Посесивні географічні назви на *-ovb/*-evb Лівобережжя у XVIII ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

ПОСЕСИВНІ ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ НА *-оуь/*-єуь ЛІВОБЕРЕЖЖЯ У ХVIII ст.

КУПЧИНСЬКА Зоряна - доктор філологічних наук

доцент кафедри української мови

імені професора Івана Ковалика

Львів



Анотація

У статті розглянуто географічні назви на *-оуь/*-єуь Лівобережжя у XVIII ст. Джерельною базою ойконімного матеріалу слугували історичні пам 'ятки та довідкова література. Встановлено, що ойконіми на *-ovb/*-evb цієї частини України мають особливості щодо структури та їхніх твірних основ. Виокремлено та проаналізовано репертуар антропо- німів, які засвідчено в ойконімії на *-оуь/*-єуь Лівобережжя, схарактеризовано координати обширу географічних назв на *-оуь/*-єуь у XVIII ст. на досліджуваній території.

Ключові слова: ойконім на *-оуь/*-єуь; Лівобережжя; genetivus posse- ssivus; твірна основа; антропонім; ареал.



Annotation

POSSESSIVE GEOGRAPHICAL NAMES ENDING IN *-ovb/*-evb OF THE LEFT BANK IN XVIII CENTURY

KUPCHYNSKA Zoriana - Doctor of Philological Sciences, Associate Professor, Department of Ukrainian Language named after Professor Ivan Kovalyk, Lviv Ivan Franko National University (Ukraine, Lviv)

The purpose of the article is to analyze the oyconyms ending in *-ovb/*-evb of the Left Bank in XVIII century.

In fact, for the first time, the creative stems of these oyconyms have been analyzed on the basis of extensive systematic empirical material, and the configuration of the areal of a certain historical period on the territory of the Left Bank was reconstructed.

Represented anthroponymycon, separated from geographical names, confirms that this historical territory, by ethnic composition, is uniquely Ukrainian, since the repertoire of proper names of people corresponds in general to the anthroponymycon of Ukraine; they have represented ancient Slavic composite and decomposite anthro- ponyms. The author found out a lot of new composites which were characteristic of the Hetmanate period; deappellative proper names of people prevail, identifying a large group of canonical names, which via suffixation adapted to the Ukrainian proper names. Only about 12% of proto-surnames could not be identified in the written sources available to us, but these proper names somehow correspond to the all- Ukrainian tendencies and structural types of this class of onyms.

In the oyconymy ending in *-ovb/*-evb of the Left Bank typical names of this model, which were substantivated, prevail. There are only circa 7% registered composite names, in which this process in the period of XVIII century has not yet taken place. They have much in common with microtoponymy, in particular used descriptive constructions with specification, genetivus possessivus, additional distinguishing of the same onyms by anthroponyms ending in *-ovh/*-evh, already existing proper names are specified by onyms of the investigated type.

Coordinates of the areal of oyconyms ending in *-ovh/*-evh within the Left Bank of a historical period of the XVIII century are characterized by the fact that these geographical names are concentrated around large centers.

The prospect of the article is: 1) to investigate different historical regions of Ukraine according to this scheme; 2) to examine other types of oyconyms on the territory of the Left Bank (Hetmanate period); 3) to analyze geographical names (and its creative stems) of these territories of every historical period, which would make it possible to outline the repertoire of proper names ofpeople.

Keywords: oyconym ending in *-ovh/*-evh; the Left Bank; genetivus possessives; creative stem; anthroponym; areal.



Постановка проблеми

У 1667 році після Андрусівського перемир'я між Московським царством і Річчю Посполитою виокремилася частина історичного регіону України Лівобережжя (Гетьманщина), яка фактично існувала впродовж другої половини XVII ст. - XVin ст. Сьогодні це територія Чернігівської, Полтавської, лівобережної частини Київської й Черкаської областей, північна частина Дніпропетровської області. Важливо проаналізувати посесивну ойконімію цих теренів у XVin ст., адже присвійні географічні назви свідчать про деякі суспільно-економічні процеси, зокрема розвиток приватної власності, у посесивній ойконімії репрезентовано антропонімікон, який характерний для цього історичного регіону, що вказує на етнічний склад Лівобережжя. ойконім антропонім географічний назва

Мета статті - проаналізувати ойконіми на *-ovb/*-evb Лівобережжя XVIII ст. Досягнення окресленої мети передбачає вирішення таких завдань: максимально повно зібрати вперше зафіксовані у ХVШ ст. географічні назви цього типу; виокремити антропоніми, що стали мотиваційною базою досліджуваних ойконімів; дослідити структуру географічних назв на *-ovb/*-evb; з'ясувати конфігурацію ареалу цих онімів у межах Лівобережжя на аналізованому історичному зрізі.

Об'єктом дослідження є загальнослов'янський тип географічних назв на *-ovb/*-evb. Предметом вивчення - структурні, лексико-семантичні та ареальні особливості ойконімів на *-ovb/*-evb Лівобережжя. Джерельною базою цієї розвідки є пам'ятки XVIII ст.

Наукова новизна цієї розвідки полягає в тому, що архаїчний тип ойконімів на *-ovb/*-evb Лівобережжя XVIII ст. ще не досліджено. Фактично вперше на основі широкого систематизованого емпіричного матеріалу проаналізовано твірні основи цих ойконімів та відтворено конфігурацію ареалу у визначений історичний період на території Лівобережжя.



Аналіз досліджень

Ойконіми на *-ovb/*-evb належать до одного з най- архаїчніших і найпродуктивніших загальнослов'янських типів географічних назв. У слов'янській топономастиці ойконімію цього типу досліджували: П. Черни і П. Ваша (Cerny & Vasa, 1907), О. Франк (Frank, 1932), А. Профоус (Profous, 1957), В. Шмілауер (Smilauer, 1960). Українська частина загальнослов'янського ареалу представлена великою кількістю цих назв (за нашими даними - більше семи тисяч одиниць у діахронії) (Купчинська, 2016, с. 7691088), вони мають особливості щодо семантики і структури твірних основ та їхнього ареалу в діахронії. Частково про них писали в наукових працях українські ономасти: Д.Г. Бучко (1990), М.М. Габорак (1999), О.В. Іваненко (2017), Ю.О. Карпенко (1973), В.В. Котович (2000), З.О. Купчинська (1993, 2012b, 2015, 2016), В.В. Лучик (2014), Є.М. Посацька-Черняхівська (1957), М.М. Тор- чинський (1993), М.Л. Худаш та М.О. Демчук (Худаш & Демчук, 1991), В.П. Шульгач (2001), В.О. Яцій (2015).

Виклад основного матеріалу

Система ойконімів України репрезентує посесивні назви, які виникли зі сполучення присвійного прикметника та іменника. Процес субстантивації зумовив появу великого масиву посесивів на *-]ь, *-іпь, *-ovb/*-evb на території всієї України (див. детальніше: Купчинська, 2012b). Розглянемо лише новозасвідчені у XVIII ст. ойконіми на Лівобережжі, тому у фактичному матеріалі зазначатимемо першу фіксацію географічної назви. Щодо твірних основ ойконімів, то виокремлено антропоніми, які, очевидно, на рівні XVIII ст. слід трактувати як прізвищеві назви, що в наступні хронологічні періоди перейшли в офіційні прізвища. Більшість з них функціонує на сучасному етапі в українському антропонімному просторі. Окремі з них (41 антропонім) не вдалося зафіксувати в доступних джерелах, позначаємо їх у переліку (*). Представляємо репертуар прізвищевих назв, які стали твірними основами ойконімів на *-ovb/*-evb у XVIII ст. на території Лівобережжя:

Алейник (< пор. Алейник (http://nomer-org.website/allukraina/), Олійник (Ред. ІІ, 760)) > Алейниковъ (Стародубський пов., 1799).

*Андреєнко (< пор. Андрієнко (Ред. І, 7)) > Андреенковъ (Золотоноша, 1787).

Артюшко (< пор. Артюшко (http://nomer-org.website/allukraina/), Артюш- кевич, Артюшенко (Тр., 45)) > Артюшковъ (Стародубський пов., 1799).

Артюх (< пор. Артюх (Тр., 45)) > Артюхів (См., 1799).

Бакан (< пор. Бакан (http://nomer-org.website/allukraina/), Баканець (Ред. І, 24)) > Баканов (Конотоп, 1779).

Баклан (< пор. Баклан (Ред. І, 24)) > Бакланове (Чрг., 1721).

Бардак (< пор. Бардак (Ред. І, 33)) > Бардаков (Конотопський пов., 1779).

Безбородько (< пор. Безбородько (Ред. І, 45)) > Безбородьків (Чрг., 1700).

*Бездітко (< пор. Бездітний (Ред. І, 45)) > Бездітков (Конотопський пов., 1779).

Белогруд (< пор. Белогруд (http://nomer-org.website/allukraina/), Білозуб, Білодуб (Ред. І, 68)) > Белогрудовъ (Роменський пов., 1799).

*Білокопит (< пор. Білокрил, Білокінь (Ред. І, 68)) > ББлокопытовъ (Глухівський пов., 1799).

Бик (< пор. Бик (Ред. І, 60)) > Быковъ (Глухів, 1722).

Бих//Биш (< пор. Бих (Ред. І, 62), Бишовець, Бишок (Ред. І, 63)) > Бышева (Полтавський пов., 1799).

*Бірко (< пор. Бира, Бирич, Бирка (Ред. І, 61), Бірак (< Беримир, Берислав (Чуч., 69)) > БЪрковъ (Козелецький пов., 1799).

*Блист (< пор. Блискан, Блискович, Блискун, Блистів, Блестів (Чуч., 71)) > Блистовъ (Глухів, 1722).

Богдан (< Богдан (Тр., 50)) > Богданове (Чрг., 1799).

Бодай (< пор. Бодай (http://nomer-org.website/allukraina/), Бода, Бодайло, Бодак (Чуч., 76), Кресай, Мазай, Потирай Чухрай (СУП, 105) > Бодаив (Миргород - Хорол, 1781).

Бондар (< пор. Бондар (Ред. І, 81)) > Бондарів (Чрг., 1779).

Борщ (< пор. Борщ (Ред. І, 93)) > Борщовъ (Стародубський пов., 1799).

Бохан (< пор. Бохан (Ред. І, 94)) > Боханів (Чрг., 1779).

Бражник (< пор. Бражник (Ред. І, 96)) > Бражниковъ (Кременчуцький пов., 1799).

Брусило (< пор. Брусило (http://nomer-org.website/allukraina/), пор. Брус (Ред. І, 103), Бруса, Бруско, Брускович, Брусляч (Чуч., 92), Бедрило, Гречило (СУП, 131)) > Брусилів (Чрг., 1799).

Булан (< пор. Булан (Ред. І, 111)) > Буланове (Пл., 1729).

*Брахло (< пор. Брах (Ред. І, 97), Брашко (Чуч., 92), Скобло, Хабло (СУП, 143)) > Брахловъ (Стародубський пов., 1799).

Бурба (< пор. Бурба (Ред. І, 114)) > Бурбова (Хорольський пов., 1799).

Василько (< пор. Василько (Тр., 61)) > Васильковъ (Хорольський у., 1787).

Васюк (< пор. Васюк (Тр., 61)) > Васюків (Чрг., 1763).

Ватажко (< пор. Ватажко (Ред. І, 134)) > Ватажкова (Полтавський пов., 1799).

Віктор (< Віктор (Тр., 67)) > Викторовъ (Глухівський пов., 1799), Викторовъ (Ніжин - Конотоп, 1779).

*Вистрик (< пор. Падик (СУП, 129)) > Выстриковъ (Стародубський пов., 1799).

Вишко (< пор. Вишко (http://nomer-org.website/allukraina/), Глушко, Кривко (СУП, 142)) > Вишково (Стародубський пов., 1799).

*Вихво(і)ст (< пор. Вихрук (Ред. І, 150)) > Вихвостів (Чрг., 1799).

*Вірщак (< пор. Питак, Свистак (СУП, 108)) > ВБрщаковъ (Хорольський пов., 1799).

Віт (< пор. Віт (Ред. І, 155)) > ВЪтовъ (Переяславський пов., 1799).

Волошин (< пор. Волошин (Ред. І, 167)) > Волошинова (Кременчуцький пов., 1799).

*Воротилян (< пор. Воротило (Ред. І, 171), Беган, Продан (СУП, 111)) > Воротиляновъ (Роменський пов., 1799).

Воскобойник (< пор. Воскобойник (Ред. І, 171)) > Воскобойниковъ (Глухівський пов., 1799).

Гавриш (< пор. Гавриш (Ред. І, 179)) > Гавришевъ (Кременчуцький пов., 1799).

Гайдук (< пор. Гайдук (Ред. І, 182)) > Гайдуків (См., Недригайлів- ський, 1799), Гайдуковъ (Роменський у., 1799).

Галаган (< пор. Галаган (Ред. І, 183)) > Галагановъ (Козелецький пов., 1799).

*Галибес (< пор. Галібей, Галіволя (Ред. І, 186)) > Галибесовъ (Стародубський пов., 1799).

Галко (< пор. Галко (Ред. І, 187)) > Галків (Чрг., 1765).

Гаско (< пор. Гасюк, Гасяк, Гасьчин (Фар., 166), Гаско (http://nomer- org.website/allukraina/lastName Гаско pagenumber 1.html)) > Гасковъ (Стародубський пов., 1799).

Герасименко (< пор. Герасименко (Ред. І, 204)) > Герасименковъ (Кременчуцький пов., 1799).

Гиж (< пор. Гиж (http://nomer-org.website/allukraina/lastName ГИЖ page number 1.html)) > Гижевъ (Чернігівський пов., 1799).

Гладир (< пор. Гладир (Ред. І, 210)) > Гладирево (Хорольський пов., 1799).

Глаз (< пор. Глаз (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Глазове (См., 1799).

Гончар (< пор. Гончар (Ред. І, 228)) > Гончарева (Кременчуцький пов., 1799).

Горбан (< пор. Горбан (Ред. І, 229)) > Горбанів (Пл., 1799), Горбанов (Чернігів, 1722).

Горд (< пор. Горд (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Гордовъ (Зінь- ківський пов., 1799).

Граб (< пор. Граб (Ред. І, 241)) > Грабів (Чрг., 1765), Грабовъ (Прилуцький у., 1799).

Грабовод (< пор. Грабовод (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Грабоводов (Конотопський пов., 1781).

Гринь (< пор. Гринь (Тр., 94)) > Гриневъ (Стародубський пов., 1799).

Гринець (< пор. Гринець (Тр., 94)) > Гринцовъ (Хорольський пов., 1799).

Гришко (< пор. Гришко (Тр., 95)) > Гришков (Пирятин - Київ, 1787).

Грищенко (< пор. Грищенко (Ред. І, 254)) > Грищенковъ (Золотоніський пов., 1799).

Гуд (< пор. Гуд (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Гудове (См., 1799).

Гудович (< пор. Гудович (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Гудовичев (Коропський пов., 1779).

Данило (< пор. Данило (Тр., 99)) > Даниловъ (Кременчуцький пов., 1799).

Декович (< пор. Декович (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Декови- чевъ (Глухівський пов., 1799).

*Дід (< пор. Діда, Дідик, Дідина, Дідич (Ред. І, 311)) > ДЪдовъ (Стародубський пов., 1799).

Довженко (< пор. Довженко (Ред. І, 320)) > Довженковъ (Пирятин- ський пов., 1799).

*Довиско (< пор. Ковалиско, Сениско (СУП, 133)) > Довисковъ (Полтавський пов., 1799).

Долмат (< пор. Долмат (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Долматовъ (Стародубський пов., 1799).

*Доброт (< пор. Добротюк (Ред. І, 317)) > Добротове (См., 1799).

Дорошенко (< пор. Дорошенко (Ред. І, 325)) > Дорошенкове (См., 1779).

Драб (< пор. Драб (Ред. І, 327)) > Драбовъ (Чернігів, 1723).

Євдокименко (< пор. Євдокименко (Ред. І, 351)) > Євдокименків (Глухівський пов., 1779).

Єрко (< пор. Єрко (Чуч., 222)) > Єрків (Чрг., 1781).

Жад (< пор. Жад (http://nomer-org.website/allukraina/), Жаданій (Чуч., 222)) > Жадов Новий (Новгород-Сіверський пов., 1779).

Жих (< пор. Жих (Ред. І, 363)) > Жихове (См., 1799).

Жук (< пор. Жук (Ред. І, 367)) > Жуковъ (Зіньківський пов., 1799).

Жушман (< пор. Жушман (Ред. І, 369)) > Жушманова (Кременчуцький пов., 1799).

Заєць (< пор. Заєць (СОІУ, 192)) > Зайців (См., Буринський, 1779).

*Замиш (< пор. Замишайло (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Замышевъ (Стародубський пов., 1799), Замишово (Глухів, 1722).

*Звенич (< пор. Гойнич, Лагодич (СУП, 135)) > Звеничів (Чрг., 1765).

Зенько (< пор. Зенько (Ред. І, 399)) > Зеньковъ (Гадяч, 1726).

Зимовець (< пор. Зимовець (Ъttps://ridni.org/karta/зимовець)) > Зимовцевъ (Роменський у., 1773).

Зінько (< пор. Зінько (Ред. І, 402)) > Зіньків (Сосницький пов., 1779).

*Злій (< пор. Красій, Лупій (СУП, 137)) > ЗлЪевъ Новой (Чернігівський пов., 1799).

Злотник (< пор. Злотник (https://ridni.org/karta/злотник)) > Злотниковъ (Стародубський пов., 1799).

Іван (< пор. Іван (Тр., 143)) > Ивановъ (Сосницький пов., 1799).

Іванусь (< пор. Іванусь (Тр., 144)) > Іванусев (Конотопський пов., 1779).

Іванько (< пор. Іванько (Тр., 144)) > Іваньків (Чрг., 1779).

Івахник (< пор. Іваник (Тр., 144)) > Івахників (См., 1779).

*Ільб (< пор. Кульба, Шульба (СУП, 116)) > Ильбовъ (Стародубський пов., 1799).

Ісаєнко (< пор. Ісаєнко (Ред. І, 418)) > Исаенковъ (Пирятинський пов., 1799).

Іценко (< пор. Іценко (https://ridni.org/karta/іценко)) > Іценків (Чрг., 1715).

Кадигриб (< пор. Кадигриб (https://ridni.org/karta/кадигриб)) > Кадиг- рибів (См., 1799).

*Калкай (< пор. Багай, Кулай (СУП, 106)) > Калкаевъ (^Хорольський пов., 1799); Калкаїв Старий (Пл., 1787).

Карабут (< пор. Карабут (Ред. І, 437)) > Карабутове (См., ХУІІІ ст.).

Катеринич (< пор. Катеринич (https://ridni.org/karta/катеринич)) > Катериничевъ (Козелецький пов., 1799).

Кашпур (< пор. Кашпур (Ред. І, 450)) > Кашпуровъ (Золотоніський пов., 1799).

Кисло (< пор. Кисло (https://ridni.org/karta/кисло)) > Кисловъ (Чернігів, 1723).

Клепець (< пор. Клепець (https://ridni.org/karta/клепець)) > Клепцов (Глухівський пов., 1779).

Клим (< пор. Клим (Тр., 177)) > Климів (Чернігівська губ., 1764).

Клон (< пор. Клон (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Клонів (Чрг., 1799).

Кобець (< пор. Кобець (Ред. І, 478)) > Кобців (См., 1779).

Коваль (< пор. Коваль (Ред. І, 481)) > Ковалевъ (Стародубський пов., 1799). Ковалів (См., Недригайлівський, 1765), Ковальове (Чрг., 1765).

*Кодян (< пор. Беган, Долян (СУП, 111)) > Кодяновъ (Лубенський пов., 1799).

Колесник (< пор. Колесник (Ред. І, 493)) > Колесників (Конотопський пов., 1779).

Коломієць (< пор. Коломієць (Ред. І, 495)) > Коломійцеве (Чрг., 1700).

Колонтай (< пор. Колонтай (https://ridni.org/karta/колонтай)) > Колонтаевъ (Чернігів, 1722).

Конанчук (< пор. Конанчук (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Конанчуковъ (Стародубський пов., 1799).

Коновал (< пор. Коновал (Ред. І, 501)) > Коновалове (Пл., 1790), Коновалове (См., 1779).

Копот//Коптьо (< пор. Копот (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Коптів (Пл., 1723).

Корінь (< пор. Корінь (Ред. І, 511)) > Кореневъ (Стародубський пов., 1799).

Корибут (< пор. Корибут (https://ridni.org/karta/корибvт), Корибутяк (Ред. І, 510)) > Корибутовъ (біля Прилук, XVIII ст.), Корибутовъ (Конотопський пов., 1799).

Король (< пор. Король (Ред. І, 515)) > Королевъ (Миргород, 1787), Корольов (Конотопський пов., 1779).

Короленко (< пор. Короленко (Ред. І, 514)) > Короленковъ (Хороль- ський пов., 1799).

Косинко (< пор. Косинко (https://ridni.org/karta/косинко). Косинка (Ред. І, 520)) > Косинковъ (Конотопський пов., 1799).

Костюк (< пор. Костюк (Ред. І, 523)) > Костюків (См., 1789).

Косян (< пор. Косян (https://ridni.org/karta/косян)) > Косянів (Сосницький пов., 1799).

Кот (< пор. Кот (Ред. І, 524)) > Котів (Чрг., 1799), Котовъ (Стародубський пов., 1799).

Котло (< пор. Котло (https://ridni.org/karta/котло)) > Котлів (Пл., 1787).

*Крехай (< пор. Кресай, Чухрай (СУП, 105)) > Крехаїв (Чрг., 1712).

Кристаль (< пор. Кристаль (https://ridni.org/karta/кристаль), Кришталь (Ред. І, 544)) > Кристальов (Глухівський пов., 1779).

*Кристятель (< пор. Крис (< Кресиславъ, Kresimir (СОІУ, 209) + -ат- (пор. Курнат, Шкурат (СУП, 113)), -ель- (пор. Шепель (СУП, 121)) > Крис- тятелево (Золотоніський пов., 1799),

Кравченко (< пор. Кравченко (Ред. І, 532)) > Кравченкове (См., 1799).

Кубар (< пор. Кубар (Чуч., 308)) > Кубареве (См., 1799).

Кузько (< пор. Кузько (https://ridni.org/karta/кvзько)) > Кузьков (Конотоп, 1779).

Кузьменко (< пор. Кузьменко (Ред. І, 553)) > Кузьменкове (См., 1799).

Кулеш (< пор. Кулеша (Ред. І, 556), Кулеш (https://ridni.org/karta/ кулеш)) > Кулешовъ (Глухівський пов., 1799).

Кунець (< пор. Кунець (Ред. І, 559)) > Кунцеве (Пл., 1799).

Купець (< пор. Купець (Ред. І, 560)) > Купцов (Конотоп, 1779).

Кур (< пор. Кур (https://ridni.org/karta/кур)) > Куровъ (Стародубський пов., 1799).

*Курозн(ий) (< пор. Курос//Курас//Кур (Ред. І, 561)) > Курозновъ (Стародубський пов., 1765).

Кустол (< пор. Кустол (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Кус- толова (Полтавський пов., 1799), Кустолове (Пл., 1799).

*Кутиленко (< Кутило (пор. Колотило, Курдило (СУП, 131) + енко (пор. Кучеренко (СУП, 122)) > Кутиленків (Конотоп, 1779).

Курило (< пор. Курило (Ред. І, 563)) > Куриловъ (Хорольський пов., 1799).

Лаврик (< пор. Лаврик (Ред. І, 574)) > Лавриков (Новгородсіверський пов., 1779).

Лавриненко (< пор. Лавріненко (Ред. І, 575)) > Лавриненків (Сос- ницький пов., 1779).

Лазаренко (< пор. Лазаренко (Ред. І, 577)) > Лазаренків (Конотоп, 1779).

Лех (< пор. Лех (Ред. І, 593)) > Леховъ (Хорольський пов., 1799).

Липа (< пор. Липа (Ред. І, 597)) > Липів (См., Улянівський, 1779).

Литвин (< пор. Литвин (Ред. І, 601)) > Литвинова (Роменський пов., 1799).

Лихач (< пор. Лихач (Ред. І, 602)) > Лихачів (Чрг., 1765), Лихачовъ (Ніжинський пов., 1799-1801).

Лобач (< пор. Лобач (Ред. І, 610)) > Лобачеве (Лг., 1700).

*Лобись (< пор. Дудись (СУП, 133)) > Лобысевъ (Стародубський пов., 1799).

Логвин (< пор. Логвин (Ред. І, 611)) > Логвинова (Полтавський пов., 1799).

Лукажшенко (< пор. Лукашенко (Ред. І, 618)) > Лукажшенковъ (Глухів- ський пов., 1799).

Лукаш (< пор. Лукаш (Ред. І, 618)) > Лукашевъ (Хорольський пов., 1799).

*Любит (< пор. Малита (СУП, 133)) > Любитове (См., 1779).

Любченко (< пор. Любченко (Ред. І, 626)) > Любченковъ (Хорольський пов., 1799).

*Лукно (< пор. Луньо, Маньо (СУП, 144)) > Лукнове (Чрг., 1765).

Лях (< пор. Лях (Ред. І, 628) > Ляхів (Пл., 1787).

Мак (< пор. Мак (Ред. І, 636)) > Макове (См., 1799).

Макогон (< пор. Макогон (Ред. І, 638)) > Макогоновъ (Кременчуцький пов., 1799).

Малиш (< пор. Малиш (Ред. І, 644)) > Малышевъ (Миргородський у., 1799).

Манжус (< пор. Манжос (Ред. І, 649)) > Манжусів (См., Роменський,

1728).

Мартус(ь) (< пор. Мартус (https://ridni.org/karta/мартус)) > Мартусевъ (Козелець, 1787).

Марченко (< пор. Марченко (Ред. І, 660)) > Марченків (Пл., 1799).

Матвієнко (< пор. Матвієнко (Ред. І, 664)) > МатвЪенковъ (Золотоніський пов., 1799).

Мацко (< пор. Мацко (Ред. І, 671)) > Мацкове (См., 1779).

Медведь (< пор. Медведь (Ред. І, 673)) > Медведів (См., 1765), Мед- вЪдевъ (Золотоніський пов., 1799).

Мамчич (< пор. Мамчич (https://ridni.org/karta/мамчич)) > Мамчичевъ (Лубенський пов., 1799).

Маркович (< пор. Маркович (Ред. І, 654)) > Марковичевъ (Бахмач - Ніжин, XVIII ст.).

Мартишко (< пор. Мартишко Ш^^://гМпі.ога/каИа/мартишко)) > Мартишковъ (Конотопський пов., 1799).

Мельник (< пор. Мельник (Ред. І, 676)) > Мельників (Конотоп, 1779).

Мещенко (< пор. Мещенко (https://ridni.org/karta/мещенко)) > Мещен- кова (Хорольський пов., 1799).

Мигур (< пор. Мигур (https://ridni.org/karta/мигур)) > Мигурів (Чрг., 1700).

*Мишурник (< Мишур (пор. Янчур, Женчур (СУП, 158) + ник) >

Мишурників (См., 1799).

Мовчан (< пор. Мовчан (Ред. І, 700)) > Мовчанів (Чрг., 1779).

Мойсій (< пор. Мойсій (Тр., 243)) > МойсЬевъ (Глухівський пов., 1799).

Мутич (< пор. Мутич (https://ridni.org/karta/мутич)) > Мутичів (Чрг., 1765).

Небиш (< пор. Небиш (https://ridni.org/karta/небиш)) > Небишевъ (Козелецький пов., 1799).

*Невзор (< пор. Невзоров (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Нев- зоровъ (Стародубський пов., 1799).

Невструй (< пор. Невструй (https://ridni.org/karta/невструй)) > Невструевъ (Стародубський пов., 1799).

Недригайло (< пор. Недригайло (https://ridni.org/karta/недригайло)) >

Недригайлів (См., 1779).

Некрас (< пор. Мельник (СОІУ, 257-258)) > Некрасів (Чернігів, 1722), Некрасове (См., 1779).

Нечай (< пор. Нечай (СОІУ, 263-264)) > Нечаїв (Чрг., 1700).

Никитенко (< пор. Мельник (Ред. ІІ, 740)) > Никитенків (Конотоп, 1779).

Николай (< пор. Николай (Тр., 230)) > Николаевъ (Чернігівський пов., 1799).

Ничипоренко (< пор. Мельник (Ред. ІІ, 742)) > Ничипоренків (Конотоп, 1779).

Обмач (< пор. Обмач (https://ridni.org/karta/обмач), Обмачевський (Ред. ІІ, 750)) > Обмачів (Чрг., 1722).

Овсієнко (< пор. Овсієнко (Ред. ІІ, 751)) > ОвсЪенковъ (Стародубський пов., 1799).

Однолько (< пор. Однолько (Ред. ІІ, 754)) > Однольків (Чрг., 1715).

Окунин (< пор. Окунин (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Окунинів (Чрг., 1799).

Олійник (< пор. Олійник (Ред. ІІ, 760)) > Олійників (См., 1779).

Омелян (< пор. Омелян (Ред. ІІ, 763)) > Омелянів (Чрг., 1799).

Оникієнко (< пор. Оникієнко (Ред. ІІ, 763)) > Оникієнків (Сосницький пов., 1779).

Онис(ь) (< пор. Онис (Тр., 271)) > Онисовъ (Чернігів - Десна, 1765).

Осколко (< пор. Оскілко (Ред. ІІ, 772)) > Осколковъ (Стародубський пов., 1799).

Осмач (< пор. Осмач (https://ridni.org/karta/осмач)) > Осмачево (Зіньків- ський пов., 1799).

Ос (< пор. Ос ШЬ^://гМпі.о^каИа/ос)) > Осове (Чрг., 1700).

Остап (< пор. Остап (Тр., 275)) > Остапів (Миргородський полк, 1768).

Острогляд (< пор. Острогляд (https://ridni.org/karta/острогляд)) > Остроглядовъ (Стародубський пов., 1799).

Пантус (< пор. Пантус (https://ridni.org/karta/пантус)) > Пантусовъ (Стародубський пов., 1799).

Панченко (< пор. Панченко (Ред. ІІ, 789)) > Панченків (См., 1779).

Паришко (< пор. Паришко (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Паришковъ (Остер, 1787).

Пасенко (< пор. Пасенко (Ред. ІІ, 795)) > Пасенковъ (Золотоніський пов., 1787).

Пархим (< пор. Пархим (Тр., 289)) > Пархимів (Чрг., 1799).

Пашко (< пор. Пашко (Ред. ІІ, 800)) > Пашків (Чрг., 1765).

Пекар (< пор. Пекар (Ред. ІІ, 802)) > Пекарів (Чрг., 1765).

Передерій (< пор. Передерій (Ред. ІІ, 805)) > Передерієв (Конотопський пов., 1779).

Пестрик (< пор. Пестрик (https://ridni.org/karta/пестрик)) > Пестриковъ (Стародубський пов., 1799).

Петрик (< пор. Петрик (Ред. ІІ, 810)) > Петриків (присілок до Любеча, 1766).

Писаревич (< пор. Писаревич (Ред. ІІ, 819)) > Писаревичевъ (Ніжинський полк, Бахмацька сотня, XVIII ст.).

Піковець (< пор. Піковець (https://ridni.org/karta/піковець)) > Піковцев (Глухівський пов., 1779).

Платко (< пор. Платко (Ред. ІІ, 831)) > Платковъ (Стародубський пов., 1799).

Плех (< пор. Плех (https://ridni.org/karta/плех)) > Плехів (Пл., 1799).

*Пліох//Плох (< пор. Плоха (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Плюховъ (Чернігівський пов., 1799).

Погоріленко (< пор. Погоріленко (https://ridni.org/karta/погоріленко)) > Погоріленков (Конотопський пов., 1779).

*Погуй (< пор. Погуйко (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Погуєв (Глухівський пов., 1779).

*Подол (< пор. Подола (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Подолов (Кролевець, 1765), Подоловъ (Глухівський пов., 1799).

Позняк (< пор. Позняк (СОІУ, 283)) > Позняков (Конотопський пов., 1779).

Полуян (< пор. Полуян (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Полуянів (Чрг., 1722).

Поп (< пор. Поп (Ред. ІІ, 847)) > Попове (Пл., 1799), Попове (Чрг., 1700), Поповъ (Хорольський пов., 1799).

Порскал(о) (< пор. Порскал (https://ridni.org/karta/порскал)) > Порскаловъ (Миргород, 1787).

Постолник (< пор. Постолник (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Постолниковъ (Роменський пов., 1799).

*Потихон (< пор. Потихонченко (https://ridni.org/karta/потихонченко)) >

Потихонове (Хрк., 1746).

Почтар (< пор. Почтар (https://ridni.org/karta/почтар)) > Почтаревъ (Полтавський пов., 1799).

Презент (< пор. Презент (https://ridni.org/karta/презент)) > Презентовъ (Роменський пов., 1799).

Псаренко (< пор. Псаренко (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Псаренковъ (Хорольський пов., 1799).

Пустовійт (< пор. Пустовійт (Ред. ІІ, 871)) > Пустовійтове (Пл., 1799).

Радич (< пор. Радич (Чуч., 476)) > Радичів (Чрг., 1736).

Радченко (< пор. Радченко (Ред. ІІ, 879)) > Радченків (Пл., 1779).

Рай (< пор. Рай (Ред. ІІ, 879)) > Раевъ (Новгород-Сіверський пов., 1799).

*Раздор (< пор. Раздорин, Раздоров (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Раздоровъ (Чернігівський пов., 1799).

Рашко (< пор. Рашко (Чуч., 479)) > Рашковъ (Чернігівський пов., 1799).

Ребрик (< пор. Ребрик (Ред. ІІ, 883)) > Ребрикове (Лг., 1775).

Редич (< пор. Редич (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Редичів (Чрг., 1799).

Рейх (< пор. Рейх (https://ridni.org/karta/рейх)) > Рейховъ (Новгород- Сіверський пов., 1799),

Риско (< пор. Риско (https://ridni.org/karta/риско)) > Рысковъ (Новгород- Сіверський пов., 1799).

Рог (< пор. Рог (СОІУ, 305)) > Рогов (Топальська сотня, 1765), Рогово (Стародубський пов., 1799).

Рогович (< пор. Рогович (Ред. ІІ, 897)) > Роговичев (Погарський пов., 1779).

*Розсуд (< пор. Розсудовский (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Розсудів (Чрг., 1767), Рассудовъ (Чернігівський пов., 1799).

Романенко (< пор. Романенко (Тр., 316)) > Романенків (См., 1779).

Романчук (< пор. Романчук (Тр., 316)) > Романчукове (См., 1779).

Романько (< пор. Романько (Тр., 316)) > Романькове (См., 1761).

Ромашко (< пор. Ромашко (Тр., 316)) > Ромашков (Погар Ніжин, 1779), Ромашкове (См., 1799).

Рохман (< пор. Рохман (https://ridni.org/karta/рохман)) > Рохмановъ (Стародубський пов., 1799).

Рудяк (< пор. Рудяк (Ред. ІІ, 911)) > Рудяковъ (Ніжинський полк, 1741).

Русак (< пор. Русак (Ред. ІІ, 912)) > Русаковъ (Остер, 1787).

Рух (< пор. Рух (https://ridni.org/karta/рух)) > Руховъ (Стародубський пов., 1799).

*Руцул (< пор. Руць (Ред. ІІ, 913), Гривул, Станчул (СУП, 154)) > Руцулевъ (Ніжинський пов., XVIII ст.).

Рябик (< пор. Поп (Ред. ІІ, 847)) > Рябиков (Новгород-Сіверський пов., 1779).

Рябець (< пор. Поп (Ред. ІІ, 847)) > Рябцовъ (Стародубський пов., 1799).

Саварець (< пор. Саварець (Ред. ІІ, 917)) > Саварцов (Конотопський пов., 1779).

Сахно (< пор. Сахно (Ред. ІІ, 932)) > Сахновъ (Конотопський пов., 1799).

Сварко (< пор. Сварко (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Сваркове (См., 1779).

Світайло (< пор. Світайло (Ред. ІІ, 935)) > СвЪтайловъ (Хорольський пов., 1799).

Сененко (< пор. Сененко (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Сененкове (См., 1799).

Сенко (< пор. Сенко (Чуч., 509)) > Сенковъ (Золотоноша, 1787).

*Серпух (< пор. Серпуха (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Серпухов (Кролевецький пов., 1779).

Сидоренко (< пор. Сидоренко (Ред. ІІ, 951)) > Сидоренковъ (Хорольський пов., 1799).

Сизенко (< пор. Сизенко (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Сизенковъ (Переяславський пов., 1799).

Сизіон (< пор. Сизьон (Тр., 341)) > Сизіонов (Конотопський пов., 1779).

Смол(ь) (< пор. Смоль (http://nomer-org.website/allukraina/lastName СМОЛЬ pagenumber 0.html)) > Смолове (Чрг., 1740).

Сотник (< пор. Сотник (Ред. ІІ, 997)) > Сотників (См., 1765).

Спас (< пор. Спас (Ред. ІІ, 999)) > Спасовъ (Полтавський пов., 1799).

Стоценко (< пор. Стоценко (https://ridni.org/karta/стоценко)) > Стоценків (Конотопський пов., 1779).

Строкан(ь) (< пор. Строкань (Ред. ІІ, 1020)) > Строканевъ (Гадяцький у., 1799).

Суховерх (< пор. Суховерх (https://ridffl.org/karta/сvховерх)) > Суховерховъ (Стародубський пов., 1799).

Сухомлин (< пор. Сухомлин (Ред. ІІ, 1029)) > Сухомлинів (Конотопський пов., 1779).

Таран (< пор. Таран (Ред. ІІ, 1036)) > Тарановъ (Зіньківський пов., 1799).

Тарасенко (< пор. Тарасенко (Ред. ІІ, 1036)) > Тарасенковъ (Ромен- ський пов., 1799).

Терентій (< пор. Терентій (Тр., 358)) > Терентьевъ (Кременчуцький пов., 1799).

Тимко (< пор. Сухомлин (Тр., 361)) > Тимків (Чрг., 1765).

Тищенко (< пор. Тищенко (Ред. ІІ, 1055)) > Тищенковъ (Чернігівський пов., 1779).

Троняк (< пор. Троняк (Ред. ІІ, 1069)) > Троняковъ (Золотоніський пов., 1799).

Трухан (< пор. Трухан (Ред. ІІ, 1072)) > Трухановъ (Стародубський пов., 1799).

*Тупич (< пор. Тупичак (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Тупичів (Чрг., 1799).

Турчин (< пор. Турчин (Ред. ІІ, 1078)) > Турчинов (Конотопський пов., 1779).

Улан (< пор. Улан (Ред. ІІ, 1083)) > Уланове (См., 1799).

Филоненко (< пор. Филоненко (https://ridni.org/karta/филоненко)) >

Филоненковъ (Лубни, 1787).

Филян (< пор. Филян (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Филяновъ (Золотоноша, 1787).

*Фрейгольт (< пор. Фрей (Ред. ІІ, 1108), Гольт (https://ridni.org/karta/ гольт)) > Фрейгольтовъ (Глухівський пов., 1799).

Хмель (< пор. Хмель (Ред. ІІ, 1125)) > Хмелів (См., 1779).

Холопко (< пор. Холопко (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Холопковъ (Глухівський пов., 1779).

*Хранило (< пор. Кормило, Косило (СУП, 131)) > Храниловъ (Чернігівський пов., 1765).

Храпко (< пор. Храпко (Ред. ІІ, 1133)) > Храпковъ (Лубенський пов., 1799), Храпковъ (Роменський у., 1799).

Худко (< пор. Худко (СОІУ, 354)) > Худковъ (Полтавський пов., 1799).

Черн(ій) (< пор. Черн (СОІУ, 358)) > Черневъ (Глухівський пов., 1799).

Черниж (< пор. Черниж (https://ridni.org/karta/черниж)) > Чернижевъ (Стародубський пов., 1713).

Черноок (< пор. Черноок (https://ridni.org/karta/черноок)) > Чернооковъ (Стародубський пов., 1799).

Чубар (< пор. Чубар (Ред. ІІ, 1175)) > Чубаровъ (Стародубський пов., 1799).

Чурак (< пор. Чурак (https://ridni. org/karta/чурак)) > Чураків (Остер, 1768).

Чут (< пор. Чут (https://ridni.org/karta/чут)) > Чутове (Пл., 1799).

Шелест (< пор. Шелест (Ред. ІІ, 1195)) > Шелестове (Хрк., 1775).

Шепель (< пор. Шепель (Ред. ІІ, 1197)) > ^Цепелевъ (Хорольськии пов., 1799).

Шеремет (< пор. Шеремет (Ред. ІІ, 1198)) > Шереметовъ (Золотоніський пов., 1787).

*Шкло (< пор. Шкловець (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Шклов (Сосницький пов., 1779).

Шкроб (< пор. Шкроб (Ред. ІІ, 1210)) > Шкробове (Чрг., 1765).

Шкумат (< пор. Шкумат (Ред. ІІ, 1210)) > Шкуматове (См., 1779).

Шкурай (< пор. Шкурай (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Шкураєв (Новгород-Сіверський пов., 1779).

Шмат (< пор. Шмат (Ред. ІІ, 1213)) > Шматове (См., 1710).

Шулай (< пор. Шулай (http://nomer-org.website/allukraina/)) > Шулаевъ (Лубни, 1787).

Щебетун (< пор. Щебетун (Ред. ІІ, 1231)) > Щебетуновъ (Роменський у., 1779).

Щербак (< пор. Щербак (Ред. ІІ, 1231)) > Щербаковъ (Стародубський пов., 1799).

Щербан (< пор. Щербан (Ред. ІІ, 1232)) > Щербанев (Конотопський пов., 1779).

Юркевич (< пор. Юркевич (Ред. ІІ, 1239)) > Юркевичевъ (Новгород- Сіверський пов., 1799).

Юрченко (< пор. Юрченко (Ред. ІІ, 1240)) > Юрченков (Глухівський пов, 1779).

Якименко (< пор. Якименко (Ред. ІІ, 1245)) > Якименків (Глухівський пов., 1779), Якименковъ (Роменський у., 1779).

Ярець (< пор. Ярець (СОІУ, 370)) > Ярцовъ (Стародубський пов., 1799).

Проаналізований антропонімікон, вичленований із посесивних ойконімів на *-ovъ/*-evъ Лівобережжя, засвідчує, що на рівні ХVПІ ст. на цій території сформувалася система власних найменувань, характерними рисами якої є:

• давньослов'янські композитні та відкомпозитні антропоніми: Богдан, Некрас, Нечай, Радич, Черниж, Ярець;

• низка нових композитів, характерних для доби Гетьманщини: Белогруд, Білокопит, Кадигриб, Пустовійт, Суховерх, Сухомлин, Черноок;

• власні назви людей відапелятивного походження: Макогон, Медведь, Мельник, Рябець, Сварко, Чубар, Чурак, Шмат, Щебетун, Щербак, Щербан;

• значна група канонічних імен, які за допомогою суфіксації адаптувалися до слов'янського іменника: Василько, Васюк, Гаско, Герасименко, Іванусь, Іванько, Івахник, Романчук, Романько, Ромашко;

• (41одиниця), які не представлені в доступних нам лексикографічних працях та інших джерелах: Андреєнко, Бездітко, Андреєнко, Бездітко, Біло- копит, Бірко, Блист, Брахло, Вистрик, Вихво(і)ст, Вірщак, Воротилян, Дід, Довиско, Доброт, Замиш, Звенич, Злій, Ільб, Калкай, Кодян, Крехай, Кристятель, Курозн(ий), Кутиленко, Лобись, Любит, Лукно, Мишурник, Невзор, Пліох//

Плох, Погуй, Подол, Раздор, Розсуд, Руцул, Серпух, Тупич, Фрейгольт, Хранило, Шкло. Не можемо категорично стверджувати, що це антропоніми унікальні чи за своєю структурою, чи семантичним наповненням твірних основ (вони в основному відповідають загальноукраїнським тенденціям і структурним типам цього класу онімів). Однак маємо право констатувати той факт, що ці антропоніми стали твірними основами ойконімії Лівобережжя XVin ст., відповідно - функціонували на цій території як власні назви людей.

Щодо системи ойконімії на *-ovb/*-evb, то слід наголосити на тому, що вона ще не сформувалася вповні на цей період. Доказом цього є те, що, крім субстантивованих географічних назв досліджуваного типу, зареєстровано первинні, тобто такі, які складаються з головного слова - назви об'єкта та посесивного атрибута, який на рівні XVIH ст. ще не передавав предметне поняття. Таких назв небагато (23 одиниці). Компонент-атрибут указує на власника/засновника того чи того географічного об'єкта: Адамова Пустыня (Полтавський пов., 1799), Андрієва Долина (Полтавський пов., 1799), Афанасьева Слободка (Глухівський пов., 1799), Бикова Грунька (Зіньківський пов., 1799), Василева Гута (Чрг., 1763), Данченкова Слободка (Стародубський пов., 1799), ДЪдова Долина (Полтавський пов., 1799), Тарасичива Балка (Полтавський пов., 1799), Ляхова Долина (Лубенський пов., 1799), Гута- Ткачова (Чрг., 1776), Хатилова Гута (Чрг., 1783), Чечелево Озеро (Зіньківський пов., 1799), Ярошовъ Окопъ (Зіньківський пов., 1799). Ойконімний матеріал засвідчує, що об'єкти могли бути як натурогенного походження, так і антропогенного.

Складені назви на Лівобережжі XVIH ст. нагадують нам сучасну мікро- топонімію, зокрема використовуються:

• описові конструкції з уточненням (Дегтяровъ при Демидовомъ мосту (Полтавський пов., 1799));

• Genetivus possessivus. Такі конструкції для української ойконімії не характерні, однак онімна система все ж таки частково ввібрала загальномовну тенденцію. Це відбулося у кінці XVIII ст. і тривало до середини XX ст. Що стосується мікротопонімного рівня, то родовий належності функціонує і сьогодні. Genetivus possessivus частково замінив типові для слов'янської ойконімії присвійні назви з суфіксами *-j-, *-іпь, *-ovb/*-evb, які на період XVIII-XX ст. уже не формувалися за первинною схемою через стадію субстантивації, а якщо і творилися, то це відбувалося за аналогією. Тому вираження посесив- ності компенсувалося заміною ад'єктивної конструкції на субстантивну, цьому сприяло й те, що антропоніми (переважно прізвищеві назви) мали прикметникове походження, відповідно ойконім уже не міг формуватися традиційним для української ойконімної системи шляхом. Були ще й дуже вагомі позамовні чинники: приватна власність на землю закріплювалася не лише юридично, але й на онімному рівні, нагадуючи оточуючим прізвища тих, кому належить село, хутір, присілок тощо. Genetivus possessivus в топонімії на сучасному етапі функціонує тільки на мікротопонімному рівні, це пояснюється в першу чергу тим, що назви мікрооб'єктів дуже близькі до апелятивів, і тому в мікротопонімії відбита загальномовна тенденція щодо родового належності. (див. детальніше: Купчинська, 2012a, с. 269-270; Купчинська, 2011)

Байрак Коновалова (Зіньківський пов., 1799), Грунька Клименковъ Токаревских (Зіньківський пов., 1799), Грузка Голтва Шафранова (Зіньківський пов., 1799);

• додаткове розрізнення однакових назв за допомогою антропонімів на *-ovb/*-evb: Луговой Борсуковъ (Козелецький пов., 1799), Луговой Миткеви- чевъ (Козелецький пов., 1799), Луговой Стрешенцовъ (Козелецький пов., 1799);

• уже існуючі назви уточнюються антропонімами на *-ovW*-evv Бакланова Муравійка (Чрг., 1721), Орчикова Чернещина (Полтавський пов., 1799), Рыбасевъ Шишацкая Голтва (Полтавський пов., 1799).

Конфігурація ареалу ойконімів на *-ovъ/*-evъ у межах Лівобережжя на історичному зрізі XVin ст. така: 1) Бобровиця - Остер - Мрин; 2) Олишівка - Чернігів - Березна - Мена; 3) Ріпки - Добрянка; 4) Сосниця; 5) Тихоновичі - Семенівка - Грем'яч - Шептаки; 6) Холми - Новгород-Сіверський - Поно- риця; 7) Середина-Буда - Шостка - Глухів - Путивль; 8) Короп - Кролевець - Конотоп - Буринь - Дубов'язівка; 9) дуга: Прилуки - Ічня - Ніжин - Борзна - Бахмач; 10) смуга: Котельва - Зіньків - Липова Долина - Ромни - Терни; 11) Хорол - Миргород - Лубни; 12) Чорнобай - Золотоноша - Драбів; 13) Переяслав-Хмельницький - Яготин - Березань - Згурівка; 14) Кременчук - Козельщина; 15) Нові Санжари - Велика Багачка - Диканька - Полтава.



Висновки та перспективи подальшого дослідження

Лівобережжя (Гетьманщина) як частина історичного регіону України XVI4 ст. представляє інтерес не лише для істориків, а й для філологів-ономастів, які, проаналізувавши присвійні географічні назви цих теренів, можуть зробити відповідні висновки про суспільно-історичні шляхи становлення регіону, адже посесивна ойконімія, зафіксована в цьому столітті, свідчить про процес освоєння земель і розвиток приватної власності. Репрезентований антропонімікон, виокремлений з географічних назв, підтверджує, що ця історична територія за етнічним складом однозначно українська, бо репертуар власних назв людей відповідає загалом антропонімікону України, у них репрезентовано давньослов'янські композитні та відкомпозитні антропоніми, засвідчено низку нових композитів, що були характерними для доби Гетьманщини, превалюють власні назви людей відапелятивного походження, визначено значну групу канонічних імен, які за допомогою суфіксації адаптувалися до слов'янського іменника. Лише ~ 12 % прізвищевих назв не вдалося ідентифікувати в доступних нам джерелах, але і ці назви так чи так відповідають загальноукраїнським тенденціям і структурним типам цього класу онімів. Виявлено назви (41 одиниця), які не представлені в доступних нам лексикографічних працях та інших джерелах: Андреєнко, Бездітко, Андреєнко, Бездітко, Білокопит, Бірко, Блист, Брахло, Вистрик, Вихво(і)ст, Вірщак, Воротилян, Дід, Довиско, Доброт, Замиш, Звенич, Злій, Ільб, Калкай, Кодян, Крехай, Кристятель, Курозн(ий), Кутиленко, Лобись, Любит, Лукно, Мишурник, Невзор, Пліох//Плох, Погуй, Подол, Раздор, Розсуд, Руцул, Серпух, Тупич, Фрейгольт, Хранило, Шкло.

Усі виокремлені антропоніми стали твірними основами ойконімії Лівобережжя XVin ст., відповідно - функціонували на цій території як власні назви людей.

Система ойконімії на *-оуъ/*^ъ Лівобережжя ще не сформувалася вповні на цей період. Переважають типові назви цієї моделі, які зазнали субстан - тивації. Зареєстровано складені топоніми (назва об'єкта й посесивний атрибут), у яких на рівні XVIH ст. цей процес ще не відбувся. Їх небагато - 23 одиниці (~ 7 %). Компонент-атрибут указує на власника/засновника того чи того географічного об'єкта, який міг бути як натурогенного походження, так і антропогенного.

Складені назви на Лівобережжі XVIH ст. мають багато спільного з мік- ротопонімією, зокрема використовуються описові конструкції з уточненням, Genetivus possessivus, додаткове розрізнення однакових назв за допомогою антропонімів на *-ovb/*-evb, уже існуючі назви уточнюються власними назвами досліджуваного типу.

Координати ареалу ойконімів на *-ovъ/*-evъ у межах Лівобережжя на історичному зрізі XVIII ст. характеризуються тим, що досліджувані географічні назви сконцентрувалися довкола великих центрів: Остера, Чернігова, Березни, Ріпок, Сосниці, Семенівки, Грем'яча, Новгорода-Сіверського, Шостки, Глухова, Коропа, Конотопа, Дубов'язівки, Миргорода, Лубен, Золотоноші, Переяслава- Хмельницького, Яготина, Кременчука, Полтави. Сформувалися дві смуги ойконімів на *-ovb/*-evv 1) Прилуки - Ічня - Ніжин - Борзна - Бахмач; 2) Котельва - Зіньків - Липова Долина - Ромни - Терни.

Перспективу розвідки вбачаємо в тому, щоб: 1) за такою схемою опрацьовувати різні історичні регіони України; 2) дослідити й інші типи ойконімів на території Лівобережжя (Гетьманщина); 3) проаналізувати географічні назви (та їхні твірні основи) цих теренів на всіх історичних зрізах, що дало б можливість виокремити репертуар власних назв людей.



Список скорочень

Ред. - Редько, Ю.К. (2007). Словник сучасних українських прізвищ (Т. 1-2). Львів: НТШ.

СОІУ - Чучка, П.П. (2011). Слов 'янські особові імена українців: історико-етимологічний словник. Ужгород: Ліра.

СУП - Редько, Ю.К. (1966). Сучасні українські прізвища. Київ: Наукова думка.

Тр. - Трійняк, І.І. (2005). Словник українських імен. Київ: Довіра.

Фар. - Фаріон, І.Д. (2001). Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини кін. XVIII- поч. ХІХст. (з етимологічним словником). Львів: Літопис.

Чуч. - Чучка, П.П. (2005). Прізвища закарпатських українців: історико-етимологічний словник. Львів: Світ.

пов. - повіт

Пл. - Полтавська область См. - Сумська область у. - уїзд

Чрг. - Чернігівська область

List of abbreviations

Red. - Redko, Yu.K. (2007). Slovnyk suchasnykh ukrainskykh prizvyshch [Dictionary of modern Ukrainian surnames]. (Vol. 1-2). Lviv: NTSh [in Ukrainian].

SOIU - Chuchka, P.P. (2011). Slovianski osobovi imena ukraintsiv: istoryko-etymolohichnyi slovnyk [Slavic personal names of Ukrainians: a historical and etymological dictionary]. Uzhhorod: Lira [in Ukrainian].

SUP - Redko, Yu.K. (1966). Suchasni ukrainski prizvyshcha [Modern Ukrainian surnames]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

Tr. - Triiniak, I.I. (2005). Slovnyk ukrainskykh imen [Dictionary of Ukrainian names]. Kyiv: Dovira [in Ukrainian].

Far. - Farion, I.D. (2001). Ukrainski prizvyshchevi nazvy Prykarpatskoi Lvivshchyny kin. XVIII - poch. ХІХ st. (z etymolohichnym slovnykom) [Ukrainian surnames of the Carpathian Lviv region the end of XVIII - early ХІХ century (with etymological dictionary)]. Lviv: Litopys [in Ukrainian].

Chuch. - Chuchka, P.P. (2005). Prizvyshcha zakarpatskykh ukraintsiv: istoryko-etymolohichnyi slovnyk [The names of Transcarpathian Ukrainians: Historical and Etymological Dictionary]. Lviv: Svit [in Ukrainian].



Література

1. Бучко, Д.Г. (1990). Походження назв населених пунктів Покуття. Львів: Світ.

2. Габорак, М.М. (1999). Семантико-словотвірні типи ойконімів Прикарпаття (XII- XXст.). (Автореф. дис. канд. філол. наук). Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ.

3. Іваненко, О.В. (2017). Назви поселень Сумщини. Київ: КММ.

4. Карпенко, Ю.О. (1973). Топонімія Буковини. Київ: Наукова думка.

5. Котович, В.В. (2000). Походження населених пунктів Опілля. Дрогобич: Відродження.

6. Купчинська, З.О. (1993). Лексико-семантична і словотвірна структура географічних назв на -ин, -ів (територія України, X - XXст.). (Автореф. дис. канд. філол. наук). Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львів.

7. Купчинська, З.О. (2012a). Ойконімія України XVIII - ХХ ст. з родовим належності. Вісник Львівського університету. Серія філологічна, 56 (1), 264-272.

8. Купчинська, З.О. (2012b). Присвійні прикметники та посесивна ойконімія України. Дослідження з лексикології і граматики української мови, 11, 138-148.

9. Купчинська, З.О. (2015). Способи вираження посесивності в мікротопонімії та ойко- німії України. In A. Galkowski & R. Gliwa (Eds.), Mikrotoponimy i makrotoponimy w komunikacji i literaturze (XVIII Mi^dzynarodowa i Ogolnopolska Konferencja Onomas- tyczna «Mikrotoponimia i makrotoponimia» (Lodz, 27-29.10.2012)). (s. 55-66). Lodz.

10. Купчинська, З.О. (2016). Стратиграфія архаїчноїойконімії України. Львів: НТШ.

11. Купчинська, З.О. (2011). Genetivus possessivus в ойконімії України (назви жіночого роду). Наукові записки. Серія: Філологічні науки: мовознавство, 100, 98-101. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка.

12. Лучик, В.В. (2014). Етимологічний словник топонімів України. Київ: Академія.

13. Посацька-Черняхівська, Є.М. (1957). Географічні назви, пов'язані з іменами людей, їх прізвищами і прізвиськами (із спостережень над топонімікою Львівщини). Мовознавство, 14, 23-28.

14. Торчинський, М.М. (1993). Ойконімія Південно-Західного Поділля. (Автореф. дис. канд. філол. наук). Український державний педагогічний університет ім. М.П. Дра- гоманова, Київ.

15. Худаш, М.Л., & Демчук, М.О. (1991). Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). Київ: Наукова думка.

16. Шульгач, В.П. (2001). Ойконімія Волині: етимологічний словник-довідник. Київ: Кий.

17. Яцій, В.О. (2015). Ойконімія Івано-Франківської області: історико-етимологічний словник. Київ: Наукова думка.

18. Cerny, P., & Vasa, P. (1907). Moravska jmena mistni. Brno.

19. Frank, O. (1932). Studien zur serbo-kroatischen Ortsnamenkunde. Berlin.

20. Profous, A. (1957). Mistni jmena v Cechach (Vol. 4). Praha.

21. Smilauer, V. (1960). Osidleni Cech ve svёtle mistnich jmen. Praha.

References

1. Buchko, D.H. (1990). Pokhodzhennia nazv naselenykh punktiv Pokuttia [The origin of the names of settlements Pokutia]. Lviv: Svit [in Ukrainian]

2. Haborak, M.M. (1999). Semantyko-slovotvirni typy oikonimiv Prykarpattia (XII-XX st.) [Semantic and word-forming types of the Oykonyms of the Carpathian (XII-XX centuries)]. (Extended abstract of candidate's thesis). Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka, Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

3. Ivanenko, O.V. (2017). Nazvy poselen Sumshchyny [Names of settlements of Sumy region]. Kyiv: KMM [in Ukrainian].

4. Karpenko, Yu.O. (1973). Toponimiia Bukovyny [Toponymy of Bukovina]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

5. Kotovych, V.V. (2000). Pokhodzhennia naselenykh punktiv Opillia [Origin of the settlements ofOpilia]. Drohobych: Vidrodzhennia [in Ukrainian].

6. Kupchynska, Z.O. (1993). Leksyko-semantychna i slovotvirna struktura heohrafichnykh nazv na -yn, -iv (terytoriia Ukrainy, Х - ХХ st.) [Lexical-semantic and word-forming structure of geographical names for -in, -iv (territory of Ukraine, X - XX centuries)]. (Extended abstract of candidate's thesis). Lvivskyi natsionalnyi universytet im. Ivana Franka, Lviv [in Ukrainian].

7. Kupchynska, Z.O. (2012a). Oikonimiia Ukrainy XVIII - ХХ st. z rodovym nalezhnosti [Oikonomy of Ukraine XVIII - XX centuries with ancestry]. VisnykLvivskoho uni- versytetu. Seriia filolohichna - Bulletin of the University of Lviv. Philological Series, 56 (1), 264-272 [in Ukrainian].

8. Kupchynska, Z.O. (2012b). Prysviini prykmetnyky ta posesyvna oikonimiia Ukrainy [Possessive adjectives and possessive econonymy of Ukraine]. Doslidzhennia z leksykolohii i hramatyky ukrainskoi movy - Studies in Lexicology and Grammar of the Ukrainian Language, 11, 138-148 [in Ukrainian].

9. Kupchynska, Z.O. (2015). Sposoby vyrazhennia posesyvnosti v mikrotoponimii ta oikonimii Ukrainy [Ways of expressing possessiveness in microtoponymy and oconomy of

10. Ukraine]. In In A. Galkowski & R. Gliwa (Eds.), Mikrotoponimy i makrotoponimy w komunikacji i literaturze (XVIII Mi^dzynarodowa i Ogolnopolska Konferencja Ono- mastyczna «Mikrotoponimia i makrotoponimia» (Lodz, 27-29.10.2012)) - Microtopo- nyms and macrotoponyms in communication and literature (XVIII International and Polish National Onomastic Conference «Microtoponymy and macrotoponymy» (Lodz, 27-29.10.2012)). (pp. 55-66). Lodz [in Ukrainian].