Теорія граматизації: категорійно-рівневий простір
Основні поняття теорії граматизації та встановлення визначальних напрямів еволюції лінгвістичних поглядів на граматизацію. Диференційні ознаки категорійно-рівневої граматизації з простеженням закономірностей початкової, напівповної та повної драматизації.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.11.2020 |
Размер файла | 30,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Теорія граматизації: категорійно-рівневий простір
Анатолій Загнітко
Схарактеризовано основні поняття теорії граматизації та встановлено визначальні напрями еволюції лінгвістичних поглядів на граматизацію, витлумачено диференційні ознаки категорійно-рівневої граматизації з простеженням закономірностей початкової (^ часткової), напівповної та повної граматизації. З'ясовано тенденції реалізації граматизації на лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях, водночас наголошено на тому, що в граматизації чітко виявлюваними є функційність (позиційна ^ лінійна ^ синтагмальна), еквівалентність, аналоговість, цілісність того чи того утворення. Основними ступенями граматизації є: 1) часткова втрата семантичної достатності лексеми у відповідній синтагматичній моделі; 2) перетворення лексеми в напівповнозначну; 3) набуття статусу неповнозначності. Первинним виявом граматизації є зміна нормативносистемного контексту й витворення вторинного значущого контексту з посиленняям абстрактного характеру лексичної семантики граматизованої лексеми та формування цілісних словосполучень із нею у відповідних внутрішньореченнєвих позиціях.
Ключові слова: граматизація, синсемантичність лексеми, автосемантичність лексеми, позиційна грама- тизація, лінійна граматизація, синтагмальна граматизація.
Загнитко Анатолий
Теория грамматизации: катериально-уровневое пространство
Охарактеризованы основные понятия теории грамматизации и установлены определяющие направления эволюции лингвистических взглядов на грамматизацию, определены дифференциальные признаки категориально-уровневой грамматизации с исследованием закономерностей начальной (^ частичной), неполной и полной грамматизации. Раскрыты тенденции реализации грамматизации на лексическом, морфологическом, синтаксическом уровнях, в тоже время акцентируется на том, что в грамматизации последовательно обнаруживается функциональность (позиционная ^ линейная ^ синтагматическая), эквивалентность, аналоговость, целостность того или другого образования. Основными ступенями грамматизации являются: 1) частичная потеря семантической достаточности лексемы в соответствующей синтагматической модели; 2) преобразование лексемы в полузначную;
1) приобретение статуса неполнозначности. Первичным обнаружением грамматизации является изменение первичного контекста и образование вторичного значимого контекста с усилением абстрактного характера лексической семантики и формирование целостных словосочетаний в соответствующих позициях внутри предложения.
Ключевые слова: грамматизация, синсемантичность лексемы, автосемантичность лексемы, позиционная грамматизация, линейная грамматизация, синтагматическая грамматизация.
Zahnitko Anatoliy
The Theory of Grammaticalization: Categories and Levels
The main notions of the theory of grammaticalization have been described, the prominent trends in the evolution of linguistic views on the grammaticalization have been pointed out, and distinctive features of grammaticalization on differing language levels have been explained, taking into consideration the initial (^ partial), semi-complete and complete grammaticalization. New tendencies of grammaticalization on the lexical, morphological and syntactical levels have been defined and it was pointed out that the following phenomena in grammaticalization were clearly seen: functioning (positional ^ linear ^ syntagmatic), equivalency, analogy, wholeness of a unit. The main stages of grammaticalization are 1) partial loss of a semantic value of a lexeme in a certain syntagmatic model, 2) transformation of a notional lexeme into a semi- notional one, 3) obtaining a status of a not notional lexeme. The first manifestation of grammaticalization is a change of a primary context and creation of the secondary meaningful context with the intensification of an abstract nature of the lexical semantics and creation of integral word combinations in the relevant positions within sentences.
Key words: grammaticalization, lexeme synsemantics, lexeme autosemantics, positional grammaticalization, linear grammaticalization, syntagmatic grammaticalization.
Постановка наукової проблеми та її значення
У сучасній лінгвістиці теорія граматизації має основою індоєвропейське порівняльно-історичне мовознавство й типологію мов (Ch. Lehmann [23, p. 45-51]), щовмотивованозагальнимнапрацюваннямтеоріїаглютинаціїузв'язкузконцепцієюмовнихстадій (В. фонГумбольдт[2, c. 28-41], Ф. Бопп [14, S. 124-145], Ґ. фонҐабеленц [16, S. 31-45], Б. Дельбрюк[15, S. 181-191], Г. Пауль[8, c. 17, 23-31], А. Шлегель (цит. за: [3, с. 3-5]), Ф. Шлегель (цит. за: [4, с. 7-9]) таін.). Термінграматизація / граматикалізація (франц. grammaticalisation) упершезапропонувавА. Мейє, аналізуючипроцесипостанняграматичнихформідиференціюючи виникнення нових форм за аналогією з уже наявними; 2) перехід самостійного слова на роль граматичного елемента, тобто «набуття граматичного статусу словом, що було до цього автономним» [24, p. 384-400]. На позначення останнього процесу та відповідних його етапів А. Мейє використовує термін граматизація [24, с. 385]. Формування методик дослідження граматизації стало актуальним у межах порівняльно-історичної (генетичної) та функційно-комунікативної лінгвістичних парадигм (див. праці Е. Бенвеніста [13, p. 84-100], Л. Блумфільда [2, c. 101-121], Дж. Грінберга (цит. за: [5, с. 18-23]), О. Єсперсена (цит. за: [4, с. 3-12]), В. М. Жирмунського [6, с. 3-21], Є. Кури- ловича [21, p. 55-71], О. Мельничука (цит. за: [4, с. 18-23]), Е. Сепіра (цит. за: [3, с. 3-13])), особливо в німецькій мовознавчій традиції другої половини ХХ ст. (пор. терміни Grammatikalisierung, gram- matikalisering)та почасти у вітчизняній лінгвістиці. Одним із перших дефінував граматизацію як «розширення сфери вживання морфеми за переходу від лексичного до граматичного або від менш граматичного до більш граматичного статусу, наприклад від словотвірного форманта до словозмінного», Є. Курилович, скваліфікувавши його як протилежний процесу лексикалізації [21, p. 69]. Е. Бенвеніст, досліджуючи формування допоміжних дієслів, розглядає питання мутацій граматичних категорій, що своєю ємністю охоплює й граматизацію [13]. На сьогодні в теорії граматизації та в її прикладному чи прикладних вимірах знаково актуальна низка питань, пов'язаних із простеженням витворення синсемантичного простору лексеми, визначенням силового поля категорій як реаліза- торів інтенції граматизації лексеми, що й мотивує актуальність дослідження. лінійна граматизація лінгвістичний драматизація
Мета студіювання - установити категорійно-рівневий простір граматизації з визначенням особливостей співвідношення синсемантичних та автосемантичних потенціалів лексеми. Поставлена мета потребує необхідність розв'язати низку завдань, з-поміж яких значущими є такі: 1) простеження еволюції лінгвістичних поглядів на граматизацію; 2) установлення типологійних основних одиниць у граматизаційних процесах в одній та різних мовах; 3) розкриття особливостей витворення синсемантичного простору лексеми та набуття нею граматизаційних ознак на різних ярусах мовної системи. Новизна дослідження полягає в теоретичному з'ясуванні закономірностей рівневої граматизації з визначенням її зв'язку із функційним навантаженням окремих морфологічних і синтаксичних категорій. Теоретичне значення аналізу ґрунтовано встановленням диференційних і кваліфікаційних ознак граматизованих конструкцій та визначенням закономірностей внутрішньолексемних видозмін, зумовлених витворенням синсемантичного простору лексеми. Практичне спрямування студіювання мотивоване можливістю використання його напрацювань і результатів у розробленні спеціальних курсів із теорії граматизації та кореспондуванні встановлених ознак граматизації у створення лінгвокомп'ютерних баз даних граматизованих лексем і конструкцій.
Т. Гівон власним афоризмом певною мірою обґрунтував концепцію граматизації: «Сьогоднішня морфологія - це вчорашній синтаксис» [17, p. 413], характеризуючи та диференціюючи поряд із граматизацією синтаксизацію(syntactization) і морфологізацію(morphologization). Етапними в опрацюванні теорії граматизації постали погляди Х. Лемана [23], який визначив поняття граматизації та деграматизації. Із дослідженням Х. Лемана перекликається студіювання Б. Хайне і М. Рей [19], де скваліфіковано універсальні типи мовних змін у процесах граматизації як «еволюції, під час якої мовні одиниці втрачають семантичну складність, прагматичну значущість, синтаксичну свободу...» [12, c. 15].
Особливим є підхід до розгляду граматизації Пола Хоппера та Елізабет Траугот, які простежують взаємозв'язок граматизації й лексикалізації з послідовним визначенням кількох основних принципів граматизації [20]. Джон Байбі та Естен Даль визначили основні формальні й семантичні властивості граматичних показників - «грамів» (англ. gram).
У сучасній лінгвістиці актуальним є питання граматизації з простеженням етапних можливостей у структурі лексеми втрачати власну автосемантичність, що засвідчує її поступовий рух до синсе- мантичності: Колядники ходили від хати до хати із жартами та сміхом (М. Стельмах) ^ Ходила Марія учителем своїм рідним селом уже місяць (Сільські вісті. - 2012. - 14 січ.). У двох випадках уживання дієслівної лексеми ходити наявні істотні відмінності, простежувані в особливостях насамперед синтаксичної сполучуваності. У реченні Ходила Марія учителем своїм рідним селом уже місяць дієслівна лексема ходити зберігає свою локативну семантику - конкретно просторовий вимір із диференціюванням вихідного (від хати) та кінцевого (до хати). Водночас структурний компонент у другому реченні учителему валентно позиційному прогнозуванні дієслова ходити є вторинним, постаючи носієм окремого номінативно-пропозитивного плану (^ була вчителем). У семантичній ємності лексеми ходити легко встановити всю сукупність значень за актуальними в нормативно- системній практиці словниками: 1) `ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (переважно в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); протилежне с т о я т и' [10, т. 11, с. 105]: Ходили школярі до етнографічного музею з великим бажанням (Урядовий кур'єр. - 2009. - 17 верес.). Для цього значення характерні відтінки: а) `мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами': Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик... Вівці ледве ходили, важкі, повні водою, як губка (М. Коцюбинський); Сто два роки бабусі моїй, і вона вже й ходить не може (В. Сосюра); б) `переміщатися на милицях, з палицею, з чиєю- небудь допомогою і т. ін.': Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама з палкою, а то вже було так, що мене водили, мало не носили (Леся Українка); в) спо чому, чим, через що. Користуватися для проходу, переходу тощо (дорогою, стежкою і т. ін.)'; (Відьма:) Через яр ходила Та воду носила (Т. Шевченко); Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Марко Вовчок); г) `пересуватися кроками, певним чином, у якийсь спосіб, мати якусь ходу': Хоч ходить кінь на чотирьох ногах, Та й той не раз спіткнеться (Л. Глібов); Хіба ж воно гарно, як дівка ... ходить, неначе ступа просо товче (І. Нечуй-Левицький); Спритно він пірнає та як довго, затримавши дух, по-краб'ячому ходить просто по дну (О. Гончар); ґ) `вештатися, тинятися без діла': Вже матушка наготувала снідання, порозсилала людей на роботу, ходила, нудилась без роботи, двічі молилась Богу, а панотці все спочивали (І. Нечуй-Левицький); д) `добиратися, йти до якогось місця протягом певного часу, переміщаючись ногами': Тож, певно, оглянемо виноградники ще в с. Улу-Узені, верстов 12-15 звідси. Ходити далеко буде дуже, а що ж зробиш (М. Коцюбинський); е) `гуляти, прогулюватися, проводити час, блукаючи десь': - Ой у полі могила, Там удова ходила, Там ходила-гуляла, Трути-зілля шукала (Т. Шевченко); є) `перен. проводити час, дружити, водитися з ким-небудь': - Оце тобі так! - вирвалося у Левка. - Тут чого не передумаєш, а вона ще й з благородними ходить (М. Стельмах); ж) `марширувати, карбуючи крок': На плацу розставили їх (некрутів) невеличкими купками, приставили до кожної по старшому та й давай учити: як ходити, стояти (Панас Мирний); з) `рухатися в танці, танцювати': Невесело одначе ходила вона в кадрилі: її думки літали коло Бонковського (І. Нечуй-Левицький) - таких відтінків загалом 18 (±1) і в їхній реалізації домінування стрижневого компонента семантики дієслова є відносним, оскільки значущими постають: 1) `перебувати в стані переміщення' (відтінки (а), (в)); 2) `перебувати в стані переміщення за допомогою чогось' (відтінок (б)); 3) `перебувати в стані незайнятості' (відтінки (е), (є)); 4) `перебувати в стані тримання кроку, танцю' (відтінки (ж), (з)). Зміщення в лексичній семантиці дієслова ходити зумовлені розширенняям постлексемної сполучуваності, що відбувається внаслідок заповнення контактно дієслівної позиції лексемами без значення просторового виміру, пор.: ходити в танці (^ водити танець «* танцювати), ходити чітким кроком (^ тримати чіткий кроккрокувати).
Подібне спостережувано і в іншому значенні дієслова ходити: 2) `на що, а також з інфінітивом. Вирушати куди-небудь, до когось з певною метою' [10, т. 11, с. 105]: Вчора ходив Денис до матері послухати розповідь про її страждання в не такі уже й далекі роки війни (В. Дрозд); `по що, за чим. Іти кудись з тим, щоб дістати, привезти, принести і т. ін. кого-, що-небудь [10, т. 11, с. 105]: Добре вранці по гриби ходити, щоб відразу їх знайти (А. Яна); або ж спо що, за чим. Іти кудись з тим, щоб дістати, привезти і т. ін. кого-, що-небудь' [10, т. 11, с. 105]: Щасливому по гриби ходити, а нещасному по лісу бродити (Нар. тв.); (Гострохвостий:) Отут треба постояти, підождати, чи не побачу Оленки. Сюдою дівчата ходять по воду, сюди виходять пісень послухати (І. Нечуй-Левицький); Уляну на смерть забила глина, за котрою вона ходила перед великоднем (М. Коцюбинський) та ін. Із 15 (±1) наявних відтінків другого значення в п'яти можна спостерігати вкраплення граматизації, що охоплюють семантику: а) `постійно бути біля кого-небудь, залицяючись, домагаючись взаємності, або настирливо добиватися чогось від нього': Вона любила хлопців і була б рада, щоб вони ходили за нею чередою (М. Коцюбинський); б) `бути присутнім на якомусь святі, брати участь у гулянці': «А як батько образився, - як не пустить більш по весіллях ходити - де тоді Якова побачиш?» (Марко Вовчок); в) `бувати де-небудь, виконуючи якусь роботу, займаючись чимсь': Я ще не хожу[ходжу] на службу, а сподіваюся, що до 15 може вже буду ходити (Панас Мирний); Він часом три або чотири дні поспіль не ходив на роботу і вертався додому п 'яненький (І. Нечуй-Левицький); «Ей, вже хоч там як, а на той рік і я піду на поле. Вже ж тоді я буду більша. Ярина торік вже ходила» (Леся Українка); г) `вирушати куди-небудь з метою найнятися на роботу, заробити грошей': Усе так само ходила удова на поденщину, та усе менша їй плата була (Марко Вовчок); Він був убогий собі сирота, усе ходив по наймах, у чумаках да в чабанах, дак не доводилось йому косити (Ганна Барвінок); Робила ж [Маруся] як проклята - по домах ходила прати (А. Головко); Не буде ні проклятих глитаїв Огієнків, ні панських прикажчиків, до яких мати ходить в'язати за шостого снопа (О. Гончар); ґ) `зі сл. в і й н а, б і й, а т а к а, п о х і д.
Загалом у сучасній лінгвістиці (англістиці, германістиці, русистиці, україністиці та інших) усталився термін граматизація(англ. grammaticalization,поряд і grammaticization,і grammatization [22, p. 256]), яку слід розуміти як процес. Останній спричинює більш-менш ослаблення лексичного (предметного) значення одного з компонентів словосполучення з послідовним перетворенням із лексично значущого в напівслужбове та службове слово, у якому повністю домінує граматичне значення (пор.: [3, c. 24]). Початковий етап граматизації простежено на перетворенні певних придієслівних (постдієслівних / задієслівних) компонентів у допоміжні (так звані аналітичні синтаксичні морфеми: йти наперекір ^ йти наперекір долі - нім. dem Schicksal widerstehen1(рос. противиться судьбе); Kannst dem Schicksal widerstehen, / Aber manchmal gibt es Schlдge; / Will 's nicht aus dem Wege gehen, / Ei, so geh ' du aus dem Wege! (Johann Wolfgang von Coethe), пор. такожбездієслівнийвислівнаперекір долі - нім. dem Schicksal zum Trotz;пор. такожнім.: ein solches Verhalten liefe seinen eigenen Interessen zuwider`Такеставленняйшлобнаперекір (усупереч) йоговласнимзацікавленням'; Das lдuft den Vorschriften zuwider`Цейдевсуперечприписам'; перебувати зовні (Зовні вона червоною глиною помазала деревини, а на стиках - синькою, і її убога оселя своїм вікном-шибкою веселіше глянулана світ (ОлегЧорногуз)) ^ перебувати зовні будинку (Білий кінь бігав зовні стайні, намагаючись перестрибнути через огорожу (ВолодимирДрозд)) - нім. (замежамибудинку) - drauЯen sein(зовні, навулиці) ^ бути зовні будинку: auЯerhalb eines Raumes, Gebдudes,пор. такожрізнівипадкиперехідностіміжслужбовимитаповнозначнимисловами, зумовленірізнимиступенямиграматиза- ції, назразок: у селі - навколо села - посеред села; серед весни - протягом весни - всередині весни; пор. такожнім. im Dorf - um das Dorf herum - mitten im Dorf; mitten im Frьhling / im Frьhling(укр. весною) - im Laufe des Frьhlings / wдhrend des Frьhlings - mitten im Frьhling.
Уграматизаціїчіткопростежуванимиєфункційність (позиційна ^ лінійна ^ синтагмальна), еквівалентність, аналоговість, цілісністьтогочитогоутворення. Основнимиступенямидраматизації, наприклад, вукраїнськійтанімецькіймовахвиступають: 1) частковавтратасемантичноїдостатностілексемиувідповіднійсинтагматичніймоделі, пор.: називатися старшим, керувати аспірантами - нім. Doktoranden betreuen, командувати полком -нім. ein Bataillon/Regiment befehligenіпод.;
2) перетворення лексеми в напівповнозначну: робити модель - нім. (залежно від того, що саме за модель: модель судна - bauen,ляльку Барбі - basteln, anfertigen- виготовляти і т. ін.), робити обшук - нім. Akk. durchsuchen, робити спробу - нім. einen Versuch machen / unternehmen = versuchen, etw. zu machenта ін.; 3) набуття статусу неповнозначності: мати надію - нім. auf Akk. hoffen, мати мрію - нім. von Dat. trдumen, мати відчуття - нім. ein Gefьhl habenтощо. До цього можна також додати одне зі значень дієслівної лексеми ходити - сьоме [10, т. 11, с. 105]. За твердженням В. Жирмунського, «зазвичай граматизації підлягають слова, яким властиве більш широке (загальне) значення»: це дієслова «широкої семантики» на зразок `мати' (`володіти') й `починати' (`ставати'), і далі «дієслова спокою та руху», модальні дієслова, особові займенники, вказівні та неозначені займенники, «прислівники місця та інші обставинні слова» [3, с. 25]. Граматизація постає не одномоментною, для її реалізації потрібні відповідні ступені семантичних зрушень у слові.
Лексикалізація не є зворотним процесом щодо граматизації, тому що внаслідок її дії наявне «об'єднання групи слів з розвитком нового значення цілого (граматичного або лексичного), відмінного від значення суми його частин»: лексикалізація словосполучення - це «перетворення групи слів у більш-менш стійку фразеологічну єдність, що становить у смисловому плані фразеологічний еквівалент із займенником слова» [3, c. 25].
Питання граматизації в українській та німецькій мовах належить не до суто синхронної площини, у розрізі якої складно встановити не тільки основні закономірності видозміни тих чи тих конструкцій, а й простежити набуття ними відповідної регулярності. Дослідження граматизації має опертям «процесуальний підхід» (В. Жирмунський), тому що тільки в цьому разі легко встановити етапність граматизації, особливо в тому разі, якщо на конкретних фактах виявляти поступовість редукування автосемантичності (пор. аналіз дієслівної лексеми ходити). Початковим виявом граматизації в цьому разі є нерегулярність синтагмальної позиції в синтаксисі на зразок робити обшук, робити стрибок - нім. einen Sprung machen, робити вправи - нім. Ьbungen machen, робити подвиг - нім. eine Heldentat begehen/vollbringen(офіційно-ділове, високе - рос. свершить) / eine Heldentat machen(більш розм.); (пор. робити стіл - einen Tisch bauen (Einen Tisch selber bauen (www.bau- anleitungen.com/bauanleitung-tisch-einen-tisch-selber-bauen) / anfertigen(виготовляти) - Tisch nach MaЯ anfertigen / herstellen(виробляти) (Ich wollte mir schon seit einiger Zeit einen kaufen, aber da ich ja jetzt das Bastelfieber habe, kцnnte ich doch selber einen Tisch herstellen (www.woodworker.de)/ einen Puppentisch basteln(змайструвати)) (пор.: [10, т. 8, c. 583; 9, т. 3, c. 25-26]). Для лексеми на кшталт робити істотним є синтагмальний плеоназм робити роботу, позначаючи спільно з останньою (1) `займатися якою-небудь справою, діяльністю"; пор. також нім. seine Arbeit machen.До лексеми робити прилягають лексеми працювати [10, т. 8, c. 521-522; 9, т. 3, с. 402] і трудитися, пор. нім. machen, tun, arbeiten.Значення (1) вбільшостійогосинтагмальнихвиявівзасвідчуєодинізпершихетапівграматизації - відноснунерозкладністьтаможливістьфункційноїзаміниоднимсловом: робив ревізію ^ ревізував; робив уступку ^ уступав; робила перев 'язку ^ перев 'язувала; відхід робили ^ відходили. У цьому разі нормативно не можлива заміна дієслова робити будь-яким із його синонімів (працювати, трудитися), що засвідчує регулярну обмежувальну сполучуваність аналізованої дієслівної лексеми. Водночас подібна ознака засвідчує більшу давність конструкцій із дієсловом робити та його усталену сполучуваність із поступовим розмиванням власної семантичної достатності (перший (семантичний) ступінь граматизації з чітко простежуваною регулярністю на синтаксичному рівні).
У низці фіксованих сполук української мови функційна заміна синонімами, де стрижневе слово продукує синонім - похідне дієслово, неприпустима, що мотивоване відносною втратою лексичного значення дієслівним елементом робити та перенесенням основного значення на другий компонент усталеної сполуки, пор.: робити візит (візити) ^ *візитувати; робить коліно ^ *колінувати; робили своє діло ^ *ділувати; робила сцену ^ *сценувала.
Синонімічне дієслово працювати в українській та німецькій мовах має регулярний вияв сполучуваності з іменниками - найменуваннями професій, що в цій моделі набуває синсемантичного статусу (семантичний + лексичний рівні граматизації): працювати лікарем (пор. нім. Wenn Sie in Deutschland als Arzt/Дrztin tдtig sein wollen, Wenn Sie nur fьr einen begrenzten Zeitraum in Deutschland als Arzt/Дrztin arbeiten wollen, kцnnen Sie eine befristete Berufserlaubnis beantragen), працювати викладачем, працювати стельмахом (= лікарювати, викладати, стельмахувати). Менш поширені в такій моделі дієслова робити й трудитися, що значною мірою мотивовано їхньою стилістичною специфікацією.
Висновки та перспективи подальшого опрацювання проблеми категорійно-рівневої граматизації мотивовані значущістю процесів граматизації в сучасних мовах, витворенням новітніх синсемантичних просторів автосемантичних лексем. Знаковими в цьому вимірі є дієслівні лексеми горизонтального та вертикального переміщення, із-поміж яких першим властивий більший потенціал граматизації в українській і німецькій мовах. Особливості та закономірності граматизації простежувані в її основних ступенях (частковий / напівповний / повний) та на відповідних рівнях (семантичному, лексико-семантичному, синтаксичному, морфологічному). Граматизація належить до процесуальних явищ, аналіз яких слід здійснювати на тривалому історичному зрізі, а її результати легко встановлювати на матеріалі різносистемних мов. Одним із перспективних прикладних напрямів студіювання проблем граматизації є створення цілісної лінгвокомп'ютерної бази даних із чітким тегуванням її полів, що відбиватимуть характерологійні виміри контекстного діагностування синсемантичного простору дієслівних лексем вторинного абстрагування.
Джерела та література
1. Блумфилд Л. Язык / Л. Блумфилд. - М. : Прогресс, 1968. - 608 с.
2. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / В. фон Гумбольдт. - М. : Прогресс, 1984. - 400 с.
3. Загнітко А. П. Семантико-граматичне енергетичне ядро дієслівності / А. П. Загнітко // Мовознавство : наук.-теорет. журн. - 2014. - № 5. - С. 3-13.
4. Загнітко А. П. Сучасні закономірності граматизації: структурно-ступеневі та функційно-ярусні реалізації / А. П. Загнітко // Мовознавство : наук.-теорет. журн. - 2014. - № 6. - С. 3-12.
5. Загнітко А. Теорія речення: рівнево-категорійний вимір / А. П. Загнітко // Зб. наук. пр. Донец. нац. ун-ту / наук. ред. А. П. Загнітко. - Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. - С. 21-28.
6. Жирмунский В. М. О границах слова / В. М. Жирмунский // Вопросы языкознания : науч.-теорет. журн. - 1961. - № 3. - С. 3-21.
7. Майсак Т. А. Типология грамматикализации конструкций с глаголами движения и глаголами позиции / Т. А. Майсак. - М. : Яз. славян. культур, 2005. - 480 с.
8. Пауль Г. Принципы истории языка / Г. Пауль. - М. : Изд-во иностр. лит., 1960. - 501 с.
9. Словарь української мови : в 4 т. / упорядк. з додатком власного матеріалу Борис Грінченко. - К. : Наук. думка, 1996-1997.
10. Словник української мови : в 11 т. - К. : Наук. думка, 1976-1980. - 723 с.
11. Юрченко В. С. Простое предложение в современном русском языке: двусоставное именное, односоставное глагольное, односоставное именное / В. С. Юрченко. - Изд. 2-е, стереотип. - М. : КомКНига, 2005. - 280 с.
12. Юрченко В. С. Философия языка и философия языкознания : лингвофилософские очерки / В. С. Юрченко ; отв. ред. Э. П. Калькалова ; вступ. ст. Э. П. Калькаловой и О. Б. Сиротининой. - Изд. 2-е, стереотип. - М. : КомКНига, 2005. - 368 с.
13. Benveniste Й. Mutations of linguisticcategories / Й. Benveniste // Directions for historicallingustics. - Austin ; London : University of Texas Press, 1968. - P. 83-94.
14. Bopp F. Vergleichende Grammatik des Sanskrit, Zend, Griechischen, Lateinischen, Litthauischen, Gothischen und Deutschen / F. Bopp. - Berlin, 1833. - T. 1-3. - 732 S.
15. Delbrьck B. Einleitung in das Studium der indogermanischen Sprachen / B. Delbrьck. - 6. Aufl. Breitkopf und Haertel, Leipzig 1919. - 416 S. (Reprint im Georg Olms Verlag, Hildesheim 1976).
16. Gabelentz G. fon. Die sprachwissenschaft; ihre aufgaben, methoden und bisherigen ergebnisse / G. Fon Ga- belentz. - Leipzig : C. H. Tauchnitz, 1901. - 492 S.
17. Givon T. Historical syntax and synchronic morphology: an archaeologist's feld trip / T. Givon // Chicago Linguistic Society : Papers from the 7th regional meeting (April 16-18, 1971). - Chicago, 1971. - P. 409-428.
18. Givon T. On understanding grammar / T. Givon. - New York : Academic Press, 1979. - 379 p.
19. Heine B. Grammaticalization and reanalysis in African languages / B. Heine, M. Reh. - Hamburg : Helmut Buske, 1984.
20. Hopper P. J. Grammaticalization / P. J. Hopper, E. C. Traugon. - Cambridge : Cambridge University Press, 1993.
21. Kurylowicz J. The evolution of grammatical categories / J. Kurylowicz // Diogenes. - 1965. - 51. - P. 55-71.
22. Lass R. Historical linguistics and languagechange / R. Lass. - Cambridge : Cambridge University Press, 1997. - 354 p.
23. Lehmann Ch. Thoughts on grammaticalization : a programmatic sketch / C. Lehmann. - Cologne : Universitдt zu Kцln, Institut fьr Sprachwissenschaft, 1982. - 307 S.
24. Meillet A. L'evolution des forms grammaticales / A. Meillet // Scientia. - 1912. - 12 (26). - P. 384-400.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Усебічне розкриття поглядів європейських мовознавців XIX–XX ст. на питання теорії мовного субстрату, внесок лінгвістів у розробку субстратної моделі генезису й еволюції мов. Основні етапи розвитку загальної теорії субстрату в європейському мовознавстві.
автореферат [76,7 K], добавлен 11.04.2009Функції фонеми. Теорія фонеми та фонологічні школи. Звуки мови як соціальне явище. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Позиції фонем, варіанти та варіації. Система фонем сучасної української літературної мови. Різниця між звуками і фонемами.
курсовая работа [196,3 K], добавлен 18.12.2007Проблема реальності фонеми. Функціональний аспект звуків мовлення. Поняття фонеми. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Універсальна система диференціальних ознак. Фонологічні опозиції в системі фонем. Фонематична підсистема мови.
реферат [20,6 K], добавлен 17.01.2007Сутність та ознаки речення як мовної одиниці, загальна характеристика його головних і другорядних членів. Диференційні та семантичні ознаки означень, їх класифікація за способом підрядного зв'язку і морфологічне вираження. Прикладка як різновид означення.
курсовая работа [40,5 K], добавлен 26.01.2014Поняття теоретичної і практичної лексикографії та напрямки її розвитку. Принципи класифікації словників, що вміщують інформацію про речі, явища, поняття та слова. Різниця між енциклопедичними та лінгвістичними (одномовними й багатомовними) словниками.
реферат [27,9 K], добавлен 28.03.2014Основні поняття лінгвістики тексту, його категорії, ознаки та проблема визначення. Функціонально-семантичні та структурно-типологічні особливості загадок, їх класифікація. Поняття типу тексту. Особливості метафоричного переносу в німецьких загадках.
дипломная работа [129,6 K], добавлен 01.02.2012Визначення поняття науково-технічного тексту. Характеристика лінгвістичних особливостей НТТ. Аналіз граматичних та синтаксичних особливостей перекладу з німецької на українську мову. Виявлення особливостей поняття науково-технічного тексту та дискурсу.
статья [23,2 K], добавлен 06.09.2017Суть, призначення, функції та класифікація анотацій. Розвиток теорії анотування в XVIII-XIX ст. Сучасний етап розвитку теорії анотування. Складання анотацій різних типів для бібліографічних покажчиків. Складання видавничих та книготорговельних анотацій.
курсовая работа [47,2 K], добавлен 20.01.2011Визначення та класифікація гумору як важливої частини спілкування між людьми. Дослідження теорій у цій сфері. Телесеріал "Теорії Великого вибуху" як культурно-лінгвістичний феномен, особливості гумору в цьому творі. Дослідження теорії релевантності.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 27.05.2015Поняття про методи наукового дослідження. Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу: індукція, дедукція, гипотеза, аналіз та синтез. Описовий метод як основний мовознавчий метод, його етапи. Порівняльно-історичний метод, його основні процедури.
реферат [19,2 K], добавлен 15.08.2008