparov. Moskva : Nauka, 1973. 279 s.

Beletskiy A. A. Kratkiy ocherk grammatiki novogrecheskogo yazyka [A short sketch of the grammar of the modern Greek language] Ioannidis A. A. Novogrechesko-russkiy slovar. Moskva, 1950. URL: http://tapemark.narod.ru/les/118c.html.

Herasymenko I. A. Typolohiya infinityva (na materiali slovyanskykh, hermanskykh ta romanskykh mov) [Typology of the infinitive (on the material of Slavic, Germanic and Romance languages)]: avtoref. dys. ... kand. filol. n.: 10.02.15. Donetsk, 2000. 18 s.

Hlushchenko L. M. Khor z trahediyi Sofokla “Antyhona” u perekladi I. Hryparysa (ryadky 781-800) [Choir from the tragedy of Sophocles “Antigone.” Translated by I. Griparis (lines 781-800)] Movy ta kultury u noviy Yevropi: kontakty i samobutnist: zb. dop. na Mizhnar. nauk. chytannyakh, prysvyach. 70-richchyu vid dnya narodzh. chl.-kor. NAN Ukrayiny, d-ra filol. nauk, prof. N. F. Klymenko / Kyiv. nats. un-t im. T. Shevchenka, In-tfilolohiyi [ta in.]. Kyiv : Vyd. dim Dmytra Buraho, 2009. S. 319-326.

Hlushchenko L. M. Gnomy Platona v perevode P. Kupitorisa [Plato's Dwarfs in P. Kupitoris' translation]. Gretsyya i Kipr: yazyk, kultura, strany, narody: materialy mezhdunar. nauch.- prakt. konf. ellinistovpamyatiM.L. Rytovoy (Moskva, 7-8 apr. 2010g.). Moskva : MGIMO- Universitet, 2010. S. 82-93.

Zvonska-Denysyuk L. L. Davniohretska mova: Pidruchnyk dlya studentiv viddilennya klasychnoyi filolohiyi ta humanit. fak. vyshch. zakladiv osvity [Ancient Greek: Textbook for students of Classical Philology and Humanities]. Kyiv : Tomiris, 1997. 592 s.

Kirova Ye. V, Tivanova G. S. Osobennosti perevoda infinitiva i infinitivnykh oborotov s angliyskogo na russkiy yazyk (na materiale romana J. Galsworthy “Sdayetsya vnayom”) [Features of the translation of the infinitive and infinitive turns from English into Russian (based on the novel by J. Galsworthy “For Rent”)]. Sbornik rabot 69-y nauch. konf. stud. i asp. Belorusskogogosuniversiteta, 14-17maya 2012g., Minsk. V3 ch. Ch. 2. Minsk, 2013. S. 33-36.

Komissarov V N. Teoriya perevoda (lingvisticheskiye aspekty): Ucheb. dlya in-tov i fak. inostr. yaz. [Theory of Translation (Linguistic Aspects): Textbook for Students of Foreign Languages]. Moskva : Vyssh. shk., 1990. 253 s.

Mochos V. S. O nekotorykh znacheniyakh glagolnoy formy s chastitsey na v novogrecheskom yazyke [On some meanings of the verb form with the particle va in the modern Greek language] Sinkhronno-sopostavitel'nyy analiz yazykov raznykh sistem / Otv. red. E. A. Makayev. Moskva : Nauka, 1971. S. 142-159.

Mukhanova V. V. Upotrebleniye prichastiy i stilisticheskiye osobennosti teksta u Plutarkha [The use of participles and stylistic features of the text in Plutarch] Voprosy klassicheskoy filologiyi. Vyp KHII. STRЦMATEIS = Teksty: Sbornik statey v chestAzy Alibekovny Takho- Godi. Moskva : Izd-vo MGU, 2002. S. 249-255.

Nedbaylo K. M. Transpozytsiyi chastyn movy u perekladi z anhliyskoyi movy na ukrayinsku (na materiali khudozhnikh tekstiv) [Transpositions of parts of speech translated from English into Ukrainian (on the material of literary texts)]: avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.16. Kyiv, 2009. 20 p.

Plutarkh. Porivnyalni zhyttyepysy [Comparative Biographies] / per. z davniohrets.: Y. Kobiv, Yu. Tsymbalyuk; peredm. Y Kobiv. Kyiv : Dnipro, 1991. 440 s.

Sytnikova O.V. Zasoby vidtvorennya frantsuzkoho infinityva ukrayinskoyu movoyu (na materiali perekladiv frantsuzkykh khudozhnikh tekstiv) [Means of reproduction of the French infinitive in Ukrainian (on the material of translations of French literary texts)] Mova. 2013. №19. S. 95-99. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2013_19_25.

Slavyatinskaya M.N. Uchebnik drevnegrecheskogo yazyka. 2-yeizd., ispr. i dop. [Textbook of the Ancient Greek language]. Moskva : Filomatis, 2003. 620 s. (Seriya “Filologiya”).

Tomashevskaya M. Plutarkh [Plutarch] Izbrannyye zhizneopisaniya. V 2 t. T.1. / Per. s drevnegr. Moskva : Pravda, 1990. S.5-24.

Shantren P. Istoricheskaya morfologiya grecheskogo yazyka [Historical morphology of the Greek language] / Per. z fr. ; predisl. YA.M. Borovskogo. Moskva : Izd-vo inostr. lit., 1953. 339 s.

Shmiher T. Perekladoznavchyy analiz - teoretychni ta prykladni aspekty: davnia ukrayinska literatura suchasnymy ukrayinskoyu ta anhliyskoyu movamy [Translation analysis - Theoretical and Applied Aspects: Ancient Ukrainian Literature in Modern Ukrainian and English]. Lviv : LNU imeni Ivana Franka, 2018. 510 s.

Erdei I. Asimmetrichnost eksplitsirovaniya pri perevode infinitivnykh konstruktsiy [Asymmetric Explication in the Translation of Infinitive Constructions]. Dissertationes Slavicae: Materialy i soobshcheniya po slavyanovedeniyu. Studies in Slavic Philology. Slavistische Mitteilungen. Sectio LinguisticaXXVI. Szeged, 2005. C. 131-140.

Auerbach M. Gramatyka grecka. Warszawa : PWN, 1962. 234 s.

Nakas TH. Metafrasi kai neoellinik glossa [Translation and modern Greek language]. Glossofilologikд, V'. Meletimata gia ti Glцssa kai Logotechnia. Athina: “SMILI”, 1991. S. 252-281.

Pappas J. An Intermediate Grammar for New Testament Greek. 2013. 158 p.

Floros A. TH. Istoriko kai synkritiko syntaktiko archaias, neas ellinMs kai latiniMs [Historical and Comparative Syntax of Ancient, Modern Greek and Latin]. Athina : FOTOLIO E.P.E., 1988. 540 s.

Plofitarchos. Vfoi Paralliloi: Aratos, Artaxerxis.Eisagogbmetafrasi-scholia [Parallel Lives: Aratos, Artaxerxes. Introduction-translation-comments]. MetafrastiM Omada Kaktou / Epopte^a V Mandilaras. Athina : Kaktos, 1993. 235 s.Размещено на Allbest.ru