Фонетичні зміни, пов’язані з випадінням звуків, у східнополіських говірках Новгород-Сіверщини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фонетичні зміни, пов'язані з випадінням звуків, у східнополіських говірках Новгород-Сіверщини

Зевако Валентина Іванівна,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови, Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського

На діалектному матеріалі східнополіських говорів української мови у статті проаналізовані фонетичні процеси, спричинені втратою звуків, звукосполучень або складів. Розглядається позиція абсолютного початку слова (афереза), характеризується випадіння звуків у середині слова (синкопа) та редукція кінцевих звукових елементів (апокопа). Констатується, що діереза виникає внаслідок усунення збігу приголосних або зіянь і відображає специфіку не лише фонетичного, але й лексичного рівнів сіверської говірки.

Ключові слова: східнополіський говір, сіверська говірка, фонетичний процес, діереза, афереза, синкопа, апокопа.

ФОНЕТИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ, СВЯЗАННЫЕ С ВЫПАДЕНИЕМ ЗВУКОВ, В ВОСТОЧНОПОЛЕССКИХ ГОВОРАХ НОВГОРОД-СЕВЕРЩИНЫ

Зевако Валентина Ивановна, кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка, Тернопольский государственный университет имени И. Я. Горбачевского

На диалектном материале восточнополесских диалектов украинского языка в статье проанализированы фонетические про-цессы, вызванные утратой звуков, звукосочетаний или слогов. Рассматривается позиция абсолютного начала слова (аферезис), характеризуется выпадение звуков в середине слова (синкопа) и редукция конечных звуковых элементов (апокопа). Констати-руется, что диэрезис чаще всего возникает вследствие устранения сочетаний согласных или зияний и отражает специфику не только фонетического, но и лексического уровней северского говора.

Ключевые слова: восточнополесские говоры, северский говор, фонетический процесс, диэрезис, аферезис, синкопа, апокопа.

PHONETIC CHANGES ASSOCIATED WITH THE LOSS OF SOUNDS IN ESTERN POLISSIAN DIALECTS SPOKEN IN NOVGOROD-SIVERSK DISTRICT

Valentyna Zevako, Ph.D of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Ukrainian Language, I.Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University

The article analyzes phonetic processes caused by the loss of sounds or sound groups on the basis of the material of the Eastern Polis- sian language dialect of the Ukrainian language. The author characterizes the essential phonetic and grammatical features of the Siversk dialect, located to the North of Novgorod-Siversk, its specificity relative to the main Eastern Polissian area and notes that the actual Ukrai-nian (Polissian) language features coexist here with certain Belarusian features. фонетичний звук український говірка

While studying diaeresis, i.e. the elimination of sounds or syllables for ease ofpronunciation, the author uses a considerable number of illustrative material, gathered in the area where Siversk dialects are spoken.

There is taken into account the position of the absolute beginning of the word that is realized as an apheresis, i.e. the loss of the next vowel when it coincides with the previous one on the edge of the root and prefix and between words. It is noted that the apheresis as well as other sound characteristics integrates it into the Eastern Polissian family of dialects. Cases of loss of etymological vowels and consonants are characterized, which are inherent mainly for borrowed vocabulary, and some examples of dieresis in indigenous dialectics. It is noted that the loss of sounds in the middle of the word (syncope) is quite common. The cases of loss of the sound [й] in the verbal forms, formed from the Common Slavic root *imati, are analyzed; phonetic changes (for example, contamination, assimilation), caused by the loss of not only separate vowels and consonants, but also sound groups and syllables, are described. Thus, unlike other positions, the reduction of the final sound elements (apocope) is noted in remote from the stress syllables and implemented in a small number of dialect word types.

It is stated that diaeresis most often occurs due to the elimination of consonant or vowel confluence and reflects the specificity of not only phonetic, but also lexical levels of the Siversk dialect.

Key words: the Eastern Polissian language dialect, Siversk dialect, phonetic process, diaeresis, apheresis, syncope, apocope.

Фонетичні зміни, що відбуваються в говірках, можуть бути пов'язані з випадінням окремих звуків, звукосполучень або складів. Причини фонетичних усічень - спрощення усної вимови при збігові приголосних чи гіатусі (зіянні голосних); від-даленість від наголосу і послаблення артикуляції, особливо в кінці слова; евфонія тощо.

Викидання звука або складу для зручності вимови слова називають діерезою. Втрата звуків можлива на початку, в середині та в абсолютному кінці слова, у зв'язку з чим розрізняють аферезу, синкопу, апокопу. Як окремий випадок діерези

С. Бевзенко розглядає опущення голосного [і] на початку слова в словах типу гра, сповідь, Гнат, Сидір [1, с. 77].

У нашій роботі явище діерези досліджуємо на матеріалі діалектів північної Чернігівщини та проаналізуємо його наслідки для сіверської говірки. В цьому полягає мета статті.

Уточнимо, що сіверською ми називаємо говірку, яка об'єднує мовні особливості населених пунктів північніше Новго- род-Сіверського в ареалі східнополіських говорів.

Наукову новизну статті вбачаємо в тому, що значний масив фактичного матеріалу, зібраного автором у селах Будище, Грем'яч, Леньково, Лесконоги, Мамекине, См'яч, Пушкарі, Шептаки Новгород-Сіверського району Чернігівської області, вводиться в науковий обіг вперше; крім того, описуються фонетичні явища, не досліджувані раніше в даному ареалі.

З-посеред найвиразніших фонетико-граматичних особливостей сіверської говірки потрібно виділити рефлексацію дав-нього і під наголосом у вигляді ['е]: хаІд'ем, аб'едат ', б'еука, Ім'ес'ачка, Ікр'епка, таб'е; етимологічні [о], [е] у новозакри- тих складах: бостка, бкол'к'і, ворк'і, вол'ни; відсутність чергувань на місці давнього носового переднього ряду залежно від наголосу: П 'ати - п 'аІт 'і, Ім 'аса - м'абни, Ісв 'ата - св 'аІтайа; перехід [е] > [о] не після шиплячих (даЛ 'ок 'і, пас 'ар 'од, Іт'опл'ін'к'і, з'аЛ'они, свад'обни, в'аб'олайа; недисимілятивне акання: аІткул', баЛ'ес'т', гамаб'ет', малаІко, Іпойд'іма; сильне якання: Іс 'ад 'н 'і, п 'ар 'ойд 'іш, н 'аб 'іт 'а, с 'астр 'іца, пр 'іІмайіт 'а; м'якість приголосних перед відповідниками давніх [і] та [е]: паІс'ейал'і, Іс'ерд'іц:а, Іс'ін'ін'кайа, із'б'елал'і; тверду свистячу африкату [ц]: на 1вул'іци, 1хлоп'ац, у Ілозци «у ложці»; елементи цекання і дзекання: дз'а|ркач, (збес'ц'і, удз'ен', |дз'ірачка; м'якість губних, задньоязикових та [р] перед [і] переднього ряду: р'іб'ати, ізМ'і'л'іт', пав'іб'ал', х'ітруйат', стар'і, бр'іша; ствердіння кінцевих губних [б], [п], [м]: голуб, с 'т 'еп, с 'ем, т 'аІп 'ерк'і; відсутність оглушення дзвінких у середині слова перед глухими та в абсолютному кінці слова: воз, сировадка, мароз, стоуб, Ійежт 'а, год; протезу: войд ”ачк 'і,1вутачка, йуІха, уІтутк 'і «тут»; початковий [і] перед сполученням приголосних: ірват ', із 'Ін 'ес 'т 'і, ісІп 'ер 'ад 'і, ізІноу; неповні закінчення чоловічого роду однини прикметників: краІс'ів'енни, с'ілІни, маІл'еньк'і, бробни; нестягнені членні закінчення форм жіночого / середнього родів: заІл'онайа трав 'ічка і заІл 'онайа вабно, с 'ілІнайа бул 'ба і Іс 'ілнайа з 'арІно, мав 'ен 'кайа Ідочачка і маІл 'ен 'кайа с 'або, Ідробн 'ін 'кайа карІтошка і Ідробн 'ін 'кіайа д 'іІт 'а; нестягнені членні закінчення форм чоловічого, жіночого і середнього родів форм множини: крав 'ів 'еннийа, заІл 'онийа, с 'іл 'нийа, мав 'ен 'к 'та, Ідробн 'ін 'к 'ійа; дієслово буття йо, йос 'т ' (йос 'т 'і) тощо.

На фоні окреслених власне українських (поліських) мовних ознак, що співіснують з певними білоруськими вкраплен-нями, у досліджуваній говірці відбуваються фонетичні процеси усічення окремих звуків і звукосполучень. Таким чином, предмет нашого аналізу - діереза як наслідок фонетичних і фонетико-граматичних змін у сіверській говірці.

Синхронічні звукові процеси, характерні для окремих українських діалектів, у тому числі поліських, розглядалися в роботах М. Вербового, М. Гнатюк, Ю. Громика, О. Іщенка, В. Пачевої, В. Товстенко, А. Яворського.

Втрата голосних на початку слова може бути наслідком аферези - випадання голосного (наступного) при збігу з іншим голосним (попереднім) на межі кореня і префікса і між словами (здебільшого на межі неповнозначних слів з повнозначними). Найчастіше в таких випадках зникає [о] або [а], що походить з [о] в акаючих говірках. [2, с. 14], як ось: давсани ^ да акІсани «до Оксани»; на^б'ед ^ на аб'ед «на обід»; н 'а_д:авай ^ н'а ад:авай «не віддавай»; на_рІкан 'і ^ на арІкан 'і «на аркані»; йд 'ік вабну ^ йІд 'і ік вабну «йди к вікну»; паддавала ^ пааддавала «повіддавала»; пач ':иІн 'ал 'і ^ паач ':иІн 'ал 'і «повідчиняли» тощо.

Ми аналізували це явище в одній зі своїх статей, тому не зупиняємося на ньому детальніше. Разом з тим підкреслимо, що аферезу вважають однією з найвиразніших фонетичних ознак східнополіських говірок, це явище описане в роботах Ю. Громика, Й. Дзендзелівського, П. Тимошенка, А. Сагаровського, О. Кумеди.

Редукцію початкового ненаголошеного [о] спостерігаємо у словоформах гароджа «огорожа», гурок «огірок», паІлон 'ік «ополоник», Іладка «оладка»; слабаІн 'іт ' «ослобонити», дікалон «одеколон»,ранІдар «орендар» (а також у формі жін. роду ранІдарка «орендарка»); початковий [і] відсутній у лексемах м'аІн'іни «іменини» й похідних м'аІн'ін':іца «іменинниця», м'аІн'ін':ік «імениник», Зв'оздка «вапно» (рос. известь), зв'аздІков'і «вапняний» (рос. известковый), Індик'і / ндиІк'і, «індики» (вживаються паралельно із формою інІдик'і), н'т'ір'есна «інтересно», д'івот «ідіот», ꥲб'і «якби», що в говірці співіснує з варіантом ікАб'і.

Голосні [а], [е] на початку слова втрачаються в словах іншомовного походження куШерка «акушерка», м'ір'іІкан'ац «американець», б'ірІкоса «абрикоса» (тут спостерігаємо ще й метатезу); Л'ектр'ік «електрик» та похідних Іл'ектр'іка, л'актр'ічаства «електрика». Потрібно зазначити, що відпадіння [а] та [е] в наведених формах характеризує переважно архаїчний прошарок носіїв говірки і може бути, крім іншого, наслідком некоректного відтворення запозичень.

Окремо варто зупинитися на скороченні початкових голосних (найчастіше етимологічного [а]) у власних іменах: л 'аІксандра «Олександр», л 'аІкс 'ей «Олексій», гаІпон «Агапон» (при цьому апаІнас «Панас, Опанас» вживається з початковим [а]), Лапа «Агапія». Оніми куІл 'іна «Акулина, Килина», гарІп 'іна «Агрипина, Горпина» змінилися аналогічно до їхніх літературних відповідників.

Отже, початкові голосні в сіверській говірці втрачаються доволі часто, натомість редукція приголосних в аналогічній позиції спостерігається відносно рідко. Один із прикладів - словоформа ауІторак «вівторок», де опускається [в] першого складу: у Ійети ауІторак нам кароу Іпас 'т 'і // Іс 'ад 'н 'і ауІторак. Лексема вівторок, як зазначається в «Етимологічному словнику української мови», походить від праслов'янського уьіогькь, уЫогьткь, пов'язана з уЫогъ «другий» (як назва другого дня тижня), виникла з др. вовъторъкъ, а це - з овъторъкъ шляхом додавання протетичного в- , але о- в овъторокъ залишається неясним [3, с. 389].

Виразною ознакою сіверської говірки є протетичні приголосні. Неетимологічний початковий [в] представлений достатньо великою кількістю лексичних одиниць, зокремавос 'ан «осінь», вобуй «взуття», вокала «зовнішній бік посудини», вом'ага «омег», вол'га «Ольга», воз'ара «озеро», вочарад' «черга», Івойстр'і «гострий», войкат' «ойкати», Івока «око», войд 'а/войд 'а войд 'а во «ось де; отут», войдачк'і «осьдечки» та ін., проте в аналізованій лексемі арторак відсутня. На нашу думку, причиною цього може бути акання, тобто збіг у ненаголошених складах після твердих приголосних фонем /а/ та /о/ у звукові [а]. Протетичний [в] зазвичай вживається перед лабіалізованими [о] або [у], але в даному випадку голосний [о] першого складу ненаголошений, тому переходить в [а], перед яким протезування нехарактерне.

Можливе й інше пояснення. Лексема вівторок доволі часто - для вираження часової семантики - вживалася (і вживається) з прийменником у (у авІторак «у вівторок»), що дає підстави для перерозкладу основи. Гіпотетично цей процес може виглядати таким чином: у воуІторок > уу оуІторок >у оуІторок > у ауІторак.

Цікаві фонетичні перетворення відбулися в говірці з дієслівною формою 2 ос. однини Ччбш «бачиш»: крім відпадіння початкового дзвінкого губного [б], тут мала місце ще й дистантна асиміляція. Зауважимо, що слово вживається для підси- лення емоційного стану мовця, здебільшого з негативним забарвленням, при цьому лексичне значення практично відсутнє: 'ічиіш/йа'к 'і'вумни; 'ічиіш ти; 'ічиіш 'куди па'п 'орса' і под. Походить від іч, «бач, дивись», вживаного для вираження здиву-вання, обурення, захоплення: іч / йа'кайа ти пр 'і'гожайа 1стала // іч /ча'го зах'ат 'еу.

Зубний [с] редукується у прислівнику 'кол'к'і «скільки» (подекуди і в заперечній його формі н'і'кол'к'і «ніскільки»): Кол 'к 'і та'б 'е га'доу т 'а'п 'ер буд 'а; фрикативний [г] - в іменнику Чкаука «гикавка» й похідних: час ' 'ікаука на'пала // Чкайу с_ 'самага ранку; у словоформі «'д 'убка» «дзьоб; кінчик носа» скорочується зубний елемент африкати: на'йеус ' па^самайу д 'убку «дуже багато».

Деякі словоформи демонструють втрату початкового складу, серед них зау'чора «позавчора», л 'іса'п 'ет (з варіантом л 'іса'п 'ета) «велосипед», б'ірку'л'оз «туберкульоз» (архаїчний прошарок).

Частотність скорочення звуків або звукосполучень в сіверській говірці є доволі високою у середині слова. Тут діереза (або синкопа) спостерігається, наприклад, щодо приголосного [й] в утворених від праслов'янського кореня *imati із загальним значенням «брати» дієсловах недоконаного в 'і'мат ' «виймати» (пр 'і'мат ' «приймати») та доконаного виду б 'ім 'іт ' «вийняти» (пр 'ім 'іт ' «прийняти»), б 'ін 'ат ' «вийняти», а також за'н 'ат ' «зайняти» (стосовно форм минулого часу).

Так, у лексемі в 'і'ма 'т ' [й] редукується в парадигмі дієвідмінювання теперішнього (в 'і'майу, в 'і'майіш, в 'і'майа, б 'і'майім(а), б 'і'майіт 'а, б 'і'майат ') та минулого (в 'і'мау / в 'і'мала / в 'Чмал 'і) часів, уніфікація відбулася також у формах наказового й умовного способів (б'імай, в 'Чмайт 'а, в'і'мау б'і, в 'Чмала б, в 'Чмал 'і б): пав'Чмай рук'і з кар'манау // йа шче й хл 'аб 'ін н'а в 'Чмала // в 'Чмай ма'хотачк 'і /'тол 'к 'і 'т 'іх 'інька / шоб н 'а паба'рачавала.

Дієслово доконаного виду б 'ім 'іт ' має подібну словозміну минулого й майбутнього часів: б 'ім 'іу / б 'ім 'іла / б 'ім 'іл 'і; б 'іму, б 'ім 'іш, б 'ім 'а, б 'ім 'ім(а), б 'ім 'іт 'а, б 'ім 'а 'т ', діереза спостерігається також у формах наказового й умовного способів: в 'ім, б 'ім 'і, б 'ім 'іт 'а; б 'ім 'іу б 'і, б 'ім 'іла б, б 'ім 'іл 'і б, приміром, в 'ім 'йушку/хай прасти'йе // б 'ім 'і з 'п 'еч 'і булачак 'м'ак'ін'к'іх // са'ма б'ім'іш хлеб т'і пама'гат/

Аналогічно змінюються дієслова, утворені від інфінітива б 'ін 'ат ', за'н 'ат ', на'н 'ат ', проте вони функціонують лише у формах минулого часу й, відповідно, умовного способу: в 'Чн 'ау / в 'Чн 'ала / в 'Чн 'ал 'і (б'і, б); за'н 'ау зан 'а'ла, загнал 'і (б 'і,

б). Наприклад: б'ін 'ала б хлеб із п'еч 'іи, б'ін 'ау Троши' з 'скр'іні' (поруч із 'в'ім'іу) // зан'а'ла ка'роу «вигнала корів». До речі, історичне чергування рефлексів колишніх носових, маніфестоване словоформами в'і'ма 'т' ('в 'ім 'іт ') // б 'ін 'ат ', розрізняє у говірці видові дієслівні форми.

Потрібно відзначити, що середньоязиковий приголосний відсутній в однокореневих лексемах пр'Чмак «приймак», 'пр'ім'і «прийми»: па'шоу у 'пр'ім'і //то при'мак йіхн'і, натомість лексеми з тим самим коренем (с)пай'мат', най'мат', п 'ар 'ай'мат ' тощо зберігають етимологічний [й]: най'мал 'іс 'а на работу утр 'ох.

Дещо обмеженіше, порівняно з розглянутими випадками, діереза характеризує словоформи 'в 'іт 'іт ' «вийти»: це пара-дигма минулого й майбутнього часів ('в 'ішау, 1в 'ішла, 1в 'ішл 'і; 1в 'іду, 1в 'ід 'іш, 1в 'ід 'а, 1в 'ід 'ім, 1в 'ід 'іт 'а, 1в 'ідут ') та форми імперативу в'ід' «вийди», б'ід'т'а «вийдіть». Наприклад: в'ішау уран':і / при'шоу с'і'час // б'ішау 'м'ес'ац ізту'мана / 'в 'інау 'ножик із кар'мана //уб 'ечар 'і'в 'ід 'іш на ву'л 'іцу // в 'ід ' з 'хати січасж_жа.

Випадіння [й] спостерігаємо також у прислівнику с'і'час (з варіантом си'час) «зараз»: с'і'час б'а'руму'ку/ражчиі'н'айу 'дрожчиі, 'стаула 'у 'т 'еста. Форма с 'і'час, очевидно, утворена в процесі злиття вказівного займенника с 'ей «цей», що широко представлений у говірці саме з м'яким початковим зубним, та іменником час. Архаїчний, проте достатньо вживаний різновид си'час є результатом поєднання займенника сей «цей» з твердим початковим [с] та названого іменника. Сіверській говірці в цілому не властиві тверді зубні перед голосними переднього ряду, проте південніше локалізовані діалекти зі стверділими в описаній позиції приголосними, тому подібний варіант вимови міг закріпитися як поодиноке вкраплення в досліджуваному ареалі.

Крім [й], у середині слова можуть скорочуватися інші приголосні. Приміром, втрату [с] зафіксовано у власному імені хр'і'т'іна «Христина» та його скороченому варіанті 'хріт'а «Христя» (хр'і'т'іна 'пурк'іна там жи'ла). Вважаємо, що розглянуті форми є результатом контамінації двох антропонімів: Христина й Харитина, Христя й Харитя. Редукцію [г] маємо у комонімі Д'ат'а'роука «Дегтярівка»; [д] - у форміражаст'во «рождество, різдво» (пад_ражаст'во йдууд'вор // ік ражаст'ву пара'с'онка за'кол'іма); [в] - у іменнику аб'і'конка «віконниця»; [р] - в запозиченнях пат'р'ет «портрет», хва'т 'ера «квартира»: 'хати па\в 'імазавал 'і /пат'р 'ети па_бт 'і'рал 'і // хва'теру йім 'дал 'і.

Інколи в середині слова відбувається втрата голосних, як-от: кран'даш (з варіантом кр'ан'даш) «олівець» (кр'анда'шиі ку'п 'іл 'і у 'школу да чи'т'рад 'к 'і); шкар'лупка «шкаралупка»

При збігові приголосних у середині слова фіксуємо випадіння не лише окремих звуків, але й звукосполучень або складів. До прикладу, говіркова форма числівника шиб 'д 'і'с 'ат «шістдесят» утворилася після втрати зубного глухого [т], внаслідок чого відбулася асиміляція за дзвінкістю й м'якістю: [стд '] > [сд'] > [з'д']. Цікаво, що спрощення цим не завершується. У словоформі шиб'д'і'с'ат звукосполучення передньоязикових зубних дисимілюється: [з'д'] > [йд'], результатом чого є варіант ший 'д 'і'с 'ат, що співіснує в говірці з формою 'шей 'д 'іс 'ат, де перший склад наголошений. Проте і це ще не все. Після опускання складу -ді- в говірці утворюються дублети шиій'с'ат і 'шейс'ат,наприклад: йойу'же 'шейс'ат двам'і'нула у'вос 'ан '. Отже, діереза спричинилася до появи цілого ряду інваріантів: шиіз 'д 'і'с 'ат, шиій 'д 'і'с 'ат /'шей 'д 'іс 'ат, шиій'с 'ат / 'шейс'ат.

Відпадіння складу -го- спостерігаємо в кількох лексемах з часовою семантикою: б'ад'н'і (< сєго дьнє «цього дня») «сьогодні» й утворених від неї прикметникових формах б 'аднашн 'і (чол. рід), 'с 'адн 'ашн 'айа (сер. і жін. рід), а також с'а'л 'ата (< сєго лЪта «цього літа») «цьогоріч»: 'с 'ад 'н 'і 'наша 'вочарадь в'іга'нат ' // 'с 'ал 'ата 'морква 'йос 'т 'і / 'тол 'к'і 'дробн 'ін 'кайа. Слід зазначити, що прислівник с 'а'л 'ата вживається в говірці паралельно з формою с 'а'гол 'ата: с 'а'гол 'ата мала'вата 'бул 'б'і нака'пал 'і, проте без усунення складу функціонують прикметники са'гол 'ат 'н 'і «цьогорічний» (в архаїчному прошарку), прашла'гол 'ат 'н 'і «минулорічний»: гр'і'б'і' прашла'гол 'ат 'н 'ійа/с 'а'гол 'ат 'н 'ійа па'йел 'і.

Результатом викидання складу є прислівник н 'аб 'а'ди «непогано», який утворився від сполучення не(ма) біди: н 'аб 'а'ди йа'ни 'живут ' та неозначений займенник час' «чогось» ( скорочення від ча'гос'): ча'с' 'ног'і 'крут'а. Склад втрачається також в іншомовних словоформах в 'іт 'і'нар «ветеринар»: а 'хв 'едар у нас в 'іт 'і'нарам; маци'кл 'ет «мотоциклет»: 'тол 'ік на маци'кл 'ет 'і 'йез 'д 'іу у л 'іска'ног 'і.

Подекуди - найчастіше у віддалених від наголосу складах - спостерігається усічення кінцевих звукових елементів (апокопа). Зокрема це явище фіксуємо у прислівникових формах Нараз' «нарізно»: йаНи уже дауНо Нараз' жи^вут ', мо «може»: мо/пайад 'іхот ' трох'і; іменниках Ножн 'і «ножиці»: падайм'іН 'е Ножн 'ій комонімах Норбау «Горбове», Н'ірау «Кірове», Л 'ен 'кау «Ленькове», маМ 'ек'ін «Мамекіне»: маМ 'ек'ін т 'аП 'ер н'ау Нашам калНоз 'і.

Здійснений у статті аналіз ілюструє численні фонетичні зміни, пов'язані зі втратою окремих звуків або звукосполучень, які відбулися переважно внаслідок усунення збігу приголосних або зіянь. Фактичний матеріал свідчить, що діереза у широкому розумінні є одним із найчастотніших синхронічних комбінаторних процесів, який відображає не лише специфіку фонетичної системи говірки, але й призводить до збагачення її лексичного складу.

Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні й описі інших комбінаторних змін сіверської говірки з метою уточнення її мовної основи.

Література

1. Бевзенко С. П. Вступ до мовознавства: Короткий нарис : навч. посіб. Київ : Вища школа, 2006. 144 с.

2. Тимошенко П. Д. Засоби милозвучності (евфонії) української мови. Українська мова в школі. 1952. № 4. С. 3-14.

3. Етимологічний словник української мови. У 7-ми т. / Укл. Г. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, А. П. Критенко та ін.; Редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Київ : Наук. думка. Т.1. 1982. 632 с.

Размещено на Allbest.ru