Вираження імпліцитності стереотипів у побутовому дискурсі
Індикатори імпліцитних стереотипів у побутовому дискурсі німців, їх вплив на процес комунікації через формування моделі мовної поведінки. Аналіз лексичних одиниць: граматичних засобів, прецедентних феноменів, алюзійних елементів, метафорів і порівнянь.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.11.2020 |
| Размер файла | 23,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вираження імпліцитності стереотипів у побутовому дискурсі
Олена Грибок
Стаття присвячена виявленню індикаторів імпліцитних стереотипів у побутовому дискурсі німців та їхній вплив на процес комунікації через формування моделі мовної поведінки з метою досягнення успішності мовленнєвих актів, особливо під час інтерпретації непрямих мовленнєвих актів. До таких індикаторів належать одиниці всіх мовних рівнів, зокрема: лексичні одиниці з контекстуалізаційною функцією, що відносяться до родини слова або лексико-семантичного поля, граматичні засоби, прецедентні феномени, алюзійні елементи, метафори і порівняння. Імпліцитні стереотипи функціонують на рівні пресупозицій, зокрема знанні світу, ситуації, тексту, повсякденних знаннях, та виявляються на рівні імплікатур дискурсу, серед яких дієвими виявилися насамперед максима модальності й максима релевантності.
Ключові слова: імплікатури, імпліцитний стереотип, індикатор, контекстуалізація, пресуппозиция.
імпліцитний стереотип побутовий дискурс
Грибок Елена. Выражение имплицитности стереотипов в бытовом дискурсе. Статья посвящена выявлению индикаторов имплицитных стереотипов в бытовом дискурсе немцев и их влиянию на процесс коммуникации через формирование модели речевого поведения с целью достижения успешности речевых актов, особенно во время интерпретации косвенных речевых актов. К таким индикаторам относятся единицы всех языковых уровней, в частности: лексические единицы с контекстуализирующей функцией, относящиеся к семейству слова или лексико-семантическому полю, грамматические средства, прецедентные феномены, аллюзийные элементы, метафоры и сравнения. Имплицитные стереотипы существуют на уровне пресуппозиций, в частности знании мира, ситуации, текста, повседневных знаниях, и проявляются на уровне импликатур дискурса, среди которых действенными оказались прежде всего максима модальности и максима релевантности.
Ключевые слова: импликатуры, имплицитный стереотип, индикатор, контекстуализация, пресуппозиция.
Grybok Olena. Implicity Manifestation of Stereotypes in the Every-day Discourse. The article deals with the finding of indicators of implicit stereotypes in the every-day discourse of Germans and their influence on the process of communication through the formation of a model of linguistic behavior in order to achieve the success of speech acts, especially during the interpretation of indirect speech acts. These indicators include lexical items with contextualization function belonging to the family of words or lexical-semantic field, grammar tools, case phenomena, allusion elements, metaphors and comparisons. The implicite stereotypes exist at the level of presuppositions, in particular in the knowledge of the world, situation, text, everyday knowledge, and are found at the level of implicators of discourse, among which the most effective were the maxim of modality and the maxim of relevancy. This article deals with the finding of indicators of implicit stereotypes in the everyday discourse of Germans, and their influence on the process of communication by the formation of a model of linguistic behaviour in order to achieve success in speech acts, especially during the interpretation of indirect speech acts. These indicators include lexical items with a contextualization function belonging to the family of words or lexical-semantic field, grammar tools, case phenomena, allusion elements, metaphors and comparisons. Implicit stereotypes exist at the level of presuppositions, in particular with respect to the knowledge of the world, situation, text, everyday knowledge, and are found at the level of implicators of discourse, among which the most effective were the maxim of modality and the maxim of relevancy.
Key words: implicature, implicit stereotype, indicator, contextualization, presupposition.
Постановка наукової проблеми та її значення
Поняття “імпліцитності” (інтонації, латентності) розглянуто в багатьох роботах вітчизняних і зарубіжних мовознавців у дихотомії з експліцитністю. Лінгвістичні прийоми, з якими пов'язано вираження стереотипів у дискурсі, діляться на дві великі категорії: семантичні й стилістичні. Семантичні прийоми безпосередньо відображають і створюють стереотипи в дискурсі. Стилістичні прийоми прикрашають стереотипи, виражені іншими мовними засобами, роблять описуваний стереотип яскравішим та ре- льєфнішим [1, с. 65]. Не вся інформація, що вкладається в дискурс, виражається експліцитно. Частина імпліцитно вираженої інформації передається за допомогою різних вербальних засобів і певних дискурсивних тактик. Якщо експліцитні стереотипи повною мірою змістовно виражаються на поверхневому рівні, то імпліцитні стереотипи розпізнаються за іншими критеріями: їх зміст виводиться на основі різного роду чинників. І експліцитні, й імпліцитні стереотипи впливають на процес комунікації, оскільки “задають” зразок мовної поведінки.
Аналіз досліджень цієї проблеми. Аналіз стереотипів як когнітивних елементів культурно-специфічних уявлень, що мають експліцитні й імпліцитні форми вираження, досліджені недостатньо, що й зумовлює актуальність теми цієї роботи.
Мета роботи - виявлення індикаторів імпліцитних стереотипів у побутовому спілкуванні німців. Об'єктом дослідження є мовні одиниці різних рівнів щодо їх здатності актуалізувати імпліцитні стереотипи німців, а також експлікувати їх. Матеріалом для статті слугують діалоги, вибрані з коротких оповідань і романів німецькомовних авторів періоду 1980-2015 рр.
Виклад основного матеріалу й обгрунтування отриманих результатів дослідження
Імпліцитні стереотипи, на відміну від експліцитних, не мають усталених форм вираження. Проте, у той чи той спосіб вони “дають про себе знати”. Вираження імпліцитних стереотипів здійснюється на різних мовних рівнях: від окремих слів до синтаксичних структур і цілих текстових блоків. Але сам стереотип формується і не має змістовного вираження на поверхневому рівні.
Імпліцитні стереотипи існують на рівні пресупозицій та імплікатур дискурсу [3]. Д. Вун- дерліх розділяє загальні та спеціальні пресупозиції [6]. Якщо загальні пресупозиції пов'язують із предметним аспектом комунікації, то спеціальні спрямовані на її кооперативность. Загальні пресупозиції містять загальні знання та уявлення комунікантів. Об'єктивація стереотипізова- них знань здійснюється різними засобами (= індикаторами імпліцитних стереотипів). Розглянемо їх докладніше (зауважимо, що імпліцитний стереотип може бути легко експлікованим. Така трансформація слугує одним зі способів підтвердження наявності імпліцитного стереотипу).
1. Індикаторами імпліцитних стереотипів слугують загальновживані лексичні одиниці, які описово розкривають суть певного стереотипу. На основі таких одиниць у свідомості слухача / читача актуалізується відповідний ментальний стереотип. Розпізнавання здійснюється в зворотному напрямі - від одиниці до стереотипу. У науково-теоретичному плані цей чинник заклав основу аналізу, характерного для другої хвилі так званого прагматичного перевороту, який ознаменував звернення до повсякденної живої мови. Його метою було формування універсальних правил утворення й успішності мовленнєвих актів, особливо інтерпретації непрямих мовних актів.
Друга хвиля прагматичного перевороту, згідно з Г. Файльке [5, с. 217], зосередила увагу дослідників на: а) письмовій мові поряд з усною; б) культурній специфіці замість універсальності; в) поверхневій структурі (оформленні) замість глибинної (генералізації компетенцій), коли стиль поверхневого оформлення вирішує, про який вид тексту говориться; г) контексту- алізації замість контексту як основи розуміння (контекст розглядають як наслідок тексту: певні елементи в тексті відповідають за те, що різні читачі / слухачі відтворюють той самий контекст) [4, с. 44-45]. Саме лексичні одиниці з контекстуалізуючою функцією виражають імпліцитний стереотип (вводять це висловлювання / кьілька висловлювань у контекст дії відповідного стереотипу), наприклад:
1) Nur Hцrner hatte er keine, er war nicht verheiratet [12, с. 78].
Лексичні одиниці Hцrner і nicht verheiratet sein умьіщують це висловлювання в контекст дії стереотипу, який міг би вербалізуватися словосполученням “dem Ehemann / der Ehefrau Hцrner aufsetzen = betrьgen ” (“Наставити роги” чоловікові або дружині).
2) ...In der Hцlle gibt es nдmlich keine Sьnde. Es ist wie auf der Alm, nur klimatisch nicht so gut. Wie sollte man hier auch sьndigen? Jede Seele hat ihr Auskommen, Geld gibt es keins, Frauen auch nicht, sie sind in der anderen Abteilung! [12, с. 77].
Є думка (стереотип), що до гріха призводять гроші й жінки. У наведеному фрагменті наявні лексичні одиниці keine Sьnde - kein Geld - keine Frauen. Контекстуалізація посилюється риторичним питанням (лексика + граматика): Wie sollte man hier auch sьndigen?
Контекстуалізації (в нашому випадку актуалізації імпліцитного стереотипу) сприяють лексичні одиниці, які є однокореневими, належать до одного лексико-семантичного поля і вербалізують основну ознаку стереотипу експліцитно. Наприклад:
1) der sparsame Ehemann, Sparsamkeitsapostel, Sparstrumpf, sparsam, Sparsamkeit u. a. (імплікація стереотипу “Die Deutschen sind sparsam”).
- “Ich werde ihm sagen, daЯ ich mir jahrelang etwas vom Haushaltsgeld zurьckgelegt habe ”.
- “Ob er das glaubt ”.
- “Das muЯ er einfach glauben! Er wird mich sogar wegen meiner Sparsamkeit bewundern, und dann werde ich ihm erklдren, daЯ er jetzt auch mal ein biЯchen sparen und mir einen kleinen Gebrauchtwagen kaufen soll”[10, с. 281].
Такі лексичні одиниці, як sparen, Sparsamkeit bewundern, vom Haushaltsgeld etwas zurьcklegen контекстуалізують наведені висловлювання у сферу дії стереотипу “Die Deutschen sind sparsam”.
2) Pьnktlichkeit, pьnktlich sein, nicht spдt, nicht zu frьh, vorwurfsvoll auf die Uhr sehen u.a. Уживання таких одиниць імплікують “Die Deutschen sind pьnktlich”.
“Frau Brauer scheint die Sitten des Orients ьbernehmen zu haben, denn soviel man weiЯ, spielt doch Pьnktlichkeit in diesen Lдndern ьberhaupt keine Rolle. Es war drei Minuten nach vier!” [10, с. 104].
2. Стереотипи імплікуються також граматичними засобами. До них належать передусім сполучники, вживання яких на перший погляд здається алогічним. Однак у контексті дії імплі- цитного стереотипу їх вживання стає зрозумілим. З іншого боку, таке “алогічне” вживання сполучників є інформативним для комуніканта, який може зробити певний висновок щодо стереотипних уявлень на рівні імплікацій або комунікативних імплікатур Грайса [2]:
1) Morgen kommen meine Schwiegereltern zu Besuch, aber sie sind ganz nett.
2) Du willst mit nem Jungen zelten fahren? Aber du hast ja noch nicht mal die Lehre zu Ende!
3) Obwohl sie bald zwanzig wird, wohnt sie immer noch zu Haus [11, с. 84].
Приклад 1) демонструє упереджене ставлення (негативний стереотип) до батьків чоловіка / дружини. (Стереотип “Die Deutschen haben negative Einstellung zu Schwiegereltern”) Стереотип імплікується саме за допомогою адверзативного сполучника aber. Мовець діє ніби “на випередження”, заспокоюючи співрозмовника: батьки чоловіка не підпадають під категорію поганих людей. Приклад 2) свідчить про вічне побоювання батьків за дочок. Сполучник aber робить несумісними поняття zelten mit einem Jungen vs die Lehre zu Ende bringen (Стереотип “Mit einem Jungen zelten bedeutet die Lehre hinzuschmeissen”) Приклад 3) демонструє національну специфіку німців: діти рано покидають рідну домівку й самостійно наймають житло.
Функцію експлікації імпліцитних стереотипів виконують частки schon, ja, nur, doch; корелат dabei, які пов'язують суперечливі ознаки, стан справ, дії і т. д. Наприклад:
1) Wir haben uns halbtot gelacht, dabei hatten wir keinen Schluck getrunken.
2) Setzt dich nicht so hin, bist doch schlieЯlich ein Mдdchen.
3) Mich haben sie in Mьnchen nachts um zwei aus dem Bett geholt, nur weil jemand
ein bisschen an mein Auto gafahren war! (Spanier) [11, c. 85].
Відомі стереотипи можуть мати варіативні форми свого вираження. Порівняймо:
1) Die Mдnner lieben mit den Augen.
2) Die meisten Mдdchen mцchten aber lieber hьbsch als intelligent sein, weil die meisten
Mдnner besser sehen als denken kцnnen [10, c. 307].
Друге висловлювання містить варіант експліцитного вираження стереотипу першого (варіативність по лінії належності до одного лексико-семантичного поля: mit Augen lieben = besser sehen kцnnen als denken). Цей стереотип імплікується:
а)метафорами: “Also doch! Fliegt auf ein angemaltes Puppengesicht genauso schnell herein wie alle anderen ” [10, с. 254];
б)усталеними виразами: “Wie alle Mдnner hatte Rolf ein Faible fьr attraktive Frauen, und daЯ Frau Gundloff zu dieser Kategorie zдhlte, lieЯ sich nicht bestreiten” [10, с. 82];
в)порівняннями-протиставлениями: “Zum Glьck ist es bei uns genau umgekehrt, оder habt ihr schon mal eine Frau gesehen, die einen Idioten heiratet, nur weil er schцne Beine hat? ” [11, с. 308]; “Frauen sehen das, was sie wollen. Und die Mдnner wollen das, was sie sehen” (Aus “Winni-the- Pooh ”) [9, с. 272].
3. Імпліцитний стереотип може виражатися за аналогією на рівні імплікатури, коли наводиться низка експліцитних стереотипів, наприклад:
“Jeder wird begreifen, daЯ ich nach Feierabend oder in Urlaub wenig Neigung zum Lachen verspьre: Der Melker ist froh, wenn er die Kuh, der Maurer glьcklich, wenn er den Mцrtel vergessen darf. Zuckerbдcker zieht die Wurst dem Brot vor; Stierkдmpfer lieben den Umgang mit Tauben, Boxer werden blaЯ, wenn ihre Kinder Nasenbluten haben: Ich verstehe das alles, denn ich lache nach Feierabend nie. Ich bin ein todesernster Mensch, und die Leute halten mich - mit Recht - fьr einen Pessimisten” ' [7, с. 38]
Цей цілий текстовий блок нагадує прислів'я “Der Schuster trдgt immer die schlechtesten Stiefel”. Професією героя оповідання Г. Бьолля “Der Lacher” було смішити людей. Перераховані представники різних професій не люблять займатися професійними обов'язками поза робочим часом. Аналогічно поводиться і персонаж Г. Бьолля.
4. Імпліцитний стереотип стає основою розуміння висловлювань з алюзійними елементами, які є нагадуванням (або натяком) на прецедентні феномени. Як показує фактичний матеріал, у німецькому суспільстві спостерігається упереджене ставлення (негативний стереотип) до поліцейських. Вони порівнюються з Raubritter des Mittelalters (прецедентний феномен), для позначення їхніх дій використовується негативно забарвлена лексика (Parkplatzhyдnen), в авторських ремарках відзначається негативна реакція водіїв (wьtend aufs Gaspedal treten ua). Наприклад:
1) <...> “Sofort tauchte ein Polizist auf, zьckte seinen Kugelschreiber und fьllte den Strafzettel aus - im Rheinland "Knцllchen" genannt. Freundlich lдchelnd reichte er das Knцllchen in den Wagen, tippte an seine Mьtze und bezog wieder Posten hinter der LitfaЯsдule ”.
“Wer behauptet eigentlich, daЯ es Raubritter nur im Mittelalter gegeben hat? ” Frau Heinze stopfte die Zahlkarte ins Handschuhfach, steuerte in die nдchste SeitenstraЯe und schlich im Schneckentempo vorwдrt” [10, с. 286].
2) <...> “Sie kurbelte das Fenster wieder hoch. Wahrscheinlich hat er sein Soll an Straffzetteln schon erfьllt. Ich habe auch einen gekriegt. Warum hast du mir das nicht frьher gesagt? Verlorene Schlьssel sind hцhere Gewalt, das hдtte ich ihm schon begreiflich gemacht”.
“Da kennst du aber die Parkplatzhyдnen schlecht! Wьtend trat ich aufs Gaspedal und fдdelte mich in den Verkehr ein” [10, с. 198-199].
Упереджене ставлення до поліцейських, як бачимо, зумовлено нескінченними штрафами за порушення правил дорожнього руху. Експліцитно це упередження не виражено, проте імпликується низкою мовних одиниць і немовних реакцій водіїв. Прецедентний феномен Raubritter - це алюзія на лицарів, які жили за рахунок пограбувань на дорогах в Середньовіччі (Raubritter - im spдten MA - vom StraЯenraub lebender Ritter [13, с. 1008]); для харектеристики поліцейських використовується метафора з негативною асоціацією з гієнами (Parkplatzhyдnen), що підстерігають на парковках; штрафи (Strafzettel = Knцllchen), іронічне Strafmandat - усе це свідчить про негативні емоції у водіїв. Звідси і негативний стереотип. Крім того, сформувалося негативне уявлення про “зобов'язання” поліцейських або “плану” збору штрафів (sein Soll an Strafzettel erfьllen).
5. Імпліцитні стереотипи виявляють себе в різного виду порівняннях; основне навантаження припадає при цьому на основу й еталон порівняння (у структурі порівняльної конструкції виділяються одиниці, відповідні термінам порівняння: об'єкт, еталон, суб'єкт, основа (ознака, за яким встановлюється подібність / відмінність), предикат операційного або результативного порівняння. Особливістю порівнянь є те , що вони імплікують стереотипне уявлення про ідеал порівняння. Наприклад: zuverlдssig wie ein Schweizer Uhrwerk [9, с. 181]; Too-much-Information-Mutti ist wie Krupp-Stahl [9, с. 169]; <...> Der andere ist ein dunkler, blasser Grьblertyp, er gleicht einem Romantiker des 19.Jahrhunderts [8, с. 141].
6. Імпліцитні нормативні стереотипи актуалізуються описовим фрагментом тексту, або цілим текстом. Наприклад:
“Zuhцren und Antworten sind einfach nur zwei im Mдnnerhirn vцllig voneinander abgekoppelte Prozesse. Manchmal gibt derjenige Mann die bessere Antwort, der gerade nach einer dreijдhrigen Amazonas-Expedition durch die Tьr kommt und gar nicht weiЯ, was gefragt wurde. Wдhrend Schatzi, reziprok gesehen, nach zehn Jahren Dauerdialog mit mir immer noch keine Antwort weiЯ auf die Frage: Was will diese Frau eigentlich von mir?” [10, с. 123]
Імплікується стереотип “Mдnner sind vom Mars, Frauen - vom Venus”.
Імпліцитні стереотипи об'єктивуються на основі експліцитно вираженого переосмислення наявних стереотипів. Так, відомий німецький стереотип “Die Frauen charakterisieren sich durch drei K (Kinder, Kirche, Kьche)” на сучасному етапі змінюється, про що свідчать різні образи жінки-матері в бестселері К. Кесслер: die Rudel-Mutti, die Generalstabs-Mutti, die PiepsmausMutti, die Too-much-Information-Mutti, die Journalisten-Mutti, die Tussi-Mutti, die Heile-Welt- Mutti, die Busy-Busy-Mutti, die Problem-Mutti, die Nervensдge-Mutti, die Prosecco-Mutti, die KatjaMutti, die Vati-Mutti [9, с. 141-219].
Висновки та перспективи подального дослідження
Імпліцитні стереотипи існують на рівні пресупозицій і виявляються на рівні імплікатур дискурсу. До основних індикаторів, що об'єктивують імпліцитні стереотипи, належать одиниці всіх мовних рівнів.
Перспективним для подальшого дослідження вважаємо аналіз ідеолектальних стереотипів представників німецькомовної спільноти.
Джерела та література
імпліцитний стереотип побутовий дискурс
1. Бергельсон М.Б. Прагматическая и социокультурная мотивированность языковой формы / М.Б. Бергельсон . - М. : Университ. кн., 2007. - 320 с.
2. Грайс Г.П. Логика и речевое общение / Г.П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. - М. : Прогресс, 1985. - Вып. 16. - С. 217-238.
3. Падучева Е.В. Динамические модели в семантике лексики / Е.В. Падучева. - М. : Языки славянской культуры, 2004. - 607 с.
4. Bubenhofer N. Sprachgebrauchsmuster. Korpuslinguistik als Methode der Diskurs und Kulturanalyse (Sprache und Wissen 4) / N. Bubenhofer. - Berlin ; New York : de Gruyter, 2009. - 388 s.
5. Feilke H. Oberflдche und Performanz: Untersuchung zur Sprache als dynamischer Gestalt (Monte Verita) / H. Feilke. - Tьbingen : Niemeyer, 2009. - 521 s.
6. Wunderlich D. Pragmatik, Sprechsituationen / D. Wunderlich. - Frankfurt : Deixix ; LiLi 1/2, 1971. - S. 153-190.
7. Bцll H. Der Lacher / H. Bцll. - Mьnchen : Wilhelm Heyne Verlag, 2008. - S. 37-40.
8. Danella U. Szene aus dem Familienleben / U. Danella. - Mьnchen : Wilhelm Heyne Verlag, 2008. - S. 141-154.
9. Kessler K. Der Tag, an dem ich beschloss, meinen Mann zu dressieren / K. Kessler. - Mьnchen : Diana Verlag, 2011. - 204 s.
10. Sanders E. Radau im Reihenhaus / E. Sanders. - Mьnchen : Wilhelm Heyne, 1986. - 348 s.
11. Sichtwechsel Elf Kapitel zur Sprachsensibilisierung // Ein Deutschkurs fьr Fortgeschrittene. - Stuttgart : Emst Klett Verlage VG, 1984. - 225 s.
12. Spoerl H. Ich fahre in die Hцlle / H. Spoerl. - Mьnchen : Wilhelm Heyne Verlag, 2008. - S.76-81
13. Wahrig G. Deutsches Wцrterbuch. 8., vollst.neu bearb.und aktualisierte Aufl. / G.Wahrig. - Gьtersloh : WissenMedia-Verlag, 2008. - 1728 s.
References
1. Bergelson, Mira. 2007. Pragmaticheskaia i Sociokulturnaia Motivirovannost Yazykovoi Formy. Moskva: Universitetskaia kniga.
2. Grice, Herbert Paul. 1985. “Logika i Rechevoie Obshcheniie”. In Novoie v zarubezhnoi lingvistike, 16: 217-238. Moskva: Progress.
3. Paducheva, Elena. 2004. Dinamicheskiie Modeli v Semantike Leksiki. Moskva: Yazyki slavianskoi kultury.
4. Bubenhofer, Noah. 2009. Sprachgebrauchsmuster. Korpuslinguistik als Methode der Diskurs- und Kulturanalyse (Sprache und Wissen). Berlin; New York: de Gruyter.
5. Feilke, Helmut. 2009. Oberflдche und Performanz: Untersuchung zur Sprache als dynamischer Gestalt (Monte Verita). Tьbingen: Niemeyer.
6. Wunderlich, Dieter. 2007. Pragmatik, Sprechsituationen. Frankfurt: Deixix.
7. Bцll, H. 2008. Der Lacher. Mьnchen: Wilhelm Heyne Verlag, 37-40.
8. Danella, U. 2008. Szene aus dem Familienleben. Mьnchen: Wilhelm Heyne Verlag, 141-154.
9. Kessler, K. 2011. Der Tag, an dem Ich Beschloss, meinen Mann zu Dressieren. Mьnchen: Diana Verlag.
10. Sanders, E. 1986. Radau im Reihenhaus. Mьnchen: Wilhelm Heyne.
11. “Sichtwechsel Elf Kapitel zur Sprachsensibilisierung”. 1984 In Ein Deutschkurs fьr Fortgeschrittene. Stuttgart: Emst Klett Verlage VG.
12. Spoerl, H. 2008. Ich fahre in die Hцlle. Mьnchen: Wilhelm Heyne Verlag, 76-81.
13. Wahrig, G. 2008. Deutsches Wцrterbuch. Gьtersloh: Wissen-Media-Verlag.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012Поняття "конфронтаційна просодика" та наявність її компонентів в дискурсі. Вираження негативної емоціональності за допомогою просодичних компонентів. Комунікативне значення конфронтаційних просодичних компонентів в організації діалогічного дискурсу.
курсовая работа [36,2 K], добавлен 23.04.2012Теорія мовної комунікації як наука і навчальна дисципліна. Теорія комунікації як методологічна основа для вивчення мовної комунікації. Теорія мовної комунікації у системі мовознавчих наук. Формулювання законів організації мовного коду в комунікації.
лекция [52,2 K], добавлен 23.03.2014Аналіз механізму утворення фразеологічного значення, семантичної структури та семантичних властивостей фразеологічних одиниць. Визначення здатності дієслова керувати числом актантів. Розгляд особливостей одновалентних вербальних фразеологічних одиниць.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Аналіз особливостей мовної концептуалізації російсько-українських відносин на матеріалі текстів російських мас-медіа. Розгляд метафоричної моделі "братья" як частини більш складної системи концептуальних структур, що представлені у фреймі "семья".
статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017Аналіз фахових та фонових знань, необхідних перекладачу для роботи з текстами економічного характеру. Способи перекладу лексичних одиниць в економічному тексті. Використання граматичного часу при перекладі. Розмежування між активним та пасивним станами.
дипломная работа [142,1 K], добавлен 22.07.2011Характеристика прикметників у французькій мові та їхня структура. Аналіз якісно-оцінних прикметників у науково-популярному дискурсі на матеріалі статей з журналів "Sсience et Vie" та "La Recherche". Роль якісних прикметників у французькому реченні.
курсовая работа [142,2 K], добавлен 27.02.2014Поняття та типи, принципи утворення та особливості вживання Conditionnel (prsent, pass), концептуальне та часове значення. Аналіз вживання Conditionnel у медійному дискурсі на матеріалі французьких видань, його комунікативно-прагматичний аспект.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 03.01.2014Основні риси політичного дискурсу та тактики аргументації. Вплив гендерної приналежності політиків на вираження аргументації в їх передвиборних промовах. Специфіка аргументації у промовах політиків різних партій. Збереження аргументації при перекладі.
дипломная работа [104,2 K], добавлен 03.03.2010Вивчення теоретичних аспектів дослідження використання сленгу в розмовному дискурсі англійської мови. Характеристика відтворення сучасного варіанту сленгу кокні та жаргону у фільмах Гая Річі "Рок-н-рольщик", "Великий куш" та "Карти, гроші, два стволи".
дипломная работа [70,2 K], добавлен 03.05.2012
