Відтворення лексико-стилістичних особливостей оповідання Дж.Д. Селінджера "Uncle Wiggily in Connecticut" у перекладах українською мовою

Размещено на http://allbest.ru

Відтворення лексико-стилістичних особливостей оповідання Дж. Д. Селінджера “Uncle Wiggily in Connecticut” у перекладах українською мовою

Еліна Коляда, Тетяна Вецкур

Анотація

Представлено результати порівняльного аналізу двох варіантів перекладу українською мовою оповідання “Uncle Wiggily in Connecticut” американського письменника Дж. Д. Селінджера. Аналіз здійснено з метою дослідження опозиції «ступінь наближення до оригіналу - ступінь наближення до реципієнта». На фонографічному рівні розглянуто відтворення графонів, на лексичному рівні - переклад реалій, інвективних і сленгових одиниць, на лексико-семантичному рівні - метафор, порівнянь, епітетів, антономазії.

Встановлено, що переклад реалій залежить від міри їх проникнення в культуру цільової аудиторії. Неналежне відтворення певних особливостей ідіолекту автора, зокрема графонів, може призвести до нейтралізації регістру твору, а також утрати суттєвих смислових пластів. Ще одним чинником нейтралізації та евфемізації художнього тексту в перекладах є обмеження цензури і пануючої ідеології. З'ясовано, що вдалий переклад відзначається балансом збереження автентичних рис оригіналу та доступності для читача.

Ключові слова: художній переклад, графон, реалія, сленг, інвективи, евфемізація.

Постановка наукової проблеми та її значення

Царина художнього перекладу містить безліч викликів для дослідників, починаючи із таких проблемних питань загального перекладознавства, як еквівалентність [3; 14; 17], моделювання процесу перекладу [2; 15], відтворення текстових і дискурсивних категорій [2; 14; 15; 17], баланс форми та змісту [1; 2; 8; 15], і закінчуючи такими вузько специфічними проблемами, як співвідношення експресії першотвору й імпресії перекладу [7], трансляція особистості перекладача на виконаний ним переклад [6; 17], переклад-осучаснення в межах однієї мови [5; 8].

Наявність кількох професійних перекладів певного художнього твору, виконаних однією мовою, уможливлює комплексний перекладознавчий аналіз у синхронному й діахронному розрізах [3, 13] і дає можливість певною мірою наблизитися до розв'язання вищеокреслених проблем. Практична цінність такого аналізу полягає у визначенні найбільш ефективного перекладацького інструментарію для передачі безеквівалентної лексики, дискурсивних маркерів, стилістичних прийомів і регістру оригіналу засобами іншої мови. Крім того, порівняльний аналіз перекладів дає змогу сформувати висновок про напрям розвитку школи художнього перекладу в Україні й запити читацької аудиторії, а також про вплив суспільно-політичних реалій, в які неминуче занурений перекладач.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Вивчення та зіставлення кількох перекладів одного й того ж твору може відбуватися у різних площинах. Перекладознавець С. Засєкін аналізує переклади творів Р. Бредбері та Дж. Р. Р. Толкіна на предмет підтвердження або спростування гіпотези новотлумачення, або так званої ретрансляційної гіпотези, яка полягає в тому, що кожний наступний переклад одного й того ж твору буде ближчим до культури оригіналу.

Обравши лексичні й синтаксичні маркери одиницями психолінгвістичного аналізу [1, 73], дослідник установив існування загальної тенденції «наближення» пізніших перекладів до мови-джерела, на що вказує трансформація семантики онімів і збільшення питомої ваги синтаксичних структур і конекторів, притаманних оригіналу [1, 75].

В іншій науковій праці С. Засєкін використовує український і російський переклад повісті Дж. Д. Селінджера “Catcher in the Rye” для демонстрації потенціалу квантитативних методів аналізу у виявленні перекладацьких закономірностей [2]. Більшість інших розвідок, сфокусованих на перекладі творів цього американського письменника, також залучає український і російський варіанти перекладу [6; 9; 12; 13]. Порівняння перекладів має на меті виявити перекладацькі прийоми, що використовуються для відтворення окремих елементів оригіналу (інтертекстуальних украплень, метафор, стилістично забарвленої лексики, слів- реалій, підтексту тощо), надати оцінку їх доцільності та дієвості, простежити прояви об'єктивної та прагматичної деформацій.

Твори Дж. Д. Селінджера, лауреата Нобелівської премії з літератури, неодноразово виступали об'єктом лінгвістичних, перекладознавчих і літературознавчих студій. Це пояснюється і високою художньою та суспільною цінністю доробку автора, актуальністю проблематики, самобутнім авторським стилем або ідіолектом [8, 26]. З-поміж українських лінгвістів слід відзначити М. Тарнавську, автора циклу статей про особливості перекладу оповідань Дж. Д. Селінджера [12; 13]. Серед закордонних праць ґрунтовним характером відзначається книга К. Керр, де розглянуто композиційну побудову творів письменника, їх символізм, інтертекстуальність, історичний контекст [16].

Мета і завдання статті. Стаття має на меті дослідити опозицію «ступінь наближення до оригіналу: ступінь наближення до читача» двох варіантів перекладу оповідання Дж. Д. Селінджера “Uncle Wiggily in Connecticut”. Прояви такої полярності в художніх перекладах також відомі як експресія vs. імпресія [7, 100] або чужинність {foreignness) vs. природність (naturalness) [4, 9]. Вибір саме цього оповідання зумовлює той факт, що воно ще не виступало об'єктом окремого лінгвістичного дослідження в такому ракурсі. Вперше опублікований в 1948 році в журналі «Нью-Йоркер», цей твір було обрано для екранізації як такий, що ідеально їй піддається. Проте результат настільки розчарував письменника, якого позбавили можливості впливати на знімальний процес, що Дж. Д. Селінджер відмовився продавати права на екранізацію інших своїх творів.

Переклад О. Сенюк побачив світ у 1976 році, а переклади Ю. Григоренка й А. Івахненка у 2012 році, тобто їх віддаляє проміжок у 36 років, який ми вважаємо суттєвим чинником, адже саме в цей період відбулися радикальні трансформації української держави та суспільства, що неминуче позначилися на особистостях перекладачів. Динаміку діади «автор-перекладач» влучно охарактеризував перекладач і мовознавець В. Радчук: «Самим собою лишається в іншій мовній стихії кожний художник слова, хто б його не тлумачив. [...] Що не позбавляє перекладача власного почерку» [8, 26].

Реалізація поставленої мети передбачає такі завдання:

- дослідити переклад реалій;

- перевірити валідність гіпотези про те, що у зв'язку з глобалізацією сучасного світу певні американські реалії значно розширили свій ареал, що відобразилося на перекладі відповідних лексичних одиниць;

- простежити відтворення регістру оригіналу;

- охарактеризувати повноту відтворення стилістичних прийомів на трьох рівнях: фонографічному, лексичному, лексико-семантичному;

- верифікувати гіпотезу про те, що більш ранній переклад відзначається евфемізацією вульгаризмів і пейоративної лексики з огляду на ідеологію та цензуру на момент виконання перекладу.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Реалії, як і Р. Зорівчак, ми розуміємо як одиниці з дуже місткою фоновою семантикою, як маркери національно-культурного контексту [3, 44]. Текст оповідання насичений реаліями, що розкривають особливості американського побуту, способу життя і масової культури.

Перекладачам з самого початку доводиться мати справу з реалією у заголовку, при цьому вони демонструють різні підходи до її вираження. Наприклад, Uncle Wiggily - «Старенький кульгавий кролик», герой серії дитячих оповідань Говарда Р. Ґеріса. О. Сенюк використовує метафоричний перенос, побудований на ознаці «кульгавість», залучає римування, послугується прийомом упущення і створює яскравий образ «тупташка-невдашка». Ю. Григоренко й А. Івахненко перекладають заголовок дослівно - «Дядечко Віґґілі у Коннектикуті», супроводжуючи його розгорнутим коментарем. переклад селінджер лінгвістичний лексичний

Серед літературознавців поширена думка, що Дж. Д. Селінджер особливу увагу надавав заголовкам своїх творів, які мали посилати думки читача вглиб тексту, змушувати його шукати приховані плани [12, 381].

Доведено, що семантика заголовку містить протиставлення конотацій, причому кролик Віґґілі постає символом позитивного ставлення до життя і відзначається своєю любов'ю до дітей. Із ним контрастує другий символ - штат Коннектикут, наділений негативними конотаціями як місце, де головна героїня втратила радість від життя і не пускає в серце нікого, навіть власну дитину [16, 123]. Отже, на семантичному рівні переклад О. Сенюк набагато ближчий до оригіналу за змістом, хоча й радикально відрізняється за формою. Пестливо-зменшувальні форми несуть позитивне конотативне значення, а сема «невдача» - негативне.

Натомість другий варіант перекладу заголовку повністю відтворює форму, проте нейтралізує зміст. Саме тому не можна не погодитися з ще одним твердженням В. Радчука: «У художньому творі, в авторській публіцистиці ідіолект, або індивідуальний стиль, є цінністю. Тут якийсь ключовий образ і настрій перекладач має утримати будь-що-будь, іноді навіть завдяки змінам у предметно-логічній структурі» [8, 29].

Табл. 1 містить варіанти перекладу всіх реалій в оповіданні.

Таблиця 1

Отже, припущення про те, що більш ранній переклад буде мати евфіміністичний характер в силу обмежень цензури, виявилося правильним.

З огляду на це, переклад 2012 року більш наближений до регістру і стилю оригіналу, що є аргументом на користь гіпотези новотлумачення.

Проте ми вважаємо, що ця гіпотеза є дієвою лише в тих країнах, де трансформації суспільного життя мають демократичний і глобалізаційний характер.

Перспективу подальших досліджень убачаємо в аналізі перекладу дискурсивних маркерів та ембол, якими насичене оповідання “Uncle Wiggily in Connecticut”. Ще один перспективний напрям - порівняльний аналіз синтаксичних особливостей оригіналу та перекладів, зокрема апосіопези та еліптичних конструкцій.

Джерела та література

1. Засєкін С. В. Динаміка художнього перекладу в контексті «гіпотези ново тлумачення» / С. В. Засєкін // Актуальні питання іноземної філології. - 2015. - №. 2. - С. 71-76.

2. Засєкін С. В. Психолінгвістичні універсали перекладу художнього тексту : монографія / С. В. Засєкін. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. - 272 с.

3. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р. П. Зорівчак. - Л. : Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. - 216 с.

4. Казакова Т. А. Imagery in Translation. Практикум по художественному переводу : учеб. пособие / Т. А. Казакова ; [на англ. яз.]. - СПб. : Союз, 2003. - 320 с.

5. Литвинов В. Про Скіллу і Харибду в жанрі художнього перекладу, але не тільки [Електронний ресурс] /Литвинов // Всесвіт. - 2005. - № 7-8. - С. 193-198. - Режим доступу :http:www.vsesvit-joumal.com/old/content/view/90/41/

6. Плетенецька Ю. М. Переклад жаргонізмів, сленгу, вульгаризмів та різновидів соціального діалекту в творі Дж. Селінджера «Над прірвою в житі» / Ю. М. Плетенецька // Наукові записки Нац. ун-ту “Острозька академія”. Серія : Філологічна. - 2016. - Вип. 61. - С. 321-324.

7. Радчук В. Експресія оригіналу й імпресія перекладу / В. Радчук // Філософія мови: текст, образ, реальність : матеріали Міжнар. наук.-теор. конф. / відп. за вип. : В. М. Вандишев, С. О. Швачко. - Суми : СумДУ, 2009. - С. 100-102.

8. Радчук В. Протей чи Янус? / В. Радчук // Донец. вісник наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк : Східний вид. дім, 2005. - Т. 7. - С. 21-42.

9. Ребенко М. Лінгвостатистичний аналіз об'єктивної та прагматичної деформацій у текстах перекладу різножанрової художньої прози Дж. Селінджера на мікростилістичному рівні / М. Ю. Ребенко // Studia linguistica. - 2012. - Вип. 6 (2). - С. 191-199.

10. Селінджер Дж. Д. Дядечко Віґґілі у Коннектикуті / Джером Девід Селінджер ; пер. з англ. Ю. В. Григоренко, А. О. Івахненко // Дев'ять оповідань. - Х. : Фоліо, 2012. - С. 23-45.

11. Селінджер Д. Д. Тупташка-невдашка / Джером Девід Селінджер ; пер. з англ. О. Сенюк // Американська новела. - К. : Дніпро, 1976. - С. 285-298.

12. Тарнавська М. Інтерпретація та переклад інтертекстових мотивів циклу оповідань Селінджера “Nine Stories” на матеріалі твору Дж. Д. Селінджера “For Esmh - with love and squalor” / М. Тарнавська // Наукові записки КДПУ. Сер. «Філологічні науки (мовознавство)». - Кіровоград : Вид. Лисенко В. Ф., 2015. - Вип. 138. -с. 378-383.

13. Тарнавська М. Переклад підтексту в оповіданні Дж. Д. Селінджера «Добре ловиться рибка-бананка» / М.Тарнавська // Наукові записки. Сер. «Філологічні науки (мовознавство)». - Кіровоград, 2010. - Вип. 89 (1). - С. 117-122.

14. Baker M. In Other Words : A coursebook on translation / Mona Baker. - London ; New York : Routledge, 1992. - 304 p.

15. Bell R. T. Translation and translating : theory and practice / Roger Thomas Bell. - London : Longman, 1991. -298 p.

16. Kerr C. Bloom's how to write about J. D. Salinger // Christine Kerr. - New York : Bloom's Literary Criticism, 2008. - 281 p.

17. Munday J. Introducing translation studies / Jeremy Munday. - London : Routledge, 2001. - 222 p.

18. Salinger J. D. Uncle Wiggily in Connecticut / J. D. Salinger // Love Stories. - М. : Айрис-пресс, 2009. - С. 79-103.

References

1. Zasiekin, Serhii. 2015. “Dynamika Khudozhnoho Perekladu v Konteksti Hipotezy Novotlumachennia”. Aktualni Pytannia Inozemnoi Filolohii, 2: 71-76.

2. Zasiekin, Serhii. 2012. Psykholinhvistychni Universalii Perekladu Khudozhnoho Tekstu. Lutsk: Lesia Ukrainka Volyn National University.

3. Zorivchak, Roksoliana. 1989. Realiia i Pereklad (na Materiali Anhlomovnykh Perekladiv Ukrainskoi Prozy). Lviv: Lviv University Publishing House.

4. Kazakova, Tamara. 2003. Imagery in Translation: Praktikum po Khudozhestvennomu Perevodu. Saint Petersburg: Soyuz Publishing House.

5. Lytvynov, Volodymyr. 2005. “Pro Skillu i Kharybdu v Zhanri Khudozhnoho Perekladu, ale ne Tilky.” Vsesvit Journal, 7-8: 193-198. Accessed December 12, 2016. http://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/90/41/

6. Pletenetska, Yuliia, 2016. “Pereklad Zharhonizmiv, Slenhu, Vulharyzmiv ta Riznovydiv Sotsialnoho Dialektu v Tvori Dzh. Selindzhera “Nad Prirvoyu v Zhyti”. Naukovi Zapysky Natsionalnoho Universytetu “Ostrozka Akademiia, 61: 321-324.

7. Radchuk, Vitalii, 2009. “Ekspesiia Oryhinalu y Impresiia Perekladu.” In Filosofiia Movy: Tekst, Obraz, Realnist: Materialy Mizhnarodnoi Naukovo-Teoretychnoi Konferentsii, edited by V. M. Vandyshev, S. О. Shvachko, 100-102. Sumy.

8. Radchuk, Vitalii. 2005. “Protei chy Yanus?” Donetskyi VisnykNaukovoho Tovarystva im. Shevchenka, 7: 21-42.

9. Rebenko, Maryna. 2012. “Linhvostatystychnyi Analiz Obiektyvnoi ta Prahmatychnoi Deformatsii u Tekstakh Perekladu Riznozhanrovoi Khudozhnoi Prozy Dzh. Selindzhera na Mikrostylistychnomu Rivni”. Studia Linguistica, 6 (2): 191-199.

10. Selindzher, Dzherom D. 2012. “Diadechko Viggili u Konnektykuti”. In Deviat Opovidan, translated by Yu. Hryhorenko, A. Ivakhnenko, 23-45. Kharkiv: Folio.

11. Selindzher, Dzherom D. 1976. “Tuptashka-Nevdashka”. In Amerykanska novela, translated by Olha Seniuk, 285-298. Kyiv: Dnipro.

12. Tarnavska, Maryna. 2015. “Interpretatsiia ta Pereklad Intertekstovykh Motyviv Tsyklu Opovidan Selindzhera “Nine Stories” na Materiali Tvoru Dzh. D. Selindzhera “For Esmй - with love and squalor”. Naukovi Zapysky KDPU. Seriia: Filolohichni Nauky (Movoznavstvo), 138: 378-383.

13. Tarnavska, Maryna, 2010. “Pereklad Pidtekstu v Opovidanni Dzh. D. Selindzhera “Dobre Lovytsia Rybka- Bananka”. Naukovi Zapysky. Seriia: Filolohichni nauky (movoznavstvo), 89 (1): 117-122.

14. Baker, Mona. 1992. In Other Words: A Coursebook on Translation. London, New York: Routledge.

15. Bell, Roger T. 1991. Translation and Translating: Theory and Practice. London: Longman.

16. Kerr, Christine. 2008. Bloom's how to Write about J. D. Salinger. New York: Bloom's Literary Criticism.

17. Munday, Jeremy. 2001. Introducing Translation Studies. London: Routledge.

18. Salinger, Jerome D. 2009. “Uncle Wiggily in Connecticut”. Love Stories. Moscow: Airis-press.

Аннотация

Воссоздание лексико-стилистических особенностей рассказа Дж. Д. Селинджера “Uncle Wiggily in Connecticut” в переводах на украинский язык

Коляда Элина, Вецкур Татьяна

Представлены результаты сравнительного анализа двух вариантов перевода на украинский язык рассказа “Uncle Wiggily in Connecticut” американского писателя Дж. Д. Селинджера.

Анализ выполнен с целью изучить оппозицию «степень приближенности к оригиналу - степень приближенности к читателю». На фонографическом уровне рассмотрено воссоздание графонов, на лексическом - перевод реалий, инвективных единиц и сленга, на лексикосемантическом уровне - метафор, сравнений, эпитетов, антономазии.

Отмечается, что перевод реалий зависит от степени их проникновения в культуру целевой аудитории. Ненадлежащее воссоздание отдельных особенностей идиолекта автора, в частности графонов, может привести к нейтрализации регистра произведения и утрате значимых смысловых пластов. Еще одним фактором нейтрализации и эвфемизации переведенного художественного текста являются ограничения, которые накладывает цензура и действующая идеология. Авторы приходят к выводу, что удачный перевод отличается балансом сохранения аутентичных черт оригинала и доступности для читательского восприятия.

Ключевые слова: художественный перевод, графон, реалия, сленг, инвективы, эвфемизация.

Abstract

Rendering Lexical and Stylistic Features of J. D. Salinger's “Uncle Wiggily in Connecticut” in the Ukrainian Translations

Koliada Elina, Vetskur Tetiana

The paper presents the results of comparative analysis of two Ukrainian translations of J. D. Salinger's story entitled “Uncle Wiggily in Connecticut”. The data were analyzed in order to study the opposition “original-oriented vs. reader-oriented” translation. The study was undertaken on several levels. Peculiarities of graphons rendering were traced at the phono-graphic level. The lexical level comprises culture-specific vocabulary, invectives and slang. The lexico-semantic level includes metaphors, similes, epithets and antonomasia.

The authors state that translation of culture-specific vocabulary depends on the extent to which foreign culture realities are integrated into the readers' culture. Where the translator fails to convey the author's signature idiolect, e.g. graphons, the literary piece register becomes more neutral and meaningful details are lost. Moreover, the translated work of fiction can be neutralized and euphemized due to censorship and ideology. The authors conclude that successful translation can be defined in terms of its preserved authentic features and accessibility for the readers.

Key words: poetic translation, graphon, culture specific vocabulary, slang, invectives, euphemisation.

Размещено на Allbest.ru