Західнополіські відфітонімні гастрономени

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Західнополіські відфітонімні гастрономени

Руслана Омельковець



Стаття присвячена дослідженню однієї з найстаріших лексико-семантичних груп української мови - лексики кулінарії, зокрема такої її підгрупи, як назви страв та напоїв, що співідносні з найменуваннями рослин. Здійснено лексико-семантичний аналіз зафіксованих лексем. Показано її структурні особливості, способи утворення таких гастрономенів та семантичні зміни, що при цьому відбуваються.

Ключові слова: лексема, гастрономени, фітономени, західнополіські говірки, семантичні моделі, номінативна варіативність, лексична варіативність.



Names of dishes and drinks derived from plant names in western polissian dialect

Ruslana Omelkovets

The article deals with the investigation of Western Polissian dialect lexical structure which presents a particular interest as far as it concerns lexics reflecting different language changes in local dialect. Western Polissian dialects are the real treasure for Slavic phyilology. The article elucidates the lexical and topical group of the names of dishes and drinks which are ancient and worth of studying in the course of history of language, in particular semantic transformation as a result of metonymical changes based on botany lexics. The study has revealed basic semantic models. Food as a human everyday need reveals most people's everyday life, their characters and traditions, their nutrition preferences, limitations, and prohibitions, and therefore it is a valuable source for researchers. The relevance of the investigation is due to the lack of a systemic description of the thematic vocabulary group “foodstuff names” in the Western Polissian dialects.The purpose of the article is to describe the names of dishes and drinks that are related to the names of the plants on the material of Western Polissian dialect lexicon. The names of dishes and drinks in the Western Polissian dialect form a rich thematic group of vocabulary, the degree of representation and the nominative variability of which are different.The article analyzes more than 500 West Polissian food and drink names based on the names of the plants. One-word examples demonstrate typical for Ukrainian language ways of dish name formation and relevant semantic changes. The article contains examples of suffix derivatives formed from the names of food products and examples of names derived by lexical-semantic method. The main types of complex names of dishes are mostly two-part phrases. The typical structures are substantive phrases with subordinate words expressed by adjectives, participles, and nouns with prepositions. In most cases subordinate elements regardless of the grammatical form denote necessary ingredients of the dishes and methods of food processing or cooking. The repertoire of names testifies the formal variation of the Western Polissian dialect at the phoneme, accent, and grammar levels. A characteristic feature of the analyzed group of words is a wide range of synonyms for many concepts. As usual several terms are used in one locality or even in the sppeech of one and the same respondent, refering to the same phenomenon. Most names have several phonetic, morphological or accentuated variants.

Key words: thematic vocabulary group, names of dishes and drinks, Western Polissian dialect, ways of nomination, semantic models, nominative variability, lexical variability, derivation.



Вступ

Актуальним завданням сучасної лінгвістики і до нині залишається вивчення лексичного складу місцевих територіальних діалектів, оскільки лексика, як відомо, належить до найдинамічніших лінгвальних систем. Значний інтерес для такого дослідження становить територія Західного Полісся. Цей регіон і сьогодні зберігає справжні скарби для славістики. Важливе значення для мовознавчої науки мають назви, пов'язані з їжею. Їжа як повсякденна потреба людини найповніше розкриває щоденне життя народу, його побут, традиції, харчові вподобання, обмеження й заборони, тому найменування страв та напоїв є цінним джерелом для науковців. Лексико-семантична група «їжа» має широкі синтагматичні зв'язки, але, за словами З. Козирєвої, поки що залишається найменш дослідженою. Тематичну групу лексики (далі - ТГЛ) «Назви їжі» детально вивчено у східнополіських (Турчин), східностепових (Загнітко) та буковинських (Борис) говірках. Ґрунтовні дослідження цих тематичних груп здійснено на матеріалі південнолемківських (Ганудель), закарпатських (Ґоца), східнослобожанських (Волошинова) говірок та у говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя (Різник). Аналіз їжі на матеріалі говірок Прип'ятського Полісся здійснила білоруська дослідниця Г. Вештарт. Актуальність розвідки зумовлено відсутністю системного опису ТГЛ «Назви їжі» в українських західнополіських говірках.

Мета статті - здійснити опис назв страв та напоїв, співвідносних із найменуваннями рослин, на матеріалі українських західнополіських говірок. Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

1) здійснити лексико-семантичний аналіз зафіксованих лексем;

2) показати структурні особливості цієї лексико-тематичної групи;

3) встановити способи утворення таких гастрономенів та семантичні зміни, що при цьому відбуваються.



Матеріал і методи дослідження

Джерелами дослідження послужили власні польові записи, здійснені за спеціально укладеною програмою. У роботі використано метод компонентного аналізу (для з'ясування семантичної структури опорних лексем) та метод кількісних підрахунків, що уможливив визначення номінативної та лексичної варіативності досліджуваної терміносистеми.

Результати дослідження та дискусія

Актуальною на сьогодні залишається проблема лексико-семантичної еволюції лексики за певними моделями. Відомо, що одним із шляхів створення нової номінативної одиниці є надання готовій лексемі нової семантичної функції (опосередкований спосіб номінації) (Блинова 99). За рахунок такого метонімічного перенесення значною мірою поповнюється і лексика кулінарії. Метонімія як лексико-семантична трансформація слова базується на вживанні замість одного слова іншого, яке перебуває в синтагматичному, контекстному зв'язку з першим (Шмелев 62), тобто в певному асоціативному зв'язку за логічною суміжністю.

Лексико-тематична група «Назви страв та напоїв, співвідносних із назвами рослин», що об'єднує такі тематичні мікрогрупи, як «Назви овочевих страв», «Назви рідких страв, основними інредієнтами яких є рослинні продукти», «Назви страв із крупів», «Випічка, до складу якої входять продукти рослинного походження», «Назви напоїв, основними інредієнтами яких є рослинні продукти», «Назви приправ та спецій», репрезентує номінації страв, співідносні із назвами культурних рослин, які найчастіше вирощують на вказаній території (картопля, капуста, буряк, морква, цибуля, бобові, горох, гречка, овес, ячмінь, жито, рис, мак, гарбуз, калина, малина, ожина та ін), та деяких дикорослих, які традиційно на Західному Поліссі вживалися в їжу (кропива, лобода та ін.). Такі гастрономени постали внаслідок внутрішньопарадигматичного перенесення значення за схемою «назва рослини > назва продукту > назва страви»:

«назви страв» < картопля 'картопля (Solanum tuberosum L.)' - 'однорічна трав'яниста рослина з їстівними бульбами, багатими на крохмаль' (Словник 4: 112): картопли (Ворокомле) (далі після

ілюстративного матеріалу в дужках вказуватимемо назву населеного пункту, в якому зафіксована наведена лексема), картопли мнути (Ворокомле), картопл'а мн'ата, картопл'а варана (Несвіч), картопл'а тоучана (Брониця, Осівці) 'картопля м'ята'; картопли тушани (Воєгоща), картопл'а тушана (Ворокомле, Піщане) (картопл'а тушина (Несвіч), тушана картопл'а (Пнівне)), тушана картошка (Ратнів) 'тушкована картопля'; п'ічоне картопле (Пнівне); картопл'а в луштн':і (Воєгоща, Камінь-Каширський, Осівці), картопли в лушпаїках (Видерта), картопле в мунд'їрах (Пнівне) 'варена або печена картопля, з якої не знято шкірку'; картопл'аник'і (картопл'ёники) (Соснівка, Світязь) 'млинці з тертої картоплі'; картопл'анка (Чаруків) 'тушкована картопля; картоп'л'анка (Сошичне) 'картопляна юшка'; картупл'ёник 'пиріг з картоплею' (Ворокомле); картопл'аники (Зарічне, Ківерці), п'іроги з картопли (Воєгоща) 'млинці з картоплі; картопл'аники (Зарічне) 'млинці з картопляного пюре з начинкою'; картопл'аники з грибами (Кадище) 'млинці з картоплі та грибів'; картопл'аники (Чаруків), картопл'ан'і кл'оцки (Чаруків) 'галушки з картоплі'; < бульба - 'діал. картопля' (Словник 1: 254; Аркушин, 35; Омельковець, 36): бул'ба (Видерта, Ворокомле, Грудки, Піщане), бул'ба мнута (Видерта, Ворокомле), колочена бул'ба (Світязь) 'картопля м'ята'; картопли жарани (Пнівне) (картопл'а жарена (Камінь- Каширський)) 'картопля смажена'; тушана бул'ба (Майдан-Липненський, Рудня) 'тушкована картопля'; бул'ба в мунд'їрах (Ворокомле, Майдан- Липненський, Рудня) 'варена картопля, з якої не знято шкірки'; бул'б'івники (Ратне) (бул'бовники (Ворокомле)), бул'баники (Підцаревичі) (бул'б'аник'і (Хотешів)), бул'бовикй (Самари), бул'бевники (Видерта) 'млинці з картоплі'; бул'баник (Погулянка) 'пиріг з картоплею'; бул'баники (Майдан- Липненський, Тинне) 'млинці з тертої картоплі'; бул'бовники (Волиця, Воля) 'млинці з картоплі та бобу'; бул'бончик (Видерта) 'тушкована картопля'; < капуста 'капуста городня (Brassica oleracea L.)' - 'городня рослина родини хрестоцвітих, листя якої використовують для виготовлення різних страв' (Словник 4: 82): капусн'ак (Мар'янівка, Гряди, Самари, Світязь), боршч з кйслойі капусти (Тинне) 'борщ із капусти' - 'страва, зварена переважно з квашеної капусти з додаванням інших продуктів' (Словник 4: 98); голий капусник 'пісний борщ із капустою' (Чаруків); капусн'ак (то в нас тйл'ки з рйсом / линйв'і голубцй кажут' тепер/то не боршч (Майдан-Липненський)); капуст'аник (Тур) 'запечена капуста'; капуст'аники (Мельники) 'смажена капуста'; тушана капуста з рйсом 'тушкована капуста з рисом' (Окачеве); печена капуста (Самари) 'печена капуста'; капуст'аники (Кадище, Луків) 'млинці з капустою'; капуст'аник'і (Березне, Старий Чорторийськ) (капуст'еники (Ворокомле)), капусн'ік'і (Видерта), капусн'акй (Воєгоща), п'ір'іг з капустойу (Пнівне), п'ірогй з капустойу (Дольськ), капуст'ан'і пирогй (Погулянка) (капуст'ани пирогй (Рудня)), пирошк'і капустн'і (Майдан-Липненський) 'пироги з капустою'; < квасоля 'квасоля (Phaseolus L.)' - 'городня трав'яниста однорічна рослина родини бобових, плоди якої вживають для їжі' (Словник 4: 132) (б'іб - 'діал. квасоля' (Аркушин, 18; Омельковець, 26); пасол'а - 'діал. квасоля' (Аркушин, 383; Омельковець, 141)): бобовиї звар (Видерта), бобовйанка (Воєгоща) (бубувйенка (Ворокомле)), 'юшка з квасолі'; боб'івники (квасоля) (Самари, Тур) (бобовники (Залізниця)) 'млинці з картоплі та квасолі'; буб'івники (Окачеве) 'вареники з квасолею'; бобйвники (Окачеве), пирогй з пас'олуйу (Тинне) 'пироги з квасолею'; квасол'анка (Волиця) 'настоянка з квасолі'; т'уфтел'ки з квасол'і (Ратне), шпараг'івка (Чаруків) 'салат із квасолі', пасол'ова йушка (Майдан-Липненський), пасол'а р'їдка (Старий Чорторийськ), суп з бубом (Пнівне), квасолевиї суп (Березне) 'суп із квасолею'; боршч з бобом 'борщ із квасолею' (Окачеве); < горох 'горох посівний (Pisum sativum L.)' - 'польова і городня тран'яниста рослина родини бобових із круглим насінням (горошинами), що використовується для харчування' (Словник 2: 137): горох (Брониця, Воєгоща, Грудки, Осівці, Піщане, Соснівка, Сошичне), гурох вараниї (Видерта, Ворокомле), гороховка (Ратне) 'каша з гороху'; гороховнек (Ворокомле) (горохевник (Видерта)), гороховиї суп (Березне) (горохов'ії суп (Воєгоща)) 'суп із горохом'; < буряк 'буряк (Beta vulgaris)' - 'корінь цієї рослини вживається як їжа' (Словник 1: 262): бурачаник (Видерта) (бурачёник (Ворокомле)), бур'ачаниї боршч (Погулянка), боршч з бурака (Пнівне), боршч з бурачка мулудеїкого (Воєгоща), боршч з натёни (Воля), боршч з бур'аковойі натини (Самари) 'борщ із листя або коренеплодів буряка'; бурачанка (Воєгоща) (бурачёнка (Борбин, Пнівне, Погулянка, Рудня, Старий Чорторийськ)) 'алкогольний напій із цукрових буряків', кваша буракова 'напій із цукрових буряків'; < гречка 'гречка посівна (Fagopyrum esculentum L.)' - 'однорічна трав'яниста медоносна рослина, із зерен якої виготовляють високопоживну крупу та борошно' (Словник 2: 164): грёчка (Видерта, Воєгоща), гречаниїкис'л' (березне) 'каша з гречаної крупи', гречаники (Воєгоща, Волиця, Ворокомле, Гряди, Зарічне, Колодеже, Майдан-Липненський, Носарево, Пнівне, Самари, Світязь,), гречанки (Воєгоща) 'котлети з гречки', гречаники (Гряди) 'млинці з вареної гречки', гречаниї суп (Світязь) 'суп із гречаною крупою'; < щавель 'щавель (Rumex)' - 'трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії' (Словник 11: 570): шчавух, чавйух, шчавійі - 'діал.щавель' (Омельковець 201); шчавлЄвиїборшч (Березне, Самари), (шчавл'овиїборшч (Волиця), шчавйовий боршч (Торчин), шчавл'ови боршч (Тинне), шчавушн'ії боршч (Світязь) (шчавушниї боршч (Луків)), боршч із шчавл'а (Тинне), боршч з чавйухом (Окачеве), щавёл'ник (Ратне) 'зелений борщ'; < овес 'овес (Avena)' (увес - 'діал. овес' (Омельковець 132); > вівсянка - 'борошно або крупа, виготовлені з вівса; вівсяна каша або юшка' (Словник 1: 550): в'івс'аник (Воєгоща) (вувс'ёник (Видерта), увс'ёник (Ворокомле), овс'аник (Майдан-Липненський)), в'іс'аники (Гряди) (овс'аник'і (Погулянка, Старий Чорторийськ)), в'івс'ан'і пр'ан'ік'і (Пнівне) 'вівсяне печиво'; в'івс'ана каша (Камінь-Каширський) (вус'ана каша (Торчин)) 'вівсяна каша'; в'івс'аниї кис'л' 'кисіль із вівсяного борошна' (Самари); < рис 'рис (Oryza sativa)' - 'трав'яниста рослина родини злакових, зерна якої є цінним харчовим продуктом' (Словник 8; 538): рис (рес) (Видерта, Ворокомле, Торчин) 'рисова каша'; рисївниц'а (Ряди) 'рис з овочами'; < ячмінь 'ячмінь (Hordеum vulgаre)' - 'злакова рослина, зерна якої використовують для виготовлення круп та борошна' (Словник 11: 661): йачм'їнка (Соснівка), йачм'(н:а каша (Воєгоща) 'каша з ячменю'; < жито 'жито (Secale cereale)' > житнівка 'житнівка горілка, приготовлена з хліба, зерна (перев. жита)' (Словник 11: 683): житнЧвка (Березне) 'горілка з жита'; житн'ёк 'житній хліб' (Видерта); < мак 'мак (Papaver rhoeas L.)' - 'трав'яниста рослина, що вирощується як лікарська та олійна культура' (Словник 4: 601): макувнёк (Ворокомле), маковник'і (Погулянка) (макувник'і' (Воєгоща)) 'млинець з маком'; мак'івник (Світязь, Чаруків) (маковник (Щедрогір)) 'пиріг з маком'; < цибуля 'цибуля (Allium)' - 'овочева городня рослина з їстівною цибулиною і їстівним трубчастим листям' (Словник 11: 206): цибул'ники (Княгининок, Мар'янівка, Ратне, Самари), цибул'аники (Борбин) 'млинці з цибулі'; < морква 'морква (Daucus)' - 'городня рослина з пірчасторозсіченими листками й довгастим потовщеним коренем, що вживається як їжа' (Словник 4: 803): моркв'аниїторт (Самари), моркв'аниї пл'ацок (Ратне) 'випічка'; моркв'аники (Княгининок) 'млинці з моркви'; < гарбуз 'гарбуз (Cucurbita)' - 'городня сланка рослина з великими круглими або овальними плодами' (Словник 2: 30): гарбузова каша (Самари), гарбуз'енка (Ворокомле) 'каша із гарбузи'; гарбузник (Щедрогір) 'суп із гарбузи'; < яблуня 'яблуня (Malus) > яблуко 'плід яблуні' (Словник 11: 619): йаблучник (Видерта, Ворокомле, Гряди), пириг йаблучни (Майдан- Липненський), п'ірог'е з йаблуками (Окачеве) 'пиріг з яблук'; йалучаники (Княгининок) 'млинці з яблук'; < кропива 'кропива дводомна (Urtica dioica )' - 'трав'яниста рослина, стебло та листя якої густо вкриті жалкими волосками' (Словник 4: 365): копивйаники (Борбин) 'млинці з кропиви'; < черемша 'цибуля ведмежа (Allium ursinum)': черемшаник (Носарево) 'салат із черемші'; < лобода 'лобода біла (Chenopodium album L.)': свир'ібка (свир'іпа - 'діал. лобода біла' (Пнівне)), боршч з либ'іди (Пнівне) 'борщ з лободи';

«назви приправ, співвідносних із назвами рослин» < петрушка 'петрушка (Petroselinum)' - 'дворічна, зрідка однорічна городня пряна овочева рослина родини зонтичних, коренеплоди та листочки якої використовують як приправу для їжі' (Словник 6: 345): петрушка (питрушка, п'ітрушка, петруха (Омельковець 143); < кріп 'кріп городній чи пахучий (Anethum graveolens L.)' - 'однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв, а також для соління огірків і помідорів' (Словник 4: 356): кр'іп (Брониця, Воєгоща, Грудки, Гряди, Дольськ, Осівці) (крип (Піщане, Соснівка), укроп (Брониця, Воєгоща, Камінь-Каширський), укроп, укр'їп, окр'т, окроп, кр'іп, кроп (Омельковець 188)), кпупец' (Видерта, Ворокомле); < м'ята 'м'ята перцева (Mentha piperita L.)' - 'багаторічна трав'яниста запашна рослина родини губоцвітих' (Словник 4: 839): мйата (мн'ата, мйатва, мйатва, мн'етва) мйата перцева, мйата холодна (Омельковець 117), мйатка (мн'атка (Омельковець 118)), пахучка (Омельковець 141), буквиц'а (Омельковець 36), г'ірчак (Омельковець 49); < часник 'часник городній (Allium sativum L.)'- 'овочева городня рослина з різким смаком і запахом, що вживається як страва та приправа' (Словник 11: 277): часник (ч'існок, чуснок, чусник, часнек (Омельковець 194); < цибуля 'цибуля (Allium)' - 'овочева городня рослина з їстівною цибулиною і їстівним трубчастим листям' (Словник 11: 206): цибул'а (цибула, цебул'а (Омельковець 193); < перець 'перець овочевий, або паприка (Capsicum annuum)' - 'овочева напівкущова або трав'яниста рослина, пряні плоди якої використовуються для їжі або як приправа' (Словник 6: 318). перец' (усі обстежені населені пункти) (периц' (Видерта, Ворокомле)); < гірчиця 'гірчиця біла (Sinapis alba)' - 'трав'яниста олійна рослина з родини хрестоцвітих. Приправа до страви' (Словник 2: 76). гурчец'а (Видерта, Ворокомле); < хрін 'хрін звичайний (Armoracia rusticana)'- 'корінь цієї рослини вживається як гостра, пряна приправа до їжі' (Словник 11: 149): хр'ін (усі обстежені населені пункти) (хрин (Видерта, Ворокомле), хр'ін, хрон (Омельковець 192)); < меліса 'меліса лікарська (Melissa officinalis L.)' - 'трав'яниста багаторічна медоносна рослина, яку застосовують як спецію при засолюванні помідорів і огірків' (Словник 4: 669): ме^илїса (Омельковець 124), кадило (Омельковець 8), котовник (Омельковець 100), л'ескавка, лимонка, лимона мйата, лимона трава (Омельковець 112), мйата (мн'ата) (Омельковець 117), мйатка, мйаточник (Омельковець 118), маточник (матучн'ік) (Омельковець 122), мед'івка (Омельковець 96), мед'івник, ме^ид'івниц'а, л'ісова медова трава (Омельковець 122), пахн'учка (Омельковець 141), ройовик (Омельковець 162);

«назви напоїв, пов'язані з найменуваннями рослин» < жито 'жито (Secale cereale)' > житнівка - 'горілка, приготовлена з хліба, зерна (перев. жита)' (Словник 11: 83): жетн'івка (Соснівка); < зубрівка (зубрївка 'чаполоч пахуча (Hierochloe odorata Wahlb)' (Омельковець 83) - 'дикоросла трав'яниста рослина родини злакових; настояна на цій траві горілка' (Словник 3: 728): зубровка (Видерта, Ворокомле); < калган 'перстач прямостоячий (Potentilla erecta Raeusch.) кол'ган - 'діал. калган' (Волиця) > калганівка - 'горілка, настояна на калгані' (Словник 4: 76): калган'івка (Видерта, Зарічне, Самари), кол'ганка (Волиця); < калина 'калина звичайна, або червона калина (Viburnum opulus L.)' > калинівка 'горілка, настояна на ягодах калини; калинова наливка' (Словник 4: 760: калин'івка (Борбин, Гряди, Соснівка); < вишня 'вишня (Cerasus)' > вишнівка - 'вишнева наливка' (Словник 1: 543): вишн'ак (гряди, Колодеже) (вишн'ек (Воєгоща)), вишн'овка (Воля), вишн'анка (Старий Чорторийськ) 'настоянка з вишень'; вишнївка 'самогонка з вишень' (Стенжаричі); < ожина 'ожина сиза або звичайна (Rubus caesius L)' > ожинівка - 'наливка з ожини' (Словник 5: 648): ожин'івка (Воєгоща) (вженувка (Видерта, Ворокомле), уженувка (Ворокомле)); ожиин:ики (Гряди) 'пиріжки з ожиною'; < малина 'малина європейська (Rubus idaeus)' > малинівка - 'наливка з ягід малини' (Словник 4: 607): малин'івка (Борбин, Гряди) (малинувка (Грудки), маленувка (Ворокомле)); < груша 'груша (Pyrinae)' > грушівка - 'грушева наливка' (Словник 2: 183): груш'івка (Осівці); < перець 'перець овочевий, або паприка (Capsicum annuum)' > перцівка - 'горілка, настояна на перці' (Словник 6: 335): перцовка (Брониця); < полин 'полин гіркий (Artemisia absinthium L.)' > полинівка - 'горілка, настояна на полину' (Словник 7: 68): полин'івка (Камінь-Каширський, Самари) 'горілка з полину'; < абрикос 'абрикос (Prunus armenica)' > абрикосівка - 'горілка, настояна на абрикосах' (Словник 1: 5), абрикос'івка (8); < слива 'слива домашня або звичайна (P^nus domestica)' > слив'янка - 'сливова наливка або настойка на спирті, горілці і т. ін.' (Словник 9: 351): сливйанка (Воєгоща, Старий Чорторийськ) (сливйенка (Грудки)); аґрус 'аґрус (Ribes uva-crispa)' > аґрусівка - 'наливка або настоянка з аґрусу' (Словник 1: 18): аґрус'івка (Камінь-Каширський); < клюква (кл'уква 'журавлина болотна (Oxycoccus palustris Pers.)' (Омельковець 93) > клюквівка: кл'укв'івка 'напій з клюкви' (Зарічне); кл'укв'івка (Зарічне) 'настоянка з клюкви'; < терн 'терен звичайний (Prunus spinosa L.)' > тернівка: тернувка (33) 'настоянка з терну'; < шипшина 'шипшина собача (Rosa canina L.)' > шипшинівка: шипшйн'івка (Самари) 'настоянка з шипшини'; < кульбаба 'кульбаба лікарська (Taraxacum opficinale webb. L.)': кул'бабове eapйH':a (Любомль) 'варення з квітів кульбаби', кул'бабка (Кадище) 'настоянка з квітів кульбаби'; < пшениця 'пшениця (Triticum L.)': пшеничниїквас (Самари); < троянда 'троянда (Rosa)': тройандове ваpйн':а (Любомль, Самари), ваpйн':а з тройандових пел'усток (Самари); < хміль 'хміль звичайний (Humulus lupulus)': пиво з хмйл'у (Самари); < липа 'липа серцелиста (Tilia cordata Mill.)': липовиї чаї (Зарічне); < обліпиха 'обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.)': обл'іпишник (Гряди) 'чай з обліпихи'; < хрін 'хрін звичайний (Armoracia rusticana)': хр'іновуха (Гряди) 'алкогольний напій із хрону'; < черемха 'черемха звичайна (Prunus padusj: компот з черемухи (Колодеже) 'напій із черемхи'; < чорниця 'чорниця звичайна (Vaccinium myrtillus L.)': кампот з ьйayd (Пнівне) 'напій із чорниць'.

Загальна кількість проаналізованих назв становить близько 500. Кількість номенів для позначення реалій варіює від 1 (напр.: рис'івниц'а 'рис з овочами'; житн'ївка 'горілка з жита'; житн'йк 'житній хліб'; цибул'аники 'млинці з цибулі') до 5 (напр.: 'картопля м'ята' - картопли, картопли мнути, картопл'а мн'йта, картопл'а варана, картопл'а тоучана).

Одна страва може мати декілька назв (напр.: 'борщ із капусти' - капусн'ак, боршч з кислойі капусти; 'пироги з капустою' - капусн'ік'і, капуст^ники, капусн'аки, капуст'аник'і, п'ір'іг з капустойу, п'іроги з капустойу, капуст'ан'і пироги, капуст'ани пироги, пирошк'і капустн'і; 'суп із квасолею' - пасол'ова йушка, пасол'а р'ідка, суп з бубом, квасолйвиї суп) і навпаки різні страви можуть іменуватися однаково (напр.: картопл'аники 'млинці з картоплі, 'млинці з картопляного пюре з начинкою', 'галушки з картоплі'; бypачйнка 'страва із листя буряка', бурачанка 'алкогольний напій, виготовлений із буряків'; боб'івники (квасоля) 'млинці з картоплі та квасолі'; буб'івники 'вареники з квасолею'; бобивники 'пироги з квасолею').

Зіставлення або вияв номенів у різних говірках засвідчив їх формальне варіювання в межах досліджуваних говірок на фонемному, акцентному та граматичному рівнях; переважають фонемні варіанти, акцентних та граматичних варіантів зафіксовано значно менше, напр.: бул'бТвники (бул'бовники), бул'баники (бул'б'аник'і), бул'бовики, бул^вники; бобовйанка (бyбyвййнка); бобовники (боб'(вники); гороховнек (гоpохйвник); гороховиї суп (горохов'ії суп); бурачаник (бypачйник); шчавлйвиї боршч (шчавл'овиї боршч, шчавйовий боршч, шчавушн'ії боршч, шчавл'ови боршч, шчавушниї боршч); в'івс'аник (вyвс'йник, yвс'йник, овс'аник); мак'івник (маковник, макувник); кр'іп (крип, укроп, укр'їп, окр'їп, окроп, кр'іп, кроп).

Варіативність номінацій зумовлена кількома чинниками: реалізацією різних мотиваційних ознак при номінаціях; впливами інших мов; внутрішньоговірковими трансформаціями номінації.

Структурно зафіксовані назви поділяються на дві великі групи:

1) однослівні найменування; 2) складені найменування, що є полікомпонентними (здебільшого двокомпонентними) словосполученнями. Однослівні назви страв засвідчують типові для української мови способи утворення назв страв та семантичні зміни, що при цьому відбуваються, як - от: 1) суфіксальні утворення від назв продукту: «назви страв» - картопл'аник'і, картопл'анка, картупл'ёник, бул'бовники, бул'баники, бул'б'івники, бул'б'аник'і, бул'бовики, бул'бёвники, бул'баник, бул'баники, бул'бовники, бул'бончик, капусн'ак, капуст'аник, капуст'аник'і, капуст'ёники, капусн'ік'і, капусн'аки, бубувйёнка, бобовйанка, бобовники, боб'івники, буб'івники, бобивники, квасол'анка, шпараг'ївка, гороховка, горохёвник, гороховнек, бурачаник, бурачёник, бурачанка, бурачёнка, гречанки, гречаники, шчавёл'ник, в'івс'аник, вувс'ёник, в'іс'аники, увс'ёник, овс'аник, овс'аник'і, рис'івниц'а, житн'ївка, житн'ёк, макувнёк, макувник'і, маковник'і, мак'івник, маковник, цибул'ники, цибул'аники, гарбуз'ёнка, гарбузник, йаблучник, йалучаники, копивйаники, черемшаник, жетн'івка, зубровка, калган'івка, кол'ганка, калин'івка, вишн'ак, вишн'ек, вишн'івка, вишн'овка, вишн'анка, ожин'івка, вженувка, ужёнувка, ожиин:ики, малин'івка, малинувка, малёнувка; груш'івка, перцовка, полин'івка, абрикос'івка, сливйанка, сливйенка, аґрус'івка, кл'укв'івка, тернувка, шипшин'івка, кул'бабка, обл'іпишник, хр'іновуха; отже, більшість броматономенів утворено від іменних (переважно іменникових - назви рослин) основ шляхом суфіксації, яка вказує на релятивне відношення до інших назв, на базі яких виникли ці лексеми; до найпродуктивніших суфіксів у творенні відсубстантивних похідних належать: -к-, -ик- (-ік-), -ник-, -анк- (-енк-), -івк- (-увк-, -овк-); малопродуктивними є суфікси: -ак (-ек-), -ух-, -ниц'-;

2) найменування, утворені лексико-семантичним способом; це назви страв та напоїв, співвідносні з назвами городньої та садової продукції, які збігаються з ботанічними найменуваннями самих рослин (передусім ідеться про вживання в ролі назв страв найменувань продуктів - назв рослин): картопли, бул'ба, грёчка, рис, горох, кпупец', кр'іп, мйата, часник, цибул'а, перец', гурчец'а, хр'ін, ме^илїса. Серед них переважають двоскладні словосполучення. Основними типами двоскладних структур є такі: іменниково-прикметникові (дієприкметникові), іменниково-іменникові. Словосполучення з головним словом - іменником і залежним прикметником або дієприкметником поділяємо на групи залежно від семантики залежного компонента: 1) найбільшу кількість становлять словосполучення, у яких залежний прикметник вказує на продукт, який є або основним інгредієнтом страви, або тим компонентом, який надає страві особливого смаку: картопл'ан'і кл'оцки, капуст'ан'і пироги (капуст'ани пироги), пирошк'і капустн'і, бобовиі звар, пасол'ова йушка, горохов'ії суп, гороховиї суп, бур'ачаниї боршч, кваша буракова; гречаниї кис'л', гречаниї суп, шчавлёвш боршч (шчавл'овиї боршч, шчавйовий боршч, щавушн'ії боршч, шчавл'ови боршч, шчавушниї боршч), в'івс'ан'і пр'ан'ік'і, в'івс'ана каша (вус'ана каша), в'івс'аниї кис'л', йачм'(н:а каша, моркв'аниї торт, моркв'аниї пл'ацок, гарбузова каша, пириг йаблучни, кул'бабове варён':а, пшеничниїквас, тройандове варён':а, липовиїчаї; 2) ряд складених найменувань являють собою словосполучення іменників із залежними дієприкметниками, які вказують на види кулінарної або механічної обробки продуктів: картопли мнути (картопл'а мн'ата), картопл'а варана, картопл'а тоучана, картопл'а тушана (картопли тушани, картопл'а тушина, тушана картопл'а, тушана картошка), п'ічоне картопле, бул'ба мнута, колочена бул'ба, картопл'а жарена (картопли жарани), тушана бул'ба.

Інші назви мають залежний іменник із прийменником у таких відмінках: 1) орудний відмінок із прийменником з (із). У такому разі залежний іменник вказує на обов'язковий компонент нової страви, який робить її унікальною (начинка чи намазка): картопл'аники з грибами, тушана капуста з рисом, боршч з бобом, боршч з чавйухом, п'іроги з капустойу (п'ірїг з капустойу), пироги з пас'олуйу, п'ірог'е з йаблуками; 2) родовий відмінок із прийменником з (із). Такі словосполучення являють собою поєднання назви страви із назвою продукту, який є її основним інгредієнтом: п'іроги з картопли, боршч з кислойі капусти, боршч з бур'аковойі натини, боршч з либ'іди, боршч з натёни, варён':а з тройандових пел'усток, компот з черемухи, кампот з йёгуд; 3) місцевий відмінок із прийменниками у (в): картопл'а в лушпин':і, картопли в лушпаїках, картопле в мундирах, бул'ба в мундирах.

Зафіксовано кілька найменувань, які містять три та більше компоненти. Серед них - трикомпонентні структури, які поділяються на два типи: 1) ускладнення опорного двоскладного словосполучення залежним компонентом: тушана капуста з рисом; 2) опорний компонент - однослівна назва страви має залежний компонент, виражений іменниково- прикметниковим словосполученням: боршч з кислойі капусти, боршч з бур'аковойі натини, боршч з бурачка мулудёЫого, варён':а з тройандових пел'усток.

Проведений аналіз структурних типів гастрономенів засвідчує, що більшість із них є полілексемними, серед яких переважають двокомпонентні назви, що дає змогу посилити інформативність найменування.

Мотиваційні зв'язки проступають у значній кількості назв. Якщо згрупувати всі ці мотиви, то виявиться 2 основні семантичні моделі, за якими відбувається переосмислення:

1) 'продукт' ^ 'страва', напр.: гречка, горох, рес;

'кулінарний процес або дія' ^ 'страва', напр.: тушана картопл'а, жарана картопл'а, бул'ба запечана, картопли варани.

західнополіський відфітонімний гастрономен

Висновки та перспективи досліджень

Гастроназви утворюють розгалужену щодо репертуару тематичну групу лексики. Встановлено поліфункціональність одних номенів і монофункціональність інших. З'ясовано, що за структурою більшість найменувань є полілексемами; лексична варіативність номінацій зумовлена такими чинниками: реалізацією різних мотиваційних ознак при номінаціях, внутрішньоговірковими трансформаціями в межах номінацій; семантичні деривати є наслідком метонімічного та метафоричного перенесень.

Для досліджуваної тематичної групи лексики визначальними є такі диференційні ознаки: 'основний інгредієнт', 'спосіб приготування'.

Спільною для всіх досліджуваних лексико-семантичних підгруп є така мотиваційна модель - 'інгредієнт' ^ 'назва страви', яка реалізована за допомогою суфіксальної деривації, метонімії, аналітичної номінації, вираженої атрибутивними та субстантивними словосполученнями.



Список обстежених населених пунктів

м. Березне Березнівського району Рівненської області

с. Борбин Млинівського району Рівненської області

с. Брониця Камінь-Каширського району Волинської області

с. Видерта Камінь-Каширського району Волинської області

с. Воєгоща Камінь-Каширського району Волинської області

с. Волиця Камінь-Каширського району Волинської області

с. Воля Любешівського району Волинської області

с. Ворокомле Камінь-Каширського району Волинської області

с. Грудки Камінь-Каширського району Волинської області

с. Гряди Іваничівського району Волинської області

с. Дольськ Турійського району Волинської області

с. Залізниця Любешівського району Волинської області

с. Зарічне Зарічнянського району Рівненської області

с. Кадище Ківерцівського району Волинської області

м. Камінь-Каширський Камінь-Каширського району Волинської області

м. Ківерці Ківерцівського району Волинської області

с.Княгининок Луцького району Волинської області

с. Колодеже Горохівського району Волинської області

с. Луків Турійського району Волинської області

м. Любомль Любомльського району Волинської області

с. Майдан-Липненський Маневицького району Волинської області

с. Мар'янівка Горохівського району Волинської області

с. Мельники Шацького району Волинської області

с. Несвіч Луцького району Волинської області

с. Носарево Млинівського району Рівненської області

с. Окачеве Ратнівського району Волинської області

с. Осівці Камінь-Каширського району Волинської області

с. Підцаревичі Маневицького району Волинської області

с. Піщане Камінь-Каширського району Волинської області

с. Пнівне Камінь-Каширського району Волинської області

с. Погулянка Маневицького району Волинської області

смт Ратне Ратнівського району Волинської області

с. Ратнів Луцького району Волинської області

с. Рудня Костопільського району Рівненської області

с. Самари Ратнівського району Волинської області

с. Світязь Шацького району Волинської області

с. Соснівка Камінь-Каширського району Волинської області

с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області

с. Старий Чорторийськ Маневицького району Волинської області

с. Стенжаричі Володимир-Волинського району Волинської області

с. Тинне Сарненського району Рівненської області

с. Торчин Луцького району Волинської області

с. Тур Ратнівського району Волинської області

с. Хотешів Камінь-Каширського району Волинської області

с. Чаруків Луцького району Волинської області

с. Щедрогір Ратнівського району Волинської області



Список використаної літератури

1. Аркушин, Григорій. Словникзахіднополіських говірок. 2-ге вид. Луцьк, 2016.

2. Блинова, Ольга. «Лексическая мотивированость и некоторые проблемы региональной лексикологи». Вопросы изучения лексики русских народных говоров. Ленинград: Наука, 1972, с. 92-104.

3. Борис, Людмила. Динаміка тематичної групи лексики їжі та напоїв у буковинських говірках. Автореф. дис....канд. філол. наук: 10.02.01. Чернівці, 2015.

4. Вештарт, Галіна. «Назвы ежы». Лексіка Палесся у прасторы і часе. Мінск: Навука і тэхшка, 1971, с. 89-142.

5. Волошинова, Марина. Динаміка традиційної предметної лексики в українських східнослобожанських говірках. Автореф. дис....кандид. філол. наук: 10.02.01. Луганськ, 2014.

6. Ганудель, Зузанна. Бытовая лексика украинских говоров Восточной Словакии: (Названия пищи, посуды и утвари). Автореф. дис..канд. филол. наук: 10.02.01. Ужгород, 1980.

7. Ґоца, Еріка. Назви їжі й кухонного начиння в українських карпатських говорах. Автореф. дис..канд. філол. наук: 10.02.01. Ужгород, 2001.

8. Загнітко, Надія. Назви їжі, напоїв у східностепових говірках Донеччини. Автореф. дис..канд. філол. наук: 10.02.01. Донецьк, 2011.

9. Козирєва, Зінаїда. «Українська когнітосфера “їжа” як предмет лінгвістичного дослідження». Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія - Педагогіка - Психологія, вип. 29, 2014, с. 48- 55.

10. Омельковець, Руслана. Словник ботанічної лексики західнополіських говірок. Луцьк, 2009.

11. Різник, Віра. Назви їжі та кухонного начиння в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя. Автореф. дис..канд. філол. наук: 10.02.01. Львів, 2017.

12. Словник української мови, за ред. І. К. Білодіда. В 11 т. Київ: Наукова думка, 1970-1980. Турчин, Евгения. Лексика питания в украинских восточнополесских говорах. Автореф. дисс..канд. филол. наук: 10.02.01. Киев, 1990.

13. Шмелев, Д., Журавлев, А., Ермакова, О. и др. Способы номинации в современном русском языке. Москва: Наука, 1982.



References

1. Arkushyn, Hryhorii. Slovnyk zakhidnopoliskykh hovirok. 2^nd ed. Lutsk, 2016.

2. Blinova, Ol'ga. “Leksicheskaja motivirovanost' i nekotorye problemy regional'noj leksikologi”. Voprosy izuchenija leksiki russkih narodnyh govorov. Leningrad: Nauka, 1972, pp. 92104.

3. Boris, Liudmyla. The dynamic content of the thematic lexical group of food and beverages in Bukovyna patois. PhD Thesis Abstract. Chernivtsi, 2015.

4. Vjestart, Halina. “Nazvy jezy”. Ljeksika Paljessja u prastory i casje. Minsk: Navuka i technika, 1971, pp. 89-142.

5. Voloshynova, Maryna. Dynamics of traditional subject vocabulary in Ukrainian East Slobozhanshchina dialects. PhD Thesis Abstract. Luhansk, 2014.

6. Ganudel', Zuzanna. Bytovaja leksika ukrainskih govorov Vostochnoj Slovakii: (Nazvanija pishhi, posudy i utvari). PhD Thesis Abstract. Uzhgorod, 1980.

7. Gotsa, Erika. Names of food and kitchen utensils in Ukrainian Carpathian patoises. PhD Thesis Abstract. Uzhgorod, 2001.

8. Zahnitko, Nadiia. Names of Food and Drinks in Eastern Steppe Dialects of the Donetsk region. PhD Thesis Abstract. Donetsk, 2011.

9. Kozyrieva, Zinaida. “Ukrainska kohnitosfera “izha” yak predmet linhvistychnoho doslidzhennia”. Naukovyi visnyk kafedry YuNESKO Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia Filolohiia - Pedahohika - Psykholohiia, iss. 29, 2014, pp. 48-55.

10. Omelkovets, Ruslana. Slovnyk botanichnoi leksyky zakhidnopoliskykh hovirok. Lutsk, 2009.

11. Riznyk, Vira. The names of foodstuffs and kitchen utensils in the Ukrainian dialects of the San- Dniester region. PhD Thesis Abstract. Lviv, 2017.

12. Slovnyk ukrainskoi movy, edited by I. K. Bilodid. 11 vols. Kyiv: Naukova dumka, 1970-1980.

13. Turchin, Evgenija. Leksika pitanija v ukrainskih vostochnopolesskih govorah. PhD Thesis Abstract. Kiev, 1990.

14. Shmelev, D., Zhuravlev, A., Ermakova, O. and all. Sposoby nominacii v sovremennom russkom jazyke. Moskva: Nauka, 1982.

Размещено на Allbest.ru