Вербалізація концепту GUTE в моделі світу Е.Т.А. Гофмана (на матеріалі казки "Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вербалізація концепту GЬTE в моделі світу Е.Т.А. Гофмана (на матеріалі казки «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер»)

Ірина Велика, Владислав Яценко



Анотація

У статті досліджено шляхи вербалізації концепту GЬTE на матеріалі твору «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер». Проаналізовано різні шляхи до аналізу структури складових частин концепту. Аналіз концепту GЬTE проводиться через розподілення концепту на ядерну та периферійну зони. Концепт розглянуто як літературознавчу категорію. Серед концептів треба розмежовувати індивідуально-авторські літературні концепти та концепти загальнолітературні. Структура індивідуально-авторського літературного концепту є багатовимірною системою змістів. Вони можуть виступати і ядерними, і периферійними елементами. Узуальний зміст концепту розкрито на тлі зафіксованого в словниках. Під час дослідження було виділено ядерну та периферійні зони концепту GЬTE. До ядерної зони концепту належить лексема GЬTE. Периферійна зона складається з таких елементів: Guten Abend, lieber, guten Schluck Wein, fromm, mitleidig. Складники концепту поділяються на такі тематичні групи: риси характеру, ставлення, привітання, дієслова зі схвальним значенням, ввічлива форма звертання, переносне значення.

Ключові слова: концепт, ядерна зона, периферійна зона, концептологія, модель світу, тематичні групи.



Аннотация

Великая Ирина, Яценко Владислав. Вербализация концепта GЬTE в модели мира Э. Т. А. Гофмана (на материале сказки «Крошка Цахес по прозвищу Циннобер»). В статье исследуются пути вербализации концепта GЬTE на материале сказки «Крошка Цахес по прозвищу Циннобер». Рассмотрены различные пути анализа структуры составляющих концепта. Анализ концепта GЬTE проводится путём разделения концепта на ядерную и периферийную зоны. Концепт рассматривается в контексте литературоведения. Среди концептов следует выделить индивидуально-авторские литературные концепты и концепты общелитературные. Структура индивидуально-авторского литературного концепта является многомерной системой смыслов. Они могут выступать как ядерными, так и периферическими элементами. Узуальное содержание концепта раскрыто на материале лексемы зафиксированной в словарях. В статье выделены ядерная и периферийная зоны. К ядерной зоне относится лексема GЬTE. Периферийная зона состоит из таких элементов: Guten Abend, lieber, guten Schluck Wein, fromm, mitleidig. Составляющие концепта можно разделить на такие тематические группы: черты характера, отношение, приветствие, глаголы со значением одобрения, вежливая форма обращения, переносный смысл.

Ключевые слова: концепт, ядерная зона, периферийная зона, концептология, модель мира, тематические группы.



Annotation

Velyka Irina, Yatsenko Vladislav. The Concept GЬTE Verbalization in E. T. A. Hoffman's World Model (on the Material of the Fairy-Tail «Little Zahes Named Zinnober»). In this article we investigate the ways of the concept GЬTE verbalization on the material of the fairy-tail «Little Zahes named Zinnober». We have considered different ways to analyze the structure of the concept components. The analysis of the concept GЬTE is carried out through dividing the concept into nuclear and peripheral zones. We consider concept as the category of literature. The concept can be divided into the individual author concepts and literature concepts. The structure of individual author concepts is a multidimensional system of contents. They can be both nuclear and peripheral elements. We have investigated the usual concept's content on the material of the meanings given in dictionaries. In our research we have determinated nuclear and peripheral zones. The nuclear zone is represented with the lexeme GЬTE. Peripheral zone consists of such lexical units: Guten Abend, lieber, guten Schluck Wein, fromm, mitleidig. GЬTE concept's components can be divided into 6 topic groups: character, attitude, greeting, words with affirmative meaning, polite form of the appeal, figurative sense.

Key words: concept, nuclear zone, peripheral zone, conceptology, world model, topic group.



Постановка наукової проблеми та її значення

Наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. унаслідок когнітивної зміни наукової парадигми розвинувся когнітивний напрям вивчення тексту в літературознавстві. Згідно з когнітивістикою художній текст осмислюється та інтерпретується як складний знак, що виражає знання письменника про дійсність, які втілені в його творі у вигляді індивідуально- авторського моделі світу [4, с. 258]. Концепт, як відомо, є, з одного боку, основною одиницею концептуальної картини світу, яка лежить в основі мовної картини світу, а з іншого, - визначає когнітивний рівень особистості, носія певної культури.

Актуальність теми зумовлена тим, що дослідження концептів - надзвичайно важливий напрям когнітивної лінгвістики сучасності. Особливий інтерес для дослідників у цій площині представляють авторські концепти, які вербалізуються на матеріалі творів певних авторів і лежать в основі їхньої моделі світу.

Об' єкт дослідження - концепт GЬTE.

Предмет дослідження - своєрідність мовного вираження індивідуально-авторського концепту GЬTE в казці Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер».

Мета роботи - визначити специфіку актуалізації індивідуального авторського концепту GЬTE у казці Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер».

Реалізація поставленої мети вимагає розв'язання таких завдань:

— визначити поняття концепт з погляду різних наукових підходів і дати свою дефініцію цього неоднозначного наукового феномену;

— установити структуру концепту;

— дослідити своєрідність втілення концепту GЬTE в художньому світі Е. Т. А. Гофмана.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше розкрито специфіку індивідуального авторського концепту GЬTE в казці «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер», досліджено специфіку його вербалізації з погляду різних наукових підходів.

На порубіжжі XX-XXI ст. термін концепт було включено до теоретичного арсеналу різних галузей гуманітарного знання. Сьогодні він претендує на статус інтердисциплінарної одиниці, що можна пояснити найтіснішим зв'язком між усіма галузями гуманітарної парадигми знань, зокрема, між філософією, лінгвістикою та літературознавством.

гофман концепт gute ядерний

Аналіз дослідження цієї проблеми

Безперечно, принципи концепт-методики ґрунтуються на досягненнях культурології, лінгвокультурології, філософії та особливо когнітивної лінгвістики. Волгоградська лінгвістична школа (В. І. Карасік, Г. Г. Слишкін) пропонує розглядати концепт винятково як лінгвокультурне явище, замикаючи тим самим сферу його освоєння межами мовознавства та культурології. Як категорію ментальності трактують концепт дослідники Краснодарської лінгвістичної школи (С. Г. Воркачьов, О. О. Воркачьова), відкриваючи тим самим перспективу вивчень цієї категорії в гуманітарному дискурсі.

Ю. С. Степанов розуміє концепт як «згусток культури у свідомості людини; те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини» [5, с. 56], що робить можливим виявлення та докладний опис загальнонаціональних концептів як певної загальнокультурної домінанти в колективній свідомості.

М. Н. Володіна визначає поняття концепт з погляду літературознавства й характеризує цей науковий феномен як «змістову структуру, що втілено в стійких образах, повторюваних у межах певного літературного ряду, який має культурно значущий зміст, семіотичність і ментальну природу» [3, с. 37]. У цьому визначенні градаційно вибудовано контекст існування й реалізації концепту.

Проте не можна не помітити, що та спільність образів, яка є характерною для творчості письменника, може значно відрізнятися від спільності літературних образів, літературного напряму, періоду та національної літератури. Адже кожен письменник утілює у власному художньому універ- сумі своє, неповторне й відмінне від інших сприйняття дійсності. Тому вважаємо необхідним розмежовувати індивідуально-авторські літературні концепти та концепти загальнолітературні.

У цьому дослідженні індивідуально-авторський концепт, услід за А. Н. Веселовським, розуміємо як базову категорію світогляду письменника, що закарбовано в художній тканині його твору (або ряду творів) [2, с. 78]. Саме це визначення концепту є, на нашу думку, найдоречнішим, адже розглядаємо концепт у контексті літературознавства, а саме на матеріалі роботи Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер». Саме така дефініція терміна концепт найкраще відбиває сутність актуалізації моделі світу письменника у його творах, проливає світло на його світосприйняття.

У сучасній концептології сформовано як мінімум два результативні підходи до вивчення основних концепт-складників:

1. аналіз структури концепту з урахуванням його ядерно-периферійної організації зон (подеколи виділяється також приядерна зона) [1, с. 59-61]. Зони концепту володіють рухливістю та взаємо- проникливістю меж;

2. диференціація понятійного, образного та ціннісного (значущого) компонентів всередині інтегрованого контекстного цілого, чий зміст - підсумок, «осадок» культурного життя різних епох.

У дослідженні звертаємося до першого підходу до аналізу концепту, адже така модель аналізу, на нашу думку, доречна для опису концепта GЬTE, дає змогу найдокладніше визначити всі його складники.

Оскільки структура індивідуально-авторського літературного концепту - багатовимірна система змістів, які, залежно від контексту, можуть виступати і ядерними, і периферійними елементами, потрібно, передовсім, виявити ті оказіональні значення, якими автор збагачує загальнонаціональну концептосферу, розкрити узуальний зміст концепту на тлі зафіксованого раніше (наприклад у різних лексикографічних джерелах).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів

Розглянемо, яким чином концепт GЬTE актуалізується на матеріалі твору Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер».

Наше дослідження ґрунтується на загальноприйнятих (словникових) значеннях концепту GЬTE:

Gьte -

1. Liebevolle, warmherzliche Wesensart, rьcksichts- und verstдndnisvolle Gesinnung.

2. Freundlichkeit, Hilfsbereitschaft.

3. Beschaffenheit, Wert.

4. in Ausrufen des Erstaunens, Erschreckens, der Verblьffung, auch der Ungeduld [8].

Gьte -

1. freundliche, groЯzьgige Einstellung gegenьber anderen.

2. verwendet, um Erschrecken oder Ьberraschung auszudrьcken.

3. die (gute) Qualitдt [9].

Gьte -

1. edle, hilfsreiche, groЯherzige Gesinnung Selbstlosigkeit (Herzens-).

2. Nachsicht, Freundlichkeit.

3. Gefдlligkeit, Hilfsbereitschaft.

4. Wert, Beschaffenheit, Qualitдt (einer Wдre) [10].

Gьte -

1. Besitz, der einen materialen oder geistigen Wert darstellt;

2. Landwirtschaftlicher Grundbesitz mit den dazugehцrenden Gebдuden;

3. Stьck; Frachtgut; Stьckgut;

4. Stoff, der zur Herstellung von etwas verwendet, verarbeitet wird;

5. Gesamtheit der Taue und Seile in der Takelage eines Schiffes [6, c. 644].

Після дослідження дефініцій GЬTE, що наведено в різних тлумачних словниках, доходимо висновку, що ядром концепту GЬTE є лексеми Freundlichkeit, Hilfsbereitschaft, freundliche, warmherzliche Stellung.

Ядерна зона концету GЬTE вербалізується у творі Е. Т. А. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер» передовсім у значенні доброти, яку представлено як рису характеру, що описує власне ставлення автора до певного героя твору: «Feinde der Aufklдrung nenne ich sie, denn nur sie sind, die Gьte Ihres seligen Herrn Papas miЯbrauchend, daran schuld, daЯ der liebe Staat noch in gдnzlicher Finsternis darniederliegt» [7, с. 7].

Ядерна зона концепту GЬTE представлена в творі незначною кількістю лексем, проте за допомогою них автор удало виділяє характери певних персонажів твору, змальовує важливість певних деталей.

До периферійної зони концепту GЬTE належать лексеми, що позначають привітання - Guten Abend (Morgen, Tag). У цьому дослідженні було встановлено, що автор дуже часто вживає ці мовні кліше для привітання у творі. Натомість автор мало вживає стандартну для привітання лексему Hallo. Можливо, цим він наголошує власне ставлення до певного персонажу твору, а також урізноманітнює мову казки: «Guten Abend, Frau Liese, wie geht es Euch - Ihr habt ja eine gar zu schwere Bьrde geladen, Ihr kцnnt ja kaum mehr fort, kommt her, ruht Euch ein wenig aus auf dieser Bank vor meiner Tьre, meine Magd soll Euch einen frischen Trunk reichen!» [7, с. 3]. За допомогою такого привітання автор виражає повагу до людини, з якою розмовляє герой твору. Цим Е. Т. А. Гофман наголошує доброзичливість і пристойність свого героя.

Лексема Liebe(r, n) як складник концепту GЬTE, що належить до його периферійної зони, автор використовує як поважну форму звертання: «Aber, lieber Herr Pfarrer - lieber Herr Pfarrer, ist denn das wirklich Ihr Ernst, daЯ Sie die kleine Ungestalt zu sich nehmen und erziehen und mich von der Not befreien wollen, die ich mit dem Wechselbalg habe?» [7, с. 4]. Вживаючи таку форму звертання, автор наголошує значущість тієї чи тієї особи для головного героя. Автор наголошує на шанобливому ставленні до людини, про яку йдеться, виражає власні почуття: «Wollte man durchaus an dem lieben Mдdchen etwas aussetzen, so war es vielleicht, daЯ sie etwas zu tief sprach, sich zu fest einschnьrte... » [7, с. 16].

Розглянемо також ще одну складову концепту GЬTE, що належить до його периферійної зони -- фразу Guten Schluck Wein («добрий ковток вина»). Автор уживає лексему guten не в прямому значенні («добрий», «гарний»), а в переносному, тобто «повний, великий, достатній ковток вина»: «Es war ihr, als habe sie eine tьchtige Mahlzeit gehalten und einen guten Schluck Wein getrunken» [7, с. 3]. Такі конструкції з непрямим значенням трапляються в тексті не часто, але вони наголошують певні ознаки подій у творі, надаючи їм повнішого, осмисленого забарвлення.

Лексеми, що розширюють периферійну зону концепту та мають стосунок до концепту GЬTE: fromm, mitleidig, freiwillig.

У тексті твору лексеми fromm та mitleidig мають значення добрий, співчутливий: «Sie blieb stehen und wurde, da sie von Natur fromm und mitleidig, bei dem Anblick des Elends, der sich ihr darbot, sehr gerьhrt» [7, с. 2]. Е. Т. А. Гофман демонструє за допомогою цих лексем добровільність учинків персонажів, які відбулися внаслідок певних подій, які трапилися раніше.

Отже, автор урізноманітнює мову твору, розширюючи межі концептосфери казки. Складаючи синонімічні й антонімічні ряди концепту GЬTE, Е. Т. А. Гофман досягає вершин вираження психологічних і фізичних рис подій зображуваного в казці.

Під час дослідження ми також встановили, що складові частини концепту GЬTE можна поділити на такі тематичні групи:

1. риси характеру: «Der gutmьtigen Candida tat der arme Balthasar, der ganz verwirrt mit niedergesenktem Blick vor ihr stand, herzlich leid» [8, с. 19];

2. ставлення: «So hat mir irgendeine hцllische Macht alle Hoffnung geraubt, und ich will ein Leben freiwillig opfern, das dem dunklen Verhдngnis anheimgefallen!» [7, с. 24];

3. привітання: «Guten Abend, Vortrefflicher - au revoir - Auf Wiedersehen!» [7, S. 14];

4. дієслова зі схвальним значенням: «Ich hatte meine Ausarbeitungen eingereicht, die, wie ich zu meiner Freude erfuhr, den vollsten Beifall des Ministers erhalten» [7, с. 23];

5. увічлива форма звертання: «Aber, lieber Herr Pfarrer - lieber Herr Pfarrer, ist denn das wirklich Ihr Ernst, daЯ Sie die kleine Ungestalt zu sich nehmen und erziehen und mich von der Not befreien wollen, die ich mit dem Wechselbalg habe?» [8, с. 4];

6. переносне значення: «Es war ihr, als habe sie eine tьchtige Mahlzeit gehalten und einen guten Schluck Wein getrunken» [7, с. 3];

До ядерної зони концепту GЬTE належить тематична група «риси характеру». Вони виражають ставлення героїв один до одного. У творі Є. Т. А. Гофмана дуже часто трапляються такі риси характеру, як доброта, доброзичливість, добродушність та ін.

Серед них найуживаніша лексема gute, gute (r, n, s): «Der gute Ptolomдus erschrak, als er Studenten begegnete, die frцhlich und guter Dinge ьber Land zogen zu ihrer Lust» [7, с. 10]. Автор дає повну картину духовного й фізичного світу персонажів так влучно, що їх образи відразу вимальовуються в підсвідомості читача.

Визначення концептосфери твору спрямовує читача на адекватне тлумачення ідеї твору, його проблематики, дає змогу якнайповніше проаналізувати події, що відбуваються з персонажами твору та через них.



Висновки

Під час дослідження ми виділили ядерну та периферійні зони концепту GЬTE. Периферійну зону становлять такі лексеми: Guten Abend, lieber, guten Schluck Wein, fromm, mitleidig. Ядерна зона складається лише з однієї лексеми -- GЬTE. Також ми розподілили концептуальну частину твору на такі тематичні групи: «ставлення», «привітання», «дієслова зі схвальним значенням», «ввічлива форма звертання», «переносне значення», «риси характеру».

Звертаючися до аналізу концепту GЬTE, ми встановили, як автор виражає своє ставлення до подій і персонажів казки, як своєрідно він змальовує своє ставлення до навколишнього світу.

Серед перспектив подальших досліджень варто назвати дослідження концепту GЬTE на матеріалі паремій і лексико-семантичних полів, що дасть змогу розкрити актуалізацію цього концепту в німецькомовній картині світу.



Джерела та література

1. Бабенко Л. Г. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и практика: [учебник ; практикум] / Л. Г. Бабенко, Ю. В. Казарин. М.: Флинта: Наука, 2003. 496 с.

2. Веселовський А. Н. Історична поетика / А. Н. Веселовський. М.: Высш. шк., 1989. 404 с.

3. Володина Н. В. Концепты, универсалии, стереотипы в сфере литературоведения / Н. В. Володина. М.: Флинта: Наука, 2012. 256 с.

4. Селіванова О. А. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. Полтава: Довкілля, 2006, - 71б с.

5. Степанов Ю. С. Константы: словарь русской культуры / Ю. С. Степанов. М.: Шк. «Яз. рус. культуры», 1997. 824 с.

6. Duden Deutsches Universalwцrterbuch // hrsg. und bearb. vom Wissenschaftlichen Rat und den Mitarbeitern der Dudenredaktion. Mannheim ; Leipzig ; Wien ; Zьrich: Dudenverlag, 1999. 1816 S.

7. Hoffman E. T. A. Klein Zaches, genannt Zinnober, 1819. 53 S.

8. Knaurs groЯes Wцrterbuch der deutschen Sprache // Droemersche Verlagsanstalt Th. Knaur Nachf. Mьnchen: Lexikographisches In-t, 1985. 1120 S.

9. Langenscheidts GroЯwцrterbuch // Langenscheidt KG. Berlin ; Mьnchen, 1997. 1312 S.

10. Wahrig deutsches Wцrterbuch // Verlaugsgruppe Bertelsmann GMBH. Mьnchen: Mosaik Verlag GMBH, 1988. 1452 S.

Размещено на Allbest.ru