Вербалізація концепту "famille" в повісті А. Гавальда "L’echappee belle"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра викладання другої іноземної мови

Запорізький національний університет

Вербалізація концепту «famille» в повісті А. Гавальда “L'echappee belle”

Павлюк О.О.

кандидат філологічних наук, доцент

Ключові слова: текстовий концепт, сім'я, картина світу, лексика, метафора.

У статті розглядаються мовні засоби вираження концепту FAMILLE у контексті повісті “L'Echappee belle” А. Гавальда. Індивідуальні, або авторські, концепти відбивають особистий досвід письменниці, її уяву, бачення світу й ставлення до нього. Метою роботи є дослідження особливостей втілення художнього концепту FAMILLE у тексті повісті “L'Echappee belle” А. Гавальда. Завданням роботи є визначення змісту базового концепту FAMILLE у зазначеному творі й розгляд особливостей його вербалізації в художньому тексті.

Два брати й дві сестри, Симон, Венсан, Гаранс і Лола, - члени однієї родини й до свого кола не дуже допускають інших, чужих. Повість “L'Echappee belle” - це розповідь про один день у житті братів і сестер і водночас розповідь про їхнє дитинство, про все їхнє життя. Дитинство пройшло, й через роки в цієї четвірки залишилися спогади про їхні спільні ігри й витівки. Центром концепту FAMILLE в індивідуально-авторському рішенні виступає образ родини, яка складається із чотирьох осіб: двох братів і двох сестер. Родина не ототожнюється ані з рідною домівкою, ані з батьками. Зміст концепту FAMILLE містить такі складники, як склад родини, спільність у сприйнятті світу, схожість характерів, спільне дитинство, а отже, спільні спогади, захоплення, переживання, близькі стосунки між братами й сестрами, відторгнення інших, «чужих». Аналіз тексту повісті засвідчує, що концепт «сім'я» перетинається з концептами «свій», «чужий». «Своє коло» відбивається в лексемах: l'equipage, le clan, le camp, l'equipe, la ligue. Дійовим засобом вербалізації текстового концепту FAMILLE у повісті А. Гавальда є метафора, яка всебічно віддзеркалює основні семантичні ознаки концепту й розкриває його з нових боків. Аналіз лексико-семантичних репрезентантів концепту FAMILLE довів, що образ родини в повісті А. Гавальда створюється на основі характеристики зустрічі братів і сестер, спогадів про спільне дитинство. Родина в тексті повісті - це не побут, не спільне господарство, це насамперед спільне духовне життя, спорідненість душ, схожі смаки й погляди на літературу, музику, живопис, це близькі уявлення про етику й філософію.

VERBALIZATION OF THE CONCEPT FAMILLE IN A. GAVALDA STORY “L'ECHAPPEE BELLE”

Pavlyuk O.О.

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Senior Lecturer at the Department of Second Foreign Language Teaching Zaporizhzhia National University

Key words: text concept, family, picture of world, lexis, metaphor.

The article considers the linguistic means of expression of the FAMILLE concept in the context of A. Havalda's story “L'Echappee belle”. Individual or author's concepts reflect the personal experience of the writer, his imagination, vision of the world and attitude to it. The aim of the work is to research the peculiarities of the embodiment of the artistic concept of FAMILLE in the text of A. Gavalda story “L'Echappee belle”. The task of the work is to determine the content of the basic concept of FAMILLE in this story and to consider the peculiarities of its verbalization in the literary text.

Two brothers and two sisters, Simon, Vincent, Garans and Lola, are members of the same family and do not allow others into their environment. “L'Echappee belle” is a story about one day in the life of siblings and at the same time a story about their childhood, about their whole life. The childhood passed, and years later the four of them had memories of their joint games and pranks. The center of the FAMILLE concept in the individual author's decision is the image of a family consisting of four people, two brothers and two sisters. The content of the FAMILLE concept includes such components as family composition, common perception of the world, similarity of characters, common childhood, and, consequently, common memories, hobbies, experiences, close relationships between siblings, rejection of others, “strangers”. “Your circle” is reflected in the tokens: l'equipage, le clan, le camp, l'equipe, la ligue.

An effective means of verbalizing the textual concept of FAMILLE in A. Havalda's novel is a metaphor that comprehensively reflects the main semantic features of the concept and reveals it from new angles. The analysis of lexical and semantic representatives of the FAMILLE concept proved that the image of the family in A. Havalda's story is created on the basis of the characteristics of the meeting of brothers and sisters, memories of a common childhood. The family in the story is not a way of life, not a common economy, it is first of all a common spiritual life, kinship of souls, similar tastes and views on literature, music, painting, it is close ideas about ethics and philosophy.

В останні роки все більший інтерес лінгвістів викликає дослідження концептів на матеріалі художніх текстів. Реконструкція ключових концептів текстового простору з наступним об'єднанням їх у систему надає змогу представити художню картину світу твору. Індивідуальні, або авторські, концепти відбивають особистий досвід письменника, його бачення світу й ставлення до нього. Вони віддзеркалюються в художньому мовленні, в мові твору. Мета статті - проаналізувати й описати особливості втілення художнього концепту FAMILLE у тексті повісті “L'Echappee belle” А. Гавальда. Завданням роботи є визначити зміст концепту FAMILLE у творі “L'Echappee belle” А. Гавальда і розглянути особливості його вербалізації в художньому тексті. Базовий концепт FAMILLE посідає провідне місце в концеп- тосфері зазначеної повісті сучасної французької письменниці. Об'єктом дослідження є концепт FAMILLE, вербалізований у повісті “L'Echappee belle” А. Гавальда, предметом дослідження є особливості лексико-семантичної вербалізації концепту FAMILLE у зазначеному творі сучасної французької письменниці.

У більшості досліджень, що аналізують когні- тивний аспект мовотворчості, центральною категорією є індивідуально-авторський концепт, який у деяких роботах іменується культурним художнім концептом, текстовим концептом, концептом тексту. Текстові концепти викликають неабиякий інтерес лінгвістів. Актуальним завданням є створення типології концептів авторської свідомості, виявлення форм їхнього ментального уявлення. Н.С. Валгіна зазначає, що в художньому тексті життєвий матеріал перетворюється у свого роду «маленький всесвіт», побачений очима автора, тому в художньому тексті за зображеними картинками життя завжди присутній підтекстовий, інтер- претаційний функціональний план, «вторинна дійсність» [1, с. 70]. Основним принципом сучасної наукової парадигми визначається «постулат про примат когнітивного» [2], відповідно до якого когнітивні структури визначають функціонування будь-яких компонентів мовної системи - лексичних, граматичних, фразеологічних, стилістичних, текстових. Слідом за І.А. Тарасовою в нашій роботі ми розглядаємо концепт як одиницю індивідуальної свідомості, авторської концептосфери, верба- лізованої в єдиному тексті творчості письменника (що зовсім не виключає можливої еволюції концептуального змісту від одного періоду творчості до іншого, від одного твору до іншого) [3, с. 164]. На відміну від узагальнених пізнавальних концептів художні концепти є індивідуальними, особистіс- ними, розмитими й складнішими психологічно; вони являють собою комплекс понять, уявлень, почуттів, емоцій, навіть проявів волі [4, с. 35].

Два брати й дві сестри, Симон, Венсан, Гаранс і Лола, - члени однієї родини й до свого кола не дуже допускають інших, чужих. Повість “L'Echappee belle” - це розповідь про один день у житті братів і сестер і водночас час розповідь про їхнє дитинство, про все їхнє життя. Що може більше об'єднувати рідних людей, як не разом проведені роки? Дитинство пройшло, й через роки в цієї четвірки залишилися спогади про їхні спільні ігри, забави, витівки. Звичайно, що старший, Симон, був найкращим у всьому, був богом іграшкових автомобілів, чемпіоном у складанні металевого конструктора, він абсолютно геніально збирав конструктор «Лего», він побудував фантастичну планету з рослинним покривом із сухого лишайнику й дивними тваринами, зліпленими з хлібного м'якішу й павутиння: Sait-elle que 1'homme assis a ses cotes etait un dieu des modeles reduits ? Un as du Meccano ? Un genie des Lego System ? Un petit garqon patient qui a mis plusieurs mois a construire une planete delirante avec du lichen seche pour faire le sol et des bestioles hideuses fabriqudes en mie de pain et roulees dans de la toile d'araignee? Цей впертий хлопчик брав участь і вигравав в усіх можливих конкурсах, розіграшах лото тощо: Un petit gars tetu qui participait a tous les concours et les gagnait presque tous <...> Звичайно, що його впертість розглядається молодшими як геройство. Він викликав у них захоплення, був взірцем для них. Одного разу Симон побудував такий красивий замок із піску, який, на думку журі, дитина сама зробити б не могла, того разу його дискваліфікували за те, що він начебто робив свій замок за допомогою дорослих: Une annee, son chateau de sable etait si beau que les membres du jury l'ont disqualifie en l'accusant de s'etre fait aider.

Персонажі в повісті поділяються на своїх і чужих. «Свої» ідеалізуються: так, Симон єдиний, хто міг відремонтувати ксерокс у мерії: Le seul garqon qui savait reparer la photocopieuse de la mairie. У дитинстві він стриманий, коректний Симон Ларьо, який все своє життя був чутливим і не докучав нікому: Simon Lariot, le discret Simon Lariot, qui a toujours mene son petit bonhomme de chemin avec grace et sans embeterpersonne. Дорослий Симон Ларьо так само стриманий, коректний, який не вподобає розмови в колі родичів своєї жінки, який уникає конфліктів зі своїм тестем.

«Свого», «своїх» рідні обожнюють, їх всі обожнюють, абсолютно всі: Nous l'adorons. <...> Oui, nous l'adorons. Tout le monde l'adore d'ailleurs. Nos nounous, ses institutrices, les profs, ses collegues de bureau, ses voisins... Tout le monde. «Чужих» вони не приймають, відторгають.

Члени родини вирізняються певною обра- ністю, вони кращі за інших, вони з інших планет, наприклад, Симон в очах Гаранс, молодшої сестри, а це саме вона ділиться своїми спогадами й роздумами, виглядає інопланетянином, можливо, з Венери. Він ніколи не нервує, ні про кого не каже нічого поганого й нікого не засуджує: Mon frere ne s'enerve jamais, ne dit jamais de mal de personne, ne connait pas la malveillance et ne juge pas son prochain. Mon frere est d'une autre planete. Un Venusien peut-etre... Молодшого й не менш улюбленого брата, Венсана, вона також уявляє інопланетянином, висловлюючи любов до нього, називає його місячним П'єро, Марсіанином: Notre Pierrot lunaire, notre Martien, notre petit frere, notre Vincent a nous. Отже, обидва брати є дуже неординарними, на думку Гаранс, прибульцями, один із Марсу, другий із Венери.

Щодо сестри, її Гаранс також обожнює, оскільки Лола її панькає: цікавиться нею, підтримує її, співчуває їй: Lola me gate. Elle tient le rideau quand je suis dans la cabine d'essayage, me dit toujours que je suis belle et que non, pas du tout, qa ne me fait pas un gros cul. Elle me demande a chaque fois comment vont mes amours etfait la moue quand je lui parle de mes amants.

У цих двох братів і двох сестер було спільне дитинство, а отже, багато того, що об'єднує, - спільні витівки, спільні спогади, спільні плани. Коли вони були малими й весело проводили час на килимі у своїй кімнаті, слухаючи музику й цілуючи Симона по-сестринськи в ніс; у той час, як він робив за них домашні завдання, вони, молодші, уявляли їхнє майбутнє: Quand nous etionspetites, affalees sur la moquette de sa chambre, en train d'ecouter ses disques et en lui taxant des becs pendant qu'ilfaisait nos devoirs, nous nous amusions a imaginer notre avenir. Уже тоді вони пророкували Симону, що він попадеться якійсь мимрі, вони заздалегідь не любили його майбутню обраницю: “Toi, tu es tellement gentil que tu te feras mettre le grappin dessuspar une chieuse”.

Симон, найстарший, є найголовнішим у цій «четвірці». Він розумний, спокійний, неконфлік- тний, стриманий. Гаранс йому нагадує, що він герой в їхній сім'ї: C'est toi le heros de la famille, je te rappelle! «Свої», рідні, й «чужі» гостро протиставляються в повісті. «Чужі» не сприймаються «своїми». Як ми бачимо, особливе несприйняття невістки Карини сестрами пов'язане або з тим, що вона «інакша», не така, як вони (наводиться великий перелік її відмінностей, прикладів її неприйнятної для «своїх» поведінки), або ще з тим, що вона забирає одного з їхньої четвірки, найкращого, Симона: <...> parce que ma belle- su'ur, c'est tout un poeme. Ma belle-swur Carine a fait pharmacie mais prefere qu'on dise medecine, donc elle est pharmacienne mais prefere qu'on dise pharmacien, donc elle a une pharmacie mais prefere qu'on dise une officine. Elle aime bien se plaindre de sa comptabilite au moment du dessert et porte une blouse de chirurgien boutonnee jusqu'au menton avec une etiquette thermocollante ou son nom est ecrit entre deux caducees bleus. Гаранс називає Карину c'est tout un poeme (розм.) - «це щось неможливе». Невістка залишається чужою, її виховали інші батьки. На думку Гаранс, Карина, пройшовши стажування в їхньому домі, в їхній родині, могла б навчитися життя, але потім згадує, що невістка виховувалась своїми батьками, живчиками Жаком і Франсіною Моліну, в передмісті Мана: Souvent je me dis que je devrais la prendre en stage chez moi quelques jours pour lui apprendre la vie. <...> Etpuis je me souviens qu'elle a ete elevee par les semillants Jacques et Francine Molinoux au fond d'une impasse dans la banlieue residentielle du Mans et je me dis que, tout compte fait, elle ne s'en tire pas si mal <...>

Карина, на думку Гаранс, дуже передбачувана: Ma belle-swur Carine est assez previsible. Таку примітку про неї подає автор: вона п'є каву без кофеїну, додаючи до неї замінник цукру: Et, plongee dans un abime de perplexite, elle se console en tournant longtemps son sucre sans sucre au fond de son cafe sans cafeine. Гаранс відчуває неприродність, штучність, неприродну «правильність» невістки, її несхожість зі «своїми», рідними. Симон єдиний із них живе в шлюбі постійно, Карина, невістка, видається зайвою, особливо сестрам. В обох сестер присутнє бажання подратувати невістку, вколоти її, засмутити, навести на роздуми (donner du grain a moudre), донести до неї значущість її чоловіка. Можливо, через ревнощі до тої, яка забирає «члена команди»: Mais c'estpour enerver ma belle-swur. Qa n'apas loupe d'ailleurs. Et c'est ce que j'aime bien avec elle qa ne loupe jamais. Je ricanais en me roulant en boule. Je venais de lui donner du grain a moudre pour le restant du trajet, a ma petite Carine. Гаранс не приховує свої насмішки (je ricanais), для неї причиною її нелюбові до ma petite Carine «Кариночки» є снобізм останньої. Симон каже сестрам, що саме поряд із ними його жінка стає нестерпною, ревнивою; вона відчуває себе чужою, їх боїться; їй здається, що нею нехтують: C'est quand vous etes la qu'elle estpenible. Je crois qu'elle estjalouse <...> Elle apeur de vous. Elle croit que je vous aime plus qu'elle et <...> et puis vous representez tout ce qu'elle n'est pas. Виправдовуючи свою жінку перед сестрами, Симон зазначає, що вона йому зробила два подарунки: Et puis elle m'a fait deux beaux cadeaux quand meme <...> (хлопчика й дівчинку).

Злютованість цих братів і сестер, їхня готовність встати на захист будь-кого із четвірки, небажання кожного з них почути будь-яку критику про когось із трьох інших дратують жінку Симона: De toute faqon, on ne peut jamais rien dire dans cette famille. Des qu'on fait la moindre remarque les trois autres vous tombent dessus avec un couteau sous la gorge, c'est ridicule.

У родині настає пожвавлення, коли «чужі» витискуються з їхнього кола: L'ambiance etait revenue. Nous avions reussi a ejecter l'alien hors du vaisseau spatial. Чужий світ для цієї «прегарної четвірки» - це чужі погляди, це снобізм, брехня, нещирість, жорстокість, грубість.

Старші, Симон і Лола, вдвох мали спільну справу: під час Тур де Франс вони купили п'ятдесят багетів і доклали зусиль, щоб продати зроблені з них сандвічі, а зароблені гроші витратили на всю четвірку, придбавши собі іграшки, шістдесят Малабарів, але також окремі подарунки для молодших: скакалку для Гаранс, трубу для Венсана й останній комікс Yoko Tsuno: Et le jour ou le Tour de France estpasse dans le village... Ils sont alles acheter cinquante baguettes et ont vendu des sandwichs a tour de bras. Avec les sous, ils se sont achete des farces et attrapes, soixante Malabar, une corde a sauter pour moi, une petite trompette pour Vincent et le dernier Yoko Tsuno.

У них, у старших, було трохи інакше дитинство, ніж у молодших. Їх об'єднує пережите. Найбільше своє враження про те, що бачили абата в шортах, вони навіть записали за гаражними дверима: “Aujourd'hui le 8 avril on a vu l'abbe en short”. Крім того, Симон і Лола пережили разом розлучення батьків, вечір, коли батько перекинув величезну кухонну шафу, а мати вийшла з дому й поїхала на автомобілі: Etpuis ils (Simon et Lola) ont vecu ensemble le divorce des parents... Un soir, Pop a fait tomber l'enorme armoire de la cuisine et Maman est partie avec la voiture. Ils suqaient leur pouce dix marches plus haut. Розрив батьків перевернув їхній світ. Тоді Симон і Лола все бачили й чули, вони сиділи й смоктали великий палець, що є ознакою переживань. За поясненням психологів, не тільки діти, але нерідко й дорослі роблять це, щоб заспокоїтись.

Можливо, через розлучення батьків шлюбні стосунки сприймаються дітьми як нетривкі. Неміцність уз шлюбу для них доводиться тим, що батьки розсталися, а сестринсько-братські зв'язки, на їхню думку, непорушні. Ці четверо, два брати й дві сестри, - уламки родини. Батьки, старик Рор і мама, ведуть своє власне життя. Родина (Famille) із великої літери F, Родина, яка включає насамперед батьків, для них насправді ніколи не існувала: Un jour, je me souviens, nous etions en famille sur une plage pres d'Hossegor et c'etait rare que nous soyons en famille quelque part, parce que la Famille avec un grand Fmajuscule, qa n'a jamais ete exactement pour nous. Їхній батько, маючи чотирьох дітей, ніколи не хотів, щоб його називали «батьком»: Notre papa n'a jamais voulu qu'on l'appelle Papa et, quand les gens s'en etonnaient, nous repondions que c'etait a cause de mai soixante- huit. Qa nous plaisait bien comme explication, “Mai 68”, c'etait comme un code secret, c'etait comme si on disait “C'est parce qu'il vient de la planete Zorg ”. Оточення із цього дивувалося, а діти таке пояснювали травневими подіями 1968 року, що символізують бунтарський дух. Це пояснення їм було дуже до вподоби, це був їхній секретний код, немовби їхній батько був з іншої планети.

З одного боку, батьки цієї четвірки заклали в дітях основи духовності, долучили їх до музики, книжок, батьки примушували їх дивитися на світ по-іншому, з більшої висоти, з більшої відстані: Parce que ce sont eux qui nous ont appris les livres et la musique. Ce sont eux qui nous ontparle d'autre chose et qui nous ont forces a voir autrement. Plus haut, plus loin. Але з іншого боку, батьки забули їм дати головне - впевненість у собі. Вони думали, що це прийде само. Упевненість до дітей так і не прийшла. Батьки вважали, як відзначає Гаранс, що вони, всі четверо, були не дуже здатні до життя, а компліменти лише псували б їхні «я»: On se rappelle aussi que tout qa, cette apparente indifference, cette discretion, cette faiblesse aussi, c'est la faute de nos parents. De leur faute, ou grace a eux.. Mais ce sont eux aussi qui ont oublie de nous donner la confiance. Ils pensaient que qa viendrait tout seul. Que nous etions un peu doues pour la vie et que les compliments nous gacheraient l'ego. У слабкостях, які теж спільні для всіх чотирьох, Гаранс звинувачує батьків. І в результаті вона називає себе, своїх братів і сестру sublimes toquards - «піднесеними нікчемами», основною рисою яких є їхня мовчазність, безмовність проти розпалу інших, пропущені удари й бажання блювати як реакція на неприємних людей: Silencieux face aux excites avec nos coups d'eclat manques et notre vague envie de vomir. Таким чином, у стриманості й слабкості братів і сестер Гаранс звинувачує батьків, які не заклали в дітях упевненості в собі. Наслідком їх виховання стало те, що брати й сестри не люблять себе і мають дуже низьку самооцінку: <...> c'estjustementparce que nous n'avonspas la moindreparcelle de confiance en nous. Nous ne nous aimons pas. У характерах братів і сестер є спільні риси. Вони не люблять свар під кінець обідів, вечірок, уникають конфліктів, прямих зіткнень. Як зазначає Симон, це даремне, неправильне витрачання енергії, а сили треба зберігати для цікавіших боїв. Симон такий самий, як вони: Simon est comme nous: il n'aime pas les engueulades de fin de banquet, redoute les conflits et fuit les rapports de force. Il pretend que c'est de l'energie mal employee et qu'il faut garder ses forces pour des combats plus interessants.

Розповідаючи про свою родину, Гаранс ставить собі питання, чому вони, всі четверо, такі схожі між собою та так відрізняються від інших. Чому їх так вражають люди, які кричать, чому вони губляться від агресії, що в них не так? Де закінчується добре виховання та починається безхарактерність? Pourquoi sommes-nous ainsi tous les quatre? Pourquoi les gens qui crient plus fort que les autres nous impressionnent-ils? Pourquoi les gens agressifs nous font-ils perdre nos moyens? Qu'est-ce qui ne vapas chez nous ? Ou s'arrete la bonne education et ou commence la veulerie?

Родинні стосунки в цій «четвірці» основані не тільки на кровній, але й на духовній близькості. Це й улюблена музика й письменники; дороги, руки, барлоги; шлейфи спадних зірок, щасливі й сумні спогади; популярні пісні з їхніми приспівами тощо. Одні й ті самі гени, однакове виховання, а тому спільність, схожість характерів, схожа поведінка, схоже сприйняття світу й ставлення до нього: Il y a plein de choses dans notre tete. <...> Il y a la musique et les ecrivains. Des chemins, des mains, des tanieres. Des bouts d'etoiles filantes recopies sur des requs de carte bleue, des pages arrachees, des souvenirs heureux et des souvenirs affreux. Des chansons, des refrains sur le bout de nos langues.

Des messages archives, des livres massues, des oursons a la guimauve et des disques rayes. Notre enfance, nos solitudes, nos premiers emois et nos projets d'avenir. Усе це спільне для них, їм однаково близьке. І це все вони зберегли. Час не поміняв їхні спільні інтереси. Зустрівшись, вони розмовляють про те саме, про що говорили в десять, у п'ятнадцять, у двадцять років, тобто про прочитані книги, про побачені фільми, про почуті пісні, про нові сайти, про бібліотеку «Галліка», про всі багатства інтернету, про своїх друзів, про друзів їх друзів, про любов тощо. Усе це було спільним для цієї четвірки: Nous avons parle des memes choses qu'a dix ans, qu'a quinze ou qu'a vingt ans, c'est-a- dire des livres que nous avions lus, des films que nous avions vus, des musiques que nous avions entendues et des sites que nous avions decouverts. De Gallica, de tous ces nouveaux tresors en ligne, des musiciens qui nous epataient, de ces billets de train, de concert ou d'excuse que nous revions de nous offrir, des expos que nous allions forcement rater, de nos amis, des amis de nos amis et des histoires d'amour que nous avions - ou pas - vecues. Незважаючи на час, вони залишаються близькими один одному.

У тексті цього твору родина постає як клан, але це клан чотирьох, слід зауважити, що батьки до цього клану не входять: Le clan se ressoudait. La vie se remettait en quatre; члени родини виступають гвардійцями: C'etait nous les cadets de Gascogne, de Carbon et de Castel-je-ne-sais-plus-ou; екіпажем космічного корабля: Nous avions reussi a ejecter l'alien hors du vaisseau spatial. Il ne nous restait plus qu'a recuperer le dernier membre d'equipage; спортивною командою, гравці якої грають на одному полі, в одній лізі: Elle avait change de camp. D'equipe, plutdt. Elle ne jouait pas contre nous, elle jouait dans une ligue qui nous ennuyait un peu. Un genre de cricket a la con avec plein de regles imbitables...

Маючи багато спільного, вони насправді дуже різні, Лола і Гаранс: Nous sommes bien differentes pourtant... Elleapeur de son ombre, je m'assois dessus. Elle recopie des sonnets, je telecharge des samples. Elle admire les peintres, je prefere les photographes. Elle ne dit jamais ce qu'elle a sur le aeur. je dis tout ce que je pense. Elle n'aime pas les conflits, j'aime que les choses soient bien claires. Elle aime etre “un peu pompette”, je prefere boire. Elle n'aime pas sortir, je n'aime pas rentrer. Elle ne sait pas s'amuser, je ne sais pas me coucher. Elle n'aime pas jouer, je n'aime pas perdre. Elle a des bras immenses, j'ai la bonte un peu echaudee. Elle ne s'enerve jamais, je pete les plombs. Elle dit que le monde appartient a ceux qui se levent tot, je la supplie de parler moins fort. Elle est romantique, je suis pragmatique. Elle s'est mariee, je papillonne. Elle ne peut pas coucher avec un garqon sans etre amoureuse, je ne peux pas coucher avec un garqon sans preservatif. Elle... Elle a besoin de moi et j 'ai besoin d'elle. Сестри вкрай несхожі між собою, але вони мають потребу одна в одній. Сполучення антитези й анафори в межах цього фрагменту посилює враження від їхньої взаємної необхідності. Дівчата дуже різні, але водночас вони не просто сестри, вони найкращі подруги: Aujourd'hui elle est ma meilleure amie. Ce truc a la Montaigne et la Boetie, vous savez... Parce que c'etait elle, parce que c'etait moi. Наведення імен відомих французьких історичних персонажів Montaigne і Boetie є алюзією на тісну дружбу, однаковість думки, духовну близькість.

Брати й сестри весь час на зв'язку, вони спілкуються в Інтернеті, підтримують один одного, весь час листуються, обмінюються дебільними анекдотами тощо... Це люди, які мають потребу один в одному, Симон і Венсан: C'est avec Vincent qu'ilparle leplus. A cause d'Internet. Ils s'ecrivent tout le temps, s'envoient des blagues debiles et des adresses de sites pour trouver des vinyles, des guitares d'occasion ou des amateurs de maquettes. Гаранс і Лола: Nous nous ecrivions toutes les semaines. Elle etait ma grande swur cherie. Je l'idealisais, je lui envoyais des dessins et lui ecrivais des poemes. Quand elle rentrait, elle me demandait si Vincent s'etait bien comporte pendant son absence. Bien sur que non, lui repondais-je, bien sur que non. Et je racontais dans le detail toutes les infamies dont j'avais ete la victime la semaine passee. A ce moment-la, et a ma grande satisfaction, elle le trainait jusque dans la salle de bains pour le cravacher. Між ними є такий зв'язок, що вони відчувають себе половинками одного цілого: Il y a quelque chose de special entre eux deux; розуміють один одного з півслова, пів натяку тощо. Їм радісно бути разом, вже приблизно 30 років вони відчувають один до одного любов і ніжність: Lola allait venir. Lola serait avec nous. Lola ne nous avait pas laches et le reste du monde pouvait bien s'evanouir. Simon avait mis ses lunettes de soleil. Il souriait. Sa Lola etait dans le train...

Аналіз лексико-семантичних репрезентантів концепту FAMILLE довів, що образ родини в повісті А. Гавальда створюється на основі характеристики зустрічі братів і сестер, спогадів про спільне дитинство.

Родина в розумінні письменниці - це не побут, не спільне господарство, це насамперед спільне духовне життя, спорідненість душ, схожі смаки, схожі погляди на літературу, музику, живопис, близькі уявлення про етику й філософію. Родина у творі письменниці має свій склад. Це «чудова четвірка»: Симон, Венсан, Лола, Гаранс. Родина не ототожнюється з рідною домівкою, з батьками (Старим і мамою). Батьки розійшлися, і після розлучення в них почалося своє власне життя.

Родина в повісті А. Гавальда має свій простір. Це Париж і його передмістя. Це Brighton (Брайтон), Valence (Валенсія), Marseille (Марсель) - топоніми на позначення міст, де може жити їхній Старий. Це Cote d'Argent «Срібний берег» на Біскайському узбережжі Франції. Це старовинний замок середньовіччя - перлина Ренесансу, де проводить екскурсії Венсан, а також циганський табір, розташований неподалік від цього замку. Це маленьке село департаменту Indre (Ендр), Orleans (Орлеан), Hossegor (Оссгор), France (Франція), L'Univers (Всесвіт).

Сім'я також має свій час. У ньому автор особливо виділяє la Grande Epoque. Celle de Villiers «Велику епоху, епоху Вільє». Батьки тоді ще були щасливими разом і вся родина жила десь у глушині. Це час, коли Симон і Лола, старші, мали своє дитинство, яке дуже відрізняється від дитинства молодших, Гаранс і Венсана. Час - це також дитинство, спільне для всієї четвірки, коли всі вони будували плани на майбутнє: Notre enfance, nos solitudes, nos premiers emois et nos projets d'avenir. Час є важливим для близькості, часова перерва в спілкуванні викликає зміни в стосунках. Обійми й поцілунки залишаються, а невимушеність зникає: L'accolade etait la, mais il nous manquait l'abandon. Час - це також роздуми про молодість... Encore combien d'annees avant d'etre vieux? Про момент, коли вони втратять один одного, коли зв'язок між ними ослабне: Quand allions-nous nous perdre et comment les liens se distendraient-ils? Час - це сум про те, що скоро їм прийдеться подорослішати, забути їхню духовну близькість, їхню взаємну ніжність і цю трохи грубувату любов. Минулий і допоки теперішній час - це сімейний час для цієї четвірки.

Сімейна зустріч концептуалізується як шкільна перерва, яка протиставляється нудним урокам, тобто окремому життю кожного з четвірки: Fin de la recreation. La cloche allait sonner. En rang deux par deux; як возз'єднання клану: Le clan se ressoudait. La vie se remettait en quatre, тобто сім'я уявляється кланом, родовою спільнотою.

Метафори передають майбутні зміни в стосунках цієї четвірки. Метафора линяння (зміни хутра, рогів): la mue; метафора руйнування: ce chateau en ruine; метафора позбавлення спільництва, ніжності й любові: Que cette complicite, cette tendresse, cet amour un peu rugueux, il fallait s'en defaire. Ilfallait s'en detacher; метафора розімкнення зчеплених рук: ouvrir la paume et grandir enfin позначають зміни життєвих обставин всіх чотирьох; їхнє дорослішання символізується розкриттям долонь, розірванням близькості.

З військової сфери запозичена метафора permissions - звільнення; із соматичною лексикою пов'язана метафора pied de nez «ніс», глузування; з обманом - petites grattes дрібне шахрайство: Combien de permissions la vie nous accorderait- elle encore? Combien de pieds de nez? Combien de petites grattes?

Зустріч родини автор метафорично називає un peu de rab (додатковим часом), un sursis (відстроченням), une parenthese (відхиленням), un moment de grace (моментом милості), quelques heures volees aux autres (кількома годинами, вкраденими в інших), la recreation (перервою). Це втеча без дозволу: Pendant combien de temps aurions-nous l'energie de nous arracher ainsi du quotidien pour faire le mur? (цей вислів, що датується початком ХХ століття, замінив вираз “sauter le mur”, але позначає “quitter un lieu sans autorisation” - покинути місце без дозволу).

Зі сфери спорту запозичена метафора гри на полі, в команді, в тій чи іншій лізі: Elle avait change de camp. D'equipe, plutdt. Elle ne jouait pas contre nous, elle jouait dans une ligue qui nous ennuyait un peu. Гра поза їхньої команди не сприймається іншими гравцями, вважається чимось подібним до смішного, безглуздого крикету з безліччю правил: Un genre de cricket a la con avec plein de regles imbitables...

Висновки. Таким чином, центром концепту FAMILLE в індивідуально-авторському рішенні виступає образ родини, що складається з двох братів і двох сестер. Зміст концепту містить такі складові: спільність у сприйнятті світу, схожість характерів, спільне дитинство, а отже, спільні спогади, захоплення, переживання; стосунки між членами родини, відторгнення інших, «чужих». Аналіз тексту повісті засвідчує, що концепт «сім'я» перетинається з концептами «свій», «чужий». «Своє коло» відбивається в лексемах: l'equipage екіпаж, le clan клан, le camp поле, l'equipe команда, la ligue ліга. Сім'я в тексті повісті об'єктивується як час, проведений разом, наприклад, перерва після шкільного уроку; як звільнення з військової служби солдата; як екіпаж, спортивна команда, клан тощо.

Метафора у творі А. Гавальда є дійовим засобом вербалізації концепту FAMILLE. Вона всебічно віддзеркалює основні семантичні ознаки концепту розкриває його з нових боків.

Перспективним, на нашу думку, є вивчення способів вербалізації концепту FAMILLE на матеріалі інших творів А. Гавальда, а також комплексне вивчення інших текстових концептів, що знайшли мовне втілення в художній картині світу письменниці.

ЛІТЕРАТУРА

мовний концепт famille повість

1. Валгина Н.С. Теория текста. Москва: Логос, 2003.173 с.

2. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики. Известия АН. Литература и язык. Т 56. 1997. № 1. С. 11-21.

3. Тарасова И.А. Категории когнитивной лингвистики в исследовании идиостиля. Вестник СамГУ. Языкознание. 2004. № 1 (31). С. 163-169. URL: http://vestniksamgu.ssau.ru/gum /2004web1/ yaz/Tarasova.pdf (дата звернення: 18.09.2020).

4. Маслова В.А. Поэт и культура: концептос- фера Марины Цветаевой. Москва: Флинта, Наука, 2004. 256 с.

5. Gavalda A. L'Echappee belle. Paris: Le dillettante, 2009. 166 p.

REFERENCES

1. Valhyna N.S. (2003) Theory of text [Teoriya tek- sta]. Moscow: Lohos.

2. Baranov A.N., Dobrovol's'kyy D.O. (1997) Postulates of cognitive semantic [Postulaty kohni- tyvnoyi semantyky]. Yzvestyya AN. Literatura i mova. Vol. 56. 1997. № 1. P. 11-21.

3. Tarasova I.A. (2004) Categories of cognitive linguistics in idiostyle research [Katehoriyi kohnityv- noyi linhvistyky v doslidzhenni ydyostylya]. Visnyk SamHU. Yazykoznaniye. № 1 (31). P. 163-169. URL: http://vestniksamgu. ssau.ru/gum/2004web1/ yaz/Tarasova.pdf (accessed: 18.09.2020).

4. Maslova VA. (2004) Poet and culture: sphere of concepts of Marina Tsvetaeva [Poet i kul'tura: kontseptos- fera Maryny Tsvyetayevoyi]. Moscow: Flinta: Nauka.

5. Gavalda A. (2009) L'Echappee belle. Paris: Le dillettante.

Размещено на Allbest.ru