Особливості відтворення військової лексики у масс-медіа, що висвітлюють конфлікт на Сході України

Юлія Лимборська,

студентка ІІ курсу другого (магістерського)

рівня вищої освіти факультету іноземних мов

Основна частина

Постановка проблеми. Події воєнного конфлікту на Сході України активно обговорюються у повсякденному житті, висвітлюються у репортажах по телебаченню та у пресі. Такі слова як «окупація», «сепаратизм», «котел», «роззброєння» вже давно стали частиною нашого повсякдення. Ми чуємо їх звідусіль, а найчастіше - через засоби ЗМІ. Знаковим є те, що цей конфлікт привертає увагу не тільки українських ЗМІ, а і зарубіжних. Новини про події цієї військової операції активно публікуються на сторінках зарубіжної преси. Ядро таких новинних статей складає військова лексика. Переклад військових термінів взагалі та у текстах новинних жанрів зокрема має бути точним та однозначним, адже неправильний переклад може спричинити низку негативних наслідків, від простого викривлення сприйняття інформації до загострення міжнародних стосунків.

Питанням розвитку та особливостей військового перекладу в Україні активно займається Віктор Балабін [1]. На сучасному етапі значний внесок у дослідження особливостей перекладу термінів у текстах військової тематики та синтаксичних особливостей перекладу даних текстів зробила дослідниця Маргарита Зайцева [3]. Серед інших вчених, які досліджували військову лексику та особливості її перекладу, Юлія Лукіянчук[6], Ольга. Шум [8], Сергій Янчук [9], Зінаіда Чепурна [7] та багато інших. Однак, термінологічний словник військової лексики постійно розвивається, з'являються все нові і нові слова на позначення різних військових операцій, процесів, техніки тощо. Майже одночасно з їх появою ці слова входять до активного словника ЗМІ. Для того, щоб картина подій була адекватно висвітлена у зарубіжній пресі, такі лексичні одиниці потребують адекватного перекладу, який є неможливим без детального аналізу особливойстей, пов'язаних з перекладом воєнної лексики. В цьому ми і вбачаємо актуальність нашої роботи.

Метою дослідження є визначення способів перекладу військової лексики в новинних статтях та особливостей, які пов'язані з процесом перекладу.

Для досягнення поставленої мети в нашій розвідці і були поставлені наступні завдання:

1. опрацювати та висвітлити теоретичні аспекти функціонування військової лексики як різновиду спеціальної лексики та особливостей її перекладу;

2. підібрати ілюстративний матеріал для дослідження, а саме - перекладені новинні статті з медіа - порталу Deutsche Welle;

3. встановити способи перекладу військової лексики та пов'язані з ним особливості;

4. за результатами дослідження зробити релевантні висновки.

Задля розкриття теми дослідження та виконання поставлених завдань нами були використані такі методи:

1. Порівняльний аналіз перекладу (виявлення способів та особливостей перекладу одиниць військової лексики з мови оригіналу мовою перекладу).

2. Описовий метод (детальний опис застосованих перекладачами трансформацій при перекладі одиниць військової лексики).

3. Типологічний метод (вивчення явища «військової лексики» на матеріалі української та німецької мов.

4. Метод суцільної вибірки (відбір одиниць військової лексики зі статей Deutsche Welle, які піддавалися подальшому аналізу).

Об' єктом дослідження стала військова лексика у новинних статтях, які висвітлюють воєнний конфлікт на сході України, а предметом - особливості перекладу військової лексики.

Матеріалом для проведення розвідки стали перекладені статті з медіа-порталу Deutsche Welle (https://www.dw.com/uk та https://www.dw.com/de) за період з квітня 2014 року по листопад 2018 року, присвячених темі воєнного конфлікту на сході України.

Основним досліджуваним поняттям нашої розвідки є «військова лексика». Військова лексика (далі - ВЛ) є різновидом спеціальної лексики, якою послуговуються представники обмеженої соціальної групи (військові) у ході виконання своїх професійних обов'язків, тобто є частиною фахової мови військовослужбовців. Видатний український перекладознавець та дослідник фахового перекладу Тарас Кияк дав таке визначення поняття «фахова мова»: «Фаховою мовою в широкому розумінні можна називати сукупність усіх мовних засобів, які застосовуються у професійно замкнутій сфері комунікації з метою забезпечення порозуміння між людьми, які працюють у цій сфері [4, с. 125]». З цього можна зробити висновок, що військова лексика є частиною складної системи фахової мови, а саме - мови військовослужбовців. Неправильно, однак, вважати, що використання військової лексики обмежується лише військовою сферою. Активне використання ВЛ відбувається у низці жанрів різних стилів: публіцистичного, наукового та навіть художнього. Певні політичні зміни в країні призводять до активного використання ВЛ у повсякденному спілкуванні, у розмовному стилі. Таку тенденцію ми можемо спостерігати останні 5 років на території України.

В питанні класифікації військової лексики не існує одностайного уніфікованого підходу. Свої підхоли до класифікаї пропогували такі дослідники як Юлія Лукіянчук (за тематикою, відповідно до видів та родів Збройних Сил) [6, с. 66], Наталя Дейниченко та Юлія Кривущенко (класифікація, шо включає в себе різні семантичні групи, які утворюють розгалужену систему ВЛ [2, с. 39]) та інші. Однак, жодна із запропонованих класифікацій не задовольнила наші вимоги, адже відібрану нами лексику було складно поділити на запропоновані категорії так, аби їх можга було якимось чином структуризувати в процесі подальшого аналізу. Саме тому ми самостійно виокремили серед обраної лексики різні категорії і в подальшому досліджені користувалися власною класифікацією. Вона включає в себе наступні категорії лексики:

- слова та терміни на позначення явищ, подій та операцій, пов'язаних з воєними діями на сході України (антитерористична операція, анексія, прямі військові операції, Anexion, direkte militдrische Einsдtze);

- слова та терміни на позначення учасників конфлікту (сепаратисти, ополченці, «зелені чоловічки», Separatisten, Rebellen, grьne Mдnnchen);

- слова та терміни на позначення дій під час воєнного конфлікту (kampfbereit sein, Truppen zurьckziehen, Truppen werden stationiert, перебувати в бойовій готовності, розміщувати війська, виводити війська);

- слова та терміни на позначення завершення чи призупинення воєнного конфлікту (дескалація конфлікту, перемир'я, роззброєння, Deskalatiom der Konflikte, Entwaffung, Waffenstillstand);

- слова та терміни на позначення території конфлікту та інших територіальних одиниць (Kriegsgebiet, Sicherheitszone, Demarkationslinie, зона війни, зона безпеки, лінія розмежування);

- слова та словосполучення на позначення власне воєнного конфлікту на сході України (конфлікт щодо Криму та Донбасу, Konflikt um die Krim und die Ostukraine, українсько-російський конфлікт, russisch - ukrainischer Konflikt);

- слова та терміни на позначенні військової техніки (Raketenwerfer, Marinenboote, військові короблі, ракетно-зенітний комплекс);

- топонімічні неологізми (Kesselschlacht um die ostukrainische Stadt Ilowajsk, «іловайський котел», Донецька народна республіка, Donezker Volksrepublik).

Дослідження та аналіз перекладу військової термінології на сучасному етапі набуває особливо великого значення. Це зумовленно декількома причинами. По-перше, широким міжнародним співробітництвом України у військовій сфері, яке вимагає наявності відповідних знань з перекладу. По-друге, браком у цій галузі мово - та перекладознавства бібліографічної, довідкової та навчальної літератури, а по-третє - прагненням України до інтеграції з ЄС, НАТО та іншими міжнародними організаціями, що потребує стандартизації лексики пов'язаної з відповідними військовими та суспільно-політичними процесами [3, с. 98].

Особливості військового перекладу. На думку Маргарити Зайцевої, відмінною рисою військового перекладу є термінологічність і гранично точне, чітке викладення матеріалу при відсутності образно - емоційних засобів. Так, визначальною рисою перекладу військових текстів є точність викладу матеріалу. Звісно, будь-який переклад вимагає точної передачі змісту тексту оригіналу, але тексти військового перекладу можуть в подальшому бути використані для прийняття важливих політичних рішень та визначення військових стратегій. Тому військовий переклад вимагає не лише адекватності при передачі змісту в цілому, а і уважності до деталей: передача структури документу, послідовність викладу матеріалу, точна передача цифрофих данних, географічних позначень тощо [3, с. 96].

Характерною особливістю військових текстів є їх насиченість військовими термінами і саме правильна передача термінів мовою перекладу і є однією з найскладніших і основних задач військового перекладу. При перекладі термінів зазвичай використовують словниковий відповідник. Перекладацькі трансформації застосоються в тому випадку, коли термін, наявний в мові оригіналу, у мові перекладу є відсутнім.

З точки зору перекладності всі терміни військової лексики прийнято класифікувати на:

1. терміни, що позначають реалії іноземної дійсності;

2. терміни, що позначають реалії іноземної дійсності і відсутні в дійсності мови перекладу, проте мають словниковий відповідник;

3. терміни, що позначають реалії іноземної дійсності, відсутні в дійсності мови перекладу [3, с. 98].

Саме останні складають найбільші труднощі у процесі перекладу і вимагають від перекладача

прийняття перекладацьких рішень щодо способу їх перекладу.

До основних помилок, які виникають в процесі перекладу військової лексики належать намагання знайти відповідне поняття у мові перекладу (у ситуації, коли необхідний термін є реалією мови оригіналу і у мові перекладу просто відсутній) та дослівний переклад (у ситуаціях, коли вимагається прийняття іншого перекладацького рішення) [3, с. 98]

У процесі наукової розвідки нами було виявленно, що в більшості випадків перекладачі вдавалися до дослівного перекладу в процесі передачі військової термінології мовою оригіналу. Ми пояснюємо це вже знаданим вищем прогненням до точності та однозначності. Найчастіше переклад із застосуванням словникового відповідника застосовувався в межах категорії слов на позначення військової техніки, адже це найбільш однозначна категорія, де кожен термін має свій відповідник в мові перекладу.

Укр.: Незабаром після того, як у Києві відгримів парад, Гранкін під Іловайськом побачив, як наближається колона бронетехніки - близько 100 бойових машин десанту (БМД) і армійських вантажівок.

Нім.; Kurz nachdem in Kiew die Militдrparade gerade zu Ende ging, sah Hrankin eine groЯe Kolonne von rund 100 Schьtzenpanzern und Armeelastern auf sich zukommen.

Неправильним, однак, буде вважати, що військова лексика - це виключно однозначна термінологія, яка потребує перекладу шляхом пошуку словникового відповідника. У відібраних нами зразках лексики нерідко зустрічалася лексика з елементами стилістичного та емоційного забарвлення. Найчастіше така лексика зустічалася в категорії слів на позначення учасників конфлікту.

Укр.: Офіційно Росія досі стверджує, що у Криму живуть практично одні росіяни, і що мешканці півострова самі - зовсім без підтримки важкоозброєних «зелених чоловічків» з Москви - попросили приєднати Крим до Росії.

Нім.: Offiziell behauptet Russland bis heute, auf der Krim gebe es praktisch nur Russen; die Bevцlkerung der Krim habe von sich aus - ganz ohne Hilfe der grьnen, schwerbewaffneten Mдnnchen aus Moskau - nach dem Anschluss an Russland gerufen.

В ТО ми бачимо використання словосполучення «зелені чоловічки» на позначення російських військових. Таке словосполучення містить в собі яскраво виражений компонент іронії і ця іронія легко сприймається читачами МО. Словосполучення «зелені чоловічки» стало надзвичайно розповсюдженим в українському медійному просторі від самого початку українсько-російського конфлікту в Криму. Для правильного розуміння і сприймання іронії цього висловлювання від читача вимагається наявність певної пресупозиції, тобто, попередніх знань. «Зеленими» їх називають через колір воєнної форми, оскільки окрім форми вони не мали ніяких інших розпізнавальних знаків. Автор тексту оригіналу ще раз підкреслює іронічність цього висловлювання, взявши його в лапки. В ТП автор використовує дослівний переклад, що на нашу думку, в цьому випадку є недоречним, оскільки вся іронія втрачається. Кращим варіантом ми вважаємо використання описового перекладу з елементами пояснення. У випадку з дослівним перекладом доречно було б зберегти використані автором тексту оригіналу лапки, що вказують на іронію.

Не менш цікавими є приклади перекладу топонімічних неологізмів, тобто нової лексики, яка виникла в період від початку військового конфлікту і містить в своєму складі топоніми - власні назви на позначення географічних об'єектів.

Укр.: Виставка присвячена так званому «іловайському котлу» - битві за місто на південному сході України.

Нім.: Die Ausstellung widmet sich der Kesselschlacht um die ostukrainische Stadt Ilowajsk vor einem Jahr.

Особливу цікавість з точки зору перекладацького аналізу для нас складає переклад слова «котел». Знаходимо значення цього поняття в електронних джерелах: «Котел - територія з наявними на ній військовими з'єднаннями,» лінія фронту навколо якої замкнута противником, що означає повне оточення цих військ, потрапляння їх у кільце ворожих військ («потрапити в котел» - потрапити в (повне) оточення) Г51». Звичайно застосовується щодо великих військових з'єднань». Це поняття було перекладене як «Kesselschlacht». Знаходимо тлумачення цього терміну у словнику: «Schlacht, bei der der Gegner eingekesselt wirdri21». Отож, як ми бачимо, в обох мова поняття «Kessel» має як пряме, так і переносне значення. У своєму прямому значенні це слово означає посуд для приготування їжі, в переносному - військову ситуацію, коли війська потрапляють в оточення противника. Але в цьому конкретному випадку перекладач не лише взяв словниковий відповідник слова, а і конкретизував його, утворивши композиту зі словом «Schlacht», тобто битва. Отож, для перекладу була застосована комбінація граматичних (перехід з однієї частини мови в іншу) та семантичних (конкретизація) трансформацій.

Неправильним буде вважати, що особливості перекладу військової лексики знаходять своє відображення лише в стилістичній та семантичній площинах. Граматичні особливості мови перекладу також відіграють свою роль. Так, в процесі аналізу ми спостерігаємо частий переклад активних конструкцій пасивними, які є характернішими для німецької мови.

Укр.: Тепер Альянс розміщує там війська - і правильно робить, вважає Роберт Шварц.

Нім.: Jetzt werden Truppen stationiert. Ein richtiger Schritt, meint Robert Schwartz.

Укр.: Ватажок сепаратистів із Донбасу прагне заново намалювати політичну карту Європи.

Нім.: Ein Separatistenfьhrer aus dem Donbass will die europдische Landkarte neu zeichnen.

Як ми бачимо, хоча характерною рисою перекладу військових термінів і є точність, вона не виключає випадків використання перекладацьких трансформацій задля досягнення головної мети - створення якісного адекватного перекладу.

Висновки. В умовах сучасного гео-політичного становища військовий перекдад набуває в Україні все більшого значення, і хоча дослідженням перекладу військової лексики займаються багато дослідників, все ще відчувається брак стандартизації перекладу. В питаннях визначення та класифікації військової лексики не існує уніфікованого підходу, тому нами була запропонована власна класифікація військової лексики, за якою і був здійснений аналіз. У ході дослідження нами було виявлено, що ядро перекдаду військової лексики складає переклад за допомогою словникового відповідника. До перекладацьких трансформацій вдаються тоді, коли в мові перекладу не існує відповідника певному поняттю, коли для розуміння значення необхідною є наявність певної пресупозиції або коли слово містить елемент емоційного забарвлення. Іншою визначальною рисою є те, що при перекладі враховуються особливості мови перекладу, так активні конструкції часто перекладаються пасивними в німецькій мові, а словосполучення можуть бути замінені одним словом-композитою.

Бібліографія

військовий лексика переклад стаття

1. Балабін В.В. Концептуальний апарат теорії військового перекладу // Тези доповідей XI Міжнародної науково-практичної конференції «Військова освіта і наука: сьогодення та майбутнє»/за заг. ред. ВВ Балабіна.-К.: ВІКНУ. - 2015. - С. 95-96.

2. Дейниченко Н.П., Кривущенко Ю.О. Воєнна лексика в романі О. Гончара «Прапопороносці» // Редакційна колегія. - 2009. - С. 39.

3. Зайцева М.О. Особливості перекладу термінів у текстах на військову тематику. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 9 «Сучасні тенденції розвитку мов». - 2013. - Вип. 10. - С. 96-102.

4. Кияк Т.Р. Теорія та практика перекладу (німецька мова) / Т.Р. Кияк, О.Д. Огуй, А.М. Науменко. - Вінниця: Нова книга, 2006. - 592 с.

5. Котел [Електронний ресурсі - Режим доступу до ресурсу:

https://uk.wikipedia.ors/w/mdex.php? tit1e=Котел (військова справа)&ас1; юп=егіі1;&гегі1іпк=1.

6. Лукіянчук Ю.О. Способи класифікації військових термінів/^сіепііїїс Notes of Ostroh Academy National University: Philology Series. - 2017. - №. 66. - С. 65-67.

7. Чепурна З., Лисенко Г. Особливості функціонування німецьких військових термінів та їх переклад українською мовою // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». - 2015. - №. Вип. 54. - С. 306-308.

8. Шум О.В. Вивчення військової термінології у контексті іншомовної підготовки // Діалог культур у Європейському освітньому просторі. - Київський національний університет технологій та дизайну. - 2019. - С. 66-70

9. Янчук С.Я. Теорія військового перекладу в Україні: стан, проблеми, перспективи // Мовні і концептуальні картини світу. - 2013. - №. 43 (4). - С. 328-335.

10. Deutsche Welle Україна [Електронний ресурсі - Режим доступу до ресурсу: https://www.dw.com/uk/головна/s-9874.

11. Deutsche Welle Deutschland [Електронний ресурсі - Режим доступу до ресурсу: https://www.dw.com/de/themen/s-9077.

12. Kesselschlacht [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: https://www.duden.de/rechtschreibung/Kesselschlacht.

Размещено на Allbest.ru