Лексико-семантичні та прагматичні характеристики питальних речень змішаного типу в сучасній англійській мові

Статтю присвячено дослідженню питань, які, незважаючи на те, що є загальними за своєю структурою, вимагають не лише підтвердження або заперечення свого пропозиційного змісту, але й експлікації певного його складника. Унікальність таких питальних речень, розглянутих нами як питальні речення змішаного типу, полягає в тому, що в цьому разі спеціальне питання функціонує в питальному реченні іншого типу - загальному. Необхідність роз'яснення певного компонента в таких питаннях проявляється експліцитно та імпліцитно. Експліцитне значення реалізується за допомогою експліцитного вираження всієї семантичної структури питального речення, а саме: запиту компетентності та предмету запиту. Імпліцитний запит інформації здійснюється шляхом використання в питальних реченнях цього зразка дейктичних слів, неозначених займенників, які вказують на наявність у знаннях мовця прогалини, яку необхідно заповнити відповідною інформацією.

Ключові слова: питальні речення, питальні речення змішаного типу, дейктичні слова, неозначені займенники, адресат, адресант.

Гедз Светлана. Лексико-семантические и прагматические характеристики вопросительных предложений смешанного типа в современном английском языке.

Посвящено исследованию вопросов, которые несмотря на то, что являются общим по своей структуре, требуют не только подтверждения или отрицания своего пропозиционального содержания, но и экспликации определенной их составляющей. Уникальность таких вопросительных предложений заключается в том, что в этом случае специальный вопрос функционирует в вопросительных предложениях другого типа - общего. Такие вопросительные предложения рассматриваются нами как вопросительные предложения смешанного типа. Необходимость разъяснения определенного компонента в вопросах данного типа проявляется эксплицитно и имплицитно. Эксплицитное значение реализуется с помощью эксплицитного выражения всей семантической структуры вопросительного предложения, а именно, запроса компетентности и предмета запроса. Имплицитный запрос информации осуществляется путем использования в вопросительных предложениях данного образца дейктических слов, неопределенных местоимений, указывающих на наличие пробелов в знаниях говорящего, которые необходимо заполнить определенной информацией.

Ключевые слова: вопросительные предложения, вопросительные предложения смешанного типа, дейктические слова, неопределенные местоимения, адресат, адресант.

Hedz Svitlana. Lexical, Semantic and Pragmatic Characteristics of Mixed Type Interrogative Sentences in Modern English.

The article is devoted to the study of the questions which being general by their structure require not only the confirmation or denial of their propositional content but also the clarification of certain components. The uniqueness of such interrogative sentences lies in the fact that in this case a special question (WH-question) functions in the interrogative sentence of a different type, namely, in a general question. Interrogative sentences of this type are considered as a mixed type interrogative sentences. The need for clarification of a particular component in such questions may be manifested either explicitly or implicitly. The explicit meaning is displayed with the help of the explicit expression of the whole semantic structure of the interrogative sentence, i.e., by means of the inquiry about competence and the subject of the inquiry. The implicit request for information is carried out by using deictic words and the indefinite pronouns which indicate that there is a gap in the speaker's knowledge that must be filled in with some relevant information.

Key words: interrogative sentences, mixed type interrogative sentences, deictic words, indefinite pronouns, addressee, sender.

Постановка наукової проблеми та її значення

Питальні речення є одним із найбільш інтенсивно досліджуваних типів речення в англійському мовознавстві. Причина цього полягає не лише в тому, що інтерогативні конструкції займають ключову позицію в процесі спілкування, але й у великих прагматичних можливостях, які відкриває інтерогативність користувачам мови завдяки широкому діапазону комунікативної семантики питальних речень різних типів.

Мета і завдання статті - на основі вивчення питань і відповідей на них доповнити наявну таксономію питальних речень у сучасній англійській мові за рахунок питальних речень змішаного типу, описати й проаналізувати їхні лексико-семантичні, структурні та прагматичні особливості.

Аналіз дослідження цієї проблеми. Протягом десятиліть проблема інтерогативності привертала увагу багатьох вітчизняних і зарубіжних учених (Т.А. Вакуленко, Г.С. Заікін, Е.А. Істоміна, О.А. Казанлі, М.Н. Кіасашвілі, Г.Б. Ківівялі, Н.Н. Колесова, Р. Конрад, И.А. Королькова, В.И. Лагутін, С.С. Мірсеітова, О.Г. Почепцов, Н.С. Стрельченко, Л.В. Цурікова, M. Bell, P. Brown, S. Levinson, E.N. Goody та ін.).

Дослідження питального речення пройшло два етапи: формально-структурний та семантичний і зараз перебуває на новому етапі - функціонально-семантичному, або ж прагмалінгвістичному. Це пояснюється загальною тенденцією до вивчення функціонально-орієнтованого аспекту речення, що панує в сучасній лінгвістиці. Синтаксис, завдання якого полягає у вивченні речення, довгий час обмежувався дослідженням його формальної будови, не беручи до уваги комунікативні цілі. На комунікативні цілі звертали увагу в тій мірі, у якій вони були закріплені в будові речення.

На сучасному етапі речення вивчаються з точки зору їх комунікативно-функціонального призначення в мовленнєвих актах спілкування. Адже використання багатьох граматичних явищ неможливо пояснити лише в термінах власне граматики, оскільки відношення, що існують між елементами висловлювання, не зводяться до чисто синтаксичних. Не все те, що є в мовленні, можна вивести з мови, адже мовлення відображає не тільки мовну систему, але й несе інформацію про дійсність, про адресанта та адресата тощо. Отже, лінгвістика мовлення - набагато складніша, ніж лінгвістика мови [2, с. 70].

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Під час нашого дослідження ми звернули увагу на питання, які будучи структурно оформлені як загальні, потребують не лише підтвердження або заперечення свого пропозиційного змісту, але й розкриття якогось певного його компонента. Цей випадок унікальний тим, що в цьому разі спеціальне запитання функціонує не автономно, а в питальному реченні іншого типу - загальному. Ось чому питальні речення із щойно описаними комунікативно-функціональними особливостями були віднесені нами до питань змішаного типу. Ф. Кіфер, не виділяючи розглядувані питальні конструкції в окремий тип, досліджує їх у межах “так-ні” запитань [5, с. 97].

Проведений нами аналіз питань змішаного типу свідчить про наявність у них двох варіантів спеціально-питального значення: експліцитного та імпліцитного.

Експліцитне спеціально-питальне значення реалізується при експліцитному вираженні всієї семантичної структури питального речення, зокрема, запиту компетентності та предмету запиту (Опис семантичної структури питального речення зроблений О.Г. Почепцовим [3, с. 173]). У такому разі предмету запиту передує запит компетентності, адже заперечна відповідь на запит компетентності свідчить про необізнаність адресата щодо предмету запиту. Водночас, відповідь на предмет запиту є свідченням позитивної відповіді адресата на запит компетентності. Приклади питальних речень змішаного типу, семантична структура яких представлена експліцитно:

(1) She said, “You know that my father has told me to go away, to live somewhere else?”

“I heard him say that.”

“Doyou know why?”

She said without conviction, “Because you were unkind to me” (Murdoch 1978, с. 199);

(2) “Do you know who it was?”

“It was the peyote Chief,” she said (Hillerman 1982, с. 132);

(3) ” Do you know when the parcel was sent off?”

“Yes. On Friday morning” (Le Carrй 1987, с. 11).

Позитивна відповідь на запит компетентності в питальному реченні змішаного типу, якщо вона не супроводиться відповіддю на предмет запиту, може сприйматися адресантом як інформаційно недостатня і спричинює повторну постановку спеціального питання з метою встановлення предмета запиту. Наприклад:

(4) “Do you know why I haven't done it so far? ”