Використання методів гібридної семантики в аналізі пейоративів
Характеристика основних принципів та методик гібридної семантики, що одночасно використовують умовно-істинний та умовно-вживаний виміри (описові та причинно-наслідкові або експресивні аспекти мови). Дослідження проблеми вживання пейоративів у мові.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.11.2020 |
Размер файла | 70,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Використання методів гібридної семантики в аналізі пейоративів
Олена Кульчицька
Анотація
У статті викладено основні принципи й методики гібридної семантики (ГС), що одночасно використовують умовно-істинний та умовно-вживаний виміри (описові та причинно-наслідкові або експресивні аспекти мови). Основним положенням гібридної семантики є те, що умовно-істинний вимір не в змозі поодинці зафіксувати й описати весь спектр значення слова, саме тому на допомогу йому приходить умовно-вживаний вимір, і результатом застосування обидвох стає повний опис значення будь-якої емотивної лексичної одиниці. Ми застосовуємо методики ГС для семантичного аналізу емотивного класу слів, зокрема пейоративів (тобто негативні, емоційно - навантажені експресивно оцінні лексеми), адже традиційна семантика подекуди не в змозі повністю описати значення таких лексичних одиниць. Це відбувається через те, що прагматичні теорії “значення як використання” часто розглядають як протилежні традиційній семантичній теорії. Проте у своїй книзі Д. Каплан (2016) доводить, що методи гібридної семантики можуть і повинні доповнювати традиційні підходи до семантичного аналізу. Його дослідження грунтується на спостереженні, що для певого класу мовних одиниць семантична теорія окреслює правила використання, а не те, що ці одиниці виражають. Це підтверджу. пт філософсь^ дослідження Л. Вітгенштейна, що вилилось у таке положення: “Значення мовного виразу і є його використання” [1]. Д. Каплан розробив багатовимірний підхід до трактування поняття “значення”, яке він назвав гібридною семантикою, що поєднює у собі вимір умовно-вживаного разом із умовно-істинним в єдину систему. Ця система долає емпіричні прогалини та концептуальні проблеми теорії традиційної семантики [2]. Цей підхід здатний вирішувати не тільки проблеми використання пейоративів у мові, але й інших емотивно-навантажених оцінних лексичних одиниць. Ключові слова: гібридна семантика (ГС), умовно-істинне та умовно-вживане, гібридні лексичні одиниці, пейоративи, спосіб вираження.
Кульчицкая Елена. Использование методов гибридной семантики при анализе пейоративов. В статье изложены основные принципы и методики гибридной семантики (ГС), которые одновременно используют условно-истинное и условно-применяемое измерения (описательные и причинно-следственные или экспрессивные аспекты языка). Основным положением гибридной семантики является то, что условно-истинное измерение не в состоянии в одиночку зафиксировать и описать весь спектр значения слова, именно поэтому на помощь ему и приходит условно-применяемое измерение, и результатом применения обоих становится полное описание значения любой эмотивной лексической единицы. Мы применяем методики ГС для семантического анализа эмотивного класса слов, а именно пейоратив (то есть отрицательные, эмоционально-нагруженные экспрессивно оценочные лексемы), ведь традиционная семантика порой не в состоянии полностью описать значение таких лексических единиц. Это происходит потому, что прагматичные теории “значения как использования” часто рассматриваются как противоположные традиционной семантической теории. Однако в своей книге Д. Каплан (2016) доказывает, что методы гибридной семантики могут и должны дополнять традиционные подходы к семантическому анализу. Его исследования основываются на наблюдении, что для определённого класса языко - вых единиц семантическая теория определяет правила использования, а не то, что эти единицы выражают. Это подтверждается философскими исследованиями Л. Витгенштейна, которые вылились в следующее утверждение: “значение языкового выражения и является его использованием” [1]. Д. Каплан разработал многомерный подход к трактовке понятия “значение”, которое он назвал гибридной семантикой, что сочетает в себе измерение условно-применяемого вместе с условно-истинным в единую систему. Эта система преодолевает эмпирические пробелы и концептуальные проблемы теории традиционной семантики [2]. Данный подход способен решать не только проблемы использования пейоративов в языке, но и других эмотивно-нагруженных оценочных лексических единиц.
Ключевые слова: гибридная семантика (ГС), условно-истинное и условно-применяемое, гибридные лексические единицы, пейоратив, способ выражения.
Kulchytska Olena. Usage of TC@UC Methods or Hybrid Semantics in Pejorative's Analysis. The article outlines the basic principles of hybrid semantics that employs both, descriptive and causal dimensions simultaneously, since there are many expressions, simple or complex, that are called mixed or hybrid expressions and that contribute to the general understanding of pejoratives or any other emotive words.
Pragmatic theories of “meaning as use” are often regarded as fundamentally opposed to traditional truth-conditional semantics. However, David Kaplan's researchshows conditions of use can and should have a place in formal approaches to natural language meaning. His project is based on the observation that for certain expressions of natural language, a correct semantic theory would state rules of use rather than something like a concept expressed. It is supported by Wittgenstein's Philosophical Investigations that for a large class of cases (though not for all) in which we employ the word meaning it can be defined thus: the meaningof a word is its use in the language (...) [1]. He develops a multidimen - sional approach to meaning, which the author calls hybrid semantics (HS) for short that incorporates use conditions alongside truth conditions in a unified framework. This system overcomes the observational, empirical gaps and theoretical and conceptual problems of previous frameworks of multidimensional semantics [2]. This approach is able to deal not only with the standard cases of pejoratives, but also with other kinds of use-conditional items that are often overlooked in the current literature.
According to the researches in a field of HS, the idea is to use a use-conditional perspective to supplement truth- conditional semantics, but not to replace it entirely, in order to extend conventional semantic methods to expressions and meaning aspects that, from a purely truth-conditional perspective, are considered to fall outside the scope of conventional semantics.
Key words: hybrid semantics (HS), truth- and use-conditions, pejoratives, mode of expression.
Постановка наукової проблеми та її значення. Опис значення пейоративних лексичних одиниць, як окремого пласту емотивної лексики, є досить складним завданням з погляду традиційної семантики. Така лексика не зафіксована в лексикографічних джерелах, адже слова набувають нових відтінків у їхньому використанні. Значення таких слів є динамічним, “рухомим“.
Прагматичні теорії “значення як використання” часто розглядають як принципово протилежні традиційній семантиці. Проте дослідження Девіда Каплана показують, що методи гібридної семантики повинні доповнювати традиційну семантику. Він вказує на те, що для певних лексичних одиниць семантична теорія окреслює правила використання, а не вираження цих одиниць. За основу свого припущення, Д. Каплан взяв положення, яке стало результатом дослідження Л. Вітгенштейна: поняття “значення” в більшості випадків визначається як “значення мовного виразуі є його використання” [1].
Аналіз досліджень цієї проблеми. Загалом обґрунтування поняття гібридної семантики та опис її основних методів було проведено такими лінгвістами як Кратцер Анжеліка (Німеччина, 1999), Девід Каплан (США, 1999), Крістофер Потт (США, 2005), Лауренс Хорн (США, 2007), Ерік МакКріеді (Японія, 2010), і що на сучасному етапі узагальнено науковою працею Данієля Гутсмана (Німеччина, 2015). Основним положенням є те, що умовно-істинний вимір не в змозі поодинці зафіксувати й описати весь спектр значення слова, саме тому на допомогу йому приходить умовно-вживаний вимір, і результатом застосування обидвох стає повний опис значення будь-якої емотивної лексичної одиниці.
Мета і завдання статті - висвітлити результативність новітнього підходу до трактування емотивних мовних одиниць на основі проведеного аналізу пейоративної лексики, застосовуючи для цього два основні методи семантичного аналізу: умовно-істинний та умовно- вживаний, як основоположні в гібридній семантиці.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Д. Каплан розробив багатовимірний підхід до трактування поняття “значення”, який у роботах автора отримав назву гібридної семантики. Гібридна семантика поєднює у собі вимір умовно - вживаного разом із умовно-істиннимв єдину систему. Ця система долає емпіричні прогалини та концептуальні проблеми теорії традиційної семантики [2]. За допомогою такого підходу ми здатні вирішувати не тільки проблеми використання пейоративних лексичних одиниць у мові, але й інших емотивно-навантажених оцінних мовних одиниць.
Сучасні семантичні дискусії фокусуються загалом на двох підходах: теоріях, які, підкреслюючи важливість описової інформації, асоціюються і пов'язуються із референтом, і ті, які підкреслюють причинно-наслідкові факти про умови використання референта. Встановлено, що судження індивідуумів базуються як на описовій (істинній), так і на причинно-наслідковій (уживаній) інформації, а різницю між їхніми судженнями неможливо пояснити належністю до “лише описової” чи “лише причинно-наслідкової теорії”. Іншими словами, гібридна семантика інтегрує ці рівноцінно релевантні до референта чинники. Існує багато способів формулювання гібридної семантичної теорії, зокрема різні способи, в якій причинно-наслідкові зв'язки та описова інформація можуть функціонувати як разом так і самостійно [4].
На думку Д. Каплана, використання умовно-вживаного (причинні фактори узусу) повинно мати формальну семантичну мотивацію, поруч із домінуючим у традиційній семантичній теорії поняттям умовно-істинного. У теорії Д. Каплана поняття умовно-істинного доповнюється поняттям умовно-вживаного. Тобто, якщо для великого класу лексичних одиниць їхнє значення можна зафіксувати описуючи спосіб, яким ці одиниці визначають умовно-істинне, існує ще один великий клас лексичних одиниць, значення яких може бути описано повністю або частково шляхом їхнього використання. В той час, як перший класс одиниць передає умовно-істинний зміст, другий передає те, що у гібридній семантиці називається умовно-вжи- ваним змістом. Отже, крім стандартного аналізу умовно-істинних мовних одиниць, який є в основі традиційної семантики, також повинен існувати аналіз умовно-вживаних лексичних одиниць, які описують як перший так і другий клас слів та повністю відображають їхнє значення.
Підсумовуючи, зазначимо, що згідно з теорією значення в гібридній семантиці існують два різні виміри значення: умовно-істинне трактування лексичних одиниць і трактування умовно- вживаних [5]. Серед таких мовних одиниць ми аналізуємо пейоративи, які ми визначаємо як негативні, емоційно-навантажені експресивно оцінні лексеми. У наведених нижче реченнях використовуються умовно-істинний та умовно-вживаний виміри як основні методи аналізу в межах гібридної семантики у вузькому сенсі (ми використовуємо скорочення TC = truth-conditional - умовно-істинне та UC = use-conditional - умовно-вживане для їхньої диференціації): Leah found him - she was being stupid, cocky, trying to prove something. She engaged him alone... [14].
TC:Leah found him - she was trying to prove something. She engaged him alone.
UC: Leah found him - she was being stupid, cocky, trying to prove something. Sheengaged- himalone...
Це можна зобразити схематично так:
Leah found him - she was being stupid, being stupid, cocky
cocky, trying to prove something.=
She engaged him alone...Leah found himtrying to prove something.
Тобто:
Отже, повне значення виразу складається з умовно-істинного виміру плюс будь-який додатковий зміст, який диктується умовно-вживаним виміром, що передається лексемами stupidта cocky або будь-якими іншими емотивними виразами, що можуть бути вживаними замість наявних stupidта cocky, оскільки мовець має негативне ставлення до адресата.
Наведені нижче два речення є прикладом аналізу пейоративів у розрізі гібридної семантики:
And then Riley will probably send me out with more of Raoul's mutants again [6].
TC: and then Riley will probably send me out with more of Raoul's people again.
UC: and then Riley will probably send me out with more of Raoul's [unpleasant andfrightening things/humans that I disapprove of them and their actions] again.
Отже, у гібридній семантиці зміст деяких лексичних одиниць найкраще фіксується умовами використання, а не тим, що виражає умовно-істинне. Відповідно, інтерпретуючи і саме речення в парадигмі гібридної семантики, можна стверджувати, що воно набуває цінності як у межах умовно-вживаного, так і умовно-істинного [7].
Згідно з позицією дослідників гібридної семантики, основна ідея полягає в тому, щоб використовувати перспективу умовно-вживаного не для заміщення, а для доповнення традиційної семантики та для розширення традиційних семантичних методів до тих аспектів значення, які перебувають за межами її сфери. Для ілюстрації тих видів аспектів значення, які можна вивчати в рамках цієї розширеної семантичної теорії, ми аналізуємо таку мінімальну пару:
A group of boys were seen going down the street [13].
A group of yobs were seen going down the street.
В аспекті традиційної семантики перше та другеречення є істинними в однакових ситуаціях. Проте друге речення виражає негативне ставлення, певне неприйняття і зневагу, яке відсутнє в першому реченні та яке не зафіксовано шляхом використання умовно-істинного у реченні. Але те положення, що пропонує Д. Каплан, полягає в тому, що негативне ставлення у другому реченні асоціюється з виразом yobs за лінгвістичною конвенцією, і тому слід розглядати його як семантичний, а не прагматичний аспект змісту, Щоб зафіксувати такі аспекти значення, ми посилюємо перспективу умовно-істинного, нашаровуючи на семантику слова додатковий рівень умовно-вживаного. Для фіксації повного семантичного змісту слова у другому реченні, слід враховувати як умовно-істинний вимір, так і умовно-вживаний. Відтак: гібридний семантика пейоратив мова
TC. A group of boys were seen going down the street. [neutral meaning]
UC. A group of yobs were seen going down the street is properly used if the speaker feels negatively about those boys [negative meaning, namely pejorative].
Ми називаємо лексичні одиниці, такі як yobs, що повною мірою розкривають своє значення завдяки TC та UC вимірам, гібридними. Крім таких гібридних лексичних одиниць, є ще і композиційно-гібридні одиниці, які визначаються як будь-які словосполучення у значенні яких присутнє негативне емоційно-оцінне експресивне ставлення. Ми спостерігаємо це у наступному прикладі, де таке ставлення передається експресивним прикметником headless у поєднанні з лексемою yobs, який так само слугує інтенсифікатором пейоративного значення:
A group of headless yobs were seen going down the street.
Для повного розуміння та відповідно для опису лексико-семантичного структури таких гібридних семантичних виразів необхідно провести аналіз, який використовує як умовно-вжи- ваний вимір, так і умовно-істинний,тобто гібридний. Як ми бачимо з наведених вище прикладів, в межах такої семантики речення набуває своєї цінності у поєднанні істинних умов із умовами використання [8].
З семантичної точки зору складність полягає не в реальності емоційного досвіду, а в значенні слів, за допомогою яких люди висловлюють свої емоції [9]. Як ми вже показали вище, умовно-істинне поодинці не в змозі зафіксувати весь спектр значення слова [10]. Хоча, умовно-вживаний вимір значення слова ідеально піддається обробці методами традиційної семантики, як тільки ми визнаємо, що значення емотивних слів та інших лексичних одиниць у межах умовно-вживаного може бути зафіксовано постановкою такого запитання: за яких обставин такі лексичні одиниці належно використовуються. Замість того, щоб поставити запитання, що робить вигук “Takeahike!” істинним, ми запитуємо, в яких контекстах він може бути використаним із пейоративним значенням:
Умовно-істинний (TC)
“Take a hike!” [13]
is true, - mode of expression
if you are offered to take a hike.
Умовно-вживаний (UC)
“Take a hike!”
is properly used, - mode of expression
if the speaker experiences negative emotions.
Отже, лексична одиниця пов'язана з умовами які фіксують її значення. Найголовніша різниця полягає в тому, як встановлюється цей зв'язок (2-й рядок), іншими словами “способом вираження” як його називає Д. Каплан [12]. У першому випадку спосіб вираження пов'язаний з лексичною одиницею через призму умовно-істинного, а в другому вирадку через призму умовно-вживаного, що надає виразу пейоративного значення. Ми також пропонуємо розширити аналіз способу вираження зверненням частково чи повністю до критеріїв виділення пейо- ративної лексики, в тому числі і лексикографічних, (повністю для абсолютних пейоративів і частково для гібридних), який ми подаємо у квадратних дужках:
And then Riley will probably send me out with more of Raoul's mutants again [6].
TC: and then Riley will probably send me out with more of Raoul's people again.
UC: and then Riley will probably send me out with more of Raoul's [emoseme of disdain] + [unpleasant and frightening thing] + [very bad] + [DS moral-immoral] + [dissaproving] again.
Поняття “умовно-вживаного” було запропоноване Д. Гутцманном та Еріком МакКрієдом як аналог для терміну “експресивний зміст”, введеного Поттсом (2007), з тієї причини, що клас експресивів (емотивів), доповнює клас проективного значення змодельованого формальною структурою, запропонованою Поттсом (2005) для аналізу того змісту, який виходить за рамки стереотипної характеристики експреси вів [2]. Вони називають експресиви, які складають вимір умовно-вживаногояк умовно-вживані одиниці, а також як такий семантичний підклас, який передає оцінне значення. Пейоративи, у свою чергу, є експресивами з негативною полярністю, на відміну від меліоративів. Ми притримуємось думки, що пейоративність - це негативна, емоційно-навантаженна експресивна оцінка. Також поділяємо думки дослідників, які розрізняють між абсолютними та гібридними пейоративами, що відрязняються між собою залежно від того, чи передають вони суто умовно-істинне, чи умовно-істинне та умовно- вживане. Наприклад, у пропонованому реченні використовується гібридний пейоратив, адже його значення не зафіксовано денотативно:
And then Riley will probably send me out with more of Raoul's mutants again [6].
Проте в наступному прикладі використано абсолютний пейоратив, оскільки його значення денотативно зафіксоване в лексикографічних джерелах:
Idon 'twanttobeaflthyparasite.
[filthy - characterizedbyorfulloffilth; verydirtyorobscene; offensiveorvicious]
Теорія гібридної семантики, на нашу думку, підтверджується математичним аналізом за теорією нотацій Айверсона. Згідно з цією теорією, істинне чи неістинне (умовне) твердження, що показане у квадратних дужках дорівнює 1, якщо це твердження істинне, і 0, якщо це твердження неістинне (умовне). Іншими словами, якщо Р - предикат (тобто вираз, який використовує одну чи більше величин), ми отримуємо наступну формулу:
Отже, предикат володіє однією чи іншою величиною з результатом булевого типу, тобто таким логічним типом даних, який приймає два можливі значення [15]. Наприклад:
використовують тільки зі своїм денотативним значенням і у перекладі буде означити “Поїдь у невелику подорож!", тоді коли у другому прикладі на цей вираз нашаровується негативний емоційний пласт, значення виразу трактуємо з позиції умовно-вживаного виміру, і переклад такий: “Вали звідси!" Фактично існує два виміри значення, і хоча одне із них не є істинним, а умовно-вживаним, все ж воно і поодинці формує повне значення гаданого виразу. Метод нотацій Айверсона можна застосовувати для аналізу вибірки лексичного матеріалу, а також для доведення достовірності проведених досліджень із позицій математичної лінгвістики. Наприклад, цей метод дозволяє прорахувати кількість лексичних одиниць ужитих суто в умовно- істинному вимірі, суто в умовно-вживаному чи одночасно обох, що показує повну картину вживання слів та дає повне розуміння семантики слів. Найголовніше, при використанні цього методу можна стверджувати, що кожна лексична одиниця має друге, незафіксоване значення, але воно так само як і зафіксоване у лексикографічних джерелах значення буде абсолютно релевантним значенням даної лексичної одиниці.
Висновки та перспективи подальшого дослідження. Підсумовуючи вище викладений матеріал, ми займаємо позицію, що пейоративи одночасно передають ТС та иС зміст, де пейоративна частка є взятою з виміру умовно-вживаного, вказуючи на негативну емоційно-наван- тажену експресивну оцінність чи то у використанні номінальних чи дієслівних пейоративів. Беручи до уваги все сказане вище, ми стверджуємо, що гібридна семантика чітко та повно описує значення та використання пейоративів. Це не лише сприяє загальному розумінню емотивної лексики, але також може застосовуватися як корисний інструмент для опису інших мовних одиниць.
Джерела та література
1. Wittgenstein's Philosophical Investigations: A Critical Guide / edited by Arif Acmed. - Cambridge University Press, 1953. - 248 p.
2. Gutzmann D. Use-Conditional Meaning: Studies in Multidimensional Semantics / D. Gutzmann. - Oxford Studies in Semantics and Pragmatics, 2015. - 272 p,
3. Genone J. Concept possession, experimental semantics, and hybrid theories of reference / James Genone, Tania Lombrozo // Philosophical Psychology. - October 2012. - Vol. 25, №. 5. - Р. 717-742.
4. Evans G. The varieties of reference / G. Evans. - Oxford : Oxford University Press, 1982. - 418 p.
5. Tenchimi M. P. A multi-act perspective on slurs / Maria Paola Tenchimi, Aldo Frigerio // Pejoration / edited by Rita Finkbeiner, Jorg Meibauer, Heike Wiese John. - Amsterdam ; Philadelphia : Benjamins Publishing Company, 2016. - Р. 171.
6. Meyer S. The short second life of Bree Tanner / S. Meyer. - Little : Brown publishing, 2010. - P. 15.
7. Gutzmann D. Hybrid semantics for modal particles / D. Gutzmann // Sprache und Datenverarbeitung. - 2009. - № 33 (1-2). - P. 45-59.
8. Goddard C. Semantic Analysis. A practical Introduction / Cliff Goddard. - Oxford University Press, 1998. - 411p.
9. Kaplan D. The meaning of “ouch and oops” / D. Kaplan. - Unpublished manuscript, 1999. - P. 6.
10. Gutzmann D. Use-conditional meaning (Oxford studies in Semantics and Pragmatics 6) / D. Gutzmann. - Oxford University Press, 2015. - 272 p.
11. Gutzmann D. Quantification with pejoratives / D. Gutzmann, E. McCready // Pejoration / edited by Rita Finkbeiner, Jorg Meibauer, Heike Wiese. - Amsterdam ; Philadelphia : John Benjamins Publishing Company, 2016. - P. 80.
12. Shuttleworth M. Englische Schimpfwцrter von A bis Z / Malcolm Shuttleworth. - Anaconda Verlag, 2015. - 96 p.
13. Mayer S. Eclipse / Stephenie Mayer. - Little : Brown publishing, 2007. - 640 p.
References
1. Wittgenstein's Philosophical Investigations. 1953. A Critical Guide. Edited by Arif Acmed. Cambridge University Press.
2. Gutzmann, Daniel. 2015. Use-Conditional Meaning: Studies in Multidimensional Semantics. Oxford Studies in Semantics and Pragmatics.
3. Genone, James, Lombrozo, Tania. 2012. “Concept possession, experimental semantics, and hybrid theories of reference”. Philosophical Psychology Vol. 25, No. 5.
4. Evans, G. 1982. The varieties of reference. Oxford: Oxford University Press.
5. Tenchimi, Maria Paola, Aldo, Frigerio.2016. A multi-act perspective on slurs. In Pejoration. John Benjamins Publishing Company. Edited by Rita Finkbeiner, Jorg Meibauer, Heike Wiese. Amsterdam/Philadelphia.
6. Meyer, Stephanie. 2010. The short second life of Bree Tanner. Little, Brown publishing.
7. Gutzmann, Daniel. 2009. Hybrid semantics for modal particles. Sprache und Datenverarbeitung. 33 (1-2).
8. Goddard, Cliff. 1998. Semantic Analysis. A practical Introduction. Oxford University Press.
9. Kaplan, David. 1999. The meaning of “ouch and oops”. Unpublished manuscript.
10. Gutzmann, Daniel. 2015. Use-conditional meaning (Oxford studies in Semantics and Pragmatics 6). Oxford University Press.
11. Gutzmann, Deniel, McCready, Eric. 2016. “Quantification with pejoratives”. In Pejoration. Edited by Rita Finkbeiner, Jorg Meibauer, Heike Wiese. Amsterdam/Philadelphia: John Beniamins Publishing Company
12. Malcolm Shuttleworth. 2015. Englische Schimpfwцrter von A bis Z. Anaconda Verlag.
13. 14 Mayer, Stephenie. 2007. Eclipse. Little, Brown publishing.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Історія розвитку, основні завдання і характеристика семантики як розділу мовознавчої науки. Вивчення структурних і функціональних особливостей розмовного стилю англійської мови. Розкриття лексико-синтаксичної специфіки розмовної англійської мови.
курсовая работа [46,8 K], добавлен 10.02.2014Реалізація категорії минулого доконаного граматичного часу дієслова в залежності від його різнопланової семантики у функціональних стилях сучасної англійської мови. Вживання the Past Perfect Tense у часових та причинно-наслідкових підрядних реченнях.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 05.01.2013Положение семантики в кругу лингвистических дисциплин. Суть когнитивной лингвистики, анализ когнитивной информационной семантики с позиции семасиолога-лингвиста, когнитивное направление в США. Свидетельства относительной автономности языковых механизмов.
реферат [18,7 K], добавлен 04.09.2009Проблеми словотвірної семантики та мотивації фемінітивів cучасної української мови. Лексико-семантична організація жіночих номінацій. Творення іменників зі значенням жіночої статі. Семантичні відношення між апелятивами на позначення назв жіночого роду.
дипломная работа [150,5 K], добавлен 09.04.2012Сущность и предмет рассмотрения семантики, ее место и значение среди языковедческих наук. Специфические черты семантики собственных имен, пять аспектов языковой информации имени. Концептуальная модель топонимической семантики и ее основные уровни.
курсовая работа [41,3 K], добавлен 20.11.2009Філософсько-логічна сутність мезонімії. Мезоніми як лексична категорія, їх синтагматичні особливості. Семантичні потенції різних частин мови у вираженні значення "середнього". Дослідження словотворчих ресурсів мезонімії з позицій контекстної семантики.
курсовая работа [100,7 K], добавлен 11.07.2015Визначення особливостей граматичної будови англійської мови. Аналіз вживання й використання відмінків у сучасній публіцистиці. Дослідження новітніх поглядів й тенденцій щодо відмінкової парадигми. Класифікація відмінків за семантичними характеристиками.
курсовая работа [251,0 K], добавлен 06.11.2012Вивчення засобів увиразнення ідеї державотворення за допомогою фразеологічної семантики. Особливості функціонування фразеологічних одиниць офіційно-ділового стилю. Мовні картини світу: принципи утворення та складові. Проблеми семантики речення та тексту.
статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017Вивчення семантики та структури композитів з урахуванням здобутків у площині словотвірної номінації. Дослідження власних назв у будові композитних утворень в українському мовознавстві. Висвітлення експресивних та оцінних властивостей одиниць аналізу.
статья [25,0 K], добавлен 31.08.2017Дослідження лексико-граматичних засобів і механізмів відображення категорії каузативності в сучасній іспанській мові. Основні способи вираження індивідуального прояву учасників комунікації завдяки використанню маркерів причинно-наслідкових зв'язків.
статья [26,7 K], добавлен 29.01.2013