Лінгвокультурні особливості народних прикмет у німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвокультурні особливості народних прикмет у німецькій мові

Ліліана Кінах

Анотація

Статтю присвячено з'ясуванню лінгвокультурних особливостей народних прикмет у німецькій мові, пов'язаних із явищами погоди. Народні прикмети відображають багатовіковий життєвий досвід селян, починаючи з часів Середньовіччя, доносять до нас, нащадків, інформацію про особливості їхнього господарювання на землі (розпорядок дня, побут, знаряддя праці, продукти харчування, предмети одягу тощо), їхні спостереження за погодою і природою протягом усього календарного року та закономірності, які з цього випливають (коли слід починати сіяти зернові, випасати худобу, збирати врожай на полі та в саду, йти на полювання тощо). Розглянуто широку палітру багаторічних спостережень селян за метеоявищами (вітром, грозою, блискавкою, дощем, росою, снігом, хмарами, веселкою тощо), представниками рослинного і тваринного світу. Висвітлено деякі історичні факти, пов'язані з побутуванням народних прикмет у німецькій мові, простежино співвіднесення народних прикмет із певними днями церковного календаря та астрологічні впливи на передбачення погоди. Окрему увагу приділено так званим “пророчим” дням у календарі (Lostage), у які селяни максимально уважно спостерігали за погодними явищами, намагаючись робити довго- чи короткотривалі прогнози та сподіваючись на покровитель-ство святих. З'ясовано низку лексико-семантичних та стилістичних особливостей народних прикмет у німецькій мові. У застарілих назвах місяців року, які досить часто трапляються в народних прикметах, знаходять своє відображення особливо яскраві погодні характеристики цих місяців, простежується похідність цих слів від найменувань господарських робіт, проведених у цю пору, та найменувань представників флори і фауни. Встановлено, що кількісно переважають народні прикмети, пов'язані з весняними місяцями, коли традиційно розпочиналися польові роботи й за натяками природи селяни прагнули дізнатися, яким буде врожай. У статті проаналізовано особливості реченнєвої структури народних прикмет, використання у них “магічних” чисел (зокрема 4, 7, 12, 40), оригінальних емоційно-оцінніх порівнянь, метафор та явищ персоніфікації. Усе це підкреслює важливе культурно-історичне значення цих яскравих зразків усної народної творчості німецького народу.

Ключові слова: календар, культура, метеорологічні спостереження, народні прикмети, пророчі дні.

Кинах Лилиана. Лингвокультурные особенности народних примет в немецком языке. Статья посвящена изучению лингвокультурных особенностей народных примет в немецком языке, связанных с явлениями погоды. Народные приметы отображают многовековой жизненный опыт крестьян, начиная со времён Средневековья, информируют нас, потомков, об особенностях их хозяйственной деятельности (распорядке дня, условиях быта, орудиях труда, продуктах питания, предметах одежды и т. д.), о наблюдениях за погодой и природой на протяжении всего календарного года и закономерностях, исходящих из этого (когда следует начинать посевную, выпасать скот, собирать урожай на поле и в саду, идти на охоту и т. д.). Рассмотрен широкий спектр многолетних наблюдений крестьян за метеоявлениями (ветром, грозой, молнией, дождём, росой, снегом, тучами, радугой и т. д.), представителями мира животных и растений. Освещены некоторые исторические факты, связанные з существованием народных примет в немецком языке, прослежены соотношения народных примет с определёнными днями в церковном календаре и астрологические влияния на предсказание погоды. Отдельное внимание уделено так называемым “предсказательным” дням в календаре (Lostage), в которые крестьяне максимально внимательно наблюдали за погодными явлениями, делая долго- или краткосрочные прогнозы и надеясь на покровительство святых. Определен ряд лексико-семантических и стилистических особенностей народных примет в немецком языке. В устаревших названиях месяцев года, которые довольно часто встречаются в народных приметах, отображаются особенно яркие погодные характеристики этих месяцев, наблюдается производность этих слов от наименований хозяйственных работ, производимых в это время, а также от названий представителей флоры и фауны. Указано, что количественно превосходят народные приметы, связанные с весенними месяцами, когда традиционно начинаются работы в поле и по намёкам природы крестьяне пытались предугадать, каким будет урожай. В статье проанализированы особенности структуры предложений, использование в народних приметах “магических” чисел (в часности 4, 7, 12, 40), эмоционально-оценочных сравнений, метафор и явлений персонификации. Всё это подчёркивает важность культурно-исторического значения этих ярких примеров усного народного творчества немецкого народа.

Ключевые слова: календарь, культура, метеорологические наблюдения, народные приметы, предсказательные дни.

Kinakh Liliana. Linguocultural Peculiarities of Weather Superstitions in German. This article focuses on the study of the linguocultural peculiarities of German weather-related superstitions. They reflect the life experience of farmers from the Middle Ages onward, and inform their descendants about the specifics of their farming activities, such as their daily routine, their living conditions, their production tools, their food and clothing, as well as about their observations of weather and nature throughout the calendar year and the objective regular patterns which are linked with that, such as when farmers should start sowing their crops, put their cattle out to graze, begin their harvesting operations in their fields and gardens, and go out hunting. A wide range of long-term weather observations is considered, including those related to wind, thunder, lightning, rain, dew, snow, clouds, and rainbows, as well as observations relating to examples in the world of animals and plants. Some historical facts related to the weather German superstitions in German are elucidated, and correlations of weather superstitions with certain days in the church calendar are traced, as well as astrological influences on weather forecasting. Particular attention is devoted to the so-called “predictive” days in the calendar (Lostage), during which farmers watched weather phenomena with particular care, making long-term or shortterm forecasts and hoping for the patronage of the saints. A number of lexical, semantic and stylistic features of German weather superstitions are defined. In the obsolete names of the months of the year, which are often found in the weather superstitions, especially prominent weather characteristics of these months are manifested, and the derivation of these words from the names of farming activities carried out at this time, as well as the names of specific types of flora and fauna, are observed. The article demonstrates the quantitative superiority of weather superstitions associated with the spring months, when fieldwork customarily begins, and the way in which farmers used hints from nature to try to predict how good the harvest would be. The article analyzes some peculiarities of the sentence structure of weather superstitions, the use of “magic” numbers 4, 7, 12, and 40 in weather superstitions, original emotional-evaluative comparisons, metaphors and personification phenomena. These points all point to the importance and the cultural and historical significance of these distinctive examples of the folk creativity of the German people.

Key words: calendar, culture, meteorological observations, weather superstitions, “predictive” days.

Постановка наукової проблеми та її значення

Культура - складний феномен життя певної групи, етносу чи цивілізації і становить збережені в їхній пам'яті символьні способи матеріального й духовного усвідомлення світу, моделі його пізнання й інтерпретації [1, c. 278]. Паремійний фонд німецької мови в загальному та народні прикмети зокрема є частиною історії культури німецького народу, а відтак потребує всебічного вивчення.

Аналіз досліджень цієї проблеми

У передмовах до збірок народних прикмет О. Костен- цера, Ю. Кумпфмюллер, Х. Мальберга, Ю. Мюллера [4; 5; 6; 8] йдеться про історію виникнення та практичну цінність народних прикмет, ступінь достовірності давніх прикмет, порівняно з сучасними метеодослідженнями, та доцільність їхнього врахування при проведенні сьогоденних сільськогосподарських робіт.

Метою пропонованої наукової розвідки є з'ясування лінгвокультурних особливостей народних прикмет у німецькій мові, пов'язаних із передбаченням погоди. Реалізація цієї мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) виявити лексико-семантичні особливості таких народних прикмет; 2) проаналізувати культурно-історичний зміст, зафіксований у них.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Багатотисячолітня історія людства супроводжується залежністю його існування від природно- кліматичних умов у цілому та явищ погоди зокрема. Особливо виразно це проявлялося у давні часи, а найбільш залежними від погоди були селяни. Прагнучи довідатися, як довго протримається гарна погода, чи піде дощ, яким буде врожай, вони регулярно спостерігали за природою і погодою, простежували їхній вплив на господарські роботи, фіксували закономірності й робили прогнози, які дійшли до нашого часу у вигляді народних прикмет (нім. Bauernregeln, Wetterregeln).

Найстарішими німецькомовними збірками народних прикмет вважають “Bauempraktik” (1508) [6, c. 160] i “Reynmanns Wetterbьchlein” (1510) [3, с. 514]. З часу першого виходу у світ вони постійно перевидавалися і користувалися популярністю у вигляді календарів (Bauernkalender). Селяни були на той час здебільшого неписьменні, тож такі календарі містили велику кількість малюнків та зрозумілі кожній людині позначення спеки, дощу, морозу, фази Місяця тощо. Використання зображень святих (штирійське “Mandl” - Mдnnchen), прив'язаних до певних днів року, зумовило й назву таких календарів “Mandl-Kalender” [4, с. 6].

Наприкінці XVIII ст. народні прикмети потрапляють у поле зору офіційної науки. Їх записують, вивчають, друкують, жодним чином не вважаючи їх забобонами чи відьомськими пророцтвами. Саме з народних прикмет починається відкриття метеорологічних законів природи. Деякі прикмети виявляються суперечливими або недостовірними, адже вони зафіксували в собі досвід багаторічних метеоспостережень у певних місцевостях, а потім були перенесені людьми при переселенні в іншу місцевість із зовсім іншими погодними умовами. До цього слід також додати григоріанську реформу календаря у 1582 році, яка змістила усталений століттями порядок днів на десять . Тому “старі”, тобто зафіксовані до 1582 року, народні прикмети мають “похибку” в десять днів, що спотворює їхню прогнозувальну метеорологічну силу [7, с. 8]. Проте в більшості випадків з'ясувати, у який час або на якій території була зафіксована прикмета, практично неможливо.

З величезного масиву народних прикмет виокремлюються передбачення погоди (Wenn Wolken und Wind sich grьЯend begegnen, fдngt 's in Bдlde an zu regnen), побажання росту рослин (Die Erde muss ihr Betttuch haben, soll sie der Winterschlummer laben), поради щодо ведення польових робіт (Wenn die Birke Kдtzchen hat, ist es Zeit fьr Gerstensaat), прогнози щодо майбутнього урожаю (Je mehr die Maikдfer verzehren, desto mehr Korn wird die Ernte bescheren), прикмети, що містять найменуваннями рослин і тварин - профетів погоди (Glatter Pelz beim Wilde, dann wird der Winter milde) та ін.

Народні прикмети ґрунтуються, як правило, на тривалих спостереженнях за місцевими явищами погоди, проте є і такі, які частково перейняли традиції античності (про явища грому, блискавки). У давні часи людина змушена була шукати зв'язок явищ погоди з тими змінами, які відбувалися в небі, повітрі, світі рослин і тварин.

У народних прикметах зафіксовано досвід спостереження людей за Сонцем (Oktobersonnenschein schьttet Zucker in den Wein), Місяцем (Mondhelle Nдchte im April schaden der Baumblьte viel), хмарами (Juliwolken - fette Molken), росою (Abendtau und Kьhl' im Mai bringen Wein und vieles Heu), дощем (Warmer Aprilregen bringt groЯen Segen; Juliregen nimmt den Erntesegen), туманом (Nebel vor Weihnachten ist Brot, Nebel nach Weihnachten ist Tod), градом, льодом, снігом (Gibt 's im Februar weiЯe Wдlder, freuen sich Wies ' und Felder; Novemberschnee tut der Saat nicht weh), громом і блискавкою (Donnert es im Januar, gibt es Eis ohne Ende. Gewitter im Mai bringt Frьchte herbei), вітром (Wind vor Sonnenaufgang ist schцnen Winters Anfang, Wind vor Sonnenuntergang ist Regens Anfang), морозом (Februar mit Frost und Wind macht die Ostertage gelind), спекою (Ist der August heiЯ, wird der Winter streng und weiЯ), тваринами (Siehst du im April die Falter tanzen, kannst du getrost im Garten pflanzen. Maikдferjahr - ein gutes Jahr), рослинами (Wдchst das Gras im Januar, ist's im Sommer in Gefahr; FlieЯt im Dezember noch Birkensaft, kriegt der Winter keine Kraft) та ін.

Низка народних прикмет “прив'язана” до окремих днів у календарному році, передусім до так званих Lostage, які є за старим народним віруванням найбільш пророчими для стану погоди найближчими тижнями і всіляких подій у житті людини, передусім ведення польових робіт (від losen = Schicksal bestimmen, ein Orakel befragen [5, с. 8]. Найважливішими з них є “дванадцять ночей” (Zwцlfnдchte), тобто дванадцять днів і ночей між Різдвом (25.12) і Трьома Королями (06.01), яким ще з часів античності приписують особливе значення, зокрема для визначення погоди на кожен з дванадцяти місяців року (Ist Dreikцnig hell und klar, gibt 's viel Wein in diesem Jahr) [5, с. 9].

Іншими дуже важливими “пророчими” днями вважали Стрітення (Maria Lichtmess, 02.02), “крижані святі” (die Eisheiligen, 11-15.05), Різдво Св. Іоанна Хрестителя (Johannistag, 24.06), Сім отроків Ефеських (Siebenschlдfer, 27.06), Сім братів Римських (Siebenbrьder, 10.07), Возне- сіння Діви Марії (Maria Himmelfahrt, 15.08) та Св. Катерини (Katharinentag, 25.11) [8, с. 9]. Саме ці дати супроводжуються численними народними прикметами (Scheint zu LichtmeЯ die Sonne heiЯ, gibt 's noch sehr viel Schnee und Eis. Servaz und die kalte Sophie mьssen vorьber sein, will der Bauer vor Nachtfrost sicher sein. Ist Siebenschlдfer ein Regentag, regnet 's sieben Wochen noch danach). До “пророчих” традиційно відносилися і такі важливі “поворотні” дні в році, як дні літнього і зимового сонцестояння, дні весняного й осіннього рівнодення.

У народних прикметах простежуються впливи астрології, яка почала поширюватися на території Німеччини в ХІ-ХІІ ст. Знання про розташування небесних тіл теж знаходили своє застосування в передбаченні погоди: Hundstage hell und klar zeigen an ein gutes Jahr (тут йдеться про проміжок часу з 23 липня по 23 серпня, відколи на ранковому небі вперше стає помітним Сіріус - найяскравіша зірка сузір'я Великого Пса); Wenn die Sonne tritt ins Zeichen des Lцwen ein, gibt 's junge Hьhnlein mit Tauben, und Melonen mit Wein. Сучасні астрологічні дані свідчать про те, що Сонце перебуває у сузір'ї Лева з 10 серпня по 15 вересня, і в цей час уже можливо отримати урожай.

Народні прикмети зафіксували в собі безцінну для нащадків інформацію про спосіб життя та господарювання їхніх предків (Am Gregori muЯ der Bauer mit der Saat ins Feld; St. Urban sдe

Flachs und Hanf; Ab Laurentius man pflьgen muss; Nach dem Tag St. Gall bleibt die Kuh im Stall), знаряддя праці, якими вони користувалися (Wenn im Juli die Bremsen stechen, dann lauf mit dem Rechen; Michel, im Juni greift zur Sichel), продукти харчування, які вони споживали (Mдrz trocken, viel Roggen; Joseph klar gibt 's ein gutes Honigjahr; Juliwolken - fette Molken), свійських і диких тварини, з якими доводилося мати справу (Im Februar hat es der Bauer lieber, der Wolf schaut zum Fenster herein als die Sonne; Am Matthiastage laЯ deine Bienen heraus) та ін.

Народні прикмети передавалися з покоління в покоління, як правило, в усному вигляді, а коротка римована форма більшості з них сприяла кращому запам'ятовуванню та відтворенню. У деяких прикметах для співзвуччя закінчень спостерігаємо незвичний порядок слів: Morgenrot am ersten Tag, Unwetter bringt und groЯe Plag; Wenn 's um Neujahr Regen gibt, oft um Ostern Schnee noch stiebt. В окремих випадках народні прикмети характеризуються варіативністю, що може свідчити про високий ступінь їхньої достовірності: Gibt's an LichtmeЯ Sonnenschein, wird's ein spдtes Frьhjahr sein. LichtmeЯ Sonnenschein, wird's noch sechs Wochen Winter sein. Ist's am LichtmeЯ hell und rein, wird's ein langer Winter sein.

У народних прикметах часто вживаються давні назви місяців року: січень - Jдnner, Hartung, Schneemond, Hartmond, лютий - Hornung, Schmelzmond, березень - Lenzmond, Lenzing, квітень - Keimmond, Ostermond, Knospenmonat, травень - Wonnemond, Weidenmond, червень - Brachmond, Rosenmond, липень - Heumond, Heuert, Wдrmemond, серпень - Erntemond, Sichelmond, Дhrenmond, вересень - Holzmond, Obstmond, Windmond, жовтень - Weinmond, Gilbhard, Reifmond, листопад - Nebelmond, Nebelung, грудень - Wintermond, Christmond, Wolfsmond (Je frostiger der Jдnner, je freudiger das ganze Jahr; Friert es nicht im Hornung ein, wird's ein schlechtes Kornjahr sein; Wonnemond kьhl und Brachmond nass, fьllen beide Scheun und Fass; Fault im Heumonat eine Bьrde Heu, so wдchst eine Fahrt Trauben zu; Wie der Herbstmond, so der Mдrz; Ist der Weinmond warm und fein, kommt ein scharfer Winter hinterdrein; Wenn der Christmond bricht, so ist der Winter ein Wicht), де -mond використано у значенні “місяць (року)”.

Таке розмаїття зумовлене побутуванням у різних місцевостях та відповідно в різних діалектах своїх власних назв місяців. У ХІХ ст. подібних найменувань у німецькій мові було зафіксовано близько двохсот. У цих застарілих назвах відображені основні характерні риси місяців, типові явища для певного періоду в році, пов'язані з господарськими роботами, збором урожаю, явищами погоди та ін. В окремих випадках назва місяця уточнюється атрибутивним означенням: Der liebe Mдrz nimmt den Pflug am Sterz; Ein grьner Mдrz erfreut kein Bauernherz; Nasser April gibt blumigen Mai.

Аналіз фактичного матеріалу засвідчує, що в кількісному відношенні переважають народні прикмети, пов'язані з січнем (108 прикмет), лютим (124 прикмети), березнем (135 прикмет), травнем (110 прикмет), тоді як найменша кількість припадає на вересень (83 прикмети), жовтень (78 прикмет), листопад (80 прикмет), грудень (85 прикмет). Очевидно, наприкінці зими та весною селяни значно частіше й уважніше придивлялися до погоди та навколишньої природи, намагаючись дізнатися, наскільки урожайним буде рік, адже саме від цього залежав добробут селянських родин.

Звернімо увагу, що в народних прикметах переважно фігурують ті ж самі числа, зокрема 4, 7, 12, 40 (Regnet's am Fronleichnamstag, regnet's noch vier Wochen nach; Regnet's am Pfingstsonntag, so regnet 's sieben Sonntag; Mдrz muss zwцlf gute Tage haben; Wie Wetter zu Johanni war, so bleibt's wohl vierzig Tage gar). лінгвокультурний прикмета реченнєвий метафора

Використанню цих “магічних” чисел можна навести чимало пояснень: існує чотири сторони світу, чотири пори року, чотири напрямки вітру, чотири фази Місяця, божественним вважається число сім, адже саме на сьомий день відбулося створення світу, сім прохань містить молитва “Отче наш”, рік складається з дванадцяти місяців, стільки ж є знаків зодіаку, з біблійними подіями пов'язане число сорок, на сороковий день відбулося Вознесіння Господнє та ін.

Народні прикмети містять чимало оригінальних емоційно-оцінних порівнянь та метафор: Der Februar soll anfangen wie ein Bдr und ausgehen wie ein Schmer. Der Mдrz soll kommen wie ein

Wolf und gehen wie ein Lamm. Am neuen Jahrestag wдchst der Tag, soweit der Haushahn schreien mag. Nach Dreikцnigstag wдchst jeder Tag um einen Hahnenschritt. Особливо яскравими є приклади персоніфікації: Wenn Flammen aus Moorboden und Sumpfwasser schlagen, wird Frau Sonne sich weiter ans Himmelszelt wagen. Oktober, der frцhliche Wandersmann, er pinselt Wald, Weide und Hecken an. Іноді жартівливі і дотепні, іноді серйозні й повчальні, ці нескладні “селянські правила” містять у собі не тільки життєвий досвід, а й відбиток стану душі свого творця.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Народні прикмети не містять наукових пояснень природних явищ та пов'язаних з ними закономірностей. Вони містять багаторічні спостереження попередніх поколінь за навколишнім світом і часто виражають їхні мрії та сподівання на погожі дні та щедрий урожай. Глобальна зміна клімату, якої зазнає людство в останні десятиліття, призводить до втрати метеорологічної цінності старих народних прикмет, проте безцінними залишаються ті культурно-історичні знання, котрі зафіксовані в них. Відтак заслуговують уваги та дослідження інші зразки паремійного фонду німецької мови.

Джерела та література

1. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: проблеми та напрями / О. О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2008. - 712 с.

2. Das groЯe Buch der Bauernweisheiten: 3333 Sprichwцrter, Redensarten und Wetterregeln / hrsg. : R. Eisbrenner. - Wьrzburg : Stьrtz, 1997. - 239 S.

3. Handwцrterbuch des deutschen Aberglaubens. Band IX / hrsg. : E. Hoffmann-Krayer. - Berlin : de Gruyter, 1938-1941. - 1138 S.

4. Kostenzer H. Alte Bauernweisheit / H. Kostenzer, O. Kostenzer. - Rosenheim : Fцrg, 1975. - 144 S.

5. Kumpfmьller J. Die besten Wetter- und Bauernregeln [Alte Volksweisheiten & moderne Meteorologie] / J. Kumpfmьller, D. Steinbacher. - Mьnchen : Heyne, 2006. - 208 S.

6. Malberg H. Bauernregeln [aus meteorologischer Sicht] / H. Malberg. - Berlin ; Heidelberg : Springer, 2003. - 164 S.

7. Michels B. Altes Wetterwissen wieder entdeckt: Bauernregeln, Wolken & Wind, Tiere & Pflanzen / B. Michels. - Mьnchen : blv, 2014. - 233 S.

8. Mьller J. Die 444 besten Bauernregeln [Im Einklang mit der Natur durchs Jahr] / J. Mьller. - Mьnchen : blv, 2016. - 175 S.

9. Waas A. Der Mensch im deutschen Mittelalter / A. Waas. - Wiesbaden : VMA, 1996. - 233 S.

References

1. Eisbrenner, Rudolph, Hrsg. 1997. Das groЯe Buch der Bauernweisheiten: 3333 Sprichwцrter, Redensarten und Wetterregeln. Wьrzburg: Stьrtz.

2. Hoffmann-Krayer, Eduard, Hrsg. 1938-1941. Handwцrterbuch des deutschen Aberglaubens. Band IX. Berlin: de Gruyter.

3. Kostenzer, Helene, and Otto Kostenzer. 1975. Alte Bauernweisheit. Rosenheim: Fцrg.

4. Kumpfmьller, Judith, and Dorothea Steinbacher. 2006. Die besten Wetter- und Bauernregeln [Alte Volksweisheiten & moderne Meteorologie]. Mьnchen: Heyne.

5. Malberg, Horst. 2003. Bauernregeln [aus meteorologischer Sicht]. Berlin-Heidelberg: Springer.

6. Michels, Bernhard. 2014. Altes Wetterwissen wieder entdeckt: Bauernregeln, Wolken & Wind, Tiere & Pflanzen. Mьnchen: blv.

7. Mьller, Jurik. 2016. Die 444 besten Bauernregeln [Im Einklang mit der Natur durchs Jahr]. Mьnchen: blv.

8. Selivanova, Olena. 2008. Suchasna lingvistyka: napriamy taproblemy. Poltava: Dovkillia-K.

9. Waas, Adolf. 1996. Der Mensch im deutschen Mittelalter. Wiesbaden: VMA.

Размещено на Allbest.ru