Психологічний механізм розуміння тексту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічний механізм розуміння тексту

Наталія Акімова, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Стаття присвячено обґрунтуванню психологічного механізму розуміння тексту на основі узагальнення ґрунтовних сучасних розробок з указаної тематики. Зазначено, що питання про механізм розуміння тексту ще не отримало вичерпної відповіді. Найчастіше для пояснення психологічного механізму розуміння тексту використовують теорію гіпотез, теорію спільності значення, гіпотезу біологічної і функціональної схожості приписування значень, модель контекстуального семантичного обмеження слів, гіпотезу релевантності контексту, теорію дзеркальних нейронів та концепцію свідомого смислотворення. Проте використання методів узагальнення, аналізу та синтезу наукової літератури, елементів описового, корелятивного та концептуального аналізів дозволило висунути припущення, що психологічним механізмом розуміння тексту є взаємодія сенсу та значення.

Науковий аналіз зазначених понять привів до виокремлення їх диференційних ознак та дав підстави узгодити репрезентовані міркування у наступну гіпотезу: в результаті розуміння у свідомості суб'єкта виникають певні організовані уявлення щодо тексту - смисли, які згодом об'єктивуються у вторинний текст. Відтак психологічним механізмом розуміння є процес розкладання значень тексту на їх семантичні компоненти та утворення на цій основі власних вторинних смислів. Критерієм відбору прийнятних смислів може виступати контекст, що підтримує одні смисли та відкидає інші на основі спільності попереднього смислового змісту (Р. Краус, Н.В. Ігнатенко, В.В. Жовтянська, Г.В. Лосик), або ширше - спільний досвід, що формує такий спільний контекст (О.О. Залевська, М. Якобоні). Смисл виникає при зіткненні пропонованого текстом значення з наявними у свідомості реципієнта смислами за потреби їх узгодження; значення - загальне, об'єктивне, закріплене за словом, смисл - індивідуальний, суб'єктивний, не закріплений, а лише асоційований, тому він, як правило, ширший за значення.

Ключові слова: розуміння, розуміння тексту, механізм розуміння, значення, сенс, смисл.

Psychological mechanizm of text understanding

Nataliia Akimova

The article is devoted to the substantiation of the psychological mechanism of text understanding on the basis of a generalization of the scrupulous modern scientific works. It is noted that the question of the text understanding mechanism has not yet received an exhaustive answer. Often, hypothesis theory, the theory of community significance, the hypothesis of biological and functional similarity of attribution of meanings, the model of contextual semantic restriction of words, the hypothesis of the relevance of the context, the theory of mirror neurons, and the concept of conscious thought-making are used to explain the psychological mechanism of text understanding. Meanwhile, results of analysis and synthesis of scientific literature, elements of descriptive, correlative and conceptual analysis let propose that the psychological mechanism of text understanding is the interaction of meaning and sense.

The scientific analysis of these concepts led to the distinction of their differential features and gave reason to reconcile the representational arguments in the following hypothesis: sense is certain organized ideas about the text, it appears in the mind as a result of text understanding and represents into the secondary text. The psychological mechanism of understanding, respectively, is the process of decomposition of the text meanings into their semantic components and the formation of secondary sense on this basis. A criterion for selecting acceptable sense can be the context that supports some sense and rejects others based on the generality of the prior semantic content (R. Kraus, N.V. Ihnatenko, V.V. Zhovtyans 'ka, H.V. Losyk), or more widely - a common experience, which forms such a common context (O.O. Zalevs'ka, M. Yakaboni). The contact the text proposed meaning with sense that existing in the recipient minds for their agreement led to appear the new secondary sense of the of the meanings; meaning is general, objective, fixed by word, sense is individual, subjective, not fixed, but only associate, therefore, it is usually wider than meaning.

Keywords: understanding, text understanding, understanding mechanism, meaning, sense.

Вступ

Українська психологія все більше заглиблюється у коло суспільно важливих проблем, що мають широке застосування в сучасному світі, зокрема й у проблему розуміння тексту, якій присвячено низку ґрунтовних та безумовно актуальних праць Н.В. Чепелєвої, Н.М. Савелюк, Н.В. Харченко та ін. [18; 24; 25]. Зосереджуючись на різних видах текстів, вони вносять значний вклад у загальну теорії розуміння тексту, яка формується в Україні, набуваючи специфічного українського колориту, що відзначається взаємною узгодженістю та уважністю до деталей. Проте деякі аспекти цієї теорії поки що розроблені недостатньо та потребують окремих спеціалізованих досліджень. До таких питань належить і визначення узагальненого психологічного механізму розуміння тексту.

- теорія гіпотез (Краус, 1988): декодування мовленнєвого повідомлення відбувається через послідовне висування та перевірку гіпотез реципієнтом. Цей процес спрямований на виявлення серед безлічі значень доречних і, як правило, є згорнутим та неусвідомлюваним. Провідним фактором відбору при цьому виступає контекст [8];

- теорія спільності значення (Леонтьєв, 1996): у двох сенсах осіб, що спілкуються, є спільна частина - значення цього слова, - і тільки завдяки наявності такої спільної частини ми розуміємо один одного [10, с. 19];

- гіпотеза біологічної і функціональної схожості приписування значень (Залевська, 1999): значення в мозку різних людей пов'язані не тому, що вони є копіями деякого зовнішнього значення, а внаслідок того, що мозок у різних людей має біологічну і функціональну схожість щодо діяльності приписування значень ... навіть «найпростіші» значення, що використовуються нами в повсякденному житті, зовсім не є «простими»: за ними стоять складні когнітивні операції, які не можуть бути безпосередньо передані мовними формами. Звідси випливає, що мова не є «кодом» для таких операцій, вона тільки дає «ключі» для когнітивного конструювання; успішність користування такими ключами забезпечується ситуацією і контекстом. У ході спілкування нам тільки здається, що значення прямо міститься в мові. При оволодінні мовою діти засвоюють не абстрактну мовну систему, а повну систему когнітивного картування з усіма її перетинами і конфігураціями, супроводжувану засобами мовної маніфестації. Процеси, які відбуваються при функціонуванні значення, і в тому числі абстрагування, концептуальний перетин, категоризація і т. д. відбуваються з опорою на деякі приклади належності до того чи іншого класу об'єктів, прототипів, еталонів, на їх ознаки і ознаки ознак, на схожість і відмінності між ідентифікованими елементами мовного або енциклопедичного знання [6, с. 130-133];

- модель контекстуального семантичного обмеження слів (Ігнатенко, 2003): слова взаємно обмежують одне одного, внаслідок чого предметне значення слова змінюється залежно від його поєднання з іншими словами [7];

- гіпотеза релевантності контексту (Жовтянська, 2009): необхідним критерієм завжди є наявність загального смислу. І це цілком зрозуміло, тому що контекст завжди пов'язаний із суб'єктивною інтерпретацією, а значить суб'єктивною осмисленістю ситуації [5];

- теорія дзеркальних нейронів (Якобоні, 2011): дзеркальні нейрони кори головного мозку допомагають розуміти прочитане, внутрішньо симулюючи дію, про яку ми щойно прочитали, нібито ми власноруч зробили цю дію [27, с.115];

- свідоме смислотворення (Лосик, Фрідланд, Лебєдєв, Вартанов, 2016): сенс повідомленням надає свідомість індивіда. Вона є генератором сенсу власного повідомлення і детектором сенсу отримуваного повідомлення [11, с. 268].

Більшість актуальних наукових теорій розуміння тексту сконцентровано навколо значення і сенсу, взаємодія яких, ймовірно, і є механізмом розуміння. За свідченням Д.О. Леонтьєва, у російській і німецькій мовах у більшості випадків ці слова розглядаються як синоніми, а в англійській і французькій мовах переважно використовується тільки одне зі слів (англійське Meaning, а не sense і французьке Sens, а не Signification) [9, с. 8]. У російськомовній літературі плутанина доходить до того, що деякі автори розглядають смисли як окремий випадок значень, тоді як інші - значення як окремий випадок смислів [3; 22]. У психології теорія значень і сенсів вдосконалювалася в межах різних шкіл:

1. Згідно з необіхевіористською концепцією значення визначається як асоційована зі стимулом «репрезентативна реакція». Ця реакція сама в поведінці не проявляється, вона лише репрезентує суб'єкту готовність до реальної реакції. Тут психологічна структура значення розглядається лише у вузькому аспекті - з боку поведінкового (прагматичного) або конотативного значення. Знакові заступники реальних об'єктів (слова) отримують конотативне значення в результаті утворення системи умовних зв'язків між реальним стимулом і реальною реакцією, з одного боку, і стимульним (знаковим) заміщенням та «репрезентативною реакцією», з іншого. Як емпіричний аргумент на користь своєї умовнорефлекторної теорії значення Ч. Осгуд наводить відомий феномен «семантичного насичення»: при багаторазовому пред'явленні слова його сенс втрачається, подібно до того, як згасає умовний зв'язок без підкріплення [2, с. 197-237];

2. На думку представників когнітивної психології, категоріальне об'єднання стимулів виникає на основі близькості реакцій. Емпіричні дослідження показали, що в просторі уявлень про тварин, реконструйованому на базі оцінок подібності, «кішка» виявляється ближче до «собаки», ніж до «тигра», оскільки поведінково (функціонально) ознака «дикий - домашній» виявляється для реального носія мови більш істотною, ніж поняттєві підстави суворої біологічної класифікації видів [1, с. 176-184].

3. У межах діяльнісного підходу розробляється ідея функціонального значення. Один і той же предмет, наприклад, палиця, може бути для мавпи-антропоїда позитивною умовою, інструментом діяльності на тлі одного мотиву (дістати плід) і негативною умовою на тлі іншого мотиву (страху перед покаранням). Л.С. Виготський говорить про значення тільки в контексті дослідження мовленнєвого мислення. О.М. Леонтьєв пов'язує значення з виникненням мови і свідомості як знарядь виключно людської психіки [26, с. 20];

4. У психолінгвістиці два аспекти значення слова були розмежовані і протиставлені один одному: значення як об'єктивного психічного феномена і значення як суб'єктивного факту, що залежить від усвідомлення носієм мови свого мовлення [23, с. 13].

І.І. Матюшина, узагальнюючи історичні концепції значення і сенсу, виділяє «менталістський» та «лінгвоцентристський» підходи. На її думку, «менталісти» вбачають джерело сенсів у свідомості людини, а роботу мовлення розуміють як утілення, структуризацію, репрезентацію змісту свідомості в деяких знакових формах (Е. Гуссерль, Г. Фреге, В. фон Гумбольдт і О.О. Потебня); «лінгвоцентристи» вважають, що мова як ціле через свою внутрішню структуру породжує сенси відповідно до правил мови (представники - Л. Вітгенштейн, Ф. де Соссюр). Еволюція цих підходів привела до формування комунікативної концепції (будь-який сенс є комунікативним у тому аспекті, що він народжується не тільки в підсистемах адресанта S1 і адресата S2, він народжується у процесі їх зіткнення, взаємодії [14, с. 40]). Комунікативна гіпотеза підтверджується сучасними нейрофізіологічними дослідженнями, згідно з результатами яких співрозмовники інтуїтивно та інтерактивно домовляються про значення деяких слів, таким чином, що ці слова в контексті розмови отримують конкретні значення, відмінні від словникових, тому стороння людина далеко не завжди може зрозуміти сенс бесіди [27, с. 118].

Диференціація значення та сенсу в сучасній психології

В.М. Манакін стверджує, що лексичну пам'ять людини становлять саме найсуттєвіші семантичні ознаки; вони є також основою і самих лексичних значень. Лексичні значення слів та їх компоненти у такому розумінні можна розглядати як опорні моделі для формування смислового змісту, який стовідсотково ніколи не буде збігатися у різних людей та соціумів. Значення слова відбиває усталені знання про предмети та лінгвальний спосіб їх вираження. Лінгвістичний словник перелічує значення лексичних одиниць, а не їхні смисли. Семантика слова, що фіксується у філологічних словниках («найближче значення», за О.О. Потебнею), є вторинною, похідною відносно людських знань про світ» [13, с. 178].

Отже, розуміння розглядаємо як складний процес, що починається від сприймання, частково охоплює мислення та пам'ять (на етапі раціональної інтерпретації) і завершується у свідомості (де відбувається емоційна інтерпретація й усвідомлення). В результаті розуміння у свідомості суб'єкта виникають певні організовані уявлення щодо тексту - смисли, які згодом набувають вербальної форми, об'єктивуючись як вторинний текст (отриманий від реципієнта як реакція на прочитаний текст), у якому ці вторинні смисли репрезентовані. У такому тлумаченні розуміння його психологічним механізмом є процес розкладання значень тексту на їх семантичні компоненти та утворення на цій основі власних вторинних смислів. Відповідно критерієм відбору прийнятних смислів може виступати контекст, що підтримує одні смисли та відкидає інші на основі спільності попереднього смислового змісту (Р. Краус, Н.В. Ігнатенко, В.В. Жовтянська, Г.В. Лосик та ін.), або ширше - спільний досвід, що формує такий спільний контекст (О.О. Залевська, М. Якобоні).

Суттєвими диференційними ознаками значення та смислу є такі: смисл виникає при зіткненні пропонованого текстом значення з наявними у свідомості реципієнта смислами за потреби їх узгодження; значення - загальне, об'єктивне, закріплене за словом, смисл - індивідуальний, суб'єктивний, не закріплений, а лише асоційований, тому він, як правило, ширший від значення. Теза про те, що значення слів перелічені у словнику (В.М. Манакін має на увазі, певно, тлумачний словник), а смисли вочевидь формуються на основі компонентів значень, дає підстави шукати ці компоненти у словниках. Тобто семи, представлені у тлумачних словниках, можна розглядати як базу для формування смислів щодо зазначеного слова. А спільні семи слів, що становлять текст, утворюють текстуальні обмеження його розуміння. Отже, тлумачний словник можна використовувати для верифікації адекватності розуміння на основі зіставлення словникових сем та отриманих вторинних значень.

психологічний значення смисл текст

1. Henley N. (1969). A psychological study of the semantics of animal terms. J. verb, learn. & Verb, behavior, 8, 176-184.

2. Osgood С.E. (1952). The nature and measurement of meaning. Psychol. Bulletin, 49, 197-237.

3. Агафонов А.Ю. (2000). Человек как смысловая модель мира. Пролегомены к психологической теории смысла. Самара: Изд. Дом «БАХРАХ-М».

4. Бондарко А.В. (1978). Грамматическое значение и смысл. М.: «Наука».

5. Жовтянська В.В. (2009). Діалектика смислу і значення. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук.пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 11 (6), 173-182.

6. Залевская А.А. (1999). Введение в психолингвистику. М.: Российск. гос. ун-т.

7. Ігнатенко Н.В. Психологічна характеристика тексту й проблеми його розуміння

8. Краусс Р. (1988). Познание и общение. М.: Наука.

9. Леонтьев Д.А. (2003). Психология смысла: строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл.

10. Леонтьев Д.А. (1996). Значение и личностный смысл: две стороны одной медали. Психологический журнал, 17 (5), 19-30.

11. Лосик Г.В., Фридланд, А.Я., Лебедев А.Н., Вартанов А.В. (2013). Психология сознания человека и информационные технологи. Идеи О.К. Тихомирова и А.В. Брушлинского и фундаментальные проблемы психологии (к 80-летию со дня рождения). Материалы Всероссийской научной конференции (с иностранным участием). Москва, 30 мая - 1 июня 2013 г. М.: Московский государственный университет имени М.В. Ломоносова.

12. Лурия А.Р. (1979). Язык и сознание. Хомской Е.Д. (Ред.). М.: МГУ.

13. Манакін, В.М. (2012). Смисл і значення слова в аспектах контрактивної лексикології і перекладу. Нова філологія. Збірник наукових праць, 50, 177-180.

14. Матюшина І.І. (2007). Комунікативна природа смислу. (Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук). Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, Одеса.

15. Нестерова Н.М. (2009). Психолингвистика текста, или есть ли смысл в тексте. Вопросы психолингвистики, 9, 213-219.

16. Новиков А.И. (2007). Текст и его смысловые доминанты. М.: «Азбуковник».

17. Орап М.О. (2014). Психологічні основи організації мовленнєвого досвіду особистості. (Дис. док. психол. наук). Ін-т психології ім. Г. С. Костюка, Київ.

18. Савелюк Н.М. (2018). Психологія розуміння особистістю релігійного дискурсу. (Автореф. на здобуття наук. ступеня док. психол. наук). Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ.

19. Семенуха О.І. (2010). Психосемантика: тенденції та перспективи дослідження індивідуальної свідомості. Психологічні перспективи, Вип.15, 191-198.

20. Серова Т.С. (2009). Осмысление, понимание и фиксация информации исходного текста как программы предметного содержания и смыслового развития вторичного текста письменного перевода. Вопросы психолингвистики, 9, 231-241.

21. Серый А.В. (2002). Психологические механизмы функционирования системы личностных смыслов. Кемерово: Кузбассвузиздат.

22. Сорокин Ю.А. (1985). Психолингвистические аспекты изучения текста. М.: Наука.

23. Уфимцева А.А. (1986). Лексическое значение (Принципы семиологического описания лексики). Ю.С. Степанов (Ред.). М.: Наука.

24. Харченко Н.В. (2014). Розуміння як психологічний феномен. Психолінгвістика. Психолингвистика. Psycholinguistics, Вип. 15, 178-193.

25. Чепелєва Н.В. (1992). Психологія читання навчальної та наукової літератури в системі професійної підготовки студентів. (Автореф. дис. д-ра психол. наук). КДПІ ім. М.П. Драгоманова, Київ.

26. Шмелев А.Г. (1983). Концепция систем значений в экспериментальной психосемантике. Вопросы психологии, 4, 16-28.

27. Якобони М. (2011). Отражаясь в людях: Почему мы понимаем друг друга; пер. с англ. Л. Мотылев. М. ООО «Юнайтед Пресс».

Размещено на Allbest.ru