Функціональний потенціал автентичного інтернет-мему у медіакомунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра германської та слов'янської філології

Донбаський державний педагогічний університет

Функціональний потенціал автентичного інтернет-мему у медіакомунікації

Ананьян Е.Л.

кандидат педагогічних наук, доцент

У статті досліджено інтернет-мем як найбільш потенційно заряджений, інформаційно потужний та міжкультурно зорієнтований ресурс інтернет-комунікації сьогодення. Інтернет- мем визначається як різновид дискурсу, основною функцією якого є стрімке розповсюдження певних ідей, представлених у вигляді поєднання текстів та зображень. У статті розкрито комунікативний та прагматичний потенціал інтернет-мему, розглянуто його функції поширювати інформацію певного ідеологічного спрямування, демонструвати реакцію на події суспільного життя, імітувати реальність. Автор аналізує лінгвістичні особливості англомовного інтернет-мему та досліджує його лінгвокультурологічний потенціал у сучасному міжкультурному інтернет-просторі. Встановлено, що автентичний інтернет-мем як інтелектуальний продукт інтернет-дискурсу володіє певною тематикою, комунікативними цілями, лінгво-стилістичними особливостями, підкріплюється соціальним контекстом та екстралінгвістичними ресурсами. Підкреслено, що у лінгвістичному аспекті серед основних потенцій англомовного інтернет-мему слід робити ставку на емоційну реакцію реципієнта, скорочення соціальної дистанції між відправником інформації та її отримувачем, емотивне спонукання до подальшого розповсюдження цього медіапродукту. Уможливлення цих задач відбувається за умови специфічного використання лексичного, словотвірного, граматичного, пунктуаційного, стилістичного та графічного ресурсів мови. Доведено, що визначення інтернет-мему як медіаявища та потужність його функціонального потенціалу є питанням неоднозначним. Але, незважаючи на цю суперечливість поглядів, науковці погоджуються, що інтернет-мем бере участь у зміні мови комунікації, її стилістики; функціонує як ресурс створення неологізмів, оказіональних модифікацій та трансформацій на усіх рівнях мови; організовує креативне інтелектуальне дозвілля інтернет-спільноти; стає транслятором ідей, світогляду та ідеології; презентує соціальний досвід та ініціює процес критичного мислення тощо.

Ключові слова: інтернет-спілкування, інтернет-дискурс, медіапродукт, соціальний контекст, критичне мислення.

FUNCTIONAL POTENTIAL OF AUTHENTIC INTERNET MEME IN MEDIA COMMUNICATION

Ananian E.L.

Candidate of Science (Theory of Education), Associate Professor, Department of Germanic and Slavonic Linguistics, Donbas State Teachers' Training University

In the article `internet meme' as the most potentially charged, informationally powerful and cross-culturally orientated resource of internet communication is studied. `Internet meme' is defined as a variety of discourse with its main function to communicate the ideas designed as a combination of texts and images. In the article the communicative and pragmatic potential of the internet meme is disclosed, its functions such as to publicize the information with certain ideological background, to demonstrate the reaction to the public life events, to imitate reality are considered. The author analyses the linguistic features of the English- language internet meme, reveals its linguocultural potentialities in modern cross-cultural web. It is determined that an authentic internet meme as an intellectual product of internet-discourse possesses specific themes, communication goals, linguostylistic characteristics; it is reinforced by the social context and extralinguistic resources. It is emphasised that in the linguistic aspect among the main potentialities of the internet meme there is a reliance on the recipient's emotional response, on the shortening of social distance between the sender and the addressee and on the emotive motivation to the further propagation of this media product. The actualization of these objectives occurs in the context of the emotionally coloured use of vocabulary, word-building, grammar, punctuation, stylistics and graphology of the language. It is proved that the definition of `internet meme' and its functional potentialities continue to be matters of scientific discussions. But in spite of the extremely opposite views the scientists agree that the internet meme “participates” in the changes occurred in the language, its style and mode; it functions as a resource for neologisms, occasional modifications and transformations at all language levels; provides creative intellectual leisure activities to the internet community; becomes a converter of ideas, worldview and ideology; introduces social experience and initiates the critical thinking.

Key words: internet communication, internet discourse, media product, social context, critical thinking.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні глобальне використання комп'ютерних технологій та інтернет-ресурсів кардинально змінює стилістику спілкування. Так, в інтернет-комунікації з'являються продукти нового виміру, вербальний потенціал яких умотивований специфікою, умовами та контекстом їхнього використання. Вони наділені функцією репрезентувати концептуальні зміни у сприйнятті світу Людиною ХХІ століття. Поява та подальше функціонування цих нових продуктів інтернет-спілкування викликає потребу в проведенні аналізу їхньої мотивації, під час якого є можливість установити їхній потенціал у процесі передачі інформації, обміну нею та впливу на адресата тощо. Одним з таких найбільш потенційно заряджених, інформаційно потужних та міжкультурно зорієнтованих ресурсів інтернет-комунікації сьогодення вважається інтернет-мем, який визначається як різновид дискурсу, основною функцією якого є стрімке розповсюдження певних ідей, представлених у вигляді поєднання тексту та зображення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджуючи інтернет-мем, науковці (О. І. Дзюбіна, О. Г. Квят, О. П. Поліщук, С. І. Потапенко, Т. Є. Савіцька, О. І. Свінціцька, О. І. Чернікова, Ю. О. Шевлякова) розглядають різні теоретичні підходи до визначення цього феномену; вивчають його основні функції; установлюють мету та засоби використання мему в інтернет- просторі; аналізують складові мему, його форму, денотативне та конотативне наповнення; проводять оцінку практичного використання інтернет-мему в масовій комунікації тощо. Однак, незважаючи на таке широке аспектне вивчення інтернет-мему, його мовний та мовленнєвий потенціал залишається явищем маловивченим.

Мета статті - вивчити англомовний мем як одиницю інтернет- комунікації та дослідити його функціональний потенціал у сучасному міжкультурному інтернет-просторі.

Виклад основного матеріалу

Наприкінці ХХ століття англійський біолог та еволюціоніст Р. Докінз розширює межі своїх професійних інтересів дослідженням того, як досвід та знання зберігаються у свідомості людини та передаються наступним поколінням; у якому форматі людство кодує інформацію, обсяг якої стрімко збільшується, а контент стає все більш суперечливим. Вивчаючи питання, зазначені вище, науковець вводить поняття мему як універсального компонента культури, за допомогою якого людина пізнає оточуючий її світ. Р. Докінз пояснював свою ідею через установлення концептуальної схожості між двома явищами: еволюційним процесом розвитку живої природи та еволюцією культури. Так, на думку вченого, у природі функцію творця виконує молекула ДНК, яка постійно передається наступному поколінню і тим самим забезпечує та гарантує виживання виду. Саме цю позицію Р. Докінз переносить на культуру, культурну спадщину, запропонувавши подібну генну одиницю культури «мем», який є так званим культурним реплікатором, що в компресійній формі переносить культурний досвід, кодує світоглядні позиції з метою передати цей спадок наступним поколінням. Зауважимо, що в даному контексті акцентується увага не на своєрідних приколах зі стрічок соціальних мереж, а на продуктах, ядром яких є ідея, які презентують еволюцію суспільства в соціально-політичному та культурному аспектах [6].

Науковий пошук Р. Докінза стимулював учених різних галузей до подальшого вивчення мему. Так, народжувалися діаметрально протилежні точки зору щодо його виникнення (чи бере мем початок у свідомості окремої людини, чи народжується в культурному середовищі) та функції (чи є передавачем певного досвіду в компресійній формі, чи стає певним трендом у медіа сфері; чи є демонстратором культурної спадщини та репрезентує знання, чи відіграє роль вірусу).

Сьогодні з метою провести аналіз ролі та місця інтернет-мему в комунікації беруться також до уваги ідеї Р. Барта, які стали основою для застосування семіотичного підходу до вивчення мему. На думку науковця, мем - це своєрідний міф, у якому спостерігаємо дієвість трьохелементної системи: «означаюче» - «означуване» - «знак» [1].

Р. Барт вважає, що “міф являє собою особливу систему, і особливість ця полягає в тому, що він створюється на основі певної послідовності знаків, яка існує до нього; МІФ Є ВТОРИННОЮ СЕМІОЛОГІЧНОЮ СИСТЕМОЮ. Знак (тобто результат асоціації, концепту та акустичного образу) першої системи стає всього лише означаючим у другій системі” [1]. Науковець підкреслює, що матеріальні носії міфічного повідомлення (власне мова, фотографія, живопис, реклама, ритуали, будь-які предмети тощо), якими б різними вони не були самі по собі, як тільки стають складовою частиною міфа, зводяться до функції означування, усі вони являють собою лише вихідний матеріал для побудови міфа; їхня єдність полягає в тому, що всі вони наділяються статусом мовних засобів. Чи йде мова про послідовності букв або про малюнок, для міфа вони являють собою знакову єдність, глобальний знак, кінцевий результат, або третій елемент первинної семіологічної системи. Цей третій елемент стає першим, тобто частиною тієї системи, яку міф надбудовує над первинною системою [1]. Р. Барт зауважує, що це, “по-перше, мовна система, мова (або інші, подібні їй способи репрезентації); я буду називати її МОВОЮ-ОБ'ЄКТОМ, оскільки вона надходить у розпорядження міфа, який будує на її основі свою власну систему; по-друге, це сам міф, його можна називати МЕТАМОВОЮ, тому що це друга мова, ЯКОЮ говорять про першу. Коли семіолог аналізує метамову, йому не слід цікавитись будовою мови-об'єкта, враховувати особливості мовної системи; він бере мовний знак у його цілісності та розглядає його лише з точки зору тієї ролі, яку він відіграє в побудові міфа. Ось чому семіолог з повним правом однаково підходить до письмового тексту та малюнка: йому важлива в них та властивість, що обидва вони є ЗНАКАМИ, готовими для побудови міфа; і той і інший наділені функцією означування, і той і інший являють собою мову-об'єкт” [1]. Науковець підтверджує свою ідею яскравим прикладом міфічного висловлювання, де сам є “героєм ситуації”: “... я сиджу в перукарні, мені простягають номер журналу "Парі-Матч". На обкладинці зображено молодого африканця у французькій військовій формі; взявши під козирок, він дивиться вгору, можливо, на майоріючий французький прапор. Такий СЕНС зображення. Але яким би наївним я не був, я прекрасно розумію, що хоче сказати мені це зображення: воно означає, що Франція - це велика Імперія, що всі її сини, незалежно від кольору шкіри, вірно служать під її прапорами та що немає кращої відповіді критикам так званої колоніальної системи, ніж старанність, з якою цей молодий африканець служить своїм так званим гнобителям. І в цьому випадку переді мною є надбудована семіологічна система: тут є означаюче, яке саме являє собою первинну семіологічну систему (АФРИКАНСЬКИЙ СОЛДАТ ВІДДАЄ ЧЕСТЬ, ЯК ЦЕ ПРИЙНЯТО У ФРАНЦУЗЬКІЙ АРМІЇ); є означуване (у даному випадку це навмисне змішування належності до французької нації з військовим обов'язком); нарешті, є РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ означуваного через означаюче” [1]. Цим прикладом науковець демонструє, що “означаюче в міфі може бути розглянуте з двох точок зору: як результативний елемент мовної системи або як вихідний елемент системи міфологічної. Отже, нам знадобляться два терміни; у плані мови, тобто в якості кінцевого елемента першої системи я буду називати означаюче СЕНСОМ (АФРИКАНСЬКИЙ СОЛДАТ ВІДДАЄ ЧЕСТЬ ПО-ФРАНЦУЗЬКИ), у плані міфа я буду називати його ФОРМОЮ. Що стосується означуваного, то тут не може бути двозначності, і ми залишимо за ним найменування КОНЦЕПТ. Третій елемент є результатом кореляції перших двох; у мовній системі це ЗНАК, однак подальше використання цього терміна здається неминуче двозначним, позаяк у міфі (і в цьому полягає його головна особливість) означаюче вже створене зі ЗНАКІВ мови. Третій елемент міфологічної системи я буду називати ЗНАЧЕННЯМ. Використання цього слова є тим більш доречним, що міф дійсно має подвійну функцію: він водночас означає і оголошує, повчає і наказує [1]. Отже, матеріал, представлений вище, чітко демонструє, що в семіотичному підході інтернет-мем розуміється як продукт комунікації, якому властива ідеологічна функція і який націлений на певну аудиторію.

Аналіз підходу до вивчення інтернет-мему в лінгвістиці засвідчив, що він за своєю формою є певним шаблонним продуктом, створення якого в більшості випадків подібне до продукування рекламного слогану. У лінгвістичному аспекті серед основних потенцій інтернет-мему слід робити ставку на емоційну реакцію реципієнта, скорочення соціальної дистанції між відправником інформації та її отримувачем, емотивне спонукання до подальшого розповсюдження цього продукту. Уможливлення цих задач відбувається за умови специфічного використання лексичного, словотвірного, граматичного, пунктуаційного, стилістичного та графічного ресурсів мови.

Запропонований мем презентує проблемне питання “Where do you start if you want to change the world?”, адресоване Людині ХХІ століття. Фізичним контекстом цього мему виступає зал, де мають бути представлені фотороботи, які демонструють суперечливість сучасного світу: «великі інноваційні перемоги» проти «великих загроз», «перспективна соціалізація» проти «неминучої ізоляції». Показовим є те, що фотографії, замість того щоб бути тематично виставленими, накидані в одну загальну купу. Ця деталь наголошує, з одного боку, на хаотичності сучасного світу, а з іншого - на недбалому керуванні ним. З точки зору лінгвістичних ресурсів функція інтернет-мему впливати на аудиторію емоційно, натякнути на можливий варіант відповіді, але при цьому залишити саму відповідь безпосередньо реципієнтові, реалізується через еліптичні речення з використанням анафори: “The better the question. The better the answer. The better the world works”.

Інтернет-мем, представлений нижче, незважаючи на компресію у форматі, набуває максимальної потужності у змісті. Так, продовжуючи фразу “QUEEN ELIZABETH II BELIEVES in” контамінаційною комбінацією з використанням емотивно заряджених слів та словосполучень, ми створюємо максимально яскравий портрет легендарної особистості. Підкреслимо, що емоційний потенціал даного прийому посилюється також стилістичною градацією.

інтернет мем комунікативний

Підкреслимо, що дуже часто вагомою частиною контенту інтернет-мему може виступати цитата. Так реципієнт отримує інформацію, яка відповідає потребам сьогодення. За таких умов інтернет-мем виконує функцію нагадування про те, що інтелектуальна та культурна спадщина людства може озброїти Людину ХХІ століття вагомим досвідом для розв'язання важливих, доленосних питань сьогодення.

Таким чином, з лінгвістичної точки зору інтернет-мем не існує поза контекстом; у взаємодії вербалізації та візуалізації вибудовується комунікативна стратегія, яка демонструє актуальний порядок денний життя суспільства. Зазначимо також, що в контексті міжкультурної комунікації автентичні інтернет-меми через переклад адаптуються для представників іншого мовного середовища. При перекладі може відбуватися модифікація супровідного напису інтернет-мему, чужі для даної культури концепти замінюються на звичні, легко впізнавані концепти-аналоги, тим самим запобігаючи неадекватному розумінню інтернет-мему та виключаючи можливість його повної комунікативної неспроможності.

Висновки

Отже, матеріал, представлений вище, засвідчив, що визначення інтернет-мему як медіаявища та потужність його функціонального потенціалу є питанням неоднозначним. Позиції науковців суттєво різняться. Так, одні присвоюють інтернет-мему роль так званого викривача недосконалості, суперечливості та провокаційності сучасного світу, його тяжіння до гуманності, яке дуже часто нівелюється такою типовою для нього здатністю до конфронтації. Тоді як ідейні супротивники вважають, що популярні інтернет-меми, як правило, не містять значимої інформації, тим самим роблячи з них інформаційне сміття. Основним функціональним призначенням мему є викликати емоції через декодування реципієнтом його провокаційного контенту. Але, незважаючи на ці протилежні оцінки, за інтернет-мемом закріплюється потенція ініціювати процес критичного усвідомлення. Мем стає прообразом нових понять, результатом нового розуміння, не говорячи нічого значного, він алегорично натякає на існуючі соціально-політичні протиріччя та культурно-світоглядну суперечливість.

Література

1. Барт Р. Мифологии. URL: https://platona.net/load/bart_r_mifologii (дата звернення: 23.10.2020).

2. Дзюбіна О. І. Класифікація, структура та функціонування Інтернет-мемів в соціальних мережах Twitter та Facebook. Молодий вчений. Філологічні науки. 2016. № 2 (29). С. 375-379.

3. Рашкофф Д. Медиавирус! Как поп-культура тайно воздействует на ваше сознание. URL: https://journ-port.at.ua/publ/22-1- 0-585 (дата звернення: 25.10.2020).

4. Щурина Ю. В. Интернет-мемы как феномен интернет- коммуникации. Филология. 2012. № 3. С. 160-172.

5. Castano Dпaz C. Defining and characterizing the concept of Internet Meme. URL: http://www.scielo.org.co/scielo.php (дата звернення: 27.10.2020).

6. Dawkins R. The Selfish Gene. URL: https://www.academia.edu (дата звернення: 22.10.2020).

References

1. Bart R. Mifologii [Mythologies]. Available at: https://platona.net/load/bart_r_mifologii (accessed: 23.10.2020). (In Russian)

2. Dziubina O. І. Klasyfikatsiia, struktura ta funktsionuvannia Internet-memiv v sotsial'nykh merezhakh Twitter ta Facebook [Classification, structure and functioning of internet memes in social networks Twitter and Facebook]. Molody Vcheny. Filolohichni nauky. 2016. № 2 (29). С. 375-379. (In Ukrainian)

3. Rashkoff D. Mediavirus! Kak pop-kul'tura tajno vozdejstvuet na vashe soznanie [Media Virus: Hidden Agendas in Popular Culture]. Available at: https://journ-port.at.ua/publ/22-1-0-585 (accessed: 25.10.2020). (In Russian)

4. Shchurina Yu. V. Internet-memy kak fenomen internet- kommunikatsii [Internet memes as internet communication phenomenon]. Filologiia. 2012. № 3. С. 160-172. (In Russian)

5. Castano Dпaz C. Defining and characterizing the concept of Internet Meme. Available at: http://www.scielo.org.co/scielo.php (accessed: 27.10.2020). (In English)

6. Dawkins R. The Selfish Gene. Available at: https://www.academia.edu (accessed: 22.10.2020). (In English)

Размещено на Allbest.ru