Топоніми Бистрик, Білокопитове, Шалигине, Яструбщина виникли у арабо-візантійський час
Зв’язок групи топонімів України з назвами арабів-християн і федератів Візантії у VI ст. Історичні прототипи реплік від Палестини й Сирії, починаючи з зауважених ще у XIX ст. Трипілля й Халеп’я. Топооснови Наддніпрянщини, схожі на імена салихідів ісламу.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.08.2021 |
| Размер файла | 43,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Топоніми Бистрик, Білокопитове, Шалигине, Яструбщина виникли у арабо-візантійський час
К.М. Тищенко
Анотація
Помічено зв'язок групи топонімів Жаб'є з ім'ям м. Jabiya Джабія, столиці гасанідів (арабів-християн і федератів Візантії у VI ст.). Це сприяє розумінню того, чим були історично пов'язані усі досі відомі репліки в Україні від прототипів з Палестини й Сирії візантійського часу, - починаючи з зауважених іще у XIX ст. Трипілля й Халеп'я. У такому разі топооснови Копит-, Бистр-, Яструб- і Шалиг - мають бути репліками сирійської назви м. Джабії - Ґабіта, імен нп Бустра у Палестині і Ясріб (тепер Медіна) в Аравії та геноніма салихидів - федератів Візантії у V ст. Наявні у цих же контекстах топооснови, схожі на імена реалій ісламу, постають тепер не як синхронний, а як хронологічно наступний пласт виявленого цілого, даючи нове уявлення про складність історичного процесу у Наддніпрянщині у переламні післячерняхівські часи IV-VIII ст.
Ключові слова: р. Бистрик, нп Білокопитове, Шалигине, Яструбщина; Візантія, Халіфат, Сирія, Палестина; араби-християни, топонімія України, мовні контакти.
Annotation
Tyshchenko K.M. The place-names Bystryk, Bilokopytove, Shalykhyne, Yastrubshchyna emerged at the Arabo-Byzantian time
A group of Zhabye toponyms in Ukraine is akin with the name of Jabiya, the capital of Hassanids, the Christian Arabs federates of Byzantium. The history of this period was investigated, in particular, by N. Pigulevskaya and I. Shahid. The first Arab federates of Byzantium were Tanukhids (4th century), then Salihids (5th century) and Hassanids (6th century). It is known that until the 8th century they were zealous Christians, venerated the Apostle Thomas and St. Sergius, whose shrine was in Syria (Rosafa-Sergiopolis). A trace of the historical presence of all three tribes is now found in the toponymy of Ukraine (Taniushivka, Stanyshivka (2); Salykha (3), Solyhy; Hasanivka, Khasanivka (2) etc.). In the vicinity of each object with such names, an accompanying context was found from synchoric and synchronous toponyms-replicas of Syrian prototypes (Rosava, Serhii, Polohy, Poloshky, Murafa, Muraveinia, Ivot etc.). This indicates the continued presence of Christian Arabs in the Middle Dnieper Area for three centuries. The arguments set forth refute the traditional thesis that direct contacts with Arabs were impossible, because Arabs were supposedly always separated from the Dnieper Area by Christian Byzantium. It turns out now that for three centuries the Arabs themselves were part of Byzantium.
This recently discovered contacts contribute to the re-evaluating of the whole problem. It was this period (IV-VI centuries) that could be the main time for the formation of that significant stratum of toponymical replicas in Ukraine from prototypes of Syria and Palestine, the first-place names of which were noticed back in the 19th century (Trypillia, Halep: V. Zavitnevych, A. Sobolevs'kyj). As a result of a new targeted search, numerous replicas of the genonyms of Tanukhids, Salihids and Hassanids were also found in the toponymy of neighboring lands - from the Czech Republic, Poland and Sorabs hence the regions of Russia on the upper West Dvina, Dnieper and Volga. In the light of the search, the Kopyt-, Bystr-, Yastrub- and Shalyh- stems of some Severian Area toponyms can, in particular, be replicas of the Syrian name of Jabiya - Gabita, the place names of Bustra in Palestine, Yathrib (Medina) in Arabia, and the genonym of the Salihids, Byzantine federates of the 5th c. The realities of Islam present almost in all these contexts appear now not as synchronic, but as a chronologically subsequent layer of the revealed whole. It opens up a new vision of the complicated historical process in the Middle Dnieper Area in the IV-VIII centuries, the crucial time which followed here the period of the archeological culture of Cherniakhov-Sоntana de Mure.
Key words: Bystryk river, villages of Bilokopytove, Shalyhyne, Yastrubshchyna; Byzantium, Caliphate, Syria, Palestine, Christian Arabs, toponymy of Ukraine, language contacts.
Тема дослідження виділена з ширших студій топонімічного сліду арабів-християн IV-VI ст. у Східній і Центральній Європі [1]. Їхню історію вивчала у 1960-х рр. акад. Н.В. Пігулевська (1894-1970) [2], однак її праці згадують рідко, адже донедавна звичайними були уявлення про арабів виключно як про мусульман. Пошукова ситуація почала якісно змінюватися по оприлюдненні семи томів досліджень історика Грфана Шахида (1926-2016).
Арабські федерати Візантії. У своїй фундаментальній праці [3; 4; 5; 6], що стала змістом його життя, Г. Шахид на величезному фактажі відтворив панораму арабської історії трьох століть перед появою ісламу, коли араби вже мали писемність, були ревними християнами, а прикордонні з Візантією арабські племена Леванту ще й служили федератами Імперії. Було детально вивчено занедбану ділянку історії, коли «Візантія мала серед арабських племен три групи федератів за три століття: танухидів у четвертому столітті, салихидів у п'ятому і гасанідів у шостому» [3, с. xvi]. У IV-VII ст. араби-союзники Риму були фанатично віддані християнству, шанували апостола Хому, Св. Сергія, ченців, були пов'язані з багатьма монастирями. Першими федератами стали у IV ст. танухиди. Вони допомагали Риму флотом і кіннотою у його війнах проти ґотів, але далі за Феодосія I (імп. 379-395) повстали проти Візантії. У V ст. арабськими федератами Візантії стають салихиди. Перемігши танухидів, що домінували у IV ст., вони самі на початку VI ст. зазнали поразки від гасанідів та поступилися їм місцем. Дотепер слід тих часів зберігся і в Леванті. Преторій для своєї кінноти під Росафою збудував танухид Мундир. Назва джерела Айн аль-Саліхі - рідкісний приклад пам'яті про салихидів у Йорданії [4, с. 593].
Експансія молодої ісламської держави поклала край союзництву гасанідів і Візантії, а далі спричинила початок занепаду самої імперії. 632 р. помер Пророк Мухаммад, і халіфом став Абу Бакр. 634 р. халіфом став Омар, який розпочав війну проти Візантії. Восени взято місто Бустра; далі греки зазнали поразки від арабів на р. Yarmuk Ярмук (Ніеготах) біля Джабії, а невдовзі ще однієї під м. Фігль. 635 р. підкорено Йорданію, капітулював Дамаск і через рік Єрусалим; 636 р. завойовано північ Сирії; місто Яраш узяв проводир Шурабіль [7, с. 462].
Початковий поштовх темі теперішньої статті надала ідентифікація вказаного у І. Шахида ім'я столиці гасані- дів Jдbiya Джабія як прототипу топонімів-реплік в Україні групи Жаб'є (> 20 назв: Жеб'є «Верховина» ІФ, Жабка См, Жаботин Чк тощо) [1]. Це знецінило наше старе пояснення від назви р. Заб, місця доленосної битви аббасидів з омейядами 750 р. У зв'язку з новим розумінням основи Жаб- було розшукано перші репліки генонімів арабів-хри- стиян (Станишівка Жт, Вел. Салиха Хм, Хасанівка Пл). Далі у пошуках супутніх фактів були залучені праці з історичної топоніміки Близького Сходу Ґ. Лестренджа [7; 8], де викладено й топоконтекст Джабії за римськими, візантійськими та арабськими джерелами.
З книг Ґ. Лестренджа видно, що найближче оточення Джабії (Палестина, Фінікія, Ліван) включало, зокрема, міста `Asqalan Аскалан, Dimashq Дамаск, Fihl Фіхль, Quds (Bayt al-Maqdis) Єрусалим, Geras-/ Jarash Джараш; гори HAWRДN аль-Хауран, JIBAL Джибал; сюди ж етноніми арабів і греків. У дальшому контексті Джабії були Сирія і Аравія: міста Callinicum/ Raqqa Каллінік/ Ракка, Halab Алеппо, Tripolis Триполіс, Laodicaea/ Ladhiq Лаоді- кея, Palmyra Пальмира, Rasдfa/ Sergiopolis Росафа, Yathrib/ Medina Медіна; хоронім Bilad al-SHAM Шам / SURIYEH Си- рія; антропоніми - Heraclius Іраклій, Shurahbil Шурабіль.
Вірогідні репліки щойно перелічених прототипів в Україні станом на 2019 р.: Осколонівка, Скалонівка, Дамаски,
Демешківці, Фиголівка, група назв від основ Куц-, Магдин, Ярош-і (4), -івка (4), основа Гарас-, Гавронці, -щина, Жабелівка, Чепелівка, Чепліївка, Араповичі, Арабка, Гречинці та ін.; Калинуватка (> 80 назв), Раки, Рачинці, Халеп'я, Халепці, Твердохліби (3), Трипілля (2), Ладижин (6 назв), Пальмирівка, Русава, Росава (4), Росоха, -оватка, Сергії, Яструб- (14), Шами / Сурож; Іракліївка, Жеребилівка, Журавель, Журавлинка (4 назви) [1].
Більшість цих реплік залучені нами до публікацій 2008-2011 рр.: [9; 10; 11] та ін.
Масовий арабомовний слід у топонімії Наддніпрянщини очевидний для кожного, хто знайомиться з цим матеріалом (Араповичі, Арабка, Ропотуха, Риботин, Ризв'яна, Ромодан, Охрамієвичі, Визирівка, Вакалівщина, Вазлуївщина, Сеферівка, Рахманів, Росолівка, Гасанівка). Попри численні факти їх атрибуція викликає опір панівної теорії арабізмів у топонімії України: «прийнято вважати», що всі вони є наслідком пізніх контактів з татарами. Однак до татарського світу непричетні (тобто не є синхоричними) назви кількох річок Росава (від ім'я міста святині Св. Сергія Росафи-Сергіополя, згодом столиці халіфа Гішама) - у басейнах Росі, Десни, Дністра: Кв Миронівка; с. Блистова Чг Новг.-Сів.; р. Россава = Русава Вн Ямпіль. Лише від арабів могла прийти назва нп Аджамка Кр (ар. аджам не- араб). Століття тому В. Завитневич і О. Соболевський писали про паралелі топонімів Київщини і Сирії (Трипілля, Халеп'я) [1, с. 37] - це теж явно південний вектор зв'язків. Є і часові контраргументи: назви нп Паталахівка Лг (від бойового вигуку ар. фатх Аллах), також Подольох Хк, ур. Подольох у с. Олтар/Уралове См С.-Буда (з топонімічних матеріалів В. Шейка, Суми), Водолага Хк, Водолагівка См, г. Паталаха у с. Книшівка (пор. ар. kanisah `церква, храм') Пл Гадяч, у ХІХ ст. хут. Патолощин См. Усі ці назви можуть бути лише слідом джихаду VIII ст., а не татарської доби. Також у словнику низка арабізмів засвоєна не від татар: укр. потала, бідолаха, мотлошити, мотлох, мацапура, з гаком ар. ilhaq надлишок, толока ар. talaqe зустріч, збори, потька, значення слова батьки [12, с. 184-185].
Категоричним запереченням з боку критики було і те, що на перешкоді прямих арабо-наддніпрянських контактів завжди стояла християнська Візантія. І ось тепер це уявлення на очах застаріває. Його спростовує вже добре вивчена епоха арабів-християн, федератів Візантії (IV-VI ст.). Очевидно, що в часи Pax Byzantina араби-купці й мореплавці перебували тут без перешкод три століття і разом з мандрівними ченцями, сирійцями-саракотами [13, с. 465-468] були провідниками християнства як християни і люди Візантії.
У цьому фрагменті ширшої теми тепер слід показати низку новорозпізнаних ознак арабо-християнської присутності, до яких входять:
1. Слід у топонімії України реплік генонімів танухидів, салихидів і гасанідів в оточенні синхоричних і синхронічних назв.
2. Належність до цього фракталу назв Білокопитове, Яструбщина, Шалигине як реплік ойконімів Ґабіта, Ясриб і геноніма салихидів.
3. Контексти топонімів від основи Бистр-як сліду прототипу ойконіма Бустра, назви першого міста Візантії, завойованого арабами (634 р.).
(Приклади районних топоконтекстів подані далі за схемою: * (знак початку районного тоопоконтексту) (Топонім-ТЕМА) (прототип) (обл. і р-н, напр., Сумська обл., Глухівський р-н) См Глухів: (знак кон'юнкції: репліка-рема у найближчому сусідстві до теми); (далі кілька реплік-атрибутів у районному сусідстві). Джерела даних: [14; 15; 16; 17]. Деталі у: [18].)
топонім палестина сирія візантія наддніпрянщина
Репліки генонімів арабів-федератів Візантії
Саме у рамках трьохсотлітніх зв'язків того часу тільки й міг сформуватися у Наддніпрянщині під патронатом Візантії звичайний топонімічний слід усіх трьох племен-федератів. Найстаріший і найгірше збережений слід танухидів: Танюшівка Лг, Станишівка Кв 2, Жт, Туники Кв, імовірно, основи Туч-і Тонк- (припущення на підставі контекстів). Далі - ясніший слід салихидів: нп Салиха 2 Хм, Солиги Лв, Сальниця (кол. Салиха) Вн, р. Салиха Кв та ін. І нарешті - наймолодший і тому самоочевидний слід гасанідів: Гасанівка Зп, Хасанівка Чк, Пл (Г. Тютюнник; досі вул. Хасанівська у Полтаві), с. Гасенки Пл, Косанове Вн, Косенки См 2 та ін.
У районних топоконтекстах місцевих назв від трьох названих генонімів є репліки імен міст Бостри, Каллініка/ Ракки, Джабії, а також Рамазану, Сходу, о. Стампалія в Егейському морі на шляху до Леванту. Інші репліки схожі на назви християн, агарян, сарацин, арабів, церков, мечетей, плавби, човнів та ін.:
• сТАНИШівка Tanukh- Жт Жт: лБИСТРі; ЯРОЧище Jarash, П'ЯТиДУБ лВОРОБ'ївщина! араби, КОРЕНівка; БУДилівка лЖАБОЧ, ЛУКи, ГОРИНЬ агаряни, БУДа, БЕРЕЗівка лДУБовець, БЕРЕЗина, МУСІЇвка, ОМЕЛ.ЯНівка фpiAoз військо + iav греки (Chantraine, 475), КАЛИНівка, ЗАРІЧани, ПоКОСТівка, ТАРАСівка, ГРАБівка;
• Вел. САЛИХа Salih- Хм Красилівка: лДОЛИНівЦІ!; БЕРЕГелі, МЕДівка, ЗОЗулинЦІ, ЧЕПЕЛівка, ДУБище, КАЛИНівка, ОРЛинЦІ, КУЧМАНівка, РОСОЛівЦІ ар. rasьl Пророк, ЧЕРНелівка лДУБина лПИЛИПи лСОРОКоДУБи човни саракотів, ЯВОРівЦІ ґабри + р. ХОМОРа;
* р. САЛИХа Salih- з с. САЛИХа Кв ТАРАЩа: БЕРЕЗЯНка, ДУБівка, КІВШУВАТа, ПОТОКи, ЛУК'ЯНівка, ЛУКа, р. ЖИГАЛка у с. РІЖКи перс. rьzah денний піст, БОВКун, р. БОВКун = БУЛкунъ XVII ст., КИСЛівка; р. гНИЛий Тікич; р. КИСЛа у с. Степок;
* САЛИЩово Городище+ Salih- у Перемиль- ській землі [19, т. ІІ, с. 316] /Вл Горохів/: БЕРЕЖанка, ЖА- Бче лСЕРГІЇвка, ОХЛОПів, ЖУРАВники, ЯРІВка, СОФІЇвка, ПідБЕРЕЗзя, МИСЛині лКОВБАНь, УМАНці, РАЧИН, БИС- ТРовиця, РАЧин лКОЗЯТИН, ШКЛИНЬ;
• ГАСЕНки Hasan- Пл Миргород: лщТОМПЕЛі Stampalia; РОМОДАН ар. Ramadhan піст, КОНЮШеве ар. kanisah церква, ШАРКівщина, СОРОЧИНці сарацини 2, ЗАВОДище, ПОПівка лгРЕМ'ЯЧа 2, ПоЧАПці, МИЛАШенкове, СКИДАНки, НовоСЕЛИЦя, ЯРМАКи.
Хоча приголосний -ш- часто є розвитком старішого -с- (Шпендівка Кв - у ХІХ ст. Спендовка; ур. Кошогівщина Чг ~ пор. у ХІХ ст. хут. Касоговщина Пл та ін.), - для назви Шалигине спочатку такої думки не було.
Згодом з вибіркового зондування було виявлено слід присутності федератів Візантії також і на Верхньому Дніпрі, Даугаві й Верхній Волзі. Так, наприклад, на Верхньому Дніпрі у Росії:
* РОСЛавль ар. rasьl Пророк РФ Смоленск рц: лр. ОСТЕР, ЖАБино, КАГАРичи, р. і с. ОСТРИК РАКов- ка МАЛАХовка;
* РОСЛовец РФ Смоленск Вязьма: у верх. р. РОЩЕЧка п БОЛДАНи л ВЯЗЬМы; ГЛЕБово, ТАРАСово, р. РУЗА ар.-перс. rьzah денний піст п КАСНи, р. ЧИЖовка ар. jizyah податок [22, с. 128].
При обстеженні арабо-візантійського топонімічного сліду поблизу Твері на Верхній Волзі було зауважено гранично близький до назви Шалигина топонім Салыгино:
* д. РОСЛАВлево РФ Тверь МОЛОКово: на р. РОСТОШня лБЕРЕЗье, ПАРФЕНьево, р. УСТРОВочка у с. УСТРОВ- ка перс. ustur- `верблюд' + вb `вода', Dih Ushturвn Camel village [30, с. 20], АХМАТово лБОНЯК лКОСОВо!, КОМАРицы, МОТОЛОШа, ВОРОБьиха); + РАСЛОВино! лЯКОВ- цево. БАБино, ...ПОЛОГи! fall дh хлібороб;
* РАСЛОВка РФ Тверь Калязин: РАКовское, СЕРКово і яРОСЛАВищи на р. ЖАБня! п Волги; + МАЛАХово, КИСЕЛево; СОРОКино, САНДЫРево, ВЫПОЛЗово, СЕРГовка 33а, ПОЛОЖилово! fallдh хлібороб (пор. Полошки См), РАССОЛово, КИРЯ- КОВо, ЛАДЫГино 32в Калязин;
* РАСЛово РФ Тверь Тверь: лНАПРудное, САЛЫГино! (пор. Шалигине См); ИЗМАЙЛово;
* РАСЛово РФ Тверь Старица: ШЕПЕЛево, ЯГОДино, ГЛЕБово на р. ЖАБня ХЛОПово-Городище, БЕРЕЗниково; + СЕРГино лРУСОБино, ИВЕРовское;
* д. РОСТОВищи РФ Тверь Бежецк: РОМАЧЕево, КОРНицы, РАСЛОВка, ково!, ГЛУШИХино, ВОРОБьево лКИСЕЛкино; + РАСЛОВьево 19а.
Топоконтексти основи Бистр-. Місто Бустра (Бо- стра) було столицею області Хауран, відомою в Леванті й поза ним (пор. в Україні Гавронці Пл, Гавронщина Кв). У молоді роки місто відвідвав майбутній Пророк Мухаммад. Бустра стала першим великим містом Сирії, яке завоювали араби 634р. Ще у спільнослов'янській мові відбувся закономірний перехід індоєвроп. -у- в -и-: укр. миша, дим, син продовжують прасл. mys-, dym-, syn-, д.-руськ. мышь, дымъ, сынъ, - але пор. лат. mьs, fьmus, лит. dьmai, sьnщs (див. [20, с. 39]). Внаслідок цього топооснова-репліка *Бустра- мала змінити звучання на Бистра-.
Звістка по теплому сліду про те, що родичі вчорашніх федератів вчинили напад на імперію і отримали над нею першу перемогу, завдала шкоди престижу християнства, вразила симпатиків Візантії та надихнула її недоброзичливців. Цим поясниме поширення у теперішній топонімії України гідронімів від основи Бистр- (25 Бистра-, 5 Бистре-, ий 16, ик- 28, ин 1, иця 20, ш- 2, і- 2, я 2, Бистяр 1, разом 102 [15, с. 48-51]). Промовисті семикратне сусідство її з основою Жаб- «* (1-7)» і численні сусідства з іншими діагностичними основами цього пласту:
* (1) р. ЖабОКрик ар. Jдbiya + тюрк. ок стріла п Росі Вн Погребище: БИСТРик Bustra, ГОПЧиця; ПЕДОСИ Фе- одосій І, САРАЖинці лКУР'ЯНці лЮНАШки, РОЗКОПане акк. Rasappa;
* (2) р. ЖабОКрик Jabiya Жт Бердичів: р. БИСТРик Bustra у с. Малі НИЗГІРці, с. БИСТРик Bus- tra; П'ЯТИГІРка;
* (3) ЖАБче Jabiya Вл ГОРОХів: БИСТРОВиця Bustra; МЕРВа, УМАНЦІ Оман; МИХЛин, МИСЛині Misr у фаюмській вимові [13, с. 671]; ШКЛИНЬ `Asqalon, ЯРІВка араби, ОХЛОПів Аглаб.іди (800-909), БЕРЕЖанка, СОФІЇвка, КОВБАНь (пор. Хк Барвінкове: р. Кульвань al-Khulafa ` = Ковбань!);
* (4) пот. ЖАБовець Jabiya у смт Міжгір'я Зк: БИСТРий Bustra, ІЗКи, ЗАВИЙка, СЕРГІЇвка;
* (5) ЖАБкине Jabiya См Кролевець: лКУБАХОВе р. Ku- bakib у м. Таранда* на новому кордоні Візантії у 709713 рр. (деталі [1, с. 39]), ОТРОХове, р. БИСТРик Bustra пр. Реті л. Десни (у с. БИСТРик) СРІБРовщина -бло-, ТАРАСівка, ГУБАРівща, ЯРОВе, ПОГОРілівка, НовоСЕЛИЦя, ГРИБАНьове, ХРЕЩАТик, ГРЕЧкине, ПИРОТчине, ЛОКНя, ЯРОСЛАВець, ЗАГОРівка;
* (6) БілоКОПИТове гр. Pnфз житло або *ЯЈXц- зброя + сир. Gabita/ ар. Jдbiya См ГЛУ- Хів: р. БИСТРик Bustra пр. Зх. Есмані л Десни «съ Быстри- комъ» (1898, Русов, ОЧГ, 15) [15, с. 49]; БЕРЕЗа, СЕМЕНів- ка; ШАЛИГине ар. Salih-, ПОЛОШки ар. fallдh хлібороб, СОПИЧ ар. as-Saffah перший халіф-аббасид, БЕРЕЗа; БУ- Дища, ТАРАСівЩИНа перс. tars християнин ЛсМОЛИне, р. і с. ХОДУНя, КАЛИНівка гр. Kallinikos/ ар. Raqqa, ШИРОКе ар. shirk християни, ЯСТРУБЩИНа ар. Yathrib Ме- діна, КОМАРівка ар. qumari місячний (ознака села. що живе за місячним календарем), КОРЕНьок, МУРАВейня ар. розм. murafa виклик до суду.
*Репліки Таранди дожили до наших днів на Лівобережжі: оз. Трандина Прірва і коп. Трандина Ковбаня Чг Ічня [17, с. 58-59] і с.
* ТАРАНДинці ар. Tarandah Пл ЛУБНи ар. Lubnan Ліван: лр. в'ЯЗОВиця яси; СЕЛЮКів Salih- ХАЛЕПці Halab, ГОРОБІЇ Arabiya, СОЛОНиця Салунія `Херсонес' (Челебі), БІЇвЦІ, ІСківці, МАТЯШівка скіф. Ma- toas `Ниж. Дунай' [15, с. 188], П'ЯТИГІРці.
Рідкісний архаїзм (голосна -у- в основі!) зберігся у топонімі під Черніговом:
* (7) кут БУШТРИківка [17, с. 228] Bustra у с. ХАЛЯВин al-Khulafa' халіфи Чг Чг: Лкут ПОЛОВЕЩина; с. ПОЛУБОТки, П'ЯТИХАТки ар. fatuhat мн. перемоги; рівч. ЖАБиха у с. РИЖИКи rьzah, кут БУДище село з аяном?, ЖАБовщина Jabiya, ліс СОРОЧе у с. РЯБці, ур. БУДИЩе у с. ХРІНівка.
Підсилюють левантійський вектор топонімії Глухівщини назви сусіднього з нею Шосткинського р-ну:
* р. БИСТЯР на хуг. САМАРщина Samarra См Шостка: лЧАПЛІЇвка, ТИ- МАНівка монг. тэмэн верблюд; КАЛИНовець Kalinikos, р. ЖУРАВЕЛЬ! Shurahbil (Русов 1898, с. 15) [15, с. 200] п ІВОТки ар. ibad захисник рабів (божих), титул мусульм. володарів (Гафуров, с. 150) [21, с. 353] у с. ІВОТ лр. МУРА- Вейна ар. розм. murafa виклик до суду, ВОВНа alan, ОСТРОУШКи перс. ustr- верблюд + груз. uziki від Xuziki `мідійці' (Rapp S.H., с. 217), СВІРЖ, СОБИЧ, -еве ар. as-Saf- fah перший халіф-аббасид, ГАМАЛІївка ар. gamal верблюд, ГУКове ознака аяну.
Інші топоконтексти основи Бистр- містять нові подробиці подій:
* р. БИСТРа 2 См Лебедин: ГАЛУШки, ГЛУШківка, БЕРЕЗове, БАРАБАШівка, БУДИЛка. ГАРБарі, КАРАВАН, САВЕНки, ТУЧі лЯРОШі, ГАМАЛІївка, РЯБіївка, ЧИЖове, САВОНиха, КОСТів, ВИСТОРОП, КОРІНне, ОПОЛОНівка, МЕЖИРІЧ, ГОСТРоБУРи, МОЛОЧне, ЯСНОПІЛ- ля, ПАДАЛки, ГОЛУБівка;
• р. БИСТРа 2 См Охтирка: р. і с. БАКИРівка Abu Bakr, РОЗСОХУВАТе Rosafa + abad, ГРІНченкове, РИБАЛЬське, ЖУРАВне, БУДи, САДки, СОФІЇвка, КОЗЯтин *козія, ШАБАЛТаєве ар. Jabulta/сир. Gebhiltв м. Джабулта у Дворіччі [8, с. 18] (пор. с. Хобултова Вл Волод.-Вл), КО- МАРівка qumari, ОЛЕШня, ВІЛЬХове, БУДне, ПОЛОГи ар. fallдh хлібороб, ЖОЛОБи ар. salaba хрести лШАПоВАЛівка, КОРАБЕЛЬське, БУГРУВАТе, РИБОТень, ОБЕРТЕНь, ЯСЕНове, МОЛОДецьке;
• р. БИСТРик Чг Козелець: р. БИСТРиця; долина СЕРГІЇвка у с. Лебедівка, ОСТЕР, НАБІЛьське Fanebal бож. війни з храмом в Аскалоні; КРЕХаїв, оз. ГЛУШки, дол. ДАВИДова, кут ЖУРАВЛІВКА Shurahbil, кут БУЛАХівка у с. ЛИХоЛІТки лур. РЯБцеве, ЯВОНівщина; бол. БАДРакове ар. badr повня; бол. ГУКОВІ ЯМИ у с. Пилятин, ТАРАСів лЩАМи!, лОПЕНЬКи, КОРНіїв, СОРОКОТичі, ОМЕЛЯНів, ОТРОХи лМОРІВськ, БУДище, КОРОП'є, САВИНка. ПОПенки, ОЛБин, ХРЕЩате;
• рівч. БИСТРиця (у с. Баранівка) Чг Семенівка: ГЛУ- Хівщина ар. halafa `присягати', СЕРГІЇвське, НОРиця (Га- лаганівка), РАКУТи, РАКУЖа, ХАНДАБОКівка, БЕРЕЗовий ГАЙ, БЕРЕЗова РОЩА, пОГОРІЛьці, ОЛЕКСАНДРівка, ОСТРів, ВІЛЬШанка, ТИМОНовичі, ЛУБНя, КОЗИЛівщина,
• р. БИСТРиця (у с. Вишевичі) Жт Радомишль: ГЛУХів 2 лБЕРЕЗці! (основа Берез-, очевидно, переосмислена з Береж-), с БИСТРіївка; р. БИСТРІЇвка у с. Пилиповичі ЖУРАВЛинка; ХОМІвка, БУДИлівка, МЕЖИРІЧка, ФІЛОНівка, БІЛка, САДки, ТЕКЛЯнівка, ЗАНЬКи, РАКовичі, РАЇвка;
• р. БИСТРик (у смт Градизьк) Пл Глобине: ГЛУШкове, БІЛоУСівка, КОРДУБАнове, НовоСЕЛівка, КИРИЯКІВка, ДЕМИдівка. ЯРЕСЬки!, ЯРОШі, МАНЖЕЛія, ПОГРЕБи, ЛУБЕНщина.
Ці контексти знову спрацьовують на користь пояснення основи Глух-/ Глуш- як імовірної репліки середньовічної реалії ар. halafa `присягати' [22, с. 61].
Після поразки армії імператора Іраклія на р. Ярмук дальший наступ арабів на Візантію від осені 634 р. вів проводир Шурабіль. Карта зберегла єдиний ойконім-ре- пліку Іракліївка Вн, але сусідство її вражає:
• ІРАКЛіївка Heraclius Вн Могил.-Под: лЖЕРЕБИЛівка ?!Shurahbil; ЯРИШів Jarash (узятий 636 р. саме Шурабілем), ВАЗЛуївка ар. wasl єднання, союз лГАМУЛівка ар. gamal верблюд, ЮРКівці, ЯСТРУБна ар. Yathrib Медіна лСлобода-ЯРИШівська, СУБОТівка ар. Sawad Дворіччя; ТАРАСівка, КОЗЛів казій лнАГОРЯНИ; ГРАБовець harb війна, КРИЧАНівка, ІВОНівці, ТЕКЛівка.
Перевірка здогаду:
* ЖЕРЕБИЛівка Shurahbil Жт Новоград-Вол.: Піщів! Peshitta [13, с. 479-487; 21, с. 767768], ДУБЛИНки; р. МОЛОД.ЯНка п ЖОЛОБ'ЯНки ар. sal- aba хрести; ЖОЛОБне лБУДИща; МОЛОДЬків, ГОРБаша 2, БРОНники, БРОНиця лдуБНики, ЯВОРівка ґабри/ кафри, ЛУЧиця, КАЛИНівка, ТАРАЩанка, ОРЕПИ араби, НеСОЛОНЬ, БЕРЕГове, ДЕРАЖня Тараз на р. Талас, КАНУНи Ханаан, КОСЕНів Гасан-, ЧИЖівка, ЯРунь;
* ЖЕРЕВПІЛля Shurahbil Кв Іванків: лсТАВРівка гр. stauros хрест лРОЗ- ВАЖів; сТАНИШівка! Tanьkh- лОБУХовичі, МУСІЙки лПОТАЛіївка, ВОРОПАЇвка, ПОТОКи, РУСАКи лМАКАРівка; ЛЕОНівка, РАХВАЛівка.
За кілька десятиліть, ставши данниками Хозарії (що вже засвідчено у літописі), племена Наддніпрянщини тим самим опинилися й у протистоянні до арабів. Детально вивчено топонімічний слід тривалої арабо-хозарськоі війни 710-737 рр. [22, с. 64-103]. У арабських джерелах ці події засвідчені, на що звернув увагу акад. О. Пріцак ще у праці 1939 р. про похід Мервана в Україну [23; 24, с. 174; 22, с. 82]. Однак у цих творах арабських істориків аль-Балазурі і аль-Куфі події тієї війни мають лише приблизну географічну прив'язку (напр., «річка слов'ян за Хозарією», де були взяті на продаж 20 тис. сімей слов'янських бранців з мирного населення). Фронтальні топонімічні студії 20082009 рр. імовірних теренів військових дій VIII ст. виявили тоді цілий пласт доказових синхоричних реплік.
І лише тепер з'ясовано, що арабський пласт топонімії України з прототипами переважно з Сирії та Палестини (Трипілля, Халеп'я, Демешківці, Росава...) пов'язаний з ара- бами-християнами IV-VI ст. Репліки їхніх генонімів (Та- нюш-/ C-таниш-, Салих-/Шалиг-, Г-/Хасан-...) та супутніх історичних реалій (Бистр-, Білокопит-, Яструб-, Мурав-...) набувають цінності як мовний слід непростих контактів наших предків з Візантією у долітописні переламні часи. Це знання дійшло до нас в успадкованих нами прадавніх назвах річок і селищ України.
Джерела
1. Тищенко К.М. Сирійський пласт топонімії України візантійського часу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Східні мови та літератури. №1(26). 2020. С. 37-44.
2. Пигулевская Н.В. Арабы у границ Византии и Ирана в IV- VI вв. Москва-Ленинград: Вид-во «Наука», 1964. 253 с.
3. Shahid I. Byzantium and the Arabs in the forth century. Washington: Dumbarton Oaks RLC, 1984, 2006. 632 p.
4. Shahid I. Byzantium and the Arabs in the fifth century. Volume Part 2. Washington: Dumbarton Oaks RLC, 1995. 1050 p.
5. Shahid I. Byzantium and the Arabs in the sixth century. Volume II. Part 1: Toponymy, Monuments, Historical Geography, and Frontier Studies. Washington: Dumbarton Oaks RLC, 2002. 469 p.
6. Shahid I. Byzantium and the Arabs in the sixth century. Volume II. Part 2: Economic, Social and Cultural History. Washington: Dumbarton Oaks RLC, 2009. 418 p.
7. Le Strange G. Palestine under the Moslems. A Description of Syria and tbe Holy Land from A.D. 650 to 1500. /London/, 1890. 604 p.
8. Le Strange, G. The Lands of the Eastern Caliphate. Mesopotamia, Persia, and Central Asia from the Moslem conquest to the time of Timur. New-York, 1905. 536 p.
9. Тищенко К.М. Арабський пласт топонімії України VII-XIII ст. Київ: Вид-во «Четверта хвиля», 2008. 64 с.
10. Тищенко К.М. Араби на Півночі. Східний Світ. № 1. Київ, 2009. С. 88-108.
11. Тищенко К.М. Топонімічний слід в Україні арабо-хозарської війни 713-737 рр. Вісник Львівського ун-ту. Серія філолог. Львів, 2011. Вип. 53. С. 222-241.
12. Тищенко К.М. Мовне дзеркало правічного Степу. Україна: наука і культура. Вип. 37. Київ, 2019. С. 172-217.
13. Тищенко К.М. Долітописна мовна історія українців. Київ- Дрогобич: Вид-во «Посвіт», 2016. IV+752 с.
14. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. Київ : Вид-во політ. л-ри України, 1973. 816 с.
15. Словник гідронімів України. Київ: Вид-во «Наукова думка», 1979. 783 с.
16. Словник мікрогідронімів України. Київ: Вид-во «Обереги», 2004. 448 с.
17. Павленко С.О. Мікротопоніми Чернігово-Сіверщини. Чернігів: Вид-во ПАТ «ПВК «Десна», 2013. 600 с.
18. Пащенко В.М. Науково-пізнавальний зміст методу топонімічного контекстування. Вісник Львівського ун-ту. Серія філолог. Вип. 59. Львів, 2013. С. 21-37.
19. Словник староукраїнської мови: У 2-х т. Київ: Вид-во «Наукова думка», 1977-1978.
20. Жовтобрюх М.А. та ін. Історична граматика української мови. Підручник. Київ : Вид-во «Вища школа», 1980. 320 с.
21. Тищенко К.М. Іншомовна історія українців. Київ-Броди: Вид-во «Просвіта», 2018. 816 с.
22. Тищенко К.М. Халіфат і сівера: топонімічний слід в Україні. Київ: Вид-во «Аквілон-Плюс», 2011. 496 с.
23. Пріцак О.Й. Похід Мервана ібн-Мухаммеда в Україну 735 р. Сторінка з українсько-арабських взаємин. Нова зоря, ч. 26 (1226), Львів, 9 квітня 1939 р.
24. Рибалкін В.С. Підступність «відомого» слова або читаючи ібн Хурдадбега. Східний світ. №3. 2009. С. 172-178.
References
1. Tyshchenko, K.M. (2020). Syriis'kyi plast toponimii Ukrainy vizantiis'koho chasu [The Syrian Layer in the Toponymy of Ukraine from the Byzantine Epoch]. Visnyk Kyivs'koho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Skhidni movy ta literatury, 1 (26). pp. 37-44. [in Ukrainian].
2. Pigulevskaja, N.V. (1964). Araby u granic Vizantii i Irana v IV- VI vv. [Arabs on the Borders of Byzantium and Persia in the 4th-6th c.]. Moscow-Leningrad: «Nauka» Publ. [in Russian].
3. Shahid, I. (1984, 2006). Byzantium and the Arabs in the fourth century. Washington: Dumbarton Oaks RLC.
4. Shahid, I. (1995). Byzantium and the Arabs in the fifth century. Volume I. Part 2. Washington: Dumbarton Oaks RLC.
5. Shahid, I. (2002). Byzantium and the Arabs in the sixth century. Volume II. Part 1: Toponymy, Monuments, Historical Geography, and Frontier Studies. Washington: Dumbarton Oaks RLC.
6. Shahid, I. (2009). Byzantium and the Arabs in the sixth century. Volume II. Part 2: Economic, Social and Cultural History. Washington: Dumbarton Oaks RLC.
7. Le Strange, G. (1890). Palestine under the Moslems. A Description of Syria and tbe Holy Land from A.D. 650 to 1500. /London/.
8. Le Strange, G. (1905). The Lands of the Eastern Caliphate. Mesopotamia, Persia, and Central Asia from the Moslem conquest to the time of Timur. New-York.
9. Tyshchenko, K. (2008). Arabs'kyi plast toponimii Ukrainy VII-XIII st. Tezy dopovidi. [The Arabian Layer in the Toponymy of Ukraine of the 7th-13th c. Abstracts] Kyiv: «Chetverta Khvylia» Publ. [in Ukrainian].
10. Tyshchenko, K.M. (2009). Araby na Pivnochi [Arabs on the North]. Skhidnyi svit, 1, pp. 88-l08. [in Ukrainian].
11. Tyshchenko, K.M. (2011). Toponimichnyi slid v Ukraini arabo-khozars'koi viiny 713-737 rr. [The Traces in the Toponymy of Ukraine of the Arabian-Khazar War of 713-737]. VisnykL'vivs'koho universytetu. Seriia filolohichna, issue 53, pp. 222-241. [in Ukrainian].
12. Tyshchenko, K.M. (2019). Movne dzerkalo pravichnoho Stepu. [The Linguistic Mirror of the Eternal Steppe]. Ukraina: nauka i kul'tura, issue 37, pp. 172-217. [in Ukrainian].
13. Tyshchenko, K.M. (2016). Dolitopysna movna istoriia ukraintsiv. [The Pre-Chronical Language History of Ukrainians]. Kyiv-Drohobych: «Posvit» Publ. [in Ukrainian].
14. Sheliahin, D.O. (Comp.) (1973). Ukains'ka RSR. Administratyvno- terytorial'nyi podil. [Ukrainian SSR. Administrative Division]. Kyiv: «Vyd. polit. l-ry Ukrainy» Publ. [in Ukrainian].
15. Nepokupnyi, A.P., Stryzhak O.S., Tsiluiko K.K. (Eds.). (1979). Slovnyk hidronimiv Ukrainy [A Dictionary of Hydronyms of Ukraine]. Kyiv: «Naukova dumka» Publ. [in Ukrainian].
16. Zhelezniak, I.M., Karpenko, O.P., Luchyk, V.V., Poliarush, T.I., Stryzhak, O.S., Shul'hach, V.P. (Comp.). (2004). Slovnyk mikrohidronimiv Ukrainy [A Dictionary of Microhydronyms of Ukraine]. Kyiv: «Oberehy» Publ. [in Ukrainian].
17. Pavlenko, S., (2013). Mikrotoponimy Chernihovo-Sivershchyny [The Microtoponyms of the Chernihiv-Siverian Area]. Chernihiv: PAT «PVK «Desna» Publ. [in Ukrainian].
18. Pashchenko, V.M., (2013). Naukovo-piznaval'nyi zmist metodu toponimichnoho kontekstuvannia [The scientific ant epistemological Contents of the Toponymical Contextualization Method]. Visnyk L'vivs'koho universytetu. Seriia filolohichna, issue 59, pp. 21-37. [in Ukrainian].
19. Hrynchyshyn, D.H., Humets'ka, L.L., Kernyts'kyi, I.M. (Eds). (1977-1978). Slovnyk staroukrain'skoi movy XIV-XV st.: U 2 t. [A Dictionary of the Old Ukrainian (14-l5th cc.): In 2 vols.]. Kyiv: «Naukova dumka» Publ. [in Ukrainian].
20. Zhovtobriukh, M.A., Volokh, O.T., Samiilenko, S.P., & Slyn'ko, I.I. (1980). Istorychna hramatyka ukrains'koi movy. [AHistorical Grammar of the Ukrainian]. Kyiv: «Vyshcha shkola» Publ. [in Ukrainian].
21. Tyshchenko, K.M. (2018). Inshomovna istoriia ukraintsiv. [A neighbor languages history of Ukrainians]. Kyiv-Brody: «Prosvita» Publ. [in Ukrainian].
22. Tyshchenko, K.M. (2011). Khalifat i sivera: toponimichnyj slid v Ukraini. [The Caliphate and Siverian Tribe: Toponymical Traces in Ukraine]. Kyiv: «Akvilon-Plius» Publ. [in Ukrainian].
23. Pritsak, O.Y. (1939). Pokhid Mervana ibn-Muhammeda v Ukrainu 735 r. Storinka z ukrains'ko-arabs'kykh vzaiemyn [The Campaign of Mervan ibn-Muhammed in Ukraine in 735 AD. A Page from the Ukrainian-Arab Relations]. Nova zoria, 26 (1226). [in Ukrainian].
24. Rybalkin, V.S. (2009). Pidstupnist' «vidomoho» slova abo chytaiuchy ibn Khurdadbeha. [The insidiousness of a «known» word or on reading of ibn-Khurdadbeh]. Skhidnyi svit, 3, pp. 172178. [in Ukrainian].
Размещено на allbest.ru
Подобные документы
Поняття топонімів, їх сутність і особливості, місце в сучасній українській мові. Класифікація топонімів, їх різновиди та відмінні риси, основні проблеми запозичення та передачу фонетичної подібності. Компоненти значення, переклад топонімів-американізмів.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 04.05.2009Підходи до класифікації топонімічної лексики. Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії. Приклади топонімів в українській мові. Структура англійських та українських топонімів, їх етимологія. Чинники впливу на англійські місцеві назви.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 11.03.2015Підходи до класифікації топонімічної лексики. Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії. Визначення особливих етимологічних, структурних та семантичних рис в топоніміці Англії та України. Визначення топоніму, топоніміки та ономастики.
курсовая работа [43,7 K], добавлен 11.03.2015Загальне поняття про топоніми та підходи до класифікації топонімічної лексики. Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії. Розвиток та сучасний стан топонімії в Україні. Етимологія та структура англійських та українських географічних назв.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 16.02.2015Тематичні групи назв рослин, критерії виділення та семантика. Закономірності формування та реалізації семантики дериватів, мотивованих українськими назвами рослин. Типова словотвірна парадигма іменників – назв рослин. Рослини - українські символи.
курсовая работа [85,7 K], добавлен 29.01.2010Характеристика розвитку української топоніміки, особливості словотвору назв населених пунктів та водоймищ. Групи твірних основ і словотворчі форманти, які беруть участь у творенні топонімів та гідронімів на території Лисянського району Черкаської області.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 13.01.2014Визначення статусу артикля в сучасній англійській мові. Артикль, як службове слово, його роль в граматиці тексту та специфіка функціонування в публіцистичному стилі. Правила вживання означеного, неозначеного артикля з власними назвами та його відсутність.
дипломная работа [110,3 K], добавлен 16.06.2011Історичні аспекти перекладознавства. Осмислення ролі перекладної літератури в українському суспільстві. Історичні основи перекладу. Сучасні видатні перекладознавці України. Культури мови перекладу як галузь перекладознавства.
курсовая работа [37,4 K], добавлен 18.03.2007Основні історичні чергування приголосних звуків при словозміні і словотворенні. Перше та друге перехідне пом'якшення або палаталізація. Основні історичні чергування голосних: [О] та [Е] з [І], [О] та [Е] з нулем звука, [О] з [Е] після Ж, Ч, Дж та [й].
конспект урока [56,2 K], добавлен 21.11.2010Проблеми перекладу драми в сучасному перекладознавстві. Особливості драми як перекладознавча проблема. Легковимовність і зручна побудова реплік. Синхронність сприйняття і розуміння тексту драми. Відтворення перекладачем прихованих сементичних контекстів.
дипломная работа [94,3 K], добавлен 19.03.2012
