Поняття культурема в контексті сучасних лінгвокультурологічних досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття культурема в контексті сучасних лінгвокультурологічних досліджень

Марина Жук

Статтю присвячено сучасним лінгвокультурологічним дослідженням, зокрема розкриттю поняття культурема. Проаналізовано різні підходи до визначення культуреми в сучасному дискурсі. Виділено основні характеристики цього терміна й виявлено неоднозначність поглядів різних лінгвістів. Причиною цього є недостатня дослідженість терміна. Виокремлено основні критерії визначення культуреми, які дають змогу точніше визначити межі цього поняття. Аналіз цих досліджень дав змогу систематизувати критерії визначення поняття культурема не лише в іспанському мовознавстві, а й у вітчизняному, що допомогло отримати більш загальне розуміння поняття, а також зосередитись на основних його рисах. Культурема - мовне явище, яке випливає з культури, особливо з рефлексії народу над власною культурою. Кожна культура має свої особливі культуреми, кількість яких постійно зростає. Зазначимо, що вона існує на рівні національної мовної картини світу й може бути розтлумаченою лише через культурний контекст.

Ключові слова: культурема, лінгвокультурологія, національна мовна картина, феномен культури, символ, фразеологізм.

Жук Марина. Понятие культурема в контексте современных лингвокультурологических исследований. Статья посвящена современным лингвокультурологическим исследованиям, а именно понятию культурема. Проанализированы различные подходы к определению культуремы в современном дискурсе. Представлены основные характеристики данного термина и выявлена неоднозначность взглядов различных лингвистов. Причиной этого является недостаточное исследование данного термина. Выделены основные критерии определения культуремы, позволяющие точно установить границы этого понятия. Данное исследование позволило систематизировать критерии определения понятия культурема не только в испанском языкознании, но и в отечественном. Это помогло получить более универсальное понимание этого понятия, а также сосредоточиться на основных его параметрах. Культуремы является лингвистическим явлением, проистекающим из культуры, а особенно из рефлексии народа над собственной культурой. Каждая культура имеет свои особенные культуремы количество которых постоянно растет. Отметим, что культуремы существует на уровне национальной языковой картины мира и может восприниматься только через культурный контекст.

Ключевые слова: культуремы, лингвокультурология, национальная языковая картина, феномен культуры, символ, фразеологизм.

Zhuk Maryna. The Concept of Cultureme in the Context of Modern Lingvo-Cultorology Research. The modern lingvoculturological researches, mainly the concept of cultureme are concerned in this article. It describes different approaches to defining cultureme in contemporary discourse and highlights the main characteristics of this term, describes ambiguity views of various linguists. The reason for this is the lack of investigation of the term. The basic criteria for determining cultureme and accurate defining the boundaries of the concept are presented here. Analysis of these studies has allowed to systematize the criteria for the definition of cultureme not only in Spanish linguistics, but among Slavic too. It helps to get a general understanding of the concept, as well as to focus on its main features. Cultureme is a linguistic phenomenon which arises out of a culture, especially reflection of people on their own culture. Each culture has its own special culturemes, whose number is constantly growing. It is worth noting that cultureme exists at the level of the national language image of the world and can be grasped only through the cultural context.

Key words: cultureme, linguistics, national language image, phenomenon of culture, character, idiom.

Постановка наукової проблеми та її значення

Сучасна інтерпретаційна тенденція розвитку гуманітарних наук, зокрема лінгвістики, дає змогу мовознавцям використовувати у своїх пошуках результати суміжних галузей знання: етнографії, культурології, соціології, психології та ін. Розширення меж мовознавчих досліджень зумовило активний розвиток таких міждисциплінарних напрямів, як етнолінгвістика, психолінгвістика, соціолінгвістика, лінгвокраїнознавство, лінгвокультурологія. Експансія лінгвістики в суміжні ділянки знання і толерантніше ставлення мовознавців до використання даних інших наук сприяють вивченню мови у взаємозв'язку з мисленням, свідомістю, національним менталітетом, культурою, носієм яких виступає мовна етнічна особистість. Культурологічна спрямованість, антропоцентризм і функціоналізм стають характерними рисами мовознавства ХХІ ст.

Відповідно до сучасних лінгвофілософських поглядів мова не лише відбиває дійсність, а й інтерпретує її, створюючи особливу «вторинну» реальність, у якій живе людина. М. Гайдеґґер називає її «домом буття людської істоти» [2, с. 340].

Центральним об'єктом дослідження в сучасних лінгвістичних студіях стає вербальний образ світу, що існує у свідомості носіїв певної культури й виступає одним із її компонентів. Отже, сьогодні мову, з одного боку, розглядають як невіддільну частину пізнання й пов 'язують із глибинним філософським розумінням дійсності, з іншого - як скарбницю національної культури.

Своєрідність культур народу найочевидніше проявляється на лексичному рівні мови й представлена в номінативних одиницях через культурні семи, культурний фон, культурну конотацію, її втіленням виступають також культуреми. Національно-культурна специфіка по-різному передається значеннями слів. Культурний компонент поліаспектний, що зумовлено складністю самого феномену культури [10].

Аналіз досліджень цієї проблеми. На тлі підвищеного інтересу до лінгвокультурологічних досліджень (Люке Дюран, Люке Надаль, Марія Моліес Мартінес, А. Вежбицька, І. О. Голубовська, В. В. Жайворонок, А. М. Приходбко, С. Г. Тер-Мінасова та ін.) не розв'язані на сьогодні питання, пов'язані з аналізом глибинних взаємовідносин між мовними процесами та національним менталітетом, що виявляється в культуремі.

Мета статті - проаналізувати поняття культурема в контексті мовно-культурної взаємодії. Задля її досягнення розв'язувати такі завдання: здійснити концептуальний аналіз поняття культурема в її найзагальніших рисах; проаналізувати основні лінгвістичні підходи до розуміння культуреми.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Серед великої палітри стилістичних засобів мови можна знайти такі засоби вираження, як фразеологізми, паремії, приказки, порівняння тощо. Водночас до цього списку треба додати також культуреми, тобто широку гаму символів і культурних елементів певної спільноти. До них належать: справжні герої або видумані персонажі, літературні твори, визначні події, моменти зі світової чи національної історії, сучасні символи соціального життя, релігійні тексти, мистецтво, політика, пропаганда тощо. Багато культурем залишаються в колективній пам'яті, тому що стали так званими архетипами.

Культурема - поняття, яке щораз більше використовують у культурології, фразеології, пере- кладознавстві. Походження цього терміна до кінця не відоме. Крістіан Норд, член Європейського товариства перекладознавства, наводить таке визначення культуреми: «соціальний феномен культури А, який, як уважають члени цієї культури, належить до них (є для них притаманним), і при порівнянні з відповідним соціальним феноменом культури Б, стає очевидним що він є особливістю культури А» [9, с. 103].

Л. Дюран, директор Гранадського університету, визначає культуреми як семіотичні одиниці, які вміщають ідеї культурного характеру. Вони прикрашають текст і навколо них можна побудувати дискурси, які переплітають у собі культуреми й аргументативні елементи [5, с. 73]. Відходячи від простого визначення Норда, Дюран до свого визначення додає функції, які виконують ці культуреми.

Кожна культура має свої особливі культуреми, при тому що їх кількість постійно зростає. Є різні мотиви виникнення культурем: політичні персони, актори, письменники, видумані персонажі, кіно та телегерої, популярні пісні, одяг, мода, твори мистецтва, певні політичні події та побічні реакції. Так утворюються культуреми історичного, релігійного, буденного та літературного характеру. Можна сказати, що потенційною культуремою є будь-яка символічна річ, що з різних причин набула особливої актуальності в мові та слугує «розмінною монетою» серед мовців у їх спілкуванні - і усному, і письмовому [7].

Культереми - екстралінгвістичні символи, культурно вмотивовані, які слугують моделями для створення образних виразів, спочатку лише як натяки на їх символічність. Коли вони вже ввійшли в мову як компоненти фразем, форма стає сталою, але культурема зберігає свою «автономію», оскільки саме її символічне значення становить сукупність метафор і дає змогу створювати все нові на її основі. Отже, вони стають екстралінгвістичними, оскільки вони можуть бути вербалізованими, але не завжди такими є [10].

Отож, Луке Надаль, професор Університету Барселони, вважає, що культуремою можна назвати будь-який культурний символічний елемент, який відповідає якомусь предмету, ідеї, діяльності чи події, добре знаний між членами цієї спільноти, що має символічне значення і слугує провідником, референтом чи моделлю розуміння або поведінки для всіх членів даної спільноти [6, с. 97].

Дехто вважає, що фразеологізми мали б походити з культурем, але причинно-наслідковий зв'язок не завжди такий простий. Бувають випадки, коли фразеологічний зворот стає основою для культуреми. Зазвичай, культуреми походять із символів, які носії однієї мови, у нашому випадку - іспанської, пізнають через заглиблення у власну культуру.

Один із факторів, що демонструє заплутаність культурної лексики, -- здатність творити та розуміти образні вислови, які ґрунтуються на розширеному значенні слів, чий референт уже сам по собі є культурним символом певної спільноти. Якщо проаналізуємо термін pantalones (штани), то побачимо, що він з'являється в таких висловах, як llevar los pantalones - застосовувати свій авторитет у якомусь місці, особливо вдома [8]. Ponerse los pantalones означає, що хтось, десь заявляє про свою владу й авторитет, особливо якщо йдеться про чоловіка вдома [4]. Llevar bien puestos los pantalones розуміється як утримання авторитету в певному середовищі, особливо вдома [8]. У всіх цих висловах слово pantalones виступає символом авторитетності, сили, рішучості, тобто всіма традиційними рисами, що притаманні чоловікам, адже саме їм найхарактерніше носити штани. Дуже цікаво, що словник CLAVE вже у самому визначенні наводить особливу роль чоловіка вдома. Отож, тут можемо простежити, що культурема штани постала саме як частина одягу, а не як наслідок частого використання у фразеологізмах.

У релігійних книгах про історію церкви або ж катехизмах можна знайти низку персонажів, подій або фраз, які є культуремами. Те ж саме твердження стосується і книг з історії, літератури, народних легенд, жартів та карикатур.

З усього викладеного вище, а також спираючися на думку Люке Надаль [6], виділяємо п'ять критеріїв, за якими можна визначити культурему.

Перший із них - це їх життєздатність, фігуративність, умотивованість. Ми, споглядаючи природу, тварин, суспільне життя та побут упродовж свого життя, формуємо певні моделі поведінки й архетипні ситуації. З їх допомогою розрізняємо самих себе, а також складні стосунки, які між нами утворюються. Отже, споглядаючи природу, здобуваємо досвід і доходимо певних висновків. Так, вираз «ходити по тонкому льоді» актуальний для північних країн, у той час як на Півдні Європи прижилася фраза estar en el filo de la navaja (ходити по лезу ножа), італійською це звучить як como camminare sul filo del rasoio (ходити по лезу бритви). А у Франції використовується s'aventurer sur un terrain glissant, що іспанською можна було б сказати якpisar terrenopeligroso o resbaladizo [6, с. 103].

Фразеологічна продуктивність. Культурема продуктивна, якщо навколо неї існує велика кількість ужитків, тобто частота використання певної культурної теми у фразеологізмах та ідіомах. Характерною рисою є те, що фразеологізми, у яких вона використовується, не мають сталої форми, а можуть змінюватись, так би мовити - варіювати. Наприклад, візьмемо культурему una manzana podrida pudre el cesto (зіпсуте яблуко псує увесь кошик). В іспанській мові знаходимо такі варіанти цього фразеологізму:

una manzana podrida echa un ciento a perder;

una manzana podrida contagia al resto;

solo una manzana podrida puede echar a perder el manzano;

una manzana podrida pudre a las demдs;

una manzana podrida pudre un cajon.

Також є варіанти типу: “iQuй haces con una manzana podrida? La apartas de las otras manzanas para evitar que las contamine y que las manzanas sanas se pudran a su vez ” [6, c. 105].

Оскільки наша зацікавленість стосується біблійних культурем, то тут можна навести приклад Юди («Judas»). Цей персонаж є також дуже популярним і продуктивним. Наприклад: mдs malo que Judas, mдs traidor que Judas, mдs falso que Judas, ser un Judas, comportarse como un Judas, та ін. Часто можна почути “tщ has hecho conmigo lo que Judas hizo con Cristo ”, “lo que ha hecho tu hermano contigo es peor que lo que hicieron Judas y Cain ”. Із цього випливає, що Юда - важлива культурема в іспанській мові.

Використання культуреми у фільмах, піснях, рекламі, жартах, карикатурах.

Частота використання в текстових алюзіях, жартах та інших варіаціях. Отож, багато культурем прив'язані до фразеологізму, але не є загальним правилом. Таким чином говоримо про ті культуреми, які популярні, але використовуються не лише в мові, а й графіці. Згадаймо карикатури на Санта Клауса, Аладіна, шотландська спідниця, іспанський хамон та багато іншого [6, с. 106].

Структурна та символічна складність. Ґрунтуючись на відомій історії чи події, яку інтерпретують або коментують відповідно до певної реалії, культурема - програма дій або ж вказівник для інтерпретації дій та поведінки [6, с. 107]. культурема лінгвокультурологічний символічний

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Проведене дослідження дає підстави сформулювати низку висновків. Поняття культурема недостатньо досліджене. У кожного лінгвіста є своє бачення, яке хоч і не суперечить, проте суттєво відрізняється одне від одного. Визначення Норда найбільш лаконічне та найзагальніше, водночас схоплює саму суть, смислове ядро явища. На- даль, навпаки, наводить велику кількість критеріїв, за якими можемо визначити культурему. Усі дослідники сходяться на тому, що культурема - мовне явище, що випливає з культури, особливо з рефлексії народу над власною культурою. Ще одна спільна риса всіх підходів - символічність. Саме завдяки ній культурема стає основою для фразеологізмів, а також може виконувати інші свої функції. Та, мабуть, найважливішою рисою є її вживаність, тобто частота використання. Адже без неї ми б не мали підстав говорити про таке поняття, як культурема. Воно існує на рівні національної мовної картини світу й може бути схоплене лише через культурний контекст. Отже, це поняття перспективне для досліджень.

Джерела та література

Дробаха Л. В. Національно-культурна специфіка назв птахів в українській та німецькій мовах : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17 / Л. В. Дробаха ; Київ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2003. - 20 с.

Рафаелова К. С. Лінгвокультурологічні особливості стійких компаративних одиниць в російській та вірменській мовах : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17 / К. С. Рафаелова ; Донец. нац. ун-т. - Донецьк, 2010. - 20 с.

Хайдеггер М. Письмо о гуманизме / Мартин Хайдеггер // Проблема человека в западной философии : сб. пер. с англ., нем., фр. / сост. и послесл. П. С. Гуревича ; под общ. ред. Ю. Н. Попова. - М. : Прогресс, 1988. - С. 314-356.

Clave, Diccionario de Uso del Espanol Actual [Electronic resource]. - Madrid : Ediciones SM, 2006. - Mode of access : http://www.smdiccionarios.com/home.php

Duran L. Como las metaforas recurren a conocimientos ontologicos y culturales. Fundamentes teoricos del Diccionario Intercultural e Interlingmstico / Luque Duran, Juan de Dios, Luque Nadal. - Tьbingen : Narr Francke Attempto Verlag, 2009. - 607 p.

Luque Nadal L. Los culturemas: ^unidades lingmsticas, ideologicas o culturales? [Electronic resource] / Luda Luque Nadal. - Language Design 11. - P. 93-120. - Mode of access : http://elies.rediris.es/Language_Design/ LD11/ LD11 -05-Lucia.pdf

Molina Martinez L. Analisis descriptivo de la traduccion de las cultuermas arabe - espanol [Electronic recourse] / Luda Molina Martinez. - Mode of access : http://pagines.uab.cat/doctorat-traduccio/es/content/ luc%C3%AD-molina-mart%C3%ADnez

Moliner M. Diccionario del Uso del Espanol. - Madrid. - Gredas. - 2007 [Electronic recource] / Maria Moliner. - Mode of access : http://www.diclib.com/cgi-bin/d1.cgi?l=en&base=moliner&page=showindex

Nord Ch. Traduciendo funciones, in A. Hurtado Albir (a cura di), Estudios sobre la Traduccio [Текст] /Nord Ch. - Castellon, Universidad Jaime I, 1994. - P. 97-112.

Zhang X. Analisis de la traduccion de los culturemas en la novela Flaqueza del bolchevique [Electronic recour- сє] / Xue Zhang. - Universidad Autonoma de Barcelona. - Mode of access : http:/grupsdrecerca.uabcat/txicc/ sites/grupsderecerca.uab.cat.txicc/files/ZhangXUE_An%C3%A1lisis%20de%20la%20traducci%C3%B3n%20 de%20los%20culturemas%20en%20la%20novela%20La%20Flaqueza%20Del%20BolcheviqueDEFINnTVA.pdf

Размещено на Allbest.ru