Конотація регіональності у фразеологічній системі німецької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Конотація регіональності у фразеологічній системі німецької мови

Оніщенко Н.А.

Анотація

Статтю присвячено питанням особливостей конотації регіональності у фразеологічних одиницях німецької мови. Конотацією вважається макрокомпонент лексичного значення як слова, так і фразеологізму (ФО). Регіональне забарвлення ФО німецької мови має свою специфіку за рахунок плюрицентричності досліджуваної мови (національні варіанти, діалекти, говірки та ін.). Регіонально конотовані ФО німецької мови відрізняються від загальнонаціональних на фонетичному, лексичному та морфосинтаксичному рівні. Конотація регіональності як компонент значення демонструє типову сполучуваність з іншими типами фразеологічної конотації.

Ключові слова: фразеологізм / фразеологічна одиниця (ФО), конотація регіональності, макрокомпонент, плюрицентричність, сполучуваність/адитивність.

Summary

конотація фразеологізм німецький мова

The article discusses the specifics of regional connotation in German phraseological units. The connotation is considered as a macrocomponent of the lexical meaning both of a word or a phraseologism. The regional marking of German phraseological units has its special features according to the multicentricity of the explored language (national varieties, dialects etc). The regional connotated German phraseological units differ from the normative in their phonetical, lexical and morphosyntactic features. The regional connotation as a part of the meaning demonstrates typical compatibility with some other types of phraseological connotation.

Key words: phraseologism / phraseological unit, regional connotation, macrocomponent, multicentricity, compatibility / addition.

Метою статті є встановлення особливостей мовного вираження конотації регіональності у фразеологізмах німецької мови та типові сполучення з конотаціями інших типів. Об'єктом роботи є фразеологізми німецької мови з регіональним забарвленням, предметом - конотативний макрокомпонент регіонального типу в сполучуваності з іншими конотативними елементами в семантиці фразеологічних одиниць німецької мови (далі - ФО).

У сучасній лінгвістиці конотація досліджується як синтаксичне (Т. Шиппан [19]), морфологічне (О.І. Шендельс [12]), мовно-фахове (Ю. Мурат [17]), текстове (К. Пальм [18]) явище, але найчастіше виступає як предмет вивчення семантико-стилістичних особливостей лексичних одиниць, маючи при цьому не лише різні межі, але й різні назви: “емотивний компонент” (В.І. Шаховський [11]), “не денотативне” значення (К.-Д. Людвіг [16]), “макрокомпонент значення” (М.В. Гамзюк [3]). Комплексне вивчення конотативного значення як сукупності можливих співзначень лексичної / фразеологічної одиниці дозволяє розглядати конотацію не лише як випадкові психічні асоціації індивідуального характеру, але й як закономірне явище, що супроводжує денотативне значення слова й має низку характерних ознак, які висвітлюють її емотивну і соціальну природу. Особливої важливості для вивчення фразеології набуває соціальний аспект конотації, що пояснюється її усталеною, єдиною для сприйняття більшістю мовців семантикою, яка уможливлює успішність комунікації і зумовлює актуальність дослідження.

Щодо питання про місце конотації в семантиці мовних одиниць думки науковців розходяться. Одні вважають конотацію повноправною частиною семантичної структури (Н.А. Лук'янова [9]), інші виключають її із семантики слова (М.Г. Комлєв [7]) або відносять навіть до граматичного значення слова (Л.С. Бархударов [1]).

Проте більшість дослідників поділяють думку, що конотація є одним з компонентів лексичного значення. Взаємодія денотативного та конотативного значення слова також не підлягає сумніву. Як вважає В.І. Шаховський, “розглядати емотивний (конотативний) компонент окремо від інших компонентів лексичного значення слова і насамперед від денотативного було б методично та методологічно неправильно, тому що жодний елемент системи мови не може бути належно оціненим, якщо не брати до уваги його відношення до інших елементів тієї самої системи” [11, с. 17]. В останніх працях з проблем конотації наголошено на її психологічній природі (В.О. Булдаков [2]) та тендерних аспектах (Ю.Г. Куровська [8]).

У межах загального конотативного протиставлення внормованої та невнормованої лексики літературній мові й мовленню протистоять не лише соціально, але й територіально обмежені лексичні форми, які конотовані відносно загальновживаного варіанта. У діалектології прийнято розрізняти діалектні форми і національні варіанти [13, с. 61], а також діалектні варіанти загальновживаних ФО та власне національні австрійські, швейцарські тощо за походженням ФО, що мають національно-культурну маркованість [10, с. 4]. Проте для загальної конотованості семантична диференціація не релевантна. Зовнішня діалектна форма вже сама по собі зумовлює виникнення конотації регіональності, яка відображається у фразеологічних словниках у вигляді позначок (напр., у німецько-українському фразеологічному словнику В.І. Гаврися та О.П. Пророченко це позначки австр., берл., діал. [22, с. 9]). Але німецька мова порівняно з деякими іншими індоєвропейськими презентує не лише дихотомічність “загальновживана - діалектна мова”, але й є за своєю природою мультицентричною (плюрицентричною). З урахуванням цього пункту слід визначати цей тип конотації конотацією не діалектності [4, с. 19], а регіональності.

Основою виділення конотації регіональності, як і будь-якого іншого виду конотації, є порівняння, в цьому разі з інтерцентричним стандартом. За цей стандарт ми, слідом за У Аммоном та О.Д. Домашнєвим, приймаємо літературну німецьку мову ФРН, оскільки “в кореляційній ієрархії власне німецька частинна система (“Binnendeutsch”) лежить в основі всієї системи німецької мови” [5, с. 12]. Конотованими регіонально вважаються ФО, типові для австрійського або швейцарського варіанта німецької літературної мови, австрійських та швейцарських діалектів (інтерцентричний аспект), також ФО внутрішньонімецьких діалектів (інтрацентричний аспект), представлені на рисунку 1:

Рис. 1. Інтра- та інтерцентричні зв'язки в межах німецької мови

Певні особливості зумовлюють також тісні мовні контакти між німецькомовними країнами та регіонами. Ч. Фельдес [15, с. 11] відзначає природний збіг особливостей фразеології Австрії та південних територій Німеччини, насамперед Баварії. Таким чином, чітке розмежування діалектних і національно специфічних варіантів неможливе.

При дослідженні конотації регіональності неминуче виникає питання про кореляції між двома аксіологічно спорідненими типами конотації: конотацією культурологічності й регіональності. Якщо ФО з онімічною конституентою або семантично пов'язані з деякими традиціями певного народу, значущими історичними подіями, можна, безперечно, віднести їх до культурного типу, але залишається питання про віднесеність регіональних варіантів загальновживаних ФО німецькомовного ареалу, що відрізняються від загальновживаних за фонетичним (Bruderchaft trinken - Brьderschaft trinken; gang und gдbe - gang und gдbe, wie ein Laubfeuer herumgehen - sich wie ein Lauffeuer verbreiten), словотворчим (bis aufs I-Tьpfel - bis aufs I-Tьpfelchen, Geschдfte machen - GeschдftU machen), морфосинтаксичним параметром (in den Butter gehen - in die Butter gehen; am Holzweg sein - auf dem Holzwege sein; Pate gestanden sein - Pate gestanden haben: durch den Bank - durch die Bank). Ці лінгвістичні явища суто узуальні, вони не є носіями національної специфіки, не апелюють до фонових знань. Але носії мови, що живуть на території Німеччини, чітко розрізняють їх як такі, що належать до австрійського або швейцарського ареалу (австріацизми й гельвецизми на відміну від тевтонізмів [13, с. 99]), отже, у цьому разі ми можемо говорити про конотацію регіональності:

Таблиця 1. Приклади регіонально конотованих ФО

Компонентний аналіз ФО-носіїв конотації регіональності (до уваги бралися лише словосполучення, зафіксовані в загальних фразеологічних словниках) показав, що конотація регіональності відрізняється від, наприклад, оцінних типів конотатів відсутністю своєї реалізації на тропеїчному рівні. Це не значить, що ФО з перенесенням значення, характерні для того чи іншого діалекту або регіонального варіанта, відсутні (наприклад, швейц. In die Hosen steigen). Але узагальнювальний характер метафори, що апелює до спільності розумових процесів, згладжує регіональність і робить ФО інтерваріантною.

Про провідну роль лексико-граматичного чинника конотації регіональності свідчать і цілі низки варіантів одного й того самого усталеного словосполучення. Розглянемо це явище на прикладі прислів'я Die dьmmsten Bauern haben (bauen) die dicksten Kartoffeln:

De dцmmsten Bauer kreit die dickste Grombire (гесенський);

De dцmmste Bore han de deckste Дdдppele (рейнський);

Die dummschde Bauere hunn die dickschde Grumbere (пфальцький);

Je dьmmer d Baure, je grцЯer d Erdдpfel (швабсько-алеманський);

De dummsten Buurn hebbt de grцttsten Kantьffeln (західнонижньонімецький);

Die dimmsdn Baurn baua die greЯdn Erdepfl (франкський) [20].

Регіональні варіації цього прислів'я виявляються на лексичному рівні постійного компонента прислів'я (діалектні лексичні варіанти Grombire (Grumbere), Дdдppele (Erdepfl, Erdдpfel), Kantьffeln), змінного (baua, hebbt, kreit), на граматичному рівні (de dцmmste Bore, de dummsten Buurn hebbt), на фонографічному (dickschde, de grцttsten, baua).

Узагалі при зіставленні загальнонімецьких ФО з їх регіональними еквівалентами спостережено такі різновиди варіацій [6, с. 89; 15]:

1. варіювання числа іменників:

wie ein rotes Tuch wirken wie die roten Tьcher wirken;

2. варіювання прийменників:

um die Wette machen in die Wette machen

Butter auf dem Kopf haben Butter am Kopf haben;

3. варіювання вживання артикля:

vom Stafel laufen lassen von Stapel laufen lassen;

4. варіювання вживання відмінків:

j-n in Mitleidenschaft ziehen j-m in Mitleidenschaft ziehen;

5. варіювання граматичного роду іменників:

durch die Bank weg durch den Bank weg

wie die Butter in der Sonne wie der Butter in der Sunn;

6. різниця у валентності:

ein Glas ьber den Durst trinken ьber den Durst trinken

frisch von der Leber weg sprechen von der Leber weg sprechen;

7. різниця в правописі:

hundert und aber hundert hundert und aberhundert

zu Ende sein zuende sein

Mitten im Sprechen muss ihm etwas eingefallen sein. “Unsere Geduld ist zuende!” Г25, с. 110];

8. варіювання негації:

“Ain guter Mдnsch warrer ja. Und kцnnt kaine Flieie nich ain Haarchen krьmmen... ” [24, с. 369];

“Siehste Oskar, das kцnnen wir uns nur jenehmigen, weil wir die Hдnde nich in den SchoЯ nich legen” [24, с. 543];

9. власне лексичне регіональне варіювання:

daran ist kein Zweifel das isch glaub kдn Zwiifel

Beckmann: Sie zдhlen auf Deubelkommraus nicht [23, с. 27].

Лексична варіантність не є однорідною. З одного боку, існують регіональні та національні варіанти, що відрізняються від джерел лексемами загальнонімецького вживання (auf Weg und Steg - auf Weg und Pfad; das Pferd beim Schwanz aufzдumen - das RoЯ am Schwanz aufzдumen). З другого - фразеолексичні регіональні варіанти, в яких конотація регіональності полягає в регіональній конотованості однієї з конституент (den Rahm abschцpfen - den Nidel abschцpfen; allerlei zu tun haben - achterlei zu tun haben; an Mutters Schьrze hдngen - der Mutter am Fьrtuch hangen) [6, с. 85-88]. І якщо ФО-представники другої групи не викликають ускладнень щодо визначення конотації регіональності, то регіональна конотованість ФО із загальнонімецькими лексемами є очевидною лише для носіїв німецької мови.

Звичайно, формальний бік такого мовного знака, як ФО не вичерпує всіх можливостей регіональної конотації. Так, навіть одні й ті самі ФО, насамперед комунікативні формули, відрізняються у своєму територіальному вживанні. У Берліні, наприклад, привітання Guten Morgen! може використовуватися також для прощання, що не типово для інших місцевостей, тоді як в Австрії, прощаючись, можуть сказати Guten Tag! усупереч його загальновживаному значенню привітання [5, с. 18].

Для конотації регіональності не існує обов'язкових сполучуваних (адитивних) конотатів, від яких її було б неможливо відділити, крім розмовного. Якщо мовці всіх соціальних прошарків уживають регіональний варіант мови, то діалект соціально немаркований, тож не жаргоністичний.

Сполучення конотацій регіональності й інтенсифікації є яскравим прикладом уживання регіонально конотованих ФО в тексті літературної німецької мови з метою створення стилістичного ефекту. Так, словосполучення in die Hosen steigen у контексті стандартного варіанта не може сприйматися інакше, ніж стилістичний прийом, через сильну адитивну конотацію інтенсифікації, що створюється еліптично-імперативною формою комунікативного вислову: “Los”, brьllte Schьppbach, “losMannen, in die Hosen!” [14, с. 209].

Конотація регіональності не становить винятку із загальної картини непропорційності меліоративної та пейоративної оцінності. Відбиті у фразеолексиконах регіональні ФО носять підкреслено розмовний та афективний характер, тож пейоративність переважає: j-n alle machen; etw. geht baden; bei j-m hat es ausgehackt; j-m eins auf den Dez geben; da frag ich den Deibel danach; Nachtigal, ick hцr dir tapsen; Tomaten uff de Oogen habn.

Деяким гельвецизмам притаманне поєднання конотації регіональності з конотацією іншомовності [6, с. 87], причому друге детермінує перше (мовні контакти південнонімецького ареалу зумовлюють характер іншомовного запозичення в порівнянні з власне німецьким варіантом ФО). Пор. : нім. in Wettstreit treten - швейц. in Konkurrenz treten; нім. j-n aus der Fassung bringen - швейц. j-n aus der Fasson bringen.

Щодо сполучення конотації регіональності та архаїстичності, то інтернет-опитування інформантів, здійснене протягом 2 років Г. Ретті [21] показало лише 4 стійкі словосполучення, що відчуваються носіями австрійського варіанта німецької мови як застарілі, але відносно вживані. Усі вони є комунікативними формулами: Kьss die Hand; Habe die Ehre; Behьt dich Gott; Gschamster Diener. Така особливість регіонально конотованих ФО пов'язана насамперед з їх розмовним характером, якому притаманне повне вилучення зі сфери повсякденного мовлення застарілих форм, за винятком їх суто стилістичного вживання.

Сполучення конотацій регіональності та ідеологічності не відбито у фразеолексиконах. Це ще не говорить про відсутність, скажімо, політичних жаргонізмів регіонального характеру в пресі Австрії та Швейцарії, але їхній фразеологічний статус проблематичний.

Таким чином, конотація регіональності як макрокомпонент ФО німецької мови має певні особливості, зумовлені плюрицентричністю німецької мови, і виявляється на різних структурно- формальних рівнях фразеологізму. Конотація регональності демонструє повну сполучуваність з конотацією розмовності, часткову сполучуваність з конотаціями емотивного типу (меліоративності, пейоративності, інтенсифікації), архаїстичності та іншомовності, нульову сполучуваність - з конотацією ідеологічності.

До перспектив подальших досліджень регіонально конотованих ФО німецької мови належить дослідження адгерентної (контекстуальної) конотації на матеріалі регіонально забарвленого письмового та усного мовлення.

Література

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории перевода / Л.С. Бархударов. - М.: Междунар. отношения, 1975. - 239 с.

2. Булдаков В.А. Коннотация в знаменательной лексике и фразеологии современного немецкого языка (контенсивно-менталингвистический подход): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Владимир Александрович Булдаков. - Санкт-Петербург, 2011. - 352 с.

3. Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (досвід дослідження в синхронії та діахронії): автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04 / Микола Васильович Гамзюк. - Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2001. - 31 с.

4. Говердовский В.И. Коннотемная структура слова / Владислав Иванович Говердовский. - Х.: Изд-во Харк. гос. ун-та, 1989. - 95 с.

5. Домашнев А.И. Очерк современного немецкого языка в Австрии / А.И. Домашнев. - М.: Высш. шк., 1967. - 180 с.

6. Коканина Л.Б. Явление вариантности во фразеологии немецкого языка Швейцарии / Л.Б. Коканина // Лексическая семантика и фразеология : межвуз. сб. науч. трудов. - Л.: Изд-во Ленингр. гос. пед. ин-та. - 1987. - С. 82-95.

7. Комлев Н.Г. Слово в речи: денотативные аспекты / Н.Г. Комлев. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. - 214 с.

8. Куровская Ю.Г. Гендерная коннотация немецких наименований лиц / Юлия Геннадьевна Куровская // Филологические науки. Вопросы теории и практики. - Тамбов: Грамота, 2008. - № 1 (1): в 2-х ч. - Ч. I. - C. 112-118.

9. Лукьянова Н.А. Экспрессивная лексика разговорного употребления. Проблемы семантики / Н.А. Лукьянова. - Новосибирск: Наука, 1986. - 227 с.

10. Остапович О.Я. Національно марковані фразеологічні одиниці австрійського варіанту в сучасній німецькій мові: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.Я. Остапович. - К., 1999. - 19 с.

11. Шаховский В.И. Эмотивный компонент значения и методы его описания / Владимир Иванович Шаховский. - Волгоград: Волгогр. гос. пед. ун-т им. А.С. Серафимовича, 1983. - 96 с.

12. Шендельс Е.И. Многозначность и синонимия в грамматике (на материале глагольных форм немецкого языка) / Е.И. Шендельс. - М.: Высш. шк., 1970. - 204 с.

13. Ammon U. Die deutsche Sprache in Deutschland, Цsterreich und der Schweiz / Ulrich Ammon. - Berlin, New York : de Gruyter, 1995. - 575 S.

14. Burger H. Phraseologie. Eine Einfьhrung am Beispiel des Deutschen / Harald Burger. - Tьbingen: Niemeyer, 1988. - 224 S.

15. Fцldes Cs. Zu den цsterreichischen Besonderheiten der deutschen Phraseologie / Csaba Fцldes // Deutsche Phraseologie in Sprachsystem und Sprachverwendung. - Wien: Edition Praesens, 1992. - S. 9-25.

16. Ludwig K.-D. Zum Status des Nicht-Denotativen und seiner Darstellung in einsprachigen Wцrterbьchern der deutschen Gegenwartssprache / K.-D. Ludwig // Die Lexikographie von heute und das Wцrterbuch von morgen. - Berlin: Akademie der Wissenschaften der DDR. - 1983. - S. 37-46.

17. Murath J. Das Gewicht von Konnotationen beim Ьbersetzen / Judith Murath // Interkulturelle Wirtschaftskommunikation. - Mьnchen : Hueber. - 1991. - Bd. 9. - S. 411-422.

18. Palm Ch. Die konnotative Potenz usueller und okkasioneller Phraseologismen und anderer festgeprдgter Konstruktionen in Christa Wolfs Roman “Kindheitsmuster” / Christine Palm // EUROPHRAS '88. Phrasйologie contrastive. Actes du Colloque International Klingenthal-Strasbourg. - Strassbourg : Univ. des Sciences Humaines, 1989. - S. 313-326.

19. Schippan Th. Konnotation - ein noch immer aktuelles lexikologisches Problem / Thea Schippan // Zeitschrift fьr Germanistik. - 1987. - № 3. - S. 354-360.

20. Knoop U. Wцrterbuch deutscher Dialekte / Ulrich Knoop. - Gьtersloh: Bertelsmann Lexikon Verlag, 1997. - 478 S.

21. Wцrterbuch der цsterreichischen Redensarten / Hsgb. Gregor Retti [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://germanistik.uibk.ac.at/germ/OeWB.

22. Немецко-украинский фразеологический словарь / Сост. В.И. Гаврись, О.П. Пророченко / В 2-х т. - Т. 1. А-К. - К.: Рад. школа, 1981. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru