Особливості перекладу англомовного телевізійного медіа-дискурсу на матеріалі інтернет-новин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості перекладу англомовного телевізійного медіа-дискурсу на матеріалі інтернет-новин

А. Тяжкороб, студ.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу англомовних телевізійних Інтернет-новин як складової частини медіа-дискурсу. Розглядаються різні підходи до визначення поняття дискурс, основні характеристики та функції дискурсу ЗМІ, згадуються Інтернет-ЗМІ як самостійний тип сучасного медіа-дискурсу, а також аналізуються структурні та лінгвістичні особливості англомовних теленовин з метою віднайдення найефективніших способів і технік їх передачі засобами української мови.

ХХІ століття об'єктивно названо інформаційною епохою в процесі становлення людства, у зв'язку з чим принципової важливості набувають питання необмеженого доступу до джерел інформації та пошуку ефективніших способів її сприйняття й обробки з найменшими витратами часу і місця. Саме новини вважаються головною жанровою ланкою у будь-якій сучасній телесистемі. Завдяки оперативності, повноті викладу та технічній досконалості передачі інформації, вони користуються найбільшою популярністю серед глядацької аудиторії, їх постійно дивляться, слухають, обговорюють. І оскільки значна кількість інформаційних матеріалів подається закордонними медіа-ресурсами, виникає необхідність їх адекватного перекладу та інтерпретації засобами рідної мови цільової аудиторії, у нашому випадку засобами української мови. Саме в цьому і є актуальність цієї розвідки.

Мета статті полягає у дослідженні медіа-дискурсу в контексті сучасного етапу розвитку дискурсознавства з урахуванням усіх характеристик культурно-історичного, соціально-ситуативного та комунікативного планів, а також аналізі особливостей перекладу його складової частини - англомовних телевізійних Інтернет-новин. Для досягнення поставленої мети перед нами постала низка завдань, виконання яких і дає можливість ретельно й глибоко дослідити обрану тему та проблематику. дискурс лінгвістичний англомовний

Приступаючи до пошуку перекладацьких рішень у роботі з матеріалами мас-медійної спрямованості, слід передусім звернутися до розуміння феномену дискурсу в цілому та телевізійного новинного дискурсу зокрема. Взяття за основу положення про те, що вивчення мови може вважатися адекватним лише в контексті опису її функціонування в процесі комунікації та інтерпретація мовних одиниць саме в ракурсі комунікативної діяльності, де відбувається реалізація їхніх як прагматичних, так і структурних властивостей, привело науковців до дослідження такого явища як дискурс, що стало центральним для цілого ряду гуманітарних дисциплін - лінгвістики, перекладознавства, літературознавства, семіотики, соціології, філософії, етнології та антропології. У зв'язку з цим можна говорити про становлення відносно нового напрямку у лінгвістичній науці, а саме дискурсивного, або ж дискурсного методу аналізу (автор терміна - американський лінгвіст Зелліг Харріс), спрямованого на встановлення шляхів взаємодії мови з екстралінгвальним контекстом [9, 15].

Сьогодні існує чимало думок і поглядів щодо визначення поняття дискурсу як мовного феномену. Учені виділили різні підходи до розуміння дискурсу, зосередившись на трьох основних аспектах. По-перше, низка фахівців відзначає близькість поняття "дискурс" до стилістики і поняття стилю як такого. Це такі дослідники, як Д. Шифрін, Д. Крісталл, Ю. Степанов та інші. По-друге, багато лінгвістів пов'язують визначення дискурсу з соціальними явищами, підкреслюючи його комунікативну функцію [7, 29]. По-третє, значна кількість науковців визначає дискурс як форму соціальної дії (наприклад, Н. Фейклоу і Р. Водак) [7, 29].

Необхідність однозначного розуміння дискурсу очевидна для перекладачів, адже це безпосередньо впливає на способи перекладу з урахуванням його прагматичного аспекту. Саме дискурс відображає комунікативний феномен, складається з деяких сукупностей висловлювань, які породжують текст, а також таких когнітивних компонентів, як знання, думки, цілі [8, 319].

Залежно від основних форм змістової, функціонально- прагматичної та стилістичної реалізації характеристик виокремлюють цілу низку дискурсних сфер. Усі сучасні типології дискурсу так чи інакше виділяють як самостійний дискурс ЗМІ або мас-медіа дискурс, що зумовлено соціальною значимістю тієї комунікативної сфери, яку він репрезентує. Є. А. Кожемякін пропонує наступне трактування медіадискурсу: "тематично сфокусована, соціокультурно обумовлена мовно-мисленнєва діяльність у мас-медійному просторі" [3, 14], що має ряд функціонально-прагматичних цілей і характеристик. Є. А. Кожем'якін відносить до них опис дійсності та її інтерпретацію, інформування масового адресата про суспільно значимі проблеми та події, вплив на свідомість, формування соціальної оцінки, прогноз розвитку подій тощо [3, 13].

Інтерес дослідників безпосередньо до медіадискурсу обумовлений тим, що дискурс ЗМІ - явище надзвичайно багатопланове, що охоплює значну кількість аспектів і можливостей застосування. Медійна комунікація виступає своєрідним соціально- інформаційним полем, сукупністю процесів інформаційного обміну, що структурують суспільно-політичну, економічну, соціальну, культурну сфери і надають їм нового значення.

Отож, дискурс сучасних ЗМІ відрізняється високим ступенем інтегративності, відіграючи такі основні функції, як: 1) інформаційна, 2) соціалізуюча, 3) установлення "порядку денного", 4) політична, 5) впливу на свідомість, або формування громадської думки, 6) розважальна [8, 320] та багатосторонньо впливаючи на адресата-рецепієнта.

Оскільки специфіка мас-медійного дискурсу випливає з вищезазначених функцій, науковці у своїх роботах відповідно виокремлюють такі типи медіадискурсу, як новинний, рекламний, промоційний (PR) дискурси; інформаційний, аналітичний, публіцистичний дискурси; ідентифікують, репрезентують ідеологічний дискурси та ін.

Крім традиційних ЗМІ, їхнім важливим різновидом є Інтер- нет-ЗМІ, що є самостійним типом дискурсу, котрий володіє мовною та жанровою специфіками. Інтернет-дискурс сьогодні - це амбівалентний тип дискурсу. З одного боку, Інтернет виступає як ефективний засіб індивідуальної комунікації. З'являються нові форми та способи спілкування, характерні лише для Інтернет-дискурсу, відбувається зміщення сфер уживання усної та писемної мови, формування власних позамовних засобів спілкування. З іншого боку, сучасний Інтернет - один із найпотужніших ефективних засобів масової інформації, точніше, масової комунікації [4, 5]. Із цього випливає, що пріоритетне місце в Інтернет-ЗМІ займають новинні блоки (сайти) мережевих видань. Відповідно, основну роль у дискурсі Інтернет-ЗМІ набуває но- винний дискурс. Новини, будучи джерелом "первинної" оперативної інформації, у концентрованій формі містять у собі всі ознаки та функції, характерні для дискурсу ЗМІ загалом. Гіпер-текстовий формат Інтернету зумовив зміни новинного дискурсу ЗМІ порівняно з друкованим аналогом [8, 320]. Структурна організація Інтернет-дискурсу визначається гіпертекстом, що є різновидом текстового документа, окремі частини якого зв'язуються за допомогою гіперпосилань [4, 6].

Останнім часом дослідники також все частіше використовують термін гіпермедіа для позначення комбінації відео-звукового сигналу та письмового тексту. Причому відзначається, що семіотично різнорідні складники є однаково вагомими в складі гіпермедіа. В Інтернеті новинний дискурс є інформаційним блоком, у який уходять і текстові матеріали, і мультимедійні, які доповнюють інформацію про основну подію. Втім теленовини як жанр новинного Інтернет дискурсу ЗМІ мають свої особливості, розглядати які варто крізь призму аналізу саме їхніх зовнішніх факторів, тобто знань про те, як вони створюються та наслідком яких позамовних дій є текст теленовин [2, 44]. Той факт, що мас- медійний дискурс є своєрідною проекцією культурного простору, має цілий ряд наслідків у плані особливостей функціонування, структури, змісту, мовного наповнення кожного окремого його елементу, а також у підборі релевантних способів перекладу з урахуванням сукупності усіх цих параметрів.

У поле зору працівників засобів масової інформації потрапляє нова, актуальна інформація. Новина - те, що відрізняє сьогодення від учорашнього дня. На своєму шляху до глядача новини проходять фазу медіації, тобто інтерпретації інформації відповідно до досвіду, уявлень і преференцій тих, хто задіяний у процесі їх підготовки до випуску (репортерів, редакторів) відповідно до медійних засобів, використаних у телесюжеті, а також часу і місця події та обсягу повідомлення про неї. Відтак, новини є продуктом обробки інформації, її відбору, редагування, посилення і аж до викривлення й маніпулювання нею [5, 12]. З огляду на викладене, ми можемо розглядати новини як найважливіший інструмент освоєння людиною актуального соціального досвіду, опосередкованого засобами мас-медіа.

Телевізійні новини є, безумовно, найоперативнішим каналом передачі інформації, який надає можливість інформувати людей безпосередньо з місця події, передавати емоції її учасників наочно, з документальною точністю, створювати у глядача ефект присутності [2, 45]. Теленовини як сучасний інформаційний жанр характеризуються актуальністю змісту, автентичністю мови, оперативністю, практичною спрямованістю, постійною циклічною повторюваністю тем, жорстким документалізмом, а також аудіовізуальною формою подачі.

На відбір і застосування тих чи інших мовних засобів, прийомів та технік при перекладі англомовних новинних сюжетів українською безпосередньо впливає структурна композиція новин, яка будується за принципом перевернутої піраміди, де вся найцінніша інформація повідомляється на початку, коли подається стислий зміст повідомлення, який розкривають заголовок і вступ, далі йдуть головні події, фон, і наприкінці - менш важливі елементи - контекст, історія та вербальні реакції або коментар [1, 222]. Така структура полегшує процес виробництва й сприйняття тексту, допомагає концентрувати увагу й виділяти найголовніші елементи тексту. Перекладач же в свою чергу має, орієнтуючись на розгортання подій у оригінальному варіанті, адаптувати телетекст до потреб і запитів цільової аудиторії з метою досягнення певної прагматичної функції - якомога чіткішого і достовірнішого висвітлення тієї чи іншої події, факту, ідеї. Так, наприклад, у сюжеті з циклу "Світ навчання" ("Learning World") на Euronews [11] про складні санітарні умови у трьох куточках планети, перекладач намагається точно відтворити сюжетну канву першоджерела, переходячи послідовно від одного повідомлення про Танзанію (Танзанія: мило - ліпший друг/Tansaniarwashing hands), до проблем у Індії (Індія: кишеньковий жіночий консультант/The Missing Link in Indian development) та Гватемалі (Гватемала: історія дівчини, що хоче побороти стереотипи / Spirit for change in Central America), використовуючи, однак, чимало трансформацій, зокрема конкретизації, про що свідчать вищезазначені та наступний приклади: Five years ago, 80 percent of schools lacked functioning hand-washing facilities. - Ще 5 років тому двом третинам шкіл у Танзанії бракувало рукомийників та мила [http://ua.euronews.com/2014 /04/04/how-health-and-hygiene-go-hand-in-hand-with-education/]; додавання: if the school environment is good... - якщо будуть створені гідні умови навчання; Today due to the awareness created by the health workers things are changing and the women are getting more confident - Сьогодні на тлі ефективних інформаційних кампаній, організованих медпрацівниками, все змінюється - жінки стають освіченішими та впевненішими; а також прийому прагматичної адаптації, який допомагає синхронізувати оригінальний формат викладу інформації із звичним для українського глядача форматом подачі теленовин: In this report we follow a medical student from Guatemala, Ana Karen Fetzer De Leon,who is so eager to start work that she volunteers. - Наступна історія - про студентку медичного факультету з Гватемали. Дівчина прагне почати працювати, тому вона стала волонтером. Зустрічайте Ану Карен Фетзер Де Леон. Окремо хочеться згадати про переклад назви телесюжету: How health and hygiene go hand in hand with education - Освіта та здоров'я - переможний дует. Перекладач не вдався до аналогового перекладу виділеного фразеологічного виразу, який було б простіше виконати, адже в українській мові є прямі відповідники лексемі to go hand in hand with - йти пліч-о-пліч, бути взаємопов'язаним, а на основі широкого контексту замінив англійське речення з простим дієслівним присудком більш типовою для українського мас-медійного дискурсу складеноіменниковою предикацією. Таким чином перекладена новина в цілому сприймається досить легко і природно, що, врешті, й свідчить про рівень професійності виконаної роботи.

Інтерпретація сучасного англомовного мас-медійного дискурсу як створеної засобами масової комунікації реальності [3, 15] з метою подальшої реалізації перекладацької діяльності передбачає виявлення закономірностей конструювання цієї нової дійсності не лише на структурному рівні, а й на лінгвістичному також. Тому доцільним видається проаналізувати лексичні особливості теленовин, проілюструвавши їх найбільш широковживаними прикладами, взятими із сторінок найпотужніших мережевих інформаційних сайтів, та сфокусувавшись безпосередньо на стратегіях перекладу обраних одиниць.

Основу вербального втілення телетексту складає загальновживана стилістично нейтральна лексика, на тлі якої набувають різних виражальних можливостей марковані одиниці мови [10, 31].

Серед власне мовних і стильових особливостей, сукупність яких характеризує дискурс ЗМІ загалом та теленовини як невід'ємну його частину зокрема, відрізняючи від інших функціональних стилів та дискурсів, можна назвати: високий ступінь стандартизації використовуваних засобів - великий відсоток стійких і клішованих виразів, різні журналістські штампи, лексикалізовані метафори, стандартні терміни і назви [6]: public opinion, nuclear tension,tangible benefits, a melting pot, to cast a veto over, crucial/pressing problems, to escalate а war, overwhelming majority, in the wake of, main focus, it is reported ..., it is believed..., it has been announced..., it is alleged..., according to some observers... Якщо в оригінальній новині превалюють клішовані сполуки нейтрального характеру, то аналогічні мовні засоби слід використовувати і в перекладі. Тим більше, що для багатьох одиниць цієї групи неважко підшукати смислові та стилістичні українські відповідники: They say 70 people were arrested in an anti-terrorist operation. - За їхніми словами, у ході антитерористичної операції було затримано 70 осіб [11]. My ultimate goal is to open a big clinic to change the health issues for Down Syndrome patients - Моя основна мета - відкрити велику лікарню і спробувати змінити підхід до лікування пацієнтів із синдромом Дауна [11].

Там же, де еквівалентів на мовному рівні немає, сенс потрібно передавати іншими засобами, не порушуючи при цьому жанрового, стилістичного і комунікативного регістру. Цей же принцип по можливості слід застосовувати і при перекладі образних, ідіоматичних виразів та інших експресивних елементів телетексту, що надають висловлюванням яскравості та своєрідності. Переклад таких лексем - особлива проблема, адже передавати їх дослівно просто неможливо, через те, що вони утворюють єдине семантичне ціле; а заміна їх словами в прямому значенні може спричинити зникнення атмосфери звичних глядачу образів. Отож, перекладачу нерідко доводиться знижувати ступінь семантичної єдності, замінюючи ідіому на фразеологічну єдність, де образність зберігається [1, с. 224]: Whatever the popular appeal may be, businessmen and politicians must keep a bridge to Europe firmly in place. - Щоб там не говорили популісти, бізнес та політики повинні підтримувати місток до Європи [11]. One common file is the Palestinian issue, which they have given lip service to in almost every summit. - Єдиним спільним знаменником усіх тих самітів було Палестинське питання, навколо якого постійно велися пустослівні розмови [11]. Однак, як це видно із прикладів, перекладний варіант може звучати не менш цікаво і колоритно - завдяки прийому компенсації перекладач вдало робить необхідні смислові акценти, нейтралізуючи елементи, які звучали б дещо не толерантно у випадку іншої, більш фамільярної інтерпретації (замість "пустослівні розмови ", а "пустопорожні балачки ").

Для інформаційних програм також характерною є наявність великої кількості цифр, дат, специфічної лексики новинного дискурсу та суспільно-політичних, культурних, соціально- економічних реалій [6], що одразу привертають увагу глядача, як своєрідні маркери точності, достовірності, об'єктивності і виняткової важливості поданого матеріалу. Тут перекладачу необхідно бути якомога точнішим і уважнішим до тексту оригіналу, відтворюючи ті чи інші фактографічні дані з максимальною скрупульозністю, коли мова йде про цифри, не забуваючи про широку семантику специфічних новинних лексем та відшукуючи прямі відповідники лексичних одиниць, що позначають різноманітні реалії:

The report estimates that New York City gained $3.8 billion (2.72 billion euros) in taxes from the securities industry in fiscal year

2013. - За даними дослідження, завдяки податкам від представників індустрії цінних паперів у 2013 фінансовому році до бюджету Нью-Йорка надійшло$3.8 млрд. (2.72 млрд. євро) [11].

Visiting Berlin, Turkey's Prime Minister Recep Tayyip Erdogan has urged Germany to give greater backing to his country's bid to join the EU. - Під час відвідин Берліна Турецький прем'єр Реджеп Ердоган закликав Німеччину підтримати наміри Анкари щодо вступу в ЄС [11].

The Ivy League school said it evacuated the Science Center, Thayer, Sever and Emerson Halls. - Представники одного з най- видатніших університетів Ліги плюща повідомили про евакуацію будівлі Наукового центру і трьох корпусів студентських гуртожитків - Таєр, Север та Емерсон Хол [11].

China's economy, now the world's second biggest, is on course to overtake the U.S. as the largest around 2016 as measured by PPP, which accounts for differences in price levels. Growth may average eight per cent in per capita terms this decade, the OECD said [11].

Китай, який за економічними показниками посідає зараз друге місце у світі, може до 2016 року обігнати США, у яких перше місце, за паритетом купівельної спроможності (ПКС), що визначається різницею рівнів цін. За висновками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) зростання може досягти 8% на душу населення за 10 років [11].

Для того, щоб перекласти скорочення PPP, перекладачу необхідно було, по-перше, знайти його розшифрування в словнику, а, по-друге, проаналізувавши контекст, обрати вірний український відповідник з огляду на те, що це новина з економічної сфери, адже є декілька розшифрувань цього англійського скорочення: PPP- Point-to-Point Protocol - протокол точка-точка (комп'ютерна лексика); PPP - Public-private partnership - публічно-приватне партнерство (сфера політико-бізнесових відносин) і релевантне у даному випадку скорочення PPP - purchasing power parity - паритет купівельної спроможності (ПКС). Переклад же абревіатури the U.S. (the United States) та OECD - Organisation for Economie Cooperation and Development, не викликає ніяких труднощів (Сполучені Штати Америки та Організація економічного співробітництва та розвитку - ОЕСР), адже це офіційні назви держави та міжнародної організації відповідно.

Висока сприйнятливість до поповнення та розширення словникового запасу будь-якого типу інформаційних повідомлень зумовлює постійне утворення неологізмів, які відображають безперервний розвиток мови та загальні зміни, що відбуваються у сучасному світі [2, с. 46]:

Try being a flexitarian and include vegetables, fruits, nuts and whole grains in your daily meals [11].

Намагайтеся їсти в основному вегетаріанські страви, споживаючи щодня фрукти, горіхи, цільні злаки, але й разом з тим інколи дозволяйте собі рибу та м 'ясо [11].

Як бачимо лексему flexitarian (flexible + vegetarian) не можна перекласти, не вдаючись до експлікації, адже, по-перше, вона містить в собі досить ємке значення: флексітаріанець (за аналогією до вегетаріанця) - це людина, яка споживає здебільшого вегетаріанську їжу, але в чиєму раціоні іноді з'являються м'ясо чи риба, а, по-друге, в українській мові подібне скорочення ще не увійшло в ужиток.

Отже, у тих випадках, коли новостворена лексична одиниця у оригінальному варіанті не має еквівалентів в українській мові, не є загальновідомою і широковживаною або, через аналітичний характер англійської мови, у ній закодовано занадто великий обсяг інформації, перекладачу слід звернутися до експлікації або описового перекладу, за інших же обставин - можна вдатися до транскодування чи перекладу еквівалентом.

На синтаксичному рівні у процесі перекладу англомовних мас- медійних матеріалів доводиться, перш за все, зважати на такі особливості організації тексту, як: наявність коротких самостійних повідомлень (1-3 висловлення), що складаються з довгих речень зі складною структурою, регулярне членуванням новини на смислові фрагменти, впровадження підтем у ході розвитку сюжету для створення ефекту очікування та наростання інтриги, часте використання численних атрибутивних груп тощо:

Donbas has an estimated 109 billion tonnes of coal, Europe's fourth-largest concentration, in a territory that makes up five percent of Ukraine's total, has ten percent of the country's population living in it, producing 20 percent of its GDP and accounting for a quarter of all Ukraine's resource exports [11].

Донецький басейн залишається одним з основних у вугільній промисловості України, займаючи четверте місце у Європі за кількістю покладів паливних копалин. Запаси вугілля оцінюються в 109,0 млрд. тонн. Донбас становить 5 % території України й 10 % населення держави. Його частка у ВВП України - 20 %. Експортна доля сягає 25 % [11].

У наведеному вище прикладі помічаємо, що перекладач пішов шляхом розділення великого за обсягом, синтаксично складного і перенасиченого інформацією уривку англійської новини, виступивши таким чином ще й у ролі професійного журналіста, адже одне із "золотих" правил створення теленовин полягає у мінімальному інкорпоруванню цифрових даних у межах одного речення.

Отже, поняття дискурсу, як комунікативного феномену, і визначення його практичного значення, є однією з найважливіших тем для аналізу у сучасному перекладознавстві та мовознавстві. Вивчення ж особливостей англомовного телевізійного медіа- дискурсу та Інтернет-новин, як його найбільш нової, найбільш динамічної і разом з тим найменш дослідженої складової частини, з метою віднайдення найефективніших способів їх перекладу українською мовою стане ще одним кроком на шляху до розширення горизонтів нашої обізнаності та міжнародної консолідації.

Список використаних джерел

1. Біляк І. В. Прагматика англомовного новинного медіатексту: маніпулятивний потенціал / І. В. Біляк // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия "Филология. Социальные коммуникации". - 2012. - Т. 25 (64). - № 1. Ч. 1. - С. 221-226.

2. Вікович Р. І. Лінгвістичні передумови навчання аудіювання та обговорення англомовних теленовин / Р. І. Вікович // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки: Збірник. - Чернігів. : ЧДПУ, 2009. - № 63. - С. 44-48 с.

3. Кожемякин Е.А. Массовая коммуникация и медиадискурс: к методологии исследования / Е.А. Кожемякин // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Гуманитарные науки. - 2010. - № 2 (73).

- Вып. 11. - С. 13-21.

4. Коломієць Н.В. Лінгвістичні особливості організації гіпертексту інтер- нет-новин (на матеріалі англійської мови): автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Н.В. Коломієць. - К., 2004. - 21 с.

5. Кучерова О.О. Плани змісту та повідомлення британського газетного новинного дискурсу (початок ХХІ століття) : автореф. дис. ... ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.08 - "Журналістика" / О.О. Кучерова. - Л., 2005. - 20 с.

6. Микоян А.С. Проблема перевода текстов СМИ [Электронный ресурс] / А.С. Микоян // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования / Под ред. д-ра филол. наук, проф. М.Н. Володиной. - М. : Изд-во МГУ, 2003.

- Режим доступу: http://evartist. narod.ru/ text12/ 01.htm.

7. Сіріньок-Долгарьова К.Г. Глобальний новинний дискурс: тенденції функціонування англомовник інтернет-медіа: [монографія] / К.Г. Сіріньок- Долгарьова. - К.; Запоріжжя: ЦВП, 2012. - 182 c.

8. Скиба К.М. Прагматичний аспект новинного інтернет-дискурсу як перекладацька проблема / К.М. Скиба // Наукові записки: теорія і практика перекладу. - 2010. - № 9. - С. 319-323.

9. Fowler R. Language of the News : Discourse and Ideology in the Press / R. Fowler. - Routlege. - 1991. - 254 p.

Lewis J. The absence of Narrative: Boredom and the residual power of television news / J. Lewis // Journal of Narrative and Life History.

Размещено на Allbest.ru