Колірна метафора в національних картинах світу: аксіологічні параметри

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Колірна метафора в національних картинах світу: аксіологічні параметри

Флойд Л.А., Київський національний лінгвістичний університет

Статтю присвячено дослідженню механізмів утворення та специфіки функціонування колірних метафор в іспанській, англійській, українській і російській мовах. Узагальнено поняття метафори та описано особливості її утворення; обґрунтовано специфіку колірних метафор у національних картинах світу; визначено специфіку мотивації у створенні колірних метафор. Розглянуто тематичні групи мотиваційних денотатів, що актуалізують такі фрагменти ціннісної картини світу носіїв мови, як соціальний статус, матеріальний достаток, естетичне сприйняття та онтологічні уявлення про дійсність. Простежено спільні й відмінні риси утворення колірної метафори та проаналізовано продуктивні моделі семантичної деривації в розвитку вторинного колірного значення. Виокремлено тематичні групи колірних метафор, що утворилися внаслідок розвитку нового значення на підставі синестезії.

Ключові слова: метафора, колоратив, картина світу, концептосфера, аксіологія, семантика.

The article is devoted to the study of the mechanisms of formation and specificity of the functioning of color metaphors in the Spanish, English, Ukrainian and Russian languages.

The concept of metaphor is generalized and the peculiarities of its formation are described; the specificity of color metaphors in the national paintings of the world is substantiated; the specificity of motivation in the creation of color metaphors is determined. Thematic groups of motivational denotatets are considered, which actualize such fragments of the value picture of the world of native speakers as social status, material wealth, aesthetic perception and ontological representations of reality. The common and distinctive features of the color metaphor have been traced, and productive models of semantic derivation have been analyzed in the development of secondary color values. The thematic groups of color metaphors formed as a result of the development of a new meaning on the basis of synesthesia are singled out.

Key words: metaphor, color, world view, concept sphere, axiology, semantics.

Проблематика метафоричного мислення людини належить до актуальних питань сучасної лінгвістики, зокрема її потрактовано у психолінгвістичному (Р. Фрумкіна), лінгвокогнітивному (Дж. Лакофф), лінгвокультурологічному (С. Кулінська), лінгвосимволічному (О. Яковлєва) та ономасіологічному (О. Селіванова) аспектах. Однією з концептуальних метафор, що визначають лінгвоментальність особистості, є колірна метафора, оскільки сприйняття кольору та його найменування належить до ядерної частини концептосфери мови. Колірні номінації метафоричного характеру свідчать про когнітивні процеси, що віддзеркалюють механізми порівняння, ототожнення та уподібнення як базові для розумової діяльності людини. Здатність до виокремлення колоративної семантики в тих денотатах, що мають ознаку колірності як периферійну, вказує на образне мислення та лінгвокреативність. Наслідком цього процесу стало вживання на позначення кольору таких лексем, що в первинному значенні не належать до колоративів, проте сприймаються носіями мови в межах наївної картини світу як колірні позначення завдяки перенесенню їх значення за колірною ознакою. Особливий інтерес цей процес становить у міжмовній і міжкультурній взаємодії, що зумовлює потребу вивчення колірних метафор у зіставному аспекті.

Протягом тривалого часу в мовознавстві домінував семасіологічний підхід до розгляду метафори, тому вивчали переважно не процес її творення, а результат - у термінології

Ю. Апресяна “метонімічно мотивована багатозначність” [1, с. 178-179]. Проте численні дослідження метафори вже можна розглядати як окремі напрями мовознавства, зокрема теорію когнітивної метафори (Дж. Лакофф і М. Джонсон, М. Блек, Д. Девідсон, Е. Мак-Кормак, С. Жаботинська та ін.). Так, Ж. Вардзелашвілі називає низку напрямків вивчення метафори: семасіологічний, ономасіологічний, гносеологічний, логічний, власне лінгвістичний, лінгвостилістичний, психолінгвістичний, експресіологічний, лінгвістико-літературознавчий, лексикологічний, лексикографічний [2, с. 4]. У межах цих підходів обов'язково розглядають такі проблеми, як механізм утворення метафор, компонентний склад, механізм дії тощо (див. праці А. Баранова, Е. Будаєва, С. Жаботинської, Ю. Караулова, Л. Кравець, О. Селіванової, А. Чудінова та ін.). Колірна метафора як різновид концептуальної метафори ставала об'єктом дослідження на матеріалі фразеології (А. Бурлак), художнього тексту (А. Василевич), давніх текстів (М. Піменова), окремих груп слів, зокрема прикметників (Л. Грановська, Т Нікуліна), а також у зіставному аспекті - на матеріалі англійської і російської мов (Т. Комова, С. Кулінська, Л. Лаєнко, С. Ройзенсон), а також польської і російської мов (В. Кульпіна) тощо.

Загальні питання колірної номінації висвітлено в наукових розвідках Н. Бахіліної, А. Василевича, Ю. Дюпіної, В. Кульпіної, Р. Фрумкіної та ін., проте складність проблеми, порушеної ще в межах гіпотези мовної відносності, увиразнює актуальність та суперечливість трактувань колірних найменувань у мовах світу і - відповідно - в національних картинах світу. Навіть на позначення мовних одиниць, що називають колір, використовують різні терміни: колоратив (С. Шкіль), кольоропозначення (Н. Бахіліна, О. Сапига, М. Рєпіна, С. Жукова та ін.), колоризм (С. Кулінська), колоронім (С. Кокорін, О. Махніна, Д. Полякова), що засвідчує складність порушеної проблеми і необхідність її розв'язання в межах дослідження національних концептосфер.

Мета статті - простежити механізми формування та функціонування колірних метафор в українській, російській, англійській та іспанській мовах. Мета визначила такі завдання дослідження: визначити поняття метафори як одиниці концептуального простору; проаналізувати особливості утворення колірних метафор, виявити специфіку відображення національних картин світу в колірних метафорах.

Матеріалом для дослідження слугували колірні метафори іспанської, англійської, української та російської мов, вилучені з лексикографічних джерел [7-10] шляхом суцільної вибірки (загальна кількість - 224 лексичні одиниці).

Метафору традиційно визначають як перенесення лексичного значення слова на основі подібності явищ, предметів, ознак. На думку дослідників, метафора має особливу природу виникнення та побудови, у її конструюванні беруть участь чотири компоненти - “це два об'єкти, основний і допоміжний, співвіднесені один з одним (їх називають суб'єктами метафори), і властивості кожного з них” [3, с. 53]. Крім того, метафора виконує важливу роль у відображенні картини світу. Ураховуючи те, що картина світу є лише інтерпретацією, розумінням об'єктивної дійсності, за В. Постоваловою, “призма” [4, с. 164] світобачення, то метафора успішно виконує роль такої призми, бо вона “здатна забезпечити розгляд того, що пізнається через вже пізнане, зафіксоване у вигляді значення мовної одиниці” [6, с. 179]. Крім того, метафори віддзеркалюють і ціннісні орієнтири носіїв мови, тому здатні брати участь у вираженні аксіологічних параметрів концептосфери.

Ми зосередили увагу на колірних метафорах, які становлять одну з семантичних груп, перенесення значення в якій відбувається на підставі наявності у двох предметів однієї подібної ознаки - однакового (або подібного) кольору. Вивчення “метафоричного переосмислення периферійних колірних номінацій та кольоропозначень є важливим для дослідження лексико- семантичного наповнення тексту” [5] та структури національних картин світу. Колірні метафори мають внутрішню мотивацію, що спирається на уявлення носіїв мови про окремі фрагменти дійсності, і становлять ядро наївної картини світу. Зважаючи на те, що вербальна репрезентація кольору має концептуальне підґрунтя та символічне навантаження, вважаємо доцільним простежити механізм виникнення колірних метафор в іспанській, англійській, українській і російській мовах.

Кількісно переважають колірні метафори, семантика яких є похідною від номінацій коштовного каміння та дорогоцінних металів. Основою метафоричного перенесення тут стає колір реального предмета, що охоплює денотативне значення лексеми. Так, напр., Словник української мови в 11 томах подає таку дефініцію слова “золото”: 1. Хімічний елемент, благородний метал жовтого кольору, гнучкий, тягучий і ковкий. 2. збірн. Золоті речі; дорогий золототканий одяг і т. ін. // Спеціальна золотистого кольору фарба, яка застосовується в поліграфії. // Позолочені шовкові нитки для гаптування, ткання і т. ін. 3. збірн. Золоті монети, гроші і т. ін. // перен. Про велике багатство, розкоші. 4. перен., розм. Про щось дуже цінне, гарне або про кого-небудь, вартого, гідного поваги. // Ласкаве звертання до кого-небудь [8, Т 3, с. 682]. Уже в першому прямому значенні фіксуємо вказівку на колірну сему як одну з ядерних, що й зумовлює, на наш погляд, розвиток колірної семантики в похідному ад'єктиві золотий. Лексикографічні джерела колірне значення фіксують в ад'єктиві золотий лише на дальній периферії: 1. Золотий зливок // Який має в собі золото як складову частину // Зробл. із золота або покритий, оздоблений золотом чи позолотою // Пов'язаний із видобуванням золота.

у знач. ім. золотий, того, чол., заст. Золота монета; червінець. 3. Витканий, шитий шовковими нитками з тонкою позолотою. 4. Який своїм кольором нагадує золото; блискучо-жовтий, оранжевий. 5. перен. Дуже цінний, вартий поваги (про людину, її характер і т. ін.). 6. перен. Який дає людям радість, щастя; прекрасний, щасливий. 7. перен. Дорогий, любий (у пестл. звертанні до кого-небудь) [8, Т 3, с. 680]. Як бачимо, колірна семантика подається в 4-му значенні, хоч і не зазначена як переносне значення. Однак тут уже наявна конкретна колірна характеристика золотого як яскраво-жовтого, помаранчевого кольору. Ми вважаємо, що розвиток колірної семантики в таких випадках є виявом синестезії як особливості мислення та уявлення людини: носії мови сприймають предмети та їх візуальні образи через відповідний колір, звідси й виникнення широкого спектру колірних лексем з первинним значенням, у якому відсутні колоративні ознаки.

Коштовності, до яких належать дорогоцінні метали і каміння, завжди визначали матеріальні цінності людини. Наявність великої кількості колірних номінацій саме цієї групи, на нашу думку, свідчить про перевагу матеріальних цінностей в аксіологічній частині національної концептосфери. Спільну частину колірних метафор, актуальних для трьох досліджуваних мов, становлять ад'єктиви, похідні від номінацій дорогоцінних металів. Порівняймо: ісп. dorado, англ. gold,укр. золотий,рос. золотой;ісп. plateado,англ. silver,укр. срібний,рос. серебряный; ісп. bronceado,англ. bronze,укр. бронзовий,рос. бронзовый; ісп. cobriso,англ. copper,укр. мідний, рос. медный; ісп. aplomado, plomiso,укр. свинцевий,рос. свинцовыйтощо. При цьому використано не лише назви дорогоцінних металів, а й таких, що активно використовують у виробничій діяльності (латунний, кобальтовий, металевий), проте вони переважно мають і певні обмеження сполучуваності, напр., ад'єктив бронзовий в українській мові вживають на позначення кольору засмаги і - відповідно - тіла людини, а свинцевий - на позначення сірого кольору неба перед дощем чи грозою. Мотивація цього типу належить до спільних для іспанської, англійської, української та російської мов та актуалізує ціннісні характеристики національної лінгвоментальності.

До аксіосистеми концептосфери уналежнюємо й номінації, похідні від назв коштовного каміння, напр.: ісп. zafareo,англ. sapphire,укр. сапфіровий,рос. сапфировый; ісп. esmeraldino, англ. emerald,укр. смарагдовий,рос. изумрудный; ісп. perlino,англ. pearly,укр. перловий, рос. жемчужный; ісп. azualturquesado,англ. turquoise,укр. бірюзовий,рос. бирюзовый; ісп. тЫ,англ. ruby,укр. рубіновий,рос. рубиновый;ісп. 6mbar,англ. amber,укр. бурштиновий, рос. янтарныйтощо. Проте тут спостерігаємо певну асиметрію в утворенні колірної лексики: в українській і російській мовах колоративів, похідних від назв дорогоцінних і напівдорошцінних каменів, набагато більше, напр.: агатовий, аквамариновий, малахітовий, нефритовий, опаловий, аметистовий, тоді як в іспанській та англійській мовах вони представлені обмежено, хоч відповідні прикметники наявні. Колірні метафори цієї групи поширені в описах модних кольорів, зокрема одягу, декору і дизайну, напр.: Білий, сірий і рубіновий - це кольори, які повторюються в умеблюванні й декорі. Завдяки цьому інтер 'єр виглядає цілісним і красивим (“Журнал Магнат”, 2015). На нашу думку, мотивація коштовним камінням має й сугестивну функцію: подібні метафори сприймаються не лише як актуалізація візуального каналу сприйняття інформації, а й як причетність до світу еліти, до заможності і статусності.

Наступна група колірних метафор ґрунтується на розвитку семантики ад'єктивів, що позначають відносні ознаки фруктів, ягід та овочів, тобто тих плодів, що мають утилітарне призначення. Якщо попередня група вказувала на матеріальні цінності, які є ознакою розкоші, тобто необов'язкові для життєдіяльності людини, але спроектовані на її соціальний і матеріальний статус, то ця група метафор здебільшого входить до тематичної групи “їжа”, тому вони тісно пов'язані з побутовим фрагментом концептосфери. У цій групі фіксуємо спільні колірні лексеми, що є здебільшого запозиченими для української і російської мов через відсутність реалій, напр.: ісп. anaranjado,англ. orange,укр. апельсиновий,рос. апельсиновый;ісп. limonado, англ. lemon,укр. лимонний,рос. лимонный;ісп. olivaceo,англ. olive,укр. оливковий, рос. оливковый.Зазначені лексеми були запозичені з появою відповідних фруктів чи ягід, які не ростуть на територіях, що є ареалами відповідних мов. Серед спільних метафоричних колоративів, денотати яких походять від назв плодів, фіксуємо: ісп. aberenjenado,англ. eggplant, укр. баклажановий,рос. баклажановый;ісп. agarbanzado,англ. nut,укр. горіховий, рос. ореховый;ісп. frambueso,англ. crimson,укр. малиновий,рос. малиновый.Загалом колірні номінації, що вказують на природні кольори, походять саме від назв рослин, зокрема таких, що використовуються в домашньому господарстві як поживні речовини: гранатовий, сливовий, вишневий, гірчичний, персиковий, морквяний, грушевий, лаймовий, абрикосовий тощо. Зважаючи на це, назви плодів фруктових дерев найбільше виступають денотатами для таких метафоричних перенесень, тоді як назви овочів - меншою мірою, помірна кількість номінацій є похідними від назв ягід. Певну асиметрію спостерігаємо в тих випадках, коли рослинні плоди не характерні для відповідної території, напр., укр. буряковий на позначення темно-червоного кольору не має відповідників в іспанській мові; ісп. datilado- буквально “фініковий”, тобто кольору фініків, не представлений в українській і російській мовах; англ. pumpkin- гарбузовий, tangerine- мандариновий, tomato- томатний, не використовуються як колоративи в інших мовах. Зафіксовані особливості в цьому сегменті концептофсери вказують більше на культурно-історичні відмінності, ніж на лінгвокогнітивні, до того ж продуктивність утворення колірних метафор від назв плодів доводить однаковий характер мотивації та механізмів концептуалізації кольору в проаналізованих мовах.

Утилітарна семантика, наявна в цих колоративах, указує на той фрагмент картини світу, що пов'язаний з побутовими уявленнями про світ. Сюди також належать номінації, утворені від денотатів, які мають важливе значення в господарстві та є компонентами їжі або готовою їжею: велика кількість таких колірних метафор доводить релевантність утилітарних цінностей у житті носіїв усіх досліджуваних мов і переконує в перевагах матеріальних потреб - як статусних, так і необхідних для життєдіяльності людини. Від денотатів поживних речовин утворено такі колоративи: ісп. achornlatado,англ. chocolate,укр. шоколадний;рос. шоколадный;ісп. crema,англ. cream, укр. кремовий, рос. кремовый; ісп. melado,англ. honey,укр. медовий, рос. медовый;ісп. vinoso,англ. wine,укр. винний,рос. винный.Ці денотати вказують на поживні речовини (насамперед їжу та питво). В українській і російській мовах також фіксуємо колоративимолочний, кавовий тощо, натомість в іспанській - ісп. canelo- укр. кольору кориці, ісп. pavonado- укр. колір індика; ісп. pecendo- укр. колір риби, англ. asparagus- спаржевий, що не мають ад'єктивного відповідника в українській і російській мовах.

Зазначимо, що денотативна миколоративів в українській і російській мовах виступають здебільшого такі номінації їжі, які вказують на приємний смак: солодощі, назви десертів, смачних напоїв, страв тощо, тобто те, від чого людина отримує задоволення. Останнім часом ця група поповнилася номінаціями бісквітний, ванільний, карамельний, лососевий та ін.

Останньою численною групою колірних номінацій є похідні від назв рослин - квітів, кущів, дерев. Відмінність цієї групи колоративів полягає в тому, що вони репрезентують не статусний чи побутовий сегмент концептосфери, який має передусім матеріальну реалізацію, а естетичний, тобто актуалізують нематеріальні цінності. Такі колоративи представлені в усіх досліджуваних мовах: ісп. lila,англ. violet,укр. ліловий,рос. лиловый; ісп. caracho,англ. violet, укр. фіалковий,рос. фиалковый; ісп. caracho,англ. pink,укр. рожевий,рос. розовый; ісп. azafranado,англ. saffron,укр. шафранний,рос. шафранный; ісп. menta,англ. mint,укр. м 'ятний, рос. мятный;ісп. castarn;англ. chestnut,укр. каштановий,рос. каштановый;ісп. lavanda,англ. lavender,укр. лавандовий,рос. лавандовый.Проте окремі номінації не мають відповідників: насамперед це стосується колоративів на позначення світло-фіолетових та фіолетово-синіх відтінків, що в природі представлені в багатьох рослинах (напр., бузок, фіалка, верес, волошка, барвінок, індиго, гліцинія). Від таких денотативів утворено колірні метафори за умови поширення відповідних рослин на певній території, звідси й семантична асиметрія, а подекуди і лакунарність. Так, в українській і російській мовах фіксуємо ад'єктиви укр. волошковий,рос. васильковый, укр. бузковий; в англійській та іспанській: англ. periwinkle- барвінковий, англ. wisteria- колір гліцинії, англ. thistle,ісп. cardo- колір будяків (рос. чертополоховый). Денотатами більшості колірних номінацій є польові квіти, що відображає уявлення пересічних носіїв мов про колір, тому є компонентами наївної картини світу.

Також в англійській мові фіксуємо номінації, не притаманні слов'янським та іспанській мовам, напр.: англ. linen- лляний, англ. orchid- колір орхідеї, англ. amaranth- колір квітки амаранта, англ. fuchsia - фуксія. Навіть тоді, коли можна утворити ад'єктив, лексеми не використовуються на позначення кольору. В останньому випадку кольоропозначення трапляється у вигляді описової конструкції кольору фуксії, як і у випадках назв таких кольорів інших семантичних груп: укр. слонової кістки,рос. морскойволны; англ. robineggblue - колір яєць дрозда; ісп. de panza de burro-колір живота віслюка, ісп. como aШ de moscа - кольору крила мухи. Отже, колірні номінації, похідні від назв рослин, указують на естетичні параметри у сприйнятті дійсності.

Остання група охоплює номінації, що семантично пов'язані з назвами первинних стихій (води, землі, вогню, повітря) та природними явищами, тому з погляду лінгвоаксіології вважаємо їх онтологічними номінаціями. Вони характерні для всіх проаналізованих мов: ісп. igneo, англ. fiery,укр. вогненний;рос. огненный; ісп. њleste,англ. skiey,укр. небесний,рос. небесный. Проте в цій групі найбільше номінацій, що не мають відповідників - колірних ад'єктивів у досліджуваних мовах. Так, укр. сніжний і рос. снежный, поширені на позначення білого кольору, зокрема у варіанті білосніжний, відтворюються калькуванням англ. snow-whiteабо відповідником з іншою номінацією англ. lily-white- білий, як лілія. Лексеми на позначення кольору води або морської води (синьо-зелений колір) наявні в іспанській мові verdemarта англійській мові аqua,однак у російській та українській мовах це значення передається лише описово. Протилежну ситуацію маємо з українським лазурний, якому відповідає англ. azurecerulean,та болотний - англ. swampgreen. Отже, у цій групі онтологічної аксіології фіксуємо розбіжності в мотиваційному підґрунті та механізмах утворення колірних метафор.

Колірна метафора є невід'ємним складником мовних національних картин світу, що передусім відображають наївні уявлення носіїв мови про колірні характеристики об'єктів, які сприймаються візуально. Тематичними групами лексики, що демонструє розвиток нового - колоративного - значення, є ад'єктиви на позначення відносних ознак з мотивацією номінацій дорогоцінних металів, коштовного каміння, фруктів, овочів і ягід, квітів, кущів і дерев, природних стихій і явищ. Усі проаналізовані колірні метафори віддзеркалюють компоненти картини світу в ціннісних виявах: статусному, матеріальному, естетичному та онтологічному. Матеріал засвідчив надання переваги статусним і матеріальним номінаціям, що становлять ядерну частину ціннісних орієнтирів пересічних носіїв мови, тоді як нематеріальні цінності представлені на метафоричному рівні обмежено. Більша частина колірних метафор має в проаналізованих мовах лексичні відповідники, а відмінності зумовлені екстралінгвальними чинниками. Перспективи дослідження полягають у подальшому розробленні проблеми ролі метафори в репрезентації ціннісних параметрів національних картин світу.

Література

колірний метафора денотат мотиваційний

1. Апресян Ю. Д. Избранные труды. - Т.1:Лексическая семантика / Ю. Д. Апресян. - М.: Языки русской культуры; Восточная литература, 1995. - 472 с.

2. Вардзелашвили Ж. Метафорическая картина мира в русском языке:автореф. дисс. ... д. филол. н.: спец. 10.02.03 Славянские языки. - Тбилиси, 2002. - 34 с.

3. Вольф Е. М. Метафора и оценка / Е. М. Вольф // Метафора в языке и тексте. - М.: Наука, 1988. - С. 52-64.

4. Постовалова В. И. Язык как деятельность / В. И. Постовалова. - М.: Наука, 1982. - 220 с.

5. Сапига Е. В. Цветообозначения в современной лингвистике: семантический и семиотический аспекты / Е. В. Сапига, М. В. Репина, С. В. Жукова // Историческая и социально-образовательная мысль. - 2016. [Електронний ресурс].

6. Телия В. Н. Метафора как модель смыслопроизводства и ее экспрессивно-оценочная функция / В. Н. Телия // Метафора в языке и тексте. - М.: Наука, 1988. - С. 26-51.

Размещено на Allbest.ru