Сучасна словацька мова та проблема англіцизмів у глобалізованому світі
Дослідження особливостей сучасної словацької лексики в контексті процесів всесвітньої глобалізації. Аналіз функціонування англіцизмів та національно-мовних еквівалентів до інтернаціональних англіцизмів у лексико-семантичній системі словацької мови.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.12.2021 |
| Размер файла | 27,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сучасна словацька мова та проблема англіцизмів у глобалізованому світі
Шпітько Ірина Миколаївна
кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального та слов'янського мовознавства Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара; м. Дніпро
Анотація
Об'єкт дослідження - словникові статті та мовленнєві контексти, які репрезентують використання/ невикористання англіцизмів у мові Інтернету, предметдослідження - питомі та запозичені ресурси в номінації нових понять. Мета дослідження - продемонструвати особливості сучасної словацької лексики в контексті процесів всесвітньої глобалізації. Використано методи спостереження, зіставлення й опису. У результаті дослідження виявлено англіцизми та національно-мовні еквіваленти до інтернаціональних англіцизмів у лексико-семантичній системі словацької мови.
Практичне застосування результатів можливе в дослідженнях динамічних процесів лексико-семантичних систем слов'янських мов і досвіду деяких слов'янських країн у вирішенні проблеми англіцизмів. Висновки: 1) лексичний рівень мови, якому найбільше властива ознака динаміки, у сучасних глобалізаційних умовах зазнає помітного впливу англіцизмів; 2) процес запозичення має як певні переваги, так і недоліки: з одного боку, він урізноманітнює та збагачує словниковий запас мовців, а з іншого - витісняє власне мовні структури; 3) словацька мова має у своєму арсеналі багаті мовні можливості для позначення різних реалій навколишнього світу, у тому числі й сучасних, активно залучаючи для процесу номінації нового поняття власно мовні ресурси як словотворчі, так і семантичні, з-поміж останніх метафоричні перенесення; 4) у лексико-семантичній системі словацької мови очевидною виявляється також взаємодія питомих та іномовних ресурсів, паралельне співіснування їх засвідчує перспективний і гармоніишии шлях розвитку словацького лексикону.
Ключові слова: лексико-семантична система мови, запозичення, англіцизм, питомі ресурси, національно-мовна самобутність.
Аннотация
ШПИТЬКО Ирина Николаевна
кандидат филологических наук, доцент кафедры общего и славянского языкознания Днипровского национального уни- верситета имени Олеся Гончара; г. Днепр
СОВРЕМЕННЫЙ СЛОВАЦКИЙ ЯЗЫК И ПРОБЛЕМА АНГЛИЦИЗМОВ В ГЛОБАЛИЗИРОВАННОМ МИРЕ
Объект исследования - словарные статьи и речевые контексты, репрезентирующие использование/неиспользование англицизмов в языке Интернета, предмет исследования - исконные и заимствованные ресурсы в номинации новых понятий. Цель исследования - продемонстрировать особенности современной словацкой лексики в контексте процессов всемирной глобализации. Использованы методы наблюдения, сопоставления и описания. В результате исследования выявлены англицизмы и национально-языковые эквиваленты к интернациональным англицизмам в лексико-семантической системе словацкого языка. Практическое применение результатов работы возможно в исследованиях динамических процессов лексико-семантических систем славянских языков и опыта некоторых славянских стран в решении проблемы англицизмов. Выводы: 1) лексический уровень языка, которому больше свойственен признак динамики, в современных глобализационных условиях испытывает заметное влияние англицизмов; 2) процесс заимствования имеет как определенные преимущества, так и недостатки: с одной стороны, он разнообразит и обогащает словарный запас говорящих, а с другой - вытесняет собственно языковые структуры; 3) словацкий язык имеет в своем арсенале богатые языковые возможности для обозначения различных реалий окружающего мира, в том числе и современных, активно привлекая для процесса номинации нового понятия собственно языковые ресурсы как словообразовательные, так и семантические, среди последних метафорические переносы; 4) в лексико-семантической системе словацкого языка очевидным оказывается также взаимодействие исконных и заимствованных ресурсов, их параллельное сосуществование свидетельствует о перспективном и гармоничном пути развития словацкого лексикона.
Ключевые слова: лексико-семантическая система языка, заимствования, англицизмы, исконные ресурсы, национально-языковая самобытность.
Summary
SHPITKO Iryna
Candidate of Philological Sciences, Assistant Professor of the Department of General and Slavonic Linguistics of Oles Honchar Dnipro National University; Dnipro
MODERN SLOVAK LANGUAGE AND PROBLEMS OF ANGLICISMS IN THE GLOBALIZED WORLD
Dictionary entries and speech context representing use / nonuse of anglicisms in the Internet language are objects of the research; original and borrowed resources to nominate new concepts are subjects of the research. Objective of the research is to demonstrate features of modern Slovak lexis in the context of worldwide globalization processes. The research involves methods of observation, comparison, and description. The research results in the identification of anglicisms and their national linguistic equivalents in the lexical and semantic system of the Slovak language. Practical implication of the research results is possible in terms of studying dynamic processes of lexical and semantic systems of the Slavic languages and practices of certain Slavic countries while solving the problems of anglicisms. Conclusions are as follows: 1) under the modern globalization conditions, lexical level of the language, being characterized by higher dynamics, demonstrates considerable influence of anglicisms; 2) borrowing process has both its advantages and disadvantages: on the one hand, it diversifies and enriches vocabulary of the speakers, on the other hand, it expels proper linguistic structures; 3) the Slovak language is rich with different linguistic tools to define various culture-bound items surrounding the speakers with the active use of both word-forming and semantic (including metaphoric transitions) resources for the process of nomination; 4) in terms of lexical and semantic system of the Slovak language, interaction of the original and borrowed resources is rather obvious, their parallel existence shows prospective and harmonic development of the Slovak vocabulary.
Keywords: lexical and semantic system of language, borrowings, anglicisms, original resources, national linguistic identity.
Постановка проблеми
Сучасному суспільству властиве явище глобалізації - процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції й уніфікації. Основним із його наслідків є зближення культур (а мова виступає одним із проявів культури народу), що спричинило активне проникнення в сучасні слов'янські мови англомовних найменувань різноманітних реалій життя сучасного світового суспільства, яке й відображає процеси глобалізації, розширення та поглиблення міжнародних зв'язків, різкого збільшення потоку інформації із Заходу. Лексичні неологізми виникають у результаті зовнішніх запозичень, кількість яких значно збільшилася в усіх сферах життя. Хвиля англіцизмів охопила всі слов'янські мови, сприяючи зближенню їх, хоча експансія англійської мови - явище, безумовно, негативне, яке призводить до втрати слов'янської мовної самобутності [15, с. 335].
У Словаччині - у самому серці Європи - глобалізація проникає в більшість сфер суспільного життя, зокрема й у мову. Приєднання Словаччини до Європейського Союзу спричинило хвилювання словацьких лінгвістів щодо проблем глобалізації та націоналізації в мові, а саме втрати словацькою мовою національної ідентичності.
Зв'язок із попередніми дослідженнями. Проблемі мовних запозичень і пов'язаної з нею культури мови в словацькому мовознавстві присвячено чимало наукових досліджень. Лінгвісти визначають чинники, які спричиняють процеси запозичення, та описують процеси адаптації англіцизмів як одних із найбільш запозичених одиниць на різних рівнях мови (фонетичному, словотвірному, лексико-семантичному, граматичному) (Я. Горецький, М. Олоштяк, З. Вепіова), фіксують семантичні зрушення, яких зазнає у процесі запозичення іномовна лексема (Я. Горецький,
З. Добрик), відзначають негативний вплив англійської мови на словацьку на основних мовних рівнях (А. Краль, С. Ондрейович, М. Бугарова, С. Місловічова), піднімають проблему щодо збереження національної самобутності словацької мови (Ю. Долник, Л. Рендар, Ш. Пеціар) та багато інших. Вирішення цих питань нерозривно пов'язане з пошуками гармонії в мові, яка виявляє себе в рівновазі між власними та запозиченими номінативними ресурсами. Лексичні та семантичні інновації в словацькій мові, як і в інших слов'янських, засвідчують зміни в мовних смаках словацького суспільства (особливо молодих користувачів мови), динаміку мовних норм, функціонально- стилістичну диференціацію словацької мови, у якій важливу роль відіграють свої, питомі, давно засвоєні та нині засвоювані номінації. З-поміж усіх проблем найбільш гострою є проблема збереження національної ідентичності словацької мови, спричинена процесами глобалізації та уніфікації. Словацькі науковці висловлюють занепокоєння у зв'язку з діяльністю ЗМІ, які чинять неабиякий вплив не лише на психологію й поведінку широких верств населення, а й на їхню мову. Протягом останніх років чітко простежується тенденція духовної, моральної й інтелектуальної деградації значної частини населення, і насамперед молодої генерації, під впливом засобів масової інформації, оскільки на сьогодні це одне з найпотужніших джерел формування інноваційного словника, розвитку норм літературної мови, її комунікативних ознак, а для багатьох мовців - це своєрідний освітньо-навчальний канал, який здатний забезпечити потреби у формуванні умінь і навичок правильного, грамотного користування мовними ресурсами. Нині зрозуміло, що наслідки, які несе глобалізація в інформаційній сфері, можуть бути не лише позитивними, а й негативними. Словацькі лінгвісти докладають багато зусиль для того, щоб поліпшити стан словацької мови, не допустити поширення зайвих мовних одиниць. Це досягається публікацією досліджень у словацьких лінгвістичних виданнях «Slovenska ree», «Kultьra slova» тощо, появою в мережі Ін- тернет «Мовного консультативного центру», який є спільним проектом порталу Sme.skта Інституту мовознавства Л. Штура Словацької академії наук, працівники якого забезпечують професійне мовне консультування (https://jazykovaporadna.sme.sk).
Постановка завдань дослідження. Актуальним у сучасному мовознавстві є питання вивчення слов'янських мов у глобалізованому світі. Мета нашої статті - продемонструвати особливості сучасної словацької лексики в контексті процесів всесвітньої глобалізації. До завдань дослідження входить: 1) визначення спільних словацько-українських англіцизмів і чинників функціонування їх у лексико-семантичних системах споріднених мов; 2) виокремлення словацьких лексем-відповідників до загальнослов'янських англіцизмів і опис шляхів їх творення та функціонування; 3) аналіз паралельного співіснування номенів - питомих і запозичених - у лексико- семантичній системі словацької мови. Об'єктом дослідження є словникові статті та мовленневі контексти, які репрезентують використання / невикористання англіцизмів у мові Інтернету, предмет дослідження - питомі та запозичені ресурси в номінації нових понять. Матеріалом для дослідження слугували тлумачні й одно- та двомовні словники, інтернет-джерела різної тематичної спрямованості.
Основний виклад матеріалу
На сучасному етапі англійська мова набуває все більшої популярності серед інших мов світу, вона отримала «статус linguafrancaзавдяки глобалізації і стала офіційною або домінантною мовою для двох мільярдів осіб у 75 країнах світу» [11]. Цьому статусу сприяли різні чинники, насамперед позамовні. Розповсюдження англійської мови тривалий час було пов'язане з колоніальною експансією Британської імперії (у сучасні США, Австралію, Південну Америку, Канаду, Нігерію та Індію); у ХХ ст. дві світові війни ще більше підтримали цю тенденцію, адже Версальський договір був першим міжнародним договором, написаним двома мовами - французькою й англійською, що гарантував статус англійській мові як дипломатичній; після 1945 р. англійська мова користувалася престижем мови визволителів із країни, матеріальні багатства якої викликали захоплення європейських країн, розірваних війною; цей статус також зберігався в країнах радянського блоку, де він був пов'язаний з ідеєю свободи й цивілізованого світу [11]. Завдяки довговіковому науково-технічному прогресу англомовна частина північноамериканського континенту створювала й нові назви для нових реалій у науці, техніці та продуктах економіки. Його мова розвивалася в ритмі цих соціальних змін, а потім надихала решти мови світу. Неологізми виникали разом з економічною експансією і ще більше посилювали культурний вплив США [11]. Тому абсолютно природно, що слов'янські мови, забезпечуючи комунікативні потреби мовців, засвоювали одиниці з різних мов, але найбільшим чином з англійської. На думку словацького мовознавця Я. Качали, «на цивілізованому шляху людства вплив англійської мови є неминучим, і тому його не уникнути. Про повне усунення англіцизмів не йдеться, а йдеться про правильну економічну, культурну й мовну політику, яка б підтримувала дослідження й культуру словацької мови в Словацькій Республіці та в межах цієї підтримки вирішувалися питання й запозичень, розв'язувані на основі суверенності нашої мови» [6, с. 39].
Не потребує доказів наявність англіцизмів у різних сферах суспільно-політичного, культурного, економічного життя слов'янського соціуму, словацького й українського: futbal- футбол, basketbal- баскетбол, blues- блюз, dzez - джаз, koucing - коучинг, dоdzej - ди-джей, internet - інтернет, kliknщt' - клікнути, spam- спам, blog- блог, mejkap- мейкап, klоring - кліринг, holding - холдинг, damping- демпінг, kreditka- кредитка, manazйr - менеджер, cipsy- чипси, koktail- коктейль, toast- тост, hotdog- хотдог, celebrita- селебріті, bestseller- бестселер, triler- трилер, remake- ремейк, bilbord- білборд, hobby- хобі, lobing- лобіювання, smajlоk - смайлик, vоkend - вікенд, brоfmg - брифінг, globalizаcia - глобалізація, profil (pouzivatela) - профіль (користувача), exkluzоvny - ексклюзивний, investоcia - інвестиція, monitoring- моніторинг, moderаtor - модератор, hacker - хакер, lovestory, nocomment тощо. Одні з них увійшли до лексико-семантичних систем досить давно і доволі часто не сприймаються носіями мови як іномовні, інші - стали елементами мовної системи зовсім недавно, спричинені бурхливим суспільним, економічним, культурним розвитком суспільства тощо. Тому запозичені одиниці в сучасному мовознавстві науковці почали диференціювати за часовим критерієм і поділяють на дві групи: «1) засвоєні, тобто ті, які ввійшли до лексиконів давно й виявили в них життєдайність, та 2) засвоювані, або ті, що входять до лексиконів на наших очах, виявлять певну мовну моду» [19].
Важливими чинниками, які сприяють входженню запозичень у лексико-семантичні системи мов, є й внутрішньомовні, найвагомішим із-поміж яких є поява запозиченої лексеми у зв'язку з відсутністю відповідної у цільовій мові (джип - dzip, чип - cip, менеджер - manazйr),тобто так звана «номінативна безвихідь» сприяє появі запозиченої одиниці; перевага запозиченої лексеми на місці власне національного, більш громіздкого словосполучення або описового звороту (брифінг «коротка прес-конференція» - brifing «krвtke mformativne stretnutie cmitel'a s novinвrmi»; бартер «прямий безгрошовий обмін товарами чи послугами» - barter «bezpenazny vymenny obchod», хот-дог «бутерброд із сосискою або ковбаскою» - hotdog «pвrok v rozku»; білборд «вид зовнішньої реклами у вигляді щита, що встановлюється зазвичай уздовж вулиць, трас» - billboard/bilbord «veFkoplosnв reklamnв tabul'a», селебріті «добре відома людина, що має шанувальників» - celebrita «mediвlna znвma osobnost'»; нестача часу для створення їх еквівалентів у цільових мовах [17, с. 209]. Проте деякі запозичені лексичні одиниці мають у слов'янських мовах відповідники: англ. shop, market- слц. obchod, predajn,укр. магазин; англ. on-line - слц. nazivo, priamo,укр. наживо; англ. star- слц. hviezda,укр. зірка; англ. cash - слц. hotovosi,укр. готівка, англ. casting - слц. konkurz, укр. конкурс, англ. interview- слц. rozhovor.Саме такі одиниці мовознавці вважають «псевдоглобалізованими, непотрібними запозиченнями з європейських чи світових мов [15, с. 336 - 337]. У зв'язку із цим актуальним виявляється питання: чи потрібні такі англіцизми, чи не є вони зайвими модними запозиченнями, хоч деякі з них уже міцно закріпилися в словниковому складі молодої генерації користувачів, чи варто заміняти наявні загальновживані лексеми англійськими лексичними одиницями? Відповідь є однозначною: доречно використовувати англомовні запозичення для позначення поняття, яке ще не має в цільовій мові питомого, національного відповідника. Словацький науковець Ю. Долник відзначає, що у «вирішенні цього питання за основу необхідно брати принцип функційності та стосовно англіцизмів керуватися правилом: запозичувати лише функційно потрібні одиниці» [3, с. 65]. «Використання таких англійських слів і виразів, як headlineзамість titulok, joint-ventureзамість spolocny podnik, comeback замість nаvrat, workshopзамість seminar, tvorivа dielna, pracovnа poradaтощо не можна вважати збагаченням лексичної системи мови» [14, с. 196].
Проблема запозичень, як зазначалося вище, є сьогодні однією з найболючіших проблем, адже перенасичення цільової мови іномовними елементами може призвести до втрати національної мовної самобутності взагалі та виражальних засобів рідної мови, використання її словотвірних, семантичних, фразеологічних, граматичних можливостей для передачі нових понять, витіснення питомої лексики зокрема. Є мови, в яких мовознавці та пересічні громадяни дотримуються мовного патріотизму, створюючи власні відповідники іномовним словам. Наше дослідження покликане показати «життя» лексичних одиниць у спорідненій слов'янській мові - словацькій, які є еквівалентами відомим англіцизмам. Фоном у процесі опису функціонування англіцизмів у сучасній словацькій мові є українська мова, оскільки завдяки зіставленню маємо змогу оглянути ситуацію в словотворенні та номінації однієї мови на тлі цих процесів в інших слов'янських, а це дає потужний імпульс і надійне підґрунтя для висновків про типове й відмінне, національно- самобутнє в тенденціях розвитку сучасної слов'янської лексико-семантичної системи. Слушними виявляються й слова Р. Якобсона, який відзначав, що «встановлення відмінностей на тлі подібностей і еквівалентності є кардинальними проблемами лінгвістики [20, с. 197].
За масштабністю, інтенсивністю проникнення англіцизмів слов'янські мови посідають різне місце на шкалі «питоме» - «запозичене». Пуристичний настрій словаків, здавна притаманний цій нації, захищає словацьку мову від засилля англіцизмів (а також богемізмів) [13] і на сучасному етапі. Зіставлення слов'янських мов дозволяє виділити випадки, коли активно вживаній запозиченій лексемі в українській мові відповідає в словацькій питома, незапозичена: комп 'ютер - pocоtac(від pocоtai«обчисляти, підраховувати»), принтер - tlaciaren(від tlacii«друкувати»), дай- вінг - potаpacstvo(від potаpai«топити, занурювати»), попкорн - pukance(від pukai«лопати»), чирлідер - roztlieskavac(від roztlieskavai«плескати»), бум, ажіотаж - rozvoj(від rozvijai«розвивати, розкручувати»), інтерв'ю - rozhovor(від rozhovorit sa «розговоритися») тощо. Еквівалента-
ми поширених англіцизмів у словацькій мові є власне мовні похідні лексеми, утворені дериваціи- ним способом від дієслівних основ. Частина інноваційної лексики в слов'янських мовах має у своєму складі іномовні афіксоїди. Порівнюючи нову лексику словацької й української мов, дослідниця Я. Кредатусова помітила, що запозичений префіксоїд art- /арт-, який є калькою з англ. «мистецтво», сполучаючись зі слов'янськими основами, має різну активність у дериваційних процесах споріднених мов. «У словацькій мові перевага на боці лексем umenie, umelecky: арт- тусовка - umeleckespolocenstvo, арт-бізнес - umeleckepodujatieorganizovanesciel'omzisku, арт- ринок - komercnacinnost'vodvetviumenia, арт-фестиваль - festivalumenia, арт-часопис - casopisumeleckehozamerania, арт-підготовка - umeleckapriprava» [9, с. 155]. Науковець зафіксувала лише «кілька нових слів із префіксоїдом art-у сучасній словацькій мові: artterapia «pomenovaniepreliecbuumenim», atr-kino «filmoveumenievyssejkvality» [9, с. 155]. Отже, словацька мова, означаючи нове поняття, не завжди послуговується запозиченими одиницями, а використовує питомі мовні одиниці, активно задіюючи національні ресурси в процесі номінації нової одиниці. За даними М. Олоштяка, у словацькій мові з-поміж 500 найбільш уживаних слів лише 9 іншого, ніж праслов'янського, походження [11].
Українська дослідниця Є. А. Карпіловська, наукові дослідження якої присвячені інноваційним проблемам українського лексикону, зазначає, що власні та іншомовні ресурси номінацій можуть перебувати в стані: «1) конкурування, наслідком якого стає перевага одного з них у певних контекстуальних полях; 2) мирного співіснування в одному полі з різним водночас семантико- прагматичним статусом у ньому і 3) паралельного існування в мові завдяки розподілу за різними сферами її функціонування, різними зонами певного концептуального поля, а то й за різними полями» [19]. Спостереження за словацькою лексикою зупинило наш погляд на запозичених лексемах exportта import,які в словацькій лексико-семантичній системі мають питомі мовні дублети, віддієслівні деривати vyvozі dovoz:export -um. vyvoz (tovaru, sluziebap.), op. import: e. dozapadnychkrajin, vyrabatnae. [8, c. 157] - vyvoz -um. vyvazanie, vyvezenie (vyzn. 3, 4): v. obuvi, strojovexport, op. dovoz; v. kapitaludocudziny [8, c. 888]; import -um. dovoz (tovaru, sluziebap.), op. export: i. dreva, i. zPolska [8, c. 219] - dovoz -um. dovazanie, dovezenie (vyzn. 1, 2): d. dreva z hory; platit za d.; d. bananov import, op. vyvoz; latky z d-u [8, c. 135].Аналіз функціонування цих різних за походженням лексем засвідчує більш активне використання питомих номінацій як на офіційних сторінках урядових установ, так і в різних інтернет-виданнях: Dovoz a vyvoz tovaru do/z krajin EU; Colny urad prislusny pre miesto, kde sa tovar ball alebo naklada na odoslanie na vyvoz; O dovoze tovaru _ je mozne zjednodusene hovorit pri kazdom prepraveni tovaru cez colnu hranicu colneho uzemia Unie na uzemie EU resp. SR; Dovoz/ vyvoz tovaru podliehajuceho veterinarnej kontrole z tretich krajinтощо.
На позначення осіб, установ, країн, які експортують/імпортують товари за кордон / із-за кордону у двох слов'янських мовах наявні запозичені деривати: укр. експортер, імпортер - слц. exporter, importer[16, т. 1, с. 934]. Проте словацька мова здавна має у своєму арсеналі й синонімічні назви діяча, утворені за допомогою праслов'янського форманта -са:«dovozca -umn. -oviam. ktodovaza (tovarzozahranicia), op. vyvozca: hlavnyd. potravin [8, c. 135] - vyvozca -umn. -oviam. ktovyvaza (tovar), op. dovozca: v. surovin, automobilov [8, c. 888]. Фактичний матеріал дозволяє нам стверджувати, що з-поміж двох лексем - питомої й запозиченої - більшу активність використання виявляє питома словацька номінація: Colnyuradzodpovednyzamiesto, kdejeusadenyvyvozca; Od 1. januara 2017 vstupilidoplatnostiustanoveniaosystemesamoosvedcovaniapovoduregistrovanymivyvozcami,ktorimozupreferencnypovodtovarupreukazovatpotvrdenimopovode; Dovozca (osobazodpovednazaumiestnenienatrh) jekazdafyzickaalebopravnickaosobasosidlomalebomiestompodnikaniavEuropskejunii...; Dovozcamusibytschopnyposkytnut'organutrhovehodozorukopiuvyhlaseniaozhode.
Загальновідомою в лексичних системах слов'янських мов є лексема англійського походження чипси (рос. чипсы,білор. чыпсы,хорв. cips, пол. czypsy).У словацькій мові функціонує два
номени на позначення обсмаженої в маслі картоплі: cipsy- запозичений та zemiakovй lupienky- власно мовний, аналітичний, де zemiakovй- картопляні (від zemiaky«картопля» >zemaikovя «картопляний), а Іиріепка «пелюстка». Складена назва - zemiakovй lupienky - є вторинною номінацією й виникла шляхом перенесення найменування за подібністю ознак, тобто шляхом метафоризації. Наприклад, на сайті словацького супермаркету Теscо представлено цей продукт власне мовною назвою: Lay'sXXL. Vyprаzanй zemiakovй lupienky s prоchut'ou jarnej cibule; Lay's Strong. Vyprаzanй zemiakovй lupienky s pikantnou prоchut'ou; Zemiakovй lupienky s prоchut'ou stipl'avej papriky тощо. Питома словацька назва є більш громіздкою за англіцизм чипси, тому носії словацької мови активніше використовують запозичену одиницю. Про мирне співіснування різних за походженням лексем на позначення того самого об'єкта свідчить і такий приклад. У статті «Cipsy - casovanв bomba! » кількість використання лексем cipsyта zemiakovй lupienkyє однаковою, вони функціонують як абсолютні синоніми: Minimаlne polovicu obsahu zemiakovvch lupienkov tvoria rychle sacharidy, ktorй negatоvne vplyvajщ na hladinu glukozy i inzulоnu v krvi. To znamenа, ze po skonzumovanо cipsov rychlo vyhladneme a hl'adаme nieco, cоm hlad zahnat
[https://fitastyl.sk/danky/vyziva/cipsy-casovana-bomba]. Англійський номен є відносно новим запозиченням у словацькій мові: Короткий тлумачний словник словацької мови 2003 року його не подає, а в новому Словнику сучасної словацької мови, перший том якого вийшов у 2006 році, його зафіксовано з приміткою «розмовне»: «cips -su obyc. рі. cipsy m., pфv. різ. Жips (angl.) hovor. prazene zemiaky nakrвjanй na tenkй kolieska, zemiakovй lupienky: paprikovй, cesnakovй cipsy; chrum- kat cipsy [16, т. 1, с. 512]. Отже, напевне, на появу й функціонування в словацькій мові запозиченої лексеми вплинула дія так званої тенденції мовної економії, завдяки якій питоме аналітичне найменування починає заступати однослівна запозичена лексема.
З історії словацької мови відомо, що її носіям часто доводилося боронити свою мову: початок ХХ ст. - боротьба проти мадяризації й онімечування, друга половина ХХ ст. - протичеська, яка триває й до сьогодні [13], початок ХХІ століття - боротьба проти англіцизмів. Відомий словацький мовознавець Я. Качала зазначає, що словацька мова подолала складні умови свого розвитку і ніколи не втрачала своєї ідентичності та специфіки [6, с. 42]. Словацькі науковці сподіваються, що після інтеграції Словацької Республіки до Європейського Союзу словацька культура та словацька мова не стануть музейними експонатами, і наголошують, що, коли йдеться про процеси глобалізації та інтеграції, «мова є тим перевеслом, який з'єднує й утримує разом певну національну спільноту» [4, с. 29].
Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки. Лексичний рівень мови, якому найбільше властива ознака динаміки, у сучасних глобалізаційних умовах зазнає помітного впливу англіцизмів. Процес запозичення має як певні переваги, так і недоліки: з одного боку, він урізноманітнює та збагачує словниковий запас мовців, а з іншого - витісняє власне мовні, національні структури. Словацька мова має у своєму арсеналі багаті мовні можливості для позначення різних реалій навколишнього світу, у тому числі й сучасних. Досить активними в процесах номінації нового поняття є власне мовні ресурси як словотворчі, так і семантичні, з-поміж останніх метафоричні перенесення. У лексико-семантичній системі словацької мови очевидною виявляється і взаємодія питомих й іномовних ресурсів, паралельне співіснування їх засвідчує перспективний і гармонійний шлях розвитку словацького лексикону.
Перспективи подальших досліджень вбачаються нам у дослідженнях динамічних процесів лексико-семантичних систем слов'янських мов і досвіду словацьких науковців у вирішенні проблеми англіцизмів.
Бібліографічні посилання
словацька лексика глобалізація
1. Bugвrovв, M. Intonвcia a sйmantika vety. Nitra: Vydavatel'stvo FF UKF. 2001. 134 s.
2. Dobnk, Z. Lexikвlny vяznam anglicizmov a inяch slov cudzieho pфvodu v slovencine a nemcine. Slovenskв rec. 2005. Rocmk 70. C. 6. S. 321-337.
3. Dolnik, J. Teoria spisovnйho jazyka so zretel'om na spisovnщ slovencinu. Bratislava: Veda, 2010. 300 s.
4. Findra, J. Jazyk, rec, clovek. Bratislava: Vydavatel'stvo Q111. 1998. 111 s.
5. Horecky, J. Cudzie slova v slovencine dnes. Studia Academica Slovaca, 23. Bratislava: Stimul, 1994. S. 78-83.
6. Kacala, J. Slovencina doteraz a v budщcnosti. Kultura slova. 1991. Rocmk 25. S. 33-42.
7. KraT, A. Intonacia oznamovacej vety. Slovenskа rec. 2001. Rocnk 66. C. 5. S. 257-277.
8. Kratky slovnik slovenskйho jazyka. Red. J. Kacala - M. Pisarcikova - M. Povazaj. 4. dopl. a upr. vyd. Bratislava: Veda 2003. 985 s.
9. Kredatusova, J. Ukrajinska neologia a obnovovacie procesy v ukrajinskej lexike. Presov: FFPresovskej university v Presove, 2014. 252 s.
10. Mislovicova, S. O niektoiych prevzatiach z anglictiny. Kultura slova. 2018. Rocnk 52. C 4. S. 209-2015.
11. Olostiak, M. Lexikologia slovenskйho jazyka. URL: http://olostiak.webz.cz/2prekl/P9-preberanie.pdf.
12. Ondrejovic, S. Intonacia slovenskej vety a mйdia. Slovenskа rec. 2002. Rocnik 67. C. 2. S. 77-81.
13. Peciar, S. Jazykovy purizmus a apretorska prax. URL: http://www.juls.savba.sk/ediela/sr/1949-50/9- 10/sr1949-50-9-10-lq.pdf.
14. Povazaj, M. Zo sщcasnych problйmov jazykovej kщltury. Kultura slova. 1995. Rocnk. 29. C. 4. S. 193-197.
15. Rendar, L. Slovencina v globalizujщcom sa svete. Globalizаcia verzus identita v stredoeuropskom priestore: zbornik z II. medzinarodnej konferencie doktorandov a mladych vedeckych pracovnkov. Ed. S. Letavajova. Trnava: Filozoficka fakulta Univerzity Cyrila a Metoda. 2004. S. 334-338.
16. Slovnk sщcasnйho slovenskйho jazyka. A - G. Red. K. Buzassyova - A. Jarosova. Bratislava: Veda 2006.
17. Vйpyova, Z. Fenomйn anglicizmov v slovenskych casopisoch a periodikach. URL: http://www.diacronia.ro/ro/indexing/details/A24166/pdf.
18. Vйpyova, Z. Adaptacia anglickych kompozh v sщcasnom spisovnom jazyku. Zbornik Pedagogickej fakulty Trnavskej univerzity. Sйria A -philologica. Trnava: Trnavska univerzita v Trnave, 2005. S. 21-26.
19. Karpilovs'ka, Ye. A. “Replenishment of the resources of the modern Ukrainian nomination: own - assimilated - assimilated in the time perspective” [“Popovnennya resursiv suchasnoyi ukrayins'koyi nominatsiyi: svoye - zasvoyene - zasvoyuvane v chasoviy perspektyvi”]. URL: http://linguistics.kspu.edu/ webfm_send/948.
20. Yakobson, R. (1985), Selected works [Izbrannyye raboty], Moscow, 460 p.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття англіцизму та сфери проникнення англіцизмів в інші мови, зокрема в українську. Місце англіцизмів у молодіжному жаргоні. Співвідношення запозичених та корінних слів у різних мовах. Загальносвітова тенденція до інтернаціоналізації лексичного фонду.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 03.12.2010Лінгвістична сутність поняття "сленг", його відмінність від діалектів та жаргону. Розгляд використання скорочених форм сленгової лексики в німецьких молодіжних журналах. Мовні та стилістичні особливості використання англіцизмів, виявлення їх значення.
курсовая работа [70,0 K], добавлен 19.05.2014Інтернет-мова як відображення нових форм комунікації. Особливості та класифікація інтернет-лексики сучасної китайської мови. Основні причини, які впливають на специфіку китайської інтернет-лексики, щодо труднощів перекладу та її тематичної класифікації.
курсовая работа [131,0 K], добавлен 13.12.2014Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.
реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.
дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності. Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови.
дипломная работа [84,2 K], добавлен 27.12.2012Місце мовної групи у загальній системі мов. Лексичні, граматичні відмінності мовних груп. Британська англійська мова під впливом американського мовного варіанту. Відмінні риси австралійської, шотландської та канадської англійської. Поняття Black English.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 30.11.2015Лексико-семантична група як мікросистема в системі мови. Аналіз ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах. Дослідження його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 10.04.2014Номінації сфери одягу сучасної людини. Дослідження особливостей іншомовної лексики як одного з пластів української мови. Визначення основних джерел запозичення слів із значенням "одяг", класифікація цих лексичних одиниць за ступенем засвоєності у мові.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 26.02.2014Лексико-семантична система — одна з найскладніших мовних систем, що зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць, різноманітністю відображень. Парадигматичні, синтагматичні, епідигматичні відношення лексико-семантичної системи.
реферат [33,8 K], добавлен 15.08.2008
