Сучасна бібліотечно-інформаційна термінологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасна бібліотечно-інформаційна термінологія

Галина Ковальчук,

директор Інституту книгознавства НБУВ

Тетяна Мяскова,

старший науковий співробітник НБУВ

У засіданні секції "Сучасна бібліотечно-інформаційна термінологія" взяли участь понад 30 представників провідних бібліотек, наукових установ, вищих навчальних закладів України, зокрема: Інституту української мови НАН України, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого, Державної науково-технічної бібліотеки України, Національної історичної бібліотеки України, Національної бібліотеки України для дітей, Національної наукової медичної бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського, Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Національної музичної академії України, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Книжкової палати України ім. Івана Федорова, Київського національного університету культури і мистецтв, Науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету, Наукової бібліотеки Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

Слова на прикладі атрибуції палеотипа, а саме - твору ассирійського лікаря Юханни ібн Масаваїха, опублікованого у 1508 р. Доповідачка наголосила, що така атрибуція можлива при роботі з масивом продукції певної друкарні, в результаті якої накопичується значний обсяг даних про елементи оздоблення, їх стиль, шрифти, манеру організації текстів. Ю.К. Рудакова наочно довела приналежність названого видання венеціанській друкарні де Грегорі та зробила висновок про важливість залучення комплексу історико-книгознавчих даних для досягнення точнішого результату при проведенні атрибуції стародруків.

Завідувачка відділу Національної історичної бібліотеки України С.М. Смирнова висвітлила методику пошуку примірників з книжкового зібрання Павла Платоновича Потоцького у фонді Національної історичної бібліотеки України за їх власницькими ознаками. Вона ознайомила учасників секційного засідання з біографією П.П. Потоцького, охарактеризувала його історичне зібрання, яке з 1927 р. зберігалося у 6-му корпусі Всеукраїнського музейного містечка на території Києво-Печерської лаври. Ідентифікації примірників з його бібліотеки сприяють провенієнції на книгах, продемонстровані доповідачкою в цифровій презентації: власницькі написи, вензель, екслібриси, супер-екслібриси, помітки. Відзначалося, що наразі знайдено і опрацьовано 152 примірники, з яких - 26 рідкісних.

Атрибуції видань творів композиторів-однофамільців приділила увагу молодший науковий співробітник НБУВ О.А. Цибульська. У своєму виступі вона зосередилася на складнощах бібліографування та особливостях ідентифікації авторів-композиторів інших осіб на прикладі музикантів Штраусів. Доповідачка ретельно охарактеризувала визначені нею можливі помилки встановлення конкретної персони, а також подала назви і електронні адреси авторитетних музикознавчих джерел для перевірки авторства певних музичних творів.

Спираючись на дослідження істориків української діаспори Канади та інших учених, на аналіз численних опублікованих спогадів переселенців до цієї країни, старший науковий співробітник НБУВ, кандидат історичних наук Н.Г. Солонська розповіла про бібліотеки канадсько-українського середовища, що створювалися впродовж чотирьох хвиль еміграції українців до Канади. Доповідачка запропонувала типологію цих бібліотек, окреслила їх історичну місію.

Низка доповідей була присвячена рідкісним виданням у фондах державних установ, що власне теж пов'язано з їхньою атрибуцією. Так, про виявлені під час рекаталогізації фонду два унікальні примірники видань віденського першодрукаря нотних видань К. Торричелла доповів молодший науковий співробітник НБУВ О.В. Москалець. Інформації про інші примірники цих видань у бібліотеках світу не виявлено, і це може означати, що ці музичні твори не досліджувалися музикознавцями і, ймовірно, не виконувалися упродовж 230 років. Загалом знайдено шість раритетних видань Торричелла. Доповідач наголосив, що подальша ретрокаталогізація нот, які зберігаються у відділі музичних фондів НБУВ, продовжується, а нові знахідки унікальних видань зможуть поповнити зведений Міжнародний каталог музичних джерел (RISM) і скорегувати історичні відомості про розповсюдження західноєвропейської музики на українських теренах XVIII ст. книгознавчий стародрук атрибуція

Науковий співробітник Ніжинського краєзнавчого музею ім. І. Спаського С.В. Рой детально охарактеризувала наявні у фонді музею дореволюційні видання В. І. Даля. Старший науковий співробітник НБУВ, кандидат філологічних наук О.К. Супронюк поінформувала учасників секції про підготовку систематичного покажчика змісту 11-томного видання "За державність: матеріали до історії війська українського", яка здійснюється відділом зарубіжної україніки НБУВ. Збірник "За державність" - раритетне видання, воно виходило в Каліші, Варшаві, Торонто у 1929-1966 рр. До 1990-го зберігалося у спецфондах. З виданням фольклорних текстів 1917-1918 рр. у фондах Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" присутніх познайомила науковий співробітник цієї установи А.С. Хайло. Доповідачка здійснила книгознавчий, статистичний аналіз фольклорних видань та фольклорних текстів у збірниках художньої літератури 1917-1918 рр.

На засіданні секції розглядалися також питання створення цифрових ресурсів. Зокрема, науковий співробітник НБУВ О.І. Осталецька, характеризуючи фонд картографічного зібрання Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського, головну увагу приділила розкриттю всього комплексу електронних ресурсів залу картографічних видань - баз даних, у т. ч. тематичних, цифрових колекцій та віртуальних виставок. Ці ресурси, підкреслила доповідачка, є важливою умовою розширення доступу до оцифрованих документів та розвитку сучасних форм обслуговування користувачів загалом.

Провідний бібліотекар Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Н.В. Проць розкрила участь дворянства в органах місцевого самоврядування Харківської губернії, зокрема, у створенні шкільних, учительських та народних бібліотек, бібліотек-читалень, книжкових крамниць. Належну увагу доповідачка приділила комплектуванню фондів наукової бібліотеки Харківського університету у ХІХ ст. шляхом дарів від професури університету та видатних представників дворянства Харківщини.

Інформація, виголошена на засіданні секції, становить інтерес для фахівців, котрі працюють у спеціалізованих історико- культурних підрозділах бібліотек, вона спонукатиме спеціалістів до нових досліджень. Після завершення секційного засідання для колег з інших бібліотечних установ були організовані екскурсії по виставках, що діють у корпусі НБУВ по вул. Володимирській, 62.

Размещено на Allbest.ru