Мовні засоби створення комічного ефекту в англомовних дотепах з лінгвістичною основою

Долгушева О. В.

Статтю присвячено визначенню природи лінгвістичного гумору та з'ясуванню мовних механізмів створення комічного ефекту в англомовних дотепах. Автор робить спробу описати випадки комічної двозначності, що виникають внаслідок розбіжностей у тлумаченні певних лінгвістичних явищ на лексичному, граматичному, фонетичному й орфографічному рівнях. Результати дослідження засвідчують, що найпоширенішим типом лінгвістично-орієнтованих дотепів є ті, у яких комічна недоладність дається взнаки на лексичному рівні, що можна пояснити високим потенціалом лексичних одиниць продукувати додаткові чи асоціативні значення, котрі у контексті жартів і створюють комічне обігравання слів.

Ключові слова: дотеп (жарт, анекдот), комічна недоладність, реальна та очікувана ситуація, мовні (лінгвістичні) засоби створення комічного ефекту, мовний центр, дотепи з лінгвістичною основою

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Анекдот є гарним репрезентантом національної культури, адже у ньому чи не найкраще відображено менталітет нації, через нього передаються актуальні проблеми, потреби, переживання суспільства. Жарт є унікальним явищем національної культури, його розвиток пов'язаний з розвитком суспільства, він є маркером актуальних для суспільства ціннісних установок і уявлень [2, с. 124].

Водночас дотепи з лінгвістичною основою не завжди відтворюють специфіку окремої національної культури. Натомість вони дають підстави для провадження власне мовознавчих розвідок, зорієнтованих на вивчення потенціалу певних лінгвістичних явищ створювати комічний ефект. Тож дослідження мовних засобів творення гумористичного ефекту дотепу є продуктивним напрямком роботи, адже, з одного боку, саме засобами національної мови передається важлива лінгвокраїнознавча інформація, а з іншого, сама структура мови демонструє широкий арсенал засобів створення неоднозначної ситуації, а відтак і комічної недоладності. Саме цим і зумовлена актуальність нашої статті.

Метою статті є окреслення природи лінгвістичного гумору та визначення мовних засобів створення комічного ефекту в англомовних дотепах з лінгвістичною основою.

Матеріалом дослідження слугувала добірка англомовних жартів, виокремлених методом суцільного обстеження з колекції дотепів за авторством Г. Г. Почепцова «Language and Humour». Корпус експериментального матеріалу становить 367 одиниць.

Аналіз досліджень та публікацій. Роль мовних засобів у процесі створення гумористичного ефекту стала об'єктом дослідження багатьох науковців. Зокрема, мовознавці В. Виноградов [1], О. Калита [3], І. Сніховська [7], С. Походня [6], Т. Утробіна [8], О. Штонь [9] вивчали семантичні та емоційно-експресивні модифікації слова, спрямовані на створення гумористичного ефекту, а також словесно-ситуаційні засоби комічного. Мовна репрезентація засобів комізму також була досліджена у кандидатських дисертаціях Л. Пєсоріної («Мовні засоби створення комічного ефекту в короткому оповіданні (на матеріалі творів О. Генрі, Е. Кестнера, А.П. Чехова)» [5]), Л. Кузнєцової («Лінгвостилістичні та структурно-композиційні особливості англомовного літературного анекдота») [4].

Виклад основного матеріалу

Відомо, що існує кілька типів гумору: ситуативний гумор та гумор з лінгвістичною основою. Звичайно, комізм ситуації не можна змалювати, не вдаючись до певних мовних чи стилістичних засобів.

1. Природа лінгвістичного гумору. Царина засобів для створення комічного ефекту, що наявні в мові, величезна. Мова є комічною не сама по собі, а тому що вона відбиває деякі риси духовного життя та мислення того, хто говорить. Будь-який жанр комічного, і анекдот зокрема, базується на протиріччі, певній невідповідності між реальною ситуацією та очікуваною. Безумовно, існують механізми створення такої невідповідності. Так, у дотепах з лінгвістичною основою механізмами спричинення гумористичного ефекту стають мовні засоби.

Вважаємо за необхідне детальніше зупинитися на тій двозначності (ambiguity), що є в основі лінгвістичних гумористичних текстів.

Лінгвістичні елементи, які входять до анекдоту сприяють створенню двох “ситуацій” - звичайної / вірної та ситуації, що можна позначити англійською wrong situation. Остання виникає в результаті плутанини, невірного розпізнавання, хибного розуміння мовних елементів.

Часто жарти мають форму діалогу, один із учасників якого продукує (навмисно чи ненавмисно) двозначний вислів. Ця двозначність дає змогу іншому учаснику розмови інтерпретувати вислів з іншої точки зору, вкладаючи в його розуміння інший смисл. Звісно, така помилкова інтерпретація може бути і ненавмисною. Як от в такому анекдоті:

Irate Mother (at dinner) - “Johnny, I wish you'd stop reaching for things. Haven't you a tongue?”

Johnny - “Yes, mother, but my arm's longer ”.

У цьому випадку помилкова інтерпретація створює ситуацію, відмінну від тієї, яку мав на увазі перший співрозмовник. Різниця та несумісність таких двох ситуацій, лінгвістично поєднаних завдяки одному й тому ж виразу, створює гумористичний ефект.

У деяких жартах зазначена двозначність не є прихованою, а тому вислів чи речення, що містить неоднозначність, не вимагає пояснень, дешифрування і може міститися наприкінці тексту. Наприклад:

“So your uncle is dead. Did he leave much?”

“Only his old clock. ”

“Well, there won't be much bother winding up his estate. ”

Однак лише наявності основної частини жарту з прихованою двозначністю недостатньо для повного пояснення механізму створення гумористичного ефекту. Двозначність повинна залишатися для реципієнта непомітною аби той зрозумів би її помилково. Лише за таких умов пояснення, що мітиться наприкінці тексту, розкриває сутність незвичайного вживання мови та специфіку іншого погляду на речі. Це і дає можливість реципієнту повністю оцінити зміст і сенс жарту. Іноді він відчуває брак чогось для розуміння анекдоту, і тоді, для того, щоб “підштовхнути” його у вірному напрямку в розв'язанні запропонованої двозначності, застосовуються спеціальні “провокуючі” елементи. Так, приміром у жарті, що міститься нижче, “Country Editor (including the recipient to associate `pen' with writing”) і виконує функцію такого елементу:

Friend: “Why are you so jubilant?”

Country Editor: “I just received another fine contribution from Farmer Brown's pen. ”

Friend: “Huh - what was it?”

Country Editor: “A fine fat pig on subscription. ”

У будь-якому гумористичному мінітексті з лінгвістичною основою чітко виділяється мовний центр (linguistic core). Таким центром є лінгвістична одиниця (слово, словосполучення, речення), специфіка якої (полісемія, омонімія тощо) використовується для створення комічного ефекту. Такими центрами в наведених прикладах є речення Haven't you a tongue?, дієслово wind up, іменник pen.

Лінгвістичний центр є як невід'ємною частиною жарту, так і її незмінною складовою, хоча периферійні елементи дотепів можуть варіюватися і не викликати важливих змін у розумінні смислу анекдоту. Порівняйте:

The other day the manager of a firm in the City scolded the office-boy for arriving late. The office-boy, as so frequently happens, resented the reproof and forgot his position.

“What I'd like to know”, said the youngster, `is whether I get here later than you”.

“That's nothing to do with the question”, replied the chief.

“Yes, it has”, muttered the boy.

The manager's ire was aroused.

“Look here, young man, are you the manager of this business?”, he said.

The boy felt that the position was growing dangerous.

“No, sir”.

“Then”, replied the chief, “why on earth you are talking like an idiot?”

та

Professor: “Young man, are you the teacher of this class?”

Student: “No, sir. ”

Professor: “Then don't talk like an idiot. ”

Двозначність є семантичним феноменом. Вона проявляється лише в процесі сприйняття мовлення і реалізується в реченні як в основній одиниці судження. Тому речення і може продукувати неоднозначність. Вирішальну роль в такому випадку відіграє змістовий центр (contential core?, що складається з елементів, які в процесі розуміння є важливішими за ті, котрі знаходяться на периферії. У вищенаведеному анекдоті (-“Johnny, I wish you'd stop reaching for things. Haven't you a tongue?” - “Yes, mother, but my arm's longer”) співрозмовники по-різному визначають змістовий центр питального речення, у зв 'язку із чим спостерігаємо різну інтерпретацію, що і призводить до гумористичної орієнтації цього мікротексту.

До речень, в рамках яких створюється гумористичний ефект, можна віднести і так звані transposed sentences, де двозначність все ж існує, хоча і непомітна на перший погляд. Прикладом такого жарту є наступний дотеп:

Teacher: “I hope I didn't see you looking in Fred's book, Tommy.”

Tommy: “I hope you didn't either, sir.”

У цьому анекдоті одне й те саме слово hope має різну конотацію. Саме невідповідність його контекстуального значення загальновживаному та те, як його вимовлено, є специфічним засобом створення необхідного ефекту.

У реченнях з підтекстом сміхова реакція виникає через помилкове тлумачення звичайних висловів, тобто таких, які самі по собі не містять імплікативної інформації. Головним тут є неспівпадіння між дійсним змістом речення та хибним його розумінням. Проте існують і такі мінімальні гумористичні тексти, де думка, що імплікується, може бути проігнорована або невірно сприйнята реципієнтом. Комічність ситуації актуалізується, коли пропонується вислів-пояснення. Наприклад, у наведеному нижче анекдоті останнє речення і виконує цю функцію:

“Jim will be in hospital a long time ”.

“Why, have you seen the doctor?”

“No, the nurse”.

Гумористичні мікротексти з “лінгвістичною відносністю” (термін Г.Г. Почепцова) також є доволі поширеними. Їхній комічний ефект полягає у неспівпадінні семанитко-концептуальної інформації певних мовних одиниць як засобу відображення реальності та дійсного стану речей. Прикладом такого анекдоту може бути наступний:

“How long have you been learning to skate?”

“Oh, about a dozen sittings ”.

Із різних висхідних позицій дивляться на світ дорослі й діти. Це може стати основою для створення жартівливої ситуації:

Teacher: “What an octupus, Tom?”

Tom: “It's an eight-sided cat”.

Розглядаючи найцікавіші випадки лінгвістичної основи дотепів, не можна не зважити на різні референтні зв'язки. Іноді спостерігається відсутність визначеного зв'язку між словом і тим, що воно позначає (тобто між речами реального світу та їхнім лінгвістичним означенням), що може бути результатом високого рівня абстрактності мови. Саме різні референції щодо лексеми study утворюють неоднозначність, а відтак і комічність ситуації в наступному тексті-жарті:

A high-school girl, seated next to a famous astronomer as a dinner party, struck up a conversation with him by asking: “What do you do in life?”

He replied: “I study astronomy ”.

“Dear me, ” said the girl. “Ifinished astronomy last year”.

У наведеному жарті гумористичний ефект виникає завдяки двозначності. Остання з'являється, коли співрозмовники вживають однакові слова, які, утім означають різні речі. У даному випадку по-різному тлумачиться слово study: школярка в цю лексичну одиницю вкладає зміст to study a subject at school, а вчений розуміє це як scholarly study. Саме завдяки цій двозначності виникає сміхова реакція.

На синтаксичному рівні можна також вести мову про полісемію, що спостерігається на рівні речення. Наступний жарт може стати ілюстрацією такого явища:

“But you said she sang beautifully. ”

“No, I didn't. ”

“What did you say?”

“I said she was a beautiful singer. ”

З одного боку, прикметник beautiful є означенням іменника (beautiful singer), з іншого - однокореневий прислівник-дериват beautifully характеризує діяльність (she sang beautifully). Гумористичний ефект створюється різними інтерпретаціями граматичних структур.

2. Результати й обговорення. У нашому дослідженні було проаналізовано 367 англомовних дотепів. Увесь блок дотепів ми класифікували за мовним аспектом. Таким чином, було виокремлено наступні типи жартів: жарти з лексичною основою, жарти, що ґрунтуються на граматичній недоладності (синтаксичні, морфологічні), дотепи із орфографічною та фонетичною основою, жарти, комічний ефект яких базується на прийомі хибного словотвору тощо.

Розглянемо детальніше засоби творення комічного ефекту на різних мовних рівнях.

Гумористичний ефект дотепів з використанням фонетичних прийомів полягає у хибній вимові певних одиниць мови. Прикладом може слугувати наступний жарт:

A party at the Zoological Gardens stood puzzled before a bird.

“It's a heagle, ” said one.

“It's not, ” said another, “it's a howl. ”

They appealed to a by-stander.

“Both wrong, ” he said shortly, “it's a nawk!”

У наступному дотепі гумористичний ефект виникає завдяки вживанню омофонів “ant” та “aunt”, що спричиняє змішування звичок мурахи та тітки:

A school-teacher asked the pupils to write a short essay and to choose their own subjects.

A little girl sent in the following paper:

“My subjek is `Ants '. Ants is of two kinds, insects and lady uncles.

Sometimes they live in holes and sometimes they crawl into the sugar bole, and sometimes they live with their married sisters.

That is all I know about ants. ”

До лексичних засобів творення гумористичного ефекту належать полісемія, омонімія, метафора, запозичення, топоніми, синоніми, антоніми, фразеологічні одиниці, етимологія, словотвір, антропоніми, гра слів.

Явище полісемії, що полягає у вживанні невірного значення багатозначного слова, стає причиною виникнення жартівливої ситуації у наступному дотепі, де хибної інтерпретації зазнає слово board, яке дитиною тлумачиться як матеріал, з якого побудовано школу:

Old Gent - “Is it a board school you go to, my dear?”

Child - “No, sir. I believe it be a brick one!”

Гумористичний ефект у наступному дотепі виникає завдяки омонімії. Комічна недоладність обумовлена хибним розумінням слів «nightrates» і «nitrates»:

Chemistry Professor - “What can you tell me about nitrates?”

Student - “Well-er-they 're a lot cheaper than day rates. ”

Метафоричний вислів стає причиною виникнення непорозуміння між лікарем та пацієнтом у наступній ситуації:

Doctor (ecstatically) - “Sir, yours is a case which will enrich medical science!”

Patient - “Oh, dear, and I thought I wouldn't have to pay more than five or ten dollars. ”

Наступним лексичним прийомом є недоцільне використання запозичених слів. У нижче наведеному дотепі гумористичний ефект підсилюється неправильною передачею слова, запозиченого з іншої мови. Одна із співрозмовниць плутає слова «Reminiscence» і «Renaissance», що призводить до безглуздої мовленнєвої ситуації:

Two ladies were attending a concert or something at the Civic Auditorium. Seated in the parquet, they looked about them.

“Nice building, ” said one lady. “What style of architecture is it?”

“I'm not quite sure, ” said the other lady, “butI think it's Reminiscence. ”

Деякі анекдоти передбачають використання власних назв, хибне розуміння яких стає причиною виникнення комізму. Наведімо приклад дотепу із застосуванням топоніму:

Grandma Jackson and her young grandson were riding on a train. Grandma had dozen and suddenly she sat up.

“What was that station the conductor called?” she asked the boy.

“He didn't announce any station; he just put his head in the door and sneezed. ”

“Get the bundles together quickly ” said grandma. “This is Oshkosh. ”

До словотвірних механізмів вираження гумористичної ситуації можемо віднести наступні: незвичайна будова слів, неочікувані повторні тлумачення застарілих слів, особливості англійської словотворчої системи (конверсія), абревіатура, накопичення спільнокореневих слів.

Зокрема, у наступному дотепі причиною комічного ефекту стає вживання низки спільнокореневих слів в одному реченні:

Tell us this - Does a doctor doctor a doctor according to the doctored doctor's doctrine or doctoring, or does the doctor doing the doctrine doctor the other doctor according to his own doctoring doctrine.”

Нижченаведений дотеп ілюструє появу нових слів засобом словотвору, що спричиняє комічний ефект:

Teacher - “Who can tell me what the former ruler of Russia was called?”

Class (in unison) - “Tsar. ”

Teacher - “Correct; and what was his wife called?”

Class - “Tsarina. ”

Teacher - “What were the tsar's children called?”

There was a pause, and then a timid voice in the rear piped up: “Tsardines! ”

Комічна недоладність може бути спричинена неправильним трактуванням фразеологічних одиниць, як у наступному прикладі:

Judge - “The police say that you and your wife had some words. ”

Prisoner - “I had some, but I didn't get a chance to use them. ”

Щодо граматичних засобів творення комічного, вони поділяються на синтаксичні та морфологічні. Найчисельнішими серед жартів, спричинених синтаксичними засобам, є жарти, у яких використовується двозначність багатозначних та омонімічних синтаксичних конструкцій. До цієї ж категорії можемо віднести прийом багаторазового заперечення, який створює гумористичний ефект у наступному дотепі:

“So you're not going to Paris this year?”

“No - it's London we 're not going to this year; it was Paris we didn't go to last year!”

Анекдоти, комічний ефект яких базується на особливостях використання частин мови (іменників, дієслів, прикметників, числівників тощо), мають морфологічне підґрунтя створення гумористичної двозначності. Зокрема, комічне непорозуміння виникає через неправильний спосіб утворення іменників на позначення осіб жіночого роду:

“Yes, ” prattled the elderly lady, “that is the Duke and Duchess; the couple behind them are the Mayor and the Mayoress, and those on the right are the Vicar and the-er-Vixen. ”

Причиною виникнення сміхового ефекту також може бути збіг форми множини та присвійного відмінка іменника. Приміром,

A young woman had just returned to her farm home after several years in the big city. She was exhibiting the contents of her trunk to the admiration and amazement of her mother, who had bought her clothes for forty years at the village general store.

“And these, ” said the daughter, holding up a delicate silken garment, “are teddies. ”

“Teddy's. You don't say. Young men are certainly different from what they used to be. ”

Комічна ситуація може створюватись і засобами орфографії.У наступній ситуації комічне непорозуміння співрозмовників виникає через те, що складне написання слова завадило хворому звернутися до лікаря та вказати правильний діагноз:

Doctor: “Why, how is this, my dear sir? You sent me a letter stating you had been attacked by measles, and I find you suffering rheumatism. ”

Patient: “Well, you see, doctor, it is like this: there wasn't a soul in the house that knew how to spell rheumatism.”

Висновки

У ході дослідження ми з'ясували, що жарти, класифіковані за мовним аспектом, широко представлені різними типами мовних засобів на лексичному, синтаксичному, морфологічному, фонетичному, орфографічному та стилістичному рівнях. Найпоширенішим типом лінгвістично- орієнтованих дотепів є ті, у яких комічна недоладність дається взнаки на лексичному рівні. Це пояснюється високим потенціалом лексичних одиниць продукувати додаткові чи асоціативні значення, котрі у контексті жартів і створюють комічне обігравання слів.

лінгвістичний гумор комічний англомовний

Бібліографія

1. Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М., 1977. С. 162-189.

2. Івашенюк Д. М. До питання про мовні засоби сміхотворення в текстах українських анекдотів. Лінгвістичні дослідження. 2017. Вип. 45. С. 123-127. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_2017_45_20 (Дата звернення: 24.10.2020).

3. Калита О.М. Стилістичний аналіз художнього тексту за мовними рівнями. Дивослово. 2015. №4. С. 47-49.

4. Кузнецова Л. Р. Лінгвостилістичні та структурно-композиційні особливості англомовного літературного анекдота: автореф. дис. ... канд. філол. наук.: спец. 10.02.04. Львів. 2011. 20 с.

5. Песоріна Л. М. Мовні засоби створення комічного ефекту в короткому оповіданні (на матеріалі творів О. Генрі, Е. Кестнера, А.П. Чехова): автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04. Донецьк. 2007. 26 с.

6. Походня С. И. Языковые виды и средства реализации иронии. К.: Наукова думка, 1989. 128 с.

7. Сніховська І. Е. Лінгвістична компетенція як фактор мовної гри. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2001. № 8. С. 159 - 161.

8. Утробина Т. Г. Языковые средства репрезентации концептуальной картины мира (на материале сатирических рассказов Зощенко М. М. 1920-х годов). Текст: структура и функционирование. Барнаул: Алтайский государственный университет. 1997. Вып. 2. С. 2-81.

9. Штонь О. Лінгвістичні механізми творення комічного в українській і німецькій мовах (на матеріалі гуморесок та анекдотів). Ukrainische Wissenschaftim Europaischen Kontext. Duetsch-Ukrainische Wissenschaftbeziehungen: Sammelband / rediegiertvon D. Blochyn. Munchen. 2016. 9 Band. P. 97-101.Размещено на Allbest.ru