Явище лінгвоцинізму з позицій еколінгвістики

Modern world linguistics is paying more attention to the environmental problems of speech and speech. Such an increased interest in ecolinguistic issues is associated with the rapid development of aggression and hostility of both society in general and its individual representatives.

The article analyzes the concept of lingvocynicism as a kind of violation of ethics and speech norm. The study was conducted in the aspect of ecolinguistics at the junction of many humanities.

The purpose of the proposed intelligence is to clarify the term «lingvocynicism», to highlight the nature of this phenomenon, as well as to analyze the functioning of lingvocynicism within the framework of journalistic, artistic, pedagogical and Internet discourses.

The author's attention is focused on the actual concept of ecological and nonecological communication, nature and means of expression of cynicism in communication.

The analysis of the functioning of lingvocynicism in the framework of journalistic, artistic, pedagogical and Internet discourses is carried out. Lingvocynicism express absolute non-ecological interpersonal interaction, establish social processes of leveling human, national or personal values. The spread of the practice of using lingvocynicism is observed most in journalistic, artistic, pedagogical and Internet discourse. Cynicism in the language can be expressed directly - the lexical meaning of a word or phrase, or indirectly-through context and a hint of an ethically inappropriate situation. The prospect of further research is a detailed analysis of the context interaction of all linguistic units that create situations of lingvocynicism.

Key words: ecolinguistics, lingvocynicism, discourse, ecological / nonecologicalcommunication.

Сучасне суспільство все частіше замислюється над потребою гармонізації, збереження та охорони довкілля. І це стосується не лише природоохоронної діяльності, а зачіпає всі сфери життєдіяльності людства. Звичайно ж, далеко не останню позицію в цьому процесі посідає регуляція комунікативної взаємодії, що має спричнити гармонізацію стосунків між людьми. Для досягнення цієї мети сучасна наука вимагала розширення загальних понять, інтеграції самостійних дисциплін в окремі наукові галузі. Потреба формування екологічної комунікації зумовила розширення поняття екології, а саме його перехід до лінгвістичної галузі вивчення. Наслідком перенесення поняття екології як вчення про середовище в лінгвістичну галузь стало виникнення міждисциплінарної науки еколінгвістики, що вивчає мову як екологічну систему, досліджує шляхи захисту мови від руйнування, ушкодження, псування на всіх рівнях. Мовна екологія аналізує мовлення як цілісну інтегровану систему, визначає особливості співфункціонування в мовленні різнокодових засобів комунікації у взаємодії з мовленнєвим оточенням, досліджує мовне середовище в широкому історичному, соціополітичному, культурному контексті з урахуванням змін, що постійно відбуваються в суспільстві та свідомості людей [1, с. 192].

Еколінгвістичні дослідження сучасної мовознавчої науки набувають усе більшої актуальності, постійно розширюється предметне коло інтересів еколінгвістів, формується відповідна терміносистема, збагачуються знання про екологію мови, мовлення та комунікації. Проблеми екології мови висвітлюють у своїх працях Л. Брусенська [2], А. Раду [6], А. Сковородніков [7] та ін.

Дослідники, які опікуються мовними проблемами суспільства, а також аналізують сучасну екологічну ситуацію в мові, виділяють такі негативні тенденції, як жаргонізація, примітивізація, десемантизація, мовна агресія, лінгвоцинізм, стилістичне зниження та загальна деформація комунікативної сфери [4, с. 58]. Лінгвісти постійно наголошують на тому, що сучасна мова є мовою ворожнечі, ненависті, насилля й дегуманізації. Ціннісні зміни в суспільстві спричиняють трансформацію семантики слів, що пов'язана зі зміною їхніх валентних зав'язків і здатністю вживання в різних контекстах. Значна кількість слів української мови з нейтральним значенням набуває принизливо-глузливої семантики, що в межах еколігвістики отримало назву «лінгвоцинізм». Лінгвоцинізм є достатньо небезпечним явищем для сучасного суспільства, оскільки загрожує не лише мові й екологічності комунікації, а й безпосередньо впливає на свідомість людини. Нашою метою в статті є уточнення терміна «лінгвоцинізм», висвітлення природи цього явища, а також аналіз функціонування лінгвоцинізмів у межах публіцистичного, художнього, педагогічного та інтернет-дискурсів.

Сучасна світова лінгвістика все більше уваги приділяє екологічним проблемам мови й мовлення. Не викликає сумнівів те, що такий посилений інтерес до еколінгвістичної проблематики пов'язаний зі стрімким розвитком агресивності та ворожості як суспільства загалом, так і окремих його представників. Основним постулатом мовної екології є те, що вираження всіх сфер особистості через семіотику й семантику вербальної та невербальної мови є найважливішим екологічним, лінгвістичним та валеологічним чинником, що визначає якість комунікації та якість життя загалом [3, с. 221].

Більшість термінів сучасної еколінгвістики запозичені з понятійного апарату біологічної екології, наприклад:

«лінгвоцид» - політика обмеження, утисків, дискримінації мови будь-якої нації (пор. з «екоцид» - масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, здатних викликати екологічну катастрофу); «лінгвоекологічна технологія» - сукупність методів і заходів, спрямованих на послаблення негативних чи стимулювання позитивних чинників розвитку й функціонування мови (пор. з «біотехнологія» - використання для захисту рослин від шкідливих організмів їхніх природних ворогів (хижаків, паразитів, гербофагів, антагоністів), продуктів їхньої життєдіяльності (антибіотиків, феромонів, ювеноїдів, біологічно активних речовин) та ентомопатогенних мікроорганізмів для зменшення їхньої кількості та шкодочинності й створення сприятливих умов для діяльності корисних видів в агробіоценозах, тобто застосування «живого проти живого»); «лексична ерозія» - процес втрати слів, що мають семантичну та системоутворювальну цінність на певному етапі існування мови (пор. з «ерозія ґрунту» - процес руйнування ґрунту або гірських порід водним потоком, вітром, льодом); «мовна алергія» - індивідуальна або соціально-групова реакція відторгнення певного слова або слопосполучення (пор. з «алергія» - якісно змінена реакція організму на дію речовин антигенної природи, що призводить до різноманітних порушень в організмі).

Отже, представники еколінгвістики, які опікуються проблемами охорони мови, створили широку термінологічну базу на основі термінологічних аналогій з екологією біологічною. Утім, деякі терміни, що вживають у дослідженнях еколінгвістичних проблем, можуть мати й інші, непов'язані з біологічною екологією джерела, наприклад: «канцелярит», «комунікативний садизм», «криміналізація мови», «лібералізація мови», «лінгвоцинізм», «мовний злочин», «мовне маніпулювання», «мовний плюралізм» тощо.

Поняття цинізму в мовленні виникло від загальної тенденції вульгаризації мовлення, під якою тлумачимо захоплення мовців уживанням нелітературної лексики (просторіччя, сленгу, жаргону, арго, обсценної лексики, вульгаризмів тощо). Під вульгаризмами прийнято трактувати такі слова та вирази, які загалом роблять мовлення грубим, неприємним для сприйняття, брудні з погляду лінгвістичної екології. Як зазначає у своїй монографії Л. Брусенська, «проникнення жаргонізмів до сфери публічної комунікації та медіа-простору веде до деградації та занепадності, оскільки більшість жаргонних одиниць передають цинічний погляд на світ» [2, с. 117]. Цинізм - це відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою [8, с. 215]. Вульгаризми та обсенізми, як є порушенням не лише етико-мовленнєвої норми, а й екологічності комунікації загалом, у відповідному контексті стають лінгвоцинізмами.

Термін «лінгвоцінізм» був запропонований А. Сковородніковим ще 1992 р., і незабаром його почали вживати інші лінгвісти. Спочатку під лінгвоцінізмами мали на увазі слова й вирази, що відбивали психологію технократизму та негуманістічності соціального мислення, наприклад: відвоювати у природи, людиноодиниця, рабсила тощо. Утім, трохи пізніше автор уточнив цей термін. Тепер під лінгвоцінізмами трактують «слова, мовні звороти та висловлювання, у яких відбивається цинізм індивідуального й групового мислення (світогляду)» [7, с. 51]. Сам А. Сковородніков визначає цинізм як особливе ставлення до оточення й життя загалом, ставлення, що свідомо чи ні демонструє відсутність орієнтації на норми моральності, а нерідко й навмисне їхнє порушення [7, ^ 52]. Лінгвоцінізми представляють негативно маркований аксіологічний складник масової культури, їх сприймають як слова, мовні звороти та висловлювання, у яких відбито демонстративно-зневажливе ставлення до чого-небудь [1, с. 41]. Ці одиниці мовної системи виражають принизливе, зверхнє, глузливе ставлення до того, що складає принаймні якусь загальноприйняту цінність (загальнолюдську, національну, корпоративну, особистісну).

Лінгвоцинізми виникають і закріплюються за певними явищами сучасного суспільства. Наприклад, лінгвоцинізми інтернет-дискурсів сильна та незалежна або щаслива дружина

та мати вже давно не вживають як позитивно марковані. За цими виразами міцно закріпилися лексичні значення «самотня» та «заздрісна» відповідно. Для доведення цього припущення ми провели асоціативний експеримент, у якому взяли участь 56 опитаних різного віку, статі та соціального статусу. Респонденти зазначили такі асоціації на ці словосполуки, як сильна та незалежна - «феміністка», «одиначка», «самотня», «нещасна», «розлучена», «кар'єристка» тощо; щаслива дружина та мати - «заздрість», «повчання», «критика», «обмеженість», «утриманка», «гнівна коментаторка», «порадниця» тощо. Отже, українське суспільство почало втрачати такі ціннісні орієнтири, як материнство або незалежність жінки, адже подані означення сприймаються лише як образи.

Лінгвоцінізми є своєрідними показниками нових ціннісних орієнтирів, що суперечать традиційним. Яскравий приклад цинічного ставлення до загальноприйнятого інституту шлюбу описаний у романі Жанни Куяви «Дерево, що росте в мені» [5]. Протягом усього роману заможний бізнесмен Матвій особливо не намагався завуалювати цинізм, щоб виказати своє невдоволення молодій дружині Чеславі. За його словами, одружився з нею він заради експерименту, який мав довести, що зі звичайної сільської дівчини він зможе виховати справжню світську дружину бізнесмена. Експеримент закінчився, тому Матвій вирішив кинути Чеславу в день її народження:

- Ти мені немила, Славо! Йди з очей! - махнув правицею.

- Матвію, але як?.. Чого ти так кажеш? Що з тобою?!

- Я так вирішив, і крапка.

- Сім'я - найцінніше, що в мене було! То святе! Як ти можеш так легко це руйнувати?! Як ти можеш отак топтатися по святому?!

- Як створив, так і розвалив...

- Ти ж не такий, Матвію, як зараз, ти ж добрий, - глянула у вічі, проте не побачила там ні співчуття, ні жалості, ні розуміння.

- Ти не влаштовуєш мене як дружина. Все. Крапка. Ти - ніяка, Славо! Селючка, наївна, недалека й затуркана! Задовбала своєю любов'ю, своїми говор Щями, своєю душею! Хочу іншу жінку, інший секс, інше життя. Все. Забирайся! - зітхнув полегшено та пішов із дому [5, с. 193-194].

Лінгвоцинізми є достатньо поширеним явищем у різних жанрах публіцистичного й художнього мовлення.

У публіцистиці цинізм виражено в глузливому смакуванні непристойностей, ігровому поданні трагічних відомостей, перенасичення текстів засобів масової комунікації суцільним негативом. Популярним нині є докладний опис технологій скоєння вбивств і суїцидів, деталей терактів, катастроф, стихійних лих, аварій. Замість нейтрального подання фактів - блюзнірство у визначеннях, описах, оцінках; штучне нагнітання страху або нездорової цікавості; насадження знижених форм мови. Заголовки публікацій насичені лінгвоцинізмами різних рівнів: Додзвонився. З Леніна створять дзвони (газета

«Сьогодні»); До влади прийшло якесь дике плем'я (від прізвища голови райдержадміністрації - А. Дикого, «Волинська газета»); Студентка кулінарного технікуму приготувала рагу з голови матері (газета «Московський комсомолець»); День незалежності України: надування щік як сублімація відсутності волі.

У нікчемності особлива гордість (РИА «Новости»); За кого голосуватиме біомаса? («Комсомольська правда»); Убивця випустив з батьків кров, щоб трупи не псувалися (газета «Аргументи та факти»).

Цинічними можуть бути не лише слова, словосполуки чи речення, а цілий мікроконтекст, що містить опис ситуації, яка виходить за межі етико-естетичної норми. Непрямій реалізації цинізму в мові може сприяти прийом натяку на етично табуйовану ситуацію, наприклад, оголошення розпродажу «Чорна п'ятниця» із зображенням темношкірої людини (мережа магазинів техніки «Ельдорадо»). Для вираження цинізму в мові на перше місце виходить значення контексту (фізичного, соціального, історичного тощо), що є набагато ширшим від власне мовного середовища.

Рясніє лінгвоцинізмами педагогічний дискурс. Запропонувавши учасниками асоціативного експерименту згадати й записати яскраві вислови їхніх шкільних вчителів, у підсумку виявили, що 86% з них є лінгвоцинізмами: як курка лапою, як баран на нові ворота, отара баранів, як корова на льоду і подібні зооморфізми (порівняння людини з твариною), що однозначно кваліфікуємо як образу.

Ще одним різновидом лінгвоцинізмів педагогічного дискурсу є конфліктогенні риторичні запитання, наприклад: Ти при своєму розумі? Є ще дурні запитання? Це все, на що ти здатен? Що це нявчить? Звідки в тебе руки ростуть? А тебе батьки в дитинстві не кидали? Такі запитання-лінгвоцинізми зовсім позбавлені інтенції отримання інформації, вони покликані образити й принизити співрозмовника, розпочати або продовжити конфлікт. Лінгвістична підступність питання полягає в тому, що, запитуючи, мовець нічого не стверджує, що нібито знімає з нього відповідальність за висловлювання.

Ефект від уживання лінгвоцинізмів вкрай негативний - лінгвоцінізми не лише є знаками ціннісної девальвації в суспільстві, а й мають прямий вплив на мову, а саме: за рахунок актуалізації периферійних значень літературних слів людина вже остерігається вживати їх у своєму основному значенні в публічних промовах, оскільки в аудиторії знайдеться чимало слухачів, чиє асоціативне поле вже давно в периферійній зоні (наприклад, такі нейтральні слова, як хотіти, стояти, давати, блакитний, збудження, півень, тобто всі слова, що в периферійній зоні лексичного значення можуть мати сексуальний підтекст).

Отже, аналізуючи явище цинізму в мові з позицій еколінгвістики, робимо висновок, що лінгвоцинізми виражають абсолютну неекологічність міжособистісної взаємодії, утверджують соціальні процеси нівелювання загальнолюдських, національних чи особистісних цінностей. Поширення практики вживання лінгвоцинізмів спостерігаємо найбільше в публіцистичному, художньому, педагогічному та інтернет- дискурсах. Цинізм у мові може виражатися безпосередньо - лексичним значенням слова чи словосполуки, або

опосередковано - через контекст (з усією сукупністю пов'язаних комунікативних смислів) та натяк на етично неприйнятну ситуацію. Перспективою подальших досліджень уважаємо докладний аналіз контекстної взаємодії всіх мовних одиниць, що створюють ситуації лінгвоцинізму.

Бібліографічні посилання

лінгвоцинізм комунікація інтернет дискурс

1. Ажнюк Л. Лінгвістична параметризація мовного злочину : методологічні підходи. Мова і суспільство. 2017. № 8. С. 33-- 46.

2. Брусенская Л. А., Куликова Э. Г. Экологическая лингвистика. Москва : Наука, 2016. 184 с.

3. Волкова Я. А. Деструктивное общение в когнитивнодискурсивном аспекте : дис. ... д-ра филол. наук : 10.02.19. Волгоград, 2014. 430 с.

4. Голуб Н. Риторика у вищій школі. Черкаси : Брама-Україна, 2008. 400 с.

5. Куява Ж. Дерево, що росте в мені. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. 224 с.

6. Раду А. Мовна екологія: напрями та проблеми дослідження. Гуманітарна освіта в технічних ВНЗ. 2013. № 27. С. 191-- 197.

7. Сковородников А. П. К определению термина «лингвоцинизмы». Мир русского слова. 2014. № 3. С. 49--54.

8. Словник української мови : в 11 томах / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1970--1980. иЯЬ: http://sum.in.ua7s/cynizm(дата звернення: 15.02.2019).

Размещено на Allbest.ru