Участь просодичних параметрів у реалізації спонукання в інституційному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Участь просодичних параметрів у реалізації спонукання в інституційному дискурсі

Бондаренко К.А.

кандидат філологічних наук, доцент, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Стаття присвячена висвітленню результатів дослідження просодичних параметрів у реалізації спонукальних висловлювань у текстах двох типів інституційного дискурсу, а саме - лекційному та проповідницькому. Виходячи з наявності загальних інтенціональних критеріїв лекційного і проповідницького дискурсів (передача знань і формування точки зору / вірування), ці дискурси в статті розглядаються як особливий вид інституційного повчаючого дискурсу з єдиною композиційною структурою. У реалізації операційних стратегій лектора і проповідника важливу роль відіграють способи спонукання аудиторії до комунікативних дій, які здійснюються, зокрема, спонукальними конструкціями. Робота містить опис результатів перцептивного фонетичного дослідження спонукальних висловлювань та їхню лінгвістичну інтерпретацію, в результаті чого представлено системний опис просодичної організації різних видів спонукальних висловлювань, що використовуються в лекційному та проповідницькому дискурсах, виокремлено характерні закономірності інтонаційної структури досліджуваних мовленнєвих реалізацій. На підставі проведеного дослідження констатовано, що гучність, темп, фразовий наголос та мелодійний контур є основними просодичними засобами здійснення спонукання у будь-яких частинах тексту лекції чи проповіді. Залежно від ступеня участі просодичних параметрів у реалізації спонукальних висловлювань були виокремленні три основні просодичні компоненти, які беруть участь у диференціації типу лекції або проповіді. У лекційному дискурсі просодичними параметрами, що диференціюють аудиторну/он-лайн лекцію є мелодія, наголос та темп вимови. У проповідницькому дискурсі основними просодичними маркерами диференціювання храмової/ дистантної проповіді є мелодія, ритм та гучність. Аудиторський аналіз уможливив констатацію існування певної закономірності у вживанні спонукальних висловлювань залежно від типу лекційного та проповідницького дискурсів і їхньої композиційної частини та продемонстрував концентрацію найбільшого числа диференційних інтонаційних ознак у вступі та найменшого - в загальній основній частині текстів. Основним результатом аудиторського аналізу виявилося висування певних інтонаційних параметрів як інформативних для реалізації та диференціації спонукальних висловлювань у різних типах дискурсу.

Ключові слова: інституційний дискурс, спонукальні конструкції, лекційний дискурс, проповідницький дискурс, просодичні характеристики.

УЧАСТИЕ ПРОСОДИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ В РЕАЛИЗАЦИИ ПОБУЖДЕНИЯ В ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОМ ДИСКУРСЕ

Бондаренко Е.А.

кандидат филологических наук, доцент,

Ключевые слова: институциональный дискурс, побудительныеконструкции, лекционный дискурс, проповеднический дискурс, просодические характеристики.

THE PROSODIC PARAMETERS IN THE IMPLEMENTATION OF IMPERATIVES IN THE INSTITUTIONAL DISCOURSE Bondarenko K.A.

PhDinLinguistics, associateprofessor, OdesaNational I. I. MechnikovUniversity

Keywords: institutionaldiscourse, imperativeutterances, lecturediscourse, preachingdiscourse, prosodiccharacteristics.

Вступ

Інституційний дискурс становить собою спілкування в заданих рамках статусно-рольових стосунків. Щодо сучасного суспільства, можна виділити такі види інституційного дискурсу: політичний, дипломатичний, адміністративний, юридичний, військовий, педагогічний, релігійний, містичний, медичний, діловий, рекламний, спортивний, науковий, сценічний та масово - інформаційний (Карасик, 2000). Метою статті є опис результатів аудиторського аналізу просодичних параметрів спонукальних конструкцій у двох видах інституційного дискурсу - проповідницького (релігійного) і лекційного (академічного, аудиторного). Поставлена мета передбачає виконання таких завдань: розглянути і зіставити основні компоненти проповідницького дискурсу і дискурсу лекції, виявити основні сприйманні просодичні характеристики спонукальних конструкцій у досліджуваних дискурсах.

При дослідженні усних англомовних спонукальних конструкцій у вищезазначених інституційних дискурсах використовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження. В рамках функціонального методу в статті використовувалися елементи контекстуально - інтерпретаційного аналізу, який дав можливість ідентифікувати і пояснити смислову динаміку виділених мовних одиниць в уже згадуваному дискурсивному сегменті; елементи конверсаціонного аналізу застосовувалися в процесі реконструкції комплексу складових досліджуваної комунікативної сфери в проекції на екстралінгвальну ситуацію. Серед спеціальних фонетичних методів перш за все використані слуховий і аудиторський аналізи, які дали можливість виявити суб'єктивні просодичні характеристики мови.

Вивчення спонукальних висловлювань лекційного і проповідницького дискурсів проводилося на матеріалі записів і транскриптів англомовних лекцій та проповідей. Матеріал дослідження був розділений за способом утілення - безпосередній та опосередкований технічними засобами інформації. За цим параметром лекції були поділено на класичні аудиторні та онлайн лекції, які були записані з метою дистанційного здобуття освіти. Проповіді були розподілені відповідно на класичні храмові та відносно новий тип проповідницької діяльності - дистантні (інтернет- звернення до пастви).

Результати та обговорення

Слід зазначити, що незалежно від приналежності до певного виду, проповідницькому та лекційному дискурсу в цілому властиво проходження класичної композиційної структури риторичного твору: вступ, основна частина та висновок.

Відзначимо також, що основна частина лекції в свою чергу складається з викладу основного матеріалу і аргументації, в проповіді ж складовими компонентами основної частини є наррація і трактування.

Доцільно також згадати, що, ціннісна складова лекційного дискурсу представлена тріадою - істина, знання, дослідження. Головною цінністю проповідницького дискурсу є віра (Кравченко, 2007). Звідси основною метою лекційного дискурсу є передача (поширення) знань у тій чи іншій галузі науки і формування понятійної, когнитивної точки зору на висловлюваний об'єкт. Проповідницький дискурс також має на меті передачу знань про основи віровчення, проте не тільки й не стільки знання, скільки зміцнення віри є основною інтенцією проповідника. Реалізація цієї інтенції здійснюється за допомогою роз'яснення, повчання, рекомендації належної поведінки відповідно до ціннісної бази релігійних постулатів. Тобто, не тільки організація сприйняття адресатом переданої інформації, а і спонукання його до здійснення посткомунікативних дій або формування готовності до певних дій є метою проповідницького дискурсу (Кравченко, 2002).

Для виявлення тієї частини просодичної інформації, яка разом з інформацією інших мовних рівнів є достатньою для диференціації виду лекції та проповіді, їх емоційної й експресивної насиченості, ми відібрали спонукальні конструкції, що входять до різних частин лекцій та проповідей різних типів.

Перед аудиторами (десятьма філологами-фонетистами) були поставлені завдання визначити:

— в якому з видів проповіді (традиційній храмовій або альтернативній дистантній) і лекції (аудиторній або дистантній) функціонують прослухані ними фрази, що містять спонукання;

— в якій частині проповіді або лекції функціонують прослухані ними фрази, що містять спонукання;

— ступінь участі певних просодичних параметрів (мелодійний контур, фразовий наголос, гучність, темп, ритм, паузація) у створенні чи посиленні спонукального ефекту на різних ділянках тексту.

— ступінь участі певних просодичних параметрів (мелодійний контур, фразовий наголос, гучність, темп, ритм, паузація) у диференціації типу спонукання у тексті лекції та проповіді.

Як показав аналіз відповідей аудиторів з ідентифікації належності спонукальних конструкцій до певного виду проповіді, з найбільшою вірогідністю аудиторами визначалися спонукання у частинах вступу і висновку. Рівень розпізнавання спонукальних конструкцій в основній частині менше (80,8 - 86,2%). Дане явище пов'язане з тим, що в основній частині міститься зазвичай фактична інформація, яка не змінюється залежно від виду проповіді або лекції. З найбільшою вірогідністю аудиторами розпізнавалися спонукальні конструкції в текстах храмової проповіді (98,2%). Дані показники свідчать про уніфікованість спонукальних конструкцій у цьому виді проповіді, яка спрощувала завдання аудиторів. Подібна тенденція до розпізнавання обрамлених частин тексту зберігається і при дистантній проповіді, проте кількісні показники трохи знижуються (96,7 і 93,3%).

Лекційним текстам так само властива певна структура. Як показують результати дослідження, аудиторам з певною вірогідністю вдалося визначити спонукальні конструкції у вступній та заключній частинах як аудиторної, так і дистантної лекції (94,2% і 91,4% у вступі та 94,7% і 96,1% у заключній частині відповідно).

В середньому по тексту найбільше розпізнавання аудиторами спонукальних висловлювань відзначається в храмовій проповіді (92,5%), а найменше - в дистантній лекції (89,4%). Менше розпізнавання аудиторами дистантної лекції пов'язане з тим фактом, що формат організованості тексту класичної аудиторної лекції тісно переплітається з форматом дистантної, відмінності даних типів лекційних текстів полягає в основній частині викладу матеріалу, що пов'язано з відмінностями у взаємодії з аудиторією. Даний факт підтверджується кількісними показниками розпізнавання основної частини лекції аудиторами (86,2% в аудиторній лекції і 80,8% у дистантній).

Схожі результати спостерігаються і при визначенні аудиторами належності спонукальних конструкцій до тієї чи іншої частини лекції і проповіді: найбільше розпізнавання у висновку (96,7%) і вступі (92,4%). Важливо зазначити, що спонукальні конструкції носять різний характер у різних частинах тексту. У вступі спостерігається заклик до уваги аудиторії, акцентування уваги на важливості подальшої інформації, тому ця частина демонструє високий ступінь насиченості симультанними (операційними або націленими на спонукання до виконання ментальної / душевної дії) спонукальними конструкціями. В основній частині, як правило, переважають операційні спонукальні конструкції, що закликають виконати конкретну команду (фізичну дію, що покликана оптимізувати процес викладу матеріалу/донесення змісту біблійної події ). Операційні конструкції загалом експліцитні. Так само можуть зустрічатися конструкції, які спонукають до посткомунікативних дій. Але даний тип спонукань є характерним для заключної частини проповіді чи лекції. В основній частині можуть бути спонукання, пов'язані з викладом теми лекцій:

Let'stake a closerlook. Takeyourdiagramsandtrytoseethepattern

(JohnSahnet. Universeasthebeginning).

Як правило, в реалізації спонукання на перший план виходять такі просодичні характеристики, як висота тону, паузація, інтонація, наголос, ритм, загальний мелодійний контур.

Одним із завдань аудиторів при виконанні аудиторського аналізу було також визначення ступеня участі цих інтонаційних засобів у створенні чи посиленні спонукального ефекту на різних ділянках тексту.

Для цього аудиторам пропонувалося відмітити із запропонованих параметрів (мелодійний контур, фразовий наголос, гучність, темп, ритм, паузація) ті, які, на їхній погляд, мають вищий ступінь виділеності на певній ділянці тексту. Загальна кількість відповідей по кожній частині проповіді бралася за 100%. Більшість аудиторів відмітили гучність, темп, фразовий наголос та мелодійний контур як основні просодичні параметри, які виділяють спонукання у будь яких частинах тексту.

Таблиця 1

Участь просодичних параметрів у реалізації спонукальних висловлювань у текстах лекції (у%)

Таблиця 2

Участь просодичних параметрів у реалізації спонукальних висловлювань у текстах проповідей (у%)

Як свідчать дані таблиць, кожен із запропонованих просодичних параметрів по-різному бере участь у реалізації спонукання у різних видах лекції та проповіді. Однак, найінформативнішим параметром для диференціації спонукальних конструкцій в академічній лекції є мелодійний контур (31,5%). Результати обробки відповідей аудиторів довели, що інформативним для диференціації спонукань аудиторної лекції є також параметр наголосу (23,5%) та гучності (16,5%).

Параметр мелодійного контуру (29,6%) та наголосу (23,7%) при вимовлянні спонукальних висловлювань у дистантній лекції також (як і в аудиторній лекції) є найбільш інформативними, але третім провідним параметром актуалізації спонукання у цьому виді лекцій аудитори вважають темп (20,2%). спонукальне висловлювання проповідницький лекційний

Відповіді аудиторів свідчать про те, що параметри мелодійного контуру, фразового наголосу та гучності є основними і у створенні спонукального ефекту у храмовій проповіді. Але показники дещо різняться: мелодійний контур (32,5 %) відіграє більш значущу роль у реалізації спонукання в тексті проповіді у порівнянні з текстами лекцій, а наголос (21,5%) та гучність(15,1%) характеризуються нижчими показниками досліджуваних параметрів ніж у тексті лекцій. Щодо дистантної проповіді, то в ній спостерігаються просодичні особливості, схожі з дистантною лекцією. Це може бути пояснено однаковим видом презентації, тобто дистантим способом утілення. Основним параметром для розпізнавання дистантної проповіді є мелодія (33,7%), яка відіграє більш значущу роль, ніж у диференціації дистантної лекції (29,6%). Друге місце за участю у диференціації посідає показник наголосу (19,6%), за котрим йде темпоральний показник (17,7%). Але в порівнянні з дистанційною лекцією, ці відсоткові показники дещо нижче.

Останнім завданням аудиторів було виділити основні просодичні параметри у диференціації спонукальних висловлювань у кожному типі лекції та проповіді. Участь мелодійного компонента інтонації в реалізації спонукальних висловлювань у лекції актуалізується, у першу чергу, у вступі та заключній частині. В основній частині виклад інтонаційні особливості спонукальних висловлювань в аудиторній лекції збігаються з інтонаційним малюнком у дистантній лекції, адже лектори у цій частині лекції здебільшого звертаються до стандартних операційних симультанних спонукань як в аудиторній, так й у дистантній лекціях. А відмінності двох різновидів лекцій були очевидні для аудиторів у тих частинах, де лектор використовує різні спонукальні конструкції (як операційні, так й посткомунікативні, що націлені на спонукання до виконання ментальної дії) - в частині пояснення та у заключній частині. Стосовно ступеня участі просодичних параметрів у реалізації спонукальних висловлювань, аудитори виокремили три основні просодичні ознаки, які допомагали їм виділити аудиторний чи дистантний тип/ спосіб ведення лекції:

1) мелодія (27,1 та 18,7% відповідно);

2) наголос ( 22 та 18,1% відповідно);

3) темп (17,3 та 22,5% відповідно).

Участь мелодійного компонента інтонації в реалізації спонукальних висловлювань у проповідницькому дискурсі актуалізується в першу чергу в основній частині (пояснення). Мелодія реалізується дещо у меншій мірі у вступі та заключній частині завдяки клішованності цих частин. Щодо диференціації просодичних параметрів спонукальних конструкцій у кожному типі проповідей, то аудитори також виділили мелодію (27,4 та 19,1% відповідно) як один із параметрів. Також аудитори виділяють ритм (17,2 і 21,8%), але при розпізнаванні традиційної храмової та дистантної он-лайн проповіді яскраво виділяється параметр гучності: відсоткове співвідношення становить 15,7% до 18,5% відповідно. Таким чином, можемо зробити висновок, що просодичний параметр гучності є характерним для спонукальних конструкцій дистантних проповідей.

Стосовно ступеня участі просодичних параметрів у реалізації спонукальних висловлювань, аудитори виокремили три основні просодич ні ознаки, які допомагали їм виділити храмову чи дистантну проповіді за способом утілення:

1) мелодія (27,4 та 19,1% відповідно);

2) ритм (17,2 і 21,8%);

3) гучність (15,7% до 18,5% відповідно).

Висновки

На підставі здійсненого дослідження сприйманих просодичних характеристик спонукальних висловлювань, що використовуються у проповідницькому та лекційному дискурсах можна дійти висновків щодо існування певної закономірності у вживанні спонукальних висловлювань виокремлених видів залежно від типу лекційного та проповідницького дискурсів і їхньої композиційної частини. В статті доведено концентрацію найбільшого числа диференційних інтонаційних ознак у вступі та найменшого - в загальній основній частині текстів. Основним результатом аудиторського аналізу вважаємо висування набору певних інтонаційних параметрів як інформативних для реалізації та диференціації спонукальних висловлювань у різних типах дискурсу. Перспективними убачається подальше зіставне дослідження паравербальних (як фонетичних, так і кінетичних) засобів реалізації категорії спонукання в інших інституційних дискурсах - релігійному, військовому, судовому, тощо.

Список літератури

1. Карасик В. И. О типах дискурса. Языковаяличность: институциональный и персональный дискурс:сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2000. С. 5-20.

2. Кравченко Н. А. Исследованиемелодического компонента интонации в текстах проповеди и лекции. Записки зромано-германської філології/заред. І.М.Колегаєвої, Вип.18.Одесса, 2007. С. 61-68.

3. Кравченко Н. А. Лингвистическиесредствавоздействия в текстепроповеди. Записки з романо-германськоїфілології/заред.. І.М.Колегаєвої, Вип.12.Одесса, 2002. С. 103-108.

4. Неустроев К. С.Способывыраженияпобуждения и воздействия: на материалесовременногоанглийскогоязыка: автореф. дисканд. филол. наук: 10.02.04. Ростов н/Д, 2008. 22 с.

1. Karasik, V. I. (2000). AbouttheTypesofDiscourse [O tipahdiskursa. Jazykovajalichnost': institucional'nyj i personal'nyjdiskurs: sb. nauch. tr.] , Volgograd: Peremen, 5-20.

2. Kravchenko, N. A.(2007). Studyofthemelodiccomponentofintonationinthetextsofsermonsandlectures [ Issledovaniemelodicheskogokomponentaintonacii v tekstahpropovedi i lekcii. Zapiski z romano-germans'koifilologi'i, Vip.18], Odessa, 61-68.

3. Kravchenko, N. A. (2002). Linguisticmeansofinfluenceinthetextofthesermon[ Lingvisticheskiesredstvavozdejstvija v tekstepropovedi. Zapiski z romano-germans'koifilologii, Vip.12], Odessa,103-108.

4. Neustroev, K. S. (2008). Waysofexpressingmotivationandinfluence: onthematerialofmodernEnglish [Sposobyvyrazhenijapobuzhdenija i vozdejstvija: namaterialesovremennogoanglijskogojazyka: avtoref. dis. nasoisk. uch. step. kand. filol. nauk: spec. 10.02.19 «Teorijajazyka»], Rostov.