Мотиватор рівня якості у німецьких назвах риб
Когнітивно-ономасіологічний аналіз особливостей німецьких найменувань риб із мотиватором рівня якості у сучасній німецькій мові. Відображення складної взаємодії наукових та наївних уявлень німецького народу про світ, характерних для німецьких назв риб.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.12.2020 |
Размер файла | 22,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Мотиватор рівня якості у німецьких назвах риб
Стройкова Світлана Анатоліївна,
кандидат філологічних наук, старший викладач
кафедри німецької філології Черкаського національного
ніверситету імені Богдана Хмельницького
Статтю присвячено когнітивно-ономасіологічному аналізу особливостей німецьких найменувань риб із мотиватором рівня якості у сучасній німецькій мові. Німецькі назви риб відображають складну взаємодію наукових та наївних уявлень німецького народу про світ. У науковій картині світу позначення риб як за розміром, так і за зовнішніми якостями, створюються на підставі зорових відчуттів, які проектують на позначення ономасіологічних ознак обраних із рівня якості. Рівень якості представлений в ономасіологічних структурах німецьких іхтіонімів переважно прикметниками у складі композитних назв, які вказують на забарвлення всього або більшої частини покриву риби. Застосування мотиватора рівня якості виконує функцію уточнення,диференціації та характеристики самої риби.
Ключові слова: мотивація, рівень якості, найменування риб, когнітивно-ономасіологічний аналіз.
Quality level motivator in the german fish namings
Abstract
Introduction. The German fish namings represent scholastically fixed system of fish knowledge that is reflected in the choice of motivators of the German fish namings from quality level. Quality level motivators ' research is topical, as it provides for detailed analysis of various qualitative parameters actualized in the German fish namings.
Purpose. This article deals with the peculiarities of the German fish namings' motivation with the quality level motivator.
Methods. The basic method used in this research is cognitive-onomasiological analysis formulated by O. O. Selivanova. The goal of cognitive-onomasiological analysis is to refer to motivation as a linguopsychomental operation penetrating into the nomination process and aiming at reconstructing semantic and formal dependence between motivator and derivated nominative unit (motivated sign) of different components in knowledge schemes. There are two stages in conducting cognitive- onomasiological analysis of the German fish namings ': interpretation of onomasiological structures to find out the nominative status of the German fish namings represented by derivatives, composites and compound nouns, and reconstructing cognitive model in a form of mental-psychonetic complex that allows to reconstruct motivational basis of the German fish namings.
Results. In the scientific image of the world fish namings according to their size and external qualities are based on sensory perception via visual feelings. Visual feelings are projected onto onomasiological features chosen from quality level. Quality level is represented in onomasiological structures mostly by composite adjectives that highlight fish colouring. Motivators-qualitatives can be associated with peculiarities of fish bodies or its parts. Quality level in some German ichthionyms has the status of equonym. The German fish namings composites can reflect only one of the possible shades of colouring due to the type of water resources or fish age. Motivators stipulating formation of namings on the basis of colouring in the motivational structure are usually connected to partitives that are implicated. In onomasiological structure of the German ichthionyms colour is combined with fragment that contains fish colouring. The general colouring indicator is usually implicated and is represented in combination with colour or quality component in onomasiological structure of the German fish namings. Qualitative level is represented by some features formed as a result of touching feeling of fish bodies. Motivators of quality level are also represented by units having mixed motivation. In such fish namings quality motivator correlates with metaphoric motivator, and source domains are mostly conceptual spheres ANIMALS and ARTEFACTS.
Originality. The German fish namings' motivation has never been studied via cognitive- onomasiological aspect that stipulates the novelty of this research.
Conclusion. Usage of quality level motivator in the German fish namings performs the concretizing, differentiating and characterizing functions. The perspective of further researches is in detailing the quality level motivator connections with various onomasiological features of the words' nominative structure and projection onto meaning formation.
Key words: motivation; quality level; ichthionyms; cognitive-onomasiological analysis.
Постановка проблеми
Актуальність дослідження ономасіологічних структур німецьких найменувань риб зумовлена необхідністю встановити когнітивне підґрунтя механізму творення найменувань у мові й загальною спрямованістю сучасної лінгвістики на розгляд мови як семіотичного засобу репрезентації когнітивних процесів, структур та операцій свідомості. Німецькі найменування риб відтворюють усталену в науковій спільноті систему знань про риб, що відображено у виборі мотиваторів німецьких назв риб із рівня якості. Дослідження мотиваторів рівня якості є актуальним, оскільки дає змогу розглянути різні якісні показники, актуалізовані у назвах риб у німецькій мові.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Найменування риб (іхтіоніми) віддавна привертають увагу дослідників, які в численних дослідженнях вже розробили різні аспекти номінацій риб у слов'янських та германських мовах. Так, мовознавці досліджували лексико- семантичний та словотвірний аспект іхтіонімів у російській мові (Н. Ю. Меркулов, Ю. В. Халюков), описано особливості номінації та варіювання найменувань об'єктів іхтіофауни в австралійському варіанті англійської мови (В. А. Коваленко). Німецькі назви риб розглянуто в етимологічному та мотиваційному аспектах у слов'янських мовах (К. О. Березовська, А. С. Герд, В. Т. Коломієць, В. В. Усачева), а також у складі лексики рибальства в ономасіологічному, лексикографічному та дериваційному ракурсах в українській (А. А. Берлізов, І. І. Ліпкевич) та російський мовах (Н. Ю. Меркулов). Однак дотепер мотивацію німецьких назв риб не розглядали з позицій когнітивної ономасіології, що зумовлює новизну нашого дослідження.
Метою статті є аналіз особливостей мотивації німецьких іхтіонімів з мотиватором рівня якості в сучасній німецькій мові.
Матеріалом дослідження послужили близько 170 німецьких найменувань риб із мотиватором рівня якості, вилучених з атласу «Die Meeresfische Europas» (упорядники Bent J. Muus і Jцrgen G. Nielsen), а також спеціалізованих online ресурсів.
Основним методом аналізу мотивації німецьких іхтіонімів із мотиватором рівня якості є методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, розроблена О. О. Селівановою й апробована представниками її наукової школи на матеріалі різних мов (Я. В. Браницька, І. І. Казимир, В. В. Калько, О. В. Коновалова, І. М. Литвин, Н. С. Рибалка, Г. А. Єрмоленко та ін.). Метою когнітивно-ономасіологічного аналізу є дослідження мотивації «як наскрізної в процесі номінації лінгвопсихоментальної операції встановлення семантичної й формальної залежності між мотиватором й похідною номінативною одиницею (мотивованим знаком) різних компонентів структури знань про позначене» [1, с. 158].
Когнітивно-ономасіологічний аналіз німецьких найменувань риб містить два етапи: інтерпретацію ономасіологічних структур, яка потребує, насамперед, з'ясування номінативного статусу німецьких іхтіонімів. За номінативним статусом ці назви представлені непохідними одиницями, дериватами, композитами та складеними найменуваннями. На другому етапі встановлено когнітивну модель у вигляді ментально- психонетичного комплексу (МПК), із якої реконструйовано мотиваційну базу німецьких назв риб. Мотиваційна база може відповідати пропозиції (на кшталт таксономії риб або предикатно-аргументної структури, яка описує ситуацію, пов'язану з життєдіяльністю цих тварин), а також метафоричній моделі асоціативно-термінальної частини МПК, відповідно до якої мотиватора найменувань риб є знаками інших донорських зон, а також модусного компонента оцінки, пов'язаного з чуттєвою сферою МПК. Залежно від статусу обраного мотиватором компонента МПК у масиві німецьких іхтіонімів ми, слідом за О. О. Селівановою, виокремили про позиційно-диктумний, асоціативно-метафоричний, модусний та змішаний типи мотивації [2, c. 187]. Рівень якості входить до пропозиційного ядра МПК, а якісний показник виконує функцію пропозиційного мотиватора.
Виклад основного матеріалу
Німецькі назви риб відображають складну взаємодію наукових та наївних уявлень німецького народу про світ. У науковій картині світу позначення риб за зовнішніми якостями створюються шляхом зорових відчуттів. Колір є основною візуальною якістю [3, с. 81], і оскільки колір - відносно постійна якість риби, позначення кольору є одними з найпоширеніших мотиваторів найменувань риб у німецькій мові.
Зовнішній вигляд риби часто оцінюється з огляду на забарвлення та розмір всього тіла риби. Таким чином, зорові відчуття проектують на позначення ономасіологічних ознак обраних із рівня якості. Рівень якості представлений в ономасіологічних структурах німецьких назв риб прикметниками у складі композитних назв, які вказують переважно на забарвлення всього або більшої частини покриву риби (луски, плавців тощо), при цьому перевага надається ахроматичним (психологічно елементарним кольорам): Blauhai («Rьcken frischer Exemplare krдftig dunkelblau“» (4, c. 44)); Rotbrasse («Kцrper rot, ohne Lдngsstreifen und Querbinder!“» (4, с. 192)); WeiЯhai («Rьcken und Flanken sind hellgrau bis brдunlich, seltener blдulich bis fast schwarz und weisen gelegentlich einen kupfernen Schimmer auf. Die Bauchseite ist weiЯ» (5)); Grauer Riffhai («Die Oberseite des Kцrpers zeigt eine hell- bis dunkelgraue, seltener brдunliche Fдrbung, die Schwanzflosse weist einen schwarzen Saum auf. Die erste Rьckenflosse trдgt meist keine Zeichnung» (5)).
Колірний мотиватор може включатися в ономасіологічну структуру німецьких найменувань риб атрибуцією ономасіологічної ознаки до всієї риби, наприклад, Schwarze Makrele («... wird maximal 30 Zentimeter lang. Sie ist von dunkelbrauner Farbe» (5)); чи віднесенням її до частин тіла риби: Blauaugen («Die relativ groЯen Augen sind nahezu bei allen Arten krдftig blau» (w)); Blaumдulchen («Maulhцhle schwarzblau» (4, с. 166)); Gelbflossenthun («Die zweite Rьckenflosse und die Afterflosse sind beide strahlend gelb, woher der Thunfisch seinen Namen erhielt. Die Farben des Kцrpers gehen von metallisch-blau am Rьcken ins silberne auf den Bauch ьber» (5)).
Мотиватори-квалітативи можуть бути пов'язані з особливостями будови тіла риби або його частин. Здебільшого мотиватори такого типу характеризують розмір або форму риби або її частин (плавників, голови, хвоста тощо): Breitflossenhai («Namensgebend sind die breitbasigen Brustflossen» (w)); Spitzschwдnzige Grundel («Schwanzflosse spitz» (4, с. 225)); Schlanksalmer («Die schlanken, seitlich nur wenig zusammengedrьckten Fische werden 1,6 bis 16 Zentimeter lang» (5)).
Компонент рівня якості у деяких німецьких найменуваннях риб має статус еквоніма: Schwarzfisch («...ist zumindest dunkelbraun oder dunkelgrau bis (blau)schwarz, wobei die Flossen, soweit mцglich, am dunkelsten sind» (6)); WeiЯlachs («Die Fдrbung ist wie bei allen Coregoniden helles Silber mit etwas dunklerem Rьcken (olivgrьn bis graublau; samt Rьckenflosse)» (6)).
Німецькомовні композитні назви риб можуть відображати лише один з можливих відтінків забарвлення залежно від типу водойми, де водиться риба: Rotlachs («Im Meer hat er einen blaugrьnen Rьcken und silbernen Bauch, in den Gewдssern auf dem Land hat er einen hellgrьnen Kopf, einen roten Rьcken und Schwanz (daher der Name) und einen silbernen Bauch“» (6)); залежно від віку риби: Schwarzgrundel («Ausgewachsene Tiere nahezu schwarz» (4, с. 226)); Schwarzbarsch («Junge Schwarzfische sind olivgrьn mit hellen Flanken und weiЯem Bauch. An den Flanken haben sie kurze Querbinden. Дltere Fische werden dunkler, einfarbig graugrьn oder schwarz» (5)).
Мотиватор на позначення кольору в мотиваційній базі німецьких назв риб поєднується з партитивом, який імплікується: WeiЯrochen («Oben einfarbig hellgrau. Scheibe unten mit grauem AuЯenrand, zwei grauen Flecken seitlich After und grauem Mittelstreifen auf dem Schwanz» (4, c. 72); Rotbarsch («Seine Haut weist eine krдftige goldrote Fдrbung ohne irgendwelche dunklen Markierungen auf. Der Bauch ist pink oder rosig. Der hintere Teil des Kiemendeckels ist dunkel» (5)).
В ономасіологічній структурі німецьких іхтіонімів колір часто поєднується з ознакою фрагмента забарвлення тіла риби, позначеною іменником: Grьnpunkttetra («Die Rьckenflosseist dunkel gestreift. Der Kцrper ist dunkelmit 1 - 2 hellen Lдngsstrichen» (7)); Schwarzfleckbarbe («Nur von der Querbinde oberhalb der Afterflosse bleibt ein dicker schwarzer Fleck, der zum deutschen Namen der Art fьhrte» (5)).
На відміну від активного використання ахроматичних кольоропозначень у номінативних структурах німецьких найменувань риб, відтінки кольорів обираються рідко: Purpurkopfbarbe («Beide Geschlechter haben einen purpurroten Kopf. Bei den Mдnnchen sind die Flossen krдftig schwarz bzw. purpurrot gefдrbt. Zur Laichzeit fдrbt sich der ganze Vorderkцrper des Mдnnchens purpurrot. Bei den Weibchen sind die Farben weniger ausgeprдgt, Rьcken- und Afterflosse nur an den kцrpernahen Teilen gefдrbt, sonst transparent» (5)).
В окремих випадках мотиваторами виступають квалітативи, що передають не конкретну ділянку кольорового спектра, а певне оптичне враження від її сприйняття, що активізує у складі пропозиції компонент сурсива - фігури спостерігача: Dunkler Zitterrochen («Oberseite einfarbig dunkel violett bis schwarzbraun» (4, c. 62)); Dunkelhai («Seine Kцrperfarbung ist bronzefarben bis grдulich oder auch dunkelgrau- seine Bauchseite ist weЯlich bis cremefarben» (8)).
Загальний показник забарвлення, зазвичай імплікований, може бути представленим у поєднанні з конкретним кольором або компонентом кількості в ономасіологічній структурі німецьких іхтіонімів-сполук: Einfarben-Thun («Der Einfarben-Thun hat eine schlanke, torpedofцrmige Gestalt, die seitlich leicht abgeflacht ist. Die Kцrperfдrbung des Rьckens und des oberen Flankenbereichs ist glдnzend blauschwarz, der untere Flankenteil und der Bauch sind silbrig. Der Kцrper besitzt keine Zeichnung oder Fleckung» (5)), ZweifarbenSchleimfisch («Der Fisch wird maximal elf bis 13 Zentimeter lang und kommt in drei Farbformen vor. Bei der bekanntesten ist der Vorderkцrper schiefergrau der Hinterkцrper orangerot. Orange ist nur der obere Schwanzflossenstiel und die mittleren Flossenstrahlen der Schwanzflosse. Die dritte Farbform ist vцllig dunkel gefдrbt» (5)).
Рівень якості німецьких найменувань риб, окрім кольоропозначень, фіксує й параметри конфігурації тіла риб: Glattbutt («Kцrper dьnner als der des Seitenbutts und eher oval. Haut ohne Knochenhцcker, vielmehr mit kleinen, glatten Schuppen bedeck» (4, c. 254)); Spitzrochen («Schnauze extrem lang und spitz. Scheibe breit rhombisch mit spitzen Flьgelenden und seht stark eingebuchteten Vorderrдndern» (4, с. 74)) або його частин Dickkopfgroppen («Der Kopf ist sehr groЯ und das endstдndige Maul breit» (5)). Іноді ознака за будовою тіла риби може бути диференційною, розрізняючи риб за віком: Glattrochen («Junge und halbwьchsige Tiere glatthдutig» (4, c. 68)).
Рівень квалітативів може бути представленим ознакою, сформованою в результаті безпосереднього дотикового контакту з тілом риби. Тактильно зумовлені квалітативи, на противагу таким, що ґрунтуються на зорових відчуттях, є нечисельними у досліджуваному мовному матеріалі: Rauhaie («Die Haut der Fische ist sehr rau, sie haben Leuchtorgane» (5) (rau “adj 1. auf der Oberflдche kleine Unebenheiten, Risse; o. Д. aufweisend, sich nicht glattanfдhlend (9)).
Мотиватори-кольоропозначення формують ономасіологічні структури не лише композитних німецьких найменувань риб, а й простих дериватів. Серед них три назви: WeiЯling («Die Grundfдrbung ist sehr variabel und reicht von gelblichbraun und olivbraun ьber grьnlich bis dunkelblau. Die Flanken sind gelblichgrau, der Bauch silbrig-weiЯ“»(6)); Rцtling («...so benannt wegen der auffallend roten Augen» (5)) та Grьnling («Його забарвлення зеленувато-буре чи коричневе з неправильної форми бурими плямами. М'ясо зеленого кольору» (10, с. 477)).
Розглянуті вище німецькі найменування риб мають пропозиційну мотивацію, однак мотиватори рівня якості представлені й в одиницях змішаної мотивації. У таких назвах риб якісний мотиватор корелює з метафоричним, а донорськими зонами є переважно концептосфери ТВАРИНИ й АРТЕФАКТ, наприклад, Rotfeder («Bauchflossen, After- und Rьckenflosse sind orangefarben bis blutrot, am Ansatz brдunlich bis grau. Die Goldrotfeder oder Goldfeder ist eine rцtlich-goldfarbene Zuchtvarietдt der Rotfeder» (5)), де донорською зоною є концептосфера ТВАРИНИ. У змішано мотивованих німецьких найменуваннях риб Rotfeuerfische («Die Fдrbung der Feuerfische wird von einem dichten Muster von rцtlichen bzw. brдunlichen und weiЯen Querstreifen bestimmt und dient mit der konturenauflцsenden Gestalt der Fische zur Tarnung» (5)) та Orangefarbener Blasebalgfisch («Zusammen mit dem Kopf ergibt sich so insgesamt eine Form, die an einen Blasebalg erinnert. Der Fisch ist einfarbig orange oder brдunlich-rot gefдrbt») (5)) застосовано якісні мотиватори Rot та Orange у поєднанні з метафоричними -feuer-та Blasebalg-, які підкреслюють яскравість забарвлення риб (концептосфера АРТЕФАКТ).
мотиватор німецька назва риба
Висновки
Застосування мотиватора рівня якості в німецьких найменуваннях риб виконує функцію уточнення, диференціації, характеристики самої риби та частин її тіла. Перспективою дослідження якісного мотиватора є деталізація зв'язків цього мотиватора з різними ономасіологічними ознаками номінативної структури слова і проекції на створення значення.
Список використаної літератури
1. Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология (монография). К.: Изд-во украинского
фитосоциологического центра, 2000. 248 с.
2. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми / О. О. Селіванова. - Черкаси, 2017. - 890 с.
3. Рузин И. Г. Когнитивные стратегии именования: модусы перцепции (зрение, слух, осязание, обоняние, вкус) и их выражение в языке / И. Г. Рузин // Вопросы языкознания. - 1994. - № 6. - С. 79-100.
4. Bent, J. Muus. Die Meeresfische Europas / Bent J. Muus, Jцrgen G. Nielsen. - Stuttgart: KOSMOS Verlag, 1998. - 336 S.
5. Wikipedia: Die Frei Enzyklopдdie [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.wikipedia.de.
6. Globus [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.globus.de.
7. www.drta-archiv.de
8. Fischlexikon [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http: // www.fischlexikon.eu.
9. www.duden.de
10. Жизнь животных: Ланцетники. Круглоротые. Хрящевые рыбы. Костные рыбы / под ред. Т. С. Расса. - 2-е изд., перераб. М.: - Просвещение, 1983. - 575 с.
References
1. Selivanova, O. O. (2000). Cognitive onomasiology. Kiev: Publishing House «Phytosociocentre» (in Russ.)
2. Selivanova, O. O. (2017). Modern linguistics: directions and problems. Cherkasy: (in Ukr.)
3. Ruzin, I. G. Cognitive naming strategies: models of perception (sight, hearing, touch, smelling, taste) and their expression in the language. Voprosy yazykoynaniia (Questions of the Lingustics), 6, 79 - 100 (in Russ.)
4. Bent, J. Muus, (1998). Europian sea fishes. Stuttgart: Publishing House «KOSMOS» (in German)
5. Wikipedia. Retrieved from www.wikipedia.de (in German)
6. Globus. Retrieved from www.globus.de (in German)
7. www.drta-archiv.de (in German)
8. Fischlexikon. Retrieved from www.fischlexikon.eu (in German)
9. www.duden.de
10. Animal life: Lancelets. Cyclostomes. Cartilaginous fishes. Bony fishes. Moscow: Publishing House «» (in Russ.)
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття синтаксису; типи синтаксичного зв’язку у словосполученні. Види німецьких речень та порядок слів у них (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет). Характеристика зв'язку слів в підрядних реченнях.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 13.04.2014Лінгвістична сутність поняття "сленг", його відмінність від діалектів та жаргону. Розгляд використання скорочених форм сленгової лексики в німецьких молодіжних журналах. Мовні та стилістичні особливості використання англіцизмів, виявлення їх значення.
курсовая работа [70,0 K], добавлен 19.05.2014Причини появи запозиченої лексики, шляхи історичного розвитку німецьких запозичень. Розподіл запозичень на мікрогрупи. Розгляд та аналіз проблеми німецькомовних лексичних запозичень в українській мові у суспільно-політичній та економічній сферах.
дипломная работа [60,0 K], добавлен 03.04.2011Речення як вербальний засіб вираження інформації, що слугує комунікативним інтересам мовця. Аналіз результатів дослідження структурних особливостей розповідних складносурядних речень, вербалізованих у діалогічному мовленні персонажів німецького кіно.
статья [23,6 K], добавлен 27.08.2017Процес формування німецьких особових імен на різних етапах історичного розвитку. Морфологічно-синтаксичні та лексико-стилістичні особливості особових імен. Псевдоніми як факультативне найменування особи, їх мотиваційний потенціал та шляхи утворення.
дипломная работа [112,3 K], добавлен 19.09.2012Територіальні відмінності мовних одиниць, поняття літературної мови та діалекту. Класифікація, розвиток та становлення німецьких діалектів, вплив інших мов на розвиток мови. Фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості німецьких діалектів.
курсовая работа [536,2 K], добавлен 21.11.2010Німецька реклама та її відтворення у перекладі. Адекватність та еквівалентність перекладу реклами. Способи перекладу німецьких рекламних слоганів. Дослівний переклад реклами, субституція як специфічний засіб перекладу. Парафраза як спосіб перекладу.
курсовая работа [57,7 K], добавлен 21.06.2013Дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві. Поняття внутрішньої форми фразеологізму. Семантичні особливості фразеологізмів. Семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та специфіка їх уживання.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 17.01.2013Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015