Вербалізація німецьких стереотипів засобами фразеологічних одиниць з компонентом "національна кухня"

Размещено на http://www.allbest.ru

Рівненський державний гуманітарний університет

Вербалізація німецьких стереотипів засобами фразеологічних одиниць з компонентом "національна кухня"

Орел І.І.

У статті розглянуто способи репрезентації етностереотипів засобами фразеологічних одиниць (ФО) з компонентом “національна кухня”. Встановлені два типи маркерів стереотипної семантики ФО. До маркерів першого типу відносимо семи смислотвірної лексеми ФО, які реалізують своє значення у процесі репрезентації стереотипів. До другого типу зараховуємо національно-специфічні ситуації, які є основою внутрішньої форми ФО. Стереотипи, виражені ФО, що володіють маркерами першого типу, транслюють позитивну оцінку. ФО, які містять маркери другого типу, передають негативне значення стереотипів. Виявлено афективний компонент у структурі значення ФОКНК, який пов'язаний з емоційним “вибухом”. Афективний компонент співвідносимо з інтенсивністю оцінки значення.

Ключові слова: фразеологізм, стереотип, семантика, етноспецифічний образ.

The article examines the ways of ethnic stereotypes representation by means of phraseological units (PhUs) containing the component “national cuisine”. Two types of markers of the stereotype semantics of PhUs have been established. The first type of markers determined in the article are the semes of the sensemaking lexeme of a PhU which realize their meaning in the process of stereotypes representation. The second type of markers that we establish includes culture-specific situations which are the basis of the inner form of a PhU. The stereotypes expressed by the PhUs holding the markers of the first type convey positive evaluation. The PhUs holding the markers of the second type convey negative evaluation. An affective constituent in the structure of PhUs containing the component “national cuisine” has been revealed; it is determined that the constituent is related to an emotional explosion. We correlate the affective component with the evaluation intensity of the meaning.

Key words: phraseological unit, stereotype, semantics, ethno-specific image.

Основна частина

На важливість етностереотипів у житті людей указували і вказують психологи, соціологи, лінгвісти (М. Ф. Алефіренко, Є. Бартміньський, А. Вежбицька, В. М. Телія) та низка дослідників - представників інших напрямів наукових студій. Значення і роль стереотипів у міжкультурному спілкуванні, відображення їх у мові, семантична структура та семантичні особливості привернули увагу вчених відносно недавно. Лінгвістичні розвідки в галузі стереотипної семантики, формування та функціонування мовних стереотипів належать Х. Патнему, Є. Бартмінському, А. Вежбицькій, М. І. Толстому та іншим мовознавцям.

Поняття стереотипу досліджується на сьогодні в лінгвістиці з двох позицій: 1) стереотип вивчають як інструмент аналізу семантики мовних знаків; 2) опис / реконструкція стереотипу на матеріалі даних мови [див. 4]. Повна характеристика стереотипу складається з його змісту, ступеня подібності, оцінки, інтенсивності оцінки. Реконструкція стереотипу емпіричним шляхом можлива на основі психологічних досліджень або на основі аналізу словників і текстів [5].

Нашу увагу привертає другий підхід. Ми розглядаємо стереотипи як вербально виражені ментальні утворення, внутрішньою формою яких є сукупність типових ознак національно- специфічних образів, які категоризують об'єктивну реальність у всіх її виявах і утворюють лінгвокогнітивні образи мовної картини світу. Звертаємо увагу на той факт, що стереотипи, реконструйовані на основі аналізу семантики одиниць мови, не завжди збігаються із стереотипами, описаними дослідниками інших наукових напрямів (психологами, соціологами, культурологами тощо). Це пояснюється тим, що фразеологічні одиниці (далі - ФО), які розглядаються як мовний матеріал у процесі реконструкції стереотипів, формувалися в інших історичних та культурних умовах, фіксуючи стереотипні риси / характеристики національно-специфічних образів тих епох.

Через неповне вивчення німецьких етнокультурних стереотипів у площині лінгвістики, частковий опис особливостей їх семантики мовні етностереотипи привертають нашу увагу. Актуальність дослідження вбачаємо в недостатньому опрацюванні теоретичних питань щодо способів вербалізації стереотипів, репрезентованих засобами ФО з компонентом національної кухні (далі - ФОКНК) та особливості їх значень. Метою нашої розвідки є виявлення та опис мовних стереотипів на матеріалі значень ФОКНК. З огляду на мету ми повинні виконати такі завдання: уточнити поняття стереотипу; проаналізувати сучасні підходи до вивчення етностереотипів; з'ясувати мовні шляхи утворення стереотипів; виявити стереотипи, які вербалізуються засобами ФОКНК; виявити компоненти структури фразеологічного значення студійованих знаків мови та встановити способи мовної репрезентації етностереотипів фразеологічними засобами. У ході аналізу студійованих одиниць використовуємо семасіологічний (компонентний аналіз) та ономасіологічний (розгляд мотиваційної бази виникнення ФОКНК) підходи.

Теоретичні розробки відомих етнолінгвістичних шкіл - академіка М. І. Толстого та Є. Бартмінського висвітлюють специфічні підходи до вивчення мовних стереотипів. Вчення М. І. Толстого орієнтоване на взаємозв'язок мови і духовної культури, менталітету мовців. Саме духовна культура, на думку дослідника, є основою процесів стериотипізації [9]. Є. Бартмінський та його послідовники розробляють ідеї лінгвокогнітивістики, звертають увагу на типове та прототипне в мові і культурі, що сприяє утворенню еностереотипів [2, с. 156]. Варто зауважити, що в сучасному мовознавстві розмежування прототипу і стереотипу проводиться формально. Мовними показниками процесу стереотипізації, на думку Є. Бартмінського, є повторюваність характеристик / ознак предметів / об'єктів у різних висловленнях і закріплення цих характеристик у значеннях слів. Тому для лінгвістів мовні формули, зафіксовані у стійких мовних формах (здебільшого - ФО), які відтворюються у процесі комунікації, репрезентують стереотипи [2, с. 157].

Результати досліджень російської та польської наукових шкіл використовуються в сучасних лінгвістичних студіях. Зокрема, О. Бєлова стереотипи розуміє як “установлені конвенціональні семантичні і / або формальні конструкції, які утворюють культурно-мовний образ об'єкта” [3, с. 13]. Процес стереотипізації, на думку М. О. Шутової, пов'язаний із механізмом розуміння індивідом соціального значення інформації, за допомогою якого в мові відображається соціальна реальність. Тому етнокультурний стереотип розглядається як ментальне утворення, вербалізоване мовним знаком, як сукупність суджень про предмет, що реконструюється на основі всіх мовних даних, які входять до семантичної структури досліджуваних одиниць мови [10].

На думку М. Ф. Алефіренка мовні стереотипи відіграють у мовній картині світу одночасно як структуротвірну, так і етноідентифікаційну роль [1, с. 409], яка сприяє розмежуванню свого і чужого, підтримує / зберігає розуміння культурної цінності та значущості власного етносу. Пояснення культурної цінності варто шукати, на думку дослідника, у словах, які у своїй семантиці фіксують стереотипи [там само, с. 410]. Семантика слова репрезентує національно-специфічні образи, які у свою чергу транслюють національно-культурну і національно значущу інформацію. Проте В. А. Маслова вважає, що не слово. а текст зберігає національно-культурну інформацію [7]. На думку дослідниці. мова - це лише механізм, який кодує та транслює культуру. І лише тексти (зокрема ФО) відображають духовний світ людини [там само, с. 6].

Процес формування стереотипів пов'язують із прототипами [6; 8; 11]. Прототипом уважають образ, який містить риси / властивості, характерні певній групі предметів. Тому прототип розглядають як зразок для низки змінних об'єктів, які поєднані між собою деякими (не всіма) рисами, що містить прототип, і що відповідно поєднує ці об'єкти в один клас [8; 9]. Прототип містить ознаки, які вважаються “найкращим прикладом” поняття [9, с. 52]. Прототип - поняття образне [там само], а стереотип - відображення цілісного образу, конденсованої / стиснутої інформації про образ [8, с. 50] у семантиці мовної форми.

Нашу увагу привернули ФОКНК, оскільки елементи саме цього фрагменту національної картини світу (національної кухні) відображають культурно-специфічні особливості сприйняття і оцінки об'єктивної реальності мовцями. У сучасній германістиці стереотипна семантика досліджуваних одиниць вивчена недостатньо, хоча такі усталені мовні знаки володіють цінною, на наш погляд, національно-культурною інформацією.

Така страва, як суп, - це прототип теплої їжі в німецькій культурі, стверджує Людвіг Айхінгер [13, с. 127]. Лексема, яка втілює у структурі ФО характеристики образу “супу” є компонентом німецького мовного стереотипу, який відображає фізичний стан людини ('volle Suppe sein - бути повним сил; бути сильним), характер людини (wie eine Suppe ohne Salz sein - бути нудним; бути непривабливим; (досл.) бути як суп без солі), поведінку (eine Suppe auslцffeln (ausessen, ausfressen) (mьssen) - розсьорбувати кашу, яку сам і заварив; поплатитися за щось; eine lange Brьhe um / ьber etwas machen - (розм., застар.) довго говорити про щось), людські відносини (die Suppe bei j-m verschьtten - втратити чиєсь добре ставлення до себе; jdm. das Salz in der Suppe nicht gцnnen - зневажати когось), психологічний стан (ein Haar in der Suppe suchen/ in jeder Suppe ein Haar finden - неприємність; мати свіжий погляд на щось, правильно критикувати щось / когось).

Оцінка властивостей страви “суп” метафорично відображена у стереотипних уявленнях про певні предмети / явища / об'єкти, наприклад: ділові стосунки: das macht die Suppe nicht fett - це справі не допоможе; на цьому далеко не виїдеш; (досл.) це не зробить суп жирним (ФО утворилася на основі різних матеріальних можливостей людей: “eine fette Suppe” могли собі дозволити лише заможні люди); jdm. in die Suppe spucken - (фам.) зіпсувати комусь справи; поведінка: jdm. in die Suppe fallen - прийти до когось якраз під час обіду; die Suppe versalzen - насолити к.-н.; матеріальне становище: in der Suppe sitzen - перебувати в скрутному (матеріальному) становищі; сидіти на мілині.

Суп посідає особливе місце у німецькій кухні. Відома низка досліджень щодо виникнення та розвитку рецептів приготування цієї страви. Спочатку суп уважали вранішньою стравою бідних людей (матеріальне становище: einen Schmarren sein - (розм., пд.-нім., австр.) зовсім нічого / ніщо). Супи / бульйони готувати для хворих, бо вважалося, що саме вони додають сили (фізичний стан: Bouillon in den Knochen haben - бути здоровим, фізично сильним). У сучасній кулінарній традиції суп уживається як гаряча / тепла страва лише в особливі / святкові дні [12; 14], наприклад: auf einen (zu einem) Lцffel Suppe einladen - запросити когось на обід.

Маркерами стереотипності в наведених ФО вважаємо семантичні характеристики лексеми “Suppe”: жирний, поживний, смачний (у міру солоний), цілющий тощо. Зазначені семи вербалізують стереотипне уявлення про фізичний стан, характер людини, ділові стосунки. Кожен із репрезентованих стереотипів виник у результаті переосмислення однієї із сем смислотвірної лексеми. У результаті метафоризації семи “жирний” вербалізовано, наприклад, стереотип успішних / неуспішних ділових стосунків, переосмислення семи “цілющий” сприяв мовному вираженню стереотипу про фізичний стан людини тощо.

У ході нашої розвідки встановлено, що стереотипи, представлені засобами ФО, які виникли на основі переосмислення сем / семи стрижневого лексичного компонента, транслюють здебільшого позитивну оцінку (volle Suppe sein, Bouillon in den Knochen haben).

Національно-специфічне переосмислення ситуації, пов'язаної з властивостями страви “суп”, сприяло виникненню низки стереотипів про характер людини, її поведінку, матеріальне становище тощо. Зокрема, борошняний суп Schmarren є прототипом бідності, бо коштує недорого і готувався лише бідними людьми. Тому імпліцитна оцінка, яку виявляє ономасіологічний аналіз, сприяє вербалізації стереотипів із негативною аксіологією. Низка ФО з указаним компонентом вербалізує низькі інтелектуальні здібності людини (Red keinen solchen Schmarren! - не мели дурниць!; davon verstehst du einen Schmarren - ти в цьому нічого не розумієш), мати поганий смак (несмак) до мистецтва / літератури (Dieser Roman ist ein groЯer Schmarren. - цей роман - це великий несмак; wie kannst du solch einen Schmarren lesen! - як ти можеш читати цю гидоту!), людські стосунки (das geht ihn einen Schmarren an - (грубо) це не твоє собаче діло; sich einen Schmarren um jdn. / etw. kьmmern - (зневажл.) анітрохи не турбуватися / наплювати на когось / щось).

У заможних сім'ях супом розпочинали звичайну буденну трапезу і вживали “eine schцne Suppe”. Незаможні люди кришили (einbrocken) у ріденьку юшку хліб, що не поліпшувало смак. Тому стереотип неприємної ситуації / неприємностей вербалізується ФОКНК “eine schцne Suppe einbrocken” - підкласти комусь свиню. У ході нашої розвідки виявлено низку ФО із компонентом “einbrocken”. Такі вирази виникли на основі вказаної національно-специфічної ситуації і транслюють у своєму значенні негативну оцінку. Вони вербалізують стереотип неприємної'/ складної ситуації, наприклад: da hast du (uns) was Schцnes (eine schцne Suppe) eingebrockt! - ну ти й заварив (нам) кашу!; ich will es ihm (schon) einbrocken! - ну я йому всиплю перцю!; was man sich eingebrockt hat, muЯ man (auch) ausessen (auslцffeln) - (приказка) заварив кашу, то сам її і розсьорбуй (їж).

У результаті аналізу досліджуваних одиниць з'ясовано, що стереотипи, вербалізовані засобами ФОКНК, що утворилися як результат переосмислення ситуації, транслюють у своїй семантиці переважно негативну оцінку (eine schцne Suppe einbrocken, die Suppe versalzen).

У значенні групи ФОКНК унаслідок національно-специфічного переосмислення ситуації, покладеної в основу внутрішньої форми усталеного мовного знака, виявлено афективний компонент, пов'язаний із певним емоційним “вибухом”, який відображено в оцінному компоненті значення. Афективний компонент пов'язуємо з емоційним ставленням до об'єкта номінації і розглядаємо його через оцінку. Матеріал нашого дослідження виявив ФО, які володіють переважно різко негативною оцінкою, наприклад: in die Suppe spucken (досл.: плюнути комусь у суп); ein Haar in der Suppe (досл.: волосина в супі), die Suppe bei j-m verschьtten (досл.: засипати / зіпсувати комусь суп); die Suppe jdm. versalzen (досл.: насипати солі / пересолити комусь суп); eine Prьgelsuppe bekommen (досл.: бути покараним); wie Drecksuppe aussehen (досл.: виглядати, як суп із нечистот).

Крім зазначених мовних знаків. є низка ФО із компонентами-назвами інших національно- специфічних страв, які вербалізують такі стереотипи:

• зовнішність людини: blonde Schrippe (die Schrippe - (берлін.) назва білої булочки) - (розм.) дама зі світлофарбованим волоссям;

• фізичний стан: wie Milch und Blut aussehen; schцn wie Milch und Blut sein - виглядати здоровим, повним сил;

• психологічний стан: jemandem fдllt die Butter vom Brot - хтось розчарований, (досл.) у когось упало масло з хліба; (bei) jemandem wird (gleich) die Milch sauer - хтось у поганому настрої;

• матеріальний стан: Schwerter-Kaffee trinken - (розм., жарт.) пити ріденьку каву (якщо на дні чашки з напоєм було видно зображення меча - символа Мейсенської порцелянової мануфактури, - то кава була ріденька, тобто погана); Ein fetter Braten - ласий шматок, (досл.) жирна смаженина;

• правила поведінки: Bier auf Wein, das lasse / lass sein; Bier auf Wein, lass das sein - Wein auf Bier, das rat' ich dir - (приказка) спочатку можна пити пиво, а потім вино, але не навпаки (паремія зафіксована у XVII ст. “Simplicissimus” фон Гріммельсгаузена і має два значення: 1) правило поведінки з алкогольними напоями, 2) відображає соціальний статус людини - пиво коштувало недорого і вважалося напоєм простих людей, тоді як вино пили лише багаті. Тому ФО означає: після пива вино (підвищення статусу) - це добре, а навпаки - ні) [15];

• соціальний статус: bei Wasser und Brot sitzen - бути у в'язниці, (досл.) сидіти на хлібі і воді; Vom Bier auf Wein kommen - чийсь статус підвищився (досл.: перейти з пива на вино);

• ділові відносини: etwas fьr ein Butterbrot verkaufen - продати щ.-н. дуже дешево, (досл.) продати за бутерброд; jemandem die Butter vom Brot nehmen - забрати в когось щось важливе; die Sahne abschцpfen - брати щось найкраще; allererste Sahne sein/ erste Sahne sein - бути особливої / дуже доброї / найвищої якості (якщо в страву додавали сметану, то це означало, що готується щось особливе); Das ist nicht dein / nicht mein Bier! - це не твоя / не моя справа (лексема “Bief " чи “Biereifer" означала на студентському жаргоні XIX ст. “старанність" і мала іронічну конотацію); etwas wie Sauerbier / saures Bier anbieten - хотіти мати щось за будь-яку ціну (ФО зафіксоване Гансом Заксом на поч. XVI ст. і походить із традиції варити пиво в домашніх умовах. Пиво часто виходило неякісним і тому його намагалися продати.) [15].

• безлад: Da haben wir den Salat! - тут відбувається щось неприємне (у результаті метафоризації лексема “Salat" позначає “безлад").

Висновки

У результаті аналізу семантики корпусу досліджуваних одиниць мови з'ясовано, що ФОКНК вербалізують такі стереотипи: фізичний стан людини, характер людини, поведінку, людські відносини, психологічний стан, ділові стосунки, матеріальне становище, зовнішність людини, соціальний статус, інтелектуальні властивості тощо.

Основними механізмами відображення стереотипних образів у семантиці ФОКНК є метафоризація (близько 93%) та метонімізація (близько 7 %).

У ході розвідки встановлено маркери стереотипної семантики ФОКНК. З'ясовано, що до таких маркерів належать семи смислотвірної лексеми ФО. Через активацію тої чи тої семи в структурі цілісного фразеологічного значення вербалізується потрібний стереотипний образ, який не лише номінує національно-специфічний стереотип, але й транслює його оцінку. Визначено, що стереотипи, які репрезентуються фразеологічними засобами в результаті переосмислення семи стрижневої лексеми, транслюють позитивну оцінку. Тоді як ФОКНК, які сформувалися внаслідок переосмислення національно-специфічної ситуації, передають негативне значення вербалізованих стереотипів.

З'ясовано, що ФОКНК у структурі значення містить афективний компонент, пов'язаний із певним емоційним “вибухом". Оскільки емоційне напруження, яке психологи називають афектом, має переважно негативне значення, то ми вважаємо, що вказаний компонент значення належить до конотації, а саме - до інтенсивності оцінки.

Серед подальших перспектив дослідження розглядаємо вивчення діахронічних трансформацій семантики етностереотипів на матеріалі німецької мови.

стереотипний семантика фразеологізм лексема

Література

1. Алефиренко Н. Ф. Языковые стереотипы русского этнокультурного пространства / Николай Федорович Алефиренко // Przeglad Wschodnioeuropejski. - 2010. - № 1. - С. 405-424.

2. Бартминьский Е. Языковой образ мира : очерки по этнолингвистике / Ежи Бартминьский. - М. : Индрик, 2005. - 528 с.

3. Белова О. В. Этнокультурные стереотипы в славянской народной традиции / Ольга Владиславовна Белова. - М. : Индрик, 2005. - 288 с.

4. Вилинбахова Е. Л. Стереотип в лингвистике: объект или инструмент исследования? / Е. Л. Вилинбахова // (Проблемы языка: сб. научн. статей по материалам Первой конференции- школы “Проблемы языка: взгляд молодых ученых". - М., 2012. - С. 19-28.

5. Лазарович О. М. Мовні стереотипи і мовна картина світу / О. М. Лазарович [Електронний ресурс].

6. Левченко О. Атрибут, прототип, стереотип у фразеологічній картині світу / О. Левченко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://levchenko.eu/index.php/uk/2012-05-30-16-47- 18/2016-05-03-08-52-44/2016-05-03-10-04-21/99-atrybut-prototyp-stereotyp-u-frazeolohichnii- kartyni-svitu

7. Маслова В. А. Стереотип как явление культурного пространства / Валентина Авраамовна Маслова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bugabooks.com/book/94-lingvokulturologiya/ 24-stereotip-kak-yavlenie-kultumogo-prostranstva.html

8. Полев Д. М. Сравнительный анализ понятий эталон, прототип и стереотип в контексте проблемы восприятия человека человеком / Д. М. Полев // Теоретическая, экспериментальная и практическая психология : сб. научн. трудов под ред. Н. А. Батурина. - Челябинск : ЮУрГУ 2004. - Т. 4 - С. 48-59.

9. Толстой Н. И. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике / Николай Ильич Толстой [Електронний ресурс]. - М., 1995. - С. 15-26. - Режим доступу: http://www.philology. ru/linguistics1/tolstoy-95.htm

10. Шутова М. О. Контенсивно-формальна типологічна таксономія етнокультурних стереотипів / М. О. Шутова // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Сер. Філологія. - К., 2014. - Т. 17, № 1. - С. 205-214. [Електронний ресурс].

11. Шутова М. О. Реконструкція формомоделей фразем-автостереотипів англійців і українців / М. О. Шутова // Нова філологія. - К., 2014. - № 64. - С. 126-132. [Електронний ресурс].

12. Chьmmels von A.M. Sдmmtliche Werke. Stereotyp-Ausgsbe./ A. M. von Chьmmels. - Том 3. - Leipzig : Verlag Georg Joahim Gцfchen, 1839. - S. 196. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://books.google.com.ua/books?id=Mi9hAAAAcAAJ &pg= PA51&lpg= PA51&dq= Suppe+ als+Stereotyp&source=bl&ots= v3DQGAIU_ 3&sig= 1IscFZbqta1qqTYly7bu74s5GFI&hl= ru&sa= X&ved=0ahUKEwjwhomC-cvTAhWiDZoKHWJCD0EQ6AEnjAA#v=onepage&q=Suppe%20als% 20 Stereotyp&f=false

13. Eichinger Ludwig M. Deutsche Wortbildung: eine Einfьhrung / Ludwig M. Eichinger. - Gьnter Tьbingen : Narr Verlag, 2000. - 272 S. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://books. google. com.ua/books?id =EDPlDKaJ7pQC&pg=PA 127&lpg=PA 127

&dq=die+suppe+in+der+deutschen+kultur&source=bl&ots=SQ1eCdjPMu&sig=8CVp1Y4CiUzp CQdtf2AW58klZPw&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwib27DfrbDTAhWIDCwKHcMAB1cQ6AEIP zAF#v=onepage&q=die%20suppe%20in%20der%20deutschen%20kultur&f=false

14. Wikipedia. - Режим доступу: https://de.wikipedia.org/wiki/Suppe

Размещено на Allbest.ru