Проблема адекватності перекладу художнього тексту: типи міжмовної мовленнєвої кореляції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

ПРОБЛЕМА АДЕКВАТНОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ: ТИПИ МІЖМОВНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ КОРЕЛЯЦІЇ

Ніконова В.Г.

Анотація

У статті розтлумачено поняття “міжмовна мовленнєва кореляція” як ключове для художнього перекладу; запропоновано типологію міжмовних мовленнєвих корелятів і продемонстровано процедуру їх визначення. Явище кореляції на міжмовному рівні досліджується на матеріалі трагедії В. Шекспіра “Гамлет” і її російськомовних перекладів XIX-XX ст.

Ключові слова: міжмовна мовленнєва кореляція, художній переклад, корелят.

Annotation

The article explains the notion of “inter-lingual speech correlation” as the key to a literary translation. The typology of inter-lingual speech correlates is proposed; the procedure for their determination is demonstrated. Russian 19th-20th centuries' translations of William Shakespeare's “Hamlet” are used to study the phenomenon of correlation at cross-language level.

Key words: inter-lingual speech correlation, literary translation, correlate.

Виклад основного матеріалу

Явище кореляції розглядалося в ряді праць зі стилістики (І. М. Астаф'єва, І. Т Головкіна, В. А. Кухаренко та ін.), граматики (Г А. Вейхман, В. Г. Гак та ін.), лексикології (О. С. Ахманова, В. А. Храменкова і ін.), фразеології (В. Л. Дащевська, В. П. Жуков, О. В. Кунін та ін.) та інших лінгвістичних дисциплін. У теорії перекладу проблема міжмовної мовленнєвої кореляції як така не ставилася, хоча фактично вирішувалася при встановленні міжмовних відповідностей між елементами мови оригіналу (переважно лексико-семантичними) і засобами мови перекладу (див. праці Л. С. Бархударова [1], В. Н. Комісарова [7; 8] та ін.). Визнаючи першорядну важливість максимального збігу змісту оригіналу і перекладу, більшість дослідників розглядають еквівалентність та адекватність перекладу оригіналу як основну ознаку й умову перекладу, що відрізняє його від інших способів передачі змісту іншомовного тексту: реферату, анотації, переказу та ін. Оскільки адекватність (“повнозначнвсть”, “еквівалентність”) є умовою перекладу, а досягнення адекватності при перекладі художнього тексту має свою специфіку, завдання перекладача полягає в тому, щоб якомога точніше визначити цю умову.

Мета статті - розглянути явище кореляції на міжмовному рівні як спосіб досягнення адекватності при перекладі художнього тексту. Зазначена мета зумовлює розв'язання таких завдань: 1) розкрити специфіку перекладу художнього тексту; 2) розтлумачити поняття “міжмовна мовленнєва кореляція” як ключове для художнього перекладу; 3) запропонувати типологію міжмовних мовленнєвих корелятів і продемонструвати процедуру їх визначення.

Матеріалом для аналізу слугують монолог Гамлета To be or not to be з трагедії В. Шекспіра “Гамлет” і його сімнадцять перекладів російською мовою, зроблених протягом ХІХ-ХХ століть.

Художній (літературний) переклад, який виділяється в теорії перекладу поряд із послівним (буквальним або підрядковим) перекладом слів іноземного тексту в тому порядку, в якому вони трапляються в тексті, і дослівним перекладом, який прагне до максимально близького відтворення синтаксичної конструкції і лексичного складу оригіналу, передає думки оригіналу у формі правильної літературної мови. Художній переклад як вид перекладу, що функціонує у сфері художньої літератури, є інструментом культурного освоєння світу, спрямованим також на розв'язання історико-літературних завдань. переклад міжмовний мовленнєвий художній

Проблемами художнього перекладу літературних творів займалися багато лінгвістів, мовознавців, перекладачів, видатних письменників і поетів. Теоретичні аспекти художнього перекладу розглядалися у працях Л. С. Бархударова [1], С. Ф. Гончаренка [3], Р. П. Зорівчак [5], Ю. М. Караулова [6], В. Н. Коміссарова [7; 8], В. В. Коптілова [9], І. В. Корунця [10; 11], Т. Є. Некряч [13], А. В. Федорова [17] та ін. Всі вони відзначають особливу специфіку літературних творів, яка значно ускладнює роботу перекладача. Іншою проблемою художнього перекладу є творча індивідуальність перекладача, яка часто стає причиною множинності перекладів. Перекладна множинність як категорія художнього перекладу [12] може виявлятися як на рівні перекладу окремих слів і словосполучень [2], так і на рівні перекладу цілих текстів, тобто різних перекладів того самого художнього тексту [18]. Вияв творчої індивідуальності перекладача, а також вплив різних екстралінгвальних чинників сприяють тому, що різні переклади того самого художнього тексту стають самостійними художніми творами [14].

Питання про роль особистості перекладача в художньому перекладі завжди викликає гостру полеміку в теоретиків перекладу [4, с. 99-103], суть якої може бути виражена думкою В. С. Виноградова, який уважає, що вплив індивідуальності перекладача небажаний, але неминучий [2, с. 66], і зауваженням А. В. Федорова, який стверджує, що “об'єктивність перекладу і сильна індивідуальність перекладача не тільки сумісні, але і припускають одне одного” [17, с. 326].

Історія художнього перекладу - це історія боротьби двох напрямів: з одного боку, - буквалістський переклад, коли перекладач виступає як безпристрасний ремісник, сумлінно копіює оригінал, а з другого, - вільний переклад, який відтворює “дух” оригіналу за допомогою “букви” перекладу. Перекладач не вільний від власного художнього “я”, тому в перекладі відбувається певна переоцінка цінностей, що відповідає духу поетичного світу перекладача. Ведуться численні суперечки про те, яким повинен бути художній переклад - якомога точнішим або якомога природнішим. Чому перекладач повинен бути більш вірним - “букві” або “духу” оригіналу? Загальноприйнятих критеріїв ступеня правильності художнього перекладу немає й досі.

У лінгвістичній літературі поширена думка про те, що поняття еквівалентності не може бути єдиним для художнього перекладу. В кожному окремому випадку ступінь смислової спільності визначається низкою об'єктивних і суб'єктивних факторів і не може бути однаковою або заданої заздалегідь для всіх перекладів. Ці відмінності є основою для виділення рівнів і видів еквівалентності. В. Н. Коміссаров, наприклад, говорить про п'ять типів еквівалентності між оригіналом і перекладом залежно від ступеня смислової спільності, яку допускають мовні особливості текстів, що перекладаються [7, с. 59-97].

Наявність еквівалентності при перекладі припускає наявність відношень взаємної зумовленості між оригіналом і перекладом на будь-якому рівні: на рівні мовних одиниць (слів і усталених словосполучень) і на рівні мовленнєвих утворень (вільних словосполучень, пропозицій і фрагментів тексту). Ці відношення між операційними перекладацькими одиницями в тексті оригіналу та їхніми іншомовними відповідниками в тексті перекладу можна розглядати як корелятивні, а іншомовні відповідності - як міжмовні мовленнєві кореляти. В теорії перекладу кореляцію розуміють як співвіднесеність елементів тексту оригіналу з елементами тексту перекладу.

Зіставлення інформаційних компонентів у семантичних структурах елементів тексту оригіналу з їхніми міжмовними мовленнєвими корелятами виявляє різний ступінь їхньої смислової спільності. Відношення тотожності, подібності або відмінності між семантикою іншомовних лексичних одиниць і їхніх корелятів у перекладі зумовлює різні типи корелятивних відношень між ними, що дозволяє виділити різні типи міжмовних мовленнєвих корелятів, а саме: корелят-еквівалент, корелят-аналог, корелят-варіант, смисловий корелят і нульовий корелят.

Корелят-еквівалент установлюється в разі, якщо смислова спільність між одиницями оригіналу та їхніми відповідниками в мові перекладу є максимальною, тобто вони повністю тотожні як у плані змісту, так і в плані вираження. Наприклад, кореляти-еквіваленти словосполучення the oppressor's wrong - НЕПРАВДА ПРИТЕСНИТЕЛЯ (Ав.), НЕСПРАВЕДЛИВОСТИ УГНЕТАТЕЛЯ (М. М.) - відповідають лексико-семантичним варіантам у семантичній структурі слів-компонентів оригіналу (рис. 1):

Рис. 1 Кореляція лексико-семантичних варіантів в оригіналі і в перекладі за допомогою корелята-еквівалента

Отже, під корелятом-еквівалентом розуміємо міжмовний мовленнєвий корелят, функціонально рівноцінний і комунікативно рівнозначний оригіналу, який тотожно відтворює компонентний склад, структурно-синтаксичну організацію і семантику оригіналу в акті мовної комунікації (про процедуру виокремлення різновидів корелята-еквівалента - абсолютного корелята-еквівалента і відносного корелята-еквівалента див. [15]).

Корелят-аналог виділяється в разі, якщо корелят висловлює зміст, аналогічний оригіналу. Встановлення відношень аналогічності базується на понятті синонімії в широкому розумінні цього явища, тобто синонімами вважаються слова, які виражають те саме поняття, тотожні або близькі за своїм значенням і відрізняються один від одного або відтінками денотативного значення, або стилістичним забарвленням (і сферою вживання), або одночасно обома названими ознаками. Відношення аналогічності між іншомовним елементом і його міжмовним мовленнєвим корелятом зумовлені наявністю відношень синонімії між лексико-семантичними варіантами в семантичних структурах лексичних одиниць, зіставлюваних в оригіналі і в перекладі. Прикладом корелятів-аналогів можуть слугувати кореляти метонімічно переосмисленого словосполучення the insolence of office з компонентом insolence, семантична структура якого представлена такими лексико-семантичними варіантами (рис. 2):

Рис. 2 Кореляція лексико-семантичних варіантів в оригіналі і в перекладі за допомогою корелята-аналога

Корелятами-аналогами, співвіднесеними з тропом the insolence of office, є такі: надменность властью облеченных (Меск.), властей бесстыдство (К. Р.), заносчивость властей (Лоз.), спесь властей (Рад.), надменность власть имущих (Б. П.).

Підкреслені компоненти корелятів є ідеографічними синонімами лексико-семантичних варіантів у семантиці слів-компонентів словосполучення the insolence of office - “высокомерие” і “наглость”, оскільки утворюють із ними синонімічні ряди: высокомерие, высокомерность, гордость, надменность, важность, спесь, спесивость, кичливость, чванство, чванливость, барство, амбиция, заносчивость, зазнайство, гонор (21, с. 98); наглость, бесстыдство, бессовестность, беззастенчивость, бесцеремонность, развязность (21, с. 236).

Отже, під корелятом-аналогом розуміємо міжмовний мовленнєвий корелят, функціонально рівноцінний і комунікативно рівнозначний оригіналу, який аналогічно відтворює всі аспекти значення оригіналу за допомогою синонімічних засобів мови перекладу в акті мовної комунікації (про процедуру виокремлення різновидів корелята-аналога - ідеографічного корелята-аналога і стилістичного корелята-аналога див. [16]).

Корелят-варіант визначається разі, коли між зіставлюваними елементами в оригіналі і перекладі існують відношення семантичної варіативності, тобто будь-який компонент значення (денотативно-сигніфікативний або конотативний) лексичної одиниці в оригіналі не має відповідника в перекладі. Залежно від компонента значення, що не відтворюється в перекладі, розрізняємо референтний корелят-варіант і конотативний корелят-варіант. Наприклад, авторська метафора who would bear the whips and scorns of time співвідноситься з референтними корелятами-варіантами, у семантиці яких відбуваються зміни в референтній віднесеності, що спричиняє звуження та конкретизацію значення: КТО БЫ ПЕРЕНЕС ОБИДЫ, ЗЛОБУ СВЕТА (Пол.), КТО Б ЗАХОТЕЛ СНОСИТЬ СУДЬБЫ ВСЕ БИЧЕВАНЬЯ И ВСЕ ОБИДЫ СВЕТА (Заг.), КТО СНЕС БЫ БИЧЕВАНЬЯ И НАСМЕШКИ ЛЮДСКОЙ ТОЛПЫ (Ав.), КТО Б СТАЛ ТЕРПЕТЬ СУДЬБЫ НАСМЕШКИ И ОБИДЫ (К.Р.). Відношення варіативної відповідності між тропом who would bear the whips and scorns of time та його референтним корелятом-варіантом КТО СНЕС БЫ БИЧЕВАНЬЯ И НАСМЕШКИ ЛЮДСКОЙ ТОЛПЫ (Ав.) показано на рис. 3.

Рис. 3 Варіативна відповідність семантики оригіналу і референтного корелята-варіанта

Отже, під референтним корелятом-варіантом розуміємо міжмовний мовленнєвий корелят, функціонально рівноцінний і комунікативно рівнозначний оригіналу, але невідповідний йому за лексичним складом через іншу референтну співвіднесеність в акті мовленнєвої комунікації.

Смисловий корелят характеризується найменшим ступенем відповідності оригіналу в лексичному складі і структурно-синтаксичній будові. Корелят передає фактуальну інформацію (основний зміст) оригіналу, втрачаючи при цьому образність і конотації іншомовного висловлення. Збереження основного змісту оригіналу, тобто його денотативно-сигніфікативного аспекту значення із втратою компонентів конотативного значення може бути проілюстровано такими прикладами: the pangs of despised love - ЗАБЫТАЯ ЛЮБОВЬ (Крон.), to grunt and sweat under a weary life - ИЗНЕМОГАЯ ПОД ТЯЖКИМ ГНЕТОМ (Гн.), the spurns that patient merit of the unworthy takes - ПРЕНЕБРЕЖЕНИЕ К ЗАСЛУГАМ (Меск.), the native hue ofresolution is sicklied o 'er with the pale cast of thought - МОГУЧАЯ РЕШИМОСТЬ ОСТЫВАЕТ ПРИ РАЗМЫШЛЕНИИ (Гн.).

Між смисловим корелятом і його іншомовними відповідниками є різні типи формально- логічних відношень: протиставлення, рівнозначності, контрадикторності, підпорядкування та ін., що слугує показником того, що при перекладі зберігаються ті поняття, за допомогою яких відбувається ідентифікація комунікативної ситуації засобами мови перекладу. У результаті комунікативна інтенція оригіналу відповідає комунікативному ефекту перекладу. Відношення рівнозначності між авторською метафорою to shuffle off this mortal coil і її смисловим корелятом ДУХ БЕСТЕЛЕСНЫЙ (Гн.) показано на рис. 4.

Рис. 4 Передача основного змісту оригіналу смисловим корелятом

Отже, під смисловим корелятом розуміємо міжмовний мовленнєвий корелят, який передає основний предметний зміст оригіналу і втрачає конотативні значення в акті мовленнєвої комунікації.

Нульовий корелят - це відсутність у тексті перекладу мовних / мовленнєвих відповідників іншомовного елемента. Причини появи нульових корелятів можуть бути різними, а саме: скорочення тексту оригіналу перекладачами, які підлаштовували текст для полегшення сприйняття зі сцени; спрощення важких для розуміння фрагментів оригіналу; компресія тексту перекладу з метою досягнення еквілінеарності (точної відповідності кількості рядків в оригіналі і перекладі); жертвування смислом заради збереження еквіритмії тощо. Однак, якими б не були причини появи нульових корелятів, їхня наявність має негативний вплив на переклад.

Таким чином, вивчення різних перекладів художніх текстів з інваріантним сюжетним змістом, що належать до різних авторів і різних історичних епох, дозволяє простежити, як різні чинники впливають на переклад, роблячи його новим, самостійним твором, а не дзеркальним відображенням оригіналу.

Література

1. Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частной теории перевода) / Леонид Степанович Бархударов. М.: Международные отношения, 1975. 240 с.

2. Виноградов В. С. Лексические вопросы перевода художественной прозы / Венедикт Степанович Виноградов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 172 с.

3. Гончаренко С. Ф. Поэтический перевод и перевод поэзии: константы и вариативность / Сергей Филиппович Гончаренко // Тетради переводчика. М.: МГЛУ, 1999. Вып. 24. С. 108-111.

4. Гудий К. А. От оригинала к переводу: проблема взаимодействия автора и переводчика / Кристтина Александровна Гудий // Филология и лингвистика в современном обществе: материалы междунар. науч. конф. (г. Москва, май 2012 г.). М.: Ваш полиграфический партнер, 2012. С. 99-103.

5. Зорівчак Р. П. Словесний образ в художньому перекладі / Роксолана Петрівна Зорівчак // “Хай слово мовлено інакше...”: ст. з теорії, критики та історії художнього перекладу / упоряд. В. Коптілов. К., 1982. С. 51-65.

6. Караулов Ю. Н. Лингвокультурное сознание русской языковой личности. Моделирование состояния и функционирования / Юрий Николаевич Караулов. М.: Азбуковник, 2009. 336 с.

7. Комиссаров В. Н. Лингвистика перевода / Вилен Наумович Комиссаров. М.: Международные отношения, 1980. 154 с.

8. Комиссаров В. Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. / Вилен Наумович Комиссаров. М.: Высш. шк., 1990. 253 с.

9. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу: навч. посібник / Віктор Вікторорвич Коптілов. К.: Юніверс, 2002. 280 с.

10. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства / Ілько Вакулович Корунець. Вінниця: Нова книга, 2008. 512 с.

11. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник / Ілько Вакулович Корунець. Вінниця: Нова книга, 2003. 448 с.

12. Левин Ю. Д. К вопросу о переводной множественности / Юрий Дмитриевич Левин // Классическое наследие и современность. Л.: Наука, 1981. С. 365-372.

13. Некряч Т Є. Через терни до зірок: труднощі перекладу художніх творів: для студ. перекладацьких ф-тів вищ. навч. закл.: навч. посіб. / Т Є. Некряч, Ю. П. Чала. Вінниця: Нова книга, 2008. 512 с.

14. Никонова В. Г. Художественные тексты с инвариантным сюжетным содержанием как проблема художественного перевода (на материале русских переводов трагедии В. Шекспира “Гамлет”) / Вера Григорьевна Никонова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія “Філологія”. Вип. 9. Одеса, 2014. С. 159-163.

15. Никонова В. Г Типы межъязыковой речевой корреляции: коррелят-эквивалент (на материале русских переводов трагедии В. Шекспира “Гамлет”) / Вера Григорьевна Никонова // Одеський лінгвістичний вісник: Науково-практичний журнал. Вип. 4. Одеса, 2014. С. 182-188.

16. Никонова В. Г Типы межъязыковой речевой корреляции: коррелят-аналог (на материале русских переводов Шекспира) / Вера Григорьевна Никонова // Наукові записки. Вип. 136. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: Видавець Лисенко В. Ф., 2015. С. 22-28.

17. Федоров А. В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы) / Андрей Венедиктович Федоров. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. 344 с.

18. Чайковский Р. Р. Неисчерпаемость оригинала: 100 переводов “Пантеры” Р. М. Рильке на 15 языков / Р. Р Чайковский, Е. Л. Лысенкова. Магадан: Кордис, 2001. С. 179-198.

Словники і довідкова література

1. Англо-русский словарь [Текст]: 53000 слов / В. К. Мюллер. М.: Рус. яз., 1992. English- Russian Dictionary: 70 000 слов и выражений / В. К. Мюллер ; отв.ред. Е. Б. Черкасская. 15-е изд., стер.М.: Сов. энциклопедия, 1971.

2. Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English / A. S. Hornby. Longman: Oxford University Press, 1982. 1037 p.

3. Александрова З. Е. Словарь синонимов русского языка; Под ред. Л. А. Чешко. 5-е изд. М.: Русский язык, 1986.

Джерела ілюстративного матеріалу

1. Шекспир У Гамлет Избранные переводы / Сост. А. Н. Горбунов. - М.: Художественная литература, 1985. - 703 с.

2. Ав. - переклад Д. В. Аверкієва (1895),

3. Б.П. - переклад Б. Пастернака (1940),

4. Гн. - переклад П. П. Гнедича (1892),

5. Заг. - переклад М А. Загуляєва (1861),

6. Крон. - переклад А. Кронеберга (1844),

7. К.Р. - переклад К. Романова (1899),

8. Лоз. - переклад М. Лозинського (1933),

9. Меск. - переклад А. Месковського (1889),

10. М.М. - переклад М. Морозова (1954),

11. Пол. - переклад М. Польового (1837),

12. Рад. - переклад А. Радлової (1937),

13. Hml - Shakespeare, W. Hamlet // The Complete Works of William Shakespeare. - In 12 vol. - N.Y: The University Society, 1899. - Vol. 11. - P. 25-159.

Размещено на Allbest.ru