Специфіка функціонування біоінженерних термінів у німецькомовних наукових та публіцистичних текстах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський національний технічний університет

Специфіка функціонування біоінженерних термінів у німецькомовних наукових та публіцистичних текстах

Подвойська О.В.

Анотація

лексика біомедичний інженерія

У статті розглянуто специфіку функціонування біоінженерних термінів у німецькомовних наукових та публіцистичних текстах. Встановлено, що в текстах обох функціональних стилів досліджувані терміни вживаються в їхній основній функції - номінації понять біомедичної інженерії, термінологічна система якої переживає сьогодні часи становлення та розвитку. Незважаючи на цей факт, виявлено, що в публіцистичних статтях досліджувана лексика використовується також для ознайомлення читача з певною ситуацією, предметами чи явищами біомедичної інженерії, та може вживатися в переносному значенні для вираження авторського ставлення до предмета мовлення, створення яскравого образу і певного впливу на читача.

Ключові слова: біоінженерний термін, науковий текст, публіцистичний текст, специфіка функціонування, номінації понять.

Summary

The article deals with the specifics of functioning of bioengineering terms in German scientific and publicistic texts. It is found that in the texts of both functional styles the studied terms are used in their primary function - the nomination of biomedical engineering concepts, the terminology system of which is nowadays experiencing times of formation and development.

Despite this fact, it is revealed that in publicistic articles the studied vocabulary is also used to familiarize the reader with certain situations, objects or events of biomedical engineering and can be used in a figurative sense to express the author's attitude towards the subject of speech, creating a bright image and a certain impact on the reader.

Key words: bioengineering term, scientific text, publidstic text, specifics of functioning, nomination of concepts.

На сьогодні, у часи бурхливого розвитку технологій у різних сферах науки, як і завжди існує проблема номінації спеціальних понять та їхнього подальшого функціонування, що у свою чергу зумовлює необхідність досліджень, які б сприяли плануванню та унормуванню спеціальних найменувань, розкривали доцільні шляхи номінації, функціональні особливості та способи перекладу мовами світу.

Біоінженерія - одна з відносно молодих наук, яка перебуває в постійному русі й процесі формування. Її термінологія базується насамперед на сформованих термінологіях споріднених галузей, проте розвиток науки зумовлює появу і власних термінів, що, звичайно, не повинно залишатися поза увагою мовознавців. Біоінженерна термінологія, незважаючи на цей факт, ще не ставала об'єктом лінгвістичних досліджень, її окремі питання, як підсистеми термінологій споріднених наук, розглядалися у працях Л.Л. Ритікової, Л.Н. Татаринової, І.М. Сологор, Т.А. Кудинової, Т.Г. Соколовської.

Метою пропонованого дослідження є виявлення специфіки та особливостей функціонування термінів біоінженерії як у властивому для них контексті - науковому, так і не зовсім властивій для них сфері функціонування - публіцистичних текстах.

Біоінженерія або біомедична інженерія - це дисципліна, спрямована на поглиблення знань у галузі інженерії, біології та медицини і зміцнення здоров'я людства за рахунок міждисциплінарних розробок, які об'єднують у собі інженерні підходи з досягненнями біомедичної науки та клінічної практики [10].

Сфера діяльності біоінженерії простягається від створення штучних органів для компенсації знижених або втрачених фізіологічних функцій (біомедична інженерія) і до створення генетично модифікованих організмів, наприклад, сільськогосподарських рослин і тварин (генетична інженерія), а також молекулярного конструювання сполук із заданими властивостями (білкова інженерія, інженерна ензимологія) [11].

Формування терміносистеми біоінженерії тісно пов'язане з формуванням самої біоінженерії як наукової галузі. Незважаючи на те, що вона виникла в кінці ХХ ст., її терміносистема є утворенням, пов'язаним з усім перебігом розвитку генетично-біологічної проблематики, починаючи від античних часів [8].

Методологія біотехнологічних досліджень сприяла зближенню природничо-наукових і гуманітарних наук, а також фундаментальній і прикладній науковій діяльності. У результаті на початку ХХІ століття біотехнологія трансформувалася в комплексну інтеграційну науку, об'єднуючу декілька десятків розділів і напрямів [9, с. 172].

Термінологія біоінженерії тісно пов'язана з усталеною медичною термінологією, оскільки медицина як наука охоплює багато галузей, у тому числі і біомедичну інженерію. Медична термінологія належить до найбільш інтенсивно прогресуючих частин словникового складу мови, що зумовлюється передусім стрімким розвитком медицини та міжнародною науковою інтеграцією в цій сфері.

Характер як німецької, так і української біоінженерної терміносистеми визначається здатністю понять цієї галузі розкривати сутність біосоціальних процесів і явищ суспільства. Біоінженерні терміни утворюються на базі наявної загальновживаної лексики, за загальними правилами і з використанням продуктивних словотворчих засобів та словотвірних моделей сучасної німецької мови. Водночас, існують певні характерні риси біоінженерної термінології, зумовлені як специфікою цієї галузі науки, так і специфікою лексико-семантичних одиниць, які входять до її складу.

Уся сукупність біоінженерних термінів разом з термінами суміжних наук (біології, хімії, фізики, мікробіології, радіології, генетики, психології, техніки тощо) являє собою велику макросистему. Сукупності термінів окремих наук і галузей знань, що входять до складу цієї макросистеми, утворюють окремі мікросистеми термінів. Кожний термін - це елемент певної мікротерміносистеми (молекулярної біології, генної, клітинної та ембріональної інженерії, клонування організмів, конструювання тканин тощо). Займаючи певне місце в мікросистемі, кожний термін перебуває у фіксованих родо-видових чи інших зв'язках з іншими термінами цієї мікросистеми [2]. Разом із цим терміни різних мікросистем утворюють певні структури відносин між собою на рівні макросистеми. У XXI столітті ці структури відображають подвійну тенденцію наукового прогресу: диференціацію біотехнологічних наук, з одного боку, та їх інтеграцію - з другого.

Вузькі спеціальності - такі, як біоінженерія, хоча й спираються тією чи іншою мірою на загальний для них термінологічний фонд, але розвивають передусім свої вузькоспеціальні словники. Це полегшує обмін інформацією в межах мікросистеми, але ускладнює взаєморозуміння в рамках макросистеми біотехнологічної термінології загалом. За таких умов з'являється реальна небезпека дубльованого формулювання і позначення понять, що відбивають одне і те саме явище, і багатозначності деяких термінів [4, с. 220].

Відомо, що відбір лексики в стилі наукової прози підкоряється одному основному завданню: адекватно донести до читача описуване явище в різноманітті ознак, які його характеризують. Тому слова, використовувані для вираження думки в науковій прозі мають одне, звичайно провідне предметно-логічне значення. У цьому стилі вони майже не використовуються в переносному й іншому контекстуальному значеннях [1, с. 94]. Отже, виходячи з цього положення, висновуємо, що терміни біоінженерії використовуються в науковій прозі насамперед для номінації спеціальних понять цієї галузі та передачі їх у науковій комунікації.

У зв'язку з такою особливістю вживання лексики в стилі наукової прози виробляється відповідна загальна для всіх наукових праць риса - термінологічність лексики. Слід зазначити також, що саме тексти наукового стилю є перш за все сферою появи неологізмів - нових термінів, зокрема і галузі біоінженерії. Нові поняття, які з'являються в результаті досліджень, постійно вимагають нових слів для їхнього позначення, а отже, отримавши форматив, насамперед з'являються в природному для них середовищі - науковому контексті.

На відміну від неологізмів, що з'являються в живому розмовному мовленні й у газетно-публіцистичному стилі, неологізми, що з'являються в науковому стилі, виявляються більш стійкими в подальшому використанні. Наприклад, der Nanocyte - наноцит, die Bioprothese - біопротез, der 3-D-Druck - SD-друк. Залежно від того, наскільки широко те або інше наукове відкриття стає відомим широкому загалу, неологізми, які його позначають, входять до фонду загальновживаної лексики або ж залишаються у вжитку лише у вузькій галузі [6, с. 138].

Термінологічна лексика є основною специфікою мови науки, будучи найбільш інформативною її частиною. Терміни - це особливий шар загальнолітературної мови і за своїми основними властивостями відрізняються від словникового складу загальнолітературної мови. У більшості випадків саме через свою основну функцію - номінацію спеціальних понять, терміни не мають синонімів, омонімів, антонімів, не є полісемантичними і не мають емоційно-експресивних конотацій. Наприклад: Die weitaus wichtigste Gruppe biotechnologischer Wirkstoffe stellen jedoch die therapeutischen Proteine dar. Dabei handelt es sich in den meisten Fдllen um Signalstoffe, Enzyme oder in neuester Zeit insbesondere um monoklonale Antikцrper. Diese Molekьle werden in gentechnologisch verдnderten Zellen hergestellt, welche die Erbinformation fьr das menschliche Protein tragen [20, с. 41]. - Найважливіша група біологічно активних речовин представлена терапевтичними протеїнами. При цьому найчастіше йдеться про сигнальні речовини, ензими або в останній час передусім про моноклональні антитіла. Ці молекули виготовляються в генетично модифікованих клітинах, які переносять генетичну інформацію для людського протеїну. У наведеному прикладі в термінах біоінженерії актуалізується їхнє основне - термінологічне значення, причому незалежно від контексту. Проте чи дійсно все так ідеально для термінів у їх функціонуванні в науковому контексті?

На думку Н.С. Валгіної, з якою ми абсолютно погоджуємося, спеціалізовані науково-технічні журнали та книги призначені для читача-фахівця. У них ураховуються останні досягнення науки і техніки, на практичному матеріалі перевіряється теоретична цінність висновків дослідження. Спеціалізована науково-технічна література охоплює широке тематичне коло. Тут публікуються мовні жанри, що відрізняються великою глибиною проникнення в наукову проблему і теоретичність висвітлення цих проблем. У спеціалізованих текстах автори пристосовують виклад до читача-професіонала, у зв'язку з чим у них використовується різноманітний знаковий апарат науки і техніки, їх не просто читають, а вивчають [1, с. 123].

Тоді як популярний науково-технічний журнал уже розрахований на фахівців суміжних галузей, а також широке коло читачів. Таким чином, у цьому разі отримуємо передачу наукової інформації вже в модифікованому мовному вигляді, де іноді на заміну одним термінам приходять інші, більш зрозумілі, що спричинюється звичним для мови явищем - синонімією.

Незважаючи на цей факт, у наш час все ж спостерігається і дуже сильна тенденція популяризації наукових термінів у науково-популярних текстах. Такі тексти часто пишуться фахівцями для нефахівців для того, щоб інформувати та інструктувати їх. Важливо підкреслити, що сьогоднішні читачі значною мірою відрізняються від тих, які були кілька десятиліть тому. Сьогодні для суспільства все більш і більш важливо дізнаватися про найбільш поширені екологічні проблеми, новітні досягнення у сфері біотехнологій, захворювання, їх симптоми, профілактичні та лікувальні заходи. Сучасний читач став більш зацікавленим і вимогливим. Цей факт тісно пов'язаний із загальною тенденцією популяризації науки. Тому можна очікувати, що в майбутньому терміни з галузі біоінженерії стануть більш поширеними в науково-популярних текстах.

Сучасні засоби масової інформації, як зазначає Т В. Малюко, сприяють популяризації наукової термінології, роблячи багато термінів доступними широким шарам суспільства. Вони сприяють швидкому поширенню запозичених слів, перетворенню їх в елементи інтернаціональної лексики [3, с. 521].

Розглянемо особливості функціонування біоінженерних термінів на прикладі науково-популярного тексту. Наведемо уривок зі статті, опублікованої на німецькому сайті: Vor eineinhalb Jahren erhielt die 38-Jдhrige als eine der ersten in Deutschland eine Bioprothese im Daumensattelgelenk ihrer Hand. Die besagte Prothese ist kaum grцЯer als eine Tablette und sieht auch fast genauso aus: Rund, nur wenige Millimeter dick und weiЯ. Bedeutender Unterschied: die Bioprothese besteht aus einem Gewebe. Die Fдden, die hier fest zusammen geflochten wurden, basieren auf Milchsдure, einer Substanz, die auch im menschlichen Kцrper eine Rolle spielt. Deshalb der Zusatz “Bio ” bei der BioProthese... Die Bioprothese fungiert gewissermaЯen als “Platzhalter” zwischen den Zehen- bzw. Fingerknochen [21]. - Півтора року тому 38-річний пацієнт одним з перших у Німеччині отримав біопротез сідлоподібного суглоба великого пальця руки. Цей протез за розміром навряд чи є більшим, ніж таблетка і виглядає майже так само: круглий, лише декілька міліметрів завтовшки і білий. Однак вагома різниця полягає в тому, що біопротез зроблений із тканини. Волокна, які міцно сплетені в ній, основані на молочній кислоті, речовині, яка відіграє важливу роль у людському організмі. Тому слово “біопротез” має елемент “біо”... Біопротез деякою мірою виконує роль “заповнювача простору” між кістками пальців ніг або рук. У наведеному прикладі наявне детальне пояснення наукового досягнення, факти тут викладаються просто, а отже, зрозуміло для широкого кола читачів, підкреслення ходу логічної думки відбувається за допомогою лексем (die besagte Prothese; bedeutender Unterschied; deshalb der Zusatz “Bio ”), використання порівнянь (als eine Tablette, “Platzhalter”) і пояснень термінів, які вживаються у своїй основній функції - номінація спеціальних понять (Milchsдure, einer Substanz, die auch im menschlichen Kцrper eine Rolle spielt), до того ж у тексті відсутні маловідомі терміни з біоінженерії. Таким чином, завдяки такій “адаптації" термінів відбувається їхня популяризація.

Як було вже зазначено вище, у суто наукових текстах, призначених для фахівців певної галузі, терміни звичайно не пояснюються. Наприклад: ES-Zellen werden aus spдten Blastozysten isoliert. Voll expandierten Blastozysten dienen der Isolierung der inneren Zellmasse. AnschlieЯend kann man den embryonalen Teil der Blastozysten entfernen und die Zellen in Kultur halten, wobei die Bedingungen so gewдhlt werden mьssen, dass die Zellen in einem undifferenzierten Phдnotyp bleiben kцnnen [18, с. 86]. - Ембріональні стовбурові клітини виділяють з пізніх бластоцист. Повністю розширені бластоцисти необхідні для виділення внутрішньої клітинної речовини. Потім можна видалити ембріональну частину бластоцист і тримати клітини в культурі, причому за таких умов, щоб вони могли залишатися в недиференційованому фенотипі.

Тоді як у науково-популярній та навчальній літературі терміни часто супроводжуються поясненнями, що зумовлене призначенням цієї літератури. Як стверджує О.Д. Пономарів, уведення термінів у текст може бути здійснене різними способами [7, с. 95-96], простежимо це на функціонуванні термінів біоінженерії в текстах науково-популярної літератури:

безпосереднє визначення, наприклад: Zu diesem Zweck verpacken sie die Signalproteine in Nanocytes - kleinen Nanokьgelchen mit einem festen Kern und einer flexiblen Schale [15] - Для цього вони поміщають сигнальні протеїни в наноцити - маленькі нанокульки з міцним ядром та еластичною оболонкою;

поступове підведення до терміна, тобто він називається після розгорненого опису поняття. Наприклад: 1. In Gewebe befinden sich Zellen in einem dreidimensionalen Gefьge, der extrazellulдren Matrix [15] . - У тканині клітини перебувають у тривимірній структурі, позаклітинній матриці.

Auf der anderen Seite gibt es auch Ansдtze, kьnstliche Organe im Labor zu schaffen. Diese Art der Produktion von menschlichem Gewebe in der Kulturschale wird Tissue Engineering genannt, das noch ein vergleichsweise junges Forschungsgebiet ist [14]. - З іншого боку, є також способи створювати штучні органи в лабораторних умовах. Цей спосіб виробництва людських тканин у чашці Петрі називається тканинною інженерією, яка є порівняно молодою галуззю дослідження.

аналогізація, тобто використання при введенні терміна подібних, відомих читачеві прикладів. Наприклад: Diese Zellen sind pluripotent oder einfacher gesagt: Sie sind “Alleskцnner” [22]. - Ці клітини плюрипотентні або, простіше кажучи, вони “всемогутні”.

етимологізація терміна, тобто пояснення його походження. Наприклад: Der Genotyp (griech. genos “Gattung, Geschlecht” und typos “Abbild, Muster”) eines Organismus reprдsentiert seine exakte genetische Ausstattung, also den individuellen Satz von Genen, den er im Zellkern in sich trдgt und somit den morphologischen und physiologischen Phдnotyp bestimmt [16]. - Генотип (від грец. Genos “вид, рід” і typos “зображення, зразок”) організму представляє точну сукупність його генів, отже, індивідуальний набір генів, який він переносить у ядрах клітин і, таким чином, визначає морфологічний і фізіологічний фенотип.

Крім наукових та науково-популярних текстів, біоінженерні терміни використовуються в публіцистиці: рекламних публікаціях, брошурах, замітках, інтерв'ю, статтях відповідної тематики тощо. І тут ми вже стикаємося з іншими функціональними особливостями досліджуваних термінів.

Для публіцистики характерною є метафоризація термінів з метою створення яскравого образу, як, наприклад, der Giftcocktail - коктейль з отрут, die Harakiri-Zellen - клітини-самовбивці, остеохондроз мислення, епідемія балаканини. Такі словосполучення додають мові експресії та емоційного забарвлення, що дозволяє активно впливати на читача. Основою виникнення стилістичного ефекту при використанні термінів у творі публіцистичного стилю є взаємодія функціонально-стилістичного забарвлення терміна з контекстом твору. Контекст може впливати на термін і сприяти появі в нього додаткових смислових значень [5, с. 137].

У новому стилістичному середовищі призначення термінологічних слів змінюється, як зазначає А.І. Моісеєв, їх експресивно-образотворча вага різко зростає, вони можуть, як будь-яке слово загальнолітературної мови, стати засобом створення образу, набути нових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, яких не буває в їх значеннях при вживанні в науковому стилі мови [5, с. 138].

Дуже часто автори публіцистичних статей уживають терміни з певної галузі науки задля вираження своєї суб'єктивної оцінки предмета мовлення для певного впливу на читача. Наприклад, термін der Klon у газетному заголовку “Leben in der Klon-Gesellschaft” ("Життя серед клонів”) [12] несе в собі негативне ставлення автора, оскільки в статті наведено критику з питання клонування людських клітин. У наступному ж реченні терміни поряд з іншими нетермінологічними одиницями відображають позитивну оцінку автора, оскільки в тексті йдеться про біоінженерні досягнення і переваги певних культур, які допоможуть у розвитку сільського господарства: Gerste verfьgt ьber ein hohes genetisches Anpassungspotenzial, das wir fьr die Zьchtung von widerstandsfдhigen Sorten nutzen [19]. - Ячмінь має високий генетичний адаптаційний потенціал, який ми використовуємо для вирощування стійких сортів.

Як бачимо з попереднього прикладу, у публіцистичних текстах терміни біоінженерії все ж таки часто виконують свою основну номінативну функцію, але при цьому несуть у собі своєрідне стилістичне навантаження, створюючи певний "науковий колорит" творів або навіть слугують засобом вираження суб'єктивної оцінки. Термінологічна лексика допомагає сприйняти специфіку того чи іншого роду діяльності і створює враження автентичності і правдивості розповіді.

Терміни можуть відігравати важливе значення в описовій авторській мові. Автор послуговується ними для ознайомлення читача з конкретною ситуацією, оточенням, предметами та явищами, не додаючи при цьому будь-яких додаткових конотацій і ясно відображаючи те, про що йде мова. Наприклад: Die Biopatentrichtlinie meint mit dem menschlichen Embryo nicht nur jede Eizelle vom Moment ihrer Befruchtung an, sondern auch entwicklungsfдhige Zellen, die durch Klonen entstanden sind [23]. - У директиві ЄС з правового захисту біотехнологічних винаходів людський ембріон визначено не тільки як кожну яйцеклітину з моменту її запліднення, а й здатні до розвитку клітини, які виникли завдяки клонуванню.

Спеціальна лексика не тільки обслуговує особливу галузь людської діяльності, але може бути засобом мовної і портретної характеристики. Завдяки їй перед читачем постає не взагалі людина, а особа з певного середовища, безпосередньо пов'язаного з її професійною діяльністю. Крім того, автор може вводити в текст розмовну професійну лексику, зберігаючи її специфіку і виразність. Терміни, вжиті для портретної характеристики, зустрічаються як у художній літературі, так і в публіцистиці. У публіцистичних творах це насамперед ознайомлення читача зі сферою діяльності певної особи, її досягненнями в певній галузі та подальшими планами. Наприклад: 1. Der promovierte Biologe Holger Zinke, 45, ist Grьnder und Vorstandsvorsitzender der Brain AG in Zwingenberg bei Darmstadt. Das Biotech-Unternehmen erforscht seit 15 Jahren Mikroorganismen wie Bakterien, Pilze oder Algen; es entschlьsselt deren Gene, optimiert sie und entwickelt daraus Prototypen fьr die unterschiedlichsten Anwendungen in internationalen Kosmetik-, Chemie- und Lebensmittelkonzernen [17]. - Доктор біологічних наук, 45-річний Гольґер Цінке, - засновник і голова правління акціонерного товариства “Брейн АГ” у м. Цвінгенберг під Дармштадтом. Біотехнологічне підприємство вже 15 років досліджує мікроорганізми: бактерії, гриби або водорості; декодує їх гени, оптимізує і розробляє на їх основі прототипи для різноманітних сфер застосування в міжнародних косметичних, хімічних та продовольчих концернах. 2. Der Bonner Stammzellen- und Hirnforscher Prof. Oliver Brьstle hat mit groЯer Enttдuschung auf das Urteil des Europдischen Gerichtshofs (EuGH) in Luxemburg reagiert, wonach embryonale Stammzellen nicht patentiert werden kцnnen [13]. - Боннський дослідник стовбурових клітин і мозку, професор Олівер Брюстлє, дуже розчарувався в рішенні Суду ЄС у Люксембурзі, згідно з яким ембріональні стовбурові клітини патентувати не можна. У наведених прикладах поряд зі своєю функцією номінації спеціальних понять терміни використовуються і як засіб знайомства читача з науковцями та вираження їхньої об'єктивної характеристики.

У журналістських матеріалах використовуються як відомі, так і маловідомі терміни. Останні надзвичайно ускладнюють сприйняття інформації читачем. Журналісти звичайно пояснюють такі терміни, або їхнє значення стає зрозумілим з контексту. Без додаткових пояснень і описів наукові лексеми з біоінженерії ускладнюють сприйняття інформації.

Найбільше ускладнюють публіцистичний текст терміни, які пояснюються лише спеціальними словниками. Оскільки біоінженерія є новітньою наукою, спеціальних словників з цієї галузі майже не існує. Можна знайти тільки тлумачні словники з невеликою кількістю одиниць або словники суміжних галузей (генетики, біології, біохімії тощо), які іноді дуже допомагають, тому що в біоінженерії наявна велика кількість термінів, запозичених з інших галузей. Але, якщо термін уживається в науково-популярній або публіцистичній статті, то найімовірніше мало хто буде шукати невідомі слова в словниках, тому найчастіше професійний журналіст вводить маловідомий термін у свою статтю, використовуючи певні засоби пояснення, або найчастіше уможливлює узагальнене розуміння широким контекстом. Оскільки термінологічні одиниці використовуються тут насамперед з інформативною функцією.

Отже, термінологічна лексика з галузі біоінженерії наявна як у наукових і науково- популярних текстах, так і, незважаючи на її “молодий вік”, у публіцистичних, орієнтованих на широку аудиторію. Крім найменування і визначення понять, у новому стильовому оточенні термін, неемоційний за своєю природою, може розвинути емоційно-експресивні відтінки і конотації. У публіцистичних статтях, спеціальна лексика використовується як у прямому значенні для ознайомлення читача з певною ситуацією, предметами чи явищами, так і в переносному для вираження авторського ставлення до предмета мовлення, створення яскравого образу і певного впливу на думку читача. Крім того, спеціальна лексика посилює пізнавальну роль тексту.

Література

1. Валгина Н.С. Теория текста : [учеб. пособие] / Н.С. Валгина. - Москва: Логос, 2003. - 250 с.

2. Волошина М. Особливості утворення і перекладу термінів у науково-технічній літературі в німецькій і українській мовах [Електронний ресурс] / М. Волошина, І.В. Кучеренко. - Режим доступу : http://intkonf.org/voloshina-m-kucherenko-iv-osoblrvosti-utvorennya-i-perekladu-termimv-u-naukovo-tehmchmy-literaturi-v-mmetskiy-i-ukrayinskiy-movah/.

3. Малюко Т.В. Особливості перекладу та тенденції розвитку німецької науково-технічної термінології / Т.В. Малюко // Проблеми філології. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2007. - Випуск 21. - С. 520-522.

4. Місяць Н. Про укладання латинсько-українського офтальмологічного словника-довідника / Н. Місяць, В. Білоус, А. Білоус // Українська термінологія і сучасність: [збірник наукових праць]. - Київ, 1998. - С. 219-223.

5. Моисеев А.И. О языковой природе термина / А.И. Моисеев // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии: [сборн. науч. статей]. - М., 1970. - С. 127-138.

6. Наер Н.М. Стилистика немецкого языка : [учеб. пособие] / Н.М. Наер. - М.: Высшая школа, 2006. - 271 с.

7. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: [підручник для студентів факультетів журналістики ун-тів] / О.Д. Пономарів. - К.: Либідь, 1993. - 248 с.

8. Ритікова Л.Л. Біотехнологічна терміносистема в контексті становлення наукової галузі [Електронний ресурс] / Л.Л. Ритікова. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/10_ NPE_2 010/Philologia/62670.doc.htm.

9. Соколовська Т.Г. Синонімія та антонімія як базові парадигматичні класи в українській терміносистемі з генетики / Т.Г. Соколовська // Українська термінологія і сучасність : [зб. наук. праць]. - К.: КНЕУ, 1998. - С. 171-174.

10. Биоинженерия [Електронний ресурс] // Википедия. - Режим доступу : http://ru.wikipedia.org/ wiki/Биоинженерия.

11. Словарь нанотехнологических терминов [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://thesaurus.rusnano.com/wiki/artide565.

Размещено на Allbest.ru