Проблема функціональної генералізації
Знайомство з класифікацією мов світу за психолінгвістичними підставами. Аналіз мовленнєво-мовної компетенції суб’єкта мовлення. Основні функції мов світу відповідно до змін в комунікативних рангах національних мов. Сутність поняття "перша мова".
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.07.2021 |
| Размер файла | 5,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
«Як і розвиток будь-якої органічної системи, таке засвоєння включає низку чинників: (і) зовнішні дані; (іі) генетична
обдарованість; (ііі) більш загальні принципи. Фактор (іі) (генетична обдарованість) включає: (а) елементи, що
стосуються лише мови (універсальна граматика); (б) інші когнітивні системи, а також обмеження, що накладаються структурою мозку, інформація про які на сьогодні є надто недостатньою, аби бути корисною. Існування цих чинників вважається дискусійним, за єдиним винятком: (ііа), універсальна граматика. Але це має бути наслідком непорозуміння. Жодна раціонально мисляча людина не повірить у відсутність генетичного підґрунтя для пояснення того факту, що лише людська дитина, і жодна інша істота, миттєво й легко вилучає з довкілля дані, що стосуються мови, і відносно швидко досягає високого рівня лінгвістичної компетентності - знову ж таки, звершення, абсолютно недосяжне для інших організмів, навіть у найпримітивніших аспектах згаданої компетентності. Але саме це випливає із заперечення існування універсальної граматики. Цей висновок залишається істинним, навіть якщо стати на точку зору, що певне аранжування елементів (ііЬ), інші когнітивні системи, є достатніми, аби пояснити таке звершення. Навіть ігноруючи її неправдоподібність і брак емпіричних даних або концептуального підґрунтя, така точка зору все одно потребує визнання існування певного чинника (ііа), який забезпечує таке аранжування» (Chomsky, 2015: 96).
У структуру поняття «оволодіння мовою» зазвичай включають такі компоненти: (1) первинне (природне) оволодіння рідною мовою (ранній і дошкільний вік); (2) вторинне оволодіння рідною мовою - усвідомлення метамови (шкільний вік); (3) оволодіння нерідною мовою (другою й іноземною) в різні вікові періоди.
У контрастних чи в синонімічних відношеннях знаходяться такі види вторинно функціональних мов, як індивідуальна мова й літературна мова? Якщо в літературній мові кодифіковані мовні одиниці, співвіднесені з мовним стандартом (тобто з об'єктивно існуючою в «соціальній пам'яті» народу мовною системою та мовною нормою (Леонтьев, 2003)), безпосередньо корелюють з державною або офіційною мовою, то в індивідуальній мові у різних її носіїв це співвідношення буде різним. У одних індивідів - наближене до мовного стандарту, в інших за рахунок редукції, трансформацій, граматичних помилок та ін. буде спостерігатись контрастність. Неспівпадіння літературної та індивідуальної мов - природне явище. Індивідуальна мова відображає мовну компетенцію конкретної людини. Завдання мовної освіти - піднести індивідуальну мову її носіїв до мовного стандарту - літературної мови.
Мова внутрішнього мовлення - це особливий феномен, своєрідний вияв функціональної мовленнєво-мовної здібності людини. Її можна розглядати як скорочену форму природної (рідної, другої або іноземної) мови, якою доконуються внутрішньо- мовленнєві фази генеративних процесів. Ці процеси відбуваються «в особливому, прихованому ланцюзі механізму мовлення - попередньому етапі будь-якого осмисленого говоріння (чи то голосне, беззвучне або письмове мовлення), а також у людини, яка слухає, що приводить до осмислення сприйнятого повідомлення» (Ушакова, 1985). О.М. Соколов (2007) дослідив: мовленнєрухові імпульси, які свідчать про активізацію внутрішнього мовлення, завжди на долі секунд передують вимовлянню слів у зовнішньому мовленні. О.О. Леонтьєв (Леонтьев, 2003) назвав цей етап «внутрішнім програмуванням» (там само: 114). У праці (Ушакова, 1985) учена пише: «Процеси, які передують зовнішньому мовленню і ті, які відбуваються услід за його сприйманням, як правило, безпосередньо не спостерігаються зовні. В цьому сенсі вони є «внутрішніми» і мовленнєвими... Можна погодитися назвати їх внутрішнім ланцюгом мовленнєвого механізму» (там само: 39).
Наукове пізнання внутрішньо-мовленнєвого ланцюга, на думку цієї дослідниці, виявляється «вельми цінним», оскільки на цьому шляху «відкриваються основні загадки людського мовлення людини: його здібність виражати й сприймати смисли, підпорядкованість мовним правилам, його репродуктивно-творчий, а часом творчий характер та ін.» (там само: 40).
Функції мови внутрішнього мовлення пов'язані з підготовкою до екстерналізації (при говорінні) та інтерналізації (при аудіюванні).
Мова внутрішнього мовлення, за Виготським, має такі основні характеристики: (1) рвучкість, фрагментарність і скороченість
синтаксису порівняно із зовнішнім мовленням; (2) ситуативність. Скороченість стосується передусім підмета і пов'язаних із ним слів. Присудок і пов'язані з ним слова і слова, які відносяться до нього, зберігаються. Предикативність (наявність предикатів) мови внутрішнього мовлення - оперування переважно предикатами - пояснюється тим, що предмет висловлювання відомий мовцю і не потребує спеціального номінування. Аналогічне положення виникає і в ситуації обговорення, коли слухачам заздалегідь відомий предмет обговорення - звідси виникає предикативність. Скороченість внутрішньої мови, що проявляється в предикативності й редукованості вимовного боку мовлення, призводять до того, що синтаксис і фонетика зводяться до мінімуму і на перший план виступає семантика слова: відбувається збагачення слів смислом і переважання смисла над значенням, що спричиняє об'єднання і поєднання слів, утворення своєрідних аглютинованих єдностей, у яких найбільше смислове навантаження несуть головні поняття або корені слова, в результаті чого аглютинації виявляються легко зрозумілими. Аглютинація відбувається не лише відносно форм слів, а й відносно їх смислового боку; ідіоматичність словесних значень внутрішнього мовлення полягає в тому, що вони не перекладаються на мову зовнішнього мовлення (Выготский, 2000). Мова внутрішнього мовлення проявляється не лише у формі еліптичної природи мови, а й у формі «образів» і «схем» (Жинкин, 1982).
Існує особливий різновид мов, класифікованих за їх функціональним призначенням, тобто їх роллю в мовленнєвій поведінці людини. Це - метамова - струнка система дозволяючих і забороняючих (прескриптивних) стабільних приписів, що діють у синхронних рамках культури; система конструктів і правил їх комбінування (Залевская, 2007). Функція метамови - структурування та удосконалення функціональної мовленнємовної здатності людини.
Існує: (а) первинна метамова (природна); її функції - створення продуктів спостережень і емпіричних мовних узагальнень, потрібних для генеративних процесів. Первинна метамова характерна навіть і для дошкільників; (б) вторинна метамова; її функції - опис об'єктів лінгвістичних досліджень, результат пізнання й розуміння лінгвістичних явищ; метамова - це своєрідні психологічні (когнітивні) одиниці, компоненти нашого знання про свою мову (Леонтьев, 2003). Ці знання на рівні первинної метамови - неусвідомлені, а на рівні вторинної метамови - усвідомлені.
Базова функція метамови, вивченої індивідом в інституціональних закладах, полягає в усвідомленні того мовного досвіду, яким уже володіє з дитинства, внесення в мовну компетенцію дитини/людини (в загадковий феномен швидкого оволодіння (і володіння) мовою без спеціально організованого навчання у віці від народження до 5 років) того, що дозволяє їй якісно структурно й формально змінитися відповідно до існуючих у суспільстві мовних стандартів. Психолінгвістичне явище мовленнємовної компетенції дитини ще й до цього часу не знайшло переконливого загальновизнаного й несуперечливого наукового пояснення навіть при існуванні багатьох концепцій і теорій освоєння мови дитиною. Як нам уявляється, ключ до вирішення цієї людинознавчої проблеми лежить в інтеграції багатьох фактів, включаючи біологічні, генетичні, психологічні, психо- і нейролінгвістичні, фізичні, соматичні, біохімічні, соціальні й інші фактори, зокрема малодосліджені космічні.
Мова перекладу в широкому психолінгвістичному значенні - це різновид вияву мовленнємовної здатності людини, за допомогою якої здійснюється переклад, або її перекладна мова. Одночасно використовуються терміни «мова-реципієнт», «мова-рецептор» - як антоніми поняття «вихідна мова» - мова, з якої здійснюється переклад. Функції мови перекладу - передавання тих значимих елементів «вихідної мови», які відсутні в ній, компенсування їх через кальки, слова-запозичення, неологізми, семантичні зрушення. У багатьох професійних перекладачів мова перекладу як мовна здатність виступає в функції рідної мови. Вихідна мова є функцією другої мови перекладача. Труднощі перекладу здебільшого виникають через лексичні лакуни між вихідною мовою і мовою перекладу, особливо, якщо дві мови належать до різних родин мов. Процес перекладу потребує від перекладача не тільки лінгвістичної перекладацької компетентності, а й обізнаності в галузі відповідної термінології в мові перекладу, що стосується багатьох професійних областей. Так, наприклад, переклад психологічного тексту вимагає як вільного володіння мовою перекладу, так і знання термінів, які відносяться до сфери психології в мові перекладу. Функції мови перекладу - передавання лише смислу і значення, виражених вихідною мовою. Щодо форми й стилю вихідної мови, то вони не передаються мовою перекладу. Для підтвердження достовірності перекладу реалізується функція зворотного перекладу: з вихідної мови текст перекладається першим перекладачем на мову перекладу, а другий перекладач потім перекладає здійснений переклад зворотно на вихідну мову. Два тексти, а саме: (1) вихідною мовою (оригінальний) і (2) зворотний переклад - порівнюються з метою виявлення можливих невідповідностей.
Важливими сучасними проблемами в психолінгвістиці мови перекладу є кілька проблем функціонального походження: «Як змінення мов (вихідної мови і мови-реципієнта) впливає на переклад тексту?», «Чи повинен переклад змінюватися відповідно до змінення мов?», «Чи потрібні пере-переклади?», «Якою мірою перекладач має намагатися імітувати мову епохи, з якої походить текст?» (Информационно-аналитический портал, https).
Професійна мова здебільшого розглядається як «один із видів соціального діалекту», «компонент загальної мовної системи», в якій «існує кодифікована і некодифікована лексика» (Малюга, 2011). Соціальний діалект тлумачиться як різновид мови, на якій говорять певні соціальні групи населення. Професійна мова як вияв мовленнємовної здібності виступає додатковим засобом спілкування лише у членів окремих професійних колективів, але не народу усієї країни і не всього регіону. Функції професійної мови як функціональної мовної здатності фахівців різних соціономічних профілів, пов'язані з вирішенням фахових завдань, які потребують використання особливих, призначених для використання у професійних спільнотах, вербальних засобів. Характеристикою функціональної професійно-мовної здібності фахівця конкретного профілю як певного професійного субстандарту є здатність використання системи лексико-фразеологічних одиниць, відповідних термінам. Тому професійну індивідуальну мову фахівця розглядаємо не тільки вторинно функціональну компетенцію, а й як індивідуальну термінологічну систему, а її специфічною особливістю вважаємо наявний в її арсеналі лексико-фразеологічний і синтаксичний склад. Професійна мова її носіїв функціонально спрямована на досягнення ефективного фахового спілкування. Мовні засоби, що використовуються фахівцями в певній професійній сфері, утворюють їхні індивідуальні мовні системи, в яких вони об'єднані логічними відношеннями підпорядкування і субпідрядності. Такий прояв функціональної мовленнєво-мовної здатності людини як професійна мова має специфічні особливості її граматичної будови; їй властиві переважно гносеологічна, когнітивна, епістеміологічна, інформаційно-логічна, інтелектуально-комунікативна функції, а також експресивна функція.
Професійна мова, будучи частиною вторинно функціональної мовної здатності людини, забезпечує ефективність спілкування співтовариства спеціалістів, які займаються одним видом діяльності. Гінзбург (2013) переконує, що завдяки своїм функціям професійні мови виступають ефективним засобом формування, фіксації, збереження і передачі професійних знань саме завдяки обмеженому поєднанню вербальних і невербальних засобів представлення інформації. Мовна здатність фахівця, маючи в своїй основі якусь професію, представлена різними професійними мовами: професійною економічною, професійною психотерапевтичною, професійною політологічною та ін. Незважаючи на вузьку спеціалізацію функціонально центрованої професійної мови кожного фахівця всередині певної професії, вона, разом з уособленням вузьких професійних мов, входить у певну взаємодію з іншими професійними мовами.
Близьким до поняття «функції професійної мови» є поняття «функції мови спеціальності», яке пов'язане з таким аспектом як навчання мови, що забезпечує загальнонаукове і професійне спілкування при отриманні майбутнім фахівцем кваліфікації (професії) в освітній установі мовою, що вивчається. Відтак, мова спеціальності стає його індивідуальною мовою, складовою його функціональної мовної здібності.
Охарактеризовані деякі з видів функціональних мов індивіда дають змогу підкреслити ключову ідею - ідею психолінгвістично- функціональної парадигми у класифікації мов світу: опису мови як функціональної мовленнємовної здібності (компетенції) людини, яка є головною підставою для групування мов з огляду на їх функціональну роль у мовленнєвому досвіді й комунікативно- мовленнєвій практиці людини. Незалежно від конкретно взятої етнічної мови та того чи того виду функціональної мови, якою користується її носій, чинником, який об'єднує ці мови в єдину функціональну систему є мова як здатність людини генерувати (екстерналізувати й інтерналізувати).
Дискусії
Функції мови стали головним поняттям будь-якої функціональної класифікації, кожна з яких є багатоаспектною та враховує в якості підстав для групування один із основних поділів: (1) зв'язок мови з народом, до якого ця мова належить; (2) функції, які виконує мова в суспільстві; (3) поширення мови за межами основної етнічної групи (Ferguson, 1968). При такій класифікації на перший план виходить суспільство, соціум, а не людина як носій мови. Ми не спираємося ні на соціолінгвістичну, ні на функціонально-типологічну класифікації мов, в основу яких покладено суспільні функції. Вибираємо в якості підстави для функціональної класифікації мов світу генеративну систему - функціонально-мовну здатність людини, що утворилася в філо- і онтогенезі та реалізується як у поліетнічному планетарному просторі, так і в межах окремої держави. Перевагою психолінгвістичної класифікації мов світу є можливість об'єднати національні мови в одну групу в межах функціональної типології, відштовхуючись при цьому від людини, її породжувальних процесів і мовної компетенції. При такій класифікації індивід виступає не тільки суб'єктом оволодіння й володіння різноманітними функціями мов, а й носієм функціональних різновидів мов і їх користувачем. Крім того, представити первинно і вторинно функціональні мови як такі, що утворюють у кожної людини її індивідуальну функціональну мовленнєво-мовну систему: (a) структуру, що становить єдність закономірно розташованих та взаємопов'язаних функціонуючих частин її мовної здібності, об'єднаних за спільною ознакою - функцією; (б) форму організації різних за призначенням функціональних мов у психолінгвістичному світі людини.
Висновки
(1) Підставою для функціональної класифікації мов світу може виступати генеративна система й мовна здібність (компетенція) людини. Згідно із здійсненою психолінгвістичною класифікацією функціональна мовленнєво-мовна здібність людини може бути представлена як її функціонально-мовна метасистема з властивими їй функціями першої мови, нерідної мови (другої й іноземної), домінантної мови, внутрішньої мови, індивідуальної мови, метамови, мови перекладу, професійної мови та інших видів мов у процесах екстерналізації й інтерналізації. Психолінгвістично- функціональний підхід до класифікації мов світу дає змогу пояснити функціонування різних етнічних мов, використовуваних індивідами в різних функціях залежно від розвитку його мовної компетенції. Кожний вид функціонально центрованої мови спрямований на реалізацію певної функції і є частиною функціонально-лінгвістичної компетенції індивіда.
(2) Функціонально-мовну здатність людини можна змоделювати, представивши її як концентр - сукупність кіл, які мають спільний центр. Тоді згідно з принципом концентрів функціональні мови, що входять у цю людську здібність, представлені по відносно замкненим циклам, у межах яких формуються функціонально-мовні субкомпетентності щодо користування певною функціональною мовою різної складності відповідно до різних сфер і цілей, інтенцій мовленнєвого спілкування.
(3) Функції мови людини - це психолінгвістичне явище, залежне як від розвиненості конкретної етнічної або національної мови в суспільстві, так і від стану розвиненості функціонально мовної здібності індивіда, а також є своєрідними формами їх виявлення. Функції мов світу змінюються відповідно до змін, які відбуваються в комунікативних рангах національних мов - показниках обсягу функцій у різних видах спілкування. Кількість функцій мови в індивідів збільшується залежно від факторів, які зумовлюють актуалізацію мовленнєво-мовної здібності (біологічні, генетичні), її реалізацію й удосконалення (середовищні, соціальні, онтогенетичні тощо).
(4) Визначником функціональності будь-якої етнічної мови виступає ступінь її розвитку, спроможність виконувати роль вербального засобу генеративного мовленнєвого процесу при виконанні людиною різних специфічних видів діяльності (оволодінні мовою; перекладі; навчанні; комунікації - родинній, етнічній, міжнаціональній, міжнародній; роботі за фахом; мовленнємисленні; метакогнітивних діях тощо).
(5) Всі види описаних функціональних мов, притаманні індивідуальному мовному досвіду людини, знаходяться в певних функціональних відношеннях: (a) одні з них набувають стану провідних функцій в їхній діяльності, інші залишаються або маргінальними, або взагалі не затребуваними; (б) у носіїв мов можуть виникати потреби або в одночасному використанні кількох функціональних мов, як наприклад, при перекладі, коли стають актуальними мова перекладу, мова внутрішнього мовлення, метамова, професійна мова, рідна мова, або у вияві лише однієї функціональної мови (чи рідної, чи другої, чи міжнародної) як частини її функціонально-мовної здатності (Kalmykova, Kharchenko & Mysan, 2020).
(6) Функціонально різні мови використовуються людьми в
різних етносах подібним чином. Функціонально-мовна грамотність кожної людини залежить від розвитку її мовної компетенції (полілінгвальни здібностей, сукупності усіх когнітивних здібностей тощо), які визначають успіх в оволодінні мовами в їх різних функціях.
Література
1. Ахутина, Т.В. (2002). Нейролингвистический анализ динамической афазии.
2. О механизмах построения высказывания. Москва: Теревинф.
3. Бенвенист, Э. (1963). Классификация языков. Новое в лингвистике, 3, 36-55. Бернштейн, Н.А. (2012). О построении движений. Москва: Книга по Требованию. Вахтин, Н.Б., & Головко, Е.В. (2004). Социолингвистика и социология языков. Санкт-Петербург.
4. Виноградов, В.А. (2016). Классификация языков. Большая российская энциклопедия. URL: https://bigenc.ru/linguistics/text/2071612
5. Выготский, Л.С. (1956). Избранные психологические исследования. Москва: Изд-во Акад. пед. наук.
6. Выготский, Л.С. (2000). Психология. Москва: ЭКСМО-пресс.
7. Выренкова, А.С., Полинская, М.С., & Рахилина, Е.В. (2014). Грамматика ошибок и грамматика конструкций: «эритажный» («унаследованный») русский язык. Вопросы языкознания, 3, 3-19.
8. Гінзбург, М. (2013). Як перекладати англомовні фахові тексти українською з погляду ґендерної толерантності. С.І. Гудманян, & А.Г. Сидоренко (Ред.), Фаховий та художній переклад: теорія, методологія, практика: матер. доп. VI Міжнарод. наук.-практ. конф. (м. Київ, 5-6 квітня, 2013 р.), (с. 109-114). Київ: Агра Медіа Груп.
9. Деглин, В.Л. (1975). Функциональная асимметрия - уникальная особенность мозга человека. Наука и жизнь, 1, 104-115.
10. Жинкин, Н.И. (1982). Речь как проводник информации. Москва: Наука.
11. Закирьянов, К.З. (2008). Двуязычие: лингвометодический взгляд. Вестник Восточной экономико-юридической гумманитарной академии, 4(36), 52-58.
12. Залевская, А.А. (2007). Введение в психолингвистику. (2-е изд.). Москва: Российский государственный гумманитарный университет.
13. Информационно-аналитический портал. https://polit.ru/
14. Іванишин, В., & Радевич-Винницький, Я. (1994). Мова і нація. Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження».
15. Калмикова, Л.О. (2018). Що потрібно знати вчителю про знання у дітей мови та метамови. Початкова школа, 7, 54-58.
16. Козинцев, А.Г. (2004). Происхождение языка: новые факты и теории. Теоретические проблемы языкознания (с. 35-50). Санкт-Петербург: Филологический факультет.
17. Леонтьев, А.А. (2003). Основы психолингвистики. (3-е изд.). Москва: Смысл; Санкт-Петербург: Лань.
18. Лурия, А.Р. (1998). Язык и сознание. Е.Д. Хомская (Ред.). Ростов н/Д: Изд-во «Феникс».
19. Львов, М.Р. (2002). Основы теории речи. Москва: Издательский центр «Академия».
20. Лях, Н.Ю. (1996). Особенности восприятия слов в шуме и функциональная асимметрия мозга. Дисс. канд. психол. наук. Санкт-Петербургский. гос. ун-т. Санкт-Петербург.
21. Мадьярова, А.М. (2004). Фонетические особенности русской речи сибирских татар Тобольского района в русском диалектном окружении. Дисс. канд. филол. наук. Тюмень.
22. Малюга, Е.Н. (2011). Основные характеристики профессионального языка. Вестник Самарского государственного университета, 1/2(82), 133-138.
23. Марушкина, А.С., & Рахилина, Е.В. (2015). Корпусные исследования
24. особенностей речи нестандартных говорящих («херитажный» русский). Acta linguistica petropolitana. Труды Института лингвистических исследований, XI(1), 621-638.
25. Мікуліч, Т.М. (1996). Мова i этнпная самасвядомасць. Минск.
26. Снитко, Е.С., & Маймакова, А. (н.д.). Понятие родного языка и его
27. интерпретация в современной лингвистике. URL: http://www.zhelty-dom. narod.ru/linguistics/txt/0001.htm
28. Соколов, А.Н. (2007). Внутренняя речь и мышление. (2-е изд.). Москва: URSS. ЛКИ.
29. Ушакова, Т.Н. (1985). Проблема внутренней речи. Вопросы психологии, 2, 39-51.
30. Ушакова, Т.Н. (2004). Речь: Истоки и принципы развития. Москва: Пер Сэ.
31. Цейтлин, С.Н. (2000). Язык и ребёнок: Лингвистика детской речи. Москва: ВЛАДОС.
32. Черниговская, Т.В. (1993). Эволюция языковых и когнитивных функций: физиологические и нейролингвистические аспекты. Дисс. докт. биол. наук. Санкт-Петербург.
33. Черниговская, Т.В. (2006). Зеркальный мозг, концепты и язык: цена антропогенеза. Российский физиологический журнал им. И.М. Сеченова РАН, 92(1), 84-87.
34. Черниговская, Т.В. (2012). Нить Ариадны и пироженные «Мадлен»: Нейронная сеть и сознание. В мире науки, 4, 40-47.
35. Черниговская, Т.В. (н.д.). Психо- и нейролингвистика. URL: http://window.edu.ru/ resource/503/38503/files/spr0000015.pdf
36. Batel, E. (2020). Context Effect on L2 Word Recognition: Visual Versus Auditory Modalities. Journal of Psycholinguistics Research, 49, 223-245. https://doi. org/10.1007/s10936-019-09683-6
37. Chomsky, N. (2015). Some Core Contested Concepts. Journal of Psycholinguistics Research, 44, 91-104. https://doi.org/10.1007/s10936-014-9331-5
38. Ferguson, Ch.A. (1968) Language development. In J. Fishman, C. Ferguson, & J. Das Gupta (Eds.), Language Problems of Developing Nations (pp. 27-35). New York: Wiley.
39. Foote, R., Qasem, M., & Trentman, E. (2020). Morphological Decomposition in L2 Arabic: A Masked Priming Study. Journal of Psycholinguistics Research, 49, 291-317. https://doi.org/10.1007/s10936-020-09688-6
40. Gargiulo, Ch., & van de Weijer, J. (2020). Anaphora resolution in L1 Italian in a Swedish-speaking environment before and after L1 re-immersion: A study on attrition. LINGUA, 233. https://doi.org/10.1016/j.lingua.2019.102746
41. Hartsuiker, R.J., & Bernolet, S. (2017). The development of shared syntax in second language learning. Bilingualism-Language and Cognition, 20(2), 219-234. https://doi.org/10.1017/S1366728915000164
42. Hicks, G., & Dominguez, L. (2020). Modelling L1 grammatical attrition through language acquisition: A reply to comments. Second Language Research, 36(2), 231-239. https://doi.org/10.1177/0267658319897785
Hopp, H., Bail, J., & Jackson, C.N. (2020). Frequency at the syntax-discourse interface: A bidirectional study on fronting options in L1/L2 German and L1/L2 English. Second Language Research, 36,35-96. https://doi.
43. org/10.1177/0267658318802985
44. Jackson, C.N. (2018). Second language structural priming: A critical review and directions for future research. Second Language Research, 34(4), 539-552. https://doi.org/10.1177/0267658317746207
45. Jackson, C.N., & Hopp, H. (2020). Prediction error and implicit learning in L1 and L2 syntactic priming. International Journal of Bilingualism: interdisciplinary studies of multilingual behaviour, 24(5-6), 895-911. https://doi. org/10.1177/1367006920902851
46. Jackson, C.N., & Ruf, H.T. (2017). The priming of word order in second language German. Applied Psycholinguistics, 38(2), 315-345. https://doi.org/10.1017/ S0142716416000205
47. Jackson, C.N., Massaro, A., & Hopp, H. (2017). The impact of L1 structural frequency and cognate status on the timing of L2 production. Journal of Cognitive Psychology, 29, 535-550. https://doi.org/rn.m80/204459n.2017.1299156
48. Jensen, I.N., Slabakova, R., Westergaard, M., & Lundquist, B. (2020). The Bottleneck Hypothesis in L2 acquisition: L1 Norwegian learners' knowledge of syntax and morphology in L2 English. Second Language Research, 36(1), 3-29. https://doi. org/10.1177/0267658318825067
49. Kaan, E., & Chun, E. (2018). Priming and adaptation in native speakers and second- language learners. Bilingualism-Language and Cognition, 21(2), 228-242. https:// doi.org/10.1017/S1366728916001231
50. Kalmykova, L., Kharchenko, N., & Mysan, I. (2020). Philosophy of Language and the Language of Philosophy: a New Approach to Functional Classification of the World's Languages. Philosophy and Cosmology, 25, 89-108. https://doi. org/10.29202/phil-cosm/25/8
51. Pinker, S. (2013). Language, Cognition, and Human Nature: Selected Articles. New York, NY: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:o so/9780199328741.001.0001
52. Polinsky, M., & Kagan, O. (2007). Heritage languages: In the `wild' and in the classroom. Language and Linguistic Compass 1(5), 368-1395. https://doi. org/10.1111/j.1749-818X.2007.00022.x
53. Pulaczewska, H. (2020). The influence of the acquisition of English as a foreign language on acceptability judgements in L1 Polish among young adults. Language Learning Journal. https://doi.org/10.1080/09571736.2019.1709888
54. Qian, Z., Lee, E., Lu, D., & Garnsey, S. (2019). Native and non-native (L1-Mandarin) speakers of English differ in online use of verb-based cues about sentence structure. Bilingualism-Language And Cognition, 22(5), 897-911. https://doi. org/10.1017/S1366728918001001
55. Romaine, S. (1995). Bilingualism (2nd ed.). Blackwell Publishing.
56. Tian, L.L., Chen, H.J., Zhao, W., Wu, J.L., Zhang, Q., De., A.L., Leppдnen, P., Cong, F., & Parviainen, T. (2020). The role of motor system in action-related language comprehension in L1 and L2: An fMRI study. Brain and Language, 201. https://doi.org/10.1016/j.bandl.2019.104714
57. Xue, J., Marmolejo-Ramos, F., & Pei, X. (2015). The linguistic context effects on the processing of body-object interaction words: An ERP study on second language learners. Brain Research, 1613, 37-48. https://doi.org/10.1016/j. brainres.2015.03.050
58. References
59. Akhutina, T.V. (2002). Nejrolingvisticheskij analiz dinamicheskoj afazii. O mehanizmah postroenija vyskazyvanija [Neurolinguistic analysis of dynamic aphasia. On the mechanisms of building the utterance]. Moscow: Terevinf [in Russian].
60. Batel, E. (2020). Context Effect on L2 Word Recognition: Visual Versus Auditory Modalities. Journal of Psycholinguistics Research, 49, 223-245. https://doi. org/10.1007/s10936-019-09683-6
61. Benvenist, Je. (1963). Klassifikacija jazykov [Classification of languages]. Novoe v lingvistike - New in Linguistics, 3, 36-55 [in Russian].
62. Bernstein, N. (2012). O postroenii dvizhenij [About construction of movements]. Moscow: Kniga po Trebovaniju [in Russian].
63. Chernigovskaya, T (2012). Nit Ariadny i pirozhennye «Madlen»: Nejronnaja set i soznanie [Ariadne's thread and Madeleine cakes: Neural network and consciousness]. V mire nauki - In the World of Science, 4, 40-47 [in Russian].
64. Chernigovskaya, T.V (1993). Jevoljucija jazykovyh i kognitivnyh funkcij:
65. fiziologicheskie i nejrolingvisticheskie aspekty [Evolution of language and cognitive functions: physiological and neurolinguistic aspects]. Doctor's Thesis. St. Petersburg [in Russian].
66. Chernigovskaya, T.V. (2006). Zerkalnyj mozg, koncepty i jazyk: cena antropogeneza [Mirror brain, concepts and language: the price of anthropogenesis]. Rossijskij fiziologicheskij zhurnal im. I.M. Sechenova RAN - I.M. Sechenov Russian Journal of Physiology of the Russian Academy of Sciences, 92(1), 84-87 [in Russian].
67. Chernigovskaya, T.V. (n.d.). Psiho- i nejrolingvistika [Psycho- and Neurolinguistics]. URL: http://window.edu.ru/resource/503/38503/files/spr0000015.pdf [in Russian].
68. Chomsky, N. (2015). Some Core Contested Concepts. Journal of Psycholinguistics Research, 44, 91-104. https://doi.org/10.1007/s10936-014-9331-5
69. Deglin, V. (1975). Funkcionalnaja asimmetrija - unikalnaja osobennost mozga cheloveka [Functional asymmetry is a unique feature of the human brain.]. Nauka i zhizn - Science and life, 1, 104-115 [in Russian].
70. Ferguson, Ch.A. (1968) Language development. In J. Fishman, C. Ferguson, & J. Das Gupta (Eds.), Language Problems of Developing Nations (pp. 27-35). New York: Wiley.
71. Foote, R., Qasem, M., & Trentman, E. (2020). Morphological Decomposition in L2 Arabic: A Masked Priming Study. Journal of Psycholinguistics Research, 49, 291-317. https://doi.org/10.1007/s10936-020-09688-6
72. Gargiulo, Ch., & van de Weijer, J. (2020). Anaphora resolution in L1 Italian in a Swedish-speaking environment before and after L1 re-immersion: A study on attrition. LINGUA, 233. https://doi.org/10.1016/j.lingua.2019.102746
73. Hartsuiker, R.J., & Bernolet, S. (2017). The development of shared syntax in second language learning. Bilingualism-Language and Cognition, 20(2), 219-234. https:// doi.org/10.1017/S1366728915000164
74. Hicks, G., & Dominguez, L. (2020). Modelling L1 grammatical attrition through language acquisition: A reply to comments. Second Language Research, 36(2), 231-239. https://doi.org/10.1177/0267658319897785
Hinzburh, M. (2013). Yak perekladaty anhlomovni fakhovi teksty ukrainskoiu z pohliadu gendernoi tolerantnosti [How to translate English professional texts into Ukrainian in terms of gender tolerance]. In S.I. Hudmanian, & A.H. Sydorenko (Eds.), Fakhovyi ta khudozhnii pereklad:teoriia, metodolohiia, praktyka.
75. VI Mizhnarod. nauk.-prakt. konf. - Professional and artistic translation: Theory, methodology, practice. Proceedings of the VI International Scientific and Practical conference (Kyiv, April 5-6, 2013), (pp. 109-114). Kyiv [in Ukrainian].
Hopp, H., Bail, J., & Jackson, C.N. (2020). Frequency at the syntax-discourse interface: A bidirectional study on fronting options in L1/L2 German and L1/L2 English. Second Language Research, 36,35-96. https://doi.
76. org/10.1177/0267658318802985
77. Informacionno-analiticheskij portal [Information and analysis portal]. https://polit.ru/
78. Ivanyshyn, V, & Radevych-Vynnytskyi, Ya. (1994). Mova i natsiia [Language and nation]. Drohobych: Vydavnycha firma «Vidrodzhennia» [in Ukrainian].
79. Jackson, C.N. (2018). Second language structural priming: A critical review and directions for future research. Second Language Research, 34(4), 539-552. https://doi.org/10.n77/0267658317746207
80. Jackson, C.N., & Hopp, H. (2020). Prediction error and implicit learning in L1 and L2 syntactic priming. International Journal of Bilingualism: interdisciplinary studies of multilingual behaviour, 24(5-6), 895-911. https://doi. org/10.1177/1367006920902851
81. Jackson, C.N., & Ruf, H.T. (2017). The priming of word order in second language German. Applied Psycholinguistics, 38(2), 315-345. https://doi.org/10.1017/ S0142716416000205
82. Jackson, C.N., Massaro, A., & Hopp, H. (2017). The impact of L1 structural frequency and cognate status on the timing of L2 production. Journal of Cognitive Psychology, 29, 535-550. https://doi.org/10.1080/20445911.2017.1299156
83. Jensen, I.N., Slabakova, R., Westergaard, M., & Lundquist, B. (2020). The Bottleneck Hypothesis in L2 acquisition: L1 Norwegian learners' knowledge of syntax and morphology in L2 English. Second Language Research, 36(1), 3-29. https://doi. org/10.1177/0267658318825067
84. Kaan, E., & Chun, E. (2018). Priming and adaptation in native speakers and second- language learners. Bilingualism-Language and Cognition, 21(2), 228-242. https:// doi.org/10.1017/S1366728916001231
85. Kalmykova, L., Kharchenko, N., & Mysan, I. (2020). Philosophy of Language and the Language of Philosophy: a New Approach to Functional Classification of the World's Languages. Philosophy and Cosmology, 25, 89-108. https://doi. org/10.29202/phil-cosm/25/8
86. Kalmykova, L.O. (2018). Shcho potribno znaty vchyteliu pro znannia u ditei movy ta metamovy [What a teacher needs to know about children's language and metalanguage]. Pochatkova shkola - Elementary School, 7, 54-58 [in Ukrainian].
87. Kozintsev, A. (2004) Proishozhdenie jazyka: novye fakty i teorii [The origin of the language: new facts and theories]. Teoreticheskie problemy jazykoznanija - Theoretical Problems of Linguistics (pp. 35-50). St. Petersburg: Filologicheskij fakultet [in Russian].
88. Leontiev, A.A. (2003). Osnovyi psiholingvistiki [Fundamentals of Psycholinguistics]. (3rd ed.). Moscow: Smysl [in Russian].
89. Luria, A.R. (1998). Yazyk i soznanie [Language and Cognition]. In E.D. Khomskaya (Ed.). Rostov n/D: Feniks [in Russian].
90. Lvov, M.R. (2002). Osnovy teorii rechi [Fundamentals of speech theory]. Moscow: Izdatelskij centr «Akademija» [in Russian].
91. Lyakh, N.Ju. (1996). Osobennosti vosprijatija slov v shume i funkcionalnaja asimmetrija mozga. Candidates Thesis. St. Petersburg [in Russian].
92. Magyarova, A.M. (2004). Foneticheskie osobennosti russkoj rechi sibirskih tatar Tobolskogo rajona v russkom dialektnom okruzhenii [Phonetic features of the Russian speech of the Siberian Tatars of the Tobolsk district in the Russian dialectal environment]. Candidates Thesis. Tyumen [in Russian].
93. Malyuga, E.N. (2011). Osnovnye harakteristiki professionalnogo jazyka [Basic Characteristics of Professional Language]. Vestnik Samarskogo gosudarstvennogo universiteta - Bulletin of Samara State University, 1/2(82), 133-138 [in Russian].
94. Marushkina, A.S., & Rakhilina, E.V. (2015). Korpusnye issledovanija osobennostej rechi nestandartnyh govorjashhih («heritazhnyj» russkij) [Corpus studies of speech peculiarities of non-standard speakers («chertazhny» Russian)].
95. Acta linguistica petropolitana. Trudy Instituta lingvisticheskih issledovanij - Acta linguistica petropolitana. Proceedings of the Institute of Linguistic Studies, XI(1), 621-638 [in Russian].
96. Mikulich, T.M. (1996). Mova i jetnichnaja samasvjadomasc [Language and ethnic consciousness]. Minsk [in Belarusian].
97. Pinker, S. (2013). Language, Cognition, and Human Nature: Selected Articles. New York, NY: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:o so/9780199328741.001.0001
98. Polinsky, M., & Kagan, O. (2007). Heritage languages: In the `wild' and in the classroom. Language and Linguistic Compass 1(5), 368-1395. https://doi. org/10.n11/j.1749-818X.2007.00022.x
99. Pulaczewska, H. (2020). The influence of the acquisition of English as a foreign language on acceptability judgements in L1 Polish among young adults. Language Learning Journal. https://doi.org/10.1080/09571736.2019.1709888
100. Qian, Z., Lee, E., Lu, D., & Garnsey, S. (2019). Native and non-native (L1-Mandarin) speakers of English differ in online use of verb-based cues about sentence structure. Bilingualism-Language And Cognition, 22(5), 897-911. https://doi. org/10.1017/S1366728918001001
101. Romaine, S. (1995). Bilingualism (2nd ed.). Blackwell Publishing.
102. Snitko, E.S., & Maimakova, A. (n.d.). Ponjatie rodnogo jazyka i ego interpretacija v sovremennoj lingvistike [The notion of mother tongue and its interpretation in contemporary linguistics]. URL: http://www.zhelty-dom.narod.ru/linguistics/ txt/0001.htm
103. Sokolov, A.N. (2007). Vnutrennjaja rech i myshlenie [Inner Speech and Thinking]. (2nd ed.). Moscow: URSS. LKI [in Russian].
104. Tian, L.L., Chen, H.J., Zhao, W., Wu, J.L., Zhang, Q., De., A.L., Leppдnen, P., Cong, F., & Parviainen, T. (2020). The role of motor system in action-related language comprehension in L1 and L2: An fMRI study. Brain and Language, 201. https://doi.org/10.1016/j.bandl.2019.104714
105. Tseitlin, S.N. (2000). Jazyk i rebjonok: Lingvistika detskoj rechi [Language and the Child: Linguistics of Children's Speech]. Moscow: VLADOS [in Russian].
106. Ushakova, T.N. (1985). Problemy vnutrennej rechi [The problem's of inner speech]. Voprosy psihologii - Psycholoсgy Issues, 2, 39-51 [in Russian].
107. Ushakova, T.N. (2004). Rech: Istoki i principy razvitija [Speech: The Origins and Principles of Development]. Moscow: Per Se [in Russian].
108. Vahtin, N.B., & Golovko, E.V. (2004). Sociolingvistika i sociologija jazykov
109. [Sociolinguistics and Sociology of Languages]. St. Petersburg [in Russian].
110. Vygotsky, L.S. (1956). Izbrannye psihologicheskie issledovanija [Selected Psychological Researches]. Moscow: Izd-voAkad. ped. Nauk [in Russian].
111. Vygotsky, L.S. (2000). Psihologija [Psychology]. Moscow: EKSMO-Press
112. Vinogradov, V.A. (2016). Klassifikacija jazykov [Classification of languages]. Bolshaja rossijskaja jenciklopedija - The Great Russian Encyclopaedia. URL: https:// bigenc.ru/linguistics/text/2071612 [in Russian].
113. Vyrenkova, A.S., Polinskaja, M.S., & Rahilina, E.V (2014). Grammatika oshibok i grammatika konstrukcij: «jeritazhnyj» («unasledovannyj») russkij jazyk [The grammar of errors and the grammar of constructions: «erital» («inherited») Russian]. Voprosy jazykoznanija - Issues of linguistics, 3, 3-19 [in Russian].
114. Xue, J., Marmolejo-Ramos, F., & Pei, X. (2015). The linguistic context effects on the processing of body-object interaction words: An ERP study on second language learners. Brain Research, 1613, 37-48. https://doi.org/10.1016/j. brainres.2015.03.050
115. Zakirjanov, K.Z. (2008). Dvujazychie: lingvometodicheskij vzgljad [Bilingualism: a linguistic and methodological perspective]. Vestnik Vostochnoj jekonomiko- juridicheskoj gummanitarnoj akademii - Herald of the Eastern Academy of Economics and Law and Humanities, 4(36), 52-58 [in Russian].
116. Zalevskaya, A. (2007) Vvedenie v psiholingvistiku [Introduction to Psycholinguistics]. (2nd ed.). Moscow: Rossijskij gosudarstvennyj gummanitemyj universitet [in Russian].
117. Zhinkin, N.I. (1982). Rech kak provodnik informacii [Speech as a transformer of information]. Moscow: Nauka [in Russian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Ознаки суспільної природи мови та мовної діяльності. Сутність і головні властивості мовної норми. Територіальна та соціальна диференціація мови, її розмежування з діалектом. Літературна мова та її стилі. Основні поняття та терміни соціолінгвістики.
лекция [35,1 K], добавлен 29.10.2013Поняття концепту як однієї з фундаментальних одиниць когнітивної лінгвістики. Особливості мовної концептуалізації світу. Концептуальна та семантична природа лексеми "влада" в українській мовній картині світу. Структурна організація концептуальних полів.
дипломная работа [179,8 K], добавлен 25.04.2011Проблема адекватності перекладу художнього тексту. Розкриття суті терміну "контрастивна лінгвістика" та виявлення специфіки перекладу художніх творів. Практичне застосування поняття "одиниці перекладу". Авторське бачення картини світу під час перекладу.
статья [26,9 K], добавлен 24.04.2018Мовна ситуація в аспекті соціолінгвістики. Поняття мовної ситуації, рідна й державна мова в мовній політиці. Соціолінгвістичні методи дослідження мовної ситуації, проблема мовної ситуації в АР Крим. Дослідження мовно-етнічної ідентифікації кримчан.
дипломная работа [74,3 K], добавлен 04.04.2013Виникнення давньоіндійського мовознавства. Види мов, їх функції, склад, ступінь їх самостійності відносно одна одної та їх географічне розповсюдження. Основна класифікація мов світу та методи їх вивчення. Сучасні індоіранські мови та мовні конфлікти.
курсовая работа [103,3 K], добавлен 12.02.2014Поняття літературної мови та мовної норми. Поняття стилів мовлення. Розмовний стиль. Художній стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Епістолярний стиль. Конфесійний стиль. Організаційно-діловий стиль. Культура мовлення. Найважливіші ознаки мовлення.
реферат [25,5 K], добавлен 08.02.2007Концепт як складова одиниця української мовної картини світу. "Зло" як емоційна універсалія, яка обумовлена внемовною дійсністю, загальними відображеннями в свідомості людей і основоположними принцами буття. Сутність прихованого змісту слова у мові.
реферат [30,3 K], добавлен 05.11.2013Фігури мовлення в художній літературі, засоби при їх перекладі. Мовленнєва виразність тропів та фігур. Іронія в мовленнєвій комунікації. Система семантико-синтаксичних відносин, що складається між фігурами мовлення та їх функцією текстоутворення.
курсовая работа [105,9 K], добавлен 13.10.2014Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Спорідненість мови з іншими науками. Суспільна сутність мови в зв’язку із суспільством. Мова і мислення. Комунікативна, регулювальна, мислеформулююча та інформативна функції мови.
реферат [14,7 K], добавлен 14.12.2010Сутність, особливості та принципи типологічної класифікації мов. Аналіз структури слова у різних мовах (українській, французькій та англійській). Загальна характеристика основних елементів морфологічної класифікації мови, а також оцінка її недоліків.
реферат [26,1 K], добавлен 11.09.2010
