Системно-функціональний підхід до дослідження англійського мультимодального дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Системно-функціональний підхід до дослідження англійського мультимодального дискурсу

Лариса Макарук

Окреслено чинники, що зумовили формування та розвиток новітнього науково-практичного напряму - мультимодальної лінгвістики. Звернуто увагу на ключові аспекти дослідження семіотичних ресурсів, які функціонують у сучасному англійському комунікативному просторі, зокрема: системно-функціональний і соціально-семіотичні підходи, конверсаційний аналіз, гео-семіотику, мультимодальний (інтер)акційний аналіз, мультимодальну етнографію, мультимодальний корпусний аналіз, мультимодальний рецепційний аналіз. Детально висвітлено специфіку системно-функціонального підходу до дослідження англійського мультимодального дискурсу. Здійснено екскурс в історію зазначеного підходу, розглянуто причини, що слугували його розвитку. Охарактеризовано доцільність і релевантність його використання для дослідження вербальних і невербальних усних та писемних (друкованих) семіотичних ресурсів. Простежено ключові принципи, що лежать у його основі. Зосереджено увагу на перспективних тенденціях розвитку мультимодальної лінгвістики та основних аспектах, якими можна послуговуватися під час аналізу англійського мультимодального дискурсу.

Ключові слова: мультимодальність, мультимодальна лінгвістика, системно-функціональний підхід, семіотичні ресурси, дослідження мультимодального дискурсу. лінгвістика семіотичний англійський

Макарук Лариса. Системно-функциональный подход к исследованию английского мультимодального дискурса. Очерчены факторы, которые обусловили формирование и развитие инновационного научно практического направления - мультимодальной лингвистики. Обращено внимание на ключевые аспекты исследования семиотических ресурсов, которые функционируют в современном английском коммуникативном пространстве, а именно: системно-функциональный и социально-семиотический подходы, конверсационный анализ, гео-семиотику, мультимодальный интеракционный анализ, мультимодальную этнографию, мультимодальный корпусный анализ, мультимодальный рецепционный анализ. Детально освещено специфику системно-функционального подхода к исследованию английского мультимодального дискурса. Сделан исторический экскурс касательно анализированного подхода. Проанализированы причины, которые обусловили его развитие. Охарактеризировано целесообразность и релевантность его использования для исследования вербальных и невербальных устных и письменных (печатных) семиотических ресурсов. Рассмотрены ключевые принципы, которые лежат в его основе. Сосредоточено внимание на перспективных направлениях развития мультимодальной лингвистики и основных аспектах, которые можно использовать при анализе английского мультимодального дискурса.

Ключевые слова: мультимодальность, мультимодальная лингвистика, системно-функциональный подход, семиотические ресурсы, исследование мультимодального дискурса.

Makaruk Larysa. The Systemic Functional Approach to the Investigation of English Multimodal Discourse.

This paper deals with the principal approaches which can be employed when conducting research that focuses on the semiotic resources which form multimodal ensembles and which function in the communicative space of modern English. Among the paradigms which are considered are the following: the systemic functional approach, social semiotics analysis, geo-semiotics, multimodal (inter) actional analysis, multimodal ethnography, multimodal corpus analysis, and multimodal reception analysis. A description of the distinctive features of the systemic functional approach to the study of English multimodal discourse has been formulated, and the history of this approach has been explored. An analysis has been carried out with regard to the feasibility and the relevance of applying it to the study of verbal and nonverbal oral and written (printed) semiotic resources, and its basic principles have been described. It is pointed out that semiotic resources can have four meanings or metafunctions: experiential, logical, interpersonal, and textual. Emphasis has been placed on the areas of multimodal linguistics which show significant promise, as well as on the basic approaches to the analysis of English multimodal discourse.

Key words: multimodality, multimodal linguistics, the systemic functional approach, semiotic resources, studies of multimodal discourse.

Постановка наукової проблеми та її значення. Мультимодальність - один із найбільш прогресивних новітніх тенденцій, що відкриває перед вітчизняними дослідниками ще зовсім незвідані, однак, на наш погляд, досить перспективні й багатообіцяючі лінгвістичні горизонти, які в найближчому майбутньому можуть стати домінантними напрямами, що сприятимуть плідному новаторському розвитку лінгвістичної думки і на теренах України, і за її межами. Необхідність у пропагуванні мультимодальності зумовлюють інформаційні технології, які, за посередництвом комп'ютерних програм, згенерували інноваційні способи й форми писемної й усної інтеракції, які, своєю чергою, сприяли введенню в комунікативний простір цілком нових семіотичних ресурсів і уможливили залучення сучасних підходів до аналізу наявних елементів і вербальної, і невербальної природи, що співіснують в англійському писемному дискурсі.

Внаслідок цього, в останнє десятиліття різножанрові мономодальні інформаційні блоки вдалося трансформувати на мультимодальні, утворені шляхом поєднання різних семіотичних ресурсів, кожен із яких (або їх сукупність) незалежно від форми, розміру, локації й дистрибуції покликані передати певний смисл. Ми підтримуємо думку щодо того, мономодальних інформаційних блоків не існує, оскільки навіть тексти вербального характеру (створені виключно за допомогою слів посередництвом графем), які містять знаки пунктуації й можуть бути представлені різними кеглями та гарнітурами, - мультимодальні, не кажучи вже про колір й інші семіотичні ресурси, якими послуговуються за замовчуванням.

Аналіз дозволяє стверджувати, що мультимодальні семіотичні утворення існували завжди (однак їх так не номінували), починаючи із зародження та розвитку писемності, появи наскельних малюнків, як перших паростків, що слугували початком відліку писемності як такої та друкарства, які (як свідчать рукописи, газети й книги) збереглися до наших днів і є частиною писемних пам'яток, що нагадують про наших предків, відтворюючи тодішній спосіб життя, їх побут, цінності, реалії. Такі писемні пам'ятки підтверджують той факт, що колір і шрифтове оформлення текстів відігравали далеко не останню роль. Поруч із традиційними писемними пам'ятками є чимало таких, які можна віднести до числа оригінальних, що мають певні диференційні ознаки завдяки шрифтовим варіаціям, кольоровій палітрі й іншим додатковим графічним семіотичним ресурсам.

Аналіз досліджень цієї проблеми. У зарубіжних лінгвістичних розвідках проблемі мультимодальності та модусам її репрезентації присвячено роботи Дж. Беземера [4], К. Джевіт [4; 5], Г. Кресса [6], Т. ван Лівена [7], В. Ліма [9], С. Норріс [8], К. О'Халлоран [4; 12], та багатьох інших [1; 10; 11], які часто здійснюють аналіз паралінгвальних семіотичних анклавів під керівництвом означених вище фундаторів новаторських лінгвістичних парадигм. Закономірно, що такий інтерес та існування різних підходів до аналізу різножанрових полісеміотичних блоків зумовлює потребу у виокремленні нової галузі - мультимодальної лінгвістики.

Попри те, що ця галузь набирає усе більших обертів, завойовуючи своє місце на лінгвістичній арені, учені усе частіше зосереджують увагу на неоднозначності підходів до дослідження нових полікодових утворень, необхідності виокремлення цілком нової галузі, так званої мультимодалістики. На нашу думку, нині доцільно вести мову про мультимодальну лінгвістику, проблеми категорійно-понятійного апарату цієї галузі, методики й методології досліджень. Поява низки зарубіжних колективних монографій, підручників і посібників [4; 5; 8; 12], присвячених проблемам мультимодальної інтеракції, підтверджує наше твердження про важливість цієї царини науки, необхідність її утвердження та розвитку у лінгвістиці. Інтенсивний розвиток мультимодалістики засвічують нові вузькоспеціалізовані журнали, в яких публікують роботи, що стосуються усного й писемного мовлення, в якому важливу роль відіграють різні модуси та семіотичні ресурси, що продукують різножанрові інформаційні продукти. Водночас, у мовознавстві усе ще залишається низка питань, які зумовлюють актуальність дослідження означеної проблематики.

Мета розвідки - проаналізувати особливості англійського мультимодального дискурсу з урахуванням системно-функціонального підходу - передбачає розв'язання таких завдань:

- окреслити основні парадигми, релевантні для дослідження мультимодальності;

- висвітлити ключові критерії системно-функціонального підходу.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження.

У ХХІ столітті сформувалися окремі школи мультимодалістики, в яких виокремилося кілька парадигм, методологічне підґрунтя яких дозволяє по-новому підійти до розгляду різних інформаційних блоків, проаналізувати їх з урахуванням критеріїв, релевантних тому чи тому підходу. Нині існує кілька загальноприйнятих у зарубіжних студіях підходів до дослідження мультимодальності, серед яких варто виділити: соціально-семіотичний і системно-функціональний підходи, конверсаційний аналіз, гео-семіотику, мультимодальний (інтер)акційний аналіз, мультимодальну етнографію, мультимодальний корпусний аналіз, мультимодальний рецепційний аналіз [4] (див. табл. 1).

Таблиця 1