Оптимізація мовних структур як універсальна складова мовної еволюції

У статті представлене психолінгвістичне дослідження, спрямоване на виявлення, оцінку та аналіз загальних еволюційних змін, що має зазнавати будь-яка мова в процесі свого розвитку. У якості базової гіпотези слугувало припущення відомого французького вченого Люсьен Леви-Брюля про можливість поділу мов на стародавні та розвинуті.

У теоретичній частині проаналізовано еволюційні особливості англійської й німецької мов, а також мов Суахілі та старопапуаської мови. Аналізуючи наукові праці відомих європейських та вітчизняних вчених, доведено той факт, що поділ мов на стародавні та сучасні буде надто умовним та суб'єктивним. Водночас виявлено певну тенденцію, яка вказує на те, що більш давні мови відображають опис послідовності подій більш громіздко.

В емпіричній частині порівняно латинську, старослов'янську й українську мови на основі текстових матеріалів Старого Заповіту, Нового Заповіту та Стародавніх міфів. У практичній частині виявлено факт значної відмінності між старослов'янською та українською мовами в кількості мовних структур при передачі змісту згаданих вище текстів. Водночас аналогічні відмінності у кількості мовних структур між українською й латинською та старослов'янською й латинською перебувають за межами значущості різниці.

Описане дослідження дало достатньо підстав, щоб визнати наявність феномену оптимізаци мовних структур як певної тенденції, що впливає на еволюційний розвиток значної частини мов. Проте встановлена тенденція не проявляє себе в кожному конкретному прикладі, тому не може слугувати універсальною аксіомою.

Ключові слова: мова, мовна еволюція, мовні структури, граматична категорія, оптимізація, текстовий фрагмент, порівняльний аналіз.

мова еволюційний розвиток

Лавриненко Александр. Оптимизация языковых структур как универсальный компонент языковой эволюции. В статье предложено психологическое исследование, направленное на выявление, оценку и анализ общих эволюционных изменений, которые испытывает на себе любой в процессе своего развития. В качестве базовой гипотезы служила идея известного французского учёного Люсьен Леви-Брюля о возможности разделения языков на древние и современные.

В теоретической части работы представлено эволюционные особенности английского и немецкого языков, а также языков Суахили и древнего Папуасского языка. Анализ научных трудов известных европейских и отечественных учёных дал возможность доказать тот факт, что любое разделение языков на древние и развитые всегда будет слишком условным или субьективным. В то же время удалось определить тенденцию, которая указывает на то, что более древние языки отображают последовательность событий более громоздко. В эмпирической части выполнено сравнение латинского, старославянского и украинского языков на основе текстовых материалов Ветхого Завета, Нового Завета и Древних мифов. В практической части работы был установлен факт существенного различия в количестве орфографических знаков при передаче содержания названых выше текстов между украинским и старославянским языками. В то же время, такого рода различие не было установлено между украинским и латинским языками, а также между латинским и старославянским языками.

Таким образом, описанное исследование дало достаточно оснований, чтобы признать существование феномена оптимизации языковых структур как определённой тенденции, которая влияет на эволюционное развитие большинства языков.

Ключевые слова: язык, языковая эволюция, языковые структуры, грамматическая категория, оптимизация, текстовый фрагмент, сравнительный анализ.

Lavrynenko Aleksandr. Optimization of Lingual Structures as the Universal Constituent of Lingual Evolution. In this article the psycholinguistic research is proposed, which is fulfilled in order to define and analyze the general evolutional changes that concerns any language in the process of it's development. The idea of famous scientist Lucien Levi - Brule about the possibility of languages' division into ancient and developed served as a primary hypothesis for this researc h.

In the theoretical part of this research the evolutional peculiarities of English, German, African Suahilli and ancient Papua languages are described and analyzed. Using the scientific works of European, Russian and Ukrainian scholars, the following fact was proved that the division of languages into ancient and developed will be in any case conditional and very subjective. At the same time one real tendency was proved, which declares that older languages reflect any set of events less compact and clumsier.

In the empirical part of this research the famous texts from Bible on Latin, Ukrainian and on Oldslavik languages were compared. In the practical part the fact of significant difference in the reflection of the same plot between Ukrainian and Oldslavik was found and argued. At the same time the analogical difference between the Ukrainian and the Latin or between the Latin and Oldslavik languages appeared to be too weak for taking into the scientific account.

The described research gave us enough facts and arguments to declare the existence of the phenomenon of lingual structures' optimization as some tendency that has influence on the evolutional language development. But this defined tendency can not be regarded as axiom, which expresses itself in any concrete example.

Key-words: language, lingual evolution, lingual structures, grammatical category, optimization, textual fragment, comparative analysis.

Постановка наукової проблеми та її значення

Феномен людської мови, її значення у формуванні свідомості й розвиток в історіогенезі вважають однією із найбільших наукових загадок для людства. Однак будь-яка спроба побудувати повноцінне генеологічне дерево походження сучасних мов зазнає невдачі. Часто неможливо встановити чи була конкретна стародавня мова пращуром для низки сучасних мов, оскільки проміжні мовні варіанти було втрачено в історіогенезі. При цьому механічне перенесення біологічних еволюційних принципів у лінгвістичну сферу виявилося безперспективним, оскільки стародавні мови часто мають значно складнішу синтаксично-морфологічну та лексико-семантичну систему, ніж іхні сучасні аналоги.

Водночас встановлення певних загальних закономірностей еволюційної зміни мов могло б ни лише заповнити пробіли в абстрактній системі генези мов, але й зробити просування вперед у сфері розроблення розмовників із міжкультурного та міжнародного спілкування, створення комп'ютерних мовних програм та інтуїтивно-орієнтованих інтерфейсів. Із цього погляду дослідження процесу еволюції мовних структур при передаванні однієї й тієї ж інформації різними мовами буде важливим та актуальним.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Незважаючи на велике різноманіття мов світу, кожна з яких є аутентичною й відображає культуру і менталітет її носіїв, доволі поширеною є думка про прикладну доцільність поділу мов на “розвинуті та відсталі”. Найвідомішим прихильником такої ідеї був знаменитий французький вчений, філософ та психолог Люсьен Леви-Брюль, який зібрав та та узагальнив чисельні спостереження й інші дослідницькі матеріали про життя й побут індійців, низки народів Австралії та островів Океанії у своїй фундаментальній праці “Стародавнє мислення”, що стала основою для розвідок іншого відомого етнолога Б. Малиновського [8].

Згаданий вчений окрім основного вектору своєї роботи вводить поняття в одній із праць “Стародавня мова” і виділяє критерії, за якими, на думку автора, можна було б розподілити усі існуючі мови світу на “стародавні” та “розвитнуті”. Перший із критеріїв - це загальна кількість існуючих слів у мові, вибраній для аналізу. На думку Люсьен Леви-Брюля, розвинута мова повинна мати принаймні декілька десятків тисяч слів. Зазначимо відразу, що ця перша гіпотеза була повністю відхилена й спростована у роботах О. О. Леонтьева, Л. С. Виготського, А. А. Залевської [1; 2; 5; 6]. По-перше, практичними дослідниками було зібрано чимало прикладів, коли народи з ізольованою й відсталою культурою користувалися мовою, яка мала у своєму розпорядженні 50-80 тисяч слів. По-друге, у мовах низки народів Південної Африки, Центральної Азії та Океанії принципи синтаксичної побудови речення функціонують таким чином, що часто неможливо з'ясувати, де закінчується одне слово й починається наступне, що ставить під сумнів будь-який їх перерахунок.

Мета і завдання статті

Мета розвідки - виявити та описати з психолігвістичного погляду загальні еволюційні зміни, що має зазнавати будь-яка мова в процесі свого розвитку. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань: на доступному теоретичному матеріалі проаналізувати доцільність поділу мов на стародавні та сучасні; зафіксувати еволюційні зміни, які зазнали на собі декілька сучасних мов; перевірити в емпіричній частині факт нявності оптимізації мовних структур на основі текстових україномовних, латинськомовних й старослов'янських матеріалів.

Окрім суперечливого розподілу, згаданий вище відомий вчений Люсьен Леви-Брюль висуває ще одне припущення, із яким із певними поправками погоджуються окремі зарубіжні та вітчизняні філологи [2; 4; 5; 6; 7]. Носії стародавніх мов використовують невелику кількість абстрактних та узагальнених понять, тому при перекладі багатьох текстів на такого роду мови доводиться додавати дуже багато конкретизуючої інформації та додаткових деталей. У якості живого прикладу французький вчений вибрав фрагмент відомої притчі і переклав його на одну із маловідомих Африканських мов “Суахілі”, а потім знову на декілька європейських:

Первинний варіант: «Жив собі чоловік, що був сліпим з самого дня свого народження. Якось трапилось чудо: його очі раптом відкрилися. Випадково перед цією людиною постав осел. Сліпий побачив лише осла і більше не побачив нічого».

Кінцевий варіант: «Він був там - один чоловік, він - який був сліпий від народження його. Одного дня (воно) - проходило випадково повз нього чудо: його очі стали відкритими раптово. І перед ним воно (місце) - було, перед яким (він) осел постав ненавмисне. Чоловік побачив його - цього осла та не побачив жодного предмету більше» [6, с. 121].

1. Vygotsky, L. 1982. Izbrannyje nauchnyje trudy. Moscow: Pedagogica.

2. Zalevskaja, A. 2000. Vvedenije v psycholingvistiku: Teaching materials. Moscow: Russian University Publishing.

3. Zalevskaja, A. 1990. Slovo o leksikone cheloveka: Scientific monographic. Ostroh: Jazykoznanieje. Publishing.

4. Zasjekina, L. 2002. Vvedenije vpsycholingvistiku: Teaching materials. Ostrozka Academy Publishing.

5. Krasnyh, V. 2001. Osnovy psycholingvistiki i teoriji kommunikatsyji: Teaching materials. Moscow: Gnosis Publishing.

6. Leontjev, A. 1990. Puteshestvije po karte jazykov mira: Teaching materials. Moscow: Moscow Prosveshchenije Publishing.

7. Lurija, A. 1979. Jazyk i soznanije. Moscow: Moscow University Publishing.

8. Malinovsky, B. 1988. Pervobytnyje kultury: Scientific Works. Moscow: Moscow Nauka Publishing.

9. Lavrinenko Alexander, 2014. “A study of the Cognitive Synesthetic Mechanism as a Supplement to the Sound Imitation Theory of Lingual Genesis: Article, Eastern European National University Publishing”. East European Journal of Psycholinguistics 2:62-70.

Размещено на Allbest.ru