Перекладність мема: мем-еквівалент (на матеріалі англомовних кіномемів та їх перекладів)

Дослідження проблеми перекладності мовно-культурного явища мема та ситуативних застосувань мемів-еквівалентів. Визначення особливостей перекладу і трансформування кіномемів. Аналіз прикладів перекладених мемів та їх еквівалентів різними мовами.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.02.2021
Размер файла 492,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

ПЕРЕКЛАДНІСТЬ МЕМА: МЕМ-ЕКВІВАЛЕНТ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ КІНОМЕМІВ ТА ЇХ ПЕРЕКЛАДІВ)

Чернікова О.І.

Анотація

Стаття присвячена проблемі перекладності мовно-культурного явища мема та ситуативних застосувань мемів-еквівалентів. Розглянуто особливості перекладу і трансформування кіномемів.

Ключові слова: мем, кіномем, перекладність мема, мем-еквівалент, трансформація мема.

Annotation

The article is focused on translatability of memes as a linguistic and cultural phenomenon, as well as equivalent memes and their contextual use. Specifics of translating and transforming English cinematic memes have been analyzed.

Key words: meme, cinematic meme, meme translatability, equivalent meme, meme transformation.

Виклад основного матеріалу

В останні десятиріччя, які характеризуються надшвидким поширенням інформації та її надлегкою доступністю, все більш важливим стає вивчення такого лінгвокультурного явища, як мем - мовна та культурна одиниця, що здатна необмежено відтворюватися та змінюватися, має ситуативні властивості й розпізнається носіями певних лінгвокультур / субкультур.

Крім структурних та функціональних особливостей мема, розглянутих у попередніх наукових розвідках [4; 5], вартим уваги є питання перекладності цього мовного та культурного явища.

Актуальність дослідження феномену мема (у широкому значенні [4]) зумовлена насамперед його унікальними властивостями: сучасний мем має дуже коротке “життя” - виникає миттєво, трансформується за лічені дні (деколи - години) і так само швидко зникає. Меми минулого [5] більш стійкі, але так само підлягають трансформації, як і сучасні меми. У семіотиці, когнітивній та прагмалінгвістиці, культурології, існують численні спроби визначення мема, його аналізу, класифікації [7; 8].

На жаль, стан вивчення мема залишається спорадичним як в українській, так і в пострадянській науці [1; 2; 6] на відміну від сучасних європейських та американських досліджень [7; 8]. Натомість, перекладність мема, судячи з доступних джерел, взагалі не розглядалася ані зарубіжними, ані вітчизняними науковцями.

Дослідження присвячено, насамперед, питанню перекладності мема, дефініції різновидів перекладу цього явища та аналізу прикладів існування перекладених мемів. переклад мем мова кіномем

Мета дослідження - розгляд питання перекладності мема в лінгвокультурному контексті, що потребує виконання таких завдань: визначення поняття “переклад мема”; розгляд шляхів та видів перекладу мема; аналіз прикладів перекладених мемів та їх еквівалентів різними мовами.

Докладні критерії визначення і властивості явища мема сформульовано в попередній розвідці, присвяченій дослідженню мемів у лінгвістичному аспекті [4]. Крім того, визначено різновиди мемів (табл. 1), з яких на найбільшу увагу в цій науковій розвідці заслуговують кіномеми.

Таблиця 1

Різновиди мемів

Мем не обмежений у часі, тобто під визначення мема підлягає як сучасний демотиватор або влучна фраза, так і цитати відомих людей, ідіоми тощо. Зважаючи на необмеженість мема в часі, за темпоральним критерієм меми було розподілено на ті, що виникли до ери Інтернету і після неї. Такий розподіл зумовлений тим, що з появою Інтернету сутність та вияви мемів у культурі набули абсолютно нового вигляду, а швидкість їх розповсюдження зросла в геометричній прогресії.

Незважаючи на те, що сучасний мем найчастіше виникає і “живе” в Інтернет-середовищі, джерела його походження часто можна знайти в інших сферах, а саме: кіно, телебачення, книги, комп'ютерні ігри, суспільне і політичне життя, відомі персоналії і таке інше. Таким чином, сучасні технології здебільшого зумовлюють лише розповсюдження мема, а не його зародження.

Щоб поставити питання перекладності мема, слід насамперед згадати про визначення перекладності як “об'єктивно існуючої можливості передати повідомлення в умовах комунікації з використанням двох мов” [3]. Тому питання звучить так: Чи взагалі можливо передати мем іншою мовою? Або: Чи піддається мем перекладу?

Для відповіді на це питання варто визначитися з тим, що саме ми вважатимемо перекладом мема. Звичайно, можна передати зміст мема іншою мовою, знайшовши еквівалентний вираз (так само, як перекладаються ідіоматичні та стійкі вирази). Однак, оскільки мем несе не лише переносне, але й ситуативне значення, завдання перекладача значно ускладнюється: щоб досягти повної еквівалентності, потрібно не просто передати зміст фрази, але й отримати фразу, яка залишиться мемом навіть після відтворення її цільовою мовою.

Зважаючи на численні властивості мема [4; 5], досягнення еквівалентності залежатиме не стільки від компетентності перекладача та його вміння вдало передати семантику фрази, скільки від влучності, змістовності та довжини отриманого еквіваленту. Навіть за дотримання таких вимог важко передбачити, чи стане перекладена фраза мемом у повному сенсі слова - тобто, чи використовуватиметься вона для позначення конкретної ситуації, чи передаватиметься вона з вуст у вуста.

Таким чином, можна простежити два різновиди перекладу мема - просте відтворення змісту меметичної фрази та отримання мема-еквівалента цільовою мовою. Перший варіант трапляється, наприклад, у перекладах кінофільмів, коли, перекладаючи специфічний для конкретної країни мем, доводиться адаптувати фразу або наближено передавати її зміст; інше можливе застосування - переклади меметичних фраз, які не мали достатньої влучності, щоб стати мемом у цільовій мові.

Переклад з отриманням мема-еквівалента не завжди залежить від компетентності перекладача: деколи навіть не найвдаліший переклад меметичної фрази стає мемом сам, як видно з наступного прикладу.

Мем One Does Not Simply Walk Into Mordor (рис. 1), що походить з екранізації книги The Lord of the Rings (“Володар перснів”), має відомі еквіваленти українською (“Не можна просто так взяти та увійти до Мордору”) і російською (“Нельзя так просто взять и войти в Мордор”) мовами. Цей переклад не дуже вдалий, адже фразу (особливо в кінодискурсі) можна було б спростити до “До Мордору просто так не увійдеш”, проте вірусності набув саме такий варіант мема-еквівалента. Можна припустити, що саме невдалість та певна “незграбність” цього перекладу стали фактором його меметичності: незвична фраза легше запам'ятовується.

Рис. 1 One Does Not Simply Walk Into Mordor

Меметичність цього еквівалента доводиться, по-перше, наявністю його на інтернет- ресурсах [9], по-друге, його здатністю трансформуватися і застосовуватися для різних мовних ситуацій.

Як англійський оригінал, так і український мем-еквівалент породжують “похідні” меметичні вирази (рис. 2):

Рис. 2 Трансформація мема-оригіналу і мема-еквівалента (українська мова)

Трансформовані меми виникають, коли вихідна ситуація (завдання, яке дуже важко виконати) пародіюється у вигляді простих життєвих ситуацій (неможливість “відірватися” від перегляду відео на сайті YouTube або відсутність часу на відпочинок із фільмом).

Трансформації мемів не обмежуються лише ситуативними: наприклад, у кіномемах досить часто пародіюється алюзія на актора, завдяки якому з'явився мем або гра якого спровокувала появу мема в лінгвокультурному середовищі (рис. 3):

Рис. 3 Трансформація мема: алюзія на актора

Крім того, часто трансформовані меми засновані на грі слів, що найбільш характерне для англомовних мемів. Гру слів, де фразове дієслово walk into збігається з прізвищем відомого американського актора, можна побачити в такому прикладі (рис. 4):

Рис. 4 Гра слів у трансформації мема

Форма мема-еквівалента взагалі слугує одним з найважливіших факторів його утворення. Меметичні фрази загалом досить експресивні, і, якщо варіант цільовою мовою не несе такої експресії (занадто довгий, важко вимовляється, недостатньо ємний), мемом він не стане.

Тому перед перекладачем стоїть завдання зберегти не лише зміст, але й форму влучного виразу, що не завжди можливо - тому перекладних мемів існує небагато порівняно з оригінальними.

Передачу експресивності мема можна проілюструвати відомим кіномемом This Is SPARTA!, який походить з кінофільму 300 (“Триста спартанців” (рис. 5). Цей мем уособлює людину, яка кричить, і містить дві відкриті голосні (`spArtA'). Завдяки тому, що географічна назва Спарта перекладається транслітерацією, відкриті голосні `А-А' зберігаються, і мем-еквівалент українською мовою не втрачає “голосу”.

Ситуація мема водночас украй патетична (головний герой показує відчайдушність та завзятість свого народу) та кумедна (виконання сцени актором). Тому мем This Is SPARTA! та його трансформації використовуються в основному для ілюстрації надмірної емоційної реакції на буденні або не надто значні події. Крім того, його вживання звертає увагу на галасливість та нестриманість реакцій людини, про яку йдеться.

Рис. 5 Мем This Is SPARTA! і його трансформації в оригіналі та перекладі

Таким чином, зважаючи на приклади мемів-еквівалентів та трансформованих мемів, можна зробити висновок, що головне для вдалого перекладу мемів - відтворити ситуацію та асоціації, пов'язані з нею. Зберегти форму вдається дуже рідко, часто утворюються кальки (Captain Obvious - Капітан Очевидність), застосовується транслітерація (“Алсо,...” як переклад англійського Also), транскрипція (selfie - “селфі”) або форма повністю змінюється (TL; DR - многабукаф, ниасилил (рос.)).

Аналіз мемів-оригіналів та мемів-еквівалентів показує, що найчастіше в перекладі мема частково зберігається форма, ймовірно для впізнаваності та зберігання експресивності. У перекладі мемів майже ніколи не використовується адаптація, проте формальні шляхи перекладу, як-от транслітерація і транскрипція, застосовуються доволі часто.

Отже, для відповіді на питання перекладності мема проаналізовано вибірку оригінальних мемів та мемів-еквівалентів різними мовами. Отримано попередні результати про високу частотність застосування формальних шляхів перекладу (калька, транслітерація і так далі). Щодо перекладності мема, за кількістю знайдених прикладів та результатами аналізу можна впевнено стверджувати, що мем підлягає перекладу, але перекладом меметичної фрази можна вважати лише таку фразу, яка сама набуває меметичності (для цього введено поняття “мем-еквівалент”).

Дослідження передбачає численні перспективи, а саме: отримання ширшої вибірки з інтернет-ресурсів, включення до вибірки не лише кіномемів, а й мемів з інших джерел, класифікація мемів-еквівалентів за шляхами перекладу і трансформаціями, застосованими в процесі перенесення мема в цільову мову.

Література

1. Жаботинская С. А. Язык как оружие [Электронный ресурс] / С.А. Жаботинская. Режим до ступа: http: //uaclip. at. ua/zhabotinskaj a-j azyk_kak_oruzhie.pdf.

2. Нелюбин Л. Л. Переводимость / Л. Л. Нелюбин // Толковый переводоведческий словарь. [3-е издание, переработанное]. М.: Флинта: Наука, 2003.

3. Піддубний А. С. Інтернет-меми в аспекті парадигми перекладу [Електронний ресурс] / А. С. Піддубний // Новости мировой науки (Филологические науки). 2011. Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_NMN_2011/Philologia/ 6_86003.doc.htm

4. Чернікова О. І. Вербальний мем: лінгвістичний аспект / О. І. Чернікова // Наук. записки Національного університету “Острозька академія”. Серія “Філологічна”: зб. наук. праць. Острог: Вид-во Нац. ун-ту “Острозька академія”, 2015. Вип. 51. С. 354-356.

5. Черткова О. І. Вербальний, невербальний та комплексний меми: класифікація за способом подання та сприйняття інформації в Інтернет-середовищі (на матеріалі англомовних кіномемів) / О. І. Чернігова // Вісник Київ. нац. лінгвістичного університету. Серія Філологія: зб. наук. праць. К.: Видавничий центр КНЛУ 2015. Т. 18. № 1. С. 151-156.

6. Щурина Ю. В. Интернет-мемы: источники возникновения [Электронный ресурс] / Ю. В. Щурина // Научный прогресс на рубеже тысячелетий (Филологические науки). 2014. Режим доступа: http://www.rusnauka.com/16_NPRT_2014/ Philologia/ 7_170976.doc.htm

7. Blackmore S. The meme machine / Susan Blackmore. Oxford: Oxford University Press, 1999. 258 p.

8. Chick G. The units of culture [Internet resource] / Garry Chick. Access mode: http://www.personal. psu.edu/gec7/Units.pdf

9. Know Your Meme [Internet resource]. Access mode: http://knowyourmeme.com.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.