Актуальність створення навчальних лінгвокультурологічних галузевих словників неологізмів (на прикладі інновацій сфери "Охорона здоров’я" в американському варіанті англійської мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальність створення навчальних лінгвокультурологічних галузевих словників неологізмів (на прикладі інновацій сфери «Охорона здоров'я» в американському варіанті англійської мови)

Віра Драбовська

Стаття має на меті обґрунтувати актуальність створення навчальних лінгвокультурологічних двомовних галузевих словників неологізмів англійської мови, призначених для студентів факультетів іноземних мов філолого-перекладацького профілю. Поставлене завдання продемонструвати на прикладі окремих інновацій американського варіанта англійської мови соціокультурної сфери «охорона здоров'я», котрі протягом останніх десятиліть стали частиною узусу, їхнє широке залучення в англомовний комунікативний простір і, проте, не занесених до реєстрів низки авторитетних словникових видань навчального зразка, призначених для іношомовних користувачів.

Будучи продовженням низки досліджень інноваційних мовних явищ як предмета лінгвокультурографії, у статті розглянута проблема теорії словникової типології у кореляції з можливістю створення галузевого словника змішаного типу. Запропоновано погляд на мовні інновації, не зафіксовані в найбільш розповсюджених навчальних тлумачних словниках англійської мови як об'єкт лексикографічного опису. Проаналізовано низку неологізмів англійської мови соціокультурної сфери «охорона здоров'я», що виникли в американському варіанті за останні два десятиліття і стали узуальними завдяки їхньому поширенню в Інтернет-виданнях. Зроблений акцент на важливості опрацювання невеликих за обсягом галузевих словників-глосаріїв для спеціальних цілей, призначених для студентів-перекладачів, з метою репрезентації нових одиниць через актуальність і комунікативну доцільність володіння ними в умовах сучасного англомовного дискурсу. Робиться висновок про релевантність створення навчальних словників інновацій сучасної англійської мови з метою розширення лінгвально-комунікативних компетенцій студентів. Як перспективу подальших досліджень запропоновано створити програмні навчальні ідеографічні дво- й одномовні словники як у друкованому, так і в електронному форматах.

Ключові слова: галузевий словник, лексикографія, лінгвальні інновації, словникова типологія, американський варіант англійської мови, соціокультурна сфера.

навчальний лінгвокультурологічний словник неологізм

Драбовская Вера

Актуальность создания учебных лингвокультурологических отраслевых словарей неологизмов (на примере инноваций сферы «охрана здоровья» в американском варианте английского языка)

Статья имеет целью обосновать актуальность создания лингвокультурологических двуязычных отраслевых словарей неологизмов английского языка для учебных целей студентов факультетов иностранных языков филолого-переводческого профиля. Ставится задача продемонстрировать на примере отдельных инноваций американского варианта английского языка социокультурной сферы «охрана здоровья», которые на протяжении последних десятилетий стали частью узуса, их широкую вовлеченность в англоязычное коммуникативное пространство и, однако, не занесенных в регистры ряда авторитетных словарных изданий учебного образца, предназначенных для иноязычных пользователей.

Будучи продолжением ряда исследований инновационных языковых явлений как предмета лингвокультурографии, в статье рассматривается проблема теории словарной типологии в корреляции с возможностью разработки отраслевого словаря гибридного типа. Предлагается взгляд на языковые инновации, не зафиксированные в наиболее распространенных учебных толковых словарях английского языка как объект лексикографического описания. Анализируется ряд неологизмов английского языка социокультурной сферы «охрана здоровья», возникших в американском варианте за последние два десятилетия и ставших узуальными благодаря их распространению в Интернет-изданиях. Акцентируется на важности разработки небольших по объему отраслевых словарей-глоссариев для специальных целей, предназначенных для студентов-переводчиков, с целью репрезентации новых единиц по причине актуальности и коммуникативной целесообразности владения ими в условиях современного англоязычного дискурса. Делается вывод о релевантности создания учебных словарей инноваций современного английского языка с целью расширения лингвально-коммуникативных компетенций студентов. В качестве перспективы дальнейших исследований предлагается создание программных учебных идеографических дву- и одноязычных словарей как в печатном, так и в электронном форматах.

Ключевые слова: отраслевой словарь, лексикография, лингвальные инновации, словарная типология, американский вариант английского языка, социокультурная сфера.

Drabovska Vira

Actuality of Compiling Linguocultural Specialized Dictionaries of Neologisms (on the Basis of Linguistic Innovations into the Sociocultural Sphere “Health Care” in American English)

The article aims at substantiating actuality of compiling bilingual linguocultural specialized learner's dictionaries of English neologisms for students of English philology and translation departments of foreign languages faculties. Giving examples of particular innovative American English units of the sociocultural sphere “health care”, which have integrated into the modern English customary usage in the course of the last decades, it sets the task to demonstrate their vast involvement into the English communicative space, however, being not registered in the corpora of a number of autoritative learner's dictionaries' editions for non-native speakers of English. .

Being a sequel to a number of studies into innovative language phenomena as a subject of linguocultural lexicography, the article deals with the problem of dictionary typology theory in correlation with the opportunity of compiling a specialized dictionary of a mixed type. The author suggests a view upon language innovations, not yet fixed in the most common explanatory dictionaries for learners of English, as an object of lexicographic description. Analyzed are quite a few examples of neologisms of the sociocultural sphere “health care”, which occurred in American English in the last two decades and have become commonly used due to their wide distribution in online editions. An accent has been put on the relevance of compiling small-size special purpose dictionaries-glossaries for students of departments of translation aiming at representing new linguistic units on grounds of their actuality and communicative expediency within the modern English language discourse.

Conclusion is made of relevance of compiling learner's dictionaries of modern English language innovations with the purpose of enhancing students' linguistic and communicative competence. As a perspective of further research compiling of syllabus-consistent learner's ideographic mono- and bilingual dictionaries both in print and e-format is suggested.

Key words: specialized dictionary, lexicography, lingual innovations, dictionary typology, American English language variant, sociocultural sphere.

Постановка наукової проблеми та її значення

Макросистема сучасної англійської мови поповнюється переважно за рахунок неологізмів американського варіанта, багато з яких швидко стають узуальними завдяки ЗМІ та мережі Інтернет. У зв'язку з цим актуальною стає проблема своєчасної фіксації таких інноваційних одиниць у лексикографічних джерелах різних типів з навчальною метою для можливості оперативного отримання інформації про них. Отже, серед нагальних завдань сучасної англійської філології сьогодні слід зазначити необхідність комплексного підходу до вивчення мови, який включає в себе широке залучення лінгвальних інновацій, що стали частиною англомовного узусу, у навчально-методичний процес. Ефективним способом їхньої репрезентації видаються різнотипні словники, що відбивають інноваційні процеси в різних соціокультурних сферах.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Предметом лексикографії як галузі лінгвістики є методи і практика укладання словників різних типів [1, с. 55; 5, с. 4]. Одними з низки проблем, із якими стикається лексикограф-практик, постають саме вибір типу лексикографічного довідника та частини словникового складу мови, яку він планує охопити. Хоча й було здійснено багато спроб розробити універсальну класифікацію типів словників, стрімкий розвиток найбільш розповсюджених мов світу постійно лишає їх, на нашу думку, на межі недосконалості. Отже, металексикографія так і залишається служницею у її практичної галузі, яка постійно удосконалює свій досвід системної й упорядкованої репрезентації фактів мови у словнику.

Формування у ХХ ст. окремих галузей теоретичної лексикографії (термінографії, статистичної лексикографії, навчальної, довідкової, комп'ютерної тощо) було зумовлено розумінням потреб у лексикографічному описі найрізноманітнішої інформації про мову. Проте в межах кожної галузі проблема словникової типології так і залишилася актуальною, оскільки кожне окреме словникове видання здатне варіювати перелік своїх характеристик залежно від наміру його упорядника [2, с. 86]. Можливо, саме тому найбільш вдалими вважають класифікації, що ґрунтуються лише на базових характеристиках словника, як, наприклад, на параметрах призначення словника і способу представлення матеріалу [5, с. 11], ознаках «що», «як» та «для кого» [4, с. 31-32] або змісту, добору лексики, способу опису, одиницях опису, розташування матеріалу, призначення, кількості мов тощо [2, с. 73].

Через антропоцентричну переорієнтацію мовних студій на рубежі ХХ - ХХІ століть загальна типологія словників у теперішній час розглядається, насамперед, відповідно до потреб користувача [15; 17]. Саме тому на сучасному лексикографічному ринку наявна велика кількість словників змішаного типу через більш глибоке розуміння науковцями важливості застосування різнобічних форм поєднання знань. Здається, саме вони демонструють сьогодні здатність стати запорукою успішнішої комунікації. Отже, лексикографія не може не реагувати на необхідність синтезу знань, сприяючи можливостям розробки лексикографічних «гібридів», які сьогодні являють собою найбільш цікавий об'єкт для теоретичних та прикладних лексикографічних студій.

Мета і завдання статті

Стаття має на меті обґрунтувати актуальність створення навчальних лінгвокультурологічних галузевих словників неологізмів англійської мови для студентів факультетів іноземних мов філолого-перекладацього профілю. Завдання статті - продемонструвати на прикладі вибіркових інновацій американського варіанта соціокультурної сфери «охорона здоров'я», що протягом останніх років стали частиною узусу, їхню широку залученість в англомовний комунікативний простір, які, проте, не є занесеними до реєстрів авторитетних навчальних тлумачних словників, призначених для іншомовних користувачів.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Сучасний стан англійської мови дозволяє чітко простежувати всі ті складні й динамічні інноваційні процеси, що відбуваються в соціоуявленнях, суспільних цінностях та ментальності її носіїв, формуючи менталітет представників цілої нації. На думку Ю. А. Зацного, інноваційні процеси у словниковому складі сучасної англійської цілком корелюють із макросоціальними чинниками і явищами [3]. Зародившись у різних сферах соціального життя, ці процеси відбивають кардинальні зміни в них, викликані, насамперед, глобалізацією, спробами встановлення «нового світового порядку».

На фоні грандіозних цивілізаційних процесів відбувається психоемоційна та фізіологічна переорієнтація сучасного носія англійської мови на людину нового типу, яка пристосовується до соціально-детермінованих вимог, що так чи інакше відображається в узусі, а саме - очевидна лібералізація сучасної англійської, запровадження нових мовленнєвих норм, зміщення стилістичних стандартів. Зміни у її лексико-семантичній системі виявляються в появі нових словотворчих елементів і моделей, у функціонуванні нових розгалужених словотворчих і лексико-семантичних парадигм, що концентруються навколо найбільш важливих понять [3]. І хоча, як ще донедавна вважали дексикографи, для того, щоб бути зафіксованими у словниках, неологізми повинні з'явитися в різних друкованих джерелах протягом цілого ряду років [16, с. 14], сучасна ситуація дещо змінилася.

Процеси входження лінгвальної інновації в лексико-семантичну систему, набуття нею «рекурентного» характеру сьогодні значно активувалися саме завдяки швидкому розповсюдженню інформації через глобальну мережу. Вочевидь помітною в сучасній англійській мові є також її тенденція до демократизації, зближення або «зсуву» поняття нормативності. Без сумніву, саме феномен колоквіального характеру мовлення робить володіння останнім однією з найскладніших потенцій, пов'язаних із засвоєнням рівнів іншомовної особистості, зокрема в умовах усної комунікації та неформального спілкування. З зв'язку з цим, виникає проблема актуального задоволення потреб перекладачів та тих, хто вивчає англійську на професійному рівні, у використанні цих інновацій, вільному й усвідомленому володінні ними.

Повсякденне ужитково-побутове спілкування чи повноцінний переклад не можуть бути задоволені лише базовою стандартною лексикою. На нашу думку, переосмислення явища соціальності мови дозволяє відкрити новий погляд на нелологізми - тобто те, як вони самі формують соціальність і культуру.

Повертаючись до предмета розгляду у статті, спробуємо продемонструвати на прикладі лінгвальних новоутворень соціокультурної сфери «охорона здоров'я», яким чином інноваційні мовні одиниці, не зафіксовані у тлумачних чи перекладних словниках англійської мови, але, проте, є широко розповсюдженими та загальнозрозумілими для її носіїв, можуть стати корисним джерелом інформації для студента-перекладача та значно підвищити його філологічні компетенції. Матеріалом дослідження стали лінгвальні інновації, якими активно оперують в Інтернет-виданнях англомовних газет та журналів, на популярних сайтах та у блогах.

Насамперед відзначимо, що вказана вище соціокультурна сфера протягом останніх десятиліть залишається важливим постачальником інновацій в англійську мову з її американського варіанта. Цікавим культурним фактом є, зокрема, те, що популярність у культурних спільнотах Західної Європи та Америки естетичної хірургії викликала появу фраземи happy medicine - мабуть, тому, що вона робить людей щасливими. У зв'язку з бурхливим розвитком «індустрії краси» з'явилися й різні категорії людей, які асоціюються з тими чи іншими соціокультурно детермінованими явищами - від тих, що потерпали від косметичних процедур та операцій (surgiholics), до тих, хто хворів на депресію чи розвинув у собі серйозні комплекси через те, що не мав матеріальної можливості «удосконалити» свою зовнішність (cosmetic underclass) [6] чи бажав приховати що звертання до пластичних хірургів, оскільки це могло підірвати їхній ідеальний імідж (in the plastic closet). Цікавим явищем сучасності англомовного соціуму стала також поява нової категорії людей, які в тій чи іншій мірі захоплюються різними формами терапії - therapy generation [7].

Цілу низку неологізмів «породили» нові медичні галузі й різні методи покращення зовнішності людини: це і словосполучення bikini medicine [17] на позначення медичної практики, досліджень, пов'язаних із відновленням органів репродуктивної системи жінки тощо. Зокрема, розповсюдженими стали одиниці botox party [10] (вечірка, під час якої серед присутніх проводяться несерйозні косметичні операції), feather lift (дороговартісний метод імплантації спеціальних підтяжок, що піднімають опущені тканини тіла), mom job (також mommy makeover, mommy surgery) [13] (пластична операція, до якої вдаються жінки після пологів, для повернення собі «довагітного вигляду»), pumping party (зібрання, на якому некваліфікований хірург проводить бажаючим особам незначні косметичні операції для зміни форми окремих ділянок тіла) [20], scar management (техніка повної чи часткової ліквідації шрамів від хірургічних розрізів), fish pedicure (косметична процедура, при якій пацієнта тримає ноги у контейнері з рибками, що «об'їдають» ділянки відмерлого епідермісу).

Проблеми неякісного медичного обслуговування в США також знайшли своє відбиття у фразеологічних інноваціях, прикладами яких є такі словосполучення, як drive-thru baby delivery (виписка з пологового будинку відразу після пологів), hallway medicine (розміщення пацієнтів в коридорах через нестачу місць в палатах) [18], hamster healthcare (медичне обслуговування без належної кваліфікованої медичної допомоги), hit-and-run nursing (прискорений догляд за пацієнтами з боку медсестер), sicker and quicker (передчасна виписка пацієнта з лікарні).

Великою проблемою американського суспільства стала ціла низка «нових» форм психічних розладів - «фобій» та «філій». Так, прагнення до ідеальної зовнішності та захоплення засобами, що наближують людину до бажаного ідеалу, спровокувало появу неологізму bleachorexia як позначення хворобливого бажання відбілити зуби та зловживання різноманітними відбілюючими засобами [9]. Аналогічно створеним є неологізм bigorexia - тобто розумовий розлад, при якому людина думає, що вона фізично недосконала і продовжує себе виснажувати тренуваннями, намагаючись збільшити м'язи (хвороба, типова для бодібілдерів). Концепція успішності, яка всіляко заохочується і розкручується в американських ЗМІ, спровокувала появу одиниць celebrity worship syndrome (нездоровий інтерес до життя знаменитостей) та celebriphilia (стан, що характеризується хворобливим бажанням мати романтичні стосунки з відомою особою [11].

Не менш значною проблемою американського суспільства стало ожиріння, яке фактично перетворилося на пандемію, відображене в номінації globesity [14]. У звязку з цим з'явилася ціла індустрія з виробництва ліків від ожиріння - globesity business. Швидке зростання відсотку населення, що страждає на ожиріння, вчені пов'язують із соціальним фактором малозабезпеченості та бідності, коли родина не може собі дозволити харчуватися якісними, «здоровими», продуктами. У зв'язку з цим виникли такі одинці, як fat gap - тобто “розрив ожиріння“ між багатими і бідними [8], food poverty, що позначає обмеженість харчування, та metabolic syndrome для номінації цілої низки факторів, які погіршують здоров'я (метаболічний синдром). Проблема надмірного споживання продуктів, багатих на жири, ініціювала також появу інновації passive overeating, коли людина не усвідомлює високої калорійності продуктів і не обмежує себе в них. Цікавим явищем соціокультурної природи стало умовне виокремлення цілих територій США, де кількість людей із надмірною вагою є високою, номіноване одиницею biscuit belt [9] за аналогією до таких країнознавчих реалій, як Sun Belt, Cotton Belt та ін.

Очевидно, що наведений перелік є далеко не вичерпним, оскільки запропоновані одиниці були випадково обрані лише як доказ того, що вони вже давно «активно» існують у мові й навіть стали «законними» елементами узусу, про що свідчить їхня активна залученість у дискурс. Для підтвердження факту відсутності цих одиниць у сучасних навчальних тлумачних словниках, призначених для іншомовних користувачів, було проаналізовано низку найпрестижніших сучасних крупноформатних друкованих та електронних словників англійської мови видавництв Oxford, Longman, McMillan та Collins Cobuild, які вийшли за останнє десятиліття. Отже, питання лексикографічної фіксації зазначених одинць залишається відкритим.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Ознайомлення з мовними інноваціями як невід'ємною ознакою безперевності розвитку мови значно розширює лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні компетенції тих, хто вивчає англійську професійно. Говорячи про актуальність створення окремих галузевих словників, у яких важливим диференційним параметром є відбір мовних одиниць за принципом новизни, варто відзначити їхню дидактичну цінність. Створені за ознакою обмеженості сфери вживання одиниці, такі словники є легкими і зручними в користуванні. Способи подання інформації в них можуть бути різними - від загального алфавітного до ідеографічного, концептуального чи, навіть, словотворчого. По-друге, обсяг таких глосаріїв та принципи відбору одиниць залежать від академічної необхідності, тобто можуть базуватися на актуальності неологізму для окремого етапу навчального процесу, його співвіднесеності з рівнем мовної компетенції студентів, лінгвістичній значимості її залучення до більш грунтовних видів аналізу (етимологічного, семантичного, лінгвокогнітивного, лінгвокультурологічного, компаративного, контрастивного тощо).

Джерела та література

1. Баранов А. Н. Введение в прикладную лингвистику : учебн. пособ. / А. Н. Баранов. - М. : Эдиториал УРСС, 2001. - 255 с.

2. Демська О. М. Вступ до лексикографії / О. М. Демська. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2010. - 266 с.

3. Задний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу / Ю. А. Задний. - Львів : ПАІС, 2007. - 228 с.

4. Морковкин В. В. Основы теории учебной лексикографи : автореф. дис. ... д-ра филол. наук : 10.02.01 / Морковкин Валерий Вениаминович. - М., 1990. - 72 с.

5. Перебийніс В. І. Традиційна та комп'ютерна лексикографія : навч. посібник / В. І. Перебийніс, В. М. Сорокін. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. - 218 с.

6. Academic Dictionaries and Encyclopedias. Cosmetic Underclass. [Electronic resourse]. - Access mode : http://new_words.enacademic.com/874/cosmetic_underclass

7. Berger L. The Therapy Generation / L. Berger // The New York Times. - Jan. 13, 2002. [Електронний ресурс] : - Режим доступу : https://www.nytimes.com/2002/01/13/education/the-therapy-generation.html

8. Carson C. Weight Loss: The Fat Gap, Generation Gap and Appetite Gap / C. Carson. [Electronic resourse]. - Access mode : [https://www.huffingtonpost.com/carole-carson/weight-loss-the-fat-gap-g b 377214.html

9. Eastley T. Doctor Describes Health Crisis In US. / T. Eastley // ABC Online (Australia). - Nov. 4, 2008. - [Electronic resourse]. - Access mode : http://www.abc.net.au/am/content/2008/s2409472.htm

10. Flind A. It's Botox Party Night: Tupperware for the Cosmetic Generation / A. Flind- [Electronic resourse]. - Access mode : https://www.questia.com/newspaper/1G1-75326812/it-s-botox-party-night-tupperware-for-the-cosmetic

11. Griffiths M. Fame In Desire: A Brief Look at Celebriphilia / M. Griffiths- [Electronic resourse]. - Access mode : https://drmarkgrffiths.wordpress.com/2013/10/06/fame-in-desire-a-brief-look-at-celebriphilia/

12. Heckscher M. The Bright Stuff / M. Heckscher // The Daily News, 14 July, 2008. - [Electronic resourse]. - Access mode : https://www.thefreelibraiy.com/THE+BRIGHT+STUFF+SUPER-WHnE+TEETH+ARENT+NECESSARILY +A+GOOD+THING. -a0181460751

13. Kever J. Moms Have Found a New Little Helper In the Post-Baby Era / J. Kever // September 16, 2007. - [Electronic resourse]. - Access mode : https://www.chron.com/life/article/Moms-have-found-a-new-little-helper-m- the-1816936.php

14. Kim L. England Confronts Globesity / L. Kim // The Christian Science Monitor. - Feb. 23, 2001. - [Electronic resourse]. - Access mode : https://www.csmonitor.com/2001/0223/p5s1.html

15. Landau S. I. Dictionaries. The Art and Craft of Lexicography / S. I. Landau. - Cambridge : Cambridge University Press, 1989. - 370 p.

16. Levenson E. Post-ironically, I Failed / E. Levenson // New Statesman. - 2003. - Sept. 1. - P. 14.

17. Martin, M. Women's Health: More Than Bikini Medicine / M. Martin. - [Electronic resourse]. - Access mode : https://www.npr.org/2013/03/25/175267713/womens-health-more-than-bikini-medicine

18. O'shaughnessy L. Baby Boom Pushes a Hospital to Limit : Care: Maternity Cases Are Taking So Much Space and

Resources at Olive View Medical Center That Some Officials Fear the Overall Services Are Being Jeopardized / L. O'shaughnessy. [Electronic resourse]. - Access mode : http://articles.latimes.com/1990-09-30/local/me-

2231_1_olive-view

19. Sevinor S. The Psychology of Beauty: What Are the Right Reasons for Plastic Surgery? / S. Sevinor. - [Electronic resourse]. - Access mode : https://www.questia.com/magazine/1G1-15779893/the-psychology-of-beauty-what-are- the-right-reasons

20. Talbot M. Little Hotties / M. Talbot // The New Yorker. - Dec. 4, 2006. - [Electronic resourse]. - Access mode : https://www.newyorker.com/magazine/2006/12/04/little-hotties

21. Tarp S. Beyond Lexicography : New Visions and Challenges In the Information Age / S. Tarp // Lexicography at a Crossroads : Dictionaries and Encyclopedias Today, Lexicographical Tools Tomorrow / Henning Bergenholtz, Sandro Nielsen, Sven Tarp, eds. - Bern : Peter Lang AG, International Academic Publishers, 2009. - P. 17-33.

References

1. Baranov, Anatolii. 2001. Vvedeniye v prikladnuiu lingvistiku. Moskva: Editorial.

2. Demska, Orysiia. 2010. Vstup do leksykohrafii. Kyiv: Kyievo-Mohylianska Akademiia.

3. Zatsnyi, Yurii. 2007. Suchasnyi anhlomovnyi svit i zbahachennia slovnykovho skladu. Lviv: PAIS.

4. Morkovkin, Vladimir. 1990. Osnovy teorii uchebnoi leksikografii. Moskva.

5. Perebiinis, Valentyna. 2009. Tradytsiina ta kompiuterna leksykohrafiia. Kyiv: Vydavnychyi Tsentr KNLU.

6. Academic Dictionaries and Encyclopedias. 2017. Cosmetic Underclass. http://new_words.enacademic.com/874/ cosmetic_underclass

7. Berger, Leslie. 2002. The Therapy Generation. The New York Times. https://www.nytimes.com/2002/01/13/ education/the-therapy-generation.html

8. Carson, Carole. 2017. Weight Loss: The Fat Gap, Generation Gap and Appetite Gap. https: // www.huffingtonpost.com/ carole-carson/weight-loss-the-fat-gap-g_b_377214.html

9. Eastley, Tony. 2008. Doctor describes health crisis in US. ABC Online (Australia). http://www.abc.net.au/am/ content/2008/s2409472.htm

10. Flind, Alasdair. It's Botox Party Night: Tupperware for the Cosmetic Generation. https://www.questia.com/ newspaper/1G1-75326812/it-s-botox-party-night-tupperware-for-the-cosmetic

11. Griffiths, Mark. 2013. Fame In Desire: A Brief Look at Celebriphilia. https://drmarkgriffiths.wordpress.com/ 2013/10/06/fame-in-desire-a-brief-look-at-celebriphilia/

12. Heckscher, Melissa. 2008. The Bright Stuff Super-White Teeth Aren't Necessarily A Good Thing. The Daily News,

2008. 14 July. https://www.thefreelibrary.com/THE+BRIGHT+STUFF+SUPER-WHITE+TEETH+AREN'T

+NECESSARILY+A+GOOD+THING.-a0181460751

13. Kever, Jeannie. 2007. Moms Have Found a New Little Helper in the Post-baby Era. https://www.chron.com/hfe/article/Moms-have-found-a-new-little-helper-in-the-1816936.php

14. Kim, Lucian. 2001. England Confronts 'Globesity' . The Christian Science Monitor. 2001. Feb. 23. https://www.csmonitor.com/2001/0223/p5sl.html

15. Landau, Sidney. 1989. Dictionaries. The Art and Craft of Lexicography. Cambridge: Cambridge University Press.

16. Levenson, Ellie. 2003. Post-ironically, I Failed. New Statesman.

17. Martin, Michel. 2013. Women's Health: More Than 'Bikini Medicine'. https://www.npr.org/2013/03/25/175267713/ womens-health-more-than-bikini-medicine

18. O'haughnessy, Lynn. 1990. Baby Boom Pushes a Hospital to Limit: Care: Maternity Cases Are Taking So Much Space and Resources at Olive View Medical Center That Some Officials Fear the Overall Services Are Being Jeopardized. http://articles.latimes.com/1990-09-30/local/me-2231_1_olive-view

19. Sevinor, Sheldon J. The Psychology of Beauty: What Are the Right Reasons for Plastic Surgery? https://www.questia.com/magazine/1G1-15779893/the-psychology-of-beauty-what-are-the-right-reasons

20. Talbot, Margaret. 2006. Little Hotties. The New Yorker. 2006. Dec. 4. https://www.newyorker.com/ magazine/2006/12/04/little-hotties

21. Tarp, Sven. 2009. Beyond Lexicography : New Visions and Challenges in the Information Age. Lexicography at a Crossroads, 90: 17-33. International Academic Publishers.

Размещено на Allbest.ru