Особливості ономасіологічної бази двокомпонентних складених назв із семою "вода"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості ономасіологічної бази двокомпонентних складених назв із семою "вода"

Теглівець Ю. В.

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови Національний університет «Львівська політехніка»

Теглівець О. В.

У будь-якій мові виникнення нових назв відбувається здебільшого за певними моделями. З погляду ономасіології всі семантичні деривати є наслідком вторинної номінації, оскільки до зовнішньої оболонки лексеми додається новий об'єкт номінації. Процес номінації показує, як у свідомості людини сформувався певний досвід щодо фрагментів картини світу. Ономасіологічні дослідження спрямовані від поняття до слова, коли одне поняття пов'язане з кількома словами. Дослідження мови в ономасіологічному аспекті допоможе з'ясувати специфіку мовної картини світу, нові етнолінгвальні питання.

Для ономасіологічного підходу характерно те, яким чином слово закріплюється за певною сутністю. Поняттєвий клас входить в ономасіологічну структуру як означене (ономасіологічна база), а ознака - як означуване (ономасіологічна ознака).

Актуальність дослідження полягає в тому, що ономасіологічний аналіз тісно пов'язаний зі словотвірним, а творення складених назв тісно пов'язане з їхньою структурою. Ономасіологічна база фіксує належність терміна до класу предметів, ознак, дій, а ономасіологічна ознака уточнює, конкретизує ономасіологічну базу. етнолінгвальний вода семантична деривація

Мета статті - виявити особливості ономасіологічної бази у двокомпонентних складених назвах із семою «вода» на основі аналізу найбільш продуктивних моделей.

Серед аналізованих термінів виявлено такі моделі: 1. Іменник + прикметник. У цій моделі ономасіологічна ознака представлена:

а)загальнонауковим терміном (водна гігієна, басейн річковий);

б)загальнотехнічним терміном (фаза парова, радіатор водяний)

в)загальновживаною лексемою (візерунок річковий, сорочка водяна).

2. Модель іменник + іменник може мати: а) безприйменникову конструкцію: рух рідини, проба води, витрати води, б) прийменникову конструкцію: міграція з водою, гартування у воді, відбиття від дощу. Ономасіологічне вивчення мовного матеріалу дозволяє встановити причини найменування спеціальних понять загальновживаними знаками. Упорядкування екстралінгвального змісту відповідно до способів називання відбувається за допомогою так званих ономасіологічних категорій, які утворюють основу назви.

Ключові слова: складена назва, ономасіологія, ономасіологічна база, ономасіологічна ознака, термін.

FEATURES OF ONOMASIOLOGICAL BASE OF TWO-COMPONENT COMPOUND NAMES WITH THE SEME “WATER”

TehlivetsYu. V.

CandidateofPhilologicalSciences, AssociateProfessor, AssociateProfessoroftheDepartmentofUkrainianLanguageLvivPolytechnicNationalUniversity

Tehlivets O. V.

Постановка проблеми

Упродовж останніх десятиліть проблема ономасіології перебуває в центрі уваги багатьох вітчизняних та закордонних лінгвістів, серед яких Ш. Баллі, І.Кухарж, М. Докуліл, О. Єсперсен, О. Кубрякова, Ж. Марузо, О. Селіванова, Є. Карпіловська, А. Нелюба й інші. На виокремлення в мовознавстві особливої галузі - ономасіології - вплинули праці Г. Шухардта, який розвинув методику дослідження історичної лексичної семантики.

Необхідно зазначити, що ономасіологічні дослідження, на відміну від семасіологічних, спрямовані від поняття до слова, коли одне поняття пов'язане з кількома словами. Г Щур зазначає, що «ономасіологічний підхід повинен бути основою під час аналізу власне семасіологічного боку аналізованого матеріалу, оскільки лише в такому разі вдається вивчити особливості парадигматики та синтагматики певного лексичного поля» [8, с. 116]. Відповідно до цього підходу процес номінації показує, як у свідомості людини сформувався певний досвід щодо фрагментів картини світу. У будь-якій мові виникнення нових назв відбувається здебільшого за певними моделями, створення яких залежить від характеристики іменованого предмета. З погляду ономасіології всі семантичні деривати є наслідком вторинної номінації, оскільки до зовнішньої оболонки лексеми додається новий об'єкт номінації. Для ономасіо- логічного підходу характерним є те, яким чином слово закріплюється за певною сутністю. З огляду на цей факт саме когнітивна лінгвістика розглядає значення як ментальне явище, пов'язане зі способами отримання, збереження й оброблення інформації людським мозком [5, с. 382].

Ономасіологічне вивчення мовного матеріалу дозволяє встановити причини найменування спеціальних понять, тому подальшим розвитком ономасіологічного підходу можна вважати польовий підхід у дослідженні лексики, суть якого полягає у зв'язку одного поняття з кількома словами. Поняттєвий клас входить в ономасіологічну структуру як означене (ономасіологічна база), а ознака - як означуване (ономасіологічна ознака).

Актуальність дослідження полягає в тому, що ономасіологічний аналіз тісно пов'язаний зі словотвірним, а творення складених назв тісно пов'язане з їхньою структурою. Ономасіологічна база фіксує належність терміна до класу предметів, ознак, дій, а ономасіологічна ознака уточнює, конкретизує ономасіологічну базу. Об'єктом дослідження обрано двокомпонентні складені назви із семою «вода» сучасної української науково-технічної термінології, у яких сема «вода» є диференційною.

Мета статті - виявити особливості ономасіо- логічної бази у двокомпонентних складених назвах із семою «вода» на основі аналізу найбільш продуктивних моделей. Отже, предметом дослідження є особливості творення та лексико-семан-тичного наповнення таких складених назв.

Серед проаналізованих складених назвах із семою «вода» найбільш продуктивними є такі моделі:

1. Модель прикметник + іменник. У такій моделі ономасіологічною базою є:

а)загальнонауковий термін: водна гігієна (термін гігієна вживається як галузь медицини, а також «соціальна гігієна - наука про громадське здоров'я людини, про соціальні проблеми медицини тощо» [6, с. 192]), басейн річковий (басейн - «штучна водойма; частина суходолу, з якого вода стікає в річку, озеро або море; область залягання корисних копалин» [6, с. 108]), гіпс безводний (гіпс - «мінерал класу сульфатів. Використовують у будівництві, гіпсуванні ґрунтів тощо» [6, с. 205]); кадастр водний (кадастр - «список осіб, що підлягали подушному оподаткуванню; систематизоване зведення відомостей про відповідний об'єкт, яке складають відповідні установи» [6, с. 371]), кран паровий (кран - «запірний клапан, що в його рухомій деталі є отвори, через які пропускають потік рідини або газу» [6, с. 459]); об'єкт водний (об'єкт - «матеріальний предмет пізнання і практичного впливу з боку людини; річ, явище, на які спрямовано будь-яку діяльність; другорядний член речення» [6, с. 591]); ліміт водоспоживання (ліміт - «норма, у межах якої дозволяється користуватися чим-небудь, використовувати щось» [7, т. 4, с. 515]);

б)загальнотехнічний термін: фаза парова (фаза - «певний момент, окрема стадія в розвитку якого-небудь явища, у зміні форми або стану яко-го-небудь тіла; окремий період у розвитку природи або суспільства; уживається як термін у термодинаміці, електротехніці» [6, с. 860]); латунь морська (латунь - «сплав міді із цинком або мідно-цинкові сплави з домішками алюмінію, заліза тощо» [6, с. 482]); радіатор водяний (радіатор - «нагрівальний прилад систем водяного і парового опалення; пристрій системи охолодження двигунів» [6, с. 699]) та ін.;

в)загальновживана лексема: одне зі значень загальновживаної лексеми сорочка («порожнина в машинах і апаратах, призначена для циркуляції рідини або газу, які охолоджують чи нагрівають що-небудь» [7, т. 9, с. 467]) вплинуло на утворення складених назв сорочка водяна, сорочка парова («сорочка (оболонка водяна» [4, с. 145]); значення лексеми дзеркало («поверхня чого-небудь» [7, т. 2, с. 266]) відображено у складеній назві дзеркало водне («водна поверхня відкритих (поверхневих) чи безнапірних підземних (ґрунтових) вод» [2, с. 202]); на основі лексеми харчування ^ харчувати («забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін.; живити тощо» [7, т 11, с. 29]) утворено складену назву харчування дощове («вода, що надходить у водойми й водостоки в результаті дощів, які випали в межах її водозборів» [2, с. 168]) тощо.

2. Модель іменник + іменник може мати:

а) безприйменникову конструкцію.

Ономасіологічною базою в такій конструкції є:

1) загальнонауковий термін: лексема оздоровлення (оздоровлення ^ оздоровлювати - «робити що-небудь більш нормальним, правильним; поліпшувати стан чого-небудь, усуваючи вади» [1, с. 664]) стала ономасіологічною базою для створення терміна оздоровлення ріки («покращення якості води, санітарного стану, розчищення русла тощо» [3, с. 71]); на основі лексеми агресивний («який хімічно руйнує речовину» [7, т. 1, с. 17]) утворено складену назву агресивність води («здатність природної води, насиченою киснем і двооксидом вуглецю, кородувати різні матеріали [3, с. 80]»; термін цвітіння води («масовий розвиток планктонних водоростей, що спричиняє «цвітіння» води, яке негативно позначається на водопостачанні» [4, с. 301]) утворено на основі лексеми цвітіння ^ цвісти («змінювати забарвлення внаслідок масового розвитку мікро- органічних водоростей (про водойми); укриватися пліснявою, цвіллю» [7, т. 11, с. 187]); лексема аерація («насичення повітрям (води, ґрунту і т. ін.)» [7, т 1, с. 22]) стала базовою для творення складеної назви аерація води («штучне насичення води киснем повітря» [3, с. 80]); режим течії (режим - «певні умови, необхідні для забезпечення роботи, функціонування, існування чого-небудь» [1, с. 1021]); рух рідини (рух - «зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок коливання, обертання, переміщення і т ін.» [1, с. 1091]); в'язкість рідини (в'язкість ^ в'язкий - «клейкий, тягучий; // який засмоктує» [1, с. 168]); швидкість течії (швидкість - «стрімкість руху кого-, чого-небудь або поширення чогось» [1, с. 1392]); освітлення води (освітлення ^ освітлювати - «вилучаючи сторонні домішки, робити світлим, прозорим» [7, т. 5, с. 755]) тощо;

2) загальновживана лексема: лексемаколір-ність ^ колір («світловий тон чого-небудь; забарвлення» [7, т. 4, с. 225]) стала стрижневим компонентом складеної назви колірністьводи («показник, який характеризує інтенсивність забарвлення води» [4, с. 301]); лексема добігання ^ добігати («швидко рухаючись, поширюючись, досягати чого-небудь (про хвилі, звуки і т. ін.)» [7, т. 3, с. 319]) сприяла утворенню складеної назви добіганняводи; на основі лексеми мутність ^ мутний («який утратив прозорість; мутний, нечистий» [7, т. 4, с. 74]) утворено складену назву мутність води; лексема очищення ^ очищати («звільняючи від бруду, сміття і т. ін., робити чистим» [7, т. 5, с. 832]) є стрижневим компонентом складеної назви очищення води тощо;

б) прийменникову конструкцію.

Ономасіологічною базою в такій конструкції є:

1) загальнонауковий термін. Наприклад, одне зі значень лексеми міграція («переміщення, перерозподіл яких-небудь елементів» [1, с. 526]) вплинуло на утворення складеної назви міграція з водою. Значення лексеми гартування ^ гартувати («надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням до високої температури та наступним раптовим охолодженням» [1, с. 174]) сприяло утворенню складеної назви гартування у воді;

2) загальновживана лексема: охолодження у воді (охолодження ^ охолоджувати - «робити що-небудь холодним або холоднішим; остуджувати» [7, т. 5, с. 822]); відбиття від дощу (відбиття - «те, що відображене на дзеркальній, полірованій поверхні» [1, с. 123]); відстань до водозабору (відстань - «простір, який розділяє на два пункти, предмети тощо» [1, с. 123]); плата за воду (плата - «відшкодування вартості одержаного або використаного; те, чим відшкодовують» [7, т 6, с. 567]) тощо.

Висновки

Розглядаючи семантичну деривацію з погляду ономасіології, можна стверджувати, що процес утворення складених назв із семою «вода» тісно пов'язаний з лінгвальними й екстра-лінгвальними чинниками. Це означає, що слово є одиницею, яка здатна репрезентувати всі функції мови. Оскільки ономасіологічна база збігається зі стрижневим словом, то ономасіологічна ознака, яка є свого роду конкретизатором, надає складеній назві нових семантичних відтінків.

ЛІТЕРАТУРА

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Бусел. Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.

2. Загородній А., Вознюк Г Фінансово-економічний словник. Львів : Національний ун-т «Львівська політехніка», 2005. 714 с.

3. Маненко А., Балабан Т., Хоп'як Н. Англійсько-український словник з профілактичної та екологічної токсикології. Львів : Ліга-Прес, 2002.112 с.

4. Російсько-український тлумачний теплоенергетичний словник. Львів : Вид-во Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2001. 412 с.

5. Селиванова Е. Когнитивнаяономасиология. Киев : Фитосоциоцентр, 2000. 248.

6. Словник іншомовних слів / за ред. О. Мельничука. Київ : Головна редакція УРЕ, 1985.

7. Словник української мови : в 11-ти т.

8. Щур Г Теории поля в лингвистике. Москва : Наука, 1974. 256 с.

REFERENCES

1. The Great InterpretiveDictionaryofModernUkrainian (2001) [Velykyitlumachnyi slov- nyksuchasnoiukrainskoimovy] / Uklad. i holov. red. V.T. Busel. K.: Irpin: VTF “Perun”. 1440 p.

2. Zahorodnii A.H., Vozniuk H.L. (2005) Financialandeconomicdictionary [Finansovo-eko- nomichnyislovnyk]. Lviv: NationalUniversity “LvivPolytechnic”. 714 p. .

3. Manenko A., Balaban T., Hopyak N. (2002) English-Ukrainian dictionaryofpreventiveandenvironmentaltoxicology [Anhliisko-ukrain- skyislovnyk z profilaktychnoitaekolohichnoitoksykolohii]. Lviv: Liga-Press. 112 p.

4. Russian-Ukrainian explanatoryheatdictionary (2001) [Rosiisko-ukrainskyi tlumachnyi teploen- erhetychnyislovnyk]. Lviv: NationalUniversity “LvivPolytechnic”. 412 p.

5. Selyvanova E.A. (2000) Cognitiveonomasiology [Kohnytyvnaiaonomasyolohyia]. K.: Fytocot- syotsentp. 248 c.

6. Dictionaryofforeignwords/ed. O. Melnichuk(1985) [Slovnykinshomovnykhsliv / zared. O. Melny- chuka]. Kyiv: URE MainEditorial Office.

7. DictionaryoftheUkrainianlanguage: Inthe 11th volume (1970-1980) [Slovnykukrainskoimovy: V 11-ty t.]. K.: Naukovadumka.

8. Shchur H.S. (1974) Fieldtheoriesinlinguistics [Teoryypolia v lynhvystyke]. M.: Nauka. 256 p.

Размещено на Allbest.ru