Переклад суб'єктно-оціночної модальності у фаховому медичному тексті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

ПЕРЕКЛАД СУБ'ЄКТНО-ОЦІНОЧНОЇ МОДАЛЬНОСТІ У ФАХОВОМУ МЕДИЧНОМУ ТЕКСТІ

Задачіна О.В., Волощук І.П.

Анотація

Фаховий текст по праву вважається одним із головних показників світового науково-технічного розвитку у ХХІ столітті. Останнім часом особливої уваги надають вивченню текстів медичного спрямування. У сучасному перекладознавстві такий стрімкий розвиток суспільства, особливо медичної сфери, та виникнення нових перекладознавчих тенденцій, поповнення термінологічної системи більш спеціалізованою фаховою лексикою постає певним викликом для перекладача. Медичний текст є цікавий за будовою завдяки категорії модальності, яка слугує засобом вираження ставлення автора до написаного, та різними дослідниками вважається граматичною, синтаксичною чи семантичною категорією. У нашому дослідженні особлива увага приділяється суб'єктно-оціночній модальності, який необхідний для вираження офіційної ввічливості.

Ключові слова: фаховий текст, медичний текст, категорія модальності, текстова категорія, суб'єктивнооціночна модальність.

Annotation

Zadachina Olena, Voloschuk Iryna National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”

TRANSLATION OF SUBJECT-EVALUATIVE MODALITY IN A PROFESSIONAL MEDICAL TEXT

Professional text is rightly considered one of the main indicators of world scientific and technological development in the XXI century. Recently, special attention has been paid to the study of medical texts. In modern translation studies, such a rapid development of society, especially in the medical field, and the emergence of new translation studies trends, the replenishment of the terminological system with more specialized professional vocabulary is a challenge for the translator. The medical text is interesting in structure due to the category of modality, which serves as a means of expressing the author's attitude to what is written, and is considered by various researchers as a grammatical, syntactic or semantic category. In addition, linguists do not stand in solidarity on defining and classifying modality, that follows from its comprehensive study. At present, the study of modality occupies a leading place in linguistics, due to the complexity and diversity of the category. Means of modality are studied at different levels: formal-syntactic, communicative-functional, semantic-syntactic and, of course, textual. The modality of the text responds on the attitude of the author of the text, usually evaluative, to reality. The essential characteristics of the modality object itself determine the content of the modality. According to different approaches, it is divided into "external", "internal", general, voluntary, true, as well as objective-evaluative and subjective-evaluative. In our study, special attention is paid to the subjective-evaluative modality, which is necessary to express official politeness. It can be argued that the semantic basis of subjective modality influences the formation of the concept of evaluation in its broadest sense. It is not only about the logic of the presentation of information, but also the different types of emotional reaction of the person. The main linguistic means for expressing this type of modality have also been established, which include the use of modal verbs, modal words, and modal passive constructions.

Keywords: professional text, medical text, modality category, text category, subjective-evaluation modality.

Постановка проблеми

Постійні відкриття та науково-технічний прогрес роблять дослідження тексту необхідним на всіх його структурних рівнях. Вивчення категорій текстуальності, ознак тексту та його характеристик необхідно для подальших лінгвістичних розробок. Категорія модальності залишається до кінці не розгаданою категорією тексту, особливо медичного. Оскільки у дослідженні проводиться аналіз англомовних та україномовних фарма-текстів, важливим питанням залишається перекладознавчий аспект суб'єктно-оціночної модальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Для аналізу та розробки власних висновків стосовно категорії модальності, до уваги були взяті праці О. І. Бєляєвої, Ш. Баллі, З. К. Долгополової, В. В. Виноградова, Л. С. Єрмолаєвої, Ф. Р. Палмера, Г. О. Золотової, В. З. Панфілова та ін. Варто зазначити, що ми не обмежувалися роботами лише класиків лінгвістичної сфери, адже дослідження тривають досі, оскільки модальні слова та словосполучення є одними із найбільш неоднозначних лексико-граматичних елементів.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Особлива увага приділена аналізу перекладацьких трансформацій, застосованих для перекладу категорії модальності у медичних текстах, а саме, інструкціях до медичних препаратів.

Мета статті

Головною метою цієї роботи є дослідження категорії модальності, а саме суб'єктивно-оціночного типу та шляхи її відтворення в англомовних та україномовних медичних інструкціях.

Виклад основного матеріалу

переклад модальність медичний текст

Модальністю тексту називають відношення автора тексту, зазвичай оціночне, до дійсності. Поняття модальності походить від лат. “modus”, та означає міра, спосіб. Це функціонально-семантична категорія, яка передає різні типи відношень висловлювання з дійсністю і суб'єктивно-кваліфікаційні види повідомлення [9, с. 303]. Сутнісні характеристики самого об'єкту модальності визначають зміст модальності.

Варто зазначити, що вперше поняття модальності було застосовано ще Аристотелем у логіці, а потім Кантом у математиці та лінгвістиці. В логіці модальність є найсуттєвішою ознакою роздумів як форми мислення. Вона реалізується як категорія, у якій судження класифікуються залежно від характеру зв'язків між його ознакою та предметом, тобто залежно від різновиду об'єктивних зв'язків, що відображаються у ньому, або ступені достовірності думок, які передаються у судженні [1, с. 148].

Науковці, які досліджували модальність дотримуються різної її класифікації як категорії граматичної, синтаксичної ч семантичної. Р. А. Будагов визначає модальність як граматичну категорію, а Л. С. Єрмолаєва -- синтаксичну (лексичні засоби залишаються поза межами), при цьому В. В. Виноградов, Г. В. Колшанський, І. Б. Хлєбнікова -- як семантичну (модальність може виражатися граматичними, лексичними, лексико-граматичними, інтонаційними засобами) [3, с. 17].

У категорії модальності можна виділити три аспекта: 1. загальна модальність (основна): повідомлення; питання; наказ; побажання; 2. волюнтативна модальність -- відношення суб'єкта до дії; 3. модальність істинності (правдивость) -- впевненість мовця у змісті висловлювання. Тим не менше, існує також інший підхід до виділення аспектів модальності: 1. ставлення мовця до дійсності за допомогою висловлювання; 2. відношення мовця до сказаного; 3. зв'язок суб'єкта дії та самої дії. Все ж таки лінгвісти, у цілому, дотримуються думки, що дана категорія відображає два види логіко-граматичних зв'язків: 1. зв'язок змісту речення із об'єктивною дійсністю та 2. відношення мовця до змісту висловлювання (речення).

Іншу класифікацію категорії модальності пропонує у своїх роботах Л. С. Єрмолаєва, вона стверджує, що модальність варто ділити лише на «внутрішню» та «зовнішню». Таким чином, внутрішньою модальністю називають співвідношення виконавця дії зі здійснюваною ним дією, а зовнішньою називають зв'язок змісту речення та дійсності з точки зору реальності чи ірреальності (І тип) та рівень упевненості суб'єкта у фактах, про які йдеться у висловлювані (ІІ тип).

У нашому дослідженні ми керуємося поділом модальності на об'єктивно-оціночну та суб'єктивно-оціночну. Говорячи про оціночну модальність, основним засобом вираження категорії такого типу є категорія способу дієслова. Реальна об'єктивна модальність у такому випадку виражається часовими формами дієслова дійсного способу. При цьому, ірреальні об'єктивномодальні елементи набувають форми умовного способу дієслів [8, с. 215].

Незважаючи на те, що суб'єктивна модальність виражає ставлення суб'єкта до висловлювання (згода / незгода, впевненість / невпевненість, експресивну оцінку), вона виступає додатковою ознакою компоненту мови. її семантика є значно ширшою, ніж семантичний об'єм об'єктивної модальності. Цей тип модальності вирізняється своїми характерними ознаки: модальними словами та дієсловами, лексичними повторами, вставними словами та словосполученнями, вставними реченнями, порядком слів у реченнях, інтонацією, вигуками [6, с. 180]. Можна стверджувати, що смислова основа суб'єктивної модальності впливає на формування поняття оцінки в найширшому його розумінні.

Отже, варто навести приклади засобів для вираження модальності, які Н. А. Кобріна поділяються помістила до такої класифікації:

— слова для вираження впевненості: of course, certainly, surely,, indeed, no doubt, decidedly, definitely, really, naturally etc;