Термінологічна насиченість англомовних публіцистичних текстів екомаркетингу

Анотація

У статті йдеться про термінологічну насиченість англомовних фахових статей екомаркетингу. Проведено порівняльний аналіз первинної та вторинної сфер функціонування термінів екомаркетингу, які представленні відповідно статтями з фахових наукових журналів та газет.

Останнім часом спостережено значну зацікавленість різними аспектами терміносистем, які виникають на стику наук. Окреме місце відводиться терміносистемам економічного й екологічного спрямування, до яких належить і терміносистема екомаркетингу. Будь-яке терміносистему вивчають у сфері фіксації та сфері функціонування, крім того, останню ми важаємо вважливішою, адже термін - це мовна одиниця, якості та властивості якої проявляються лише в тексті. Питання насиченості тексту фаховими термінами є актуальним тому, що терміни - основа фахових текстів. Під термінологічною насиченістю розуміємо частку термінологічних слововживань серед усіх повнозначних слів, яка виражається у відсотках. Її визначаємо за формулою, власне за допомогою ділення кількості всіх термінів у тексті на множину всіх повнозначних слововживань цих текстів та множенням результату на 100%.

Під час аналізу термінологічної насиченості статей усі досліджувані терміни було розподілено на чотири групи (вузькогалузеві, міжгалузеві, зовнішньогалузеві терміни і нефахову лексику), обчислено їхню відносну частоту, проведено порівняння їхнього вживання в англомовних публіцистичних текстах. Окрім того, дослідження показало, що на початку тексту кількість термінів незначна, вони виражають прості поняття, а частота їхнього вживання і їхня складність збільшується зі збільшенням відстані від початку тексту. Зроблено висновок, що термінологічна насиченість фахових текстів екомаркетингу залежить від рівня наукового тексту, концентрації тексту на вузькій фаховій проблемі, а також від стилю автора та його мети.

Ключові слова: терміносистема екомаркетингу, термінологічна насиченість, вузькогалузевий термін, міжгалузевий термін, загальнонауковий термін.

Аннотация

екомаркетинг тармінологічний англомовний публіцистичний

Кушнерук Светлана. Терминологическая насыщенность англоязычных публицистических текстов экомаркетинга

В статье речь идет о терминологической насыщенности англоязычных профессиональных статей экомаркетинга. Проведен сравнительный анализ первичной и вторичной сфер функционирования терминов экомаркетинга, которые представлены соответственно статьями с научных журналов и газет.

В последнее время наблюдается значительная заинтересованность различными аспектами терминосистем, которые возникают на стыке наук. Отдельное место отводится терминосистемам экономического и экологического направления, к которым относится и терминосистема экомаркетинга. Любая терминосистема изучается в сфере фиксации и сфере функционирования, причем последнюю мы считаем более важной, ведь термин - это языковая единица, качества и свойства которой проявляются лишь в тексте. Вопрос насыщенности текста профессиональными терминами актуален потому, что термины являются основой профессиональных текстов. Под терминологической насыщенностью понимаем долю терминологических словоупотреблений всех самостоятельных слов, которая выражается в процентах. Ее определяем с помощью формулы: делением количества всех терминов в тексте на количество всех самостоятельных словоупотреблений в этих текстах и умножением результата на 100%.

При анализе терминологической насыщенности статей все слова были разделены на четыре группы: узкоотраслевые, межотраслевые, внешнеотраслевые термины и непрофессиональную лексику, вычислено их относительную частотность и проведено сравнение их количества в журнальных и газетных текстах. Кроме того, исследование показало, что в начале текста количество терминов незначительна, и они выражают простые понятия, а частота их употребления и их сложность увеличивается с увеличением расстояния от начала текста. Сделан вывод, что терминологическая насыщенность профессиональных текстов экомаркетинга зависит от уровня научного текста, концентрации текста на узкой профессиональной проблеме, а также от стиля автора и его цели.

Ключевые слова: терминосистема екомаркетингу, терминологическая насыщенность, узкоотраслевой термин, межотраслевой термин, общенаучный термин.

Abstract

Kushneruk Svitlana. Terminological Filling of English Publicistic Green Marketing Texts

The article deals with the terminological filling of English green marketing professional articles. A comparative analysis of the primary and secondary spheres of the functioning of green marketing terms is conducted in this research. These spheres of the term functioning are presented with articles from professional scientific journals and newspaper articles.

Recently, many linguists are interested in terminological issues, which arise at the joint of sciences. A separate place is given to the economic and ecological terminology, including the terminology of green marketing. Any terminology system is studied in the field of fixation and the field of functioning. We consider the last one more important, since the term is a linguistic unit which qualities and properties appear only in the text. The question of the filling of the text by professional terms is relevant because the terms are the basis of professional texts. In our research terminological filling is a fraction of terms among all used content words, which is expressed in percentage. We define it by formula, i. e. by dividing the number of all terms in the text into the number of all content words of these texts and multiplying the result by 100%.

During the analysis of the terminological filling of the articles, all the terms were divided into four groups: in - disciplinary, interdisciplinary, general scientific terms and common everyday words, their relative frequency was calculated, and a comparison of their usage in English publicistic texts was made. In addition, the results of our research show that in the beginning of the text the number of terms is small, moreover, they express simple concepts; the frequency of their usage and their complexity increases with an increase in the distance from the beginning of the text.

Thus, the terminological filling of professional green marketing texts depends on the level of scientific text, the concentration of text on a narrow professional problem, as well as on the author's style and his purpose.

Key words: green marketing terminology system, terminological filling, in-disciplinary term, interdisciplinary term, general scientific term.

Основна частина

Постановка наукової проблеми та її значення. Стрімкий розвиток науки й техніки спричиняє появу великої кількості нових термінів, які стають об'єктом лінгвістичних досліджень, адже коректне використання термінів є запорукою взаєморозуміння між спеціалістами. Знання фахової мови потребує аналізу лексичних особливостей фахового тексту, тому питання термінологічної насиченості фахових текстів досить актуальне.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Проблеми термінологічної насиченості фахових текстів є в центрі уваги таких відомих термінознавців, як Б.М. Головін, С. І. Квітко, Т.Р. Кияк, В.М. Лейчик, Ф.А. Циткіна, М.М. Володіна, С.Н. Бук, Р.Г. Піотровський тощо.

Питання термінологічної насиченості англомовних фахових текстів досліджували М.Я. Са - ламаха (тексти охорони довкілля), Е.Т. Дерді (юридичні тексти), С.А. Вискушенко (тексти тваринництва), І. В. Асмукович (авіаційні тексти). Ще чимало наукових робіт написано на матеріалі німецької мови: С.І. Вовчанська (тексти маркетингу), О.М. Бондар (тексти екології), О.М. Ріба (тексти з нафтової промисловості), Р.Б. Шевців (тексти економічних наук), В.О. Синьо (тексти лісництва). Зауважимо, що термінологічна насиченість англомовних фахових текстів екомаркетингу дотепер не була предметом лінгвістичного дослідження.

Мета нашої статті полягає в аналізі термінологічної насиченості англомовних публіцистичних текстів екомаркетингу, яка досягається вирішенням таких конкретних завдань:

1) розділити всі виявлені в текстах терміни на вузькогалузеві, міжгалузеві та загальнонаукові;

2) виявити термінологічну насиченість англомовних публіцистичних текстів екомаркетингу;

3) порівняти термінологічну насиченість фахових текстів екомаркетингу первинної та вторинної сфери функціонування термінів.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження.

В.П. Даниленко зазначає, що оскільки не можна вивчати загальнолітературну мову лише за словниками, так і не можна вивчати терміносистему лише в одному лексикографічному жанрі [5, с. 43]. Саме тому терміни варто досліджувати у двох вимірах - фіксації та функціонуванні. Зауважимо, що функціональні аспекти термінознавста ми вважаємо більш значимими, адже всі властивості й ознаки терміна проявляються тільки при його реальному вживанні в спеціальних текстах чи усних формах професійного спілкування.

Терміни будь-якої науки реалізуються саме у фахових текстах, які, за словами О.М. Ріба - Гринишиної, репрезентують професійну мову, охоплюють її лексичні, морфологічні й синтаксичні особливості, представлені логічно впорядкованою множиною термінологічних і загальновживаних лексичних одиниць, а також виконують мовно-комунікативну функцію [8, с. 103]. Варто також зазначити, що терміни функціонують не лише у спеціальних текстах, ай у неспеціальному середовищі, тому сферу функціонування термінів поділяють на первинну і вторинну [6, с. 82].

Загалом сучасні мас-медіа швидко реагують на суспільно-економічні, науково-технічні, культурні події, які відбуваються у суспільстві, стаючи середовищем активного функціювання термінологічної лексики. Терміни, які зафіксовані у спеціальних словниках і вживаються у професійній сфері, починають нове життя в засобах масової інформації [7, с. 216]. Ми погоджуємося з думкою О.М. Ріби, яка говорить, що розуміння фахової мови як засобу вираження текстової інформації, вимагає визначення загальних особливостей фахового тексту в плані лексичного наповнення, тому актуальним є питання насиченості наукового тексту фаховими термінами [9, с. 216]. Окрім того, терміни можна назвати основою фахових текстів і в кількісному, і в змістовому відношенні [3, с. 175].

Під термінологічною насиченістю розуміємо частку термінологічних слововживань серед повнозначних слів [13, с. 18]. Саме тому визначення термінологічної насиченості різнотипо - вих фахових текстів екомаркетингу варто здійснювати лише за наявності приблизно однакової кількості лексичних одиниць. Дослідження кількісних показників оцінки термінологічної насиченості фахових текстів екомаркетингу було виконане на основі проаналізованих нами 12 фахових текстів екомаркетингу зі статей та журналів (обсягом від 674 до 765 слів, що становить від 5425 до 6194 слововживань).

Зауважимо, що кожен текст містить не лише терміни екомаркетингу, але й терміни інших дисциплін, загальнонаукові терміни та загальновживану лексику. Тому поділяємо всі лексичні одиниці фахових текстів екомаркетингу на чотири групи:

1. Вузькогалузеві терміни представлені групою термінів, які належать тільки до конкретної фахової мови, розраховані на фахівців окремої професійної сфери знань і зберігають свою вузькогалузеву маркованість [1, с. 143]. Ця група термінів є ядром терміносистеми екомарке - тингу.

2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовують у різних терміносистемах фахових мов, це терміни суміжних дисциплін - екології, економіки, маркетингу, техніки тощо: climate change, global warming, Fenton's reagent, ozonation. За словами О.М. Бондар, такі терміни здатні переходити до категорії загальнотехнічних чи загальнонаукових лексичних одиниць, а також поповнювати загальнолітературну лексику [1, с. 143].

3. Загальнонаукові, або зовнішньогалузеві терміни репрезентують терміни, які належать до інших терміносистем фахових мов і стосуються загального термінологічного фонду наук (терміни політики, релігії, культури тощо). Загальнонаукові терміни перебувають на периферії фахової мови екомаркетингу, а їхньою основною ознакою є міждисциплінарний характер і високий ступінь абстракції.

4. Нефахова, або загальновживана лексика, яка, за С.А. Вискушенко, виступає сукупністю всіх мовних засобів загальновживаної мови і не є пов'язаною із жодною професійною галуззю знань чи людської діяльності. Такі лексичні одиниці позначають предмети, явища, дії, ознаки, які описують повсякденне життя всіх користувачів відповідної мови та уможливлюють загальнонаціональне спілкування [2].

Тобто, термінологічна насиченість - це частка термінологічних слововживань серед повнозначних слів, яка виражається у відсотках. Термінологічну насиченість текстів можна оцінювати з точністю 0,05 та достовірністю 95% [13, с. 18]. Розрахунки проведено за формулою запропонованою С. І. Вовчанською:

р = Етв. 2:п.св. * 100%,

де р - термінологічна насиченість тексту, відповідно

р_{вг т}. - насиченість тексту вузькогалузевими термінами;

р_{мг т}. - насиченість тексту міжгалузевими термінами;

р_{зн т}. - насиченість тексту загальнонауковими термінами;

Е_т-в. - множина терміновживань у тексті; і відповідно

2_{вг тв}. - множина вузькогалузевих терміновживань у тексті;

2_{мг тв}. - множина міжгалузевих терміновживань у тексті;

2_{зн тв}. - множина загальнонаукових терміновживань у тексті;

2_п._св. - множина повнозначних слововживань у тексті [3, с. 177].

На першому етапі визначення термінологічної насиченості фахових текстів ми провели кількісні підрахунки всіх чотирьох груп слів, які наявні в досліджуваних текстах. Загалом аналіз вибірки показав такий розподіл цих типів лексики:

1) внутрішньогалузева лексика - 13,2%;

2) міжгалузева лексика - 9,5%;

3) зовнішньогалузева - 6,8%;

4) загальновживана лексика - 70,5%.

Сума цих величин становить множину повнозначних слововживань у тексті. Також нам вдалося встановити відмінність кількості цих груп у газетних текстах та статтях спеціалізованих журналів. Так, у текстах наукових журналів кількість вузькогалузевих терміновживань сягає 487, міжгалузевих - 283, загальнонаукових - 175, а загальновживаних - 1853, а у газетних статтях кількість вузькогалузевих терміновживань становить 245 одиниць, міжгалузевих терміновживань - 246, загальнонаукових терміновживань - 205, загальновживаних повнозначних слововживань - 2076. Порівнявши ці дані, звертаємо увагу, що у статтях наукових журналів кількість внутрішньогалузевих термінів більша майже в два рази. Це підтверджує думку, що досліджувані статті є більш інформативними та розраховані на адресата-фахівця. У журнальних статтях збільшилася і кількість міжгалузевих термінів, натомість кількість за - гальнонаукових термінів трохи зменшилась. Зауважимо, що у статтях журналів при відносно однаковій кількості повнозначних слів (2772 слововживань у газетних текстах та 2798 - у журнальних), кількість загальновживаних слів менша, що пов'язано зі збільшенням в них кількості термінів.

Отже, маючи кількість термінів екомаркетингу та користуючись описаною вище формулою, визначаємо термінологічну насиченість екомаркетингових фахових текстів. Результати всіх обчислень систематизовано та відображено у таблиці 1.

Як бачимо, у таблиці зафіксовано обсяг вузькогалузевих, міжгалузевих, загальнонаукових термінів, а також загальновживаних слів з досліджуваних текстів у числовому й відсотковому вигляді. Зазначимо, що дані результати аналізу насиченості терміновживання у фахових текстах екомаркетингу підтверджують думку, що є залежність певного показника від типу фахового тексту. Проведений аналіз також показав, що майже всі зразки текстів відзначаються середнім ступенем термінологічної насиченості, який коливається від 18,8 до 45,9%. Окрім того, тексти журнальних статей мають більшу термінологічну насиченість, що зумовлено прагненням адресанта донести до адресата певну фахову екомаркетингову інформацію. Нижча термінологічна насиченість газетних статей пояснюється наявністю в адресатів менших фахових знань з екомаркетингу, а також тим, що завдання автора газетної статті полягає передусім у тому, щоб швидко й правильно висвітлити задану тему та мотивувати за допомогою мовних засобів читача до прочитання статті. Автор має зацікавити не фахівців, а пересічних людей із різним рівнем освіти й мовною підготовкою. Тобто газетний текст має бути недовгим та зрозумілим читачам. Якщо цих вимог не виконувати, то коло читачів значно звузиться через нерозуміння (повне або часткове) написаного [12, с. 34]. Цим пояснюємо і високий відсоток загальновживаної лексики, що коливається від 70,1 до 81,2%.

Термінологічна насиченість екомаркетингових фахових текстів