Сучасна бібліотечно-інформаційна термінологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасна бібліотечно-інформаційна термінологія

Надія Стрішенець,

доктор історичних наук,

провідний науковий співробітник НБУВ

Олена Сокур,

молодший науковий співробітник НБУВ

У засіданні секції "Сучасна бібліотечно-інформаційна термінологія" взяли участь понад 30 представників провідних бібліотек, наукових установ, вищих навчальних закладів України, зокрема: Інституту української мови НАН України, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого, Державної науково-технічної бібліотеки України, Національної історичної бібліотеки України, Національної бібліотеки України для дітей, Національної наукової медичної бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.О. Сухомлинського, Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Національної музичної академії України, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Книжкової палати України ім. Івана Федорова, Київського національного університету культури і мистецтв, Науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету, Наукової бібліотеки Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

Інформаційна (комп'ютерна) революція спричинила значні зрушення у традиційній бібліотечно-інформаційній терміносистемі. Суттєві зміни, зокрема, використання численних запозичень з англійської мови, потребують серйозної уваги фахівців галузі. Окрім цього належного опрацювання вимагають й інші аспекти роботи бібліотеки з термінологією: укладання списків предметних рубрик та формування назв ділень бібліотечно-бібліографічної класифікації, особливо нині, після введення нового правопису; стандартизація термінології; її використання при підготовці бібліотечних і бібліотекознавчих текстів: інструктивно-методичних матеріалів, статей, монографій, підручників.

Усі ці питання були передбачені програмою роботи секції. Доповідь керівника групи наукової термінології Інституту української мови НАН України, кандидата філологічних наук Л.В. Туровської "Академічне термінознавство: ретроспекція та перспективи розвитку" була присвячена загальним питанням розвитку українського термінознавства. Доповідачка зупинилася на участі видатних науковців, зокрема співробітників установ Академії наук, у роботі термінологічних комісій упродовж 1917-1921 рр. Вона звернула увагу присутніх на роботу Бюро народної термінології в Інституті української наукової мови у 20-х роках XX ст. У цей час було підготовлено і видано 24 словники. Через політичний терор значна частина напрацювань так і залишилася неопублікованою. Л.В. Туровська також охарактеризувала сучасні напрями українського словникарства та представила доробок Інституту української мови НАН України.

"Бібліотекознавство у системі наук ноокомунікологічного циклу: термінологічний аспект" - тема виступу професора кафедри документальних комунікацій і бібліотечної справи Рівненського державного гуманітарного університету, доктора історичних наук Г.М. Швецової-Водки. У доповіді обґрунтовано появу нового терміна - "ноокомунікологія", що належить до комплексу наук про соціальні інформаційні комунікації. Відповідно, бібліотекознавство вона запропонувала віднести до системи наук ноокомунікологічного циклу й визначати як ноокомунікологічну дисципліну, що вивчає процеси організації бібліотечної справи.

Про сучасні тенденції розвитку бібліотечно-інформаційної термінології на прикладі нового міжнародного стандарту каталогізації "Resource Description and Access" (RDA) та моделі даних бібліографічного опису - Bibframe поінформувала провідний науковий співробітник НБУВ, доктор історичних наук Н.В. Стрішенець. Зокрема, вона звернула увагу на відсутність у цьому стандарті часто вживаного у вітчизняній літературі терміна "документ". Про Бібліотечну еталонну модель (Library Reference Model) ІФЛА, безпосередньо пов'язану з RDA, про особливості її перекладу українською мовою і розміщення цього перекладу на сайті ІФЛА розповіла головний бібліотекар Науково-технічної бібліотеки ім. Г І. Денисенка Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" І.М. Баньковська.

Інтерес учасників конференції викликав виступ завідувачки відділу ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського І. Г. Лобановської, присвячений створенню словника предметних рубрик і авторитетного файла "Предметні заголовки" у бібліотеці. Було презентовано робочий варіант е-посібника, який складається з двох частин: перша - методичні підходи до створення предметних рубрик, друга - словник предметних заголовків, який постійно поповнюється. Доповідачка окремо зупинилася на труднощах, які виникають у процесі роботи. Це і недостатня кількість українських словників, і зміни у фаховій термінології освітянської галузі, і використання нового правопису.

Порушеної теми торкнулася у своєму виступі і О.С. Левченко, фахівець відділу наукової індексації літератури Національної наукової медичної бібліотеки України. Її виступ стосувався створення україномовної версії американського тезауруса медичної термінології (MeSH), особливостей, труднощів перекладу медичної термінології.

Нинішню діяльність та перспективи розвитку Термінологічного центру при Державній науково-технічній бібліотеці України розкрив його керівник - кандидат фізико-математичних наук М.О. Вакуленко. Він підкреслив, що Центр зосереджуватиметься на термінологічній експертизі, рецензуванні галузевих словників із залученням провідних фахівців, проведенні семінарів, консультуванні тощо. текст термінологія бібліотечний

Про підготовку Української бібліотечної енциклопедії (УБЕ) та проблеми, що виникають з фаховою термінологією у процесі роботи над виданням, повідомила головний бібліотекар Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого Л.А. Поперечна. Вона закцентувала увагу на труднощах, з якими стикаються редактори фахової енциклопедії. Особливо ускладнює роботу відсутність сучасного вітчизняного тлумачного словника бібліотечних термінів.

У виступі завідувачки відділу Книжкової палати України ім. Івана Федорова В.М. Муравйової йшлося про відображення бібліотечно-інформаційної термінології в Універсальній десятковій класифікації (УДК). Вона ознайомила присутніх зі структурою розділів УДК, присвячених бібліотечно-інформаційній діяльності, розкрила особливості їх перекладу.

Технічні словники були в центрі уваги наукового співробітника Інституту української мови НАН України, кандидата філологічних наук Л.А. Халіновської. Доповідачка ознайомила учасників секційного засідання з історією українського технічного словникарства (у 1921-1933 рр. було видано близько 40 українських технічних словників), здобутками сучасної української термінографії. Виступ головного бібліотекаря НБУВ О.В. Полякової стосувався термінології збереження бібліотечних фондів, зокрема, обсягу та змісту термінів "збереження" і "зберігання". Проблемні питання сучасної української бібліотечно-інформаційної термінології порушила провідний науковий співробітник НБУВ, кандидат історичних наук Г. І. Солоіденко. Вона підкреслила, що в Україні у жодній з національних бібліотек не створено структурного підрозділу з розроблення бібліотечної термінології, а більшість сучасних галузевих словників готуються на аматорському рівні. На переконання дослідниці, термінологічні словники повинні створюватися бібліотечними фахівцями спільно з мовознавцями; лише системна робота й професійні авторські колективи є запорукою успішної роботи. В обговоренні порушених доповідачами питань активну участь взяв термінознавець Р.В. Воронезький.

Присутні науковці, бібліотекарі-практики під час дискусій торкалися цілої низки актуальних питань сучасної термінології бібліотечно-інформаційної галузі. Учасники секції наголошували на необхідності активізації роботи з бібліотечно-інформаційною термінологією, насамперед з англомовними запозиченнями, пропонували створити в НБУВ групу з підготовки тлумачного словника бібліотечно-інформаційних термінів, започаткувати на базі НБУВ щорічні семінари з обговорення питань професійної термінології, поставити перед Президією НАН України питання про відновлення роботи Термінологічного комітету у складі НАН України.

Размещено на Allbest.ru