Морфонологічні типи і властивості вершинних дієслів словотвірних гнізд в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морфонологічні типи і властивості вершинних дієслів словотвірних гнізд в українській мові

Інна Демешко (Кропивницький, Україна)

Анотація

Морфонологічні типи і властивості вершинних дієслів словотвірних гнізд в українській мові

Демешко Інна

У статті визначено морфонологічні типи вершинних дієслів словотвірних гнізд в українській мові. З'ясовано їхні властивості за характером фіналі дієслівної основи, морфонологічними трансформаціями в морфонологічно маркованих похідних на різних ступенях деривації. Установлено, що для неподільних дієслівних основ характерні відкриті (МТ-1 -МТ-10) й закриті (МТ-ІІ - МТ-22) дієслівні основи, для подільних дієслівних основ - відкриті (МТ-1 - МТ-48) дієслівні основи. Для членованих дієслівних основ типовою є відкрита структура суфікса (V, VCV), тобто неприкрита або прикрито-відкрита (CV).

Ключові слова: морфонологія, словотвірне гніздо, вершинне дієслово, вокалічні, консонантні альтернації, морфонологічний тип.

Abstract

Morphonological types and properties of bases verbs of wordforming units in the ukrainian language

Demeshko Inna

The article describes the morphonological structure of wordforming units with indivisible and divisible bases verbs is clarified in the article and the morphonological types and properties of bases verbs of word-forming units in the Ukrainian language are determined. The morphonological structure of word-forming units is determined by the structure of the apical verb, morphonological transformations, morphonological positions, morphonological type, morphonological model. The ending of the verb base, which undergoes changes under the influence of the initial of the formant, signalize morphonological transformations. All word-forming units with an inarticulate verb are divited among 22 morphonological types, with an indivisible verb is divided between 50 morphonological types, notice the character of the verb base, complex morphonological transformations (consonant or vocal alternations, types offinal consonant base), open, closed), increase of radical or suffix morpheme, change of accent positions (shift of emphasis on root or suffix morpheme). Morphonologically marked deverbatives of substantive, adjectival, verbative, adverbial blocks are analyzed. The character of realization and regularity of morphonological phenomena in word formation during the formation of deverbatives are influenced by structural and phonemic properties, characteristics of creative bases and word-forming affixes, features of the contact zone on the morpheme seam, stress position, truncation, number of syllables. Indivisible verb bases are characterized by open and closed verb bases, divisible verb bases are characterized only by open verb bases. For articulated verb bases, the open structure of the suffix (V, VCV) is typical, open or cover-open (CV). Analyzing the bases verbs of word-forming units in the Ukrainian language, it is appropriate to take into count the indivisibility and divisibility of bases verbs, the final formative basis, variability / non-variability of verb bases, formant initials, morphonological transformations, morphonological positions, presence / absence of constraints in compatibility.

Keywords: word-forming morphonology, word-forming unit, bases verb, alternations, morphonological type.

Постановка проблеми. Проблема словотвірної морфонології залишається однією з центральних у мовознавстві. Незважаючи на тривалі студіювання словотвірної морфонології, словотвірна морфонологія словотвірних гнізд девербативів комплексно ще не вивчена, що дає підстави вивчити ці актуальні питання в мовознавчій україністиці. Новітні наукові спроби спрямовані на визначення сутності і функційної значущості словотвірної морфонології, установленні детермінантів морфонологічних перетворень у структурі похідних і встановленні морфонологічних класів десубстантивів, деад'єктивів і девербативів словотвірних гнізд, визначенні функцій морфонологічних моделей, залучених до процесів словотворення, установленні структурних типів словотвірних парадигм відповідних ЛСГ іменників, дієслів, виокремленні зон словотвірних парадигм за частиномовною належністю дериватів, прогнозування творення нових слів у зв'язку з динамічним розвитком лексичної системи та ін. Актуальність дослідження зумовлена вивченням морфонології словотвірних гнізд з вершинним дієсловом, описом морфонологічних трансформацій дієслівних основ і вплив на них суфіксальних морфем, установленням морфонологічних класів і типів вершинних неподільних і подільних вершинних дієслів словотвірних гнізд в українській мові.

Мета статті - установити морфонологічні типи вершинних дієслів словотвірних гнізд із неподільними (нечленованими) і подільними (членованими) дієслівними основами. Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань: 1) установити морфонологічні типи вершинних дієслів словотвірних гнізд із неподільними (нечленованими) і подільними (членованими) дієслівними основами; 2) з'ясувати специфіку морфонологічних типів за характером фіналі дієслівної основи, морфонологічними трансформаціями в морфонологічно маркованих похідних на різних ступенях деривації в українській мові.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На початку ХХІ ст. з'являються праці, присвячені дослідженню морфонологічних процесів у словозміні та словотворі староукраїнської мови другої половини XVI-XVIII ст. (Русаченко, 2004), дериваційної морфонології російських говорів (Антипов, 2002), типологічному аналізу морфонології неспоріднених мов (старогрецької, латинської, германських мов) (Даниліна, 2012), російські морфонологічні явища, морфонологічне варіювання при словозміні та словотворенні (Кукушкіна, 2016).

Відповідним чином значно зріс інтерес морфонологів до опису мовних систем і їх фрагментів (О. М. Вольф, Б. Махамаду, Д. Б. Очирова, В. Піреллі, М. А. Рибаков, В. Ф. Сухопар, М. М. Шабанов та ін.). Б. Махамаду проаналізував становлення морфонології як розділу мовознавства, питання теоретичної морфонології, актуальні питання, які порушувалися представниками Московської фонологічної школи (Нелюба, Редько, 20122016). Водночас питання словотвірної морфонології віддієслівних дериватів в українській мові залишається відкритим. Це зумовлює актуальність дослідження словотвірної морфонології девербативів у синхронному аспекті з елементами етимологічного аналізу з метою вивчення особливостей морфонологічних трансформацій словотвірних гнізд із вершинними дієсловами (нечленованими і членованими, питомими та іншомовними). Словотвірне гніздо (СГ) стало предметом дериватологічних студій В. В. Ґрещука, О. В. Дияк, О. А. Земської, Є. А. Карпіловської, Н. Ф. Клименко, М. П. Лесюка, Л. Є. Рибачківської, О. К. Степаненко, Г. М. Потапової, Г. В. Пристай; О. М. Тихонова, І. С. Улуханова, М. Ю. Федурко, Л. В. Щигло та ін. М. Ю. Федурко (2006) здійснила дослідження української словотвірної морфонології комплексних одиниць на матеріалі відсубстантивних словотвірних гнізд, О. В. Дияк (2006) - структурно-семантичну організацію словотвірних гнізд із коренями на позначення металів, С. Ю. Жарко, І. М. Шпітько (2011) - структурно-семантичні особливості словотвірного гнізда з вершинним словом «море» в російській, українській і словацькій мовах, Г. В. Пристай (2013) - на матеріалі відприкметникових словотвірних гнізд, Л. В. Щигло (2014) - структурно-семантичні особливості словотвірних гнізд з основами-вершинами дієслів з категорійним значенням активного руху в сучасній німецькій мові, Л. Є. Рибачківська (2015) - структуру словотвірних гнізд з вершинами-онімами в українській та англійській мовах, В. Д. Пономаренко, О. О. Дудка (2018) - структурно-семантичну характеристику словотвірного гнізда з вершиною «Зима».

На сучасному етапі розвитку українського словотвору досить гостро постає проблема класифікації вершинних дієслів у словотвірному гнізді, що сприяє морфонологічній кваліфікації девербативів, установленню морфонологічних типів чергувань при творенні девербативів, морфонологічних типів, класів словотвірних гнізд із нечленованими (неподільними) й членованими (подільними) дієслівними основами-вершинами, морфонологічних моделей, визначенню й прогнозуванню словотворчих засобів, що визначають морфонологічну специфіку словотвірних гнізд із вершинними дієсловами, а також при творенні неолексем. Сучасні дослідження зі словотвірної морфонології мають базуватися не тільки на морфемоцентричноу підході, а й основоцентричному, що дасть змогу встановити правила та причини морфонологічного варіювання твірних основ. Новітні наукові спроби спрямовані на визначення морфонологічних класифікацій дієслівних основ у сучасній українській мові. СГ унаочнює словопороджувальну активність твірного слова, дає змогу показати наочно перспективний підхід із ретроспективним, забезпечуючи цим повний опис словотвірних процесів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дієслівні основи можуть бути відкритими й закритими. Для неподільних (нечленованих) дієслівних основ характерні відкриті (МТ-1 - МТ-10) й закриті (МТ-11 - МТ-22) дієслівні основи, для подільних (членованих) дієслівних основ характерні відкриті (МТ-1 - МТ-50) дієслівні основи. Для членованих дієслівних основ типовою є відкрита структура суфікса (V, VCV), тобто неприкрита або прикрито-відкрита (CV). СГ з вершинними дієсловами розподілено на морфонологічні типи на основі морфонологічної трансформації, яка маркує морфонологічну структуру дериватів відповідної словотвірної парадигми і визначає морфонологічну специфіку типу. Враховуючи неподільність / подільність, характер дієслівної основи, що дало змогу виділити морфонологічні типи вершинних дієслів СГ:

1. Неподільні (нечленовані) відкриті До: МТ-1 (перший морфонологічний тип): вити вит-ок, вит-к(ий); МТ-2: бути - прибути - прибу-ток; МТ-3: брати - бра-нець, давати - дава-лець; МТ-4: жити - жит-л(о); пити - пит-в(о), пит-ець МТ-5: дути - видути - видимати; МТ-6: гріти -грі-лк(а); піти - пі-вень, пі-сн'(а); МТ-7: мати - май-н(о); дати (628) (псл. dati, davati (і.-є. *do-, do-u-)) (ЕСУМ, 2, с. 13) - давати - дава-лець (подавець), дат-ок (дар, жертва; діал. пожертва (Львів. лекс. с. 227)); МТ-8: крити - кр-овл(а), [кр'- івл'(а)] (покрівля); МТ-9: йня'/ти (649) - результат видозміни звукової форми яти ( < jQti) «брати», яка з префіксами вън-, сън- (въняти < уъп-jQti, съняти < съп-jQti) після того, як прийменники въ, съ кінцеве -н втратили, сприймається як проста основа з початковим н і в такій формі закріпилася і при інших префіксах (ЕСУМ, 2, с. 326); вийняти - виїм-к(а), прийняти - приймати - прийом-0; МТ-10: мити - ми)-уч(ий), нити - ни)-уч(ий).

Неподільні (нечленовані) закриті До: МТ-11: вести - вед-ен'н'(а), вед'-ін'н'(а); МТ- 12: могти - мож-лив(ий); МТ-13: бігти - біж-енець; МТ-14 (наголошений корінь): прясти

- пряд'-ін'н'(а); МТ-15 (наголошений інфінітивний суфікс -ти): мести - мет'-іль; МТ-16: верзти - верз'-ін'н'(а); МТ-17: волокти (псл. *velkti «волокти, тягти» (ЕСУМ, 1: 420)) - волочити - волоч-ін'н'(а); МТ-18: гризти - гриз-ун; МТ-19: йти - піти - пойд-0(а); МТ-20: ректи - річ-0, відректи - відреч-ен'н'(а), від-вроч-и-ти (відвести нещастя) - відроч-ува-ти; до-ректи - дорік-а-ти, доріка-н'н'(а), зректися - зреч-ен'н'(а); сікти - січ-0, січ-ен(ий); текти - тік-0, теч-0(а); МТ-21: рости -ріст-0; МТ-22: пасти - паст-ух. П одільні (членовані): МТ-1 -а-: писати - писа-н'н'(а), читати - чита-н'н'(а); МТ-2 -а-: лизати - лиз-ун, лиж-уч(ий); МТ-3 -а-: буяти - буя'-н'н'(а); МТ-4 -а-: держати - держ- ав(а); МТ-5 -а-: ламати - поламати - поламл-ен(ий); МТ-6 -а-: зав'язати - зав'язь-0; МТ-7

-а-: верещати - вереск-0; МТ-8 -а-: пускати - пу/шч/-ен'н'(а), пу/шч/-ен(ий); МТ-9 -а-: лежати - ліж-к(о); МТ-10 -а-: кусати - кус'-ій; МТ-11 -а-: спати - спл'-ух; сосати - сос-ун; МТ-12 -а-: вішати - віша-лк(а); МТ-13

-а-: жати - жнець, жн'-ій, жменя, падати - пад'-іж; МТ-14 -а-: плакати - плач-0, плач-уч(ий); МТ-15 -а-: казати - каж-учи, різати -ріж-уч(ий),різ'з'-О(а), різь-б(а); МТ-16 - а-: відати - повідомити - повідомл-ен(ий); МТ-17 -и-: варити - вар'-ін'н'(а), говорити - говор'-ін'н'(а); МТ-18 -и-: носити - нос'-ій, нош-О(а); МТ-19 -и-: водити - водж-ен'н'(а); МТ-20 -и-: творити - твор'-ін'н'(а); МТ-21 -и-: вабити - вабл-ен'н'(а); МТ-22 -и-: місити

- вимісити - виміш-ен(ий); МТ-23 -и-: креслити - кресл'-ар; МТ-24 -и-: графити - графл- ен'н'(а); МТ-25 -и-: містити - змістити - зміщ-ен(ий); МТ-26 -и-: разити - вразити - враж-ен(ий); МТ-27 -и-: їздити - їждж-ен(ий); МТ-28 -и- робити - робл-ен(ий), робоч- О(ий); МТ-29 -и-: садити -сад'-ачи; МТ-30 -и-:родити - зарід-О, зародж-ен'н'(а); МТ-31

-и- корити - покорити - покір-лив(ий); МТ-32 -и-: спокусити - спокуш-ен(ий); МТ-33 -и-: журити - жур-б(а); МТ-34 -и-: зичити - позичити - позик-О(а); МТ-35 -и-: радити - рад-О(а); МТ-36 -и-: переселити - пересел-енець; МТ-37 -о-: полоти - пол-ен(ий); МТ-38 -і-: хотіти - хоті-н'н'(а); МТ-39 -і-: вертіти - верт-ун; МТ-40 -і-: висіти - віш-ак; МТ-41

-і-: летіти - підлетіти -підліт-О; МТ-42 -і-: кипіти - кипл'-ач(ий); МТ-43 -о-: кроїти

- крій-О; МТ-44 -у-: гнути - гну-т(ий), згинати - згин-О;

МТ-45 -у-: пнути - впнути - впинати; випнути - випинати, випин-О, випина-н'н'(а), нав-випин-к(и); МТ-46 -у-: прагнути - прагн-ен'н'(а);

МТ-47 -ува-: віншувати - віншува-н'н'(а), диктувати - дикт-ант, інформувати - інформ-атор; МТ-48 -ва-: кувати 1 (212) (формувати метал); псл. (ЕСУМ, 3, с. 121) - коваль, ков-ач; МТ-49 -ну-: киснути - кис-л(ий) - кис'-іль; МТ-50 -с-: п'я'сти (144) - п'я'- льц'(а), п'я'-льц'(і).

Отже, спектр морфонологічних типів вершинних дієслів словотвірних гнізд в українській мові досить ємний, він охоплює словотвірні гнізда морфонологічних типів неподільних (нечленованих) і подільних (членованих) вершинних дієслів словотвірних гнізд. Із неподільними вершинними дієсловами - 5 морфонологічних класів, із подільними вершинними дієсловами - 7. Із неподільними вершинними дієсловами - 22 морфонологічні типи, із подільними вершинними дієсловами - 50. Обстежувані вершини словотвірних гнізд віддієслівних дериватів характеризуються різним категорійно-дериваційним потенціалом морфонологічно маркованих девербативів. Аналізуючи вершинні дієслова словотвірних гнізд в українській мові, доречно враховувати неподільність і подільність вершинних дієслів, фіналь твірної основи, варіативність / неваріативність дієслівних основ, ініціаль форманта, морфонологічні трансформації, морфонологічні позиції, наявність / відсутність обмежень у сполучуваності з формантом (Демешко, 2020).

Таким чином, фіналь морфонологічної структури твірної основи та ініціаль форманта визначають характер морфонологічного супроводу словотвірних процесів. Морфонологічну структуру словотвірних гнізд визначає морфонологічна структура вершинного дієслова, морфонологічні трансформації, морфонологічні позиції, морфонологічний тип, морфонологічна модель. Елементи дієслівної основи, які зазнають змін під впливом ініціалі форманта, сигналізують про можливі морфонологічні зміни (усічення, консонантні, вокалічні альтернації, нарощення суфіксальної чи кореневої морфем, модифікації наголосу) в девербативі.

Структура та наповнення словотвірних гнізд із вершинними дієсловами залежить від словотвірних значень, що сформовані певною лексико-словотвірною групою твірних дієслів та словотворчим засобом, походженням та частотою вживання дієслова. На словотвірну спроможність віддієслівних питомих та іншомовних віддієслівних утворень впливає їхня функційно-стильова характеристика: у загальномовних дієслів по-різному наповнені словотвірні зони словотвірної парадигми: це переважно чотири або три словотвірні зони (біг/ти (230 похідних, вербальна, субстантивна, ад'єктивна, адвербіальна зони) - біг-а-ти, біж-енець, біжен-ств(о), біжен-ськ(ий), біж-ком); берег/ти (61 похідне, вербальна, субстантивна, ад'єктивна зони) - берегти-ся, береж-ін'н'(а), береж-ен(ий); жа/ти 1 (зрізати стебла рослин) (125) - псл. zqti, а також з псл. gbnati, укр. гнати і його відповідниками; іє. *guhen «бити» (ЕСУМ, 2, с. 188) - жати-ся 1, жа-т(ий), жн-ив(а), до-жати 1, дожин-а-ти

- дожин-О, дубл'/ува/ти - дублювати-ся, дублюва-н'н'(а), дубл-ер, дублер-ськ(ий), продублювати (11 похідних, вербальна, субстантивна, ад'єктивна, адвербіальна зони), у 210 вузькоспеціальних дієслів - одна або дві, зрідка три, словотвірні зони словотвірної парадигми (діал. балавуч/и/ти «сидіти без діла, лінуватися» (ЄСУМ, 1, с. 123); діал. брб]/і/ти «пустувати, грішити»; - запоз. з біл. мови (ЕСУМ, 6, с. 11) (діал. «пустувати» (Лекс. львів. с. 109), у-броїти, на-броїти «нашкодити» (Лекс. львів. с. 471); діал. дерг/а/ти (11 похідних, вербальна, субстантивна, ад'єктивна зони) «чесати дергальним гребінцем»; псл. продовжує іє. *derhn-, що є поширенням кореня *der- «дерти» формантом -gh-, дерг-0(а) «щітка для чесання прядива», дерга-вк(а), дерг-ар «той, хто пряде линви», дерг-ач «знаряддя для витягування цвяхів», дергун-ець «танцець», дерга-льн(ий), об-дергати - обдерж-ин(и) «зчесана вовна» (ЕСУМ, 2, с. 28).

Отже, на характер реалізації і регулярність морфонологічних явищ у словотворенні під час творення девербативів впливають структурно-фонематичні властивості, характеристики твірних основ та словотворчі афікси, особливості контактної зони на морфемному шві, позиція наголосу, усічення, кількість складів тощо.

Проведене дослідження дає змогу спрогнозувати морфонологічні операції, установити трансформації віддієслівних похідних, передбачити морфонологічну структуру дериватів СГ із вершинним дієсловом, враховуючи специфіку морфонологічної системи під час творення нових слів (це переважно складні слова субстантивної та ад'єктивної зон, утворені способом складання основ із суфіксацією, зрідка прості слова): відроджувальник, ґуґлозаміщення, дончиковідкриття, економіковбивчий, євросподівання, законотворення, слововиявлення, повертальник та ін. Безперечно, що нас буде цікавити походження мов, чий розвиток можна простежити на підставі наявних фактів про мовні явища, закарбованих у словознавчих працях - словниках (С. Караванський).

Таким чином, вивчення особливостей морфонологічної адаптації девербативів в українській мові дає змогу дослідити механізм модифікації основи, морфонологічні властивості основного корпусу формантів, які викликають морфонологічні модифікації мотиватора. Елементи дієслівної основи, які зазнають змін під впливом ініціалі форманта, сигналізують про морфонологічні зміни. Проведене дослідження дає змогу з'ясувати морфонологічні операції, установити трансформації девербативів, передбачити морфонологічну структуру дериватів словотвірних гнізд із вершинним дієсловом при творенні неолексем.

морфонологія український мова

Висновки дослідження і перспективи

Фіналь морфонологічної структури твірної основи та ініціаль форманта визначають характер морфонологічного супроводу словотвірних процесів. Морфонологічну структуру словотвірних гнізд визначає структура вершинного дієслова, морфонологічні трансформації, морфонологічні позиції, морфонологічний тип, морфонологічна модель. Фіналь дієслівної основи, що зазнає змін під впливом ініціалі форманта, сигналізує про можливі морфонологічні трансформації. Консонантні чергування в українській мові при творенні девербативів виконують функції інтенсифікатора словотвірного значення, диференціюють лексичні омоніми, демонструючи взаємозв'язок різних мовних рівнів (фонологічного, морфемного, лексичного). Ці закономірності доречно враховувати при морфонологічному, морфемному, словотвірному, морфологічному аналізі та описі девербативів.

Отже, аналізуючи вершинні дієслова словотвірних гнізд в українській мові, доречно враховувати неподільність і подільність вершинних дієслів, фіналь твірної основи, варіативність / неваріативність дієслівних основ, ініціаль форманта, морфонологічні трансформації, морфонологічні позиції, наявність / відсутність обмежень у сполучуваності з формантом. Специфіку кожного морфонологічного типу визначено за характером фіналі дієслівної основи, за морфонологічними трансформаціями в морфонологічно маркованих похідних у словотвірному гнізді.

Перспективу подальшого дослідження словотвірної морфонології девербативів убачаємо у визначенні морфонологічних типів у межах морфонологічних класів.

Бібліографія

1. Демешко І. М. Морфонологічні класи словотвірних гнізд із нечленованими вершинними дієсловами в українській мові / І. М. Демешко // Наукові записки. Вип. 187. Серія : Філол. науки. - Кропивницький : КОД, 2020. - С. 115-121.

2. Демешко І. М. Морфонологічні класи словотвірних гнізд із членованими вершинними дієсловами в українській мові / І. М. Демешко // Філологічний часопис : зб. наук. праць / гол. ред. О. Ю. Зелінська. - Умань : ВПЦ «Візаві». 2020. Вип. 1 (15). - С. 38-44.

3. Махамаду Б. Истоки морфонологии (Морфонология в трудах ученых московской фонологической школы) / Б. Махамаду // Вестник РУДН. Серия : Теория языка. Семиотика. Семантика. 2012. №4. - С. 13-18.

4. Нелюба А., Редько Є. Словотворчість незалежної України. 2012-2016. Словник / укл. А. Нелюба, Є. Редько; заг. ред. А. Нелюби. - Х. : Харківське історико-філологічне товариство, 2017. 460 с.

References

1. Demeshko, І. M. (2020). Morfonolohichni klasy slovotvirnykh hnizd iz nechlenovanymy vershynnymy diieslovamy v ukrainskii movi [Morphonological classes of word-forming units with inarticulate verbs in the Ukrainian language]. Naukovi zapysky. Vyp. 187. Seriia : Filol. nauky. Kropyvnytskyi, 2020, pp. 30-33.

2. Demeshko, І. M. (2020). Morfonolohichni klasy slovotvirnykh hnizd iz chlenovanymy vershynnymy diieslovamy v ukrainskii movi // [Morphonology of word-forming units of recruiters with a membership vertex to the consonant group. Linguistic Bulletin]. Filolohichnyi chasopys : zb. nauk. prats. Uman, pp. 61-77.

3. Makhamadu, B. (2012). Istoki morfonologii (Morfonologiya v trudakh uchenykh moskovskoj fonologicheskoj shkoly) [Sources of morfonologii (Morfonologiya in labours of scientists of Moscow phonological school)]. // Vestnik RUDN. Seriya : Teoriya yazyka. Semiotika. Semantika. 2012. №4. pp. 13-18.

4. Neliuba, A., Redko, Ye. (2017). Slovotvorchist nezalezhnoi Ukrainy. 2012-2016. Slovnyk [Word formation of independent Ukraine. 2012-2016. Dictionary], Kharkiv. 460 p.

Размещено на Allbest.ru