Димензіональне вимірювання мета знаків англомовного та україномовного дискурсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Димензіональне вимірювання мета знаків англомовного та україномовного дискурсів

Швачко С.О., д-р філол.наук, професор,

У роботі аналізуються природа димензіонального вимірювання (об'єкт дослідження) на матеріалі метазнаківлакунарності англійської та української мов(предмет дослідження). Комплексне дослідження детерміноване природою об'єкту, гносеологічно-синкретичним аналізом. Топікальність теми є інноваційною та ургентною з огляду на методологічне осмислення об'єкта та творчі інтенції. В роботі звертається увага на дієвості компаративного аналізу, порушується питання дуальності проблеми Ніщо (лінгвістичний та філософський аспекти). Розглядається перспектива творчого пошуку.

Перспективи дослідження вбачаємо в подальшій динаміці лакунології, осмисленні її досягнень, препарації дидактичних завдань з релевантних проблем, створенні тлумачних словників метазнаківлакунології, а також проблем, успіхів та перспектив реферованого топіку (Gaps, GainsandGoals).

Ключові слова: лакунікон, димензіональне вимірювання, проблема Ніщо, англійська та українська мови, онтогносеологічний аналіз.

ДИМЕНЗИОНАЛЬНОЕ ИЗМЕРЕНИЕ МЕТАЗНАКОВ АНГЛОЯЗЫЧНОГО И

УКРАИНОЯЗЫЧНОГО ДИСКУРСОВ

Швачко С.А., д-р филол.наук, профессор,

В работе анализируется природа димензионального измерения (объект исследования) на материале метазнаковлакунарности английского и украинского языков (предмет исследования). Комплексное исследование детерминировано природой объекта,гносеологически-синкретическим анализом. лінгвокогнітивний лакунологія гносеологічний

Топикальность темы является инновационной и ургентной, учитывая методологическое осмысление объекта и творческие интенции. В работе акцентируется внимание на действенности компаративного анализа, поднимается вопрос дуальности проблемы Ничто (лингвистический и философский аспекты). Рассматривается перспектива дальнейшего творческого поиска.

Перспективы исследования видим в дальнейшей динамике лакунарности, осмыслении ее достижений, препарации дидактических задач по релевантным проблемам, создании толковых словарей метазнаковлакунологии, а также проблем, успехов и перспектив реферируемой темы (Gaps, GainsandGoals).

Ключевые слова: лакуникон, димензиональное измерение, проблема Ничто, английский и украинский языки, онтогносеологический анализ.

DIMENSIONAL MEASURING OF METASIGNS IN THE ENGLISH AND UKRAINIAN DISCOURSES

SvitlanaShvachko, Doctor of Philology, Professor

Sumy State University ,2, Rymskoho-Korsakova St., Sumy, 40007, Ukraine

The subject matter of the article in question is the measuring of metasings in the English and Ukrainian discourses. Topicality of the theme is valid due to its novelty and methodological background. The basic idea consists in the thesis: conceptualization is the forefront of categorization. Methods are determined by the ontology of referents and addresants' intensions. The problem of nothingness is considered in the vein of cognitive approach which gives the birth to the would be referents. Idea of Nothing is being treated as a triad of approaches

— philosophic, linguistic, cognitive attributes. Unrecognized things aren't verbalized. They aren't linguocognitively dealt with. Recognized and semantically charged, delacunized units are valid semiotic signs in the dimension of semes without lexemes. The phenomenon of communicative silence, its role and ways of exteriorization in written speech are being investigated on the basis of English and Ukrainian literary discourses. Tropic relevant means of object's exteriorization are distinguished. Attention is being focused on situational semantization of nonverbal aspects. Properties of the object are being analyzed in the lexicographic experiment. This paper verifies the taxonomy of active and marginal synsets. The statistic data are objectivized by the dimension validity. The abstract notions are being explained properly by basic metasigns. Their terminological paradigm mirrors the macrosystem of language. The latter is highly anthropocentric including author's intentions

— to help people, to comfort them and make a hard blow on them or destroy them.

Key words: lacunicon, dimension, lexicon, problem of Nothing, the English and Ukrainian languages, ontognoseological analysis.

Дослідження передбачає димензіональнийвимір (ДВ) метазнаківлакунарності (об'єкт дослідження) на матеріалі словникових статей лексикографічного дискурсу корелюючих мов - англійської та української (предмет дослідження). Новизну творчого пошуку верифікують ознаки об'єкту, його топікальність та методологічна обґрунтованість. Матеріалом дослідження слугують аутентичні словники задіяних мов, на основі яких з'являється патерн лексико-семантичного поля лакунарності (ЛСПЛ). Глобальна структура лакун семантизується чинним лінгвокогнітивним досвідом носіїв мови. Поверхнева структура лакун фізично відсутня, тому вони називаються безеквівалентною лексикою. Актуальність роботи визначається категоризацією та концептуалізацією, процесами внутрішньомовної і зовнішньомовноїендозон, а також - зростаючим інтересом учених до вічної проблеми буття/небуття. Актуальність роботи обумовлюється топікальністю діючих теорій термінологізації та детермінологізації, процесів конвергенції та дивергенції, та результатами ДВ. Методичне забезпечення реалізується в режимі діючих загальних законів діалектики, а також спеціальними лінгвістичними методиками. Наукова новизна роботи проявляється в мовно-семіотичній, мовленнєво-комунікативній та когнітивно-синергетичній ендозонах [3]. Мета роботи полягає у виявленні ознак метазнаків-лакун, яка об'єктивує наступні завдання:

- виявлення корпусу метазнаків ЛСПЛ;

- формалізація семантичної дистанції між складниками зазначеного поля;

- моделювання патернів тлумачення епідигматичної функції.

Емпіричний матеріал представлений в роботі англомовними та україномовними аутентичними словниками: OxfordAdvancedLearner'sDictionaryofCurrentEnglish (Di) [9], NewWebster'sDictionaryandThesaurusoftheEnglishLanguage (D₂) [8], LongmanDictionaryofEnglishLanguageandCulture (D₃) [7], Словник української мови (Сл₁) [4] та Англомовний та україномовний семантико-словотворчий словник (Сл2) [1]. D1представляє британсько-англійський варіант мови, D2та D3- © Швачко С.О., 2018 американсько-англійські варіанти. Словники опубліковані у другій половині ХХ-го століття та на початку ХХІ-го століття: D₁(1527 с.) - у 1958 році, D₂(1149 с. + Т 67 с.) - у 1993 році, D₃(1620 с.) - у 2005 році. Сл₁ - перший в історії української лексикографії словник тлумачного типу, створений на базі лексики кінця XVIII-гостоліття, відображає розвиток лексикону української мови, засвідчує поповнення фразеологічного фонду, особливо в галузі науки, публіцистики та ділової мови [1]. Сл₂ містить 80 000 слів та фразеологічних зворотів, репрезентує деривати лакунікону, верифікує його високу словотворчу силу [2].

Лакунарні одиниці вивчаються у мовознавстві з кінця ХХ-го століття. На часі досягнуті успіхи в доменах витоків лакун, їх таксономії, структурно-семантичного буття, розмежування ядерних та маргінальних одиниць ЛСПЛ. Мають місце й певні досягнення з питань лексико-графічного представлення лакун у вітчизняних та зарубіжних студіях. Сучасна лакунологіяемпатує увагу на синкретичних атрибутах об'єкту дослідження. ДВ знаходиться у центрі парадигми методологічного обґрунтування. Доцільним вважаємо використання комплексного онтогносеологічного підходу до процесу пізнання. Лакунарність у науковій картині світу спрацьовує в тріаді модусів мови, мовлення та мовленнєвої поведінки. Відомо, що лакуни є унілатеральними структурами з відсутньою поверхневою структурою (семи без лексеми). Глибинна структура лакун детермінуєтьсяконситуативно, в режимі індивідуального/колективного тезаурусу. Чинним є закон сукцесивності: осмислено - пізнано - ословлено - закодовано у соціальному досвіді. Лакуни як семіотичні знаки делакунізуються, зокрема, у режимі ДВ [2]. Тлумачення лакун відбувається шляхом експлікації (вербальними та невербальними засобами). У тлумачних словниках димензіональний вимір відбувається шляхом експлікації слів словами. В енциклопедичних словниках ДВ реалізується на матеріалі речей і явищ відповідними вербальними засобами. ДВ відрізняється від інших вимірів - кількісного, якісного, кількісно-якісного, нумерального, мезуративного тощо. ДВ передбачає ідентифікацію величин величинами, ознак ознаками, термінів термінами, ядерних одиниць маргінальними. А. Вежбицька зазначає: абстрактні поняття ословлюються базовими словами. Порівняння референтів починається з дуального представлення [6]. Словникові статті складаються з двох частин: лівої - лема та правої - алоніми. Леми в науковій літературі номінуються терміном метаметазнак, алоніми - терміном метазнак.Метазнаки лакун номінуються синонімами, синонімічними сполученнями (синсети,англ. «synonymicsets»).Вербальні та невербальні засоби дефініцій «гуртом» делакунізуютьунілатеральні семіотичні знаки і, таким чином, препарують порозуміння між співбесідниками, забезпечують інформаційний комфорт. Парадигма делакунізаторів представлена тематично- семантичним дизайном та лексико-графічними джерелами. Слова lacuna/лакуна позначаються в англомовному та україномовному дискурсах автономно як сингулярні метаметазнаки. Алоніми, як показує лексикографічний експеримент, ословлюються адитивним засобом (синсетами), а такождескриптивно та графічно. ЛСПЛ у мовнійендозоні представлено гетерогенно - в парадигмах терміносистеми та димензіонального виміру.Топікальність є чинною з огляду на культуролінгвістичносмисловеомовленняпроцесівконвергенції/дивергенції (mentalesse) та фактору ДВ. ДВ корелює з міжмовними метазнаками: англ. dimension, two-dimensions, three-dimensions,укр. величина, вимірювання, простір, об'єм. Частотним є процес кросреференціїлакун та алонімів(не достатньо влучний засіб). Конгруентність лем та алонімів досягається чинним принципом TertiumСomparationisв процесах паралельногоосмисленняреферентів на внутрішньомовному та міжмовномувекторахсловоцентричного та текстоцентричного простору [2].

Метазнакиlacuna/лакунає дієвими у термінологічних (гуманітарних та негуманітарних) системах - музичній, юридичній, психологічній, медичній, лінгвістичній тощо. Пор.гіперлакунарність у термінологічній парадигмі:

Учені у творчому пошуці використовують комплекс методів і прийомів, шукають шляхи заповнення та елімінації лакун, визначають статус і місце об'єкта у науковій парадигмі, описують адгерентні дисципліни соціолінгвістики, невербаліки, прикладної лінгвістики тощо.

Осмислення лакунології починається з ідентифікації етимона «lacuna/лакуна», що має грецьке походження, фіксується серед одиниць пізньої латинської етимології (<lacunaсемантизує «озеро» (лат. lacus)= Laggon,корелює з «pit», «cleft», «pool». З часом модифікується на позначення пустого місця (англ. blanc space, a missing part, a gap, a hole),недостачі, дефекту (англ. defect, flaw, as lacunae in substantive information) [2].

Слово lacunaпройшло шлях від конкретного значення в наївній картині світу до абстрактного в науковій. Етимонне наповнення укр. лакуна резонує «заглиблення», «порожнина», «пусте місце», «пустота».

Когнітологи трактують лакуни як лексично невиражені концепти розумової діяльності: концептуалізація передує лексичній візуалізації.

Лексикографічна репрезентація потенційної (латентної, скритої) сфери мовної системи об'єктивується маркерами глибинного рівня, поверхнева структура мови не спрацьовує, є відсутньою, лакунарною.

Чинними є наступні атрибути лакунарності:

- існування базової прототипічної одиниці «лакуна» датується античним періодом, що об'єктивує вторинну деривацію та термінологічну розбудову,

- притаманні категоріальні чинники в явищах еліпсису, ригористичних питаннях, когнітивних процесах вилучення, редукції, спрощення, дивергенції, конвергенції, лексикалізації, граматикалізації, семантичної девіації.

Лакуни - несиметричний, ризоматичний фактор динаміки - проявляються в режимах самоорганізації, самодобудови та самоконтролю [3].

Серед проблем лакунарності особливе місце посідає проблема Ніщо, яка роздвоюється на Ніщої (лінгвістичний підхід) та Ніщо₂ (філософський підхід). У тлумачних словниках проблема Ніщо₁ представлена об'ємно, що не можна сказати про Ніщо₂. Ніщо₁ та Ніщо₂ утворюють дихотомію протиставлення конкретного та абстрактного. ОсловленняНіщо і відбувається за патерном а + в ^ (ав). Похідні композити-лакуни семантизуються не за адитивним принципом, а, навпаки, за мультиплікативним: англ. nothing, nothingness,укр. ніщо, ніхто, нісенітниця, ніщота, рос. нечто, нектота ін.

Проблема Ніщо₂ в словниках тлумачиться таким чином:

- non-existence as in pass into nothingness [9, p.852];

- the absence of any thing whatsoever, total insignificance realization of one's own nothingness [8, p.686];

- the state of being nothing: not be in Is there only nothingness after death? [7,p.958].

У двомовному словнику [1] слово nothingмає 5 значень: 1) дрібниця, 2) нуль, пусте місце; 3) відсутність, пустота; 4) небуття, нереальність, повне знищення; 5) атеїст, безбожник. У поданій семантизації друге і третє значення корелюють з Ніщо_і , а четверте - з Ніщо₂.

Мова як скарбниця людського досвіду реєструє цілу низку протиставлень із лакунарним складником. Пор.:зло /добро, горе /радість, науковий /наївний, спільний /мінливий, гарний / нікчемний, вірний / невірний та ін. На думку Б. Пастернака творяться образи «в слове явлений». Словникові тлумачення Ніщо₂ маркуються в тріаді буття - небуття - буття/небуття. Лінгвістичне представлення Ніщо₁ має атрибути свого феноменального буття. Філософський огляд дескриптивно обходить експлікацію. Про таке буття Омар Хайам писав:

Все, что в мире нам радует взоры, - ничто,

Все стремления наши и споры - ничто,

Все, что мы волочем в свои норы - Ничто (Омар Хайям).

Загадковість вічного небуття позначається і в іншому вірші:

Может быть, это есть.

Может быть, это есть и этого нет, и это невыразимо.

Абсолютне буття не екстеріоризує активності, на відміну від рефлексивного буття свідомості: свідомість відноситься до самої себе як до власного предмету, тобто вона одночасно представлена «в-собі» і «для себе». Ніщо₂ не знає мінливості, не вбачає себе в якості іншого. Ніщо₁ має властивість рефлексії, здатне до заперечення заперечення, а також до кореляції з позиціями адгерентності. При визначенні значущості Ніщо₁ оперуємо смисловими одиницями (семами без лексем). Вічну проблему Ніщо вважаємо за ментально ословлену діяльність (mentalese)в дихотоміяхкультурем та лінгворем. Семантизація досліджуваних лакун здійснює дихотомічні протиставлення «так/ні»,«присутні/відсутні», «очевидні/неочевидні», «реальні/ірреальні». Базовими експлікаторами Ніщо₂ є ірреальний, вічний, неопізнанний, загадковий, міфічний тощо.

Ніщо_і позначене низкою лінгвістичних ознак. Серед них специфічною є відсутність локалізаторів в англомовному дискурсі, зокрема у словосполученнях на зразок англ: atthehairdresser's, atthebutcher's, atthebaker's, atthedentist's, atthetailor's, atmyaunt's.

Стилістичний шарм метазнаківлакунікону не завжди буквально вербалізуєнегацію. У цьому випадку актуалізується двобій реального та умовного. Наприклад, Nothingisimpossiblewithhim; Don'tforgettomentionhim.

Концептуальна картина світу (ККС) є динамічною, її ословлення (мовна картина світу - МКС) полягає в незавершеності пізнання ККС. Погоджуємось з Таценко Н. В., що ККС передує МКС: пізнане, ословленеверифікуються у лінгвістичному аналізі, непізнане, неословлене потребують уваги та глибокої когніції. Динаміка ККС та МКС полягає в безкінечності буття та незавершеності процесів пізнання [5, с.119].

Висновки

Процеси концептуалізації та категоризації з одного боку, конвергенції та дивергенції - з іншого, є вельми значущими для лінгвокогнітивного осмислення лакунарності. Проблема Ніщо₂ у філософському сенсі проявляється в недоступності, відсутності та непізнаності реалії, неословленості неіснуючих референтів.

Лакуна виступає як метаметазнаклакунології, базовий семіотичний знак. Лакунікондетермінується у модусах мови (і), мовлення (іі) або когнітивної діяльності (ііі), витлумачується в групах:

(i) парадигматичний лакунікон - порожні клітини мовної системи;

(ii) синтагматичний лакунікон - пропуски у мовленні, невербаліка;

(iii) когнітивний лакунікон - непізнані і неословлені референти.

Лакунологія як наука не стала зрілою, впорядкованою та ретельно описаною, відтак існують робочий апарат лакунології, власні метазнаки, базові одиниці. Процес верифікації лакунології як лінгвістичної дисципліни маркує методи параметризації, визначення меж, гіпотез і термінологічного апарату. Активно на часі формується термінологічний корпус молодої дисципліни, метамови та предметне поле, вивчаються шляхи елімінації та делакунізації.

Текстоцентрична значущість роботи полягає у розширенні лінгвокогнітивного наукового досвіду на просторах лакунології, практичне значення роботи полягає у моделюванні патернів лексикографічних джерел за темою дослідження. Наукова новизна роботи полягає в:

- осмисленні лінгвістичної теорії ДВ в англомовному та україномовному дискурсі;

- параметризації домінантних метазнаків ЛСПЛ;

- розпізнанні характеру дивергенції та ковергенції у досліджуваних середовищах. Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому розвитку лакунології, осмисленні її досягнень, препарації дидактичних завдань з релевантних проблем, створенні тлумачних словників метазнаківлакунології, проблем та перспектив реферованої теми (Gaps, GainsandGoals).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Англомовний та україномовний семантико-словотворчий словник / уклад. Є. І. Г ороть, С. В. Г ончарук, Л. К. Малімон, А. Б. Павлюк, С. Б. Шелудченко, за ред. та кер. проф. Є. І. Гороть. - Луцьк : Вежа - Друк., 2014. - 1024 с. (СЛ2).

2. Анохіна Т. О. Корпусний лакунікон англійської мови: лексикографічний аналіз / Т. О. Анохіна // Філологічні трактати. - 2018. - Т. 10, № 2. - С.7-12. https://doi.org/10.21272/ftrk.2018.10(2)-01

3. Корольова А. В. Когнітивна лінгвокомпаративістика: від реконструкції прамовних форм до реконструкції структур свідомості // Вісник КНЛУ. Серія Філологія. - 2014. - Том 17. №2. - С. 94-100.

4. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. - К. :

Науковадумка,1970-1980.-Т. 4.-С. 440.

http://ukrlit.org/slovnyk/slovnykukrainskoimovyv11 tomakh/%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1%83%

D0%BD%D0%B0.

5. Таценко Н. В. Картини світу як базові поняття когнітивно-дискурсивної парадигми лінгвістики / Н. В. Таценко // Філологічні трактати. - 2009. - Т. 1, №3^. - С. 119.

6. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / пер. с англ. А. Д. Шмелева. - М. : ЯСК, 2001. - 272 с.

7. Longman Dictionary of English Language and Culture / Pearson Education Limited, 2005. 1620 p.

8. New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language / The United States of America: Lexicon Publications, INC, 1993. - 1144 p.

9. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English / Ed. A. S. Hornby, E. V. Gatenby, H. Wakefield. London : Oxford University Press, 1958. 1527 p.

REFERENCES

1. English-Ukrainian semantic-word-formation dictionary/ by Y. I. Gorot, S. V. Goncharuk, L. K. Malimon, A. B. Pavlyuk, S. B. Shelodchenko; for ed. and guides. prof. Y. I. Gorot. Lutsk :Vezha-Print, 2014. 1024 p.

2. Anokhina, T. O. (2018). The Corpus-based lac-unicon of the English language: the lexicographic analysis. Filologicnitraktati, Vol. 10, No 2. P.7-12.https://doi.org/10.21272/ftrk.2018.10(2)-01

3. Korol"ova, A. V. (2014). Kohnityvnalinhvokomparatyvistyka: vid rekonstrukciyipramovnyx form dorekonstrukciyistruktursvidomosti. In Visnyk KNLU. SeriyaFilolohiya. Tom 17. №2. 94-100.

4. The Ukrainian-language dictionary: in 11 volumes. Academy of Sciences of the USSR. Institute of

Linguistics;for ed. I. K. Bilodid.K.:Scientific Opinion,1970-1980. T. 4,P.440.

http ://ukrlit. org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_ 11_tomakh/%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1 %83 % D0%BD%D0%B0.

5. Tatsenko, N. V. (2009).The world pictures as the basic notions of cognitive-discursive linguistic paradigm.

Filologicnitraktati, Volume 1,No3-4'2009. Sumy:SumDU publishers,P.119.

http://tractatus.sumdu.edu.ua/ru/tatsenko-n-v-kartini-svitu-yak-bazovi-ponyattya-kognitivno-diskursivnoyi- paradigmi-lingvistiki/

6. Wiezbicka, A. (2001) Comparison of cultures through vocabulary and pragmatics. Translation from English by A. D. Shmelev. - Moscow : YSC. 272 p.

7. Longman Dictionary of English Language and Culture (2005). Barselona : Pearson education Limited. 1617 p.

8. New Webster's Dictionary and Thesaurus of the English Language (1993) The United States of America : Lexicon Publications, INC. 1149 p.

9. Oxford Advanced Leaner's Dictionary of Current English (1958) Ed. A. S. Hornby, E. V. Gatenby, H. Wakefield. - London : Oxford University Press. 1527 p.

Размещено на Allbest.ru