Новітні англіцизми в сучасній німецькій та українській пресі (на основі матеріалів журналів "Der Spiegel" та "Український тиждень")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільське територіальне відділення МАН України

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

Новітні англіцизми в сучасній німецькій та українській пресі (на основі матеріалів журналів «Der Spiegel» та «Український тиждень»)

Турківська В.Р.

Вирста Н.Б.

Рокіцька Н.В.

Анотація

англіцизм німецький український преса

У статті досліджено адаптацію, функціонування та специфіку вживання англіцизмів у сучасній німецькій та українській пресі. Проаналізовано 1350 англіцизмів (tokens), які отримані методом суцільної вибірки з журналів «Der Spiegel» та «Український тиждень». На цій основі укладено реєстри англомовних запозичень загальною кількістю 950 одиниць (types). Здійснено різнобічне вивчення новітніх англіцизмів в німецькій та українській пресі; уведено в науковий обіг значний за обсягом матеріал. У розвідці вперше зафіксовано процес запозичення новітніх англіцизмів у німецьку та українську мови через пресу на сучасному етапі, скласифіковано їх за тематичними принципами, визначено їхню частоту вживання, подано структурну та лексико-семантичну характеристику.

Проведено зіставний аналіз англіцизмів у журналах «Der Spiegel» та «Український тиждень», установлено спільні й відмінні риси німецьких та українських англіцизмів на лексичному, графічному та мор- фологічномурівнях. З'ясовано, що англіцизми в німецькій пресі, як правило, зберігають свій оригінальний варіант правопису, тоді як в українській пресі відбувається перехід від латиниці до кирилиці. Запозичення передаються найчастіше українськими літерами з урахуванням звучання англіцизму. Існує низка правил написання іншомовних слів в українській мові, під які підпадає значна частина англіцизмів, що функціонують в журналі «Український тиждень».

Визначено, що аналізовані в журналах «Der Spiegel» та «Український тиждень» англіцизми належать до різних частин мови, найчисельнішу групу серед яких становлять іменники.

Підсумовано, що загалом процеси адаптації англіцизмів у двох різних неспоріднених мовах є подібними. Ці подібності виражаються як на лексичному, так і частково на морфологічному рівнях. Відмінним є процес пристосування до графічних норм мови-реципієнта, оскільки англіцизми легше інтегруються в німецьку мову (вони майже не змінюють початкової форми), що зумовлено належністю німецької та англійської мов до однієї мовної сім'ї.

Ключові слова: англіцизм, адаптація, преса, іменник, граматичний рід, артикль.

Annotation

Turkivska V.R., Vyrsta N.B., Rokitska N.V. New anglicisms in Modern German and Ukrainian periodicals (based on magazines “Der Spiegel” and “Ukrainsky tyzhden”). Adaptation, functioning and specific usage of anglicisms in modern German and Ukrainian periodicals is studied in the article. 1350 tokens taken from the magazines “Der Spiegel” and “Ukrainsky tyzhden” by a continuous sampling method are analysed. On this basis, the registries of English borrowings in a total amount of 950 types are compiled. Versatile investigation of the newest anglicisms in German and Ukrainian periodicals is carried out; a considerable amount of new material is introduced into a scientific usage and analysed. For the first time, the process of borrowing newest anglicisms into German and Ukrainian through the periodicals at present stage is recorded; thematic classification of anglicisms is accomplished and their frequency of usage is determined; structural and lexico-semantic description of the analyzed lexemes is presented in our investigation.

Comparative analysis of anglicisms in the periodicals “Der Spiegel” and “Ukrainsky tyzhden” is carried out, common and distinctive features of German and Ukrainian anglicisms on the lexical, graphical and morphological levels are determined. It is found out that in the German press anglicisms, as a rule, preserve their original spelling, whereas in the Ukrainian press there is a shift from Roman alphabet to Cyrillic. The borrowings are most frequently conveyed by Ukrainian letters considering the phonation of an anglicism. There is a set of rules for writing foreign words in the Ukrainian language, under which a large number of anglicisms in the periodical “Ukrainsky tyzhden” fall.

Anglicisms, analyzed in “Der Spiegel” and “Ukrainsky tuzhden”, belong to different parts of speech, the most numerous group among which are nouns. It may be stated that the processes of adapting

Anglicisms in two different unrelated languages are similar in general. These similarities are expressed on lexical and partly on morphological levels. The process of adjustment to graphic norms of recipient language is different, since anglicisms can be easily integrated into the German language and it is characteristic that they almost don't change their initial form, so far as German and English languages belong to one and the same language family.

Key words: anglicism, adapting, periodicals, noun, grammatical gender, article.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду

Хвиля масового запозичення англіцизмів у німецьку мову розпочалася із середини ХХ ст., коли після Другої світової війни інтерес до Америки та Британії значно зріс. В українську мову англіцизми почали проникати в кінці минулого століття після розпаду Радянського Союзу та утворення незалежної української держави, яка проводила самостійну політику і співпрацювала з англомовними партнерами. Сьогодні англіцизми є невід'ємною частиною словникового складу сучасної німецької та української мов і поширюються на різні сфери суспільного життя. Актуальність нашої наукової розвідки зумовлена необхідністю всебічного вивчення новітніх запозичень з англійської мови, що вживаються в сучасній німецькій та українській пресі, та практичною потребою аналізу їхніх особливостей.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Одним з перших функціонування англіцизмів у німецькій пресі досліджував мовознавець Б. Карстенсен. У своїй праці «Amerikanismen der deutschen Gegenwartssprache» вчений розглядає запозичення на основі німецького журналу «Der Spiegel» у 1963-1964 рр. [3]. «Der Spiegel» як джерело для аналізу англіцизмів продовжував використовувати лінгвіст В. Янг. Цей науковий доробок охоплює ширші часові межі, а саме: 1950-ий, 1960-ий, 1970-ий та 1980-ий роки [9]. С. Купер визначала особливості англіцизмів у складі оголошень, уміщених у журналі «Der Spiegel» у період 1980-2001 рр. [6]. Дослідження англіцизмів за матеріалами журналу «Der Spiegel» сучасної пори ще не проводилось.

Не оминули увагою лінгвісти й ролі англіцизмів в українській публіцистиці. Зокрема, етапи і ступені адаптації англіцизмів у пресі ХХ-ХХІ ст. вивчала Л.М. Архипенко [2]. Тексти статей журналу «Український тиждень» на предмет використання в них англіцизмів не були предметом спеціальних комплексних досліджень. Також відсутні наукові праці, присвячені порівняльній характеристиці англіцизмів, що функціонують в обох журналах - «Der Spiegel» та «Український тиждень».

Формулювання мети і завдань статті. Мета роботи - дослідити адаптацію новітніх англіцизмів у сучасній німецькій та українській пресі.

Для досягнення поставленої мети у процесі дослідження необхідно виконати такі основні завдання:

з опертям на опрацьовану наукову літературу розкрити поняття «англіцизм»;

проаналізувати особливості графічної та морфологічної адаптації англіцизмів у німецькій та українській пресі, зокрема рід, утворення множини та структуру;

провести зіставний аналіз німецьких та українських англіцизмів у пресі й установити спільні й відмінні риси німецьких та українських англіцизмів на лексичному, графічному та морфологічному рівнях.

Об'єктом дослідження є новітні англіцизми, що функціонують у сучасній німецькій та українській пресі. Предмет дослідження - особливості вживання, графічна, морфологічна адаптація їх у сучасній німецькій та українській мовах. Матеріалом для дослідження послугували 1020 та 350 англіцизмів (tokens), отриманих методом суцільної вибірки відповідно з журналів німецького та українського видань «Der Spiegel» (Nr. 37/9.9.2017) та «Український тиждень» (№ 44(572) 2-8.11.2018). На цій основі укладено реєстри англомовних запозичень загальною кількістю 750 та 198 одиниць (types) відповідно.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасному мовознавстві досі немає єдиного визначення поняття «англіцизм», оскільки цим поняттям можна об'єднати дуже багато різних мовних одиниць. У словнику за редакцією Дудена подано таку дефініцію цього терміна: «англіцизм - це перенесення характерного для британської англійської мови мовного явища в неанглійську мову»1 [4, 135]. Феномен англіцизму охоплює широкий спектр «лінгвістичних одиниць, починаючи з морфем і закінчуючи фразами, які використовуються німецькою мовою і про форму та зміст яких можна сказати, що вони походять з англійської» [5, 131]. Більшість визначень базуються на формі і, можливо, значенні або генетичному походженні запозичених одиниць. Досить вирішальними для них є фонетичні, графічні, семантико-лексичні та граматико-морфемні риси.

Таким чином, для нашого дослідження важливо з'ясувати, чи можна за зовнішньою формою встановити, що слово запозичене з англійської мови. Тому за основу беремо визначення Д. Шютте, що «англіцизм - це мовний знак, який повністю або частково складається з англійських морфем, незалежно від того, чи має він одне із типових для англійської мови значень чи ні» пер. з нім. авт. пер. з нім. авт. [8, 38].

Запозичення, яке спершу виникло в іншій мові, але поширене в німецькій та українській мовах через англійську мову, кваліфікуємо як англіцизм. Це також стосується випадків, коли англіцизми сформувалися від латинських або грецьких слів, а потім потрапили в німецьку та українську мову з англійської. Наприклад, нім. Video /укр. відео > анг. video.

М. Лілієнкампф стверджує, що «в європейських мовах дедалі більше міжнародних слів є в основному англо-американськими інтернаціоналізмами». Він називає їх «англо-американськими євролексемами» або «англолатинізмами» [7, 46]. Уважаємо, що в цьому випадку англійська мова є безпосереднім джерелом запозичення.

Розглянемо сучасну ситуацію англомовного впливу на території Німеччини та України та зробимо спробу з'ясувати особливості цього процесу загалом та в конкретних сферах суспільного життя зокрема. Аналіз дібраного фактичного матеріалу на основі тематичного розподілу дав змогу виділити шість умовних рубрик: «Політика» (Deutschland und Ausland), «Культура» (Kultur und Gesellschaft), «Наука» (Wissenschaft und Mobilitдt), «Реклама» (Werbung und Anzeigen), «Економіка» (Wirtschaft) та «Спорт» (Sport). У текстах журналів «Der Spiegel» та «Український тиждень» переважає лексика, яка пов'язана з політикою: Comebach-Versuch, Cyberexperten, Fake-Wahlplakate,

Hacking, Hetz-Memes, Memes-Krieg, Onlineaktivisten, Tricks, Trolling, TV-Duells, Wikileaks («Der Spiegel»); білборди, рейтинг, дебати, фейкові, тролі, лідер, бізнес, саміт, телевізійний, тендер, тренд, старт, модератор, рекордно, тренінг («Український тиждень»). Англомовні запозичення у рубриках «Культура», «Наука» та «Економіка» практично однаковою мірою вживаються у статтях німецької й української преси. Найменше англіцизмів зафіксовано у журналі «Der Spiegel» у рубриці «Спорт», а в журналі «Український тиждень» - у рекламі.

Серед запозичень, що з'явилися в німецькій та українській пресі нещодавно, виокремлюємо такі англіцизми: automatisierte Accounts (псевдо-акаунти неіснуючих користувачів); Darknet (темний інтернет) - оверлейна мережа, доступ до якої можливий лише через певне програмне забезпечення; Fake News (неправдиві новини); Social Bots (боти); Whistleblower (викривач) - неправомірне з точки зору спільноти повідомлення владі про певні порушення норм, правил, невиконання наказів тощо («Der Spiegel»); гендерні стереотипи (пор. англ. gender stereotypes) -- узагальнені уявлення та переконання про те, якими є і як поводяться чоловіки і жінки; ейджизм (пор. англ, ageism) -- дискримінація людини на підставі її віку; anti-access area denial (пристрої або заходи, спрямовані на запобігання зайняття чи перетину противником певної території / акваторії або ділянки повітряного простору); domain of warfare (область війни); facing the war (глянути війні в обличчя) («Український тиждень»),

На сторінках журналу «Der Spiegel» досить часто вжито запозичення Brexit, Crowdfunding, Darknet, Fake News, Refugees Welcome, Whistleblower, Hashtag, Hipster, Stresstest, Перераховані лексичні одиниці номіновані на англіцизм року в Німеччині. «Англіцизм року» (Anglizismus des Jahres) - незалежна ініціатива, створена 2010 року лінгвістом берлінського університету Prof. Dr. Anatol Stefanowitsch, що визначає найбільш вживане англомовне запозичення кожного року. В Україні такої ініціативи поки не існує. Це свідчить про те, що питання поширення англіцизмів в українській мові ще не є настільки актуальним, щоб визначати найпопулярніші запозичення кожного року.

Більшість запозичених англіцизмів у німецькій та українській пресі підлягають графічній та морфологічній адаптації. Адаптацію розуміємо як пристосування запозиченої лексеми до норм мови-позичальниці. Особливістю сучасних англіцизмів у німецькій пресі є пряме запозичення з неповним та поетапним підпорядкуванням графічній системі німецької мови. Англіцизми, які були запозичені в німецьку мову, переважно зберігають оригінальний варіант правопису, їхня передача відбувається графічними засобами англійської мови. Також варто зазначити, що німецька мова - єдина у світі, в якій іменники пишуть з великої літери. Ми зафіксували, що всі іменники-англіцизми набувають цієї типової риси орфографії німецької мови. Англійська літера «c» інколи переходить у німецьку «k», У період, який досліджував В. Янг, лексема клуб траплялася лише в оригінальному варіанті -- Club, Під час аналізу статей виявлено це слово в іншому вигляді - Klub, що засвідчує вдалу інтеграцію англіцизму. Тільки в сучасний період можливе функціонування двох паралельних орфографічних форм у тій самій статті: Music / Musik, Strike / Streik, Website / Webseite, Такі семантичні конфлікти свідчать про неповне пристосування цих англіцизмів.

На відміну від німецької мови, запозичені в українську пресу англіцизми передаються способом транслітерації: латиничні букви запозиченого слова відтворюються на письмі за допомогою літер алфавіту української мови (кирилицею). Найчастіше англіцизм записується з урахуванням його фонетичного звучання в англійській мові. Проте це відбувається з багатьма неточностями, оскільки в англійській та українській мовах різний набір звуків. Значна частина англіцизмів, що функціонують в журналі «Український тиждень», підпадає під правила, що існують в українській мові для написання іншомовних слів: т. зв. правило «дев'ятки», подвоєння в іншомовних словах [1, 301-302].

Цікавим виявилося вживання у статтях журналу «Український тиждень» англіцизмів, що зберегли свій первинний спосіб написання, незважаючи на те що майже всі запозичення передаються кирилицею. Ми з'ясували, що це сталі англійські фрази, які стали крилатими. На нашу думку, вживання загальновідомих англійських виразів у журналі додає тексту експресії: Big chill, domain of warfare, fake media, fake news, infant terrible, just for fun, PostPlay та ін., наприклад:

Це зобов'язання супроводжувало рішення визнати кіберпростір такою самою сферою, де можливе ведення воєнних дій (domain of warfare), як і суша, море та повітря (21).

На цій фінальній стадії Big Chill -- великого охолодження -- Всесвіт, однак, усе ще буде переповнений гравітаційними хвилями Хіба що стався б таки Big Crunch, а відтак новий первинний вибух і народження наступного Всесвіту (47).

А той відіб'є м'яч у бік провідних ЗМІ, або, як він називає їх, fake media (66).

Зафіксовано, що в журналах «Der Spiegel» та «Український тиждень» найчисельнішу групу серед англіцизмів становлять іменники - 91,07 % від загальної кількості аналізованих лексем та 82% відповідно. Вони набувають не властивих для англійської мови категорій роду та відмінка, які в мовах-реципієнтах інформують про граматичні ознаки певних лексичних одиниць. Відомо, що в англійській мові немає граматичного роду, а особові займенники вживаються відповідно до натурального роду іменника. В українській мові граматичний рід іменника визначається за його семантичними ознаками (значенням іменника), морфологічною будовою, за синтаксичними зв'язками з іншими словами в реченні. Під час адаптації до граматичних норм української мови більшість запозичених лексем (83%) отримують чоловічій рід. їм притаманне нульове закінчення, типові англійські суфікси -ер, -ор на позначення професій, виду діяльності: глайлер, клерк, консалтинг, лейбл, пітчинг хакер. Англіцизми жіночого та середнього роду становлять 10% і 7% відповідно: інновація, маркетологія, презентація; тренування.

У німецькій мові кожен іменник має свою граматичну категорію роду, яка позначається за допомогою артикля, що стоїть перед іменником: Maskulina (Artikel DER), Neutra (Artikel DAS), Feminina (Artikel DIE). Тому визначення роду англіцизмів-іменннків викликає деякі проблеми. Частина досліджених англіцизмів у німецькій пресі не набула жодної родової належності. Присвоєння родів іменникам-англіцизмам відбувалося, на нашу думку, за: лексичною схожістю (lexikalische Дhnlichkeit): der Airport (пор. нім. der Flughafen), der Button (пор. нім. der Knopf), die City (пор. die Stadt), die Economy (пор. нім. die Wirtschaft), der Post (пор. нім. der Beitrag), die Highschool (пор. нім. die Hochschule); статтю (natьrliches Geschlecht): der Mann: der Gentleman, der Entertainer, der Polittalker, der Whistleblower; die Dame: die First Lady; морфологічною аналогією (рід іменника визначається за його формою, тобто на основі суфіксів) (Morphologische Analogie). Граматичне значення чоловічого роду (maskulin) виражають більшість іменників із суфіксом -er: der Banner, der Browser, der Eye-Catcher, der Manager, der Server, der Team-Messenger. Значна кількість англіцизмів має форму на -ing. Як правило, вони позначають абстрактні поняття, процеси і в німецькій мові вживаються з артиклем середнього роду: das Handling, das Mailing, das Trolling, das Carsharing, das Kidnapping. Англіцизми, похідні від фразових дієслів або часток (Anglizismen aus Verb und Partikel), отримують середній рід: das Start-up, das Comeback.

В англійській мові іменники утворюють множину найчастіше додаванням закінчень «s», «es». У німецькій мові процес формування множини набагато складніший. Майже всі аналізовані іменники-англіцизми зберегли форму множини мови-донора: Accesories, Accounts, Bags, Bands, Beats. Bitches, Bytes, Champions, Charts, Chips, Deals, Designs, E-Mails, Fans, Flops, Fotos, Hipsters, Hits. Іменники чоловічого роду на -er, так само як і німецькі іменники із цим суфіксом, мають у множині нульове закінчення: der Boxer - pl. die Boxer, der Designer - pl. die Designer, der Keyboarder - pl. die Keyboarder, der Manager - pl. die Manager. У журналі «Український тиждень» лише кілька англіцизмів вжито у формі множини: лайки, блокбастери, мейнстрими, дрони, глайдери, білборди, шоумени.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямку. Узагальнення результатів проведеного дослідження за матеріалами сучасної німецької та української преси, зокрема журналів «Der Spiegel» та «Український тиждень», дає підстави дійти важливих висновків:

Суспільно-політична преса сприяє пpoцecу запозичення aнглійської лексики в німецьку та українську мови. Стрімкий розвиток науки і техніки, тенденція до глобалізації, проникнення інновацій у всі сфери повсякденного життя людей, фактор економії мови є вагомими причинами появи англіцизмів. У контексті нашого дослідження ми проаналізували німецькі та українські англіцизми за однаковими аспектами, провели їх зіставний аналіз на лексичному, графічному, морфологічному рівнях та встановили спільні й відмінні риси.

Кількісний аналіз показав, як опрацьовані 1020 («Der Spiegel») та 350 («Український тиждень») англіцизмів формують тематичні групи, що уможливило виявити, які сфери життя німецького та українського суспільства є найбільш відкритими для лексичних запозичень з англійської мови. У текстах журналів «Der Spiegel» та «Український тиждень» переважає лексика, пов'язана з політикою. На противагу цьому англомовні запозичення у рубриках «Культура», «Наука і техніка» та «Економіка» практично однаковою мірою вживаються у статтях як німецької, так і української преси. Найменше англіцизмів зафіксовано в журналі «Der Spiegel» у рубриці «Спорт», а в журналі «Український тиждень» - у рекламі. У кожному журналі вживаються переважно поняття, що стосуються актуальних подій у Німеччині та Україні. Низка англіцизмів, які мають високу частоту вживання та представлені в обох журналах, є спільними для обох досліджуваних мов.

Англіцизми в німецькій пресі, як правило, зберігають свій оригінальний варіант правопису, тоді як в українській пресі відбувається перехід від латиниці до кирилиці. Запозичення передаються найчастіше українськими літерами з урахуванням звучання англіцизму.

Проаналізовані в журналах «Der Spiegel» та «Український тиждень» англіцизми є різної частиномовної належності, проте переважають іменники. Під час адаптації до граматичних норм мов-реципієнтів всі англіцизми-іменники, дібрані з журналу «Український тиждень», утворюють множину за українськими правилами. Значна кількість таких іменників-англіцизмів зберегла форму множини мови-донора; англіцизми чоловічого роду на -er, так само як і німецькі іменники із цим суфіксом, отримують у множині нульове закінчення.

Досліджуючи артиклі англіцизмів, ми виділили певні ознаки, за якими, на нашу думку, відбувалося присвоєння родів іменникам. Механізм наділення англіцизмів родом не до кінця сформований через відсутність сталих норм. Очевидно, саме тому значна кількість англіцизмів у журналі була зафіксована взагалі без артикля.

Зміни, які відбулися в системі запозичень з англійської мови протягом досліджуваного періоду, виявляють процес розвитку лексичної системи німецької та української мов. Семантичний та словотвірно-структурний аналіз англіцизмів показав, що вони є частиною загальнонаціонального німецького та українського лексикону, а також виявляють свої специфічні ознаки.

Можна стверджувати, що загалом процеси адаптації англіцизмів у двох різних неспоріднених мовах є подібними. Ці подібності виражаються як на лексичному, так і частково на морфологічному рівнях. Відмінним є процес пристосування до графічних норм мови-реципієнта, оскільки англіцизми легше інтегруються в німецьку мову, що зумовлено належністю обох мов до однієї мовної сім'ї.

Наведені особливості адаптації англіцизмів не вичерпують усіх аспектів проблеми. Робота з наявним матеріалом доводить необхідність вивчення адаптації англіцизмів, наприклад, на фонологічному рівні, що потребує подальшої наукової розвідки.

Література

1. Авраменко О.М. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі: 1 ч. / О.М. Авраменко, М.Б. Блажко. - [вид. 7-е, допов.]. - К.: Грамота, 2017. - 568 с.

2. Архипенко Л.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX - початку XXI ст.): автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л. М. Архипенко. - Харків, 2005. - 20 с.

3. Carstensen B. Englische Einflьsse auf die deutsche Sprache nach 1945 / Broder Carstensen. - Heidelberg : Winter, 1965. - 402 s.

4. Duden. Deutsches Universalwцrterbuch. - Mannheim : Dudenverlag, 2001. - 1892 s.

5. Eisenberg P. German as an Endangered Language? Globalisation and the Future of German / Peter Eisenberg. - Berlin, New York: De Gruyter, 2008. - S. 121-137.

6. Kupper S. Anglizismen in deutschen und franzцsischen Werbeanzeigen: zum Umgang von Deutschen und Franzosen mit Anglizismen / Sabine Kupper. - Marburg: Tectum, 2003. - 273 S.

7. Lilienkamp M. Angloamerikanismus und Popkultur: Untersuchungen zur Sprache in franzцsischen, deutschen und spanischen Musikmagazinen / Marc Lilienkamp. - Berlin: P. Lang, 2001. - 600 s.

8. Schьtte D. Das schцne Fremde: anglo-amerikanische Einflьsse auf die Sprache der deutschen Zeitschriftenwerbung / Dagmar Schьtte. - Opladen: Westdeutscher Verlag, 1996. - 383 s.

9. Yang W. Anglizismen im Deutschen. Am Beispiel des Nachrichtenmagazins DER SPIEGEL / Wenliang Yang. - Berlin: De Gruyter, 1990. - 238 s.

10. Український тиждень [Журнал] / ЕСЕМ Медіа ГмбХ; ТОВ «Український тиждень»; голов. ред. Д. Крапивенко. - К.: Новий Друк, 2007. - № 44 (572), 2-8.11.2018. - 2018. - 66 с.

11. Der Spiegel [Magazin] / SPIEGEL-VERLAG RUDOLF AUGSTEIN GMBH & CO. KG, Chefredakteur Klaus Brinkbдumer. - Hamburg, № 37/9.9.2017. - 2017. - 140 s.

Размещено на Allbest.ru