Типологія фразеологічної контамінації в німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Типологія фразеологічної контамінації в німецькій мові

Світлана Г анжело

Стаття присвячена дослідженню одного з прийомів оказіонального перетворення фразеологічних одиниць (ФО) - фразеологічної контамінації. Відповідно до сучасних тенденцій у фразеологічній науці фразеологічну контамінацію розуміємо як поєднання двох або більше частин ФО, внаслідок якого може з'явитися нова. Враховуючи структурно-семантичні особливості ФО та характер процесів фразеологічних перетворень, у статті виділено та розглянуто чотири типи їх контамінації: 1) контамінація-схрещення, 2) контамінація-поширення, 3) контамінація-накладення, 4) контамінація-приєднання. Розгляд прийому контамінації ФО дає змогу виявити, з одного боку, прагматичні можливості оказіональних фразеологізмів як експресивних знаків, а з іншого - лінгвокреативні здатності носіїв мови як її користувачів, що прагнуть максимально точно та образно висловлювати думки й достатньо повно проявляти оціночність та експресію щодо явищ навколишнього світу.

Ключові слова: фразеологічна контамінація, оказіональний фразеологізм, контамінація-схрещення, конта- мінація-поширення, контамінація-накладення, контамінація-приєднання, фразеологічний контамінат.

Ганжело Светлана. Типология фразеологической контаминации в немецком языке. Статья посвящена исследованию одного из приемов окказионального преобразования фразеологических единиц (ФЕ) - фразеологической контаминации. Актуальность исследования определяется необходимостью системного изучения трансформационных процессов во фразеологии, что обуславливает динамическое состояние и развитие фразеологической системы и языка в целом. В соответствии с современными тенденциями под фразеологической контаминацией понимаем объединение двух или больше частей ФЕ, вследствие которого может появиться новая ФЕ. Учитывая структурно-семантические особенности ФЕ и характер процессов фразеологических трансформаций, в статье выделено и рассмотрено четыре типа контаминации: 1) контаминация-скрещивание, 2) контаминация-расширение, 3) контаминация-наложение, 4) контаминация-присоединение. Рассмотрение особенностей контаминации ФЕ позволяет выявить, с одной стороны, прагматические возможности окказиональных фразеологизмов как экспрессивных знаков, а с другой - лингвокреативные способности носителей языка как ее пользователей, которые хотят максимально точно высказывать мысли и достаточно полно проявлять оценочность и экспрессию.

Ключевые слова: фразеологическая контаминация, окказиональный фразеологизм, контаминация-скрещивание, контаминация-расширение, контаминация-наложение, контаминация-присоединение, фразеологический контаминант.

Ganzhelo Svitlana. The Typology of Phraseological Contamination in the German Language. In the focus of the article is the research of phraseological contamination, one of occasional transformations of phraseological units (PUs). The article grounds the urgency of systematic investigation of transformation processes in phraseology which determine the dynamic character and development of the phraseological system and language in the whole. According to modern tendencies phraseological contamination is considered as joining of two or more parts of PUs which may result in the creation of a new PU. Taking into account structural-semantic features of PUs and the mode of phraseological transformation processes the author singles out and examines four types of their contamination:

1) contamination-intersection, 2) contamination-extension, 3) contamination-overlapping, 4) contamination-addition. The undertaken research of the method of contamination of PUs makes it possible to disclose, on the one hand, the pragmatic capacities of occasional phraseologisms as vivid expressive means, and, on the other hand, linguocreative abilities of native speakers as the language users striving to explicate their thoughts as accurately and imaginatively as possible and demonstrate evaluation and expression.

Key words: phraseological contamination, occasional phraseological unit, contamination-intersection, contamination- extension, contamination-overlapping, contamination-addition, phraseological contaminant

Постановка наукової проблеми та її значення

Аналізуючи напрям наукових досліджень у сфері фразеології, слід зазначити, що еволюційні процеси у фразеологічному фонді тривалий час перебували поза полем зору вчених, і лише нечисленні дослідження 60-70-х рр. минулого століття, присвячені аналізу способів виникнення та розвитку фразеологічних одиниць (І.В. Абрамєц, І.І. Чернишева, В.І. Гаврись, А.В. Кунін, І.А. Голікова, В.М. Мокієнко, Ф.Г. Гусейнов), стали першим внеском у розроблення теоретичних основ нового розділу фразеології.

Усвідомлення лінгвістами надзвичайної важливості цієї проблематики сприяло появі у 1980-х рр. нових робіт, які розглядали причини та лінгвістичну техніку утворення фразеологізмів (В.І. Гаврись, М.Ф. Палєвська, А.Г. Назарян, В.І. Коваль, О.І. Денисова, В.П. Жуков, С.І. Петрова, В.М. Мокієнко, Л.П. Корабліна, Г.Г. Соколова).

Проте відсутність у зазначених розвідках єдиного термінологічного апарату, суттєві відмінності в концепціях фразеологів та інші факти засвідчують, щой сьогодні «встановлення об'єктивних закономірностей формування та розвитку» фразеологічних одиниць (ФО) одне з найважливіших завдань фразеологічної науки. Серед аспектів цієї загальної та багатогранної проблематики до найменш досліджених належить фразеологічна контамінація, тобто можливість створення нових фразеологізмів на основі двох та/або більше базових.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Перші узагальнення про передумови контамінаційної взаємодії мовних одиниць з'явилися в лінгвістичній літературі наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. [5, с. 8]. У сфері фразеології контамінаційне злиття ФО розглядається як закономірний факт мовленнєвого розвитку, як нормативний прийом у галузі мови або характеризується як поширений вид помилок в усній та писемній комунікаціях [11, с. 164].

Пізніше вчені дотримувалися думки, що контамінація - постійний та продуктивний процес багатьох мов світу [10, с. 190]. Проте спеціальних досліджень на лексичному або фразеологічному матеріалі, які б підтвердили або заперечили цей гіпотетичний висновок, мало.

Актуальність наукового дослідження визначається потребою системного вивчення трансформаційних процесів у фразеології, що зумовлюють динамічний стан та розвиток фразеологічної системи та мови загалом. Опис особливостей (умов, механізмів, результатів) одного з типів оказіонального перетворення ФО дає змогу виявити, з одного боку, прагматичні можливості оказіональних фразеологізмів як експресивних знаків, які є яскравим виразним засобом, а з іншого - креативні здатності носіїв мови як і ії користувачів, що прагнуть максимально точно висловлювати думки й достатньо повно проявляти оціночність та експресію щодо явищ навколишнього світу.

Об'єкт дослідження - фразеологічні одиниці, які долучаються до процесу контамінації, та контамінанти - оказіональні деривати, які виникають унаслідок контамінації ФО.

Мета та завдання статті. Мета статті - дослідити процеси фразеологічної контамінації; виявити властивості узуальних ФО, які зумовлюють та активізують контамінацій ний процес; описати особливості семантичної, граматичної структури, образність та функціонування оказіональних ФО.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження

Оказіональні фразеологізми розуміємо як одиниці, які функціонують у мовленні, не зафіксовані в нормативних словниках, утворюються окремими носіями мови з певною комунікативною метою способом транс - формації фразеологічних одиниць, суттєво відрізняються від фразеологічного інваріанта в семантиці та/або структурі. Однією з основних ознак оказіональності є авторська належність, тобто саме автор тексту (мовлення) здійснює перетворення змісту та форми ФО, саме він організує контекст, у якому реалізується оказіональний фразеологізм. Будь -яка фразеологічна трансформація відбувається з метою створити певний ефект. Деформації семантики і структури ФО націлені на те, щоб «...ожи - вити, посилити їхню виразність» [7, с. 18]. Змінюючи структуру ФО, автор намагається подолати абстрактність, зруйнувати стереотип сприйняття ФО, поновити мікрообраз і подати ФО в новому стилістичному світлі.

Варто зауважити, що прийоми структурно-семантичного перетворення включають розширення компонентного складу, заміну компонентів, утворення оказіональної одиниці за моделлю, фразеологічний еліпсис, контамінацію, модифікацію синтаксичної моделі, рольову інверсію; прийоми семан - тичного перетворення - подвійну актуалізацію, буквалізацію, переосмислення ФО.

Отже, у статті докладніше зупинимося на аналізі фразеологічної контамінації як одного з найпоширеніших типів структурно-семантичних трансформацій ФО.

Як оказіональне утворення, контамінація характерна загалом для художньої мови й публіцистики. Контаміновані новотвори слугує засобом вираження експресивної оцінки, відображають особливості мовленнєвої ситуації, використовуються як характерологічний засіб. Новотвори, побудовані за допо - могою контамінації, наділені ознаками незвичності, новизни, але «живуть» вони лише в тексті [12, с. 79].

Учені по-різному трактують явище фразеологічної контамінації. Л. М. Болдирева вважає, що «прийом контамінації ґрунтується на своєрідному поєднанні кількох фразеологічних одиниць у мікроконтексті» [5, с. 21]. Фразеологічну контамінацію також трактують як стилістичний прийом, що зумовлює синтаксичне та семантичне взаємозчеплення двох чи більше фразеологічних одиниць унаслідок утрати щонайменше одного компонента у фразеологізмі [9, с. 26]. Одні дослідники називають цей процес способом «накладання», злиття ФО з одним спільним компонентом, схре - щенням, зміщенням двох семантичних понять на основі їх семантико-звукової близькості [10, с. 191]. Інші називають фразеологічну контамінацію «засобом взаємодії декількох ФО з будь -якими особливостями в плані їх вираження і в плані їх змісту», ставлячи цим самим під сумнів «висновки деяких авторів про обмежені можливості контамінації, тобто про те, що контамінують лише семантично близькі ФО чи лише фразеологізми з однаковою синтаксичною структурою» [4, с. 75].

Відповідно до сучасних тенденцій, у фразеологічній науці фразеологічну контамінацію розуміємо як поєднання двох або більше частин ФО, унаслідок якого може з'явитися нова ФО, тобто дериваційною базою для нового фразеологізму можуть бути дві або й навіть більше ФО. Поєдну - ватися можуть стійкі сполучення слів різної семантичної злитості: власне фразеологізми, прислів'я, приказки, крилаті вислови різного походження. При об'єднанні один із компонентів звороту стає спільним. Він може бути іменником, дієсловом, прикметником. Водночас ж розміщення компонентів через контамінацію може змінюватися. Подібне поєднання відбувається на основі значеннєвої, граматичної та функціональної спільності або без будь-якої спільності, що спричиняє утворення індивідуально-авторського сполучення слів.

Характер використання прийому фразеологічної контамінації в художній мові полягає в тому, що, не ламаючи докорінно узуальні фразеологізми, тобто не порушуючи допустимі норми їх перетворень, творці контамінованих ФО все ж створюють здебільшого випадків яскраві вирази [4, с. 72].

Унаслідок контамінаційного процесу виникають оказіональні одиниці, або фразеологічні конта- мінанти, які характеризуються новим смислом, новою образністю, новою внутрішньою формою, експресивністю та оціночною маркованістю. Граматична та семантична структура контамінанта формується як сукупність структурно-семантичних і граматичних значень базових мовних ФО. Варто зазначити, що ці фразеологічні одиниці отримують статус оказіональних, тому що зміни, які відбуваються в базових мовних одиницях у процесі контамінації, охоплюють їх семантичний, образний та структурно- граматичний план.

Ураховуючи структурно-семантичні особливості ФО та характер процесів фразеологічних пе - ретворень, виділяємо чотири типи їх контамінації: 1) контамінація-схрещення, 2) контамінація-по- ширення, 3) контамінація-накладення, 4) контамінація-приєднання [6, с. 103].

1. Контамінація-схрещення. До контамінаційного процесу вступають дві ФО, що мають схо - жість у значеннях і граматичних структурах. Здійснюється об'єднання (граматичне та смислове) узуальних одиниць й обов'язкова редукція одного з компонентів у складі кожної одиниці. Отже, у контамінацію-схрещення вступають ФО, створені за однією граматичною моделлю. Подібна грама - тична однотипність активізує трансформаційний процес, тому що відбувається взаємозаміна компо - нентів: граматично залежний компонент із першого фразеологізму замінюється граматично залеж - ним компонентом зі складу другої базової ФО. Отриманий контамінант за своїм граматичним скла - дом збігіється з похідними мовними фразеологізмами. Цей процес схематично можна представити формулою AB + CD = AD, AC, де A, B, C, D - компоненти фразеологічних одиниць. За розглянутою схемою здійснюється створення оказіонального фразеологізму heiЯer Dank («гаряча подяка») в результаті контамінації мовних ФО wдrmster Dank та heiЯer Wunsch. Елемент heiЯer зберігає в контамінаційній ФО вихідні морфологічні показники роду, числа та відміни й у синтаксичному відношенні виконує попередню функцію визначення іменника.

2. Контамінація-поширення. Контамінують дві ФО: один базовий фразеологізм поширюється компонентами іншого базового фразеологізму, або один із компонентів похідної ФО поширюється цілим фразеологізмом. Залежно від того, який із компонентів одного з базових фразеологізмів входить до складу оказіональної ФО, виділяємо дві схеми утворення контамінанта:

1) AB + CD = ABD, де D - граматично залежний компонент одного з базових фразеологізмів - поширює базовий фразеологізм. За наданою схемою на основі узуальних одиниць Hand anlegen [2, с. 313] та sein Kцpfchen anstrengen [3, с. 147] утворений контамінант Hand und Kцpfchen anlegen («працювати і фізично, і розумово»). У розглянутому прикладі ФО Hand anlegen поширюється субстантивним компонентом Kцpfchen, що є складовою частиною другого базового фразеологізму sein Kцpfchen anstrengen. Наведемо ще один приклад: фразеологізм aus der Haut fahren [2, с. 317] отримав варіантну форму aus Haut und Knochen fahren завдяки контамінаційному поєднанню з фразеологізмом nur/ noch/ Haut und Knochen sein [2, с. 390]. Сполучення в цій контамінованій одиниці компонентів ФО (Haut, Knochen), які співвідносяться генетично, оскільки перебувають між собою в тематичній спо - рідненості, не лише спричиняє посилення значення «бути роздратованим, утратити самовладання», а й інтенсифікує відповідно емотивність похідної ФО.

2) AB + CD = ACD, коли слово-компонент одного фразеологізму поширюється цілим фразеоло - гізмом. Контамінант Mund, Nase und Ohren aufmachen («дуже уважно слухати») утворений за допомогою двох ФО Mund und Nase aufsperren [3, с. 241] та die Ohren aufmachen [3, с. 250]. При цьому посилюється експресивний потенціал висловлювання, що є основною функцією оказіональних фразеологізмів.

3. Контамінація-накладення. Контамінують дві ФО, які мають у своєму складі однаковий компонент. Схематично цей вид контамінації можна подати декількома формулами:

1) AB + AC = ABC, де A - граматично базовий дієслівний компонент. За цією моделлю на основі двох узуальних одиниць j-n in Angst versetzen [1, с. 78] та j-n in Schrecken versetzen [1, с. 583], які мають однаковий дієслівний компонент versetzen, утворено контамінант j-n in Angst und Schrecken versetzen («налякати когось до нестями»).

2) AB + BC = ABC, де B - граматично базовий субстантивний компонент. Контамінант sich um etwas glatt wie ein Aal herumschlдngeln («майстерно вивертатися») утворений на основі узуальних одиниць glatt wie ein Aal [4, с. 55] та sich wie ein Aal winden [2, с. 56], у яких однаковий компонент der Aal є граматично опорним.

3) AС + BC = ABC, де C - однаковий субстантивний компонент, що виступає і в ролі граматично залежного, і в ролі граматично опорного. Авторський фразеологізм Цl auf die Wogen der Erregung gieЯen («доливати олії до вогню») утворено внаслідок накладення ФО Цl auf die Wogen gieЯen [1, с. 601] та die Wogen der Erregung [1, с. 600], які мають однаковий субстантивний компонент die Wogen, який у першому фразеологізмі граматично залежний, а в другому - граматично опорний.

4. Контамінація-приєднання. У межах цього типу контамінації об'єднуються дві ФО, до складу контамінанта входять усі структурні елементи похідних фразеологізмів (формула AB + CD = ABCD). До контамінаційного процесу за цією моделлю вступають найчастіше дієслівні, субстантивні та адвербіальні ФО. Це можна пояснити граматичними особливостями фразеологізмів цих лексико - граматичних розрядів: ФО, що означають дію, отримують додаткову характеристику образу, спо - собу, місця, об'єкту дії тощо. Оказіональний фразеологізм має структурну схему, що відрізняється від структурних схем базових одиниць, тому що до його складу долучаються всі компоненти по - хідних одиниць. У цьому випадку одна похідна ФО граматично підпорядковується іншій базовій одиниці. Наприклад, через приєднання до узуального фразеологізму bis ьber beide Ohren [3, с. 251] похідного фразеологізму in Schulden stecken [3, с. 256] створений оказіональний фразеологізм bis ьber beide Ohren in Schulden stecken («застрягти по вуха в боргах»).

контамінація фразеологізм лінгвокреативний мова

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Отже, вивчення фразеологічної контамінації зумовило створення структурної типології контамінованих утворень. Опис особливостей контамінаційного процесу ФО дав змогу не тільки експресивні можливості контамінаційних фра - зеологізмів, а й лінгвокреативні здібності носіїв мови, які прагнуть максимально точного, ємного, образного вираження думок, прояву експресії та оціночності щодо явищ навколишнього світу.

Отож, фразеологічну контамінацію можна віднести до прийомів трансформації фразеологізмів, які підвищують інтенсивність емотивності оказіональних одиниць. Контамінація ФО не лише спричиняє посилення емоційності художнього та публіцистичного мовлення, а й суттєво впливає на збагачення фразеологічного фонду новими ФО з підвищенням емотивної виразності.

Отже, на часі подальше системне, комплексне вивчення явища фразеологічної контамінації, а також типів контамінації з урахуванням структурно-семантичних особливостей фразеологічних одиниць.

Джерела та література

1. Бинович Л.Э. Немецко-русский фразеологический словарь / Л.Э. Бинович, Н. Н. Гришин ; под ред. д-ра Маличе-Клаппенбах, К. Агрикола. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Рус. яз., 1975. - 665 с.

2. Гаврись В.І. Німецько-український фразеологічний словник : у 2-х т. Т. 1 / В. . Гаврись, О.П. Про- роченко - К. : Рад. шк., 1981. - 416 с.

3. Гаврись В.І. Німецько-український фразеологічний словник. У 2-х т. Т. 2 / В. І. Гаврись, О.П. Проро- ченко - К. : Рад. шк., 1981. - 282 с.

4. Гавриш М.М. Контаминация фразеологических единиц немецкого языка : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 «Германские языки» / М. М. Гавриш. - К. : Рад. шк., 1988. - 203 с.

5. Гусейнова Т.С. Трансформация фразеологических единиц как способ реализации газетной экспрессии : дис. ... канд. филол. наук / Т. С. Гусейнова. - М. : Просвещение, 1997. - 188 с.

6. Давиденко Л.Б. Синтаксичні функції і структурно-семантичні модифікації фразеологічних одиниць : автореф. дис. ... канд. філол. наук / Л. Б. Давиденко. - К. : Київ. нац. лінгв. ун-т, 1992. - 23 с.

7. Джаграева М.Л. Коммуникативно-прагматические особенности фразеологической деривации : автореф. дис. ... канд. филол. наук / М.Л. Джаграева. - Ставрополь : Ставропол. госс. ун-т, 2005. - 21 с.

8. Зимин В. И. Семантические и формально-структурные варианты фразеологических единиц / В.И. Зимин // Исследования по русскому языкознанию. - М. : Просвещение, 1970. - С. 76-103.

9. Мокиенко В.М. Многозначность слова и этимология фразеологизма // Проблемы фразеологии : межвуз. сб. науч. тр. / В.М. Мокиенко. - Тула : [б. и.], 1980. - С. 25-27.

10. Тараба І.О. Лексико-семантичні трансформації складу німецьких та українських фразеологізмів у газетно-інформаційних текстах / І.О. Тараба // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. - Житомир : Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка, 2007. - № 34. - С. 189-192.

11. Burger H. Phraseologie. Eine Einfьhrung am Beispiel des Deutschen. 2. Ьberarbeitete Auflage / H. Burger - Berlin : Erich Schmidt Verlag, 2003. - 214 S.

12. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. - 2. durchges. und erg. Aufl. / W. Fleischer - Tьbingen : Niemeyer Verlag, 1997. - 342 S.

Размещено на Allbest.ru