Мовна гра засобами фразеології (на матеріалі німецької періодики)

Іронія будується шляхом навмисної експлуатації максими якості принципу Кооперації: не кажи того, що вважаєш неправдою. Принцип Кооперації та принцип Ввічливості регулюють та оптимізують процес мовної комунікації. Принцип Ввічливості взаємодіє з принципом Іронії, оскільки іронія тісно пов'язана з ввічливим глузуванням. Принцип Іронії, за Дж. Лічем, полягає в такому: якщо хочеться когось образити, то треба це робити хоча б таким способом, який не суперечить принципу Ввічливості, але дозволяє адресатові зрозуміти непрямо виражений момент образи, тобто шляхом створення імплікатури [6]. Для розпізнання іронічної імплікатури необхідним є знання конкретного контексту та різноманітні фонові знання.

Розглянемо один із прикладів іронії на основі мовної гри: “Im Roten Rathaus ist die Heizung ausgefallen.... Gerade fasst man Vertrauen ins neue Jahrhundert, da wird bekannt, dass die Regierung dieser Stadt wie ein Haufen armer Wьrstchen im eiskalten Sitzungssaal gezittert hat. Wie unwьrdig! Alle zogen ihre Mдntel wieder an, .... Dann machte die Runde zдhneklappernd Politik: Finanzen, Flugaffдre, Haushalt... Ein paar haben sich anscheinend schon krankgemeldet. Ganz so harte Mдnner, wie wir uns wьnschen, gibt es eben doch nicht in der Stadtregierung” [12]. В іронії за позитивною оцінкою завжди криється гостра насмішка. Так, порівнюючи членів міського уряду з “armen Wьrstchen” (“бідолаха”), які тремтіли від холоду в залі засідань без опалення, автор статті іронізує над їх здатністю приймати важливі рішення в цих умовах. А що ж станеться, якщо вони опиняться у більш критичній ситуації'? Ми припускаємо, що переглядаючи цю статтю, читач посміхнеться над іронією автора, погоджуючись з його думкою. Іронія є ствердженням протилежного. Автор називає членів уряду бідолахами, насправді так не вважаючи. Імплікатура: порівняння автора є ввічливим стосовно до членів уряду, але не є правдою. Тому те, що насправді думає автор, неввічливо стосовно до них, але правдиво: члени уряду насправді не бідолахи, і жаліти їх не варто. Перевага в іронії надається принципу Ввічливості, а не принципу Кооперації.

Кожна культурна спільнота керується своїми релігійними, етичними, соціальними та іншими нормами. Життєвий досвід мовного колективу, його культурні традиції та естетичні ідеали знаходять відображення в поданні та мовному обіграванні інформації в газетному тексті. Адже саме особливості національного характеру, культурні традиції, соціальний устрій визначають здатність члена певного мовного колективу створювати або розпізнавати мовну гру. В основі мовного мислення лежить ціннісно-концептуальна парадигма, що характеризується глибоким національно-специфічним характером [1, с. 60]. Саме ця парадигма і зумовлює мовну гру ФО у текстах німецької періодики: “Bislang war die Bundesrepublik als Land der beleidigten Leberwьrste bekannt, wo Prominente Zehntausende von Mark damit verdienen kцnnen, wenn sie sich vor Gericht gegen satirische Attacken auf ihre Ehre & Intimsphдre wehren. Doch in letzter Zeit ist es ruhig geworden ” [13]. ФО der beleidigte Leberwurst уживається, щоб поглузувати з людини, що легко і часто безпідставно ображається. Основою виникнення цього фразеологізму є помилкове середньовічне уявлення про те, що печінка є органом, який відповідає за темперамент людини і насамперед за гнів. Лише коли це уявлення відійшло в минуле, тоді Leber було жартома замінено на Leberwurst.

Мовна гра не характеризується випадковістю, саме цим вона відрізняється від обмовок, граматичних, лексичних та орфографічних помилок, які виникають випадково і не мають певного комунікативного наміру. Мовна гра створюється адресантом усвідомлено з метою впливу на реципієнта. Вона є багатовекторною, усвідомленою, маніпулятивною, емоціогенною, сугестивною та експресивною [1, с. 73]. У текстах періодичних видань мовна гра адресована реципієнту, який володіє тими самими мовними та екстралінгвальними знаннями, що й сам адресант. Як уже зазначалося, мовна гра спрямована на створення комічного ефекту, тому адресат повинен сміятися над тим, що він усвідомлює та оцінює, керуючись стереотипами та еталонами своєї нації: “Warum ist die Banane krumm? Weil sie eine politische Frucht ist. Wie sich diese Woche wieder zeigt, wenn der sechs Jahre alte Bananenstreit zwischen Amerika und Europa vor der Welthandelsorganisation juristisch durchgefochten werden soll - bis zum Fruchtstand-Strunk” [18]. ФО Warum ist die Banane krumm, що бере початок з дитячої мови (часто вживається з доповненням: Warum ist die Banane krumm? - Weil niemand in den Urwald zog und die Banane grade bog), є жартівливою відповіддю, коли не можуть, або не хочуть відповісти по суті. У наведеному прикладі автор жартома називає банан “політичним фруктом”, що пояснюється політичною ситуацією, яка виникла навколо імпорту бананів зі США в Європу.

Часто виникає нерозуміння або неприйняття іншокультурних жартів, актуальних та типових лише для своєї культури. Тобто розуміння ситуації в різних народів може часто відрізнятися, і саме ця національно-специфічна манера сприйняття відображена в мовній грі. Особливо важко дається розуміння мовної гри, створеної засобами фразеології, адже читач повинен уміти творчо працювати з текстом, розгадати прихований за мовною грою емотивний замисел автора. Саме тому мовна гра передбачає володіння на однаковому рівні емотивною та комунікативною компетентністю автора та читача. Комунікативна компетентність охоплює вміння комунікантів використовувати мовні засоби, обізнаність із закономірностями їх функціонування, володіння певним соціокультурним досвідом, законами спілкування, правилами та тактиками ведення розмови. Емотивна компетентність є сукупністю знань про емоції та емотивну поведінку і полягає у вмінні розпізнавати емоції, які виражені посередництвом мовної гри. Важливу роль тут відіграють екстралінгвальні компоненти емотивного ігрового тексту, а саме - національно- культурний компонент, який входить до складу емотивної предметної ситуації [1, с. 59].

Наприклад, ФО alles in Butter, яка вказує на те, що все в порядку, вживається з іронічним підтекстом: “Alles ist in Butter? Wenn ein Finanzminister sagt, dass alles in Butter ist, bricht meistens gleich die nдchste Katastrophe los ” [9]. Інтерпретація ситуації була б неможливою без розуміння значення фразеологізму. Адже походження ФО пов'язане з тим, що страва приготовлена не з дешевим маргарином, а з якісним маслом. В основі виникнення образу лежить конкурентна боротьба між маслом та маргарином, який почали виготовляти на заводах лише з 1875 р. і який з'явився на столах німецьких бюргерів після Першої світової війни.

Лише обізнаність та компетентність адресата дає змогу мовній грі досягти свого призначення ^ викликати в читача емоції, характерні для його сприйняття та способу мислення: “Europa lдsst nicht mit sich spaЯen, auch wenn es nicht um die Wurst, sondern nur um die Banane geht. Das Wohl ihrer Schьtzlinge auf den Kanaren und in der Karibik im Visier, machten die zwцlf europдischen Agrarminister einen unsдglichen Plan wahr” [14]. ФО es geht um die Wurst уживається з доповненням, у якому автор ковбасі протиставляє банани. У контексті ситуації відбувається обігравання журналістом відомого німецькій спільноті лозунгу: “Es geht nicht um Bananen, es geht um die Wurst”. Ці слова разом з “Wir sind das Volk”, “Wir sind ein Volk” були маніфестами жителів НДР на грандіозній мільйонній демонстрації 4 листопада 1989 року на Александерплатц у Берліні, що відбулася за 5 днів до падіння Берлінського муру. На той час банан став у цитованих джерелах символом 1989 року, вказував на дефіцит ринку НДР та “споживчий голод” жителів Східної Німеччини. Банан, як південний фрукт, був дефіцитом на Сході, і, коли відбулося падіння Берлінського муру, то жителі Західної Німеччини зустрічали своїх східних співвітчизників не лише пивом, шампанським і шоколадом, але й бананами.

У тексти німецьких періодичних видань, що містять мовну гру, німецький читач вносить своє “Я”, свою особистість, свої асоціації. Таким чином, завдяки мовній грі відбувається взаємообмін між адресатом та адресантом, кінцевою метою якого є досягнення конкретної прагматичної цілі автора статті. Реакція реципієнта можлива лише за умови комунікативної компетентності останнього, адже саме від адресата залежить, чи він візьме участь у грі чи ні, усвідомлює він ігрову ситуацію чи сприймає мовну гру лише як мовленнєву помилку: “Gerade erst zwang der Kanzler seinem Finanzminister Plдne fьr Unternehmensteuervergьnstigungen auf, die SPD-Chef Mьntefering nun kurzerhand wieder von der Agenda strich . Der eiserne Hans ist zum Hanswurst geworden. In ihrer Not sinnen Sozialdemokraten und Grьne insgeheim lдngst darьber nach, wie sie mit Hilfe der Mehrwertsteuer den Etat sanieren und dies auch noch als wegweisende Reform verkaufen kцnnten” [16]. Для розуміння описаної в наведеному прикладі ситуації читач має бути досить обізнаним стосовно багатьох аспектів, тобто володіти як лінгвальною, так і екстралінгвальною компетентністю. Адже мова йде про “залізного Ганса” - таке прізвисько отримав у народі міністр фінансів Німеччини Ганс Айхель за свою жорстоку політику стосовно бюджетних витрат. До того ж уведення автором у контекст ФО zum Hanswurst werden викликає в носія мови асоціацію Hanswurst з блазнем, дурнем, без якої неможливим було б розуміння того, що з міністра фінансів “зробили дурня”.

Залежно від того, яку позицію займає автор стосовно до певної ситуації або події, наскільки доброзичливим або ворожим є його ставлення, формується мотиваційна основа мовної гри. Передаючи своє бачення ситуації або просто ознайомлюючи читача з інформацією, автор політичного газетного тексту виступає в ролі критика, роблячи це з гумором, іронією або сарказмом: “Er sagt der Kultur leise Servus und einer Szene, in der er nie heimisch wurde. Er lдsst die Kulturpolitik fallen wie eine heiЯe Kartoffel, nachdem er ein paar Jahre lang mit dieser heiЯen Kartoffel jongliert hat” [11]. Фразеологічна одиниця jmdn. fallen lassen wie eine heiЯe Kartoffel - “freundschaftliche Beziehungen plцtzlich und ohne Skrupel abbrechen” [8, с. 813] була доповнена метафорою, яка є іронічним авторським коментарем до фразеологізму, що не могло не позначитися на трансформації значення останнього.

Широко використовується в текстах німецької періодики і сарказм, як засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений презирства. Недотримання постулатів принципу Кооперації Г Грайса, їх свідоме порушення та експлуатація породжують розмовну імплікатуру. Непрямі мовленнєві акти, метафоричні висловлення, іронія та сарказм порушують постулат Якості: “Zum einen haben die Wдhler gemerkt, dass die CDU an Hartz IV nicht so unschuldig ist, wie sie lange glauben machte. Inzwischen dдmmert den Bьrgern, dass die Union nur eine Zeit lang Opposition nach allen Seiten spielte - in Berlin fьr Hartz IV in verschдrfter Form, in den Bundeslдndern gegen Hartz IV, wie es ist. Und weil Angela Merkel zwar Wasser predigt, aber Wein fordert, hat sie in Brandenburg das Spiel noch ein kleines Stьck weiter getrieben ” [10]. Фразеологічна одиниця Wasser predigen und Wein trinken - “von anderen Enthaltsamkeit fordern und sie selbst nicht ьben” [8, с. 1701] зазнала трансформації внаслідок авторської індивідуальної заміни trinken на fordern. На передній план виступає емотивне ставлення автора, його оцінка діяльності політика. На відміну від іронії, сарказм нічим не прикритий. Автор прямо вказує на подвійну гру Ангели Меркель та партії, яку вона очолює.

Висновок

Таким чином, мовна гра, створена ФО, спрямована на комічний ефект, суттєва інформація подається тут під новим кутом зору. Вона є засобом підсилення експресивності в мовленні та надає адресанту можливість передавати свої емоції, виражати суб'єктивне ставлення до ситуації та впливати на емоції адресата. Мовна гра, створена ФО, відзначається національною специфікою, якою характеризується ціннісно-концептуальна парадигма мовного мислення німецького народу.

мовний гра фразеологічний німецький

Література

1. Болдарева Е. Ф. Языковая игра как форма выражения эмоций : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.19 / Елена Федоровна Болдарева. - Волгоград : ВГПУ, 2002. - 160 с.

2. Витгенштейн Л. Философские работы / Л. Витгенштейн / пер. с нем. М. С. Козловой и Ю. А. Асеева. - Ч. I. - М. : Гнозис, 1994. - 605 с.

3. Мокиенко В. М. Фразеология и языковая игра: динамика формы и смысла / В. М. Мокиенко // Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. - Симферополь : Информационно-изд. отд. ТНУ, 2012. - Т 25. - № 2. - С. 100-109.

4. Санников В. З. Русский язык в зеркале языковой игры / В. З. Санников. - М. : “Языки русской культуры”, 1999. - 544 с.

5. Язык средств массовой информации : Учебное пособие для вузов / Под ред. М. Н. Володиной. - М. : Академический Проект Альма Матер, 2008. - 760 с.

6. Leech G. Principles of Pragmatics / G. Leech. - London : Longman, 1983. - 367 p.

Довідкова література

7. Гаврись В. І. Німецько-український фразеологічний словник : у 2 т. [уклад. В. І. Гаврись, О. П. Пророченко]. - К. : Радянська школа, 1981. - Том 2. - 382 с.

8. Rцhrich L. Lexikon der sprichwцrtlichen Redensarten. In 5 Bдnden [Electronic resourse] / L. Rцhrich. - Electronic data. - Berlin : Directmedia, 2000. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).

Размещено на Allbest.ru